Структура слухового аналзатору

Структура слухового аналзатору. Слухова система дуже складний тонкий механзм, що працю безупинно вдень вноч, навть коли людина спить. задача перетворити звуковий сигнал у потк електричних мпульсв, що нтерпретуються мозком в результат сприймаються як звук. Приснково-завитковий орган складаться з двох аналзаторв 1 аналзатор рвноваги 2 аналзатор слуху.

Основна частина органа слуху та рвноваги знаходиться в прамдц скронево кстки. Будова органа слуху. Орган слуху подляться на зовншн, середн та внутршн вухо мал. 1. Зовншн вухо auris ехtеrnа складаться з вушно раковини зовншнього слухового ходу. Воно слугу для уловлювання проведення звукових коливань. Вушна раковина в свой основ мстить еластичний хрящ, який покритий шкрою.

В нй розрзняють завиток, що утворений вльним загнутим крам хряща, протизавиток, який йде паралельно до завитка. Внизу вушна раковина закнчуться складкою шкри вушною часточкою, де нема хряща. Зовншнй слуховий хд складаться з хрящово та кстково частин.

Хрящова частина це продовження хряща вушно раковини, а ксткова це кстковий канал скронево кстки. В длянц переходу одн частини в ншу знаходиться звуження вигин. Для вирвнювання вигину огляду барабанно перетинки, яка межею мж зовншнм середнм вухом, вушну раковину потрбно вдтягнути вгору назад у дорослого. Зовншнй слуховий хд вистелений шкрою, яка мстить волосся залози, що виробляють вушну срку. Барабанна перетинка ма овальну форму явля собою фброзну пластинку, що втягнута всередину барабанно порожнини.

Зовн вона покрита шкрою, а зсередини слизовою оболонкою. Середн вухо auris media знаходиться в прамдц скронево кстки складаться з барабанно порожнини та слухово встахво труби, яка здну середн вухо з носоглоткою. Барабанна порожнина лежить мж зовншнм слуховим ходом внутршнм вухом. В нй розрзняють верхню, нижню, передню, задню, латеральну та медальну стнки. Барабанна порожнина заповнена повтрям вистелена слизовою оболонкою. Сюди вдкриваються комрки соскоподбного вдростка скронево кстки барабанний отвр слухово труби.

В барабаннй порожнин знаходиться ланцюжок слухових ксточок молоточок, ковадло стремнце, як зднан мж собою суглобами, що да можливсть передач коливання барабанно перетинки на внутршн вухо. Слухова встахва труба ма ксткову та хрящову частини. Ксткова частина нижнм пвканалом мязово-трубного каналу скронево кстки, а хрящова це еластичний хрящ, який укрплений на зовншнй основ черепа пдходить до бчно стнки носоглотки.

Отже, одним кнцем труба вдкриваться в носоглотку, а другим у барабанну порожнину, вирвнюючи таким чином тиск у барабаннй порожнин з атмосферним тиском. Внутршн вухо auris ntеrnа знаходиться мж барабанною порожниною внутршнм слуховим ходом. До нього належать кстковий та перетинчастий лабринти. Кстковий лабринт складаться з трьох частин приснка, завитка та пвколових каналв. Приснок середньою частиною ксткового лабринту сполучаться з пвколовими каналами позаду та каналом завитка попереду.

На зовншнй його стнц, яка обернена до барабанно порожнини, овальне вкно, що закрите стремнцем. Кругле вкно знаходиться бля початку каналу завитка, воно закрите вторинною барабанною перетинкою. Кстков пвколов канали розташован у трьох взамно перпендикулярних площинах. Розрзняють переднй, заднй та латеральний канали. Кожний з них ма по дв нжки, як бля приснка розширюються, утворюючи ампули. Завиток складаться з ксткового стрижня веретена, навколо якого спральний канал утворю 2,5 обороти.

Основа завитка обернена до внутршнього слухового ходу. В порожнину каналу завитка вд веретена вдходить ксткова спральна пластинка, в основ яко знаходиться спральний канал. Перетинчастий лабринт розташований всередин ксткового повторю його обриси. Вн явля собою систему каналв, заповнених рдиною ендолмфою. До перетинчастого лабринту належать маточка мшечок, що знаходяться в приснку, пвколов перетинчаст канали перетинчаста протока завитка. Мж кстковим перетинчастим лабринтами знаходиться рдина перилмфа.

Стнки перетинчастого лабринту побудован з тонко сполучнотканинно пластинки. Претинчаста протока завитку на розрз ма трикутну форму. Одна стнка зростаться з стнкою ксткового каналу завитку, дв нш вддляють вд перилмфатичного простору називаються основною приснковою мембранами. Протока завитка длить перилмфатичний простр каналу на дв драбини барабанну, яка слпо закнчуться бля вкна завитка, приснкову, яка сполучаться з перилмфатичним простором приснка. У длянц протоки завитка, на основнй пластинц, що складаться з фброзних волокон рзно довжини, розташований спральний кортв орган, який рецепторним апаратом органа слуху. 1 1.2. Дапазон чутливост органу слуху по частот.

Вплив на людину високих та низьких звукв. Звуков вдчуття. Людина може сприймати звуки з частотою коливання вд 16 до 20 000 Гц. Цей дапазон вдповда 10-11 октавам. Верхня границя сприйманих звукв залежить вд вку чим людина старше, тим нижче границя стар часто не чують високих тонв наприклад, звуку, видаваного цвркуном.

У багатьох тварин верхня границя слуху лежить значно вище у собаки, наприклад, вдаться одержати умовн рефлекси на дуже висок, нечутн людиною звуки. Розрзнення частоти звуку характеризуться тим мнмальним розходженням по частот двох звукв, яке ще уловлються людиною. При низьких середнх частотах людина здатна помтити розходження в 1-2 Гц. Зустрчаються люди з абсолютним слухом вони здатн точно дзнаватися позначати будь-який звук навть при вдсутност звуку порвняння. Аналз частоти звукв висоти тонв. Звуков коливання втягують у коливальний процес перилмфу верхнього нижнього каналв завитку на всьому хньому протяз неоднаково.

Коливальна реакця основно мембрани, передана на ендолмфу, ма характер хвил, що бжить, а локалзаця амплтудного максимуму ц хвил на мембран залежить вд частоти звуку. Таким чином, у процес збудження утягуються рзн клтки спрального кортва органа, що примикають до основно мембрани. стотне значення для сприйняття звукв рзно частоти локалзац рецепторних клток спрального органа, що утягуються в збудження, доводиться, зокрема, поведнковими експериментами. Якщо пошкодити в собаки завиток в його основ, то зникають ранше вироблен умовн рефлекси, на висок тони якщо ж ушкодження нанести в област вершини завитку зникають умовн рефлекси на низьк тони руйнування тльки середини завитка виклика випадання тонв середньо частоти дапазону.

Роздльне просторове представництво зон, збуджуваних при д звукв рзно частоти, пдтверджуться електрофзологчними методами викликан потенцали, нейронна активнсть на всх рвнях слухового аналзатора. Для порвняно низьких частот можливий аналз висоти тону за рахунок реакц на сигнали волокон слухового нерва, що повторю частоту д подразника.

Це означа, що снують два механзми розрзнення висоти тонв, як поднуються мж собою. При д високих тонв вдбуваться лише просторове кодування, засноване на неоднаковому розташуванн збуджених рецепторних клток на основнй мембран. При низьких середнх тонах здйснються тимчасове кодування, коли нформаця передаться по визначених групах волокон слухового нерва у вид мпульсв, частота яких вдповда частот сприйманих завитком звукових коливань.

Основним вдображенням частотного настроювання окремих нейронв на всх рвнях слухово системи наявнсть у них так званих частотно-граничних показникв. Ц показники вдбивають залежнсть гранично нтенсивност звуку, необхдно для порушення клтки, вд його частоти. В обидва боки по дапазон частот вд оптимально, чи характеристично, частоти порг реакц нейрона рзко зроста.

Таким чином, елемент виявляться налаштованим на видлення з ус сукупност звукв лише визначено, досить вузько длянки частотного дапазону. Частотно-граничн крив рзних клток перекривають весь частотний дапазон чутних звукв. Форма цих кривих у багатьох нейронв вищих слухових центрв значно ускладнються.12 1.3.