рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ

Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ - раздел Философия, Світлотехнічні установки Та системи Зоровий Дискомфорт Визначається Як Відчутт...

Зоровий дискомфорт визначається як відчуття незручності або напруженості. Це відчуття виникає в результаті наявності в полі зору світлових плям з яскравістю, що значно перевищує яскравість адаптації спостерігача. Світ поділяє всі явища на дві групи:

а) засліплюючий ефект блиских джерел;

б) дискомфорт з появою блискості в полі зору.

На основі експерименту П. Неттінг [13] сформулював математичний вираз залежності дискомфортної яскравості від яскравості фона, що визначає рівень адаптації спостерігачів:

IgLд = 3,45 + 0,32lgLад (9.1)

де LД — дискомфортна яскравість;

Lая — яскравість адаптації.

У розвиток робіт Неттінга Холледей [14] досліджував суб'єктивне відчуття плями підвищеної яскравості, що з'являється на адаптаційному фоні рівномірної яскравості Lад, яка варіює у межах 0,3—320 кд/м2. Кутовий розмір плями підвищеної яскравості за діаметром в процесі експерименту варіювався від 18' до 7°. Сліпуча пляма у всіх дослідах розташовувалося поблизу центра поля адаптації. Для порівняльної оцінки виникаючого відчуття Холледей запропонував наступне рівняння:

N = a+lgLд +0,25lgw-0,31gLад, (9.2)

де а — постійна, залежна від вибору одиниць яскравості;

LД — яскравість досліджуваної засліплюючої плями;

w — тілесний кут засліплюючої плями, стер;

Lад — яскравість адаптації;

N — критерій, що визначає рівень відчуття: N = 0,30 — ледь помітно; N = 0,60 — найбільше приємно; N = 0,90- на грані приємного і байдужного; N = 1,20 — байдуже; N = 1,90- на грані байдужного і неприємного; N = 2,2 — трохи неприємно; N — 2,4 — неприємно; N = 2,6 — на грані нестерпно неприємного; N = 2,8 — неприємно і болісно, рис 9.1.

 

 

Рис. 9.1

Рівняння (9.2), що визначає кількісний критерій зорового відчуття світлої плями на більш темному фоні, можна написати у формі, більш зручній для практики:

З = LД(wn/Lадm), (9.3)

де C=10N-a — критерій рівня зорового відчуття.

Подальші дослідження кількісної характеристики зорових відчуттів на границі комфорт — дискомфорт проводили щодо уточнення показників п, т і З, а також вивчення закону додавання відчуттів від сукупності декількох світлових плям і їхнього розташування в полі зору спостерігача.

Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії, перпендикулярної до лінії зору.

Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії рівнобіжної лінії зору.

На основі експериментів отримана залежність дискомфортної яскравості Lд від яскравості фону, що визначає рівень адаптації Lад тілесного кута світлої плями w, що викликає виникнення дискомфорту, і кутового зсуву q світлої плями щодо лінії зору спостерігача:

Lд = Мj(q), (9.4)

де Lдяскравість світлої плями, що викликає дискомфорт;

М — показник дискомфорту;

j(q) — індекс позиції дискомфортної плями щодо лінії зору спостерігача;

Lад — яскравість адаптації;

w — тілесний кут дискомфортної плями, стер.

Показник дискомфорту М визначається імовірністю р оцінки відчуття потемніння фона при заданих значеннях Lад, w, q. При імовірності р = 0,5 показник дискомфорту для досліджених меж варіацій w, q і Lад має значення М= 25. При імовірності р=0,5

Lд = 25 j(q), (9.5)

 

 

Результати дослідження індексу позиції дозволили рекомендувати для практики проектування сімейства кривих постійних значень індексу позиції

р = f (a/l, h/l).

Для зіставлення норм обмеження дискомфорту і засліпленості побудований графік залежності показника засліпленості від показника дискомфорту, рис 9.2.

Рис. 9.2

З цього графіка видно, що граничне значення показника дискомфорту для приміщень з підвищеними вимогами М25 відповідає показникові засліпленості s = 5-6, що істотно нижче нормованих значень показника засліпленості для виробничих приміщень з точною роботою

s = 20 - 40.

У практиці проектування освітлювальних установок доводиться оцінювати за дискомфортом установки з великою кількістю світлових приладів або великими за площею світними поверхнями, рис 9.3 та рис 9.4.

 

 


Рис. 9.3 Рис. 9.4

 

Результати дослідження дискомфорту, створюваного сукупністю декількох випромінювачів (від 2 до 20), розташованих у полі зору спостерігача під різними кутами q, дозволили сформулювати правило додавання показників дискомфорту :

.

Для сукупності точкових випромінювачів, розташованих у полі зору спостерігачів,

, ( 9.6)
де /a, La — значення сили світла і середньої габаритної яскравості світлового приладу в напрямку до ока спостерігача;

h — висота розташування світлових приладів над рівнем ока спостерігача, м;

L — яскравість адаптації;

- функція положення світлового приладу щодо ока спостерігача;

Р — індекс позиції за Гутом.

Для спрощення розрахунку сумарного значення показника дискомфорту освітлювальної установки на рис.9.4 наведені графіки Рi(q) у функції a/l і h/l.

Показник дискомфорту від елементарної ділянки d смуги, що світить

, (9.7)

де Lаij — яскравість смуги, що світить, у напрямку до ока спостерігача;

dwi - тілесний кут елемента d смуги, що світить, з вершиною в точці розташування ока спостерігача;

Lад - яскравість адаптації;

Рi — функція розташування елементарної ділянки смуги, що світить.

Перетворивши (9.5), з урахуванням (9.6) одержимо

(9.8)

; ; ; , (9.9)

де b — ширина смуги, що світить, м;

h — висота розташування смуги над рівнем ока спостерігача, м;

ri — відстань від елемента смуги, що світить, d до ока;

γ і αі- кути, що координують розташування елемента смуги відносно ока спостерігача. Рішення (9.8) утруднено завдяки змінності індексу позиції Pt для різних ділянок смуги, а також залежністю яскравості від кутів g і a. Для світних смуг, перекритими розсіювачами, що мають об'ємне розсіювання, з достатньої для практики точністю можна прийняти Вαγ0 де В0- яскравість за напрямками α=0 і γ=0. У цьому випадку індекс позиції можна прийняти рівним середньому геометричному з трьох значень Рi, що відповідають початку н), середині (Pcp) й кінцеві к) смуги, що світить:

Р = . (9.10)

Виносимо яскравість і середнє значення індексу позиції за знак інтеграла і проінтегрував рівняння, одержимо:

. (9.11)

Для смуг з екрануючими гратками, світлорозподіл яких підпорядковується правилу Lag = L0 cosn-1 a cosm-1 y, одержимо

. (9.12)

Для найбільш частих випадків, коли у поздовжній і поперечній площинах світної смуги однакові захисні кутів рівні 30° , що відповідає

п = т = 2, одержимо:

М =. (9.13)

Проінтегрував (9.13), одержимо

. (9.14)

За допомогою графіка Рi(q) =f(a/l;h/l) розраховані й побудовані графіки постійних значень:

fװ(γ,α,Р װ) = ; (9.15)

f(γ,α,Р) = ; (9.16)

Критерій, що визначає засліплюючу дію освітлювальних установок, є показником дискомфорту. Звичайно він дорівнює 25—60 і тільки в особливих випадках (операційні, лікарняні палати, спальні кімнати в яслах і дитячих садах) - 15.

Основними параметрами освітлювальної установки є яскравість адаптації і розташування світлових приладів у полі зору. Яскравість адаптації визначається за умови переважного напрямку лінії зору за обрію. Наявність випромінюючих стель, панелей та інших світлових елементів архітектури значною мірою впливає на рівень яскравості адаптації.

Для розрахунку яскравості адаптації розглянемо схематичний розподіл яскравості в полі зору спостерігача у вигляді двох зон: центральної — диска радіусом r1 з яскравістю L1 і периферичної у вигляді кільця радіусами r1 і r2 з яскравістю L2 (рис. 9.5).

Рис.9.5

Яскравість вуалючої завіси визначається

b=m(L2-L1)j(q) q1q2 , (9.17)

 

j(q) q1q2=. (9.18)

Коефіцієнт т у (11) залежить від співвідношення яскравостей L1 і L2:

а) m = 2,5 · 10-2 при 110;

б) m= 0,23L1 +7 · 10-3 при 10<<100.

Залежність показника нерівномірності функції відношення яскравостей периферії і центра поля зору:

1) за Муном і Спепиром [22];

2) за Єпанешніковим і Мєшковим. [1,15].

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Світлотехнічні установки Та системи

Харківська національна академія міського господарства... Н О Ільїна Ю О Васильєва...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Та системи
( Конспект лекцій для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 6.090.600 -«Світлотехніка і джерела світла»)  

Лекція 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НОРМУВАННЯ СВІТЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК
  Світлотехнічні установки застосовуються у всіх областях народного господарства і є найбільш розповсюдженими серед інших електроустановок. Мета вивчення дисципліни

Мета і завдання нормування
  Проектування світлотехнічних установок будь-якого призначення необхідно починати з вибору параметрів установки, що визначають її продуктивність. Дані про щільність опромінення фотор

Деякі визначення
Ефект дії випромінювання у світлотехнічній практиці часто оцінюється умовно обраними величинами (оптична щільність виявленого зображення, світлота випромінювання, яскравість фотолюмінесценції та ін

ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК
Через зоровий аналізатор людини надходить із зовнішнього світу найбільша кількість інформації. Чутливість зорового аналізатора, як і чутливість будь-якого іншого приймача випромінювання, п

При нормуванні
Функції спектрального розподілу щільності випромінювання j(l) визначають не тільки світловий потік, але і значення абсолютної А і відносної а актинічностей стосовно спектрально

Лекція 4. НОРМУВАННЯ ЗА ВИДИМІСТЮ
  Якщо тест-об'єкт рівнояскравий, ступінь його помітності на рівнояскравому фоні можна визначити яркісним контрастом k, чисельно рівним відношенню різниці яскравості об'єкта і фону до

Лекція 6. РОЗРАХУНОК ЦИЛІНДРИЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Підвищення вимог до якості освітлення привело до регламентації у приміщеннях циліндричної освітленості, що є характеристикою відчуття насиченості приміщення світлом. Циліндрична освітленіс

Лінійні елементи, що світять
Розглянемо лінію, що світить, вісь якої перпендикулярна до утворюючого циліндра (рис.6.3).  

Лекція 7. РІВНОЯСКРАВІ ПОВЕРХНІ
  Розглянемо рівнояскравий диск, площина якого перпендикулярна до утворюючій циліндра (рис. 7.1).  

Відбита складової циліндричної освітленості
Відбита складової циліндричної освітленості в розрахунковій точці може розглядатися як сума двох доданків: циліндричної освітленості, що створюється стелею і ділянками стін, розташованими вище гори

Послідовність розрахунку циліндричної освітленості
1. Залежно від типу елемента, що світить, визначаємо пряму складової освітленості: а) для точкового випромінювача — за рівнянням

ЗА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
Показником економічної ефективності капітальних вкладень у порівнювані варіанти технічних рішень проекту прийнято мінімум приведених витрат, що являють собою по кожному варіанту суму капітал

Техніко-економічні характеристики установок за укрупненими показниками
У цьому разі нормується освітленість, а не яскравості. Показники характеризуються точністю зорової роботи (кутовий розмір об'єкта розрізнення та його яскравий контраст k із фоном) і коефіціє

Освітлення і продуктивність праці
Ф. Мосс [1] представив функцію зору наступним рівнянням: , (8.14) де d, b і з —

Показник засліпленості
Яскравість окремих ділянок полю зору неоднакова. Розподіл яскравості в межах поля зору визначається не тільки розходженням коефіцієнтів яскравості або коефіцієнтів відображення окремих ділянок поля

Лекція 10. ПУЛЬСАЦІЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ
  Світловий потік газорозрядних джерел світла при живленні струмом промислової частоти пульсує з частотою 100 Гц. Причиною цього є інерційність газового розряду. Якісний крит

Класифікація світних елементів
Світні (випромінюючі) елементи залежно від співвідношення їхніх розмірів і відстаней до освітлюваної поверхні можна розбити на три групи: точкові, лінійні й поверхні кінцевих розмірів. До першої гр

Лекція 12. РОЗРАХУНОК ПРЯМОЇ СКЛАДОВОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Розрахунок освітленості від точкових елементів, що світять, із симетричним світлорозподілом Розглянемо загальний випадок розрахунку освітленості від світильника із симетричним світлорозпод

Розрахунок освітленості від несиметричних світильників
Нехай у точці 0 розташований світильник з несиметричним світлорозподілом, причому його вісь 00' перпендикулярна до розрахункової площини Q, рис 12.3.

Просторові криві рівної відносної освітленості
При розрахунку освітленості від великого числа світильників з несиметричним розподілом сили світла зручно користуватися просторовими кривими рівних значень відносної освітленості

Розрахунок освітленості від прожекторів заливаючого світла
  Розрахунок прожекторного освітлення може здійснюватися за допомогою співвідношень, справедливих для точкових елементів, що світять. Специфіка розрахунку полягає у встановленні значе

Лекція 13. МЕТОД КРИВИХ РІВНИХ ЗНАЧЕНЬ ВІДНОСНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
  При розрахунку освітленості в багатьох точках освітлюваної поверхні або розрахунку освітленості від великого числа прожекторів звичайно користуються допоміжними графіками або таблиц

Алгоритм розрахунку
1. Користуючись (13.9), визначаємо відносні координати а, і b; 2. За кривими рівної відносної освітленості знаходимо; 3. За (13.10) визначаємо освітленість горизонта

Розрахунок освітленості від лінійних елементів, що світять
Світильники з люмінесцентними лампами розташовують звичайно в безперервну лінію або лінію з розривами так, щоб вісь світлової лінії була рівнобіжна розрахунковій площині. Припусти

Розрахунок освітленості від лінії, що світить, у вертикальній площині
Для вертикальної площини, перпендикулярної до площини Р, значення cosb запишемо у вигляді

Лекція 14. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕНОСТІ
ВІД ЛІНІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО СВІТЯТЬ, РОЗТАШОВАНИХ У ЛІНІЮ З РОЗРИВАМИ На рис14.1 і 14.2 зображені світна лінія з розривами і криві розподіл

Метод кривих рівної відносної освітленості.
Велике поширення в практиці розрахунку освітленості від світильників з косинусним світлорозподілом у поздовжній площині одержав метод кривих рівної відносної освітленості, запропонований Г. М. Кнор

Лекція 15. Розрахунок освітленості від поверхонь рівномірної яскравості, що світять
Визначимо освітленість у розрахунковій точці А, що лежить в горизонтальній площині, від поверхні

Лекція 16. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД ТОЧКОВОГО ВИПРОМІНЮВАЧА
Точковість світного елемента звичайно визначається його відносними розмірами стосовно відстані до освітлюваної точки простору. Практично прийнято вважати тіло, що світить, точковим, якщо його розмі

Визначення світлового потоку, що падає на смугу нескінченної довжини
При необхідності розрахунку світлового потоку від одного або невеликого числа точкових елементів, що світять, на площину, перпендикулярну до осі симетрії, будувати сітку дуже складно, тому, користу

Послідовність розрахунку
1. Розбиваємо розрахункову площину на ділянки так, щоб проекція осі світильника збігалася з одним з кутів кожної з таких ділянок (рис.16.6); 2. З креслення, що визначає розташування світил

Метод тілесних кутів первинного використання
Цей метод, запропонований І. С. Дубінкіним [18], призначений для визначення світлового потоку, що безпосередньо падає на площину, перпендикулярну до осі симетрії світильників, від усієї сукупності

Метод зональних множників
Аналогічний метод розрахунку розподілу світлового потоку точкових елементів, що світять, був запропонований Джонсом і Нейдхартом [20]. Ними розраховані коефіцієнти, названі зональними м

Лекція 17. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД СВІТНОЇ ЛІНІЇ
Для визначення світлового потоку, що падає від світної лінії: 1. На горизонтальну площину, рівнобіжну її осі. 1) Розіб'ємо простір, що оточує лінію, яка світить, на рівні д

Освітленість у розрахунковій точці для цього випадку
. (17.8) Світловий потік, що падає на смугу шириною dr у межах двогранного кута g

Результа
                   

Метод зональних множників
Для розрахунку розподілу світлового потоку від лінії, що світить, може використовується метод зональних множників Джонса і Нейдхарта, який для світної лінії модифікований Ейнхартом. Сутність цього

Лекція 18. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД РІВНОЯСКРАВОЇ ПОВЕРХНІ, ЩО СВІТИТЬ
Необхідно розрахувати освітленість і світловий потік від поверхонь кінцевих розмірів, що світять, для яких застосування закону квадратів відстані приводить до значної похибки при його використанні.

Світний прямокутник, площина якого рівнобіжна розрахунковій площині
Алгоритм розрахунку: Визначивши освітленіс

Розрахунок світлового потоку з диска на рівнобіжний диск
Розглянемо випадок визначення світлового потоку, який падає на розрахункову площину від диска рівномірної яскравості, що світить, площина якого рівнобіжна розрахунковій площині, рис 18.6.

Лекція 19. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК З УРАХУВАННЯМ БАГАТОРАЗОВИХ ВІДБИТТІВ
У практиці освітлювальної техніки освітлюваний об’єм приміщення обмежується поверхнями, що відбивають значну частину світлового потоку, який падає на них від світильників і джерел світла. В установ

Визначення середньої яскравості (світності) поверхонь приміщення
У деяких випадках потрібно визначати світлові потоки, що встановилися в результаті багаторазових відображень на стелі (Fn) і стінах приміщення (Fс). Замінивши у визначнику [D]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1.Мешков В.В. Осветительные установки. М.-Л., Госэнергоиздат, 1947. 2.Масекене К.С. Исследование работоспособности в условиях промышленной осветительной установки на промыш

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги