Договір комерційної концесії: поняття, характеристика та особливості. - раздел Право, Право інтелектуальної власності Легальне Визначення Договору Комерційної Концесії Закріплене У Ст. 366 Гк Укр...
Легальне визначення договору комерційної концесії закріплене у ст. 366 ГК України. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, в тому числі право на фірмове найменування і (або) товарний знак, торговельну марку правоволодільця, охоронювану комерційну інформацію, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
Комерційна концесія є порівняно новим для України договором, що одержує останнім часом все більш широке поширення. Договір комерційної концесії еквівалентний угодам франчайзингу за кордоном.
Правове регулювання договору комерційної концесії здійснюється також нормами глави 76 ЦК України. Договір комерційної концесії, оскільки він означає надання права користування належних правоволодільцеві об'єктами виключних прав, тісно пов'язаний із правовим регулюванням в галузі інтелектуальної власності, в першу чергу з нормами, що визначають правовий режим різних об'єктів виключних прав.
У правовій літературі для визначення подібного роду ринкових відносин використовуються терміни “франчайзинг” і “франшиза”. Термін “франчайзинг” утворений від англійського “ігапспівіп£” — право, привілей. Термін “франшиза” утворений від французького “їгапспіве” — пільга, привілей. За своєю суттю ці терміни рівнозначні (рівноцінні), і розходження в їхньому найменуванні обумовлені особливостями транскрипції термінів при перекладі на українську та російську мову англомовної і франкомовної літератури. За сформованою в Україні практикою термін “франчайзинг” використовується переважно для позначення певної системи організації підприємницьких відносин в цілому, а термін “франшиза” використовується переважно для визначення договірних відносин (договору) між конкретними партнерами в процесі реалізації цієї системи відносин на практиці. За своїм змістом терміни “франчайзинг” і “франшиза” відповідають змісту визначених у главі 36 ГК України і главі 76 ЦК України термінів “комерційна концесія” і “договір комерційної концесії”.
Через те, що договір розрахований на застосування в сфері підприємницької діяльності, сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані у встановленому законом порядку — правоволоділець і користувач. Договір комерційної концесії є консенсуальним, взаємним, оплатним і повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа.
Виходячи з закордонного і міжнародного досвіду, виділяються чотири групи відносин, називаних в українському законодавстві комерційною концесією: промислова комерційна концесія, яка передбачає виробництво товарів; збутова комерційна концесія, яка передбачає продаж товарів; комерційна концесія на обслуговування, яка передбачає надання послуг; комерційна концесія бізнес-формату. Якщо перші три види франчайзингу пов'язані певним видом діяльності, то франчайзинг бізнесу-формату передбачає не тільки розширення діяльності у внутрішньогалузевому масштабі і суміжних галузях, але і включення в систему різнорідних напрямків діяльності. В основі франчайзингу бізнес-формату полягає єдина методологія, внутрішньосистемні інтереси, ідентифікація правоволодільця і користувача, тобто становлення їх частиною єдиної корпоративної системи.
В даний час стосовно договору комерційної концесії використовуються терміни “концесійний договір”, “надання прав за концесією”, що призводить до термінологічної плутанини і викликає асоціації з концесіями. Поняття і правові основи регулювання відносин концесії державного і комунального майна, а також умови і порядок її здійснення визначені Законом України “Про концесії” від 16.07.99 р. Цей Закон визначає концесію як надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній і строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) і (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови прийняття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань щодо створення (будівництва) і (або) управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності і можливого підприємницького ризику. Таким чином, договір комерційної концесії (франчайзинг) не тотожний концесійному договору.
Крім того, договір комерційної концесії необхідно відрізняти від договорів комісії та агентських договорів. їх юридичний зміст є різним. Комісіонер і аґент діють в інтересах і за дорученням комітента (принципала), надаючи останньому певні послуги, за що отримують від нього винагороду. Інакше будуються відносини сторін за договором комерційної концесії. Тут користувач діє без доручення правоволодільця. Він здійснює самостійну підприємницьку діяльність з використанням засобів індивідуалізації правоволодільця, його ноу-хау, комерційного досвіду, за що виплачує правоволоділь-цк> винагороду. Таким чином, якщо аґент, що працює за аґентським договором, одержує від виробника товарів винагороду, то користувач за договором комерційної концесії сам платить виробнику за можливість працювати під його ім'ям. Зміст комерційної концесії (фран-чайзингу) полягає в тому, що один підприємець (користувач) включається в систему ділової активності, яка організується іншим підприємцем (правоволодільцем). Правоволоділець надає користувачеві свої конфіденційну комерційну інформацію, метод виробництва, своє реноме (імідж), свої методи збуту, накопичені знання і досвід, ноу-хау, товарні знаки, фірмове найменування і т.п. Тим самим відбувається уніфікація господарської діяльності всіх користувачів, що складаються в ділових відносинах з одним правоволодільцем, що і є метою даної системи. При цьому майже кожен аспект ділової активності контролюється правоволодільцем.
Застосування франчайзингу дає переваги як особі, що надає право використання свого товарного знаку, так і особі, якій це право надається. Для правоволодільця франчайзинг зручний як засіб розширення підприємництва, йому не потрібно відкривати філії і дочірні підприємства, необхідні для подальшого розвитку. Користувачі при цьому вливаються в інтегровану структуру правоволодільця, який зберігає над ними практично такий же контроль, якби вони були б його відособленими підрозділами. Франчайзинг, будучи певним типом організації підприємництва, передбачає створення широкої мережі однорідних підприємств, які мають єдину торговельну марку (товарний знак) і дотримують однакові умови, стиль, методи і форми продажу товарів або надання послуг, найбільш важливими з яких є однакові вимоги до якості товарів (послуг) і єдині ціни, які встановлюються і регулюються централізовано.
Франчайзинг — це не тільки різновид договірно-зобов'язальних відносин. В закордонній літературі він розглядається набагато ширше: як особлива, що відповідає потребам сучасного ринку, філософія підприємництва; як нова прогресивна система організації бізнесу, етики ділових відносин і розвитку ділових зв'язків. Тенденції розвитку світової економіки вказують на подальше збільшення використання франчайзингу як ефективної і гнучкої форми організації бізнесу, що дозволяє знизити ризик у малому підприємництві, сприяє швидкому просуванню сучасних технологій як у сфері виробництва, так і послуг, а також робить ділові зв'язки між учасниками цих відносин стабільними і взаємовигідними.
Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду і ділової репутації. Мова йде про виключні права на результати інтелектуальної діяльності. Предмет договору комерційної концесії можна визначити як комплекс майнових прав, то закріплені за правоволодільцем та индивідуалізують його, зокрема, право на фірмове найменування або вироблені ним товари, виконувані роботи, послуги, що надаються (право на торговельну марку або знак для обслуговування). Цей перелік прав не є вичерпним, однак права, що можуть бути предметом договору комерційної концесії, повинні носити майновий характер і мати здатність відчуження. Предметом договору є також право на комерційну інформацію (ноу-хау), що належить правоволодільцю і не підлягає спеціальної державної реєстрації, а також його ділова репутація і комерційний досвід.
У договорі комерційної концесії може міститись спеціальне зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності. Внесення в договір обмежень щодо території використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, що належать правоволодільцю, не є обов'язковим для сторін договору. Однак це дозволяє правоволодільцю поза межами обумовленої договором сфери діяльності користувача самостійно використовувати комплекс виключних прав або укласти договір комерційної концесії з іншим суб'єктом підприємницької діяльності.
Сторони договору комерційної концесії мають можливість передбачити в договорі комерційної концесії право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії. Зробити це користувач вправі лише за попереднім узгодженням про таку передачу з правоволодільцем, або в тому випадку, коли право дозволяти іншим особам використання наданого користувачу комплексу виключних прав чи частки цього комплексу визначено в договорі комерційної концесії.
Укладання користувачем договорів комерційної субконцесії надає правоволодільцю додаткові можливості розширення своєї товарно-збутової мережі. Тому в договорі комерційної концесії, як правило, закріплюється не право, а обов'язок користувача надати протягом визначеного строку певної кількості осіб право користування зазначеними правами на умовах субконцесії. Договір комерційної субконцесії обов'язково погоджується з правоволодільцем або заздалегідь визначається в договорі комерційної концесії. Надані на основі субконцесії права є похідними від прав, отриманих користувачем за основним договором, і не виходять за їх межі.
До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені Господарським кодексом України, а також у главі 76 Цивільного кодексу України.
Договір комерційної субконцессії має похідний характер від договору комерційної концесії і тому його правова доля залежить від Долі основного договору. Зокрема, у випадку визнання договору комерційної концесії недійсним, вважаються недійсними і договори комерційної субконцесії, укладені на його підставі.
Все темы данного раздела:
Право інтелектуальної власності
1. Історичні етапи становлення та розвитку права інтелектуальної власності.
Історію розвитку науки, літератури, мистецтва, техніки щодо їх охорони можна по
Джерела права інтелектуальної власності в Україні
Джерелами права інтелектуальної власності є способи або форми вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом. Ними є національні нормативно-правові акти та міжнародно-п
Законодавство України в сфері інтелектуальної власності
1) Документи загального визначення:Конституція України (ст. 41 і 54), 28.06.1996., Кодекс законів про працю України (ст. 42, 91, 126), 1.06.1971., Кодекс України про адмініс
Міжнародні акти в сфері охорони прав інтелектуальної власності.
Міжнародне законодавство, що регулює питання інтелектуальної власності складається з таких нормативних актів:
Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелекту
Загальна характеристика об’єктів прав інтелектуальної власності.
Всі об'єкти права інтелектуальної власності поділяються на дві основні групи:
1) твори літератури, науки і мистецтва, виконання, фоно- і відеограми та програми мовлення, що охороняються ав
Спадкування прав інтелектуальної власності Правонаступники.
Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором, держава.
Підстави набуття державою прав інтелектуальної власності.
Суб'єктом права інтелектуальної власності може стати держава та її відповідні органи. Держава може стати суб'єктом цього права у випадках, коли сплив строк правової охорони того чи іншого об'єкта і
Правове положення патентознавців. Вимоги щодо патентних повірених. Повноваження повірених у справах інтелектуальної власності.
Кабінет Міністрів України затвердив спеціальне Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).
У Постанові Кабінету Міністрів України зазначається, в
Права патентного повіреного
Патентний повірений є незалежним під час виконання професійних обов'язків і керується у своїй діяльності законодавством та цим Положенням.
Патентний повірений має право згідно із законодав
Набуття та припинення права займатися діяльністю патентного повіреного
Атестацію та реєстрацію патентних повірених здійснює Держпатент. Для проведення цієї роботи голова Держпатенту утворює атестаційну та апеляційну комісії.
Атестаційна комісія затверджує пор
Заявники як суб’єкти права інтелектуальної власності.
Суб'єктами права інтелектуальної власності безперечно є заявники. У переважній більшості заявники стають суб'єктами власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності, який ними заявляється
Правові та технічні засоби захисту комп’ютерних програм.
Високий рівень злочинності проти права інтелектуальної власності призводить до заподіяння істотної шкоди вітчизняним і зарубіжним суб’єктам авторського права і суміжних прав, ускладнює зовнішньопол
Поняття суміжних прав та сфера їх дії. Види суміжнихправ.
Суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, ві
Поняття патенту. Строки дії патенту. Визнання патенту недійсним.Припинення дії патенту.
Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або
Порядок подання заявки. Пріоритет заявки та його визначення.
Пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заяв
Порядок отримання патенту на винахід.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон) винаходом є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології (абзац 4 ст. 1 у ред
Експертиза посуті. Порядок,підстави проведенняекспертизи по суті. Права заявника при проведенніекспертизи.
Згідно п.18 ч.1 ст.1 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 N 3687-XII
Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлю
Поняття, ознаки винаходу, строк правової охорони.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон)винаходом є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології
Об’єкти, що не визнаються винаходом.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону правова охорона згідно зцим Законом не поширюється на такі об’єкти технології:
—сорти рослин і породи тварин;
—біологічні у своїй основ
Новизна винаходу.
Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Відповідно до Закону при визначенні рівня техніки до уваги беруть усі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання з
Поняття та ознаки корисної моделі, строк правової охорони.
Словник-довідник, підготовлений Постійним комітетом інформації у сфері промислової власності Всесвітньої організації інтелектуальної власності, так тлумачить поняття корисної моделі (Utility Model)
Формула винаходу та її правове значення
Формула винаходу є словесним та описовим відображенням технічної сутності винаходу, за допомогою якого фахівці мають змогу одержати у короткій формі інформацію про технічне рішення задачі у певній
Поняття промислового зразка та умови його патентоспроможності, строк правової охорони.
Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Таким чином, об'єкт промислового зразка являє собою зовнішній вигляд, дизайн певного предмета. Промислови
Правові наслідки припинення чинності виключних майнових прав на винахід та корисну модель
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідн
Патентування об’єкта промислової власності за кордоном.
Однією із форм реалізації своїх прав інтелектуальної власності є патентування об'єктів промислової власності в іноземних державах. Згадаємо, що твори науки, літератури і мистецтва не патентуються н
Припинення дії патенту на промисловий зразок. Визнання патентуна промисловий зразок недійсним.
Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в о
Дії, які не визнаються порушенням прав на винахід, промисловий зразок, корисну модель.
Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технол
Поняття раціоналізаторської пропозиції та її правові ознаки.
Раціоналізаторська пропозиція — це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст. 481 ЦК України).
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію.
Раціоналізаторські пропозиції дістають правову охорону у формі посвідчення на раціоналізаторську пропозицію на підприємстві, в установі чи організації (далі - підприємство), які визнали пропозицію
Припинення права на комерційне найменування.
Норма ст. 491 ЦКУ вказує про припинення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом. Враховуючи
Поняття торгівельної марки і умови їх правової охорони. Строкправової охорони.
ст.492 ЦК визначає поняття торгівельної марки як позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (
Процедури патентування торговельної марки.
Процедура визначена в розділі 3 «Порядок одержання свідоцтва» ЗУ «
Право на одержання свідоцтва може мати будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники за умови правильного оформл
Права, що випливають із свідоцтва на торговельну марку. Обмеження прав володільця торговельної марки.
Згідно ст.16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право викор
Вичерпання прав на торговельну марку.
Суть терміна «вичерпання прав» Борис Сніжко формулює таким чином: правовласник втрачає виняткове право забороняти використання знаку після того, як товари з нанесеним знаком були правомірно введен
Порушення прав на торговельну марку. Захист прав на торговельну марку.
Згідно ст.20 Закону будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готуван
Підстави припинення дії свідоцтва на торгівельну марку.
Дане питання урегульоване Розділом 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Згідно ст.18 Закону власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або част
Умови визнання позначення добре відомою маркою.
Особливості визнання марки добре відомою визначені у ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яка зазначає, що охорона прав на добре відомий знак для товарі
Географічне зазначення, його визначення. Види географічних зазначень.
Бувають ситуації, коли товар має особливі властивості, певні якості, репутацію чи інші характеристики, які зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактор
Реєстрація географічного зазначення та порядок її здійснення. Правові наслідки реєстрації географічного зазначення.
Дану процедуру визначено розділом 3 ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів»
Згідно з ч.1ст.9 Закону право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають:
Визнання реєстрації географічного зазначення недійсним.
Певну специфіку має припинення охорони прав на зазначення походження товарів відповідно до Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” (ст. 19). Зазначений Закон визнає недій
Сорт визнається патентоспроможним і на нього видається патент, якщо він є новим та відповідає умовам новизни, однорідності і стабільності.
Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для
Суб’єкти права на сорти рослин.
Відповідно до ст. 486 ЦК України суб’єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є: 1) автор сорту рослин, породи тварин; 2) інші особи, які набули майнових прав інт
Стаття 11. Критерії придатності сорту для набуття прав інтелектуальної власності на нього
Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, я
Стаття 13. Назва сорту
Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сор
Стаття 14. Придатність сорту для поширення в Україні
Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав з
Заявка на сорт
Заявка на сорт подається до Установи особою, яка має на це право, повинна стосуватися тільки одного сорту. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про визнання прав н
Видача патенту на сорт рослин. Визнання патенту на сорт рослин недійсним. Припинення дії патенту на сорт рослин.
Згідно ст.35 Закону уповноваженим органом в місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видається свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові - патент на с
Компонування інтегральної мікросхеми: поняття, умови патентоспроможності, строк правової охорони.
Інтегральна мікросхема (ІМС) — це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'
Порядок реєстрації компонування інтегральної мікросхеми.
Держава здійснює правову охорону компонування ІМС шляхом його реєстрації в установі. Порядок реєстрації компонування ІМС визначають статті 9-13 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегр
Порядок реєстрації компонування інтегральної мікросхеми.
Держава здійснює правову охорону компонування ІМС шляхом його реєстрації в установі. Порядок реєстрації компонування ІМС визначають статті 9-13 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегр
Визнання реєстрації компонування інтегральної мікросхеми недійсною.
Реєстрація топографії ІМС може бути визнана у судовому порядку недійсною у разі:
а) невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеним статтею 5 цього Закону
Поняття та ознаки комерційної таємниці. Строк правової охорони.
Комерційна таємниця — це інформація, яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу її невідомості третім особам, до якої нема вільного доступу на законних підставах і стосовно якої волод
Суб’єкти прав на комерційну таємницю.
У юридичній науці пануючою є точка зору, що суб'єктами права на комерційну таємницю є суб'єкти підприємницької діяльності. Положення ст. 36 Господарського кодексу України також визначають, що комер
Неправомірні способи одержання комерційної таємниці.
Згідно з ч.2 ст.32 Господарського кодексу України недобросовісною конкуренцією є, зокрема, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Відповідно до Закону України
Охорона комерційної таємниці органами державної влади.
Згідно ст.507 ЦК органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка
Договірні зобов’язання стосовно прав інтелектуальної власності та їх види.
Договірні зобов’язання, об’єктом яких є майнові права інтелектуальної власності, належать до особливого виду зобов’язань. Їх специфіка зумовлена юридичною природою зазначених прав, що відрізняються
Ліцензійні угоди: поняття та ознаки. Види ліцензійних угод.
Ліцензійні договори значно відрізняються від інших комерційних контрактів, зокрема від найбільш розповсюджених на міжнародному ринку експортно-імпортних угод, а на внутрішньому ринку — від договорі
Виключна ліцензія. Невиключна ліцензія і обмеження прав на них.
Виключна ліцензія передбачає максимальне обмеження прав ліцензіара. По суті, він втрачає можливість самостійно чи опосередковано використовувати об'єкт інтелектуальної власності у межах, визначених
Примусові ліцензії та порядок їх надання.
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ліцензія - це дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (ко
Передання майнових прав на секрети виробництва
Договір про передачу ноу-хау - це договір, за яким правовласник передає заінтересованим особам право на використання повністю або частково конфіденційних знань, що включають відомості технічного, в
Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 431 ЦК, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим
Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
Законодавство України передбачає вирішення в адміністративному порядку широкого кола питань захисту прав інтелектуальної власності. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає в разі,
Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
Кримінально-правові способи захисту авторського права і суміжних прав встановлюються національним законодавством поряд із засобами цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав.
Зг
Новости и инфо для студентов