АЛФАВІТНИЙ ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК ТА НАЗВИ ПРАЦЬ АВТОРІВ, У ЯКИХ ВИКЛАДЕНО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ КОНЦЕПЦІЇ
АЛФАВІТНИЙ ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК ТА НАЗВИ ПРАЦЬ АВТОРІВ, У ЯКИХ ВИКЛАДЕНО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ КОНЦЕПЦІЇ - раздел История, ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
Андрузький Георгій(1827 – ?) – Член Українсь...
Андрузький Георгій(1827 – ?) – член українського таємного Кирило-Мефодіївського товариства. Автор «Начерків конституції республіки». Прибічник ідеї слов'янської федерації.
Антонович Володимир Боніфатієвич(1834 – 1908) – професор Київського університету, сповідував ідеї романтичного народництва, пізніше – демократичні державно-правові погляди.
Бандера Степан(1909 – 1959)– один з провідників організації українських націоналістів.
Бачинський Юліан Олександрович(1870 – 1940) – український вчений і політичний діяч, автор теорії української незалежної держави. Основна праця – «Україна irredenta».
Борисов Андрій Іванович (1798 – 1854), Борисов Петро Іванович (1800 – 1854) – члени таємної організації товариства об'єднаних слов'ян – сповідували ідею федеративного об'єднання слов'янських народів.
Бочковський Ольгерд (1884 – 1939) – український вчений-націолог, професор Української Господарської Академії в Подєбрадах, автор державно-правової концепції націоналістичного спрямування. Автор прць: «Боротьба народів за національне визволення», «Вступ до націології» та ін.
Винниченко Володимир Кирилович (1880 – 1951) – український письменник, громадський і політичний діяч. Очолював Генеральний секретаріат Української Центральної Ради. Попервах уважав себе прибічником «російсько-українського комуністичного табору», згодом перейнявся ідеєю незалежної України. Один з авторів проекту Конституції України, Універсалів, «Відродження нації», «Заповіт борцям за визволення», «Конкордизм».
Вишенський Іван (між 1545 – 1550 – після 1620) – український мислитель, чернець-аскет. Пропонував суспільний ідеал, основними аспектами якого були рівність, свобода людини і народу.
Вишинський Андрій Януарович (1883 – 1954) – один з теоретиків комуністичної державно-правової доктрини
Гессен Володимир Матвійович (1868 – 1920) – вітчизняний і російський юристі політичний діяч. Автор книг «Теорія правової держави», «Відродження природного права», «про вічний мир» та ін.
Горбачевський Іван Іванович(1800 – 1869) — член товариства об'єднаних слов'ян у Новоград-Волинському. Пропагував ідею слов'янської федерації.
Громницький Петро Федорович(1803 – 1851) – співучасник товариства об'єднаних слов'ян. Пропагував ідею суспільного переустрою на засадах об'єднання слов'янських народів у федеративний союз.
Грушевський Михайло Сергійович(1866 – 1934) – український вчений, професор Київського університету, голова Центральної Ради України. Державно-правові погляди викладено у творах: «Освобождение России и украинский вопрос», «Якої ми хочемо автономії та федерації», «Хто такі українці і чого вони хочуть?», «На порозі нової України» та ін. Прибічник федерального устрою Росії, а згодом — незалежності України.
Данило Заточник(XII – XIII ст.)– автор «Моління». Пропонував укріпити державу, провадив ідею компетентності правління.
Десницький Семен Юхимович(1740 – 1789) – російський просвітитель, професор права Московського університету. Походження держави пов'язував із виникненням сім'ї та приватної власності. У 1768 р. надіслав Катерині II «Подання про заснування законодавчої, судової та каральної влади Російської імперії» з пропозиціями державних реформ.
Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) – професор Львівського університету, ректор Українського Вільного університету, академік Української Академії наук, автор ряду проектів конституцій. Автор праць «Україна», «Нова держава», «Самовизначення народів», «Загальна наука права й політики» та ін.
Донцов Дмитро Іванович (1883 – 1973) – український політичний діяч, автор теорії української держави, побудованої на засадах націоналізму. Основні ідеї вчення викладені в роботах «Підстави нашої політики», «Націоналізм», «Дух нашої давнини».
Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – український історик, організатор «Київської громади». Розробив концепцію суспільства, що ґрунтувалася на ідеї асоціації гармонійно розвинених особистостей. Пропонував новий державний устрій на умовах федералізму з максимальною децентралізацією влади. Автор праць: «Чудацькі думки про українську національну справу», «Що таке українофільство?» та ін.
Дрогобич (Котермак) Юрій (1450 – 1494) – український мислитель, доктор філософії Болонського університету, обстоював ідею зміцнення монархічної влади, її зверхності над церковною владою.
Іларіон(XI ст.) – перший київський митрополит часів Ярослава Мудрого (бл. 978—1054), автор «Слова про закон і благодать». Виборював ідеї посилення Київської Русі, пропонував розглядати слов'янські народи в контексті світової історії.
Капніст Василь Васильович(1758 – 1823) – український драматург і поет, представник Просвітництва, опікувався проблемами вдосконалення суспільного ладу.
Кістяківський Богдан Олександрович (1868 – 1920) — академік Української академії наук, декан юридичного факультету Київського університету. Державно-правова концепція вченого викладена в роботах «Соціальні науки і право», «Держава правова і соціалістична», «Право як соціальне явище» та ін.
Кирило Туровський (поч. XII ст.) – єпископ міста Турова. Обстоював єдність світської та духовної влади, пропагував ідею «одного володаря», закликав до єднання Русі. Автор «Кирила-ченця притчі про людську душу, і про тіло, і про порушення Божої заповіді, і про Страшний Суд, і про муки», «Повісті про сліпого й кульгавого» та ін.
Ковалевський Максим Максимович (1851 – 1916) – вітчизняний історик і політичний діяч ліберального напрямку, представник російської школи соціології права. Одна з основних наукових праць – «Загальне вчення про право». Виступив проти революції, за мирне проведення реформ при збереженні основ самодержавного ладу.
Козачинський Михайло (1699 – 1755) – префект Києво-Могилянської академії, державно-правові погляди викладені в роботі «Громадська політика».
Козельський Яків Павлович (бл. 1728 – після 1793) – представник української і російської Просвіти. Державно-правове вчення побудував на основі природно-правових поглядів та теорії суспільного договору просвітників Західної Європи.
Коновалець Євген (1891 – 1938) – засновник і провідник організації українських націоналістів, виборював ідею незалежної держави, офіційною ідеологією якої є націоналізм.
Косіор Станіслав Вікентійович(1889 – 1939) – один з керівників комуністичної партії України, апологет державно-правового вчення більшовизму.
Костомаров Микола Іванович(1817 – 1885) – український вчений, член Кирило-Мефодіївського товариства, автор праць: «Думки про федеративний принцип у старій Русі», «Дві руські народності», «Книги буття українського народу» та ін. Пропагував ідею слов'янської федерації.
Котляревський Сергій Андрійович(1873 – 1939)–історик, правознавець, політичний діяч, видатний теоретик правової держави. Автор праць: «Влада і право. Проблема правової держави», «Конституційна держава. Досвід політико-морфологічного огляду», «Правова держава і зовнішня політика», «Війна та демократія» та ін.
Кравчук Леонід Макарович(1934 р.н.) – перший Президент України після здобуття нею незалежності у 1991 році (1991 – 1994), Голова Верховної Ради України у 1990 – 1991 роках, Народний депутат України у 1990 – 1991 та 1994 – 2006 роках, Герой України (2001).
Кульчицький Володимир Семенович(1919 – 2009) — український правознавець-історик держави і права, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка. Автор численних досліджень з історії держави і права України. Досліджував історію держави і права України, зокрема західноукраїнських земель. Автор близько 500 наукових і науково-популярних праць, зокрема більше 20 колективних монографій і 10 вузівських підручників. Основні праці: «Торжество історичної справедливості», «Юридична наука і освіта на Україні», «Історія держави і права України. Академічний курс у 2-х томах», «Західно-Українська Народна республіка 1918 – 1923. Історія».
Кучма Леонід Данилович(1938 р.н.) – український політик, прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992 по 21 вересня 1993, другий президент України (19 липня 1994 – 23 січня 2005).
Кафедри теорії та історії держави і права
Автор-упорядник:
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права ТНЕУ Подковенко Тетяна Олександрівна
Рекомендовано до друку кафе
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мета вивчення дисципліни
Програма та тематичний план дисципліни “Історія політичної і правової думки в Україні” орієнтовані на глибоке та ґрунтовне засвоєння студентами зна
УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА І ПРАВОВА ДУМКА В ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКУ ДОБУ
Період українського передвідродження (XIV – XVI ст.) та специфіка розвитку правової і політичної думки цього періоду. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського. Перетворення незалеж
ТЕМА 4.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ
Утворення українського козацтва та Запорізької Січі, та її претендування на статус національної автономії. Перетворе
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ ХVІІІ СТ.
Загальна характеристика суспільно-політичної ситуації в другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття на українських землях в межах Російської імперії. Ліквідація залишків козацького автоном
ТЕМА 9.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ КОНЦЕПЦІЇ В УКРАЇНІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Юліан Бачинський та його праці, в яких обумовлюється ідея державної самостійності. Праця “Україна irre
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ
Загальна характеристика політичних та правових основ українського націоналізму та причини його виникнення. Основні ідеологи цього руху. Микола Міхновський – ідеолог українського націоналізму. Микол
ТЕМА 11.
АКАДЕМІЧНА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА
Розвиток юридичної науки в університетах України. Зародження і розвиток науки історії українського права. М. Костомаров, М. Володимир
СТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”.
У відповідності з навчальним планом, крім лекційного курсу з “Історії політичної і правової думки в Україні” проводяться семінарські заняття.
Їх мета – виробити у студентів
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ – 2 ГОД.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
1. Микола Міхновський – ідеолог українського націоналізму.
2. Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова.
3. «Націо
Однією з центральних політичних проблем періоду
Київської Русі було:
1) Питання взаємовідносин світської і церковної влади;
2) Питання державного суверенітету;
3) Питання народного самовизначення;
Деї державної самостійності в працях Ю.Бачинського.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Статті якого документа періоду Київської Русі захищають честь, гідність людини, що свідчить про визнання в державі особистості, автоно
Політико-правові погляди Б. Кістяківського.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з українських мислителів ХІХ століття стверджував, що політичні свободи, їх обсяг у державі визначають характер і значення права:
Політико-правові погляди М. Хвильового.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Відповідно до положень Литовського Статуту:
1) Католицизм проголошувався єдиною державною релігією;
2) Прав
Литовський Статут звід законів Литовської держави.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з представників українського націоналізму ХХ століття є автором інтегрального націоналізму, як філософії виживання нації, поставле
Політико-правові погляди П.Скоропадського.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з представників українського націоналізму ХХ століття сформулював концепцію націократії як режиму панування нації у власній держав
Політико-правові ідеї І.Мазепи.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з українських мислителів ХХ століття запропонував принцип формування аристократії (правлячої еліти) класократію і стверджував: «ні
Політичні та правові погляди В.Винниченка.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Найважливішим правовим принципом Литовських Статутів був:
1) Принцип рівності підданих перед законом;
2) Пр
Політико-правові проблеми в літописах Київської Русі.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з українських державотворців періоду відродження української державності на початку ХХ століття є автором концепції трудової монар
Сутність політико-правових поглядів С.Подолинського.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Кому з українських мислителів періоду відродження української державності початку ХХ століття належить ідея взаємозв’язку нації і держ
Універсали Центральної Ради та Конституція УНР.
3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Хто з українських мислителів ХХ століття вважав необхідним для України, її природною потребою створення Чорноморської федерації, де Ук
Для студентів денної та заочної форм навчання
(Питання для складання іспиту)
1. Предмет “Історії політичної і правової думки в Україні” та значення даного курсу.
2. Функції та методологія “Історії політичної
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни
“Історія політичної і правової думки в Україні”
При відповіді студента на завдання ККР з курсу “Історія політичної і правової думки в Україні” оцінюється:
Ø
Однією з центральних політичних проблем періоду
Київської Русі було:
1) Питання взаємовідносин світської і церковної влади;
2) Питання державного суверенітету;
3) Питання народного самовизначення;
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”
Індивідуальний підхі
Структура есе.
1. Титульна сторінка (заповнюється за єдиною формою, див. додаток 1);
2. Вступ – суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, пов'язаних логічно і стилістично. Н
ОЦІНЮВАННЯ ЕСЕ
Критерії оцінки есе можуть трансформуватися в залежності від їхньої конкретної форми, при цьому загальні вимоги до якості реферату можуть оцінюватися за такими критеріями:
Документи та нормативно-правові акти
1. Кoнcтитуція Укpаїни. Пpийнята Вepxoвнoю Pадoю Укpаїни 28.06.1996 p. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Cт. 141.
2. Акт проголошення незалежності Укра
Підручники, навчальні посібники
1. Антологія української юридичної думки. В 6 т. / Редк.: Ю. С. Шемшученко (голова та ін.). Том 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Упорядники: В. Д. Бабкін, І. Б.
V. Автореферати дисертацій
1. Альчук М. П. Філософія Богдана Кістяківського в українському філософсько-правовому дискурсі кінця ХІХ – початку ХХ ст.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціа
V. Довідковий матеріал для поглибленого вивчення курсу
1. Академік Станіслав Дністрянський. 1870 – 1935. Упорядник та автор вступу Микола Мушинка. – К., – 1992.
2. Андрусяк Т. Г. Часопис “Життя і право” (1928 – 1938 р.р.) і його роль у становл
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов