Перцептивний аспект спілкування - раздел Психология, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ» Перцептивна Сторона Спілкування, Як Вже Зазначалося, Полягає У Сприйняття Й П...
Перцептивна сторона спілкування, як вже зазначалося, полягає у сприйняття й пізнанні один одного партнерами по спілкуванню й установлення на цій основі взаєморозуміння. Враження, які виникають при цьому, грають важливу регулятивну роль у процесі спілкування. По-перше, тому, що, пізнаючи іншого, формується й сам індивід, який пізнає. По-друге, тому, що від міри точності „читання” іншої людини залежить успіх організації з нею погоджених дій.
Уявлення про іншу людину тісно пов'язане з рівнем власної самосвідомості. Чим краще ми розуміємо себе, тим краще ми розуміємо іншого, водночас, чим повніше розкрита інша людина, тим більш повним стає уявлення і про себе. Акт такого усвідомлення включає два процеси: ідентифікацію та рефлексію.
Ідентифікація – буквально означає ототожнення себе з іншим. Це, зрозуміло, не єдиний спосіб, але в реальних ситуаціях взаємодії люди часто користуються таким прийомом, коли припущення про внутрішній стан партнера будується на основі спроби поставити себе на його місце. У цьому плані ідентифікація виступає в якості одного з механізмів пізнання й розуміння іншої людини.
Рефлексія– усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню.
Процес сприйняття індивідом іншого, особливо перше враження, багато в чому залежить від дії ефектів сприйняття. Найбільш досліджені три таких ефекти: ефект ореола („гало-ефект”), ефект новизни й первинності.
1) „ефект ореола” полягає у формуванні специфічної установки на сприйманого через приписування йому певних якостей: інформація, одержана про якусь людину, категоризується певним чином, а саме - накладається на той образ, що вже був створений заздалегідь. Цей образ, який існував раніше, виконує роль „ореола”, що заважає бачити дійсні риси й прояви об'єкта сприйняття. Загальне сприятливе враження приведе до позитивних оцінок і невідомих якостей сприйманого й, навпаки, загальне несприятливе враження сприяє перевазі негативних оцінок;
2) „ефекти первинності”полягає у тім, що у ситуації сприйняття незнайомої людини перша інформація про неї виявляється найбільш значимою;
3) „ефекти новизни”пов’язаний з наданням найбільшого значення новій інформації у ситуації сприйняття знайомої людини;
У більш широкому плані всі ці ефекти можна розглянути як прояв особливого процесу, що супроводжує сприйняття людини людиною, а саме процесу стереотипізації.
Стереотипізація – процес формування уявлення про людину, яку сприймаємо на основі вироблених стереотипів. Стереотип– це деякий стійкий образ певного явища або людини, що пов'язаний з неправдою й неточностями. Як правило, стереотип виникає на основі досить обмеженого минулого досвіду, у результаті прагнення будувати висновки на базі обмеженої інформації.
Є кілька класифікацій стереотипів. Згідно з однією з них (В.Панферов), стереотипи поділяють на три класи: антропологічні, соціальні, етнонаціональні. Друга класифікація (А.Реан) пропонує виокремити такі групи соціально-перцептивних стереотипів:
· антропологічні (проявляються у тому разі, якщо оцінка внутрішніх, психологічних якостей людини, оцінка її особистості залежить від її антропологічних ознак, тобто від особливостей фізичного вигляду);
· етнонаціональні (виявляються тоді, коли психологічна оцінка людини опосередкована її належністю до тієї чи іншої нації, раси, етнічної групи);
· соціально-cтатусні (полягають в залежності оцінки особистісних якостей індивіда від його соціального статусу);
· соціально-рольові (проявляються в підпорядкованості оцінки особистісних якостей індивіда його соціальній ролі, рольовим функціям);
· експресивно-естетичні (визначаються залежністю оцінки особистості від зовнішньої привабливості людини: чим привабливішою здається зовнішність людини, тим позитивнішими особистісними рисами її наділяють);
· вербально-поведінкові (пов'язані із залежністю оцінки особистості від зовнішніх особливостей – мови, міміки, пантоміміки та ін.).
Відомі й інші класифікації, згідно з якими виокремлюють професійні (персоніфікований образ професії, тобто узагальнений образ типового професіонала), фізіогномічні (в основу покладено зв'язок рис зовнішності і особистості), етнічні та інші стереотипи. Найбільш дослідженими й вивченими є національні стереотипи.
Стереотипізація в процесі пізнання людьми один одного може привести до двох різних наслідків. З однієї сторони до певного спрощення процесу пізнання іншої людини, що, хоча й не сприяє точності побудови образу іншого, замінюючи його штампом, але в певному сенсі є необхідним, тому що допомагає скорочувати процес пізнання. У другому випадку стереотипізація призводить до виникнення упередження, якщо судження будується на основі минулого негативного досвіду.
Окрім стереотипізації виокремлюють ще одне дуже важливе явище для процесу соціальної перцепції – каузальну атрибуцію. Ф.Хайдер вважав, що людям властиво міркувати так: „Погана людина має погані риси, добра – хороші риси”. Тому і визначення причин поведінки і рис характеру здійснюється за схемою: „поганим” завжди приписують „погані” вчинки, а „добрим” – „добрі”.
Каузальна атрибуція – своєрідна суб’єктивна інтерпретація та оцінка людиною причин і мотивів поведінки інших на основі буденного життєвого досвіду. Вона може стосуватися не тільки сприймання окремих людей, а й соціальних груп та самої себе.
Ф. Хайдер виділив 5 рівнів атрибуції, залежно від рівня інтелектуального розвитку людини:
0 – причинно-наслідковий зв'язок – глобальна.(людина відповідальна за все, до чого вона має відношення);
1 – людина відповідальна за події, які відбулися з нею без її активності;
2 – людина відповідальна за те, що могла передбачити й чому могла запобігти, але не зробила цього;
3 – людина відповідальна за те, що мала намір зробити;
4 – всі вчинки пояснюються не тільки намірами, але й об'єктивними факторами.
Лі Росс на основі спостереження поведінки інших описав фундаментальну помилку атрибуції, яка полягає в тому, що відбувається недооцінка ситуативного фактору при оцінюванні себе і переоцінка особистісного при оцінці інших.
Часто результатом спілкування є виникнення атракції– процес формування привабливості якоїсь людини для сприймаючого й продукт цього процесу - вид соціальної установки на іншу людину, де переважає емоційний компонент, коли цей «інший» оцінюється переважно в категоріях, властивих афективним оцінкам. На думку вчених виникненню атракції сприяють повторювані контакти, спільне переживання емоцій, схожість вербальних і невербальних характеристик, фізична привабливість.
Дніпропетровський національний університет... ім Олеся Гончара... Г Ю Чередник О О Лоза...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Перцептивний аспект спілкування
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Конспект лекцій з курсу
«Соціальна психологія»
Редактор К.В.Маліщук
Коректор Г.В.Кіц
Техредактор Л.П.Замятіна
Види соціально-психологічних явищ
Сучасні уявлення про предмет соціальної психології є надзвичайно диференційованими, тобто такими, що відрізняються один від одного, що характерно для більшості суміжних галузей науки, до яких відно
Соціальної психології
Визначаючи місце соціальної психології серед інших наук, в першу чергу необхідно враховувати саме співвідношення складових в понятті „соціальна психологія”. Звісно, що соціальна психологія бере сві
Сторія розвитку соціальної психології
Соціальну психологію можна вважати однією із найдревніших областей знань, адже, як тільки люди почали поєднуватися в якісь більш-менш стабільні первісні співтовариства (родини, племена тощо), виник
Етапи наукового дослідження
Кожне більш-менш ґрунтовне дослідження має чотири основних етапи:
Перший етап – підготовка дослідження:
· Вивчення стану проблеми. Пост
Методи емпіричного дослідження
1) спостереження;
2) аналіз документів (методика контент-аналізу);
3) опитування (анкетування, інтерв'ювання (метод фокус-груп));
4) тестування (у тому числі найпоширеніш
Теорії агресії й наслідування
У розвитку теорій агресії й наслідування можна виділити два етапи:
· 50-ті роки, пов'язані в основному з дослідженнями Н.Міллера й Д.Долларда;
· 70-ті роки, пов'язані з роботами А
Теорія структурного балансу
Згідно даної теорії, соціальну ситуацію можна описати як сукупність елементів (людей і об’єктів) і зв'язків між ними. Взаємодія елементів створює когнітивне поле і завдання полягає в тім, щоб вияви
Теорія комунікативних актів Т. Ньюкома
Т.Ньюком виходив з теорії Ф.Хайдера й намагався перенести схему Р-О-Х на сферу міжособистісних відносин.
Вихідна теза Т.Ньюкома полягає в наступному: коли дві людини по
Теорія когнітивного дисонансу Л. Фестингера
Теорія когнітивного дисонансу, створена в 1957 році, і являє собою продовження розробки ідеї «соціального порівняння», якою Л.Фестінгер займався значно раніше. У цій області він виступає як учень і
Психоаналіз в соціальній психології
Сучасні психоаналітичні уявлення про групові процеси своїм корінням уходять до соціально-психологічних поглядів З.Фрейда.
Відомо, що З.Фрейд пояснював особистість невротика через розкриття
Нтеракціонізм в соціальній психології
Назва інтеракціоністського напрямку походить від поняття „інтеракція”, або „соціальна взаємодія”, що є ключовим для даного напрямку. На відміну від інших теоретичних підходів у соціальній психологі
Комунікативний аспект спілкування
Спілкування - це складний багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, породжуваний потребою спільної діяльності й обміну інформацією, що включає в себе вироблення єдиної
Нтерактивний аспект спілкування
Інтерактивна сторона спілкування це умовний термін для позначення характеристики тих компонентів спілкування, які пов’язані із взаємодією людей, з безпосередньою організацією спільних дій.
Місце спілкування в системі суспільних і міжособистісних відносин
Соціальна психологія аналізує, перш за все, ті закономірності людської поведінки і діяльності, які обумовлені фактом спілкування і взаємодії людей. Головна задача, яка стоїть перед соціальною психо
Міжособистісна атракція
Люди не просто сприймають один одне, але вони ще і формують по відношенню один до одного певне ставлення, яке народжує різноманітну гамму почуттів – від неприйняття тієї або іншої людини до симпаті
Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
Перш за все, необхідно уточнити специфіку дослідження особистості в соціальній психології. Вже в численних і різноманітних визначеннях предмету соціальної психології закладена деяка суперечн
Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
Отже, яке ж коло можливостей розкривається перед соціальною психологією в цій сфері? Відповідь на це питання широко обговорюється в літературі.
У роботах Б.Д.Паригіна модель особистості, я
Поняття та етапи соціалізації особистості.
Поняття „соціалізація” вперше було запропоновано американським філософом Ф.Гідінгсоном наприкінці ХІХ століття. Сьогодні соціалізацію розглядають як процес формування особистості в певних соціал
Механізми соціалізації
Процес соціалізації здійснюється за допомогою певних механізмів, які можна поділити на:
· Інституціоналізований механізм – у рамках взаємодії з інститутами-організаціями;
·
Порушення соціалізації особистості
Вподовж соціалізації людина зустрічається з різними явищами та ситуаціями, які можуть вплинути на процес нормального входження та адаптації у суспільстві. Характер можливих змін у процесі соціаліза
Психоаналітичні витоки проблеми соціальної ідентичності
Питання взаємозв'язку особистості й суспільства перебуває в полі зору багатьох психологічних шкіл. Згідно з теорією психоаналізу, рушійною силою, мотивами поведінки людини є несвідомі біологічні по
Самосвідомість і Я-Концепція особистості
Я (его) — сфера особистості, що характерна внутрішнім усвідомленням самої себе і здійсненням пристосування особистості до реальності.
Я формується в діяльності і спілкуван
Проблема детермінації соціальної поведінки особистості
Для соціальної психології надзвичайно важливо з'ясувати, яким чином структурні складові особистості проявляються в поведінці під час засвоєння нею соціального досвіду, як відбувається процес соціал
Соціальні норми
Соціальні норми — конвенціональні (тобто прийняті в певній групі або спільності) правила, які приписують або забороняють певну поведінку, діяльність, дію.
Забо
Соціальні цінності
Ціннісні орієнтації — важливий компонент світогляду особистості або групової ідеології, що виражає переваги і прагнення особистості або групи відносно тих або інших узагальнених людських цін
Види соціально-психологічних властивостей
Що стосується переліку якостей, то часто предметом аналізу є всі якості, що вивчаються за допомогою особових тестів (перш за все тестів Г.Айзенка і Р.Кеттелла). У інших випадках до соціально-психол
Соціальний інтелект та соціальна компетентність
В зв’язку з соціально-психологічними здібностями постає важливе питання формування соціального інтелекту особистості та її соціальної компетентності.
Соціальний інтелект
Поняття соціальної установки та її структура
Соціальна установка - одна з основних категорій соціальної психології. Соціальні установки впливають не лише на наше мислення, але й на поведінку.
Засновником вітчизняної теорії установки
Формування та зміна соціальних установок
Формування соціальних установок може бути пояснено теоріями класичного й оперантного (інструментального) зумовлювання, а також теорією соціального порівняння.
Класичне зумовлювання
Поняття та історія вивчення груп
До проблеми груп соціальна психологія звернулась не одразу, лише у 30-х роках ХХ ст. До цього вся увага приділялась психології мас. Багато вчених вважало, що група, як носій особливої психології, в
Соціально-психологічні характеристики групи
Умовно соціально-психологічні характеристики можна поділити на: групову статику і групову динаміку.
Групова статика включає:
1) композицію (склад групи);
2) структ
Класифікація груп
Існує велика кількість поглядів щодо класифікації соціально-психологічних груп. Перш за все з позиції безпосередніх взаємозв’язків групи поділяються на умовні і реальні.
Умовні
Природні Лабораторні
Великі Малі Середні
СтихійніСтійкіПервинні і вторинні
Короткочасні Класи Відкрит
Поняття малої групи та її меж
Питання малої групи почали вивчати давно, але дискусійним залишається питання стосовно самого поняття „мала група”. З першою проблемою у визначенні ми зустрічаємось на етапі необхідності визначити
Рольові позиції в групі
Соціально-психологічний аналіз соціальних ролей має велике значення для розуміння соціальної поведінки особистості. Сучасні рольові теорії спираються на соціально-психологічні концепції Дж.Міда. Вл
Динаміка групових процесів
Завдання соціальної психології в контексті аналізу групи полягає, перш за все, у вивченні процесів, які відбуваються в ній. Мається на увазі групова динаміка як сукупність процесів, які відбуваютьс
Соціальна влада в групі
Структура соціальної влади в малій групі – це система взаємного розташування членів групи в залежності від їх здатності здійснювати вплив в групі.
Соціальна влада в групі, яка реалізується
Феномен лідерства та основні підходи до його вивчення
Феномен лідерства приваблює увагу дослідників, перш за все, виключною практичною значущістю проблеми з точки зору підвищення ефективності управління в різних сферах суспільного життя.
Види лідерства в малих групах
Тип лідерства пов'язаний з:
· природою суспільного ладу;
· характером групи;
· конкретною ситуацією.
Оскільки лідерство тісно пов’язане з вирішенням тих чи інших
Зміст і структура психології великої соціальної групи
З погляду соціальної психології дослідження характеристик великих соціальних груп наштовхується на цілу низку труднощів (перш за все маються на увазі дослідження великих організованих, стійк
Дослідження психології великих груп
Істотний внесок в дослідження психології великих соціальних груп внесений концепцією "соціальних уявлень", розробленою у французькій психологічній школі (С.Московичі). Вона значною
Загальна характеристика і типи стихійних груп
Стихійні групи – це короткочасні об'єднання великого числа осіб, часто з вельми різними інтересами, але проте такі, що зібралися разом з якого-небудь певного приводу і демонструють якісь сумісні
Маніпуляція свідомістю і поведінкою людей в натовпі
Найбільш розповсюдженими способами маніпулювання свідомістю і поведінкою людей в натовпі є зараження, навіювання і наслідування, оскільки для них характерною є відсутність свідомого, критичного пер
Список рекомендованої літератури
Андреева Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 375 с.
Социальная психология [Текст]: хрестоматия / сост. Е.П. Белинская, О.А. Тихо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов