рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Кримінальне право. Загальна частина

Кримінальне право. Загальна частина - раздел Право, ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА § 1. Кримінальне право як галузь законодавства Видів Покарань, Передбачені Статтями 98-102 Кк, А Також Положення, Сформульов...

видів покарань, передбачені статтями 98-102 КК, а також положення, сформульовані у ч. 1 ст. 103 КК,— умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, інші особливості особи неповнолітнього .

Обставини, специфічні для призначення покарання неповнолітньому, можуть бути як сприятливими, так і несприятливими для засудженого. Сприятливі обставини - це ті, які дають підстави для: а) застосування щодо неповнолітнього передбаченого законом виду звільнення від покарання чи його відбування; б) призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; в) призначення покарання, ближчого до мінімально можливого за законом. Несприятливі - навпаки, обтяжують становище неповнолітнього засудженого, за наявності яких: а) унеможливлюється звільнення від покарання чи його відбування; б) не застосовується призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом; в) призначається додаткове покарання; г) призначається покарання максимально суворе чи близьке до нього. Перелік обставин, специфічних для призначення покарання неповнолітньому, в КК є вичерпний. Вони стосуються або особи засудженого, або ж об'єктивних умов його існування як до, так і після вчинення злочину.

При призначенні покарання неповнолітньому належить враховувати, зокрема:

- сімейні обставини: наявність чи відсутність батьків, або осіб, що їх замінюють, рівень їх турботи про дитину та позитивний або негативний (з суспільної точки зору) вплив, який вони справляють на неповнолітнього;

- матеріальні умови життя і виховання неповнолітнього;

- відвідування школи чи іншого навчально-виховного закладу, рівень успішності та стан поведінки, ставлення до вчителів, вихователів;

- морально-психологічний клімат у колективі, членом якого є неповнолітній, його відносини з ровесниками та іншими неповнолітніми, становище серед найближчого оточення;

- спілкування з дорослими, їх авторитетність у неповнолітнього та вплив, який справляється ними на засуджуваного, наявність матеріальної чи іншої залежності від дорослих;

- рівень фізичного, інтелектуального розвитку, здатність усвідомлювати фактичну сторону і соціальне значення скоєного та покарання, яке може бути призначене;

- попередню поведінку неповнолітнього, насамперед, його реакцію на застосування дисциплінарних заходів, раніше застосоване звільнення від кримінальної відповідальності і покарання;


Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

- поведінку неповнолітнього після вчинення злочину, зокрема, ставлення до потерпілого, поведінку в ході досудового слідства і судового розгляду справи;

- наявність у неповнолітнього морального обов'язку піклуватися про інших членів сім'ї та його ставлення до цього обов'язку;

- ставлення неповнолітнього до правопорушень, вчинених іншими особами, та його ставлення до призначених їм правових заходів впливу.

Усі обставини, які впливають на призначення покарання неповнолітньому, повинні враховуватися в сукупності. Тобто, сам факт вчинення злочину особою, яка не досягла 18-річного віку, ще не є підставою для обов'язкового пом'якшення становища такої особи. Водночас, за наявності передбачених законом умов, суд зобов'язаний обговорити й визначити можливість застосування щодо неповнолітнього пільг, на які може претендувати така особа.

Призначаючи неповнолітньому покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків, суд повинен, насамперед, керуватися положеннями ст. 70 та ст. 71 КК. При цьому слід враховувати особливості призначення неповнолітнім окремих видів покарання, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 103 КК остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Відповідно до ст. 5 розділу II Прикінцевих та перехідних положень та ч. З ст. 74 КК неповнолітнім, яким на підставі норм КК 1960 р. було призначене покарання у виді виправних робіт, його розмір має бути приведений у відповідність до вимог ст. 100 КК 2001 p., а саме: тривалість виправних робіт зменшена до одного року, а розмір відрахування із заробітку - до 10 відсотків.

§ 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх

Звільнення від відбування покарання з випробуванням до неповнолітніх застосовується на тих же засадах, що й щодо дорослих (статті 75-78 КК), з урахуванням особливостей, передбачених ст. 104 КК.

КК передбачає такі підстави для звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням:

1) засудження неповнолітнього до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

п* 323


Кримінальне право. Загальна частина

2) є можливість виправлення неповнолітнього без реального відбування призначеного йому покарання. Такий висновок робиться судом на основі об'єктивних чинників, які стосуються тяжкості вчиненого злочину, особи винного, інших обставин справи. Фактори, які обумовлюють можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, в цілому такі ж, які охарактеризовані у § 4 цієї глави підручника.

Застосування до неповнолітнього звільнення від кримінальної відповідальності з випробуванням не обумовлюється кількістю вчинених злочинів, а також ступенем їх тяжкості. Тобто, воно можливе у випадку призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років як за один злочин, так і за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків. Однак вчинення кількох злочинів, наявність кількох вироків має враховуватися при визначенні того, чи можливе виправлення неповнолітнього без реального відбування покарання.

При звільненні неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням йому встановлюється іспитовий строк меншої тривалості, ніж дорослим засудженим, а саме: від одного до двох років. Розмір іспитового строку визначається у вказаних межах із врахуванням тривалості позбавлення волі, яке повинен був відбути неповнолітній засуджений, характеру заходів, необхідних для його виправлення, тощо.

На неповнолітнього, звільненого від відбування покарання з випробуванням, можуть бути покладені ті ж обов'язки, що й на дорослих, до яких застосований аналогічний захід. Вони вказані у ст. 76 КК.

Крім того, покладення відповідно до ч. 2 ст. 104 КК на окрему особу за її згодою або на її прохання обов'язку щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи означає, що й на такого неповнолітнього покладається обов'язок сприймати виховний вплив, заходи нагляду, які щодо нього буде застосовувати особа, призначена судом.

Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітнього та підстави скасування такого звільнення визначені у ст. 78 КК.

Додатковою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітнього може бути відмова особи, на яку покладений обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи, від виконання цього обов'язку. Якщо така відмова обумовлена неналежною поведінкою неповнолітнього (ігноруванням обгрунтованих вимог, ухи-


Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

ленням від виховних заходів тощо), то це свідчить про невиконання засудженим покладених судом на нього обов'язків і про те, що випробування він не витримав.

У разі вчинення неповнолітнім протягом іспитового строку нового злочину, йому призначається покарання за правилами, передбаченими у статтях 71-72 КК. При цьому мають дотримуватися також обмеження, визначені ч. 2 ст. 103 КК, тобто остаточне покарання принаймні не може перевищувати 15 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 14 Прикінцевих та перехідних положень КК неповнолітнім, які були умовно засуджені згідно з нормами КК 1960 p., іспитовий строк скорочується до максимальної тривалості, визначеної у ч. З ст. 104 КК 2001 р. (тобто, до двох років), якщо раніше визначений іспитовий строк був вищим від цієї межі.

§ 6. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру

Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру є специфічним заходом,який застосовується щодо неповнолітніх. Він передбачає вужчі умови застосування та більш суворі обмеження, ніж при звільненні від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК). Захід, передбачений ст. 105 КК, повинен застосовуватися тоді, коли неповнолітній, на думку суду, може бути виправлений без реального виконання кримінального покарання, але лише за умови застосування примусових заходів виховного характеру. Він може бути застосований за наявності таких умов у їх сукупності:

1) неповноліття особи. Видається, що така особа має бути неповнолітньою на момент розгляду справи судом;

2) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості. Це злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк відповідно не більше двох років та не більше п'яти років або інше, більш м'яке покарання (частини 2 та 3 ст. 12 КК). Зі змісту ст. 105 КК випливає, що звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру допускається, якщо особа засуджується за вчинення одного такого злочину. Тобто, вчинення двох чи більше злочинів, хоча б кожний з них був і невеликої тяжкості, виключає звільнення від покарання на підставі цієї статті КК. Водночас, не вимагається, щоб такий злочин було вчинено вперше. Таким чином, до непов-


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА § 1. Кримінальне право як галузь законодавства

Затверджено Міністерством освіти і науки України... як підручник для студентів вищих навчальних закладів... лист від р...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Кримінальне право. Загальна частина

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Кримінальне право. Загальна частина
Тобто, метод правового регулювання кримінального права має дві складові: а) визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і б) які покарання застосовуються до осіб, що вчинили злочи

ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЙОГО ТЛУМАЧЕННЯ
§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність Згідно з ч. 1 ст. З КК законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Консти

ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЧАСІ І ПРОСТОРІ
------------♦------------ § 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі припускає усв

Кримінальне право. Загальна частина
які не є територією України. До них належать: а) континентальний шельф, під яким розуміється поверхня й надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя чи до островів України, за

Кримінальне право. Загальна частина
або інші рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи; б) рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили; в) діяння, можливість на

Кримінальне право. Загальна частина
§ 4. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки. Сукупність злочинів та інших правопорушень Злочин, як вид правопорушення, слід відрізняти не лише в

Кримінальне право. Загальна частина
лого, який має особливий статус та потребує особливого захисту, наявність предмета злочину, що є особливо важливим, тощо. Із ч. 2 ст. 11 КК випливає, що діяння, яке не заподіяло і не могло

Кримінальне право. Загальна частина
підготовки матеріалів, при визначенні підслідності, підсудності кримінальних справ тощо. У кримінальній політиці держави вона може мати значення для розробки програм боротьби із злочинністю, кримін

Кримінальне право. Загальна частина
ознаки), та г) обов'язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад злочину, піддатися заходам кримінально-правового характеру (суб'єктивна ознака). Реалізується ретроспе

Реалізація негативної кримінальної відповідальності
Етап вчинення злочину Реалізується в рамках кримшально-правових відносин Етап процесуальних дій щодо суб'єкта злочину Реа

Кримінальне право. Загальна частина
Факультативними (необов'язковими) є ознаки, що притаманні не усім, а тільки окремим складам злочину. До таких ознак віднесені: а) предмет злочину; б) злочинні наслідки, причино

Кримінальне право. Загальна частина
частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих р

Кримінальне право. Загальна частина
частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих р

Кримінальне право. Загальна частина
§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину До факультативних ознак об'єктивної сторони належать: спосіб, місце, час, знаряддя, засоби й обстановка вчинення злочину. Факул

Кримінальне право. Загальна частина
час вчинення нею злочину. У свою чергу, він характеризується двома ознаками: 1) можливістю повною мірою усвідомлювати характер своїх дій (бездіяльності), тобто усвідомлювати як фактичну сторону, та

Кримінальне право. Загальна частина
а) хронічне психічне захворювання; б) тимчасовий розлад психічної діяльності; в) недоумство; г) інший хворобливий стан психіки. Хронічним психічним захворюванням є дов

Кримінальне право. Загальна частина
Відповідно до ст. 21 КК, особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Кримінальне право. Загальна частина
зазначити, що останню ознаку суб'єктивної сторони виділяють не всі вчені. Вина - основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину. Мотив і мета - це факультативні ознак

Кримінальне право. Загальна частина
особу винного; 5) причинами злочину та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності. Встановлюючи вину, необхідно виходити із її об'єктивного

Кримінальне право. Загальна частина
чала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. З ст. 24 КК). Інтелектуальний момент прямого умислу, як і непрямого, включає: а) усв

Кримінальне право. Загальна частина
безпеки вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності), а також відсутністю передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків. Тому сутність вини у цьому випадку полягає не в інтелек

Форми й види вини
Умисел Інтелектуальні ознаки Вольові ознаки Прямий умисел Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер св

Кримінальне право. Загальна частина
Кримінально-правове значення мотиву злочину може бути різним. При конструюванні окремих складів злочинів мотив передбачається як обов'язкова ознака складу злочину. Так, у диспозиції ст. 36

СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ
-------------♦ —————————— § 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину У житті особа, яка має намір вчинити злочин (скажімо, крадіжку чужого майна),

Кримінальне право. Загальна частина
на вчинення злочину часто реалізується безпосередньо у закінченому злочині. Не виникає питання про попередню злочинну діяльність і тоді, коли суб'єкт, здійснивши готування до злочину та замах на нь

Кримінальне право. Загальна частина
На практиці іноді виникає питання: чи можлива попередня злочинна діяльність у злочинах із формальним складом? Слід зазначити, що готування до злочинів із формальним складом, які вчинюються як шляхо

Кримінальне право. Загальна частина
посягає на конкретний об'єкт, ставить його в реальну небезпеку, а інколи спричиняє йому певну шкоду. Як правило, замах вчинюється шляхом активних дій (наприклад, завдання удару для заподіяння тілес

Кримінальне право. Загальна частина
Замах на непридатний об'єкт має місце тоді, коли можливість спричинення шкоди об'єкту виключається у зв'язку зособливими якостями предмета злочину або потер

Кримінальне право. Загальна частина
відпаде небезпека бути поміченим чи затриманим під час пограбування кіоску з продажу пляжних речей. Не буде добровільної відмови й тоді, коли злочинець використав для проникнення у квартиру, скажім

СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ
^—^—^—— ♦ ————— § 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині Співучасть у злочині є однією з форм злочинної діяльності. Такого роду діяльність має свої правові особливості, я

Кримінальне право. Загальна частина
результату. Прагнення досягти різних злочинних результатів є підставою для невизнання співучастю у злочині участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання. Суб'єктивна ознака розгл

Кримінальне право. Загальна частина
об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого Особливою частиною КК, або особисто виконує лише частину таких дій. Іншу їх необхідну частину або усі такі дії виконують інші особи, які в силу певн

Кримінальне право. Загальна частина
об'єктивної сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). Воно може полягати, зокрема, у: а) наданні настанов конкретним учасникам злочину щодо ви

Кримінальне право. Загальна частина
леглому по службі, то відповідальність за такого роду підбурювання, а також за виконання зазначених наказу чи розпорядження настає з урахуванням положень, передбачених ст. 41. Підбурювання

Кримінальне право. Загальна частина
попередньої змови; 2) група з попередньою змовою; 3) організована група; 4) злочинна організація. Критеріями такої диференціації групової злочинної діяльності виступають наявність і зміст попереднь

Кримінальне право. Загальна частина
кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведений до їх відома. Важливою ознакою згуртованості є суб'

Кримінальне право. Загальна частина
вчинення іншими особами (не учасниками злочинної організації) злочинів тільки невеликої або середньої тяжкості. Забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інш

Кримінальне право. Загальна частина
них дій. Воно може, зокрема, полягати у наданні злочинцеві сховища, транспортних засобів, знищенні слідів злочину, переміщенні знарядь злочину в інше місце, забезпечення злочинця підробленими докум

МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ
' ♦ -------- § 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика Термін «множинність злочинів» у чинному кримінальному законодавстві не використовуєть

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
----------♦ ---------- § 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Питанням про правомірність чи злочинність кола діянь, які можуть бути

Кримінальне право. Загальна частина
обмеженому колу громадян, і суб'єкт, який ці накази (розпорядження) має виконувати, є особами, які несуть кримінальну відповідальність за вчинення злочину. Проблема відповідальності за вик

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності Під звільненням від кримінальної відповідальності розуміється врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним зак

Кримінальне право. Загальна частина
покарання. Те, що кара входить до змісту кримінального покарання, окрім того, про що йшлося стосовно примусу, прямо випливає з тексту ч. 2 ст. 50 КК, де зазначається, що покарання «має на меті

Кримінальне право. Загальна частина
тому кримінальне покарання слід застосовувати виключно для того, щоб лишити особу можливості відповідний злочин вчинити. Існує ще велика кількість варіантів відносної теорії покарання. Оче

Кримінальне право. Загальна частина
часові (година, місяць, рік) або інші межі, в яких з урахуванням положень Загальної частини КК (статті 52-63) відповідний вид покарання може бути призначений, а також їх певні фактичні межі, встано

Кримінальне право. Загальна частина
До першої групи загальних покарань слід віднести штраф і позбавлення волі на певний строк. Покараннями, які не можуть призначатися певним категоріям осіб, є: громадські роботи, виправні ро

Кримінальне право. Загальна частина
б) переходу до більш м'якого виду покарання (ст. 69 КК); в) заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням, у т. ч. в порядку амністії та помилування (статті 82, 85-87 КК).

Кримінальне право. Загальна частина
постійного місця проживання до засудження, без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду і проведення з ним виховної роботи; б) обов'язкове залучення засудженого до праці.

Кримінальне право. Загальна частина
повинне мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк. Якщо винуватими у вчиненні злочину визнано кількох

Кримінальне право. Загальна частина
злочини». Однак у багатьох статтях Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, також передбачена конфіскація частини майна, а саме знар

Кримінальне право. Загальна частина
а основним є, наприклад, покарання у виді позбавлення волі, то строк позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислюється з дня, коли засудженого було звільнено від

Кримінальне право. Загальна частина
санкції, в якій вказано два або більше основних видів покарання, суд вправі призначати тільки одне з них. Призначення більш або менш суворого покарання з числа передбачених альтернативною санкцією

Кримінальне право. Загальна частина
встановленою ст. 51 КК, зважаючи на особливості її побудови; виконувати вимоги тих статей Загальної частини КК, які передбачають сутність, розмір і порядок застосування конкретних видів покарань (с

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування Інститут звільнення від покарання та його відбування представлений розділом XII Загальної частини та розділом II Прикінцеви

Кримінальне право. Загальна частина
і торгівля ними), 154 (спекуляція) та іншими статтями КК 1960 p., переліченими у п/п. «в» п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК); особи, засуджені за ч. 1 ст. 133 (порушенн

Кримінальне право. Загальна частина
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива тоді, коли: - особа відбуває покарання у виді обмеження або позбавлення волі; - особа стала на шлях виправлення;

Кримінальне право. Загальна частина
ного захворювання, його глибиною й стійкістю, динамікою хворобливого процесу, прогнозом його перебігу та деякими іншими обставинами, що стосуються хворобливого стану особи. Характер психічного захв

Кримінальне право. Загальна частина
Оскільки примусові заходи медичного характеру обмежують свободу особи, її тримання у психіатричному закладі за своїм характером і значенням прирівнюється законом до тримання під вартою і зараховуєт

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
.......... ♦ ——————— § 1. Загальні положення Неповнолітніми вважаються особи, які не досягай 18-річного віку. Серед неповнолітні

Кримінальне право. Загальна частина
- регламентують більш м'які вимоги щодо погашення й зняття судимості. Якщо ж ті чи інші питання не регламентовані статтями розділу XV Загальної частини КК, то при розгляді справ неп

Кримінальне право. Загальна частина
льної відповідальності є правом суду, а не його обов'язком. При цьому суд може застосувати таке звільнення, лише встановивши наявність умов, вказаних у ч. 1 ст. 97 КК. Позиція самого неповнолітньог

Кримінальне право. Загальна частина
льної і максимальної загальної тривалості громадських робіт для неповнолітніх, їх щоденної тривалості. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому, який на

Кримінальне право. Загальна частина
нолітнього, який раніше вчинив злочин і має за нього судимість, може бути застосоване звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру; 3) щире р

Кримінальне право. Загальна частина
може бути направлений лише до професійного училища соціаль ної реабілітації. Направлення до спеціальної навчально-виховної установи t найбільш суворим примусовим заходом виховного характер

Кримінальне право. Загальна частина
КК. Якщо обидва злочини вчинено до досягнення вісімнадцятирічного віку, то остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років. § 9. Погашення та зняття судимості щод

Кримінальне право. Загальна частина
Поняття вини як ознаки злочину відсутнє й у чинному КК ФРН, хоча він і містить ряд норм, присвячених вині та її формам. Наприклад, у § 15 цього Кодексу зазначено, що карається тільки умисна дія, як

Кримінальне право. Загальна частина
діяння замахується той, хто, маючи уявлення про діяння, безпосередньо починає здійснювати склад злочину. У кримінальному праві даної правової сім'ї розрізняються поняття співуча

Кримінальне право. Загальна частина
так званої «культурної революції», після чого знову почався період інтенсивного законотворення, коли практично було оновлено кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство. У ст. 10 КК КНР в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги