Шляхи підвищення ефективності організації виробничого процесу та окремих технологічних процесів. - раздел Философия, Лекція № 1. Передмова. Основи організації виробничого процесу 1. Технологічні Процеси Як Економічні Об'єкти.
2. Технолог...
1. Технологічні процеси як економічні об'єкти.
2. Технологічне оснащення, робочий час, виробничий цикл, типи
виробництва.
3. Технологічний процес.
4. Класифікація технологічних процесів.
5. Шляхи і закономірності розвитку технологічних процесів.
6. Техніко-економічні показники технологічних процесів.
7. Групи показників якості продукції.
1. Технологічні процеси як економічні об'єкти
Слово “технологія” в перекладі з грецької (техне – ремесло, логос – наука) означає науку про виробництво. Класичне визначення технології розглядає її як науку про способи переробки сировини і матеріалів в засоби виробництва і предмети споживання. В даний час проходить не тільки технологізація різних сторін виробничої діяльності, але і глибокі перетворення самої технології. Сучасний рівень виробництва вкладає і новий зміст в поняття технології. Тому технологія – це наука про найбільш економічні способи і процеси виробництва сировини, матеріалів та виробів.
Виробництво служить основою благополуччя і розвитку суспільства, оскільки на виробництві здійснюється створення майбутніх благ. Народне господарство в цілому представляє єдиний технологічний народногосподарський комплекс, який складається із виробничої і невиробничої сфер.
До невиробничої сфери відноситься охорона здоров'я, освіта, культура, мистецтво, торгівля, обслуговування і т. ін.
Виробнича сфера включає в себе промисловість, сільське господарство, будівництво.
Для виробничої сфери народного господарства характерне ділення на галузі. Так, в даний час в промисловості нараховується більше 250 галузей і 500 виробництв.
Галузь промисловості – це сукупність підприємств, які характеризуються спільністю сировинної бази, однорідністю споживання сировини, однотипністю технологічних процесів, єдністю економічного призначення вироблюваної продукції.
Базовими галузями, що визначають прискорення НТП є: металургія, енергетика, машинобудування, хімічна промисловість. Велике значення приділяється легкій і харчовій промисловості, що виробляють предмети народного вжитку.
Об'єднання декількох спеціалізованих галузей промисловості утворює комплексну галузь (наприклад, чорна металургія, паливна промисловість, електроенергетика, металообробка, хімічна, легка, промисловість та ін.)
По економічному призначенню вироблюваної продукції промисловість підрозділяється на групи А і Б. В групу А входять галузі, що виробляють засоби виробництва, в групу Б – предмети вжитку.
За ознакою впливу на предмети праці галузі промисловості поділяються на видобувні і переробні.
Видобувні галузі зайняті добуванням природної сировини і в свою чергу, поділяються на галузі, що переробляють продукцію видобувної промисловості і галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину.
Сировина – це сирий матеріал, предмет праці, на видобування чи виробництво якого була затрачена праця (залізна руда, бавовник, зерно і т.д.)
Первинна сировина – предмет, на який була затрачена праця вперше.
Вторинна сировина – відходи виробництва, фізично чи морально застарілі предмети праці, які підлягають переробці.
Сировина класифікується на природну і штучну.
Природна сировина видобувається з надр землі, рослин, тварин, поділяється на органічну (вовна, льон, бавовна, деревина та ін.) і мінеральну (залізна руда, крейда, азбест та ін.)
Штучну сировину одержують шляхом переробки природної сировини (хімічні волокна, синтетичний каучук, кислоти, сода та ін.). Штучна сировина так же як і природна поділяється на органічну (віскоза, ацетатне волокно та ін.) і мінеральну (силікатні, металеві волокна та ін.).
Залишок вихідної сировини чи матеріалу, який не може бути використаний в процесі виробництва виду продукції, що планується називається відходами. Відходи можуть бути використані в якості вихідної сировини при виробництві інших видів продукції на даному підприємстві або реалізовані в якості вторинної сировини. Відходи не слід плутати з втратами.
Втрати – це кількість вихідної сировини і матеріалів, які безповоротно втрачаються в процесі виготовлення продукції.
Основою діяльності кожного підприємства, що входить в галузь промисловості або сільського господарства, є виробничий процес.
Виробничий процес – це сукупність всіх дій людей і знарядь праці, що застосовуються на даному підприємстві для виготовлення чи ремонту виробів, що випускаються. Виробничий процес неможливий без реалізації одного або декількох технологічних процесів.
Технологічний процес – це частина виробничого процесу, що вміщує дії по зміні стану предмета праці.
Для здійснення технологічного процесу складається схема або технологічна карта, в якій описуються всі технологічні операції переробки сировини чи напівфабрикатів в готову продукцію. Першим етапом побудови технологічної схеми є блок-схема, яка представляє собою графічне зображення переліку виробничих операцій.
Якісно-кількісна схема – це технологічна блок-схема з нанесеними на ній відомостями про якість і кількість кожного із продуктів, які одержують в даному процесі. В технологічну схему (карту) входить також схема, в якій вказується послідовність розміщення обладнання, що застосовується в технологічному процесі (як основного так і допоміжного, включаючи і транспортне).
2. Технологічне оснащення, робочий час, виробничий цикл, типи виробництва
Технологічне оснащення – знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.
Робочий час – це час безпосереднього впливу працівника на предмет праці, а також час апаратних процесів під спостереженням робітника.
Виробничий цикл – інтервал календарного часу від початку до кінця процесу виготовлення чи ремонту виробу. Вибір того чи іншого технологічного процесу залежить від типу виробництва. В залежності від виробничої програми і характеру продукції, що виготовляється розрізняють три типи виробництва: одиночне, серійне й масове.
Одиночне виробництво характеризується малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення або ремонт яких не передбачається.
Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються.
Масове виробництво характеризується великим обсягом виробів, що випускаються і безперервно виготовляються або ремонтуються на протязі значного часу і на більшості робочих місць використовується одна робоча операція (видобуток та переробка залізорудної сировини, автомобілі, трактори, комбайни, електродвигуни, холодильники і т.д.).
3. Технологічний процес
Технологічний процес складає основу будь-якого виробничого процесу, є важливою його частиною, пов'язаною з переробкою сировини і перетворенням її в готову продукцію.
Технологічний процес включає в себе ряд стадій (стадія по грецькі “ступень”). Підсумкова швидкість процесу залежить від швидкості кожної стадії. В свою чергу стадії розподіляються на операції.
Операція – це закінчена частина технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці і характеризується сталістю предмета праці, засобів праці і характером дії на предмет праці.
Практично будь-який конкретний технологічний процес можна розглядати як частину більш складного процесу і сукупність менш складних технологічних процесів. У відповідності з цим технологічна операція може служити елементарним технологічним процесом. Елементарний технологічний процес – це найпростіший процес, подальше спрощення якого призводить до втрат характерних ознак технологічного процесу.
Робочий хід – це закінчена частина операції, безпосередньо пов'язана із зміною форми, розмірів, структури, властивостей, стану чи положення в просторі предмета праці. Робочий хід – це головна частина технологічного процесу. Всі інші його частини по відношенню до робочого ходу є допоміжними.
В будь-якому виробничому процесі мають місце затрати живої і матеріалізованої праці. Удосконалення кожного технологічного процесу здійснюється при підвищенні ефективності використання минулої праці і зниженні затрат живої праці. Для характеристики технологічного процесу необхідно знати співвідношення живої й матеріалізованої праці в даному процесі.
Доцільність цих параметрів пояснюється ще і тим, що вони пов’язані з такою основоположною характеристикою як продуктивність праці.
Одним із відносних показників співвідношення живої і матеріалізованої праці в конкретному технологічному процесі є технологічна озброєність, що представляє собою долю технологічних фондів, які приходяться на одного працюючого в даному технологічному процесі. де Фт – технологічні фонди грн./рік; К – кількість працюючих.
Технологічні фонди – це річні затрати минулої праці в технологічному процесі. Вони визначаються як сума річних амортизаційних відрахувань від вартості обладнання, зайнятого у технологічному процесі і всіх річних технологічних затрат в цьому процесі, за виключенням затрат на предмет праці.
4. Класифікація технологічних процесів
В основу класифікації технологічних процесів покладені різні признаки, такі як: вид впливу на сировину і характер її якісних змін, спосіб організації, кратність обробки сировини і т.ін.
По характеру якісних змін сировини технологічні процеси підрозділяються на фізичні, механічні, біологічні, хімічні, фізико-хімічні.
При фізичних і механічних процесах переробки сировини проходять зміни розмірів форми та фізичних властивостей сировини. При цьому внутрішня будова і склад речовини не змінюється. Наприклад, виготовлення металевих деталей методом обробки різанням, подрібненням, приготування розчинів і т.д. Хімічні процеси характеризуються зміною не тільки фізичних властивостей, але і агрегатного стану, хімічного складу і т.д. Однак розподіл процесів на фізичні, механічні і хімічні є умовним, тому що важко провести чітку межу між ними, оскільки, механічні процеси часто супроводжуються зміною і фізичних і хімічних властивостей. Хімічні процеси, як правило, супроводжується механічними на всіх виробництвах.
По способу організації технологічні процеси поділяються на дискретні (переривисті або періодичні) і безперервні.
Дискретний технологічний процес характеризується чергуванням робочих і допоміжних ходів з чітким їх розмежуванням за часом реалізації Наприклад, при металообробці проходить установка деталі в патрон станка (допоміжний хід), підвід ріжучого інструменту (допоміжний хід), обробка заготовки ріжучим інструментом (робочий хід), контроль (допоміжний хід), зняття деталі з станка (допоміжний хід), установка в патрон нової деталі і т.д. Такі технологічні процеси частіше всього розповсюджені в машинобудуванні, будівництві, видобувних галузях промисловості. Недоліком дискретних технологічних процесів є витрати робочого часу в процесі виконання робочих ходів.
Безперервні процеси відрізняються тим, що вони не мають різко вираженого чергування (під час здійснення) робочого і допоміжних ходів. В них завжди можна виділити групу допоміжних ходів, які здійснюються одночасно з робочими, і групу допоміжних ходів, які періодично повторюються в часі, в залежності від результатів робочого ходу. Такі процеси характерні для хімічної промисловості.
По кратності обробки сировини технологічні процеси підрозділяються на процеси з відкритою (розімкнутою) схемою і процеси з циркуляційною (замкнутою) схемою. В процесах з розімкнутою схемою сировина проходить однократну обробку.
У процесах із замкнутою схемою сировина не однократно повертається на початкову стадію процесу для повторної обробки. Прикладом процесу може служити конверторний спосіб виплавки сталі. Процеси із замкнутою є більш досконалими, більш економічними і екологічно чистими, хоча і відрізняються більшою складністю. Ці процеси необхідні при переводі технології на безвідходну. В загальному вигляді будь-який технологічний процес можна розглядати як систему, яка має входи і виходи. Входами можуть бути: склад сировини, її кількість, температура і т. ін., виходами – готова продукція, її кількість, якість і т.д.
5. Шляхи і закономірності розвитку технологічних процесів
Виходячи із структури технологічного процесу можна виділити два напрямки удосконалення технологічних процесів – удосконалення допоміжних ходів і удосконалення робочого ходу. Одночасні удосконалення допоміжних і робочих ходів можна представити як сукупність дій за двома цими напрямками, тому для елементарного технологічного процесу таке діленняна два напрямки є обґрунтованим.
Удосконалення допоміжних ходів, яке пов’язане з рухом виконавчих механізмів, може здійснюватись по наступній схемі. Дії людини можна замінити діями механізмів, потім здійснюється перехід до комплексної механізації, яку в свою чергу замінює автоматизація допоміжних ходів. Одночасно з цим здійснюється заміна обладнання на більш потужне і прискорюється рух виконавчих механізмів. Практично будь-який кінематичний рух можна реалізувати за допомогою різних механізмів, не представляє собою технічної складності і автоматизація цих рухів. Обмеження можуть виникнути по економічним міркуванням, міркуванням надійності або доцільності.
Можна сформулювати головні властивості технічних рішень, що реалізуються при розвитку технологічних процесів по еволюційному або революційному шлюху.
Група технічних рішень еволюційного типу характеризується такими властивостями:
1. Впровадження механізації і автоматизації обов’язково пов’язане із збільшенням озброєності працівника, і відповідно, з ростом минулої праці в одиниці продукту.
2. Впровадження еволюційних технічних рішень зменшує кількість затраченої живої праці в одиниці продукту і в більшості випадків викликає підвищення продуктивності.
3. Ефективність технічних рішень еволюційного типу падає по мірі зростання продуктивності праці.
Зниження ефективності обумовлене тим, що по мірі ускладнення технологічного обладнання його модернізація потребує ще більшого ускладнення, ще більших затрат.
Група технічних рішень революційного типу характеризується такими властивостями:
1. Технічні рішення революційного типу завжди більш ефективні, ніж еволюційного того ж призначення.
2. Зменшення сумарних затрат праці при революційних рішеннях може здійснюватись в результаті зменшення як живої, так і минулої праці на одиницю продукту.
Слід пояснити, що більша ефективність рішень революційного типу по відношенню до технічних рішень еволюційного типу є деяка абсолютна властивість всіх рішень такого типу. Так як реалізація революційних рішень потребує додаткових досліджень, заміну технології і основного технологічного обладнання, інших затрат, то їх впровадження стає реальним тільки після реалізації вказаної властивості, в протилежному випадку розвиток буде йти по еволюційному шляху. Для виявлення варіантів розвитку технологічних процесів необхідно знати можливий характер зміни абсолютних величин живої і минулої праці в одиниці продукції з ростом продуктивності праці.
Ріст продуктивності праці можливий тільки при зменшенні величини живої праці в міру розвитку технологічного процесу. Технічно можливий варіант розвитку в результаті зменшення сумарної праці при збільшенні живої і зменшенні минулої праці. Характер подібних рішень не співпадає із загальним напрямком розвитку техніки і послідовний розвиток таким шляхом йти не може.
Варіанти динаміки живої і минулої праці по характеру зміни сукупної праці і типу їх технічного забезпечення можна розділити на три групи:
1. що забезпечуються технічним рішенням еволюційного типу;
2. що забезпечуються технічним рішенням революційного типу;
3. що забезпечуються рішенням еволюційного і революційного типів, застосування яких здійснюється по черзі.
Еволюційним називається шлях розвитку технічних процесів, в якому приріст продуктивності сукупної праці проходить при збільшенні затрат минулої праці за рахунок механізації і автоматизації допоміжних ходів і переходів технологічних процесів і який принципово обмежений.
Революційним називається шлях технічного розвитку технологічних процесів, в якому приріст продуктивності сукупної праці проходить при зниженні затрат минулої праці за рахунок заміни технологічних процесів (їх робочого ходу) і який принципово не обмежений.
Технічний розвиток технологічного процесу, при якому поперемінно реалізуються два цих шляхи розвитку може привести до обмеженого розвитку, якщо буде переважати еволюційний шлях, і до необмеженого – при перевазі технічних рішень революційного типу.
6. Техніко-економічні показники технологічних процесів
Рівень технології будь-якого виробництва показує вирішальний вплив на його економічні показники, тому вибір оптимального варіанту технологічного процесу повинен здійснюватись виходячи із важливіших показників його ефективності: продуктивності, собівартості, якості продукції що виробляється.
Продуктивність – показник, що характеризує якість продукції, виготовленої за одиницю часу.
Собівартість – сукупність матеріальних і трудових затрат підприємства у грошовому виразі, необхідних для виготовлення і реалізації продукції. Така собівартість називається повною.
Затрати підприємства, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції, називають фабрично-заводською собівартістю. Співвідношення між різними видами затрат,що складають собівартість, представляє собою структуру собівартості.
Всі витрати , що необхідні для виготовлення продукції, поділяються на 4 групи:
1. витрати, пов’язані з придбанням сировини, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, води, електроенергії;
2. витрати на зарплату всієї кількості працівників;
3. витрати, що пов’язані з амортизацією, тобто відрахування на покриття зносу основних виробничих фондів;
4. інші грошові витрати (цехові, загальнозаводські витрати на утримання і ремонт будівель, обладнання, техніку безпеки, плату за оренду приміщень, оплата відсотків банку).
При складанні калькуляції собівартості одиниці продукції застосовують витратні норми по сировині, матеріалах, паливу і енергії в натуральних одиницях, а потім перераховують в грошовому виразі.
Співвідношення витрат по різним статтям собівартості залежить від виду технологічного процесу.
Доля зарплати в собівартості продукції тим нижча, чим вища ступінь механізації та автоматизації праці, її продуктивність.
Амортизація складає приблизно 3-4% собівартості і залежить від вартості обладнання, його продуктивності, організації роботи підприємства (відсутність простоїв).
Розрізняють основні витрати (на основні матеріали, пальне, енергію, напівфабрикати, зарплату основних працівників) і витрати, пов’язані з обслуговуванням процесу виробництва і управління.
Аналіз структури собівартості необхідний для виявлення резервів виробництва, інтенсифікації технологічних процесів. Основними шляхами зниження собівартості при збереженні високої якості продукції є: економне використання сировини, матеріалів, палива, енергії, застосування високопродуктивного обладнання, підвищення рівня технології.
Від рівня застосування технології залежить і якість продукції, що виготовляється. Якість продукції – сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти відповідні потреби суспільства на протязі встановленого періоду часу.
7. Групи показників якості продукції
У відповідності з методикою оцінки якості промислової продукції встановлено вісім груп показників якості:
1. Показники призначення, які характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і обумовлюють область її застосування.
2. Показники надійності: безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність, довговічність (ресурс, строк служби).
3.Показники технологічності характеризують ефективність конструкторських і технологічних рішень, що забезпечують високу продуктивність праці при виготовленні і ремонті продукції.
4. Показники стандартизації і уніфікації показують ступінь використання стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.
5. Ергономічні показники враховують комплекс гігієнічних. антропологічних, фізіологічних, психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах.
6. Естетичні показники характеризують такі властивості продукції як оригінальність, виразність, відповідність стилю, середовищу і т.п.
7. Патентно-правові показники характеризують ступінь патентоспроможності виробу в державі і за кордоном, а також його патентну чистоту.
8. Економічні показники відображають витрати на розробку, виготовлення і експлуатацію виробів, а також економічну ефективність експлуатації.
Економічні показники відіграють особливу роль: за їх допомогою оцінюють якість, надійність, ремонтоздатність продукції, технологічність, рівень стандартизації і уніфікації, патентну чистоту в їх зв'язку із затратами.
Все темы данного раздела:
Лекція № 1. «Передмова. Основи організації виробничого процесу».
1. Задачі і принципи організації виробництва.
2. Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах.
3. Вибір раціонального режиму роботи гірн
Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах
Загальна теорія організації виробництва на кар'єрах може бути представлена з позиції:
а) організації підприємства як виробничої системи, що розглядає принципи оптимального співвідношення м
Склад виробничих процесів
Виробничий процес – основа діяльності промислового підприємства. Його мета - виготовлення продукції, склад, кількість і якість якої визначаються виробничою програмою підприємства. Виробничий процес
Лекція № 3. «Нормування праці на гірничих підприємствах».
1. Методи встановлення норм праці.
2. Особливості визначення норм праці на технологічних процесах.
1. Метод
Доповнення до вищенаведеного матеріалу
Під технічно обґрунтованою нормою витрат праці розуміється встановлюване для певних організаційно-технічних умов час на виконання даної роботи (операції) виходячи з раціонального використання вироб
Принципи й методи нормування праці
Принципи й методи нормування праці визначаються конкретними способами вивчення й встановлення необхідних витрат робочого часу для виробництва продукції або виконання певної роботи.
Основни
Методи технічного нормування (аналітичний та сумарний) й види норм
Аналітичний метод передбачає попереднє розчленовування нормованої операції на складові її технологічні й трудові елементи, їх ретельний аналіз, проектування раціональних умов і методів виконання ци
Особливості визначення норм праці на технологічних процесах в кар’єрі.
Види й характеристика норм праці
Вихідною базою для встановлення норм виробітку, норм, обслуговування й нормативів чисельності є норма штучного часу Тш.ч:
Оплата праці інженерно-технічних працівників і службовців на гірничому підприємстві.
4. Преміювання працівників.
Персонал підприємства ─ це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професій
Ринкові чинники формування заробітної плати.
1. Змінапопиту і пропозиції на ринку праці залежить від зміни попиту і пропозиції на товари, що випускаються за участю цього ресурсу. Зниження попиту на товари призводить до
Колективна оплата праці
В умовах переходу до ринкових відносин застосування колективних (бригадних) форм організації праці потребує зваженого диференційованого підходу, оскільки методи розподілу колективного заробітку
Доплати і надбавки до заробітної плати.
Доплати і надбавки ─ це законодавчо гарантовані або нормативно обумовлені (постановами Уряду, угодами, колективними договорами, контрактами) виплати працівникам понад їх основну заробітну пла
Доплати, що використовуються в певних сферах діяльності.
Доплати першої групи мають компенсаційний характер: за роботу в понаднормовий час; за скорочений час роботи підліткам до 18 років; при переведенні на нижчеоплачувану роботу за виробничої необхіднос
Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, що мають міжгалузевий характер
Доплати і надбавки
Розмір доплат і надбавок
Доплати
За сумісництво професій (посад)
Максимальними
Оплата праці інженерно-технічних працівників і службовців на гірничому підприємстві.
Оплата праці цих працівників проводиться по різновиду погодинно-преміальної системи. Вона називається системою посадових місячних окладів.
Рівень прямої заробітної плати встановлюється шта
Структура системи преміювання робітників
Перша схема
Показник преміювання робітників для оцінки праці робітників
Розмір премії в абсолютному або відносному вигляді
Структура системи преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців
Найменування категорії працівників або структурного підрозділу
Показники основних умов преміювання
Основні (оціночні) показники премію
Технологія відкритого способу
Відкрита розробка родовища включає наступні основні етапи робіт:
- підготовку поверхні частини кар'єру, призначеної для гірничо-капітальних робіт;
- осушення родовища й огородженн
Технологія виробничих процесів
1. Підготовка гірських порід до вилучення полягає в відбійці й розпушуванні скельних порід, яка здійснюється за допомогою підривних робіт. У м'яких породах (наносах), наприклад на глиняних родовища
Правове забезпечення підземного будівництва
Нормативи являють собою вимоги й кількісні показники, розроблені у встановленому порядку, що й мають правове значення. Вони покликані забезпечити високу якість і економічніст
Організаційно-технологічні схеми підземного будівництва
Порядок виконання основних і допоміжних процесів, ув'язаний у часі й просторі, характеризують організаційно-технологічною схемою будівництва.
При будівництві підземного спорудження
Організація виробництва в підготовчий період
Основою діяльності кожного підприємства являється виробничий процес, кінцева ціль якого – випуск продукції у відповідності з народногосподарським планом.
Виробничий процес – це процес прац
Забезпечення підприємства основними матеріальними ресурсами і обладнанням.
Важливим чинником розвитку та інтенсифікації виробництва є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та їх раціональне використання. З переходом до ринкових умов докорінно зміню
Забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
Кадровий потенціал підприємства відіграє провідну роль у вирішенні науково-технічних, організаційних та економічних завдань щодо виконання поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченн
Фінансові ресурси гірничого виробництва.
Видобування залізної руди пов’язане із понесенням великих економічних витрат, крім цього видобування залізної руди породжує значні екологічні проблеми.
Формування собівартості продукції, щ
Організація підривних робіт
Підривні роботи виконуються у відповідності до Єдиних правил безпеки при підривних роботах. При проведенні масових вибухів складається типовий проект БВР. На кожний окремий масовий вибух складаєтьс
Організація виймально-навантажувальних робіт
Виймання й навантаження гірських порід - один з основних процесів по видобутку корисних копалин на кар'єрах. На виймально-навантажувальні роботи доводиться 20-25% усіх експлуат
Організація виймально-навантажувальних робіт
Виймання й навантаження гірських порід - один з основних процесів по видобутку корисних копалин на кар'єрах. На виймально-навантажувальні роботи доводиться 20-25% усіх експлуат
Організація відвальних і складувальних робіт
Організація відвальних робіт, робіт на перевантажувальних й усереднювальних складах корисної копалини й некондиційних руд займає особливе місце на кар'єрах. По своєму змісту ці роботи однотипні й п
Керування процесами рудоподготовки й збагачення. Завдання автоматизації.
При визначенні ефективних способів керування процесами рудопідготовки й збагачення необхідне їх дослідження як об'єкта управління. Універсальним інструментом для вирішення цього завдання є математи
Керування процесами рудоподготовки й збагачення. Завдання автоматизації.
При визначенні ефективних способів керування процесами рудопідготовки й збагачення необхідне їх дослідження як об'єкта управління. Універсальним інструментом для вирішення цього завдання є математи
Керування процесами рудоподготовки й збагачення. Завдання автоматизації.
При визначенні ефективних способів керування процесами рудопідготовки й збагачення необхідне їх дослідження як об'єкта управління. Універсальним інструментом для вирішення цього завдання є математи
Керування процесами рудоподготовки й збагачення. Завдання автоматизації.
При визначенні ефективних способів керування процесами рудопідготовки й збагачення необхідне їх дослідження як об'єкта управління. Універсальним інструментом для вирішення цього завдання є математи
Організація формування технологічних схем та рудопотоків.
В умовах ринкової економіки метою кожного промислового виробництва є одержання максимально можливого прибутку. На величину прибутку суб'єкта, що господарює, впливають фактори, пов'язані з його виро
ПОТОЧНЕ УСЕРЕДНЕННЯ ЯКОСТІ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Вибійне усереднення якості корисної копалини здійснюється в основному при вийманні. Валове виймання, хоча й веде до усереднення, обумовлює змішування різних типосортів копалини й погіршення його як
ДОПОВНЕННЯ до 6 питаня
Під якістю будь-якої продукції, в тому числі окремих технологічних процесів, обладнання, технологічних ліній, продукту, що виробляється розуміють сукупність показників, що обумовлюють придатність о
ДОПОВНЕННЯ до 6 питаня
Під якістю будь-якої продукції, в тому числі окремих технологічних процесів, обладнання, технологічних ліній, продукту, що виробляється розуміють сукупність показників, що обумовлюють придатність о
Основні завдання оперативно-диспетчерського планування й управління.
До основних завдань оптимального планування й оперативно-диспетчерського керування гірничотранспортними роботами на кар'єрах відноситься: планування обсягів сировини, що видобувається в окремих екс
Принципи формалізації технологічних завдань гірничого виробництва для вирішення на ЕОМ
Оперативне керування й поточне планування гірничого виробництва на кар'єрах полягає в вирішенні ряду різноманітних завдань і виборі оптимального варіанта. Очевидно, що для досягнення потрібної швид
Шляхи підвищення ефективності роботи диспетчерської служби в кар’єрі.
Отже, диспетчеризація гірничотранспортного процесу є найважливішою складовою частиною управління виробництвом гірничих робіт на гірничодобувних підприємствах завдяки значимості розв'язуваних при ць
Проектування надземних споруд та роботу на поверхні кар’єру
Проектування надземних споруд та роботу на поверхні кар’єру несе за собою важкий характер пов’язаний з організацією робіт.
При плануванні (проектуванні) гірничих робіт прямі затрати, в сво
Оптимізація термінів проведення гірничих виробок та оптимізація вартості гірничих робіт.
Нормативи являють собою вимоги й кількісні показники розроблені у встановленому порядку, що й мають правове значення. Вони покликані на забезпечення високої якості і економічності проектних рішень.
ПЕРЕДМОВА Роль і місце планування в управлінні підприємством
Процес управління підприємством складається з багатьох функцій. До них відносяться: планування; організація; координація і регулювання; облік, контроль і аналіз; активізація і стимулювання. Функції
Суть об’єктів і предмету планування на підприємстві
Об’єктом планування на підприємстві є його діяльність, під якою розуміють виконання ним своїх функцій. До основних видів діяльності підприємства відносять:
1. Господарська діяльність
Принципи і методи планування
Планування повинне базуватись на визначених принципах, дотримання яких забезпечує виконання його функцій і завдань. Загальні принципи планування вперше були сформульовані А. Файолем а потім доповне
Форми планування і види планів
За змістом і формою прояву розрізняють такі види (форми) планування і види планів.
1.З точки зору обов’язковості планових завдань розрізняють директивне й індикативне планування. Ди
Організація внутрішньофірмового планування
План підприємства за своїм змістом представляє собою сукупність взаємопов’язаних заходів з підвищення прибутку за рахунок збільшення ефективності використання всіх застосовуваних ресурсів і реаліза
Виробниче планування на підприємстві гірничорудної галузі промисловості
План виробництва й реалізації продукції, як для промислового, так і для видобувного підприємства визначає його виробничу програму і є провідним розділом у плануванні діяльності. План виробництва й
Виробнича програма ГІРНИЧОДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
При плануванні виробничої програми використовують такі матеріали:
1) перспективний план виробництва продукції і послуг; 2) прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на під
План економічного й соціального розвитку підприємства, його структура й порядок розробки
Конкретною формою поточного планування гірничозбагачувальних комбінатів є річний план економічного й соціального розвитку. Він являє собою розгорнуту програму виробничої, господарської й соціальної
Система показників плану й оцінка роботи підприємства
Кількісні показники характеризують екстенсивну сторону виробництва, його масштаби, обсяги, величину завдань, розміри, пропорції й зв'язки між підприємствами, цехами, дільницями. Якісні показники ха
Продовження 7
Розділ плану
Зміст розділу
Собівартість, прибуток і рентабельність виробництва
Фонди економічног
Нт= Нб ку Пт/100
де Нт-надбавка (знижка) за темп зниження (росту) товарної продукції, грн.; ку- коефіцієнт, що враховує питому вагу умовно-постійних витрат у фонді заробітної плати, частки од.; Пт - -при
A. особливості планування матеріально-технічного постачання на гірничо-збагачувальних підприємствах
Вихідними даними для розрахунків плану матеріально-технічного постачання слугує виробнича програма, план технічного розвитку й організації виробництва, план капітального будівництва, а також нормат
Приклади розрахунку матеріальних ресурсів для окремих потреб виробничо-господарської діяльності гірничодобувного підприємства
Потреба підприємства у матеріальних ресурсах має орієнтуватися на відповідних розрахунках за такими видами їх споживання:
1) основне виробництво;
2) капітальне будівництво;
Дослідження ринку матеріально-сировинних ресурсів та вибір постачальника
Вивчення ринку сировини і матеріалів припускає збір, обробку, аналіз і оцінку інформації про потенційних постачальників, асортимент матеріальних ресурсів, про ціни на сировину, матеріали, паливо і
Оптимізація обсягів запасів матеріально-технічних ресурсів
Залежно від системи забезпечення й особливостей руху матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів розрізняють транзитну та складську форми МТЗ.
Транзитна форма займає значну част
ВСТУПНА ЧАСТИНА
План за собівартістю, прибутку й рентабельності складається з наступних підрозділів (розрахунків): розрахунки зниження собівартості продукції за рахунок впливу техніко-економічних факторів; калькул
Плану собівартості продукції
Метою розробки плану із собівартості продукції є визначення планових, економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво запланованих обсягів продукції. У процесі планування собівартості вирі
Планування собівартості реалізованої продукції
Планування собівартості продукції (калькулювання) – це розрахунок затрат в грошовій формі, що приходяться на одиницю продукції чи на об’єм виконуваних робіт у розрізі статей калькуляції. Визначення
Кошторису
Розглянемо методику розрахунку калькуляційних статей прямих витрат та складання зведеного кошторису.
Витрати за статтею «Прямі матеріальні витрати» включаються безпосередньо до собівартост
Планування собівартості продукції в гірничій галузі промисловості
Планування собівартості промислової продукції в гірничій промисловості проводиться по роках з розбивкою по кварталах і місяцям. Планова собівартість визначається шляхом техніко-економічних розрахун
Планування прибутковості підприємства
Узагальнюючими фінансовими показниками діяльності підприємства є валовий і чистий прибуток.
Процедура розрахунку валового та чистого прибутку у плановому періоді містить визначення таких
Планування потреби у фінансових ресурсах
У процесі фінансового планування визначаються майбутні фінансові потреби: коли і які саме кошти будуть потрібні підприємству у плановому періоді.
Необхідно розрізняти потреби в основному й
Основи обліку й аналізу виробничо-господарської діяльності гірничодобувного підприємства
Для управління виробничо-господарською діяльністю підприємств створена єдина система народногосподарського обліку. Під обліком розуміють цифрову характеристику кількісної і якісної сторін розвитку
План організаційно-технічного розвитку підприємства
Планування організаційно-технічного розвитку - це комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня, організації управління виробництвом й працею, поліпшення використання діючого парку устаткування
Та показники оцінки їх ефективності
Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в декілька етапів:
- визначаються головні завдання на плановий період, проводиться комплексний аналіз технічного й орг
Економічна ефективність оновлення продукції та вибір оптимального варіанта технологічного процесу
Економічна ефективність від впровадження нової або оновленої продукції на рівні підприємства визначається за такими узагальнюючими показниками: строком окупності капітальних витрат на нову або моде
Виробнича інфраструктура та планування діяльності її підрозділів
Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. Все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допо
Система технічного обслуговування
Для виконання функцій технічного обслуговування на підприємстві створюється ряд цехів і господарств, які безпосередньо не беруть участі у створенні продукції, тобто у виробництві. Для більшості під
Сутність соціальної діяльності підприємства
Процес планування діяльністю підприємства охоплює не тільки планування основної виробничої діяльності та ресурсного забезпечення виробництва, а і соціальний розвиток трудового колективу, планування
План соціальної діяльності підприємства
Методичні основи соціального планування тісно пов'язана з методикою планування основного виробництва та ресурсного забезпечення підприємства. Між тим, плануванню соціальної діяльності підприємства
Вдосконалення соціальної демографічної структури трудового колективу
В цьому розділі плану приводять узагальнену характеристику трудового колективу, а також передбачають заходи, щодо покращення професійно-кваліфікаційної структури трудового колективу, скорочення
Вдосконалення соціальної демографічної структури трудового колективу
В цьому розділі плану приводять узагальнену характеристику трудового колективу, а також передбачають заходи, щодо покращення професійно-кваліфікаційної структури трудового колективу, скорочення
Вдосконалення форм оплати праці поліпшення житлово-побутових та соціально-культурних умов працівників
Основою цього розділу плану соціальної діяльності підприємства є розробка заходів по збільшенню рівня заробітної плати працівників та встановлення пропорцій в рівнях заробітної плати для різних кат
Підвищення трудової та соціальної активності працівників
Головним завданням цього розділу є визначення напрямків удосконалення виховної роботи в трудовому колективі підприємства, та створення умов для підвищення трудової та соціальної активності прац
Природоохоронна діяльність підприємства
Метою природоохоронної діяльності підприємств є забезпечення сприятливих екологічних умов життєдіяльності суспільства шляхом посилення ресурсовідновлювального потенціалу природи, раціонального спож
ОПЕРАТИВНО-ВИРОБНИЧЕ ПЛАНУВАННЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА
Оперативно-виробниче планування є завершальною ланкою планової роботи на гірничому підприємстві - продовженням і конкретизацією завдань річного плану. Воно полягає в розробці на основі річних плані
Кошторисна вартість будівельних і будівельно-монтажних робіт, їх склад і структура
За умов дії закону вартості і функціонування товарно-грошових відносин величину суспільно необхідних затрат праці визначає економічна категорія, яка має назву "кошторисна вартість будівництва&
Прямі витрати у кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт
Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом конкретних видів робіт, конструктивних елементів і частин будов і споруд, передбачених проектом. їх величина визначається "прямим розрахунк
Будівельно-монтажних робіт
У кошторисній вартості крім прямих витрат на виконання будівельно-монтажних робіт враховані витрати, що пов’язані з управлінням будівництвом, організацією будівельного виробництва і обслуговування
Кошторисні ціни на обладнання, меблі та інвентар
При визначенні, кошторисної вартості будівництва підприємств, будов і споруд обладнання, передбачене проектом будівництва, класифікують залежно від його призначення, конструктивних елементів, умов
Призначення і склад кошторисної документації.
Кошторисна документація є складовою робочого проекту і служить для визначення кошторисної вартості будівництва. Таку кошторисну документацію складають для визначення кошторисної вартості будівництв
Порядок визначення витрат, що входять до зведених кошторисних розрахунків
У першому розділі "Підготовка території будівництва" об’єднують витрати на відшкодовування вартості оформлення земельної ділянки, робіт, по розбивці та освоєнню території будівництва. Кош
Кошторисна документація на загальношахтні витрати
Для визначення загальношахтних витрат, пов’язаних з експлуатацією обслуговуючих гірничопрохідницькі роботи комплексів, складаються такі кошторисні розрахунки і вихідні дані до них:
пояснюв
Локальні кошториси /кошторисні розрахунки/ на придбання і монтаж обладнання
До обладнання належать технічні засоби, вироби і механізми, що виробляють продукцію, і супутні їм, котрі заводи-виготовлювачі випускають у закінченій формі і що не вимагають переробки і доробки.
Виділення нормативної умовно-чистої продукції /НУЧП/, нормативної трудомісткості й кошторисної заробітної плати у кошторисній документації
Показники нормативної умовно-чистої продукції, нормативної трудомісткості й кошторисної заробітної плати визначають у кошторисній документації будов для використання при плануванні та організації п
Принципи економічної оцінки проектних рішень
Економічність будівництва і експлуатації різних промислових (гірничодобувних) підприємств і окремих цехів, енергетичних і транспортних споруд, житлових, цивільних і громадських будов закладається Н
Техніко-економічні показники оцінки економічності проектних рішень
Систему показників, за допомогою яких оцінюється економічність проектних рішень, поділяють на будівельні та експлуатаційні.
До будівельних показників, які найчастіше застосовують для оцінк
Критерії економічної ефективності капітальних вкладень
На даний час у зв’язку з приватизацією державного майна і виявленням різноманітних форм власності відпала необхідність оцінювати ефективність капітальних вкладень і порівнювати варіанти рішень, що
Економічна оцінка і критерії вибору варіантів проектних рішень
Порівняльна економічна ефективність за варіантами базується на методі строку окупності додаткових капітальних вкладень а урахуванням нових підходів до визначення нормативного коефіцієнта економічно
Новости и инфо для студентов