рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лабораторна робота № 14

Лабораторна робота № 14 - раздел Образование, Методичні рекомендації до лабораторних занять З фізіології людини   Тема: Визначення Групи Крові Та Резус-Фактору. Мета:...

 

Тема: Визначення групи крові та резус-фактору.

Мета: Ознайомитись з методикою визначення крові в системі АВО та резус-фактору.

 

Питання для самопідготовки

1. Поняття про аглютиногени та аглютиніни як антигени та антитіла.

2. Класифікація крові на групи у системі АВО, за Я. Янським.

3. Вміст аглютиногенів та аглютинінів в різних групах крові.

4. Сумісність груп крові. Контроль сумісності.

5. Методика визначення груп крові.

6. Визначення резус-фактору крові.

 

Короткі теоретичні відомості

Використання крові як лікарського засобу давно звертало на себе увагу дослідників. Думка людини працювала над тим, як відшкодувати втрату крові в організмі при пораненнях та значних кровотечах, як поліпшити склад і якість крові, яка погіршилась при захворюваннях, та т.д.

Зараз зрозуміло, що невдачі були наслідком переливання великих кількостей невідповідної або несумісної по системі АВО крові. Було встановлено, що від людини до людини переливати кров можна тільки за певними показниками.

Фактори групи крові – це макромолекули, які відносяться до класу мукополісахаридів; вони присутні на поверхні еритроцитів і представляють собою групу особливих антигенів, т.з. агглютиногенів. Крім того, в плазмі крові більшості людей містяться антитіла, або агглютиніни, які реагують з певними агглютиногенами. Така імунна реакція виникає у випадку переливання несумісної крові. При цьому мембрани донорських еритроцитів, які переносять певні агглютиногени, реагують з агглютинінами, які знаходяться в плазмі реципієнта; у результаті цієї взаємодії донорські еритроцити агглютинують, тобто злипаються один з одним, так як між ними виникають мостики з антитіл.

Використовуючи ці дані, віденський бактеріолог К. Ландштейнер (1901 р.) та польський лікар Я. Янський (1907 р.) відкрили закони склеювання еритроцитів однієї людини сироваткою іншого і встановили, що по властивостям крові все людство можна розділити на 4 групи: О (І), А (ІІ), В (ІІІ), АВ (IV). З відкриванням груп крові, її переливання як лікарський метод став швидко розвиватися.

Як вже згадувалось вище, у 1990 р. англійський імунолог Карл Ландштейнер (1868-1943) відкрив у людини групи крові системи АВО. Але про систему мова ще не йшла: ну хто тоді, на початку XX ст., міг припустити, що наша кров, крім АВО, містить більше десяти систем, або групо специфічних антигенів Rhesus, MN, Lewis, Duffi та ін. Їх виявлять пізніше, і до того ж Ландштейнер, коли проводив свої довготривалі експерименти, виявив не всі чотири відомі нам сьогодні основні групи крові, а три: О (І), А (ІІ), В (ІІІ). Четверту групу крові, або АВ (IV). 1907 р. відкрив чеський лікар Якоб Янський та, на основі зробленого Ландштейнером та ним, запропонував класифікацію груп крові: І – IV.

Ця система отримала назву АВО. Групи крові у ній позначаються цифрами та тими агглютиногенами, які містяться в еритроцитах даної групи. Групові антигени – це спадкові вроджені властивості крові, які не змінюються протягом всього життя людини. Агглютинів у плазмі крові новонароджених немає. Вони виникають протягом першого року життя дитини під впливом речовин, які потрапляють з їжею, а також утворюються кишечкою мікрофлорою, до тих антигенів, яких нема в його власних еритроцитах.

І група (О) – в еритроцитах аглютиногенів немає, в плазмі знаходяться аглютиніни А та В;

ІІ група (А) - в еритроцитах знаходиться аглютиногени А, в плазмі – аглютинін В;

ІІІ група (В) - в еритроцитах знаходиться аглютиногени В, в плазмі – аглютинін А;

IV група (АВ) - в еритроцитах знаходиться аглютиногени А та В, в плазмі – аглютинінів немає.

Резус фактор – система алло генних антигенів крові людини, незалежна від факторів, які зумовлюють групи крові (система АВО), та інших генетичних маркерів.

Резус-фактор людини був відкритий у 1940 р. К. Ландштейнером та А. Вінером. Назву резус-фактор система антигенів здобула в зв’язку з тим, що антиген був знайдений у людини за допомогою сироватки кроля, імунізованого еритроцитами мавп виду Macacus.

Резус-фактор найбільш виражений у еритроцитах. Дуже мало його в лейкоцитах та тромбоцитах. В плазмі крові резус-фактор не знайдено.

Резус-фактор знайдено в еритроцитах 85% людей, які мешкають в Європі.

На основі перебування в еритроцитах антигена Rho виділяють резус-позитивну кров. Кров людей, еритроцити яких не мають цього антигена, відносять до резус-негативної.

У європейського населення зустрічається 15% з резус-негативним типом крові, а у монголоїдної раси – 0,5% . Більша частина населення Азії також мають антиген у 1%, тому серед вагітних жінок імунологічні конфлікти по резус-фактору зустрічаються рідше, ніж серед вагітних жінок європейського населення. Механізм розвитку резус-конфліктної вагітності наступний: імунні антитіла, які виникають в організмі резус-негативної жінки, яка вагітна резус-позитивним плодом, проникають через плаценту в організм плоду, спричинює гемоліз еритроцитів новонародженого та руйнують його життєво важливі органи (печінку, кровоутворюючи тканини, головний мозок) це називають гемолітичною хворобою новонароджених. Серед методів визначення резус-фактору найбільше застосування здобув метод Фіска-Мак.

 

Методика проведення роботи

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичні рекомендації до лабораторних занять З фізіології людини

Запорізький національний університет... Міністерства освіти і науки України... К Л Власенко О М Дьомiн К М Параєва...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лабораторна робота № 14

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Для студентів факультету фізичного виховання
денної та заочної форм навчання)   Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № від . .2013     За

Тематика лабораторних занять
  І МОДУЛЬ 1. Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збуджених тканин (2 години). 2. Аналіз рефлекторної дуги (2 години). 3. Рецептивне поле спино-мо

Нтервальна шкала оцінок
За шкалою ECTS За шкалою університету За національною шкалою Екзамен Залік A

Лабораторна робота № 1
Тема: Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збуджених тканин. Мета: Вивчення основних загальних правил при роботі в лабораторії з електронною апаратурою. Вивчення відмінностей збуд

Короткі теоретичні відомості
Рефлекторний принцип роботи ЦНС – основний принцип впливу нервової системи на органи. Розглянемо два види впливу – пускове та моделююче. Пусковий вплив викликає діяльність органу, який знах

Методика проведення роботи
Приготувати препарати спинальної жаби та закріпити в штативі. Накладають на шкіру гомілки препарату шматочок фільтрувального паперу (0,5x0,5см), змоченого 0,5%-м розчином сірчаної кислоти і спостер

Короткі теоретичні відомості
Класифікація рефлексів проводиться з декількох критеріїв: 1. За терміном появлення рефлексів в онтогенезі: - безумовні рефлекси; - умовні рефлекси. 2. Безумовні

Лабораторна робота № 4
Тема: Центральне гальмування спинномозкових рефлексів. Мета Упевнитися в наявності внутрішньоцентральних низхідних гальмівних впливів у нервовій системі.   Питання д

Питання до самопідготовки
1. Особливості функціонування нервової системи. 2. Рецептивне поле деяких рефлексів. 3. Від чого залежить характер відповідної реакції на подразнення рецептивного поля. 4

Короткі теоретичні відомості
Властивості центральної нервової системи не є результат просто сумації властивостей великої кількості її клітин. Функція ЦНС не визначається тим, що кожний нейрон функціонує сам по собі, а працює у

Короткі теоретичні відомості
Збудливість клітини змінюється не тільки в процесі збудливості, але і при зміні хімічного складу позаклітинної рідини, наприклад, у результаті тривалої високої активності клітин відхилення показник

Контрольні питання
1 . Що таке пряме та непряме подразнення м'яза? 2. Охарактеризуйте залежність між порогом сили та збудливістю. З.Дати визначення порогового, підпорогового, надпорогового, максимал

Питання для самопідготовки
1. Потенціал спокою та потенціал дії, механізм виникнення. 2. Загальна характеристика та функції вегетативної нервової системи. 2.1 Симпатичний відділ ВНС. 2.2 Парасимпат

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика залоз та їх класифікація. 2. Топографія залоз внутрішньої секреції. 3. Гормони передньої частини гіпофізу. 4. Гормони задньої частини гіпофізу.

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика підшлункової залози. 2. Гормони підшлункової залози. 2.1 Роль інсуліну в регуляції вуглеводного обміну. 2.2 Роль глюкогону в регуляції вуглевод

Гліколітичний розпад вуглеводів (цикл Ембдена-Меєргофа).
1 - фосфорілаза; 2 - гексокіназа; 3 - фосфоглюкомутаза; 4 гексофосфатизомераза; 5 - фосфофруктокіназа; 6 - альдолаза; 7 - трифосфат ізомераза; 8 - гліцералъдегідфосфатдегідрогеназа

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика гіпофізу. 2. Гормони задньої долі гіпофізу. 2.1 Окситоцин. 2.2 Вазопресин. 2.3 Пітуітрин. 3. Значення гормонів задньої долі г

Короткі теоретичні відомості
Червоні кров'яні клітини, або еритроцити являють собою круглі диски діаметром 7,2-7,9 мкм і середньою товщиною 2 мкм (мкм = мікрон = 1/106 м). В 1 мм3 крові мі

Методика проведення роботи
1. Будова камери Горяєва. Лічильна камера складається з товстого прямокутного (предметного) скла, в центральній частині якого нанесено (вигравірувано) дві сітки Горяєва, розмежован

Питання до самопідготовки
1. Гемоглобін, його будова і значення для газообміну. 2. Сполуки гемоглобіну в крові та їх властивості. 3. Методика визначення кількості гемоглобіну за Салі. 4. Від яких

Сполуки гемоглобіну в крові
Нв ´ О2 – оксигемоглобін Нв ´ СО2 – карбогемоглобін Нв ´ СО – карбоксігемоглобін   Колір крові визначають еритроцити

Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром ГС-3.
Визначення гемоглобіну гемометром Салі ґрунтується па колориметрії солянокислого гематину, що утворюється при змішуванні крові з соляною кислотою. При цьому червонуватий колір рідини стає бурим. Ро

Розрахунок кольорового показника крові.
Співвідношення між кількістю гемоглобіну крові та числом еритроцитів називають кольоровим показником. Кольоровий показник дозволяє оцінити ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном; розраховують й

Визначення груп крові.
Групи крові визначають за властивостями еритроцитів, які встановлюються за допомогою стандартних сироваток, які містять відомі аглютиніни. Предметне скло розташовують на білому папері та н

Визначення резус-фактора.
На дно пробірки трьома різними піпетками поміщають краплю стандартної сироватки, краплю желатини та краплю крові, отриману з пальця досліджуваного. Пробірку поміщають на 5 хв у водяну баню при 47-4

Питання для самопідготовки
  1. Кров як внутрішнє середовище організму. Функції крові. 2. Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові. 3. Загальна характеристика еритроцитів, їх функції т

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ
Для реєстрації ЕКГ досліджуваного вкладають на спину і пропонують розслабити м’язи, бо їх тремтіння викривляє ЕКГ. Якість запису буде кращою при спокійному неглибокому диханні. При вираженій задишц

Ортостатична проба.
Регуляторні гемодинамічні реакції на переміну положення тіла досліджують шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску через певні проміжки часу після переходу людини з гориз

Проба з фізичним навантаженням.
У досліджуваного в положенні сидячи після 3-5 хв відпочинку вимірюють частоту пульсу та артеріальний тиск. При проведенні проби з фізичним навантаженням досліджуваному пропонують виконати 20 присід

Завдання 1. Вивчення показників зовнішнього дихання.
1. Дихальний об'єм (ДО) - об'єм повітря, який людина вдихає або видихає при спокійному диханні. 2. Резервний об'єм вдиху (РОВд) - максимальний об'єм повітря, який можна вдихнути додатково

Завдання 2. Спірометрія.
Для визначення хвилинного об'єму дихання (ХОД) досліджуваний робить декілька вдихів та видихів, a потім, взявши до рота мудштук спірометра, продовжує спокійно дихати в прилад протягом 1 xв, підрахо

Завдання 3. Спірографія.
Для графічної реєстрації показників зовнішнього дихання використовують спірограф. Елементарна спірограма має такий вигляд:  

Завдання 1. Визначення основного обміну за допомогою спірометаболографа (метод неповного газового аналізу).
Maтepiали та обладнання: спірометаболограф, загубники, спирт, вата. Досліджуваного укладають на кушетку з дезинфікованим спиртом загубником у роті, який з'єднаний двома гумовими клапанами

Завдання 3. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда.
Матеріали та обладнання: сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, мікрокалькулятор. У досліджуваного визначають частоту пульсу i артеріальний тиск за способом Короткова три рази з інтервал

Завдання 1. Визначення гостроти зору.
Матеріали та обладнання: таблиці для визначення гостроти зору, указка, стілець, апарат Рота. Таблиці для вимірювання гостроти зору освітлюють яскраво i рівномірно (по можливості електролам

Завдання 2. Визначення поля зору.
Mатеріали та обладнання: периметр Форстера, білі та кольорові кружки до нього, стандартні бланки нормального поля зору. Досліджуваний сідає спиною до світла, внутрішня поверхня півкруга ма

Завдання 2. Визначення поля зору.
Mатеріали та обладнання: периметр Форстера, білі та кольорові кружки до нього, стандартні бланки нормального поля зору. Досліджуваний сідає спиною до світла, внутрішня поверхня півкруга ма

Завдання 2. Дослідження переключення уваги за умов активного вибору інформації.
Maтеріали та обладнання: таблиця з чорними (від 1 до 25) i червоними (від 1 до 24) цифрами, що розташовані у випадковій комбінації, секундомер, указка. Досліджуваний розшукує на таблиці чи

Завдання 3. Виявлення деяких особливостей вищої нервової діяльності людини.
Maтеріали та обладнання: секундомір, навчальна дошка, крейда. Безпосередньо в роботі беруть участь три особи: досліджувач, досліджуаний, секретар. Досліджувач на аркуші паперу складае спис

Для студентів II курсу факультету фізичного виховання
1. Кров як внутрішнє середовище організму, Функції крові. 2. Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові. 3. Загальна характеристика еритроцитів, їx функції та значення.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги