рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основні положення

Основні положення - раздел Философия, ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ Дидактика – Галузь Педагогіки, Яка Досліджує Теорію Освіти І Навчання. Дидакт...

Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання. Дидактичні знання допомагають знайти відповідь на найважливіші питання будь-якої системи освіти: для чого, кого і як навчати.

Дидактика як наука описує існуючі системи навчання, досліджує навчальний процес з метою його вдосконалення, розвиває нові ідеї, впливає на педагогічний процес. Отже, це – теоретична і нормативно-прикладна наука. Як теоретична наука вона вивчає реальний педагогічний процес, констатує певні факти, зв’язки, залежності, закономірності, прогнозує наслідки навчальної діяльності, моделює експеримент. Теоретичні знання – не “мертвий капітал”. Вони повертаються до практики у вигляді висновків і рекомендацій, які є підставою для визначення змісту, вибору методів навчання, організації керівництва навчальною діяльністю учнів тощо.

Таким чином, дидактика як наука має пояснювальну, перетворюючу і нормативно-прикладну функції.

Термін “дидактика” грецького походження ( дидактикос – той, хто навчає). Вважається, що вперше його використали у 1613 році німецькі педагоги Кристоф Хельвіг і Йохим Юнг у праці “Короткий звіт з дидактики, або мистецтво навчання. Ратихімія”. В аналогічному значенні вживав цей термін і Ян Амос Коменський (1592-1670) у праці “Велика дидактика” (1657).

У різні періоди розвитку людства із зміною суспільних потреб виникали різні системи навчання. Одні дидактичні ідеї змінювалися іншими. Все, що витримало випробування часом, тією чи іншою мірою відображає в згорнутому вигляді сучасна дидактика.

Перебудовні процеси в суспільстві, рух за незалежність держав прискорили процес реформування школи, а отже, зумовили появу нових дидактичних теорій. Зокрема, характерними для розвитку дидактики на початку 90-х років є спрямованість на розвиток особистості дитини і поява в зв’язку з цим різних підходів до визначення змісту та методичного забезпечення школи. З’являються авторські школи, в яких застосовуються нові дидактичні технології на засадах особистісно-орієнтованого навчання.

Основні категорії дидактики: мета освіти, процес навчання, викладання і учіння, зміст, принципи, методи і прийоми навчання; форми організації навчального процесу; структура навчальної діяльності; розвиток особистості; формування загальнонавчальних умінь і навичок; діагностика і корекція результатів навчання.

Процес навчання розглядається як цілеспрямована двостороння взаємодія учителя та учнів, спрямована на оволодіння останніми знаннями, вміннями, навичками; на їх розвиток та виховання.

Методологічною основою процесу навчання в сучасній педагогіці є наукова теорія пізнання (гносеологія), яка передбачає єдність історичного та логічного в педагогічних процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять тощо.

Основною рушійною силою процесу навчання є протиріччя (невідповідність) між постійно зростаючими вимогами суспільства та можливостями щодо реалізації процесу навчання, які визначаються соціально-економічним прогресом і становищем освіти в даний період.

У процесі навчання виділяють ряд внутрішніх протиріч:

§ між попереднім рівнем знань учнів і новими знаннями;

§ між знаннями та вмінням їх застосувати у практичній діяльності;

§ між необхідним та реальним рівнем ставлення учнів до учіння;

§ між більш складними пізнавальними завданнями і наявністю попередньо недостатніх для їх вирішення засобів тощо.

Навчальний процес спрямований на формування всебічно розвиненої особистості і тому реалізує освітню, виховну, розвиваючу функції.

Освітня функціяполягає у тому, що у процесі навчання відбувається засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок.

Знання– основний компонент освіти. Вони узагальнюють у собі накопичений досвід людства у вигляді фактів правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Виділяють такі види знань: основні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту, жодного висловлювання; факти повсякденної дійсності та наукові факти, без знання яких неможливо зрозуміти закони науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї; основні закони науки, що розкривають зв’язки й відношення між різними об’єктами та явищами дійсності; теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність об’єктів, методи пояснення та передбачення явищ певної предметної галузі; знання про способи діяльності, методи пізнання й історії здобуття знань ( методологічні знання); знання про норми ставлення до різних явищ життя(оцінні знання).

Виділені види знань поділяють на теоретичні й фактичні.

Теоретичні знання – поняття, системи понять, абстракції, теорії, гіпотези, закони, методи науки.

Фактичні знання – одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні постаті, події).

Серед знань, що мають засвоїти учні у процесі навчання, особлива роль належить тим, які відображають способи діяльності і використовуються на практиці. Вони мають алгоритмічний характер (наприклад, знання про способи і порядок виконання арифметичних дій). У навчальних предметах вони оформлені у вигляді правил.

Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається рівнем засвоєння передбаченої навчальною програмою інформації з кожної навчальної дисципліни, необхідної для розуміння основних ідей; істотних причинно-наслідкових зв’язків; системність знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях для наступного; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв’язків між ними, прагненні самостійно постійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх у мінливій ситуації.

Окрім засвоєння системи знань, освітня функція забезпечує формування в учнів умінь та навичок.

Уміння– це усвідомлена, спланована, інтелектуальна діяльність, яка в навчальному процесі необхідна для вирішення нових складних завдань.

Навичка– точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.

Розрізняють уміння і навички теоретичні (в їх основі – правила оперування поняттями, вони є результатом аналізу-синтезу) і практичні (дії, що регулюються за допомогою формул, моделей, зразків).

Виховна функціяпокликана забезпечити виховання підростаючого покоління у процесі навчання на основі формування світогляду як підґрунтя моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. Виховний характер навчання – об’єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи.

Розвиваюча функціяпроцесу навчання передбачає процес “творіння” особистості, на основі розвитку її сприймання, вольової, емоційної та мотиваційної сфери.

До взаємозв’язку між цими функціями слід підходити з точки зору діалектичного характеру їх єдності.

Структура процесу навчання вміщує мету, завдання, принципи, зміст освіти, методи, форми організації, засоби та результат навчання.

Мета процесу навчання– усвідомлення вчителем та сприйняття учнями мети та завдань навчальної теми, розділу або предмета в цілому. Мета процесу навчання визначається на основі вимог програми, індивідуальних та вікових особливостей учнів даного класу, рівня попередньої підготовки, а також можливостей самого вчителя.

До принципівнавчання у сучасній педагогіці відносять:

принцип гуманістичної цілеспрямованості – навчання і виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості, соціально активної та гуманної з врахуванням її індивідуальних особливостей та соціальних умов;

принцип зв’язку з життям - завдання, які вирішуються суспільством, колективом, родиною, самою особистістю;

принцип співробітництва і співдружності викладача, учнів, шкільних колективів, сім’ї, громадськості, трудових колективів у досягненні визначених завдань навчання;

принцип єдності загального, політехнічного, трудового та професійного навчання;

принцип науковості в організації навчання – розробка цілей, змісту, добір методів і форм організації навчання, розробка новітніх технологій тощо;

принцип наочності, єдності абстрактного та конкретного (матеріально-предметного, наочно-образного, словесно-знакового та абстрактного);

принцип доступності у навчанні, єдності наукового і емпіричного, врахування індивідуальних рівнів розвитку творчих здібностей учнів;

принцип міцності знань;

принцип наступності, системності, послідовності в реалізації змісту й використання технологій, методів і форм організації на різних етапах навчання.

Зміст освіти – система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, праці. До змісту освіти включаються елементи соціального досвіду, нагромадженого людством, а саме: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об’єктів або засобів діяльності людини, його вияв у ставленні до навколишнього світу, інших людей.

Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства, забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу, має враховувати реальні можливості процесу навчання, забезпечувати соціально детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються в школі.

Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає Державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів.

Зміст освіти на практиці реалізується завдяки застосуванню певних організаційних форм, методів та засобів навчання.

Формою навчання називають зовнішнє вираження цілеспрямованої двосторонньої взаємодії учня та вчителя, спрямованої на озброєння учня знаннями, уміннями, навичками.

У загальноосвітніх закладах застосовуються різноманітні урочні та позаурочні форми організації навчання, у кожній з яких виділяється фронтальна, групова та індивідуальна робота з учнями. Основною формою організації навчання є урок.

Методнавчання – спосіб реалізації цілеспрямованої двосторонньої взаємодії учня та вчителя, спрямованої на озброєння учня знаннями, уміннями, навичками.

Засоби навчання – матеріальні та нематеріальні (духовні) цінності, які сприяють підвищенню ефективності процесу навчання. До них відносять: наочні посібники, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальну літературу, верстати, інструменти та матеріали для трудового навчання, шкільні приміщення, лагідне слово вчителя тощо.

Ефективні результатинавчання потребують одночасного контролю вчителя за ходом розв’язання поставлених завдань і самоконтролю учнів за вірністю виконання навчальних операцій. Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, заліків, іспитів, Контроль потребує оцінки педагогами та самооцінки учнями досягнутих у процесі навчання результатів.

У процесі навчання виділяють дві сторони: викладання та учіння.

Діяльність учителя під час навчання називають викладанням. Вона включає в себе такі структурні компоненти:

Ø планування, що здійснюється головним чином через складання календарно-тематичних і поурочних планів;

Ø організація навчальної роботи передбачає здійснення діяльності щодо виконання певного плану та включає два основних етапи: підготовчий та виконавчий;

Ø стимулювання уваги учнів до даної теми тісно пов’язане з організацією. Основним завданням є залучення учнів до вивчення певного матеріалу; пробудження їх активності, пізнавального інтересу, розвиток почуттія обов’язку та відповідальності;

Ø контроль – перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу, що здійснюється у формі усних відповідей на запитання, перевірки письмових робіт тощо,

Ø аналіз результатів навчання необхідний для визначення можливих причин недоліків у процесі навчання і подальшого їх удосконалення;

Ø оперативне внесення коректив в організацію викладання.

Учіння – система пізнавальних дій учнів, спрямованих на розв’язання навчально-виховних задач. В основу характеристики процесу учіння покладена ідея діяльнісного підходу (Виготський Л.С.): розвиток людини (особистості) здійснюється через предметну діяльність. Відповідно до діяльнісного підходу в учнів повинні в ході навчання формуватися не знання як такі, а певні види діяльності, в які знання включаються як певний компонент. Разом з тим необхідно пам’ятати, що без знань неможливо здійснювати діяльність.

Існує два типові варіанти навчальної діяльності учня:

1. Навчальна діяльність під керівництвом учителя: прийняття пропонованих ним навчальних завдань і плану дій; здійснення навчальних дій і операцій для розв’язання поставлених завдань; регулювання навчальної діяльності під контролем учителя і самоконтролем; аналіз результатів навчальної діяльності, яка здійснювалася під керівництвом учителя.

2. Учіння у ході самостійної робот (планування або конкретизація завдань своєї навчальної діяльності; планування її методів, засобв і форм; самоорганізація навчальної діяльності; саморегулювання навчання; самоаналіз результатів навчальної діяльності).

Процес учіння реалізується під час уроку та у ході самостійної роботи на основі підпорядкування діяльності вчителя (процесу викладання).

Разом з предметною діяльністю для особистості є характерною внутрішня психічна діяльність, яка здійснюється за допомогою словесних, цифрових та інших знаків (якими найбільш активно особистість оволодіває в ході спеціально організованого навчання). Тобто навчально-виховна діяльність супроводжується внутрішнім психічним процесом засвоєння учнями навчальної інформації.

Існує декілька підходів до організації процесу засвоєння знань.

1. Н.Менчинська та Д.Богоявленський пропонують аналітико-синтетичну діяльність, застосування таких критеріїв як порівняння, асоціації, узагальнення на основі аналізу конкретних даних, підкреслюють значення самостійного пошуку ознак понять і способів розв’язання нових типів задач у процесі засвоєння.

2. Д.Ельконін та В.Давидов пропонують такий шлях засвоєння, який починається з ознайомлення школярів із загальними теоретичними положеннями, що дає можливість у подальшому ефективно використовувати більш конкретні знання.

3. П.Гальперін та Н.Тализіна розробили теорію поетапного формування знань, яка включає п’ять етапів засвоєння нових знань:

1) попереднє ознайомлення з дією та умовами її виконання;

2) формування дій у матеріальному вигляді з розгортанням усіх операцій, що до них входять (за допомогою моделей);

3) формування дії у зовнішній мові;

4) формування дії у внутрішній мові;

5) перехід дії у згорнуті процеси мислення.

Ця теорія більш придатна для пояснювально-ілюстративного методу, аніж до проблемного навчання, яке не завжди починається з предметного сприймання, а передбачає осмислення логічних задач відразу у словесній формі.

Внутрішній процес засвоєння знань складається з таких ланок: сприймання - осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.

1. Сприймання – відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, які впливають у цей момент на органи відчуття.

2. Осмислення навчального матеріалу – процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законоів.

3. Розуміння – встановлення зв’язків між явищами та процесами, з’ясування складу, призначення, виявлення причин явищ або розкриття різноманітних залежностей.

4. Узагальнення – передбачає виділення та об’єднання найбільш значимих рис предметів та явищ.

5. Закріплення – спеціальна робота вчителя, яка забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблює знання, здійснює їх перенесення у нові ситуації розвиває навчально-пізнавальні вміння та навички.

6. Застосування – вміння застосовувати знання на практиці у навчальному процесі.

Ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу безпосередньо залежить від мотивації учіння, рівня розвитку емоційної сфери школярів. Велике значення у процесі засвоєння належить самостійній і творчій активності школярів.

У сучасній педагогіці існує кілька підходів до процесу навчання.

Пояснювально-ілюстративний підхід –головне призначення у тому, щоб озброїти учнів системою наукових знань, уміннями та навичками, за допомогою яких вони зможуть не тільки отримати нові знання, а й активно використовувати їх у житті.

Програмоване навчання – важливий шлях надійного, ефективного керування процесом учіння за допомогою впорядкованого вибору навчальної інформації, удосконалення процесу діяльності і дій самих учнів.

Проблемне навчання – націлює на розвиток пізнавальних можливостей учнів, на стимулювання дослідницького і творчого підходу до оволодіння ними знаннями.

Модульне навчання.Термін “модульне навчання” з’явився в період введення програмованого навчання. Певний обсяг знань пропонувався у вигляді блоку, який необхідно було засвоїти. Кожен блок – “модуль” - мав власний змістовий аспект, власні питання для контролю рівня його засвоєння, “зворотний зв’язок” учня з машиною. Це дозволяло кожному учню, працюючи з машиною, засвоювати матеріал у власному темпі.

Поступово цей підхід змінювався від звичайного викладання конкретної теми або її частини до усвідомлення модулів на міждисциплінарній основі.

В різних країнах існує свій підхід до розуміння “модульного навчання”. Існує американський варіант, литовський, німецький, російський, український.

В американському варіанті модуль – завершене 15- або 20-хвилинне навчальне заняття, яке має відносно завершений цілісний дидактичний зміст при застосуванні різноваріантних організаційних форм. Протягом дня (а це більше, ніж 24 модулі – більше 100 особистостей) у процес навчання включаються середні та невеликі групи (до 12 осіб) учнів з метою реалізації їх знань по індивідуальній програмі.

У практиці німецької освіти модуль – це така програмно-змістова одиниця відносно завершеного циклу навчання, для якої характерна дидактична відповідність цілей, форм, методів та способів роботи учителя з учнями.

Литовський варіант зміст модуля визначає на основі таких принципів: а) цільове призначення інформаційного матеріалу; б) поєднання комплексних, інтегрованих та окремих дидактичних цілей; в) повноти навчального матеріалу в модулі; г) відносної самостійності елементів модуля; д) реалізації зворотного зв’язку; е) оптимальної передачі інформаційного і методичного матеріалу в модулі.

Російський варіант розглядає нову структурно-управлінську модель школи – об’єднання шкільних модулів. Модуль – це комплекс навчально-виховних закладів (початкова, середня та старша школи).

Український варіант розглядає систему модульно-розвивального навчання.

Таким чином, модульне навчання – це і організація взаємопов’язаних навчальних закладів, кожен з яких виконує свою цільову та змістову функцію навчання. Це і розгляд навчального предмета, який складається з взаємопов’язаних закінчених модулів навчального матеріалу, на кожному з яких відбивається зміст освіти, організація навчання, способи контролю знань. Це і міжпредметні, інтегративні модулі, які розробляють учительські колективи. Модуль – це і структура навчального процесу в окремій школі, де кожен предмет розділений на змістові блоки, а учні просуваються у процесі навчання за окремими кроками, модулями, блоками.

Технологічний підхід – система дій учителя і учнів, спрямована на досягнення чітко визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконання певних навчальних дій в умовах оперативного зворотного зв’язку.

В українській педагогіці поняття педагогічні технології широко використовуються, починаючи з 90-х років, хоча в світовій педагогіці цей термін відомий давно. Ще Я.А. Коменський писав про пошук досконалого методу, за яким усе навчання буде йти вперед точно так, як йде годинник з правильно урівноваженими вагами. Такий метод великий дидакт порівнював з автоматом, на який приємно і радісно дивитися, бо він працює з такою правильністю, якої тільки й може досягнути в подібному випадку вмілий інструмент.

Протягом ХХ ст. було чимало спроб технологізувати навчальний процес. Радянська педагогіка, оцінюючи західну педагогіку з класових позицій, підходила до аналізу педагогічних технологій, як правило, у зв’язку з критикою зарубіжних освітніх систем.

У 70-х роках під впливом ідей системного підходу до організації навчального процесу та визначення умов його оптимізації поступово відбувся перехід до розуміння педагогічної технології як засобу повного управління розв’язуванням дидактичних проблем.

Але вже наприкінці 80-х років учені окреслюють два напрями у розвитку педагогічних технологій: використання технічних засобів навчання і “технологічний підхід” до організації навчального процесу в цілому. Саме останній напрям став основою для розробки педагогічних технологій. Перші спроби технлогізувати навчальний процес були зроблені у дослідженнях з програмованого навчання, істотними ознаками якого є чітка постановка навчальної мети і поелементна, крок за кроком, процедура її досягнення. Технологічний аналіз програмованого навчання дозволив уявити його як чіткий набір навчальних цілей, критеріїв їх вимірювання та оцінки, точний опис умов навчання. Усе разом є основою для повного відтворення певного стану навчання (Н.Ф.Тализіна, Ю.І. Машбиць та ін.)

У сучасному розумінні поняття “педагогічна технологія” вчені виділяють кілька сутнісних ознак. Технологічний підхід до навчання передбачає:

Ø чітку постановку вчителем цілей, їх уточнення з орієнтацією на досягнення результатів;

Ø підготовку навчальних матеріалів та організацію навчання відповідно до наперед визначених цілей;

Ø оцінювання поточних результатів, корекцію навчання, спрямовану на досягнення поставлених цілей;

Ø підсумкову оцінку результатів.

Технологічне конструювання навчального процесу вчені, як правило, передають такою схемою (див. Табл. 2.1):

Таблиця 2.1

 
 

Технологічна побудова процесу навчання

 

Центральною у розробці технологій є проблема правильного визначення та чіткого формулювання цілей навчання. Загальні, розпливчасті цілі не сприяють вибору саме тих методичних засобів, які гарантують досягнення певного результату. Тому найперша умова побудови ефективної технології навчання – конкретизація навчальної метина основі використання дієслів теперішнього часу:розуміє, пише, відтворює, застосовує за зразком, застосовує у нових умовах тощо. Залежно від мети опрацювання матеріалу визначається і кінцевий результат навчання.

Шлях від мети до результату – це певним способом організована взаємодія вчителя і учнів. Технологія навчання повинна мати чіткі процесуальні характеристики, які дозволяють описувати процес навчання чітко, конкретно, недвозначно, у зрозумілих учням термінах – тим самим гарантоване досягаючи передбаченого результату. У цьому відмінність технологічного підходу від звичайних методичних рекомендацій, які допускають внесення змін і не гарантують описаного результату. Технологія також може змінюватися. Скажімо, на основі контролю проміжного етапу навчального процесу вчитель вносить виправлення, зміни у подальшу діяльність. Отже, в технологічній організації навчання обов’язковим є оперативний зворотний зв’язок.

Реформування системи вітчизняної освіти має спиратися на досягнення світової педагогічної науки.

Сучасна філософія освіти утверджує актуальність дослідження різних шляхів розвитку освіти з метою її подальшого вдосконалення на основі використання досягнень світової педагогічної науки. Сучасна шкільна освіта має бути відкритою та гнучкою, готувати випускників до правильного професійного вибору. За своїм спрямуванням організація і зміст навчання покликані утверджувати гуманістичні цінності й рівновагу між людиною та довкіллям, толерантність і взаємоповагу, заперечення споживацького ставлення до буття, вирівнювання шансів дітей з різних суспільних верств та здобуття освіти тощо (К.Роджерс, М.Форбек та ін.).

Назвемо актуальні проблеми освітніх систем у деяких країнах з високим рівнем економічного і культурного розвитку, які можуть бути покладені в основу реформування вітчизняної системи освіти:

Підвищення якості шкільної освіти потребує:

Ø послаблення централізації управління системою освіти;

Ø виділення обов’язкового набору основних загальноосвітніх предметів у навчальних планах;

Ø внесення змін в організацію і структуру самих освітніх систем через збільшення тривалості шкільного навчання та зближення за змістом традиційно різних шкіл;

Ø виділення і навчання найбільш здібних дітей;

Ø реалізації принципу диференціації освіти за різними ознаками;

Ø реалізації індивідуального та партикуляційного (коли до різних груп і підгруп у межах однорідної категорії учнів застосовуються різні методи роботи) підходів;

Ø розробки нових методик для учнів, яким важко навчатися;

Ø соціалізації дітей, тобто поступового включення їх у систему особистісних і громадянських відносин;

Ø перегляду методологічних основ системи освіти у загальноосвітніх закладах з позицій співвідношення етнічного, національного і загальнолюдського.


 
 

2.1.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА... ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основні положення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Житомир 2002
УДК 378. 937 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України № 14/

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Предмет педагогіки. 2. Методологічні основи педагогіки. 3. Основні етапи р

Основні положення
Свою назву педагогіка одержала від грецьких слів “paida – пайдос”- дитина і “gogos- аго”- вести. Прямий переклад слова “пайдагогос” означає “провідник дитини”. Педагогами у Давній Греції називали р

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам На основі аналізу наведених понять “виховання”, “навчання”, “розвиток” необхідно: 1. Виділити основні категорійн

Список використаних джерел
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник. - К.: Либідь, 1998. – 560 с. 2. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточник

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Конструювати педагогічні поняття на основі аналізу педагогічної літератури. 2. Виділяти основні категорійні ознаки педагогічних понять. 3. Вчитися здійснювати альтернативний ви

Основні положення
Будь-яка наука не може плідно розвиватися, особливо в умовах сучасної науково-технічної революції, без належної уваги до проблем методології наукового пізнання, методів наукових досліджень. Без гли

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Складати елементи програми педагогічного дослідження. 2. Відбирати відповідно до цілей дослідження оптимальні наукові методи. 3. Висувати гіпотези щодо розв’язування педагогічн

Основні положення
Одним із шляхів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя є залучення студентів педагогічних навчальних закладів до науково-дослідної роботи. Наукові дослідження – це джерело

Основні положення
Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити - передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися - оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам 1. Оцініть ступінь вираженості своїх особистих рис за такою шкалою:

Оцініть наведені далі висловлення від 0 до 10
1. Я за те, щоб всякий колектив сам вибирав собі керівника. 2. Коли потрібно, я вмію змусити людей працювати. 3. Мені довіряють свої особисті таємниці. 4. Усі прагнуть до

Основні положення
Реформування системи педагогічної освіти вимагає від вчителя вибору стратегії неперервної освіти на основі саморозвитку, невід’ємними складовими якого є самоосвіта та самовиховання. З мето

Група методів стимулювання та мотивації самостійної навчальної діяльності
Методи цієї групи забезпечують функції регулювання самостійної навчальної діяльності, пізнавальну, вольову, емоційну активізацію особистості. Методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної

Методи розвитку самостійної навчальної діяльності
Група методів розвитку самостійної навчальної діяльностізабезпечує процес опосередковування особистістю її змісту. Ці методи в нашому дослідженні класифіковані за джерелом з

Методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності
Методи зазначеної групи забезпечують функцію контролю та самоконтролю в ході організації формування самостійної діяльності майбутніх учителів як основи професійної самоосвіти та поділяються на підг

І. Методи читання літератури
Читацькою культурою можна назвати частину загальнолюдської культури, що проявляється як орієнтація читача в інформаційному потоці, в чіткому усвідомленні мети читання, розуміння, засвоєння,

Методи роботи з книгою
Головним показником зрілості кожного спеціаліста, в тому числі і вчителя, є його уміння працювати з літературними джерелами, орієнтуватися в інформаційному потоці. Без самостійного творчого проникн

Методи оволодіння читанням
Володіння методами даної групи (суцільне, змішане, партитурне, наскрізне, зіркоподібне читання) сприяє розумінню тексту, що читається, попередженню плутанини в тлумаченні певних термінів, категорій

ІІ. Методи фіксації прочитаного
Методи даної групи, як вже зазначалося, сприяють більш глибокому осмисленню та запам’ятовуванню прочитаного на основі письмової фіксації, допускають наявність пасивних знань з подальшим перетворенн

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Створювати умови для самовиховної, самоосвітньої діяльності. 2. Організовувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність. 3. Розвивати професійно значущі риси (гуманність, л

Спадковість як фактор розвитку
Онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю. Вона полягає у тому, що з людського зародку, який утворюється шляхом злиття двох статевих клітин, виникає людський організм із пр

На рівні оцінки
1. Випишіть і оцініть афоризми видатних педагогів, філософів про розвиток і формування особистості. Наприклад: "...головне у всебічному розвитку особистості полягає у створенні реа

Тестові завдання
(вибрати варіанти відповідей) 1. Оберіть визначення, які правильно характеризують процес розвитку особистості: а/ неперервний; б/ взаємообумовлени

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати педагогічну літературу, різні концептуальні підходи до організації різнобічного розвитку особистості. 2. Аналізувати причини і рушійні сили розвитку особистості. 3.

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати умови, що стимулюють розвиток особистості учня. 2. Накопичувати засоби, форми та методи навчально-виховної роботи, що сприяли б розвитку особистості учня. 3. Роз

Основні положення
Одним з основних засобів розвитку особистості й формування її базової культури виступає зміст освіти. У традиційній педагогіці, що зорієнтована на реалізацію в першу чергу загальноосвітніх функцій

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми та методи навчальної роботи із завданнями цієї роботи. 2. Вибирати раціональну структуру уроку, вдало підбирати необхідний матеріал. 3. Виділяти елементи зм

План заняття
I. Перевірка основних теоретичних положень з теми. 1. Поняття про методи навчання, прийоми і засоби, їх взаємодію. 2. Основні підходи до класифікації методів навчання.

Основні положення
Слово “метод” походить від грецького слова methodos – шлях до мети, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Існує дві ознаки методу взагалі: 1) бути відображенням цілеспрямованої діяльності; 2)

За джерелом інформації та способом її сприймання
1. До словесних методів навчання відносять розповідь, лекцію, бесіду тощо. Розповідь.Одним з найпоширеніших методів у середніх спеціальних закладах є розповідь. Цей метод

За логікою передачі і сприйманням навчальної інформації
Дана група методів складається з індуктивних та дедуктивних методів навчання, які дають можливість усвідомити логіку відтворення змісту навчального матеріалу. Використанняіндуктивн

Діяльності школярів у процесі навчання
Методи названої групи використовують з метою стимулювання та мотивації навчальної діяльності школярів, їх збагачення навчальною інформацією. Їх поділяють на дві підгрупи. До першої входять методи ф

ІІІ. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у ви

Практичні завдання
1. Сформулювати під час вивчення теоретичного матеріалу ряд проблемних запитань до одногрупників. Підготувати свої варіанти відповідей. 2. Виділити ключові слова у термінах виписаних у пед

Основні положення
“Сьогодні ми, громадяни незалежної держави, повинні відродити в кожній людині природний потяг до знань, шанобливість до освіти, зробити її предметом гордості і престижу в кожній сім’ї.”

Хід уроку
1. Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів: а) методом бесіди (розробка питань до бесіди): а)............. б)............. в)............. б)виконанн

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Роль методичної роботи в оптимізації навчального процесу. 2. Способи організації і

Основні положення
Для вчителів усіх спеціальностей характерні три групи інтересів: до розширення іпоглиблення фахових знань, удосконалення методики викладання, суспільно-політичні,загальнонаукові та

Ділова гра: Методичне об’єднання вчителів
Мета гри – оволодіти способами проведення методоб’єднань; навчитися колективно вирішувати проблеми, що виносяться на обговорення; максимально пов’язувати виконання ролей майбутньою спеціальн

Інструкція ведучому
1. Вивчити рекомендовану літературу, підібратицікаві педагогічні факти, приклади, ситуації. 2. Ознайомити учасників з правиламигри. 3. Оволодіти методикою проведе

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань мето­дичної роботи в середніх навчальних закладах різного типу. 2. Вивчати психологічні, індивідуальні та вікові особливостіучнів з

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення Зарубіжні версії модульного навчання Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістде

Суть модульно-розвивального навчання
Понад шість років у навчальних закладах (різного типу) в Україні впроваджується модульно-розвивальне навчання (за А. В. Фурманом). Експеримент з модульно-розвивального навчання був організ

Таблиця 2.9
Граф-схема “Українська мова. Вступ”, 5-й клас    

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Виховання як спеціально організований i свідомо здійснюваний педагогічний процес. 2

Основні положення
Виховання як цілісний процес має дві сторони: зовнішню (власне виховання, виховуюча діяльність як передача соціального досвіду) і внутрішню (самовиховання, цілеспрямований процес самовдосконалення

Таблиця 3.1
Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства №/п Суспільно-економічна формація Класи Ідеал виховання

Педагогічні задачі
Задача №1 Молода вчителька української літератури працювала у 8-А з п’ятого класу. Учні її дуже любили і поважали. Проте у восьмому класі стосунки вчителя та учнів почали погіршуватися, по

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Вивчати i аналізувати психолого-педагогічну літературу, різні педагогічні концепції, підходи до процесу виховання. 2. Формулювати провідні цілі виховної роботи згідно із зростаючими вим

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені завдання, цілі, програму розвитку колективу і окремих учнів добором змістовної виховної інформації, форм i методів виховної роботи. 2. Вдало використовувати метод

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку й згуртуванню учнівського колективу. 2. Вміти самостійно приймати i здійснювати правильні рішення у piзниx педагогічних ситуаціях. 3. Разом з учнями вміло орга

Основні положення
Для реалізації головної мети національного виховання – “набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональни

IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
1. Вимога (спосіб безпосереднього пробудження учнів до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на поліпшення поведінки: прохання, тактовні вказівки і розпорядження вчителів). 2. Контроль

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття 1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу. 2. Охарактеризуйте засоби

Завдання для самостійної роботи
Перший рівень складності: 1/ аналіз педагогічних праць А.С. Макаренка щодо питання методів і засобів виховання школярів; 2/ огляд публікацій газети “Освіта

Уважно прочитайте питання та відповіді на них і підкресліть найбільш повні, на вашу думку, і правильні.
1. Методи виховання – це... а/ інструмент доторкання до особистості вихованця; б/ засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання виховних завдань; в

Основні положення
Інститут педагогів-вихователів почав найбільш інтенсивно формуватися в минулому столітті, коли відповідно до Статуту 1871 року в навчальних закладах поряд із посадою вчителя-предметника з'явилися н

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань теорії та методики виховання. 2. Формулювати цілі виховної роботи і висувати конкретні педагогічні завдання. 3. Аналізуват

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми виховної роботи з завданнями, які стоять перед класом. 2. Вибирати раціональну структуру виховного заходу, визначати методику його проведення. 3. Спільно з

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Значення, завдання діагностики в педагогічній діяльності. 2. Предмет, сутність, змі

Основні положення
Педагогічна діагностика є складовою педагогічної діяльності. По суті педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, скільки і педагогічна діяльність. На сьогодні та на перспективу роль та значе

Проблемні питання
1. Назвіть основні завдання педагогічної діагностики в роботі класного керівника. 2. Опишіть основні функції діагностики класного керівника. 3. Розкрийте сутність педагогічної діа

ІІ рівень
1. Визначити рівні вихованості в учнів доброти та доброзичливості за допомогою таких діагностичних ознак: ü дуже низький рівень: негативний досвід поведінки, який важко

ІІІ рівень
1. Учень не відвідував уроки. Опишіть 2-3 ситуації, коли метод стягнення приведе до необхідного результату, бажаного ефекту і, навпаки, коли покарання може ускладнити ситуацію. 2. Складіть

Тестові завдання
1. Вивчення учнів досягає мети і дає результати за умови, коли воно відповідає таким педагогічним умовам:... 2. Виявити рівень вихованості учнів - це означає встановити ... 3. Ана

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Планувати виховну роботу, добирати доцільні види діяльності. 2. Планувати систему перспективних ліній у розвитку колективу та окремої особистості. 3. Здійснювати індивідуальну

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення Реалізація ідей Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти вимагає творчого підходу до вироблення учителям

Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
Дні тижня І тиждень ІІ тиждень ІІІ тиждень IV тиждень Примітка Пн Тем

На рівні застосування
Розробити проект плану виховної роботи на певний період. Навчальне проектування проводиться у формі ділової гри з використанням методики організації колективних творчих справ. За основу проектуванн

На рівні оцінки
1. Обговоріть складені моделі планів роботи класного керівника товаришів по групі. Відмітьте вдалі розробки, цікаві пропозиції, висловіть практичні зауваження щодо вдосконалення планування.

Визначте правильні, на Ваш погляд, варіанти відповідей
1. Цілісність виховного впливу забезпечується дотриманням при плануванні...: а) принципу народності; б) виховання особистості в колективі; в) принципу комплексност

Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
I. Діагностичний етап: 1) збір інформації про цілі виховання, дослідження зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають закономірності протікання виховного процес

Основні положення
Світогляд – це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного й соціального середовища. Являючись узагальненням знань, досвіду т

Психологічні умови формування наукового світогляду
Психологи вважають, що світогляд особи є форма індивідуальної свідомості, яка має специфічні особливості, зумовлені віковими та індивідуальними відмінностями. Вивчення вікових змін учня, його індив

Дидактичні та виховні умови, які сприяють переводу знань у погляди, переконання та ідеали
Процес формування наукового світогляду включає: 1) озброєння учнів глибокими науково-матеріалістичними знаннями про природу, суспільство та людське мислення; 2) формування у школя

Активна трудова і суспільно-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості
Великий вплив на формування світорозуміння особистості мають життєві обставини, та соціально-побутова атмосфера, в якій вона щоденно перебуває, її власна практична діяльність. Усе це вимагає планом

Світський характер виховання у сучасній школі
Як підкреслюється у Законі України "Про освіту", освіта у національній школі України будується на основі наукового, світського характеру. Це означає, що учні у процесі навчання та вихован

Nbsp;   3.6.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття І. Назвіть категорійні ознаки (ключові слова) у визначенні поняття "науковий світогляд". Поясніть свій в

Педагогічні задачі
Задача № І У Павлиській середній школі В.О.Сухомлинпький разом зі своїми колегами створили сприятливі умови для дієвого формування в учнів наукового світо

Основні положення
Ще давньоримський філософ Сенека вказував, що спочатку треба навчитися добрим правилам моралі, а потім мудрості. Ця думка пронизує праці багатьох учених-педагогів. Розумове виховання філософи вважа

Методика проведення інтелектуальної гри
“Що? Де? Коли?” Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” - пізнавальнаколективна творча справа, яка виховує свідоме, ділове ставлення до безпосереднього джерела “відкриття світу

Методика проведення гри-мандрівки
“У країну чомучок” Гра-мандрівка проводиться для того, щоб ознайомити школярів (або обмінятися) знаннями, враженнями про події, явища оточуючого світу. Підг

Основні положення
Велике значення морального виховання у розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось у педагогіці ще з давніх давен. Багато хто з видатниих педагогів минулого підкреслювали, що підготовка добр

Психологічна структура поведінки
     

Механізм формування моральних якостей особистості
    Всі наведен

Педагогічні задачі
Задача №1 На відкритому уроці вивчали життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка. Наприкінці уроку вчителька повідомляє, що кожного року кращі письменники Украї

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення Трудове виховання в Україні завжди ґрунтувалось на трудовому характері сім’ї та виробництві, на образі життя ідеальної працелюбно

Основні напрямки роботи класного керівника
І. Профорієнтаційний урок. 1. Професіографічні дослідження (самостійне вивчення учнями конкретної професійної діяльності в різних її аспектах а метою складання характеристики певног

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття 1. Розкажіть про народногосподарське значення трудової підготовки учнів в умовах розвитку незалежної України.

І етап: Підготовча робота.
Студенти одержують відомості про всіх учнів, рівень їхнього розвитку, рівень розвитку колективу, наявність в учнів досвіду роботи з подібних питань. Завдання вчителю:

VІІ етап: Підведення підсумків заняття.
11. Зробіть повідомлення про план проведення “Дня Господаря” у класі. 12. В. О. Сухомлинський назвав трудове виховання "гармонією трьох понять": потрібно, важко, прекрасно. Знайт

Методичні рекомендації
Одне з найважливіших завдань школи — формувати в учнів риси ощадливих господарів, дбайливе та бережливе ставлення до суспільного надбання, до рідної природи, шкільного майна, підручників, електроен

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені цілі, завдання, зміст трудового, економічного виховання та профорієнтації шляхом відбору змістовної виховної інформації, форм і методів виховної роботи. 2. Вибира

Основні положення
У структурі інформаційного матеріалу даної теми опорними категоріями є “художньо-естетична культура (її компоненти)”, “система естетичного виховання”, “шляхи і засоби естетичного виховання”.

Принципи естетичного виховання
Варто відмітити, що естетичне виховання є важливою складовою цілісного виховного процесу, і тому в організації роботи педагога з естетичних питань необхідно враховувати весь комплекс принципів вихо

Народна педагогіка про естетичне виховання
Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання – навчити людину жити за законами краси, гармонії, благородства; формувати у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя, пр

Проблемні питання з теми заняття
1. З’ясуйте сутність і завдання естетичного виховання. 2. Проаналізуйте особливості естетичного виховання дітей залежно від вікових особливостей. 3. Розкрийте сутність поняття “ес

ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ
1. Складати разом з вихованцями перспективну програму розвитку класу, групи з естетичного виховання. 2. Формулювати систему виховних завдань у роботі з учнями з естетичного вихованн

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Фізична культура як навчальна дисципліна. 2. Функції фізичної культури. 3.

М.Г.Чернишевський
Інтереси особистості, суспільства і виробництва вимагають високого рівня профільованої особистої фізичної культури, тому що вона багато у чому визначає їхній прогрес. Фізична культ

До своїх прапорців
Значення гри: вдосконалює навички бігу, орієнтування в просторі, швидкість. Інтенсивність: середня.   Шикування

Проблемні питання
1. Чи впливає фізична культура на біологічний потенціал людини, необхідний для її гармонійного розвитку, соціальної активності, творчої праці? 2. Чи впливає сім‘я на фізичний розвиток підл

Дайте відповіді на тестові запитання
1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця? а) один; б) два; в) три; г) чотири; д) свій варіант. 2. 30 одн

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку фізичного виховання в колективі класу. 2. Вчити учнів способам організації фізичного виховання. 3. Сприяти розвитку у кожного вихованця своїх інтересів, допома

Основні положення
"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи

Проблемні питання
1. Розкрити основні принципи сімейного виховання. 2. Чи повинен класний керівник приділяти достатню увагу вихованню дітей у сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь. 3. Ваше ставлення до

Ділова гра
Тема: "Класні батьківські збори". Мета гри: колективне вирішення однієї з проблем сімейного виховання. Правильна підготовка і успішне проведення гри

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати різні форми педагогічної роботи з батьками. 2. Організовувати разом з батьківським комітетом батьківські збори. 3. Залучати батьків до виховної роботи з учнями.

Основні положення
Ситуація 1. Група школярів стоїть на зупинці і чекає тролейбус. Ситуація 2. Група підлітків пограбувала кіоск. Чи можна назвати ці дві групи колективами? Щоб відповісти на це питання необх

На рівні застосування
1. Визначте, на якому етапі розвитку знаходиться колектив. А. Клас нічим не виявляє себе у шкільному колективі. Товаришують між собою 2-3 учні, решта не знаходять друзів не тільки у своєму

Визначте правильні варіанти відповідей
1. Колектив - це... а) група людей, об'єднаних на основі єдиної спільної для всіх мети; б) група, в якій люди об'єднані на основі спільної діяльності (наприклад, виробничої

Основні положення
Вимога врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі – дуже давня традиція. Вона знаходить своє відображення в педагогічній теорії як “принцип індивідуального підходу”

Особливості організації індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
Одним з найважливіших завдань навчально-виховного процесу та сутністю індивідуальної роботи є розвиток та формування здібностей дитини. Здібності – це індивідуально-психологічні осо

Організація роботи учителя-вихователя з важковиховуваними учнями
Педагогічна практика свідчить, що серед учнів сучасної школи дедалі більше стає важковиховуваних дітей з відхиленням від норм поведінки, які погано піддаються педагогічному впливу і потребую

Завдання для самостійної роботи
1. Складіть програму діяльності щодо здійснення індивідуального підходу до окремого підлітка, визначте завдання його виховання, спираючись на результати вивчення індивідуальних особливостей учнів (

Вибрати потрібну відповідь
1. Індивідуальний підхід це … а) форма; б) засіб; в) принцип; г) процес. 2. Індивідуальна робота це … а) метод виховання або навч

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Завдання, принципи та основний зміст діяльності громадських організацій дітей, підлітків і д

Основні положення
Базуючись на Декларації прав людини, Організація Об’єднаних Націй у 1989 році прийняла “Конвенцію про права дитини”. Держави-учасники, що підписали Конвенцію (Україна в їх числі), зобов’язалися зах

Приклад використання методики колективної творчої діяльності в піонерських організаціях
1. Збір дружини, або рада дружини: · визначає мету і завдання суспільно-корисної справи, ідеї та стислий зміст; · оголошує початок формування ради дружинної справи та визна

Проблемні питання з теми заняття
1. Назвіть громадські організації України, членами яких є діти. 2. Порівняйте завдання, зміст, організаційну структуру та методику діяльності піонерських і скаутських організацій України.

ПРИКЛАДНІ ВМІННЯ
1. Виконувати ритуали з символами і атрибутами: а) державними символами (прапор, гімн, герб); б) прапорами (загоновими, організації); г) сурмою і барабаном; та інш.

План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. І. Принцип народності у вітчизняній педагогиці. 2. Народознавчі засади виховання дітей

Принцип народності у вітчизняній педагогіці
Зазначимо, що принцип народності займає провідне місце в історії української педагогіки. Загалом, кожному етапу розвитку людського суспільства притаманна передача набутого позитивного досвіду покол

Народознавчі засади виховання дітей та молоді
У “Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти” підкреслюється важливість особистісно-орієнтованого виховання, метою якого є формування гуманної, відповідальної особисто

Форми та методи народного виховання зростаючої особистості
Важливим шляхом реформування системи виховання є відновлення виховного потенціалу народної педагогіки і, разом з тим, впровадження нових форм і методів, що слугувало б головній меті національного в

Готовності до вибору професії учителя
У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагог

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги