Векторне вираження кольору - Конспект, раздел Образование, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ Теорія кольору і кольоровідтворення
Тривимірність Кольору Дає Основу Виразити Його У Вигляді Вект...
Тривимірність кольору дає основу виразити його у вигляді вектору в просторі.
У системі прямокутних координат (рис. 2.1) координатні осі символами основних кольорів (RGB). Колір К заданий рівнянням:
(2.1)
Відповідно до рівняння можна відкласти вектор К. Його проекції на координатні осі колірні, що становить 4R, 3G, 2В.
Використовуючи координатні осі, можна знайти вектори будь-якого кольору, що утворюється за допомогою вибраних основних. Сукупність кольорів, виражена в цій системі основних, називається колірним простором системи. Кожній точці цього простору відповідає певний колір, тому що будь-яку точку можна розглядати як кінець вектору, проведеного з початку координат.
Рис. 2.1 – Вектор кольору, що описується рівнянням (2.1), у просторі RGB
Відповідно до третього закону Грассмана колірні рівняння, адитивні: якщо складаються два кольори, то сумарний має колірні координати, що дорівнюють сумі координат кольорів, що складаються. Вектор сумарного кольору дорівнює сумі векторів і може бути розрахований за правилом паралелограма.
У колірному просторі вектор кольору має певний напрям. Він виходить адитивним складанням основних кольорів. Якщо блакитний не насичений, то його вектор відхилений від площини на той або інший кут.
Дуже важливе питання про зміну насиченості та яскравості в колірному просторі. Оскільки ахроматичні кольори мають рівні колірні координати, то усі вони знаходяться в колірному просторі на лінії, рівновіддаленій від координатних осей. Ця лінія (ЧБ на рис. 2.2) називається ахроматичною віссю. Чим більші чисельні значення мають колірні координати, тим більше яскравості кольорів. Точці М ахроматичної осі відповідає мала яскравість (темно-сірий колір), а точці N – велика (світло-сірий). На початку координат лежить точка Ч нульової яскравості, що виражає чорний колір. Точка Б визначає положення білого кольору в колірному просторі.
Рис. 2.2 – Схема залежності характеристик кольору від його положення в колірному просторі
Якщо колірні координати мало відрізняються один від одного, то колір, знаходиться поблизу ахроматичної осі. Отже, насиченість кольору в колірному просторі зростає за мірою віддалення від ахроматичної осі. Зміна насиченості та яскравості показана стрілками.
Колірний простір має деякі специфічні властивості. Так, до нього незастосовне поняття відстані, кута; в той же час можна говорити про відношення довжин і кутів.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД... УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ... УНІВЕРСИТЕТ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Векторне вираження кольору
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Поняття про колориметричну систему
Будь-яка точна наука базується на вимірювання, тому що виявлення зв’язків між явищами, здійснюється за рахунок кількісного їх співвідношення. Експериментальна перевірка будь-якого в
Нормалізація колориметричних вимірювань
Результати будь-яких вимірювань повинні бути однозначними і зіставними – одна з основних вимог метрології. Для її здійснення необхідно, щоб умови вимірювання, від яких залежать результати, були пос
Загальні відомості про колірний простір
Кольорометрія (колориметрія) – наука про методи вимірювання та кількісного вираження кольору. Кількісне вираження кольору – характеристика спектрального складу світла з урахуванням
Трикутник RGB та його перетворення
Трикутник Ма́ксвела – одна з уявлень колірних моделей. Вершини трикутника Максвелла відповідають положенню трьох основних кольорів: червоного (R), зеленого (G)
Умовна чистота кольору
Вираження колірного тону через домінуючу довжину хвилі і насиченості через колориметричну чистоту. Колірний графік можна використовувати для визначення домінуючої довжини хвилі і к
Поняття про афінні властивості колірного простору
Відповідно до першого закону Грасмана основні кольори повинні бути лінійно незалежними. Тобто, вони можуть бути представлені будь-якими трьома векторами, за умови, щоб ці вектори не лежали у одній
Вираження колірності в системі XYZ
Вимоги до основних кольорів XYZ. Практично використовуваною колориметричною системою є ХУ.
Основні кольори ХУ обрані для максимального спрощення колірних розрахунків і
Колірний трикутник XYZ
Колірний трикутник хуz створювався на базі колірної діаграми rg. На рис. 2.20 вона показана разом з аліхною. Вибір основних кольорів на цій лінії забезпечує їх безяркістністъ. Тому що серед кольорі
Діаграма кольору XYZ
На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому
Діаграма кольору XYZ
На рис. 2.23 наведено проекційно перетворений у рівносторонній трикутник хуz, що знаходиться в колірному просторі цієї системи. Сторона хz трикутника збігається з аліхною. При цьому
Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу
Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
Система XYZ зручна для колориметричних розрахунків, але її масштаб не погоджений з мірою приросту зорового відчуття – величиною так званого порогу кольоророзділення. Ця обставина зу
Схеми приладів та принципи їх роботи
Вимір спектрів.Вчення про вимір розподілу потужності випромінювання за спектром називається спектрофотометрією. Її методи полягають у фотоме
ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Колориметричні системи – це:
а) системи вимірювання кольору;
б) сукупність зразків;
в) синтезу кольору, тотожного вимірюваному за рахунок трьох основни
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гуревич М.М. Цвет и его измерение. – М.: Изд-во АН СССР, 1950. – 234 с.
2. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета. Пер. с англ. Д.Л. Шкловера. – М.: «Мир», 1964. – 442 с.
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов