Розділ 7. Охорона навколишнього середовища та безпека життєдіяльності.

Усе необхідне людині вона одержує з природи: повітря, воду, сировину для промисловості. Людське суспільство як частина природи може бути тільки в постійній взаємодії з нею. Вплив людини на навколишнє середовище є перетворюючим, що змінює її, причому далеко не завжди в кращу сторону, тому збереження природного середовища і розумна охорона природи - одна з найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в сучасних умовах.

Охорона навколишнього середовища i екологiчна безпека полягають у здiйсненнi функцiй планування, дослiдження, спостереження, прогнозування, контролю, екологiчної експертизи, інформування та iншої виконанчо-розпорядчої дiяльностi, спрямованої на охорону, збереження, вiдтворення, рацiональне використання природніх ресурсiв i забезпечення необхiдної якостi життєвого середовища для нормального функцiонування природних та природно-антропогенних систем.

Раціональне використання землі, атмосфери і водних ресурсів в Україні передбачено Конституцією. В даний час у сфері охорони навколишнього середовища діє цілий ряд нормативних актів: Закон України «Про охорону навколишньої природного середовища»; Постанова Уряду України «Про затвердження порядку визначення плати і її граничних розмірів за забруднення навколишньої природного середовища» і ін.

Контроль за викидами забруднюючих речовин, за дотриманням природокористування на ПП «Ренет» Любарського молокозаводу здійснює бюро по охороні навколишнього середовища. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин підприємству видано районним комітетом з охорони природи. Підприємство виплачує платежі; за розміщення відходів виробництва; за викид від стаціонарних джерел в атмосферу; за забруднення атмосфери; за воду.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Отже,

БЖД – галузь знання, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі, в процесі різних видів її діяльності, в тому числі трудової. Або інакше – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію засобів та заходів створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

БЖД більш універсальна дисципліна, ніж охорона праці і ЦО, адже дві останні захищають людину у певних конкретних ситуаціях. Охорона праці цікавиться людиною, яка знаходиться на виробництві, ЦО – в надзвичайних ситуаціях, а БЖД – у всіх життєвих обставинах без винятку.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Небезпека – це процеси, явища, об’єкти, здатні шкодити здоров’ю людини.

Отже, безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби та шляхи її досягнення. Весь розвиток людства пов’язаний з боротьбою людей зі стихійними лихами, великими аваріями, пожежами, що періодично спустошували величезні території та забирали тисячі людей. Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей. Квантифікація небезпеки, або кількісна оцінка збитків, заподіяних нею, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості.

Засоби забезпечення безпеки – це конструктивне, організаційне і матеріальне втілення, конкретна реалізація принципів і методів. Принципи, методи і засоби – це логічні етапи забезпечення безпеки. Вибір їх залежить від конкретних умов діяльності, рівня небезпеки, вартості та інших критеріїв.

Класифікація принципів забезпечення БЖД. Визначення. Приклади.

В тому, що якийсь складний процес розбивається на кілька простих. Зростає ефективність його виконання, полегшується робота, отже, здешевлюється виробництво. Так і в класифікаціях. Принципи забезпечення БЖД розбиваються на різні фрагменти, і тоді легше їх зрозуміти і ефективніше їх реалізувати. Принципів забезпечення БЖД є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками. Напр.. орієнтуючі, технічні, організаційні тощо. Певною мірою вони перетинаються повторюються інакшим чином.

Принципи забезпечення БЖД, їх багато. Але їх можна класифікувати по деяким ознакам:

- Орієнтуючі:

1) активності оператора; 2) гуманізації діяльності; 3) деструкції; 4) заміни оператора; 5) класифікації; 6) ліквідації небезпеки; 7) системності; 8) зниження небезпеки.

- Технічні:

1) блокування; 2) вакуумування; 3) герметизації; 4) компресії; 5) захист відстанню; 6) слабкого ланцюга (слабкої ланки); 7) екранування; 8) флегматизації; 9) міцності.

- Організаційні:

1) захист часом; 2) інформації; 3) резервування; 4) нормування;

5) підбору кадрів; 6) послідовності; 7) несумісності; 8) ергономічності.

- Управлінські:

1) адекватності; 2) контролю; 3) зворотного зв’язку; 4) відповідальності; 5) планування; 6) стимулювання; 7) ефективності; 8) управління.

Розглянемо детальніше деякі принципи.

Для цього дамо визначення деяких принципів, які розглядаємо, та наведемо приклади їх реалізації.

Принцип нормування полягає у встановленні таких параметрів, дотримання яких забезпечує захист людини від відповідної небезпеки.

Принцип слабкого ланцюга (слабкої ланки) полягає в тому, що в систему (чи об’єкт), які розглядаються з метою забезпечення безпеки вводять елемент, який влаштований так, що саме він першим сприймає чи реагує на зміну відповідного параметра, запобігаючи небезпечному явищу. Приклади реалізації даного принципу: запобіжні клапани, розривні мембрани, захисне заземлення, різні запобіжники.

Принцип інформації: полягає в передачі та засвоюванні персоналом відомостей, виконання яких забезпечує відповідний рівень безпеки. Приклади реалізації: навчання, інструктажі, кольори та знаки безпеки (напр., на балонах), попереджувальні написи, маркування обладнання та інше.

Принцип класифікації (категорування) полягає в тому, що всі об’єкти поділяються на класи та категорії за ознаками, які зв’язані з небезпекою. Приклади реалізації: санітарно-захисні зони (5 зон); категорії приміщень та будівель по вибухо-пожежній небезпеці (А, Б, В, Г та Д).

Принцип блокування – блокується небажаний чи недозволений режим роботи в певних умовах (напр., в автоматі є запобіжник, який блокує стрільбу, коли нема в цьому потреби, у верстаті блокується включення, коли при ремонті знімається кришка, в розетках є пластмасова пластина, щоб пальців туди не совати „захист від дурня”)

Принцип герметизації – це зрозуміло: герметизується приміщення і ні туди, ні звідти ніщо не випускається.

Принцип вакуумування – в приміщенні є шкідливий чи небезпечний газ, який не можна випускати назовні. Напр., отруйні чи горючі гази. Принцип компресії навпаки – в приміщенні є щось небезпечне, і сюди не можна ззовні впускати сторонні речовини, гази (напр., є паливні гази, їх злегка стискують, створюється невеликий надлишковий тиск – це компресія – і, скажімо, повітря всередину не може попасти. Принцип флегматизації – скажімо, у вибухонебезпечний газ закачують інертну заспокоюючу суміш. Напр., метан з повітрям дає вибухову самоспалахуючу суміш. Туди закачують флегматизатор – водяну пару. Вибухова суміш готова до дії. Ще один приклад: деякі горючі гази настільки вибухо- і пожежонебезпечні, що для їх флегматизації використовують перевід в інший агрегатний стан, з якого вони при потребі легко виводяться.

Принцип міцності – знаходять слабке місце і зміцнюють його. Напр., труби з міді замінюють стальними тощо.

Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності.

Гомосфера – це робоча зона, де знаходиться людина під час діяльності що розглядається.

Ноксосфера – це простір, в якому постійно існує або періодично з’являється небезпека.

З позиції безпеки сполучення гомосфери та ноксосфери неприпустимо.

Забезпечення безпеки досягається 3-ма основними методами:

Метод А: складається з розділення гомосфери та ноксосфери в просторі та часі.

Метод Б: полягає у нормалізації ноксосфери шляхом виключення (чи зменшення) небезпек. Це досягається сукупністю заходів, які захищають людину від шуму, газу, пилу, травм, інших шкідливих і небезпечних факторів.

Метод В: вивчає цілу гамму прийомів та заходів, які направлені на адаптацію людини до відповідного середовища та підвищення його захисту. Даний метод реалізує можливості профвідбору, тренування, навчання тощо.

В реальних умовах реалізується комбінація названих методів.

