Реферат Курсовая Конспект
МИЮЧИХ РОЗЧИНІВ. - раздел Химия, До виконання курсового проекту з дисципліни Проект за спеціальністю Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва Серед Сучасних Ситцевибивних Фабрик Особливо Поширені Фабрики Потужністю 300 ...
|
Серед сучасних ситцевибивних фабрик особливо поширені фабрики потужністю 300 і 500 тис. м тканини в добу. У першому випадку на фабриці встановлюють 5—6 фарбувальних і 4-5 мильно-промивних апаратів, а в другому — 10 фарбувальних і 8—10 мильно-промивних апаратів. При обох потужностях устаткування хімічної станції майже однакове, тому що поза залежністю від кількості встановлених на фабриці апаратів повинні бути забезпечені: ще й найбільш розповсюджені види фарбування: кубове — суспензійне і лейкокислотне, індигозолеве, кубозолеве, холодне, пігментне, пряме з закріпленням, активне, сірчисте й ін.
Мильно-промивні апарати мають постійне призначення — промивання, милування й окислювання тканини після вибивання і зрілення; тому рецептура розчинів для них постійна.
Фарбувальні розчини подаються з хімічної станції безпосередньо у фарбувальну частину апарату (плюсовку), де наносяться на суху вибілену тканину; тому концентрація живильних розчинів повинна бути одночасно і робочою.
Барвники всіх класів, за винятком сірчистих, готують у реакторах.
Зважений барвник в пасті чи порошку завантажується в реактор через люк, а всі добавки, незалежно від того, у якому фізичному стані вони надходять до хімстанції з центрального складу, переводяться в розчини і додаються в реактори по трубах.
На хімічній станції фарбувального цеху для кожного з передбачених видів фарбування потрібно установити баки-реактори для розчинення барвників і потрібних допоміжних речовин.
При використанні барвників одного класу, але різноманітних кольорів установлюють 4-6 реакторів і стільки ж (чи більше) баків для збереження. Необхідно передбачити баки для змішування (якщо є змішані кольори) і баки для збереження сумішей барвників.
Масова концентрація розчинів барвників, які готуються, складає 20 - 40 г/л з урахуванням розчинності барвників.
Для зручності обслуговування реактори розміщують на підлозі хімстанції чи навіть частково заглиблюють у підлогу на 0,5—0,6 м.
Готові розчини з реакторів переганяються стисненим повітрям у баки відповідної ємності. З останніх розчини надходять у фарбувальні апарати. Баки, що живлять апарати, звичайно розміщають на площадках на висоті 3—3,5 м від підлоги для забезпечення подачі розчину в апарат самопливом.
Допоміжні розчини заготовляють по-різному, у залежності від їхньої консистенції. Пастоподібні чи тверді хімікати, які потрібно розчиняти (сірчистий натрій і ін.), готують у спеціальних бакух, оснащених циркуляційною системою і форсункою для вимивання продукту. Для хімікатів, що вимагають розігріву (змочувач ОП-10 і ін.), застосовують баки зі спеціальним розігрівом хімікату в тарі. Порошкоподібні і кристалічні хімікати (сіль поварена, сода кальцинована й ін.) розчиняються в бакух з мішалками. Рідкі ж хімікати (їдкий натр, пергідроль, кислоти) надходять у прийомні баки з центрального складу по трубах.
Допоміжні розчини готують максимальної концентрації, як це дозволяють їхня розчинність і умови збереження при нормальній температурі цеху. Слід зазначити, що розчини диазолів, що вимагають зниженої температури, повинні зберігатися в особливих бакух, оснащених змійовиком, по якому циркулює охолоджений розсіл з холодильної установки.
Для розчинення сірчистого натрію і сірчистих барвників на хімстанції повинно бути передбачене спеціальне приміщення. Обидва продукти надходять у залізних бідонах вагою 50—200 кг. Розчиняють їх у бакух, що мають для розмиву циркуляційну систему з форсункою, причому сірчистий натрій — при подачі в бак пари і гарячої води, а сірчисті барвники — очищеним розчином сірчистого натрію при включеній парі. Розчин сірчистого натрію подається далі в бак-відстійник з конічним дном; відтіля після відстоювання його в міру потреби забирають для розчинення сірчистих барвників.
Мило для мильно-содових розчинів, застосовуваних у мильно-промивних апаратух, готують так само на хімічній станції фабрики. Готове мило перекачується насосом у напірний бак, відкіля самопливом через дозатори подається в коробки мильно-промивних апаратів.
В даний час на фабриках широко застосовують синтетичні миючі засоби ТМС, «Новость», ОП-10 і ін. Розчиняють їх у бакух з мішалками. Щоб уникнути спінювання продукту число обертів мішалки в хвилину не повинне перевищувати 20—25.
Сучасна хімічна станція повинна бути максимально автоматизована. Це насамперед відноситься до таких процесів, як:
· дозування електродами рівня рідких хімікатів і води при подачі їх у реактори;
· керування процесами приготування розчинів (повинне бути програмним);
· транспортування робочих розчинів у живильні баки і контроль рівня в цих баках;
· подача робочих розчинів в апарати.
Устаткування станції вибирають відповідно до тих хімічних матеріалів, що необхідні для приготування фарбувальних і миючих розчинів. Щоб при проектуванні визначити витрати хімічних матеріалів складають відповідні розрахункові таблиці.
Принципова схема автоматизованої станції показана на мал.5. На схемі прийняті наступні позначення трубопроводів для подачі: холодної води I, гарячої води II, пари III, концентрованого розчину каустику IV, змочувача V, розчину гідросульфіту VI, загусника VII, розчину кам"яної солі VIII, оцтової кислоти IX, зливів у каналізацію X, стиснутого повітря XI (повітряний клапан XII}, диспергатору XIII, конденсатозбірника XIV, ручне завантаження реактора XV .
Приготування 20%-ного розчину сірчистого натру здійснюється в робочому баці 12, у який завантажується барабан з розплавом сірчистого натру відкритим днищем униз. З пульта керування подається команда на заповнення баку холодною водою до заданого обсягу, що контролюється електродами рівнеміра, після чого автоматично за допомогою електромагнітного клапану включаються пара і відцентровий насос на замкнуту циркуляцію. Розварювання сірчистого натру відбувається при температурі 80 °С, що підтримується регулятором температури, який керується електромагнітним клапаном подачі пари в робочий бак. Готовий розчин перекачується в бак-відстійник 1. У реакторі 13 готують матковий розчин сірчистого барвника: автоматично з баку 1 у реактор дозується розчин сірчистого натру, включається пара для нагрівання розчину до температури 90—95 °С, засипають вручну порошкоподібний барвник, включається мішалка, через мірник 6 вводиться порція розчину їдкого натру і змочувача, після перемішування готового розчину протягом 1 год мішалка відключається і розчин стисненим повітрям передавлюється у видатковий бак 2.
Робочий розчин готується в баці-змішувачі 14, у який дозується концентрований розчин і вода та направляється до машин. В даний час уже розроблені способи вакуумного завантаження сипучих матеріалів у реактори. При такому завантаженні майже немає пилоутворення і підвищується продуктивність праці заготівельника фарб.
Розчин для проявлення (лужно-гідросульфітний), використовуваний при кубовому фарбуванні (за суспензійним чи лейкокислотним способами), готується в баці-реакторі
Мал.5.Схема автоматизованої станції для приготування
циліндричної форми 15 з мішалкою. За допомогою електродів рівнеміра за заданою програмою в нього через мірник 8 дозуються розчини кам"яної солі, їдкого натру, холодної і гарячої води, після чого включається мішалка, вводяться розчини загущувача і гідросульфіту. Після перемішування протягом 15 хв розчин насосом перекачується у видатковий бак 4, а з нього подається самопливом до машини.
У реакторі 16 здійснюється приготування кубової суспензії. За заданою програмою в нього вводяться перша порція води і через мірник 10 порція змочувача, після чого включається мішалка і через цей же мірник 10 вводиться розчин диспергатору і барвника. Після перемішування протягом 15 хв мішалку виключають, розчин відстоюється 1,5 год, через мірник 9 вводиться порція оцтової кислоти і друга порція води, знову включається мішалка на 15 хв, розчин відстоюється протягом 1 год., після чого перекачується стисненим повітрям у видатковий бак 5 і з нього самопливом надходить на машину.
Розглянуті приклади дозволяють скласти схеми хімічних станцій для приготування інших барвників чи допоміжних речовин. У реакторі 16 можна приготувати лейкосполуки кубових барвників з подачею їдкого натру через мірник11.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Херсонський національний технічний університет... Кафедра хімічної технології та дизайну... волокнистих матеріалів...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МИЮЧИХ РОЗЧИНІВ.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов