Перекриття панельних будівель

 

Чисто дерев’яні вікна в масовому житловому будівництві часто замінюють на дерево-алюмінієві, в яких алюмінієві профілі захищають дерев’яні конструкції вікон від атмосферних впливів (рис. 24).

Рис. 24. Розріз дерев’яного вікна з одинарною рамою і двокамерним склопакетом:

1 – склопакет; 2 – відкрите кріплення штапика з сіліконовим герметиком; 3 – клеєний профіль; 4 – водозахисний алюмінієвий профіль; 5 – ущільнювач; 6 – фурнітура; 7 – водовідлив; 8 – захисне покриття; 9 – вибірка підвіконної чверті; 10 – вибірка під відлив

 

Щільність примикання вікон досягається за рахунок використання спеціальних водовідвідних пристроїв (водовідлива) та ущільнюючих профілів. Злив виконує свою функцію завдяки подвійному упору (іноді з гумовим ущільнювачем), він забезпечує провітрення, тому що має отвір для вільного проходження води (рис. 24).

Ущільнюючий профіль забезпечує щільність примикання протягом тривалого часу, а тому його виготовляють із надійних матеріалів. У якості ущільнювача для скла і склопакетів використовують герметик із силіконової мастики або установлюють ущільнюючий профіль із термопластичних елементів, які можна заміняти. Для ущільнення віконної коробки і стулок також використовують сіліконові ущільнювачі, термопластичні еластомери або ущільнювачі з синтетичного каучуку, гуми (EPDM) тощо.

Вікна з рамами із полівінілхлориду (ПВХ), які називають метало пластовими, також широко використовують в масовому житловому будівництві. За своєю конструкцією ПВХ-вікна в загальних рисах не відрізняються від дерев’яних. Тільки для виготовлення окремих елементів використовують не суцільні бруски, а порожнисті багатокамерні пластикові профілі (рис. 25), які отримують методом екструзії.

Рис. 25. Елементи і функціональні розміри ПВХ-профілів:

1 – головний профіль коробки; 2 – головний профіль рами; 3 – добірний профіль, штапик; 4 – склопакет; 5 – ущільнююча прокладка; 6 – базова підкладка; 7 – опорна (дистанційна) підкладка; 8 – підсилюючий вкладиш (арматура); a – проміжок у стулці; b – висота в стулці; c – фальц люфт; d – висота фальцлюфту скління; q – висота затиснення склопакету

 

Екструзія полімерів – це спосіб виготовлення профільованих виробів великої довжини із пластмас і гум, який полягає в безперервному видавлюванні розм’якшеного матеріалу через отвори визначеного перерізу в екструдерах.

Профілі поставляють довжиною зазвичай 6,5 м. На збірних ділянках нарізають під необхідні розміри, після чого армують підсилюючими елементами та фрезерують необхідні отвори (для відводу води, провітрювання, кріплення фурнітури тощо). З’єднання окремих профілів коробки і рами здійснюють зварюванням у стик за допомогою нагрівального пристрою. Імпост закріплюють за допомогою механічних закріплювачів, а штапик вклацується у відповідні пази коробки або стулки. У зварені коробки і рами вставляють ущільнювачі прокладки. Установку склопакетів здійснюють у вертикальному положенні на спеціальному стенді, який жорстко фіксує вікно по вертикалі та горизонталі.

Для вирішення технічних і архітектурних задач виробники профілів випускають велику номенклатуру виробів, з яких легко збираються елементи різної форми і розмірів. Всю номенклатуру виробів умовно можна розділити на дві великі групи: основні профілі та допоміжні (рис. 26).

До групи основних виробів профільної системи відносяться профілі, призначені для безпосереднього виготовлення вікон: коробок, рам, імпостів, армуючи профілів. Зазвичай виробники випускають 5…7 різновидів основних профілів кожного виду з різними показниками по теплотехніці, статиці та дизайну.

Допоміжні профілі випускають для розширення архітектурних можливостей ПВХ-вікон (штапики, горбильки, поворотні, з’єднальні планки, декоративні накладки тощо) і для їх швидкого і зручного монтажу (оздоблювальні, пороги, подовжувачі, нащільники, відливи тощо).

 

Рис. 26. ПВХ-профілі вікон та вузли стикування: а – коробки; б – імпосту; в – рами; г – штапики; д – армуючий сталевий профіль; е – ущільнювач; ж – підкладка під склопакет; з – вузол «коробка-рама»; и – вузол «імпост-рама»; к – вузол глухого оселення в імпост; л – те саме, в коробку; 1 – коробка: 2 – рама; 3 – імпост; 4 – штапик; 5 – підкладка; 6 – ущільнювач

Вузли установки віконного блоку в прорізах стінових панелей із обличкуванням віконних відкосів листами із вспіненого ПВХ або листами гіпсокартону по латах із використанням ізоляційної саморозширювальної стрічки наведені на рис. 27.

Рис. 27. Вузол установки віконного блоку в прорізах стінових панелей із обличкуванням віконних відкосів листами із вспіненого ПВХ або листами гіпсокартону по латах із використанням ізоляційної саморозширювальної стрічки:

1 – стінова панель; 2 – монтажна піна; 3 – утеплювач віконного укосу; 4 – ізолювальна саморозширювальна стрічка; 5 – личкувальні листи із вспіненого ПВХ або гіпсокартону; 6 – пароізоляція; 7 – злив із оцинкованої сталі; 8 – підвіконник; 9 – цементно-піщаний розчин; 10 – сіліконовий герметик; 11 – елемент кріплення; 12 – несучі колодки (підкладки); 13 – личкувальний кутик із ПВХ; 14 – стартовий профіль із ПВХ; 15 – пружна прокладка; 16 – підставний профіль

 

Шар додаткової теплоізоляції віконних укосів кріпиться до стінової панелі на вологостійку мастику або монтажну піну. При личкуванні віконних укосів панелями із ПВХ влаштування пароізоляції не потрібне.

3.7. Плити перекриттів багатоповерхових житлових будинків проектують під характеристичні навантаження не менше 3,0 кПа (без урахування власної ваги). В якості перекриттів багатоповерхових панельних житлових будинків використовують суцільні панелі товщиною 120 і 160 мм, багатопустотні панелі товщиною 220 мм і шатрові панелі з контурними ребрами висотою 300 мм і товщиною плити 70 мм. Найбільше розповсюдження в практиці проектування та масового будівництва панельних житлових будинків отримали перекриття із суцільних панелей розміром на кімнату із важкого бетону класів не нижче В15.

ГОСТ 12767-80* передбачає використання суцільних панелей перекриттів товщиною 120 мм з улаштуванням роздільної підлоги і товщиною 160 мм з улаштуванням суцільної підлоги із шаром звукоізоляції. В суцільних панелях перекриттів влаштовують канали діаметром 25 мм для скритої електропроводки та прорізи для пропуску вентиляційних каналів, трубопроводів та іншого обладнання, розташування яких вирішують при розробці робочих креслень типових проектів панельних будинків.

Суцільні панелі перекриттів проектують залежно від умов їх можливої роботи в будинках із спиранням на несучі стіни: по контуру, по трьох сторонах або по двох протилежних сторонах. Для розрахунку їх несучої здатності визначають розрахункову схему: балочну, яка передбачає роботу плити в одному напрямі, або плитну, яка передбачає роботу плити у двох напрямах. При спиранні плит по контуру, якщо відношення довгої сторони до короткої більше трьох (l_д/l_к > 3) розрахунок виконують за балочною схемою.

На рис. 28 зображені панелі: товщиною 120 мм із загальносоюзної серії типових суцільних панелей перекриттів для житлових будинків із кроком поперечних стін 2,4...3,6 м; товщиною 160 мм для панельних житлових будинків, що будують у Києві з кроком поперечних стін 3,0...3,6 м. Конструктивні рішення та деталі цих двох типів панелей відрізняються технологією їх виготовлення, транспортування та монтажу.

Панелі перекриттів товщиною 120 мм виготовляють касетним способом у вертикальному положенні із важкого бетону класу В15. Така панель має з однієї довгої сторони дві підйомні петлі, а з другої довгої сторони дві закладні деталі. На кожному скошеному куті панелі передбачені арматурні випуски.

Арматура панелей товщиною 120 мм складається із горизонтальних сіток, просторових каркасів (фіксаторів) і окремих стрижнів. Сітки виготовляють із арматурного прокату класу А400С та дротяної арматури класу ВР-1. Арматурні сітки, каркаси, закладні деталі та петлі збирають у зварений арматурний блок і установлюють у касету в готовому вигляді.

Панелі перекриттів товщиною 160 мм виготовляють на будівельних комбінатах конвеєрним способом у горизонтальному положенні. Ці панелі мають по три підйомні петлі та по дві закладні деталі уздовж кожної довгої сторони та по дві закладні деталі уздовж кожної короткої сторони. Арматура типових суцільних панелей товщиною 160 мм складається із горизонтальних сіток, плоских вертикальних арматурних каркасів і окремих стрижнів,

к

и

з

ж

д

г

в

б

а

5

е

3

10

10

4

1

3

3

1

3

6

9

1

2

1

4

3

7

8

7

8

 

Рис. 28. Суцільні залізобетонні панелі перекриттів панельних будинків:

а, б – товщиною 120 і 160 мм; в, г – армування панелей товщиною 120 і 160 мм; д, з – підйомні петлі; е, и – закладні деталі; ж – арматурний випуск кута панелі;

к – петля для кріплення монтажних підкосів; 1 – закладна деталь; 2 – арматурний випуск; 3 – підйомна петля; 4 – петля кріплення для підкоса; 5 – просторовий каркас; 6 – стрижень випуску; 7 – арматурна сітка; 8 – робочі стрижні; 9 – арматурний каркас; 10 – суцільна плита перекриття

об’єднаних у арматурні блоки. При довжині таких панелей більше 6000 мм передбачена можливість використання попередньо напруженої арматури.

Номенклатура стандартних залізобетонних панелей суцільного перерізу товщиною 120 і 160 мм наведена у табл. 6 і 7.

Таблиця 6