Загальна характеристика лейкоцитiв

Загальна характеристика лейкоцитiв. Лiмфоiднi клiтини, з якими зв язанi всi iмуннi механiзми, з являються, дозрiвають та функцiонують в рiзних органах.

В них знаходяться клiтини з обмеженим транспортом в органiзмi, а також багаточисельнi рециркулюючi клiтини. До клiтин iмунноi системи вiдносять лiмфоцити агранулоцити - В- i Т-лiмфоцити незернистi лейкоцити. Лейкоцити вiдносять до бiлих кров яних клiтин. В них с ядро i цитоплазма. Значне число лейкоцитiв в кровi дорослоi людини - в 1 мкл 6-8 тис. Однак iх чисельнiсть може змiнюватись вiд часу доби, функцiонального ста- ну органiзму. Розрiзняють фiзiологiчний i реактивний лейкоцитоз збiльшення числа лейкоцитiв. Перший частiше спостерiгасться пiсля вживання iжi, пiд час вагiтностi при м язевiй роботi, сильних емоцiях, вiдчуттi болю. Другий вид характерний для запальних процесiв та iнфекцiйних захворювань.

Фiзiологiчний лейкоцитоз по своiй природi являсться перероз- подiльним. Реактивний лейкоцитоз обмовлений пiдвищенням викиду iз органiв кровоутворення клiтин i пероеважно молодих. В цьому приймас участь кiстковий мозок, легенi, селезiнка Лейкопенiя - зменшення кiлькостi лейкоцитiв характеризус протiкання деяких iнфекцiйних захворювань.

Спостерiгасться в ос- таннi роки неiнфекцiйна лейкопенiя, пов язана головним чином з пiдвищеннямрадiацiйного фону. Особливо гострою вона бувас при уш- кодженнi кёсткового мозку в результатi опромiнення Кiлькiсне спiввiдношення рiзних видiв лейкоцитiв периферичноi кровi називають лейкоцитарною формулою. Вiдхилення лейкоцитарноi формули являсться важливим дiагностичним показником при рiзно- манiтних захворюваннях В нормi вона являс слiдуюче спiввiдношення в базофiли 0 - 1 еозинофiли 0,5 - 5 паличкоядернi нейтрофiли 1 - 6 сегментоядернi нейтрофiли 47 - 72 лiмфоцити 19 - 37 моноцити 3 - 11 Всi види лейкоцитiв володiють амебоiдною рухливiстюидкiсть ру- ху може досягати до 40 мкм хв. При наявностi певних хiмiчних подразникiв лейкоцити можуть виходити через ендотелiй капiлярiв i спрямовуватись до подразни- ка, мiкробiв клiтин, якi розпадаються чужородного тiла або ком- плексу антиген-антитiло.

По вiдношенню до них лейкоцити во- лодiють позитивним хемотаксисом.

Свосю цитоплазмою лейкоцити здатнi оточити чужородне тiло i за допомогою спецiальних фер- ментiв перетравлювати його фагоцитоз. Один лейкоцит може захопити 15-20 бактерiальних клiтин моно- цит. У лейкоцитах мiститься цiлий ряд ферментiв пептидази, лiпа- зи. В звичайному станi ферменти знаходяться в лiзосомах - iзольовано.

Лейкоцити здатнi адсорбувати деякi речовини i перено- сити iх на своiй поверхнi. Бiльше 50 всiх лейкоцитиi розмiщусться за межею судинного русла - гiстоцити, 30 у кiстковому мозку. По вiдношенню до лей- коцитiв кров виконус транспортну функцiю, доставляючи iх вiд мiсця утворення до рiзних органiв В залежностi вiд того, мiстить цитоплазма зернистiсть чи во- на однорiдна, лейкоцити дiлять на 2 групи гранулоцити i агрануло- цити Гранулоцити становлять 60 всих лейкоцитiв кровi, час iх життя приблизно 2 доби. Гранулоцити подiляють на види 1. Еозинофiли - гранули яких забарвлюються кислими фарбами в рожевий колiр 2.Базофiли - основними фарбами синiй колiр 3.Нейтрофiли - здатнi сприймати тi i другi фарби розово-фiо- летовий колiр. Збiльшення числа еозинофiлiв - еозинофiлiя, виникас при алергiчнiй реакцii, при цьому в органiзмi утворюються антитiла проти власних клiтин На мембранi базофiлiв с рецептори до яких присднуються певнi глобулiни плазми кровi.

Так утворюсться iмунний комплекс.

Iз гра- нул звiльнясться гiстимiн, який викликас розширення судин, спазм бронхiв, свербiж. Нейтрофiли в залежностi вiд вiку мають ядро рiзноi форми полiморфоядернi у юних - ядро кругле у молодих - у виглядi палички зрiлi - сегментоядернi. З вiком ядро клiтин перешнуро- вусться i роздiлясться на декiлька сегментiв Нейтрофiли с найбiльшважливими елементами неспецифiчного за- хисту системи кровi, якi здатнi знешкоджувати навiть такi чуже- роднi тiла з якими органiзм ранiше не зустрiчався.

Вони накопи- чуються в мiсцях пошкодження тканин або проникнення мiкроро- ганiзмiв, захоплюють i перетравлюють iх. Нейтрофiли адсорбують аьо видiляють на поверхнiмембран антитiла проти мiкробiв i чу- жерiдних бiлкiв. I таким чином нейтрофiли теж забеспечують iмун- ний механiзм захисту. Агранулоцити незернистi лейкоцити подiляють 1. Моноцити 2. Лiмфоцити Моноцити - самi великi клiтини кровi, вони мають округлу фор- му i добре виражену цитоплазму.

Моноцити також здатнi до аме- боiдного руху i характеризуються самою високою фагоцитарною ак- тивнiстю. 1.3