Засоби забезпечення поділяються: на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

В свою чергу ЗКЗ та ЗІЗ поділяються на групи в залежності від характеру небезпеки, конструктивного виконання, області застосування.

Державні органи управління охороною праці інформують населення України певного регіону, працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання національних, територіальних чи галузевих програм з цих питань, про рівень та причини аварійності, виробничого травматизму та професійних захворювань, про виконання своїх рішень з охорони життя та здоров'я робітників.

Гігієнічна класифікація умов праці.

Фактори виробничого середовища, важкість і напруженість праці може призводити до несприятливого впливу на функціональний, емоційний і інтелектуальний стан людини, спричиняти пониження працездатності і погіршення здоров'я.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважно навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну і дихальну системи організму.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважно навантаження на центральну нервову систему (рівень уваги, емоційної та інтелектуальної напруженості). Згідно з "Гігієнічною класифікацією умов праці. № 4137-86" параметри трудового процесу (важкості і напруженості праці) за ступенем впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих поділяються на 3 класи:

І клас – оптимальні умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія НіШВФ на здоров'я працюючих і створюються передумови для збереження високого рівня працездатності;

II клас – допустимі умови і характер праці, при яких рівень НІШВФ не перевищує гігієнічних нормативів;

Ш клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких рівень НІШВФ перевищує нормативи і викликає функціональні зміни організму.

Техніка безпеки.

Усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією і відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію:

заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

застосування дистанційного керування технологічними процесами операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

герметизацію обладнання;

застосування засобів колективного захисту працівників;

раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики пнотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях:

запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

своєчасне видалення та знешкодженню відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Завданнями Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації є:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання завдання:

- завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

- готується науково обгрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

- здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

- утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

- проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

У разі коли підприємством, установою, організацією не здійснюються ці заходи або допускаються порушення в технологічному процесі, не дотримуються правила зберігання, транспортування, використання, знешкодження та захоронення сильнодіючих отруйних, вибухових речовин, що може призвести до надзвичайної ситуації, штаби цивільної оборони вносять відповідним органам пропозиції щодо застосування до цього підприємства (установи, організації) відповідних санкцій, а також притягнення посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності згідно з чинним законодавством.

14 лютого 2007 року відповідно до статті 8,12 закону України „Про цивільну оборону України”, ст. 18 закону України „Про захист населенні і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, пункту 8 розділу 1 положення КМУ від 10 травня 1994 року № 299, Закону України „Про пожежну безпеку” від 29.01.1994 року, Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 року, на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації

№ 458 від 28.12.2008 року „Про план обласної державної адміністрації на другий квартал 2008 року” проведено перевірку стану цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідності санітарним нормам і правилам ПП “Ренет” Любарський молокозавод смт. Любар.

Керівництвом підприємства проведена певна робота по забезпеченню цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідності санітарним нормам і правилам, а саме:

Проведено паспортизацію та ідентифікацію об´єкта.

Забезпечено прямим телефонним зв’язком з черговим диспетчером Любарським РВ.

Розроблено наказ щодо організації і ведення ЦО на поточний та попередній роки.

Розроблено план ЦО щодо дій органів управління та сил ЦО по запобіганню та ліквідації НС.

Розроблено ПЛАН.

Укладено угоду на аварійно-рятувальне обслуговування.

Розроблено наказ про створення евакоорганів .

Проведено атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці. Працівників забезпечено спецодягом.

Створено матеріальний резерв для попередження та ліквідації НС.

За результатами ідентифікації підприємство визначено об'єктом підвищеної небезпеки 2-го класу.

Здійснивши аналіз стану, що стосується охорони навколишнього середовища та безпеки життєдіяльності даного об’єкта, можна засвідчити те, що даний об’єкт відповідає вимогам безпеки життєдіяльності, але необхідно звернути увагу керівництву об’єкта на запропоновані заходи капітального та режимного характеру щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки.