Етап 6. Складання бухгалтерських записів (проведень) до господарських операцій

Далі ви повинні скласти бухгалтерські проведення до тих умовних господарських операцій ЗАТ «Хладмонтаж», що мали місце в діяльності нашого умовного підприємства протягом звітного періоду – 200Х року (див. табл. 1.6). Рахунки бухгалтерського обліку слід зазначити, використовуючи їх код, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції до Плану рахунків.

Метод подвійного запису, що застосовується для цього, передбачає необхідність відображення кожної господарської операції по дебету одного рахунку бухгалтерського обліку та одночасно, – по кредиту іншого рахунку.

Сума господарської операції свідчить про рух коштів (про обороти) на цих облікових рахунках, отже, по обох рахунках вона повинна бути однією й тією ж.

Приклад 2. Господарська операція: «За відповідним документом, на потреби основного виробництва були відпущені зі складу підприємства матеріали на загальну суму 18 200 грн».

На цю суму роблять наступний бухгалтерський запис:

Д-т 23 рах. “Виробництво”

К-т 201 рах. “Сировина й матеріали” 18 200 грн

Там де це необхідно, слід розрахувати деякі суми до операцій та включити їх до Журналу господарських операцій (див. табл. 1.6).

Усі господарські операції виділені нами як окремі блоки (групи) відповідно до тих господарських процесів, до яких вони безпосередньо відносяться.

Перші два блоки курсової роботи відносяться до процесу постачання на підприємство матеріально-сировинних ресурсів і необоротних активів.

Щоб надати Вам підтримку у виконанні цієї частини завдання, нижче ми наведемо необхідні пояснення щодо відображення у бухгалтерському обліку тих господарських операцій, які є найскладнішими для Вас. Ваша ж подальша самостійна робота полягає у тому, щоб, уважно використовуючи наведені нами коментарі, мати змогу скласти бухгалтерські проведення до кожної без винятку господарської операції та зазначити необхідну суму по ній (див. табл. 1.6).

Примітка 1.3Слід пам'ятати про те, що більшість підприємств України (юридичні особи) є платниками податку на додану вартість (далі, ПДВ).

Відображення ПДВ у бухгалтерському обліку підприємства, – платника ПДВ, – відчуває на собі вплив від ведення податкового обліку. Через це, під час придбання ТМЦ та розрахунку за них завжди слід визначати, що є «першою подією»: «спочатку гроші (оплата) – потім доставка» (передплата цінностей) чи, навпаки, «спочатку отримання ТМЦ – потім їх оплата» (подальша оплата).

Отже, при закупівлі будь-якого виду ТМЦ (включаючи матеріально- сировинні ресурси, продукти незавершеного виробництва інших підприємств, товари, а також різні види об'єктів основних засобів) у підприємства-покупця виникає податковий кредит з ПДВ.

Під час продажу будь-якого виду ТМЦ у підприємства-продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

На сьогодні ставка податку на додану вартість в Україні складає 20% від вартості товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), що придбає (купує) підприємство.

Пояснення до операції 1.

У схемі «Перша подія – оплата» відбувається наступне (операції 1а-1д).

Операція 1а. Спочатку наше ЗАТ «Хладмонтаж» перераховує кошти постачальнику матеріально-сировинних ресурсів за ті ТМЦ, які воно в нього придбає. Загальна вартість їхньої оплати вже включає в себе суму ПДВ (тобто 20 % понад вартістю ТМЦ). Таким чином, сума коштів, що пераховуються, факично складає 120 % вартості ресурсів.

Операція 1б. У платіжному дорученні, – документі, який надає підприємство-покупець ТМЦ у свій банк на оплату угоди, – величина ПДВ зазначається (виділяється) окремим рядком, підставою для чого є податкова накладна щодо цього. Отже, у підприємства-покупця (тобто, у нашого Товариства) виникає податковий кредит з ПДВ.

Сума податкового кредиту з ПДВ складає 1/6 всієї вартості оплати.

Це є 20 % у складі суми, зазначеної в платіжному дорученні підприємства-покупця.

Бухгалтерський запис до цієї операції виглядає таким чином:

 

На суму 1/6 від суми операції 1а.

Дебет 641/ПДВ субрахунку,

Кредит 644 субрахунку

Примітка 1.4Застосування 644 субрахунка пов’язане із таким. При здійсненні передплати за ТМЦ підприємство-покупець ще не отримало податкову накладну від їхнього продавця. Цей субрахунок, по суті, є своєрідним «буфером»: так, він відображає утворення у підприємства-покупця податкового кредиту, але ще не надає йому можливостей для відшкодування продавцеві ПДВ.

Операція 1в. Далі підприємство-покупець (ЗАТ «Хладмонтаж») отримує матеріально-сировинні ресурси на свій склад (у сховище), де вони фактично зараховуються до складу наявних виробничих запасів. Це означає, що бухгалтерія нашого Товариства повинна відобразити в бухгалтерському обліку первісну вартість усіх придбаних матеріальних ресурсів на момент їхнього оприбутковування (тобто, зарахування до складу виробничих запасів підприємства-покупця), без суми ПДВ.

На суму 1/6 від суми операції 1а.

Одночасно перед постачальником цих ресурсів з боку ПАТ «Хладмонтаж» виникають розрахункові зобов’язання (тобто, утворюється кредиторська заборгованість підприємства-покупця за ТМЦ).

Бухгалтерський запис до цієї операції:

		На суму за операцією 1б.

Дебет 20 рахунка (вказується субрахунок цього

рахунка залежно від виду виробничих запасів)

Кредит 631 субрахунка

Операція 1г. Під час оприбутковування виробничих запасів не слід забувати про необхідність «погашення» податкового кредиту з ПДВ, який раніше був відображений за кредитом 644 субрахунка (див. операцію 1б), – вважатимемо, що податкову накладну вже надано. Зробимо відповідний запис:

На суму за операцією 1б.

Дебет 644 субрахунка,

Кредит 631 субрахунка

Таким чином, 644 субрахунок “закривається”.

Операція 1д. Якщо ми уважно простежимо за ланцюжком бухгалтерських проведень, що мав місце в операції 1 (див. операції 1а – 1г), то побачимо, що у нас залишились дебіторська (відображена на 371 субрахунку) і кредиторська (на субрахунку 631) види заборгованості. Ми повинні їх погасити через те, що ТМЦ вже знаходяться на складі ЗАТ «Хладмонтаж». Тому нам треба зробити наступний бухгалтерський запис про їх взаємопогашення:

На суму попередньої оплати, за операцією 1а.

Дебет 631 субрахунка,

Кредит 371 субрахунка

Примітка 1.5Нами наведені лише коди бухгалтерських рахунків.

Вам треба визначити їх назву за чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку та призначення відповідно до Інструкції щодо застосування цього Плану рахунків.

Пояснення до операції 2.

У схемі «Перша подія – отримання ТМЦ» бухгалтерський облік менш

складний: спочатку ми повинні оприбуткувати ТМЦ на складі підприємства-покупця (без ПДВ), потім треба відобразити податковий кредит з ПДВ (20 % від вартості оприбуткованих на складі ТМЦ) і, нарешті, ми маємо розрахуватися з постачальником за всю вартість товарно-матеріальних цінностей, разом з ПДВ (сума операцій 2а та 2б).

Пояснення до операції 3.

При придбанні ТМЦ від підзвітних осіб ми маємо справу з типовим процесом видачі під звіт грошових коштів з каси і з подальшим звітом про їх використання (операція 3а). В операції 3б відбувається оприбутковування ТМЦ на склад підприємства, що придбало їх, отже за дебетом цієї операції потрібно зазначати рахунок окремого виду u1084 матеріально-сировинних ресурсів або субрахунок, – для більш точного визначення їх виду (20 рахунок або субрахунки 201, 202 та ін.; 22 рахунок або відкриті до нього субрахунки; 28 рахунок або відкриті до нього субрахунки).

Пояснення до операції 4.

Операції, що пов’язані з придбанням необоротних активів, багато в чому схожі на операції з придбання ТМЦ, однак, головна їх відмінність полягає в тому, що необоротні активи за своїм економічним змістом не є виробничими запасами: вони – засоби праці, а не предмети праці. Тому при придбанні необоротних активів підприємство-покупець стає фактично інвестором цих активів (на цьому етапі він лише інвестує (вкладає) гроші в їх придбання).

Бухгалтерський запис до операції 4а вказує на вкладення коштів у новее виробниче обладнання. При цьому нам слід дебетувати відповідний субрахунок 15 рахунку «Капітальні інвестиції»:

На суму вартості устаткування без ПДВ.

Дебет 152 субрахунка,

Кредит 631 субрахунка

 

Відображення ПДВ та оплата рахунка постачальника робляться, як і раніше (див. операцію 2б і 2в), оскільки перша подія – отримання устаткування.

Примітка 1.6Якщо ЗАТ «Хладмонтаж» придбало необоротні активи, щоб надалі використовувати їх у своїй діяльності, а не з метою їх подальшого перепродажу, то воно обов’язково мусить у якийсь час ввести їх до експлуатації. Це означає, що дані об’єкти мають бути виведені зі складу капітальних інвестицій підприємства, а їх вартість повинна бути додана до відповідного виду тих об’єктів необоротних активів, що вже використовуються підприємством. У нашому випадку (операція 4г) бухгалтерський запис вказує на введення до експлуатації придбаного виробничого устаткування, тобто збільшується вартість цього виду об’єктів основних засобів:

На суму вартості устаткування без ПДВ.

Дебет 104 субрахунка,

Кредит 152 субрахунка

З першого числа місяця, що є наступним після місяця (дати) введення до експлуатації об’єкта основних засобів, розпочнеться нарахування амортизації за цим об’єктом.

Т р е т і й б л о к завдання стосується процесу виробництва продукції, тобто формування в обліку собівартості продукції, що виготовляється.

Пояснення до операції 6.

Відповідно до чинного законодавства кожне підприємство зобов’язане надавати допомогу суспільству в різних сферах соціального страхування –здійснювати загальнообов’язкове державне страхування. Тож, окрім витрат, які закономірно формуються в складі виробничої собівартості продукції (пов’язані із необхідністю використання у виробництві матеріально-сировинних ресурсів, основних засобів, трудових ресурсів), до їхнього складу повинні обов’язково увійти й витрати на соціальні заходи (страхові збори або нарахування), що здійснюються на фонд оплати праці персоналу підприємства.

З 01.01.2011 року правила нарахування внесків на державне соціальне страхування кардинально змінилися. Відтепер замість чотирьох різних внесків за різними ставками до чотирьох різних фондів (до Пенсійного Фонду України, – з пенсійного страхування, а також до органів (фондів) загальнообов'язкового державного соціального страхування – з безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на виробництві) слід сплачувати один, так званий «Єдиний соціальний внесок» (далі ЄСВ).

Порядок нарахування та сплати ЄСВ регулює Закон від 08.07.2010 р. № 2464-VІ. Відповідальність за його виконання покладено на Пенсійний фонд України. При цьому залишаються також чинними інші чотири соціальні закони

України:

- Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Роботодавці (різні підприємства) повинні нараховувати й сплачувати ЄСВ за різними ставками за рахунок того, що вони знаходяться на різних умовах оподаткування та мають різний клас професійного ризику. Уся сума цього внеску (після надходження до бюджету) буде розподіленою між різними фондами. Вважатимемо, що ПАТ «Хладмонтаж» знаходиться на загальній системі оподаткування та має 15 клас професійного ризику виробництва. Тоді для нашого Товариства (див. операцію 6б) ставка ЄСВ буде визначатись відповідно до статті 8 Закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і становитиме 37 % від фонду фактично нарахованої робітникам заробітної плати (Додаток В).

Отже, до собівартості продукції, яка виготовляється підприємством, обов’язково повинні бути включені ще й витрати на соціальні заходи, які потім будуть сплачені підприємством (як роботодавцем) до органів державного соціального страхування відповідно до чинного законодавства.

Бухгалтерський запис до операції 6б має вигляд:

Дебет 23 рахунка,

Кредит 65 рахунка.

Операція 6 в. Крім того, що підприємства (як роботодавці) беруть участь у забезпеченні соціальних програм держави, їх наймані працівники, – персонал, – незалежно від рівня посади, яку обіймають, та кваліфікації праці, також беруть участь у цьому процесі: вони сплачують податок з доходів фізичних осіб і роблять свій внесок у розвиток соціальних програм із своєї зарплати (також сплачуючи ЄСВ, але за іншою ставкою). На 01.01.2011 року ставка ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) складала 15% від суми нарахованої працівнику заробітної плати. Ставка ЄСВ для найманих працівників у нашому прикладі складатиме 3,6% (Додаток Б).

Працівники бухгалтерської служби підприємства виконують всі необхідні утримання з заробітної плати працівників підприємства “автоматично” відповідно до чинного законодавства України. По-перше, такий порядок усуває можливі незручності, що можуть виникнути у працівників, коли б вони самі здійснювали ці платежі, по по-друге, держава отримує систему надійного контролю за цим процесом. Таким чином, замість номінальної заробітної плати (тобто такої, що ще не “очищена” від податків і зборів різного роду) кожний працівник підприємства одержує в касі реальну (“чисту”) заробітну плату, з якої вже зроблені всі необхідні утримання.

Примітка 1.7Під час складання бухгалтерських записів до операції 6в дебетується 661 рахунок і кредитуються 641/ПДФО субрахунок та 65 рахунок відповідно.

Ч е т в е р т и й б л о к завдання містить у собі господарські операції, що пов’язані з реалізацією продукції.

При реалізації продукції можлива її передплата. Однак слід враховувати й те, що передплати може й не бути. Ми будемо виходити з того, що з підприємством ПАТ «Хладмонтаж» покупці розраховуються не одразу, а тільки після того, як отримають від нього продукцію (тобто, в нашому випадку має місце розрахунок на умовах подальшої оплати).

Пояснення до операції 9.

Операція 9а. Спочатку Товариство відвантажує готову продукцію покупцям. При цьому відбувається збільшення його дебіторської заборгованості (з боку покупців) та одночасно збільшується дохід підприємства від реалізації готової продукції. Це оформлюється бухгалтерським записом:

На всю вартість продукції (разом із нарахованим на неї ПДВ).

Дебет 36 рахунка,

Кредит 701 субрахунка

Операція 9б. Нагадаємо, що ПДВ складає 20 % від вартості продукції, що продається. При відвантаженні продукції у нашого підприємства виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Це означає, що доход підприємства потрібно зменшити на суму ПДВ:

На суму ПДВ.

Дебет 701 субрахунка,

Кредит 641/ ПДВ субрахунка

Операція 9в. Дохід від реалізації також має бути списаний, – на фінансовий результат діяльності підприємства:

Дебет 701 рахунка,

Кредит 79 рахунка.

При цьому слід враховувати, що дохід в операції 10а був зменшений в операції 10б на суму ПДВ.

Операція 9г. Далі ми повинні віднести фактичну собівартість готової продукції на собівартість її реалізації, бо цієї продукції вже немає на складі підприємства ЗАТ «Хладмонтаж»:

На частину суми фактичної собівартості готової продукції, раніше відображеної на рахунку 26 (без ПДВ ).

Дебет 90 рахунка,

Кредит 26 рахунка

Операція 9д. Собівартість реалізованої продукції має бути списана, в свою чергу, на фінансові результати діяльності підприємства:

Дебет 79 рахунка,

Кредит 90 рахунка.

Операція 9є. Ми розглянули, як підприємство відвантажило продукцію і віднесло на фінансові результати доходи та витрати, що пов’язані з її реалізацією. Та є ще одна операція, коли підприємство отримує на свій поточний рахунок кошти від покупців (за продукцію і ПДВ), тоді зменшується сума дебіторської заборгованості підприємства (з боку покупців).

Таким чином, остання операція, пов’язана з реалізацією продукції, на умовах наступної оплати, та свідчить про необхідність погашення Товариством наявної дебіторської заборгованості, оскільки покупці вже розрахувалися з ним за одержану від нього продукцію.

П ’ я т и й б л о к завдання містить операції, що пов’язані з поверненням на поточний рахунок коштів своєчасно не виданої працівникам, але належної їм заробітної плати, та операції, що пов’язані з погашенням підприємством наявної кредиторської заборгованості.

Такі операції ми називаємо «розрахункові» через те, що вони не належать до жодного з господарських процесів, але обслуговують обіг коштів.

Примітка 1.8Розглянувши оформлення в бухгалтерському обліку операцій, що наведені в Журналі господарських операцій (див. табл. 1.6), потрібно сказати і ще про один важливий факт, що має місце в бухгалтерському обліку.

Йдеться про необхідність визначення фінансового результату підприємства – прибутку чи збитку. Для цього рахунки 7 і 9 класів наприкінці кожного звітного періоду обов’язково «закриваються» на 79 рахунку (тобто не повинні мати залишку на початок наступного звітного періоду). Сам 79 рахунок, у свою чергу, «закривається» на 44 рахунку. Якщо доходи перевищують витрати, то фінансовий результат – прибуток; якщо, навпаки, доходи менше видатків, то – збиток.