рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва   Елементи Хореографії (Пластичне Інтонування) Та Театру (Найча...

 

Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках музики в початковій школі. Безумовно, палітру цих засобів можна розширити й екстраполювати на сферу викладання об­разотворчого мистецтва. Наприклад, ефективним буде такий прийом театралізації, як пантомімічне «ілюстрування» жестів, поз, рухів лю­дей і тварин, зображених на картинах або в скульптурі, які можна за­стосовувати під час їх сприйняття та інтерпретації з метою глибшого «проникнення» в задум художника щодо передачі внутрішнього ду­ховного світу людини, характеру і звичок тварин.

Можна запропонувати різні моделі драматизації і театралізації (за рівнем складності використання засобів театрального мистецтва). Безперечно, збагатять арсенал інтегративних художньо-педагогічних технологій найрізноманітніші театралізовані епізоди — інтонацій­ні або пантомімічні міні-діалоги за темою з використанням костюмів та іграшкових персонажів (ляльок, тварин), музично-хореграфічні сценки та пісні-ігри. Прості діалоги ускладнюються, але й стають ці­кавішими, якщо вводиться театральний реквізит, зокрема предмети, що «оживають» у розмовах або діях героїв. Нарешті окрім розгорну­тих фрагментів-драматизацій інколи (1—2 рази на рій) бажано прово­дити урок-виставу: виконання народного обряду (відповідно до пори року), постановка дитячої опери або епізоду з неї (у програмі кожного року передбачені подібні твори). Це доцільно спланувати для узагаль­нюючого уроку, який передбачає значну попередню підготовку, поліхудожню діяльність учнів усього класу з розподілом функціональних обов'язків — актори, співаки, інструменталісти, художники-декоратори, костюмери тощо. На ньому присутні всі елементи сценічної дії: експозиція, зав'язка, розробка, кульмінація, розв'язка, а вчителеві треба бути і драматургом, і вправним сценаристом, і режисером. Від звичайної вистави урок-вистава відрізняється подвійною роллю уч­нів: вони і учасники, і глядачі водночас.

Розглядаючи питання місця і ролі кіномистецтва на уроках у школі, треба зазначити, що саме в цьому вітчизняні педагоги значно відста­ють від зарубіжних колег, особливо з розвинутих європейських країн (з відомих усім причин — недостатнього матеріального забезпечення більшості загальноосвітніх шкіл). Ми усвідомлюємо те, що й сьогодні, і найближчим часом наші вчителі (особливо представники мистець­кої галузі) не будуть мати у своїх кабінетах чи класах потрібну відео-апаратуру для перегляду кінофільмів (як і вельми необхідну їм іншу сучасну техніку, наприклад Синтезатори), адже, як відомо, школи ін­коли не в змозі придбати навіть комплекти сопілок чи елементарних дитячих музичних інструментів. Незважаючи на це, програма інте­грованого курсу «Мистецтво» вміщує орієнтовні списки кінофільмів і мультфільмів, фрагменти яких бажано включати в урок там, де для цього є бодай мінімальні можливості (відеомагнітофон). Якщо ж їх не­має, рекомендуємо інші способи, серед яких: а) проведення кіноуроку у відеозалі чи кінотеатрі (планується з урахуванням соціокультурних можливостей конкретної школи), б) використання найдоступнішого засобу — телебачення (попередньо спланувати перегляд учнями філь­мів у домашніх умовах, потім провести обговорення в класі).

Наводимо деякі загальні методичні поради щодо організації спри­йняття екранних мистецтв і проведення вступної бесіди на уроках.

1. Ефективність перегляду залежить від продуманої підготовки уч­нів до процесу сприйняття. Вона складається з технічної підго­товки (перевірки техніки, розташування апаратури та глядачів, відповідне освітлення) та інформативної підготовки учнів (попе­реднього ознайомлення з об'єктом сприйняття, інформацією про авторів і виконавців)^

2. Духовно-естетичному резонансу сприйняття екранних творів спри­ятиме загальна атмосфера та емоційний тон вступної бесіди вчи­теля, яка не повинна бути занадто довгою. Одне з правил вступ­ної бесіди полягає в тому, щоб спрямовувати увагу учнів не лише на те, «про що» вони довідаються під час перегляду, а і «як, яким чином» це зроблено, тобто на специфіку образної мови зразка екранного мистецтва у порівнянні з іншими видами мистецтв.

3. Правило-афоризм: «Кіноурок — це урок, де вчитель грає роль ак­тора німого кіно», адже під час і після перегляду фільму він має утримуватися від власних коментарів, щоб не відволікати учнів від головного носія інформації — екрана і не нав'язувати власні оцінні судження.

Окреслюючи загальні організаційно-методичні підходи та особ­ливості впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво», акцентуємо увагу на питаннях його кадрового забезпечення, адже воно, як свід­чить практика, викликає чи не найбільше непорозумінь у середови­щі вчителів і методистів. Наголошуємо на варіативності кадрового забезпечення викладання курсу: а) одним учителем, б) двома вчите­лями, які працюють узгоджено. У першому випадку проблем із роз­поділом змісту і годин на курс « Мистецтво» (2 год на тиждень) взагалі не виникає. Зрозуміло, викладати може й учитель початкових класів, і вчитель-предметник, наприклад учитель музики (адже в загально­освітніх школах України працює набагато більше вчителів-музикантів, ніж педагогів-художників), і вчитель образотворчого мистецтва, який володіє відповідною кваліфікацією (співає, грає на музичному інструменті, знає методику). За другим варіантом розподіл функцій і навантаження здійснюється між двома вчителями — музики та об­разотворчого мистецтва, вони проводять по черзі два спарені уроки (по 1 год. кожний), зміст яких узгоджено в межах спільної навчальної теми. Отже, інтеграція зовсім не означає, що всі уроки мають бути бі­нарними, тобто такими, коли на одному уроці працюють два (або біль­ше) вчителі одночасно.

Література

1. Дидактика современной Школы: Пособие для учителей / Под ред. В. Онищука.— К.: Рад. школа, 1987,— 346 с.

2. Новик И., Садовский В. Модели в науке: исторические и социокультурные аспекты. Послесловие // Вартофской М. Модели. Репрезентация и науч­ное понимание,— М,: Прогресс, 1998.— 506 с.

3. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектуван­ня виховного процесу в школі: Навч.-метод, посібник.— К.: Наук, світ, 2001.—182 с.

4. Основи педагогічної майстерності / За ред. І. Зязюна.— К.: Вища школа, 1987. – 207 с.

5. Савченко О. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педа­гогічних факультетів.— К.: Абрис, 1997.— 416 с.

6. Современная дидактика: теория — практике / Под ред. И. Лернера, И. Жу­равлева,—М., 1994.

7. Хуторской А. Современная дидактика: Учебник для вузов, — СПб: Питер, 2001.—544 с.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4 Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті ....................................

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визнача­ють необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із мож­ливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-

Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому. Ці

Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій ком­поненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє про­цесуальн

Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтеграль­ною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт

Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диферен­ціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спе­ціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький

Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей за­сновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійсню­вали Б. Я

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
  З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної

Функції і принципи загальної мистецької освіти
  У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи

Meта і завдання
  Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача

Базові компетентності
  У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
  Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблен­ня оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підго­товці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і без­посере

Технологія проективного моделювання уроків
  Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.

Типи, жанри і структура уроків
  У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій

Художньо-педагогічна драматургія
  Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
  Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих

Сутність педагогічної технології
  Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С

Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
  Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан

Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати ет

Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фор­тепіано, віолончелі, оркестру.) Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач

Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового папе­ру герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з ко­льо

День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За харак­тером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар

Інтерактивні художньо-педагогічні технології
  Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction —

Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — вза­галі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче

Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйнят­тя, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в по­слідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер

Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в па­рах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс

Ігрові художньо-педагогічні технології
  Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка

Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі му­зичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інс­трум

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестив­них технологій

Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосере­джувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен

Технології оцінювання результатів мистецької освіти
  Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,

Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо­го розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів. Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати

Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незнач­ну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеже­ним понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр

Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац

Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п

Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний, ляльковий театр). П: Те

Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про народну музик

Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі

Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв

Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент). ХТД

Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)

Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн

Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт

Уроки 7-8
Музичне мистецтво Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 15-16
Музичне мистецтво Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні

Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо

Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока худож­ність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького ре­пертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем. Для розу

Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова. Дихання. Загальновідомо, що співа

Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­н

Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному у

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги