Проблеми охорони агроландшафтів України - раздел Право, Курс лекцій з земельного права Лекція 1 Право власності на землю Сучасні Агроландшафти - Це Складна Система, Створена З Різних Елементів Агрое...
Сучасні агроландшафти - це складна система, створена з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо) і розташованих між ними незначних ареалів лісів, чагарників, природних лук, боліт, торфовищ. Вони являють собою екологічну різноманітність і структуру агроландшафту, що тісно пов'язані як з його стабільністю, так і з продуктивністю. Нині природних ландшафтів, не порушених господарською діяльністю, майже не залишилося. В 60-80-х р. відбулася їх значна трансформація за рахунок надмірної розораності схилових земель, освоєння значних площ лісів і чагарників у сільськогосподарські угіддя, промислового та меліоративного будівництва.
Техногенне навантаження на природні ландшафти окремих територій України від часу становлення в певних випадках природокористування майже катастрофічне. Проведений аналіз структури сільськогосподарських угідь на ключових річкових і балкових водозборах сільськогосподарських підприємств свідчить про те, що склад і співвідношення сучасного агроландшафту різко погіршилися порівняно з минулими роками. Збільшилася розораність схилових земель і як наслідок - зменшилися площі кормових угідь, чагарникових та лісових масивів, заповідних охоронних територій тощо. В той же час значно зросли урбанізовані та індустріальні території.
У цілому антропогенне навантаження на перетворення агроландшафтів збільшилося в 1,5-2 рази. Екосистеми агроландшафтів значно спрощені, їхній видовий склад, екологічна розмаїтість угідь і зв'язки між компонентами ландшафту порушені, деградується ґрунтовий покрив, а на деяких територіях активізувались ерозійні та інші негативні процеси.
За останні ЗО років площі еродованих земель зросли у 2,5 раза, в тому числі еродованої ріллі - у три рази. Внаслідок ерозійних процесів щорічний змив грунту з розораних схилових земель досягає 460 млн т У ньому міститься 11 млн т гумусу, 0,5 - азоту, 0,4 - фосфору і 7 млн. т. калію. Найбільший змив фунту зафіксовано в Чернівецькій (27,8 т/га), Харківській (24), Тернопільській (24,5), Закарпатській (23,3 т/га) областях. Недобір сільськогосподарської продукції на еродованих землях щорічно становить 8-9 млн т у зерновому обчисленні.
Поряд з ерозійними процесами спостерігається інтенсивна деградація схилових земель унаслідок зсувів, обвалів, опливів. Ці явища дуже поширені в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Харківській та Чернівецькій областях.
Великі площі земель у Волинській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській областях порушені ерозійно-провальними карстовими явищами, де лесовидні суглинки підстилаються вапняками. Карстова напруженість тут становить 1,4 - 2,1 млн га.
У зоні Полісся інтенсивно збільшуються площі заболочених земель. У загальній площі сільськогосподарських угідь перезволожених грунтів 27, а заболочених 11 відсотків. Широкомасштабне проведення в 60 - 80-х р. меліоративних робіт по осушенню перезволожених і заболочених земель, випрямленню та поглибленню русел річок, стариць призвело до значного зниження рівня ґрунтових вод. Унаслідок цього знизилась інтенсивність змочування ґрунтового профілю, особливо піщаних і торфових грунтів, спричинивши розширення дії ерозії у Волинській, Львівській та Рівненській областях. Тут за останні 15 -20 років кількість дефльованих земель збільшилася в шість разів. Під впливом прогресуючої вітрової ерозії та через неадекватне використання землі значно погіршилися. Виникла потреба у створенні на окремих масивах полезахисних лісосмуг і зміні структури посівних площ основних сільськогосподарських культур.
Виявлено тенденцію до збільшення площі земель із кислими грунтами. Зокрема, за 1985 - 1995 р. їхня кількість у Кіровоградській області зросла до 88,9 відсотків, Закарпатській -86,5, Івано-Франківській - 77,9, Вінницькій - 64,3 та Львівській - до 50,22 відсотків.
На значних площах орних земель у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Рівненській, Харківській і Чернівецькій областях кількість гумусу зменшилася на 0,3 - 0,4 відсотки. У цілому його вміст в орному шарі більшості грунтів нижчий від критичного рівня, що негативно позначається на їхній родючості. Щорічний винос гумусу в цих областях зростає на 1,8 - 2,4, а на деяких полях - на 24,5 - 52,5 т/га
Водночас з ерозійними та іншими негативними процесами значні площі земель у районах розробки корисних копалин (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Луганська, Чернівецька та інші області) забруднюються важкими металами, нафтопродуктами, газопиловими викидами, скидами стічних вод). Ці процеси охоплюють вже не окремі масиви, а цілі системи агроландшафтів. Якщо їх не зупинити, то екологічні наслідки можуть бути катастрофічними не тільки для України, а й для всієї Центральної Європи.
Таким чином, можна говорити про "екологічну експансію" суспільства на навколишнє середовище, що вимагає негайного вирішення питання оптимізації агроландшафтів. Формування просторової структури агроландшафту - один із важливих шляхів її оптимізації. Необхідна така територіальна організація агроландшафту, яка могла б суттєво змінити його саморегуляцію, підвищити стійкість проти деструктивних процесів.
Отже, назріла потреба створити організовану мозаїку екологічно сталих і несталих елементів агроландшафту, які мали б високий ступінь саморегуляції з мінімальними витратами енергії та ресурсів.
До екологічно стійких факторів належать:
* локальний водний режим, регулювання поверхневого стоку і його раціональне використання;
* захист грунтів від водної ерозії та дефляції, підвищення їхньої родючості;
* життєвий простір для дикої флори і фауни;
* генофонд запилювачів та ентомофагів;
* функціонуючі трофічні ланцюги. До екологічно нестійких належать:
* висока розораність території, особливо в умовах складного рельєфу, в тому числі водозборів малих річок;
* ерозійні процеси, що перевищують регіональні допустимі норми;
* розораність присітьових схилів, які прилягають до гідрографічної мережі;
* забрудненість ґрунтових і поверхневих вод залишками пестицидів;
* від'ємний баланс гумусу та поживних речовин в агрофітоценозах тощо.
У сучасних умовах, коли надто дорогі енергія і ресурси, особливо мінеральні добрива, підтримувати високу продуктивність екологічно несталих агроекосистем економічно недоцільно. Наприклад, щоб на сильноеродованих землях одержати врожайність зернових 35 - 40 ц/га, необхідно витратити велику кількість пального, органічних і мінеральних добрив, пестицидів, здійснити протиерозійні заходи. Здебільшого ці витрати не окупаються, тобто вирощування сільськогосподарських культур на вказаних землях економічно невигідне.
У такому разі доцільніше вивести згадані землі з ріллі на оздоровлення (консервацію), де від них матимуть максимальну віддачу. В результаті буде досягнутий максимально можливий економічний ефект, поліпшиться структура агроландшафту, що у багатьох випадках сприятиме саморегуляції процесів в агроекосистемах, відновленню флори і фауни, одним словом, створенню екологічної рівноваги в агроландшафтах.
Для виконання вищезгаданих робіт потрібний насамперед, ландшафтно-екологічний аналіз території, тобто дослідження інтенсивності ерозійних процесів та стану водних ресурсів. Лише на основі цих матеріалів можна встановити оптимальне співвідношення окремих ланок агроландшафту. При цьому слід виходити з такого загального положення: зв'язок "лісистість -коефіцієнт стоку" дасть змогу встановити для різних ландшафтних умов лісистість, яка забезпечила б неперевищення заданого рівня або зниження стоку. За такого підходу доцільно всебічно обгрунтувати допустимі в екологічному відношенні значення коефіцієнта стоку і рівня змиву грунту.
Необхідну частку штучних біоценозів у складі сільськогосподарських угідь визначають, виходячи з площі орної землі, необхідної людині, - 0,15 і 0,40 га всіх інших угідь. Звідси середня мінімальна питома вага орних земель у складі сільськогосподарських угідь становить близько 40 відсотків.
З біоекологічного погляду мінімальна площа ділянки з природною рослинністю повинна забезпечувати ефективне самовідтворення дикої флори та фауни. З агроекологічного погляду природний біоценоз, який вкраплений у структуру сільськогосподарських угідь, повинен оптимізувати стан агроценозів за рахунок саморегуляції, зокрема трофічних ланцюгів.
Основним критерієм розміщення сільськогосподарських угідь в агроландшафтах і визначення оптимального їх співвідношення має бути висока продуктивність при мінімально можливих витратах ресурсів, у тому числі енергетичних, допустимому рівні ерозії, виносу біогенних елементів, запобіганні забрудненню ґрунтових і поверхневих вод пестицидами.
У світі все більшого визнання набуває точка зору відносно перспективності розробки й використання таких систем землеробства, які б, з одного боку, широко впроваджували засоби інтенсифікації, а з іншого - їх безпечне застосування і створення умов для повнішого використання природних та біологічних факторів. Усім цим умовам відповідає розроблена контурно-меліоративна ґрунтозахисна система землеробства (КМСЗ), яка за своєю суттю є екологоадаптивно-інтенсив-ною, тобто фактори інтенсифікації застосовуються лише на тій частині території агроландшафту, де найменший ризик для навколишнього середовища і де вони забезпечать максимальну окупність усіх витрат. Таким чином, здійснюється перехід від концепції антропогенного навантаження на земельні ресурси до концепції її науково обгрунтованої локалізації в агроландшафтах, а також введення ряду обмежень, зокрема на використання сильно-еродованих земель.
Такий підхід реалізується розподілом усіх земельних ресурсів на еколого-технологічні групи (ЕТГ). До першої ЕТГ входять орні землі, розташовані на плато і схилах стрімкістю до 3 градусів із повнопрофільними та слабо-еродованими грунтами, якісний стан яких дає можливість вирощувати всі сільськогосподарські культури. Друга ЕТГ включає орні землі, розміщені на схилах стрімкістю від 3 до 7 градусів, з переважно середньо-еродованими грунтами. Землі третьої ЕТГ - це схили стрімкістю понад 7 градусів із сильно-еродованими грунтами, що підлягають залуженню. В сучасних соціально-економічних умовах вести землеробство на них неефективно. Вилучення з ріллі доцільне не лише як захід екологічної охорони грунтів, тобто збереження їх в ужитковому стані в майбутньому, айв економічному відношенні. Нині при дефіциті енергоресурсів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин економічно невигідно обробляти малопродуктивні землі, оскільки віддача їх не еквівалентна витратам. З метою поліпшення структури агроландшафтів, особливо при високій розораності території, ці землі необхідно вивести з ріллі з подальшим малоінтенсивним використанням або залишити на оздоровлення природним шляхом.
Для розробки нормативів оптимізації агроландшафтів найближчим часом слід здійснити такі заходи:
* провести обстеження і дати оцінку кожного поля, ділянки, визначити родючість, розробити систему охорони грунту від ерозії й при наданні їх в оренду або приватну власність вимагати збереження родючості на рівні, який був на час одержання ріллі;
* здійснити інвентаризацію меліорованих земель, меліоративних систем, протиерозійних споруд, контролювати їх експлуатацію;
* у проектах протиерозійних заходів передбачити комплексну систему охорони грунтів і поліпшення екологічного середовища, посилити технічний нагляд за виконанням робіт по проектуванню, будівництву та експлуатації протиерозійно-меліоративних споруд;
* вивести з ріллі схилові еродовані (змиті) землі стрімкістю понад 7 градусів на консервацію терміном 10-15 років, тобто засіяти їх багаторічними травами, створити сіножаті (природні кормові угіддя);
* намітити заходи щодо відтворення родючості деградованих земель, створити оазиси, національні парки, розробити нормативи оптимізації структури і розміщення сільськогосподарських культур (агроландшафтів);
* доручити науково-дослідним інститутам у найближчий час розробити й передати обласним, районним інспекторам по охороні навколишнього середовища інструктивні матеріали щодо обліку змиву та розмиву грунтів, правила експлуатації протиерозійних гідротехнічних споруд і меліорованих земель, збереження балансу гумусу, виявлення та виведення деградованих земель із ріллі на оздоровлення;
* розширити науково-дослідні роботи по охороні земель і підвищенню їхньої родючості при контурно-меліоративній організації території (введення екологічнозбалансованих динамічних спеціалізованих сівозмін, конфігурації та розмірів поля, робочих ділянок тощо);
* вести строгий контроль за виконанням ґрунтозахисних, меліоративних заходів із збереженням родючості грунтів у системі агроекологічного моніторингу;
* комплексні науково-виробничі дослідження по охороні грунтів і відтворенню їхньої родючості між І туково-дослідними інститутами та закладами освіти, обласними агрохімстанціями, іншими зацікавленими організаціями.
Все темы данного раздела:
Поняття права власності на землю
За своєю природою право власності на землю є одним із основних майнових прав. Виступаючи в якості об'єкта права власності, земля отримує особливі правові ознаки: вона стає "майном", тобто
Право державної власності на землю
У ході проведення земельної реформи в Україні питання про право державної власності на землю має важливе значення для науки і практики. Це питання не мало ніякого значення раніше, коли вся земля бу
Право комунальної власності на землю
Відповідно до ст. 140 Конституції України, а також ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальними утвореннями є село, селище, місто, район у місті. Відповідно д
Розмежування земель права державної і комунальної власності
Розмежування земель права державної та комунальної власності регламентується нормами Земельного кодексу України. Завдання цього заходу полягає у визначенні і встановленні в натурі (на місцевості) м
Право приватної власності на землю
Згідно з нормами Земельного кодексу України суб'єктами права приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи. Об'єктом права приватної власності на землю є земельна ділянка. В якості об'
Право постійного і тимчасового користування землею
Земельний кодекс України передбачає право постійного і тимчасового користування землею.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування без встановленн
Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
Із вимог Земельного кодексу України випливає, що право постійного користування земельними ділянками із земель права державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та орган
Правові засади оренди землі
Земельний кодекс України максимально враховує різноманітні аспекти земельних відносин в умовах ринкової економіки, створює правові основи ринку землі як сільськогосподарського, так і несільськогосп
Договір оренди землі
Відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у волод
Договір оренди землі
Відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у волод
Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
Зміна, припинення, поновлення, розірвання договору оренди землі регламентується Законом України "Про оренду землі" (ст.ст. 25-28). Зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за
Тенденції розвитку земельного обігу
Рух землі в аграрній сфері країни - невідворотний процес. Практично він уже розпочався в умовах самоврядування, у ході проведення земельної реформи. У власності громадян і юридичних осіб, які самос
Розвиток ринку землі
Як відомо, земельні ділянки легальне визначаються об'єктом реального обігу землі. Складається відповідна правозастосовна практика. Формується нове законодавство, яке регулює відносини, пов'язані з
Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
Відомо, що наша країна має значний і високоякісний фонд сільськогосподарських угідь. Більше третини з них - це особливо цінні продуктивні землі. Проте рівень сільськогосподарського використання їх
Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
Основні напрями розвитку та регулювання ринку земель житлової і громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення (далі - Основні напрями) розроблено відповідно до Конституції
Завдання щодо реалізації Основних напрямів ринку землі
Реалізація Основних напрямів розвитку ринку земель потребує вирішення відповідних завдань, а саме:
а) щодо безоплатної передачі земельних ділянок несільськогосподарського призначення у вла
Організаційно-правові засади регулювання ринку землі
Для узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі формування первинного і функціонування вторинного ринку земель здійснюється відповідне регулювання з боку органів державної влад
Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
Купівля-продаж земельних ділянок здійснюється у відповідності з Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Даний Поряд
Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення
Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення регламентується Указом Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19 січня 19
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними
Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
Право дарування земельної ділянки мають власники землі (громадяни і юридичні особи). Загальні положення про дарування, так само як і при регулюванні інших цивільно-правових угод, регулюються цивіль
Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
Право дарування земельної ділянки мають власники землі (громадяни і юридичні особи). Загальні положення про дарування, так само як і при регулюванні інших цивільно-правових угод, регулюються цивіль
Стимулювання охорони земель
Згідно з вимогами Земельного кодексу України економічне стимулювання охорони земель спрямоване на посилення заінтересованості власників і користувачів, у тому числі орендарів, у збереженні та відтв
Правове забезпечення захисту грунтів
Необхідність земельної реформи в Україні викликана проведенням широкомасштабної економічної реформи. Цілком природно, що найбільша потреба в реформуванні земельних відносин відчувається у сільсько
Система управління земельними ресурсами
Вирішення нагальних соціально-економічних проблем у процесі розбудови незалежної України нерозривно пов'язане з потребою прискорення управлінських реформ. Великої ваги набувають завдання розвитку т
Управління як засіб реалізації земельного законодавства
Складовою частиною організаційно-правового механізму забезпечення ефективного природокористування в сільському господарстві є управління як засіб реалізації земельного законодавства, як цілеспрямов
Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
Залежно від повноважень, структури, мети і завдань, які реалізують державні органи в сфері організації ефективного використання природних ресурсів, можна відокремити такі форми управління: загально
Поняття і завдання землеустрою
Землеустрій - це сукупність соціально-економічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території держави, адміністративно-територіальних утворень, госп
Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
Складність і важливість земельної реформи не дають змоги здійснити її швидко й безболісно. Це - дуже відповідальний і довготривалий процес, який повинен базуватися на глибоко продуманому проведенні
Порядок ведення державного земельного кадастру
Порядок ведення державного земельного кадастру визначається Земельним кодексом України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України та Державним
Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
Як зазначено у Земельному кодексі України, земельний кадастр включає реєстрацію землеволодінь та землекористувань і угод на оренду землі, облік її кількості та якості, бонітування грунтів та економ
Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки
Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов'язаної із земельними ділянками (будівлі, споруди, їхні час тини, у тому числі квартири тощо), запроваджуються з метою їхньої однозначно
Організація державного контролю
До основних завдань контролю за використанням і охороною земель відноситься забезпечення додержання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, ор
Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
До інших спеціально уповноважених державних органів, що здійснюють земельний контроль, відносяться:
* Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
Громадський земельний контроль
Громадський земельний контроль в Україні визначається як допомога громадських організацій, яку вони можуть надавати державним органам земельного контролю. Разом з тим громадські організації не пови
Виробничий земельний контроль
Виробничий контроль за використанням і охороною земель у тій чи іншій галузі господарства здійснюють посадові особи. Так само будується контроль і в землеробстві, оскільки посадові особи завжди зац
Правові форми земельного контролю
Правові форми земельного контролю в залежності від характеру, їх послідовності, логічного застосування можна поділити на три види:
* інформаційно-правові форми контролю під час збирання ма
Моніторинг земель
Моніторинг земель здійснюється на підставі норм Земельного кодексу України та Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661.
Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
З метою підвищення ефективності контролю у галузі охорони природи та раціонального використання земельних ресурсів в Україні здійснюється стимулювання працівників спеціально уповноважених державних
Захист прав та вирішення земельних спорів
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам України рівні умови захисту прав власності на землю.
У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'
Порядок розгляду земельних спорів судами
Відповідно до ст. 14 Конституції України охорона землі як основного національного багатства спрямована на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, збереження й відтворення родючо
Розгляд земельних спорів третейським судом
Третейські суди створюються самими сторонами, між яки-МИ виникають спори. Члени суду вибираються із довірених осіб у складі одного із декількох суддів - однакову кількість від Кожної сторони. Потім
Поняття і види юридичної відповідальності
У правовій науці України поняття юридичної відповідальності трактується як установлення правовою нормою заходів Державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення.
Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності
Земельні правопорушення, як і усі інші, складаються із чотирьох елементів: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідальність може наступати ли
Види правопорушень, за які наступає відповідальність
Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена Земельним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАП).
Ст. 52 КУАП пер
Оформлення документів під час виявлення порушень земельного законодавства.
Оформлення документів (вказівок і протоколів) під час виявлення порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами центрального апарату Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідн
Розгляд справ про порушення земельного законодавства
Справи про порушення земельного законодавства передбачені ст. 52, 53, 53і, 532, 54, 55, 56 та 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, іх розглядають відповідно посадові особи орган
Розгляд справ про порушення земельного законодавства
Справи про порушення земельного законодавства передбачені ст. 52, 53, 53і, 532, 54, 55, 56 та 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, іх розглядають відповідно посадові особи орган
Постанова по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування службової особи, яка винесла постанову, дату ро
Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами (ст
Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
Цивільна відповідальність називається також майновою відповідальністю за шкоду, спричинену майну громадян і юридичних осіб, а також життю і здоров'ю людей. Шкода може бути спричинена у зв'язку з не
Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення настає у тому випадку, коли дане порушення має ознаки суспільне небезпечного діяння, тобто є злочином.
Кримінальна відповідальність
Поняття земель сільськогосподарського призначення
Відповідно до вимог Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей. Це найважливіша і
Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і
Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і
Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і
Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин
Перехід до цивілізованих форм/ринкових відносин потребує реформування багатьох напрямів соціально-економічного розвитку держави і суспільства, включаючи перетворення характеру земельної власності т
Основні ознаки приватизації земель
Як слідує з Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), земельна реформа спрямована на перерозподіл земель з одноч
Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
Громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за відповідною формою. Місцеположення в натурі земел
Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
Після виходу Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. №1529 Державний комітет України по земельних
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою здійснюється на підставі Рекомендацій Держкомзему України, затверджених наказом даного Комітету від ЗО грудн
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою здійснюється на підставі Рекомендацій Держкомзему України, затверджених наказом даного Комітету від ЗО грудн
Правовий режим земель фізичних осіб
Правовий режим земель фізичних осіб - це сукупність правових норм земельного та іншого законодавства. Суб'єктами даного правового режиму є громадяни, які складають основну масу власників і користув
Правові форми використання земель юридичними особами
Використання земель та Інших природних ресурсів юридичними особами може здійснюватися на праві колективної і приватної власності на землю та права природокористування, в тому числі орендного. Осно
Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
Відповідно до Земельного кодексу України суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можут
Новости и инфо для студентов