Проблема гуманізації економічної освіти План - раздел Философия, Предмет філософії. Історія філософії Суть Проблеми Гуманізації Економічної Освіти З Глобалістських Позицій ...
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам". В зв'язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.
Фундатор Римського клубу А.Печчей відмічав, що саме в людини містяться джерела всіх наших проблем, в ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, і основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особа і її потенції.
Трансформація людської істоти повинна базуватись на принцах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів:
1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;
2)любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;
3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, яке сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.
На основі принципів "нового гуманізму" А.Печчей визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з "зовнішніми межами" планети, “внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна.
Перша ціль випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства; друга ціль пов'язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету" /мабуть і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття розумного національного суверенітету України; п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п'ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.
Величезні можливості людства, його виробничих сил, науки і техніки пов'язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природні. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч.Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства - технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобокість представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму.
За роки, що пройшли з часу появи книги Ч.Сноу "Дві культури", з'явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів "перебудови мислення людства", "гуманістичної переорієнтації технічного прогресу", "духовної революції", "духовного відродження нації" і т.п. Вони стали невідмінною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу.
Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути "добрими" чи "злими". Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура "гуманізованої" техніки та економіки повинні виводитись з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину не має необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М.Моісеєв вважає, що кантівську "максиму" /"поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою"/ слід доповнити економічним імперативом /"поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою /.
Почуття глобальності у студентів економічних вузів повинно формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.
Питання для самоконтролю:
1.Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.
2.Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.
3.Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методом творчості.
4.Експериментально -досліджувані методи, можливості пошуку творчих результатів.
5.Метод піднесення від абстрактного до конкретного.
6.Метод поєднання логічного з історичним.
7.Метод аналогії /в тому числі історичних подій/ у творчому дослідженні.
8.Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дослідження.
9.Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.
10.Методи формалізації /математизації/ як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.
11.Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.
12.Методи соціально-економічного прогнозування.
13.В чому принципова різниця відношення до підприємництва православної, протестантської, ісламської та буддистської релігій?
14.На якій релігійній аскезі народилися капіталістичні відносини до праці, до підприємства?
Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ План
І.Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві.
2.Поняття світогляду, його структура, сутність та історичні типи /міфологія, релігія, філософія/.
3.Сутність питання філософського світогляду, його функції та роль у суспільстві.
4.Основне питання філософії та специфіка його розв’язання в історії філософії.
5.Філософські школи стародавньої Індії /брахманізм, чарвака, войшешика/.
6.Філософія стародавнього Китаю /даосизм, конфуціанство/.
7.Особливості античної філософії Греції та Риму, її основні філософські школи та напрями.
8.Проблеми космоцентризму та діалектики у філософії Фалеса, Геракліта, Платона і Арістотеля.
9.Вчення про буття та пізнання, людину і суспільство у філософії Платона.
10.Вчення про буття та пізнання, проблема людини і суспільства у філософії Арістотеля.
11.Філософія середньовічного суспільства. Боротьба між реалізмом та номіналізмом.
12.Філософське вчення Фоми Аквінського /томізм/.
13.Філософія епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
14.Натурфілософія епохи Відродження /М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Коперник, Г. Галілей/.
15.Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу, її особливості.
16.Філософські погляди Ф.Бекона, його місце в розробці концепції емпіризму та індуктивного методу пізнання.
17.Проблема сутності буття та пізнання в філософських вченнях Декарта та Локка.
18.Проблема сутності буття та пізнання в філософських вченнях Б.Спінози та І.Лейбніца.
19.Проблема людини в філософії просвітництва /Ж.Ж.Руссо, Ф.Вольтер та ін/.
20.Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства /Гольбах, Дідро, Ламетрі, Гельвецій/.
21.Філософські погляди Канта, його вчення про пізнання та етичні погляди.
22.Після кантівський німецький ідеалізм /Фіхте, Шеллінг/.
23.Філософські погляди Гегеля, його діалектика та суперечність між методом і системою.
24.Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
25.Формування і розвиток марксистської філософії як становлення концепції матеріалістичної діалектики та діалектико-матеріалістичного розуміння світу.
26.К.Маркс про подолання відчуження праці та гуманістична критика "казарменого комунізму".
27.Розвиток Ф.Енгельсом ідей матеріалізму та діалектики.
28.Розвиток В.І.Леніним марксистської філософії з проблем діалектики, гносеології та теорії суспільного розвитку.
29.Філософська думка Київської Русі та вплив на її формування філософії Візантії /Дамаскін, Ілларіон, Мономах/.
30.Філософські погляди Феофана Прокоповича.
31.Філософські погляди Григорія Сковороди.
32.Соціально-філософські погляди Т.Шевченка, І.Франка,
М.Драгоманова, М.Грушевського та їхня роль у формуванні національної свідомості українського народу.
33.Проблема моральності, "соборності", людства і космологізму у філософії В.Соловйова, П.Флоренського, М.Бердяева.
34.Сутність філософії неопозитивізму, її гносеологічні корені.
35.Філософія неотомізму.
36.Філософія екзистенціалізму, розуміння нею сутності та існування людини.
37.Буття, його сутність та форми існування. Поняття суспільного буття.
38.Науково-філософське вчення про матерію, рух, простір і час як форми її існування.
39.Сутність діалектики і її принципи. Діалектика як система категорій та законів.
40.Діалектика якісних та кількісних змін. Види стрибків, їхнє місце і роль в переході до нової якості.
41.Суперечність як єдність і боротьба протилежностей - джерело руху і розвитку. Види суперечностей.
42.Закон заперечення заперечення. Циклічність та поступальність змін.
43.Одиничне та загальне, їхній взаємозв’язок.
44.Явище і сутність, діалектика їхнього взаємозв'язку.
45.Частина і ціле, принцип цілісності.
46.Форма і зміст, діалектика їхнього взаємозв'язку.
47.Система, елемент, структура. Принцип системності.
48.Причинні зв'язки, їхній характер і види. Протилежність діалек-тичного та метафізичного розуміння детермінізму.
49.Випадковість і необхідність, можливість і дійсність. Види можливостей.
50.Поняття природи, його філософське осмислення. Природне та штучне середовище життя людини.
51.Взаємодія людини і природи. Екологічна проблема. Її наукові, соціально-філософські та етико -гуманістичні аспекти.
52.Природа, сутність та призначення людини, її біопсихосоціальна цілісність.
53.Праця, як центральний фактор антропосоціогенезу.
54.Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу, її структура, форми і функції.
55.Поняття свідомості, її структури. Свідомість як форма регуляції поведінки людей.
56.Мислення і мова. Природна і штучна мова.
57.Пізнання як особливий від діяльності, його структура та соціально-історична обумовленість. Суб’єкт та об'єкт пізнання.
58.Наукове пізнання, його специфічні ознаки: рівні та форми організації і знання.
59.Наука, її сутність та соціальні функції. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність вченого.
60.Специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання, їхні форми і єдність. Сенсуалізм і раціоналізм.
61.Поняття істини, її об'єктивність, абсолютність, відносність та конкретність.
62.Сутність практики як критерію істини, її абсолютність та відносність. Форми практики.
63.Специфіка соціального пізнання та його критерії істини.
64.Емпіричний рівень наукового пізнання та його методи.
65.Теоретичний рівень наукового пізнання та його методи.
66.Загальнологічні методи пізнання.
67.Методи побудови наукової теорії.
68.Специфіка суспільства як соціальної форми руху матерії. Відмінність законів суспільства від законів природи.
69.Поняття суспільно-економічної формації, її структура та місце в розумінні розвитку суспільства.
70.Спосіб матеріального виробництва, його структура. Людина як суб’єкт, мета і засіб виробництва.
71.Базис і надбудова, їхня структура та взаємозв'язок. Співвідношення політики та економіки.
72.Поняття соціальної структури суспільства. Місце класів та націй в його розвитку.
73.Поняття політичної системи суспільства. Місце і роль держави, політичних партій та організацій в розвитку суспільства.
74.Сутність держави, її функцій, типи та форми правління.
75.Потреби, рефлекси і цінності як основні рушійні сили соціального розвитку.
76.Роль народу та історичної особи в розвитку суспільства. Волюнтаризм та фаталізм в історії.
77.Поняття суверенітету та побудова правової незалежної держави.
78.Поняття "індивід", "індивідуальність", "особа". Типи взаємо-відношень між особою та суспільством.
79.Соціальні революції, їхній характер, рушійні сили та типи. Революція і реформа.
80.Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.
81.Суспільна свідомість, її структура, форми та роль в суспільстві .
82.Суспільна та індивідуальна свідомість, діалектика їхнього взаємозв'язку.
83.Політична свідомість, її взаємозв'язок з "масовою" свідомістю.
84.Право і правосвідомість, її взаємозв'язок з "масовою" свідомістю.
85.Морально-етична свідомість, її роль у формуванні особи та культури суспільства.
86.Естетична свідомість та мистецтво, їхні функції в суспільстві.
87.Релігійна та атеїстична свідомість.
88.Буденна та теоретична свідомість суспільства, психологія та ідеологія. Їхні місце та роль у розвитку суспільства.
89.Сутність соціального прогресу, його критерії та типи. Історія як прогрес свободи.
90.Природні передумови виникнення та існування людини. Людина як результат біосоціокультурного генезу.
91.Різноманітність історичного процесу та форми його єдності.
92.Проблема життя і смерті. Життя як цінність.
93.Співвідношення понять: розвиток, прогрес, регрес. Відмінність діалектичного розуміння розвитку від метафізичного.
94.Філософське поняття культури, її структура та основні функції.
95.Культура як міра і спосіб існування розвитку людини.
96.Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація, її особливості і суперечності, шляхи їх подолання.
97.Нації та національні відносини в суспільстві.
98.Діалектика розвитку культури.
99.Діалектика класово-національного і загальнолюдського в розв'я-занні глобальних проблем сучасності.
100.Діалектичні закономірності як форми зв'язку.
101.Роль Києво-Могилянської академії у розвитку духовної культури слов'янських народів.
Все темы данного раздела:
Тема 1. Предмет філософії План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:
1. Поняття філософії, її вивчення в системі вищої освіти.
2. Поняття та типи світогляду.
3. Предме
Поняття та типи світогляду План
Для того, щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити
такі форми освоєння світу людиною:
Предмет філософії та особливості філософського мислення План
Авторство слова "філософія" приписують давньогрецькому мислителю Піфагору ( 6-5 ст. до н.е.). Він був проти, щоб його називали мудрецем, і вважав себе філософом ( любител
Основні питання, методи і функції філософії План
Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Потрібно зазначити, що в рамках основного питання філософії по-різному в
Сторія філософії як наука та принципи її періодизації План
Філософію можна краще зрозуміти якщо вивчити її історію. Розглядаючи питання про періодизацію історії філософії, слід звернути увагу на принципи періодизації. В їх основі лежить розум
Давньоіндійська філософія План
Перші філософські школи і течії виникають у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VІ ст. до. н. е. в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї та Греції. Передмови виник
Антична філософія План
Історія античної філософії охоплює більше тисячі років. В її розвитку виділяють три основні періоди.
Перший - період ранньогрецької філософії - охоплює епоху від виникнення ф
Рання грецька філософія. План
Досократики. Родоначальником ранньогрецької філософії був Фалес /близько 624-547 р. до н.е./ - представник мілетської школи, його небезпідставно вважають першим астрономом. Він вираху
Онійська філософія План
/Фалес, Геракліт та ін./ шукає основу буття в матеріальних елементах природи /воді, вогкі/ і тому тяжіє до матеріалістичної відповіді на основне питання філософії. Одночасно поряд з матеріалістични
Елейська школа. План
Представників цієї школи називали елеатами. Це Ксенофан /565-473 рр. до н.е./, Парменід /кін. УІ-У ст. до н.е./, Зенон Блейський /490-430 рр. до н.е./.
Ксенофан поставив питання про почато
Тема 3. Філософія середньовіччя План
Вивчення даної теми здійснюється за таким планом:
Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку.
Основні напрями в середньовіч
Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ План
Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним знач
Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження План
Починаючи з ХУ ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, котра увійшла в історію під назвою епохи Відродження
Діалектика епохи Відродження План
Процес формування нової буржуазної культури супроводжувався принциповою зміною світоглядних орієнтирів. Але на ранніх своїх етапах процес цей набуває своєрідної перехідної, компромісної форми. Бурж
Натурфілософія епохи Відродження План
Вчення про природу. Пантеїзм. В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Але з розумінні природи, як і в тлумаченні людини в цей період, філософія
Реформація , її ідеї План
Ренесансні гуманістичні ідеї спершу не викликали негативної реакції з боку офіційних представників католицької церкви. Ситуація різко змінюється
після того, як у ХVІ ст. Відродження оберта
Сторичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
/Характеризуючи філософію ХУІІ -ХУІІІ ст., студент повинен в першу чергу через характеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме в цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму стався перев
Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи План
Далі слід детально ознайомитись з поглядами видатних філософів цього часу.
Ф.Бекон /1561-1626 рр./ - родоначальник нової форми англійського матеріалізму і всієї тогочасної експерименталь
Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм План
Просвітництво - культурно-історичний термін /вперше використали Вольтер і Гердер/, що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанні розуму для суспільн
Французький матеріалізм ХVІІІ ст. План
Французький матеріалізмХVІІІ століття має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайно матеріалістична спрямованість в
Тема 5. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ План
Вивчення цього розділу рекомендується організувати за наступним планом:
1.Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії.
2
Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії План
В кінці ХУІІІ - першій половині XIX століття бурхливий розвиток філософії був пов’язаний а Німеччиною.
Керуючись принципом діалектико-матеріалістичного детермінізму, потрібно підкреслити
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта План
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта План
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-
Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л.Фейєрбаха План
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л.Фейербах /1804-1872 рр./, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя.
З Л.Ф
Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й.Фіхте План
Й.Фіхте /1762-1814 рр./. Спираючись на суб'єктивно-ідеалістичний принцип тотожності буття і мислення, приписуючи здатність до руху тільки духу, Фіхте, характеризує процес його са
Quot;Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга План
Суб'єктивний ідеалізм Фіхте був нездатним пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спробою його критичного осмислення стала так звана об'єктивно-ідеалістична філ
Тема 6. Історія філософії України План
Роботу над даною темою слід будувати за таким планом:
1.Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політ
Києво-Могилянська Академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів План
Видатну роль у духовному відродженні українського народу за часів Російської імперії відіграла Києво-Могилянська Академія, ще була заснована в 1632р. Довгий час Академія була осередком професійної
Quot;Філософія серця" Григорія Сковороди План
Григорій Савич Сковорода /1722-1794 рр./ - видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст,який здобув освіту в Київо-Могилянській Академії. Його філософські твори можна поділити на
Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т.Шевченка План
Визначну роль в суспільно-політичному житті України зіграло Кирило-Мефодіївське товариство - таємна антикріпосницька організація, що була створена в Києві в січні 1846 р. його засновникам
Філософія серця П.Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л.Фейєрбаха та М.Чернишевського План
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П.Юркевич /1827-1874 рр./, професор Київської духовної академії. В 1860 р. він опублікував статтю "З науки про людський ду
Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій В.Соловйова, М.Бердяєва, С.Франка, П.Флоренського План
М.О.Бердяєв /1874-1948 рр./, представник київської філософської школи, в подальшому видатний російський мислитель, що справив великий вплив на розвиток філософії су
Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії План
Вивчення даної досить складної і розгалуженої теми найкраще проводити за окремими філософськими напрямами:
1.Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, ета
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення План
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно - індійській, китайській і античній, пройшовши довгий і складний шлях розвитку. Певним результатом її розвитку можна вважати класичну німец
Діалектичний і історичний матеріалізм План
Марксистська філософія, безумовно, важливий етап в розвитку світової філософії. В процесі самостійної роботи доцільно ознайомитись з біографічними моментами життя та діяльності Карла М
Позитивізм і неопозитивізм План
В історії позитивізму є три періоди розвитку.
Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О.Конт, Спенсер, Михайловський. Програма початкового позитивізму зводилася до
Філософія життя План
Філософія життя /її представники - Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон, О.Шпенглер та ін./. Це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не е тото
Філософська антропологія План
Філософська антропологія - напрям в філософії, якій претендує на теоретичне обгрунтування сучасного знання про годину. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській та античній філос
Герменевтика План
Герменевтика /фундатор - В.Дільтей/.
Кожна формальна система має багато інтерпретацій, пояснень. Мова як знакова система будь-якої природи, є однією з таких систем.
Мова ск
Структуралізм План
Структуралізм виник як напрям в зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досяг
Екзистенціалізм План
Екзистенціалізм виник на початку XX ст. в Німеччині, Франції, Італії, набувши великого впливу в усьому світі, особливо серед інтелігенції. У джерел цієї філософії був С.Керкегор /1813-1855
Неотомізм План
Неотомізм. Головними представниками цього напряму є Марітен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує теїстичне вчення Ф.Аквінського, поєднуючи його з філософськими системами Канта,
Рраціоналізм План
Ірраціоналізм - філософське вчення, яке відстоює обмеженість раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю як основні види пізнання. Це вчення спрямоване проти
Фрейдизм та не фрейдизм План
Картина розвитку сучасної філософії буде неповною, якщо ми не назвемо і такий напрям, як фрейдизм та неофрейдизм, що розглядають людину з точки зору психоаналізу, розробленій в основному на
Висновки План
Підбиваючи підсумки по всій темі, слід зробити висновок про багатогранність і багатопроблемність сучасної філософії, її гуманістичну спрямованість.
Питання для самоконтрол
Проблема систематизації основних галузей філософії План
Як було визначено в темі №1, філософія є різновид світогляду, предметом якого є загальне в системі "людина-світ". До даної системи включаються такі відношення: онтологічні, гносеологічні,
Систематизація основних галузей філософії План
№ п/п
Галузь філософії
Предмет осмислення
Функція
Аспект рефлексії світогляду
Онтологія
Тема 9. Онтологія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:
1. Сутність, проблеми і основні форми буття.
2. Буття матеріального. Сутність матерії.
3. Основні форми існування матерії.
Основні форми існування матерії План
Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії дух - це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілі
Проблема єдності світу План
Практикою, наукою в тому числі і філософією доведено, що простір, час, рух і матерія нерозривно поєднані і взаємозв'язані. Але існує й метафізична точка зору на простір, час і матерію. Ньютон, напр
Свідомість як відображення буття План
" Свідомість - це найкраща, притаманна тільки людям і зв’язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові
Закони розвитку буття План
Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди /зві
Тема 10. Гносеологія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:
1. Природа і призначення процесу пізнання.
2. Практика як основа і рушійна сила пізнання.
3. Пізна
Практика як основа і рушійна сила пізнання План
Пізнання носить суспільний характер, який обумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано - через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує
Основні види План
Пізнання відображає дійсність в формі образів. Образ - є форма і продукт суб'єктивного, ідеального відображення об’єктивної реальності в свідомості людини. Образи за своїм змістом відповідаю
Поняття істини, її види, шляхи досягнення План
Істина є правильне відображення суб'єктом об'єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка - це зміст свідомості, який не відповідає р
Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер План
Яким же чином ми можемо переконатися чи правильні наші знання, чи помилкові? В кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна - від повсякденного життєвого до
Специфіка наукового пізнання План
Наукове пізнання. При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання як їх вищої форми.
Наукове пізнання - це такий рівень функціон
Поняття науки, її види і функції План
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворенн
Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання План
Розрізняють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
Емпіричний /гр. - досвід/ - це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду /зі спостережен
Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження План
Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет ло
Тема 11. Соціальна філософія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:
1.Поняття суспільства.
2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства.
3.Соц
Поняття суспільства План
Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись
Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства План
Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Про це чітко говориться в праці Н.Маркса -До критики політекономії. Передмова /твори,т.13 стор.6-
Соціальна антропологія про людину План
Поняття людини означає людину взагалі, тобто включає сукупність всіх властивостей та атрибутів людини. Будучи абстракцією це поняття має два реальних втілення - окрема людина та людство в цілому. К
Закони суспільства, їхній характер і особливості План
Важливим є питання про характер і зміст законів суспільного розвитку. Виходячи з того, що суспільне життя має дуже складний, динамічний і необоротний характер, деякі філософи /особливо ідеалістично
Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво" План
Як показав К.Маркс, основним фактором існування і розвитку суспільства є суспільне виробництво. Воно являє собою трудову діяльність людей, спрямовану на створення споживчих вартостей, необхідних дл
Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація /СЕФ/. Вона виражає тип суспільства, що характеризуєт
Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація /СЕФ/. Вона виражає тип суспільства, що характеризуєт
Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку План
Зрозумівши суть основних джерел та рушійних сил суспільного прогресу, слід перейти до поняття спрямованості історичного прогресу, його критеріїв і характеру протиріч.
Посилаючись на складн
Методології та стилі мислення План
На кожному етапі розвитку наукових досліджень діє система усталених принципів мислення /парадигм/ та певний стиль мислення, який треба враховувати. Для часів дії класичного періоду в стилі мислення
Рівні методологій План
Методологія не є суцільною наукою і має прошарковий характер. Найбільш загальний характер має філософська методологія. Її альтернативні підходи - метафізика й діалектика. Там, де справа йде про ста
Основні методи наукового пізнання План
Усі існуючі методи можна умовно поділити на три групи:
1) філософські /діалектика й метафізика/;
2) загальнонаукові /індукція, дедукція, аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізаці
Християнська мораль і господарська діяльність.
Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури і, отже вона не може стояти осторонь від певної трактовки господарської і підприємницької діяльності людини, яку во
Новости и инфо для студентов