Творчість Рембрандта

Творчество Рембрандта Харменса ван Рейна 1606 1669 знаменует наивысшийрасцвет голландского искусства XVII века и одну из ве Творч сть Рембрандта Харменса ван Рейна 1606 1669 знамену найвищий розкв тголандського мистецтва XVII стол ття й однуз вершин св тового мистецтва взагал . Демократичне й стинно гуманне, перейнятегарячою в рою в торжество справедливих житт вих початк в, воно вт лило в соб сам передов й житт стверджуюч де свого часу. Художник п дняв образотворчемистецтво на нову ступ нь, збагативши його небувалою житт в стю психолог чноюглибиною.

Рембрандт створив нову мальовничу мову, у як й головну роль гралитонко розроблен прийоми св тлот н насичений, емоц йно напружений колорит.Духовнежиття людини стало в дтепер доступне зображенню засобами реал стичногомистецтва.Рембрандт виступив новатором у багатьох жанрах. Якпортретист, в н став творцем сво р дного жанру портрету-б ограф , де довгежиття людини його внутр шн й св т розкривалися у вс й сво й складност суперечливост . Як сторичний живописець, в н перетворив далек античн б бл йн легенди в з гр ту високим гуман змом розпов дь про реальн земн людськ почуття в дносини.

Середина 1630-х рок в час найб льшо близькост Рембрандта до загально вропейськогостилю барокко, пишного та гучного, насиченого театральним пафосом бурхливим рухом,контрастами св тла й т н , суперечливим сус дством натурал стичних декоративнихмомент в, чутт вост жорстокост .У барочний пер од написане Зняття з хреста 1634 .Картина люстру вангельську легенду про те, як Йосип Аримафейский, Никодимта нш учн близьк Христа,одержавши дозв л П лата, зняли вноч т ло Христа, загорнули його в багату плащаницю поховали. Легендарозказана Рембрандтом з приголомшливою житт вою правдою.

Траг чна смертьвчителя сина принесла учасникам под глибоке горе. Художник вдивля ться вобличчя, намагаючись проникнути в душ людей, прочитати реакц ю кожного на те, щов дбува ться. Схвильовано переда в н непритомн сть Мар , матер Христа, плач стогони ж нок, страждання скорботу чолов к в, переляк ц кав стьп дл тк в. У цьому твор Рембрандтв дштовхувався в д в домо картини Рубенса т ж назви, використовуючи окрем композиц йн мотиви великого фламандця прагнучиперевершити його у вираженн щиросердечних рух в геро в. ншим важливим досягненнямц картини, поряд з ндив дуал зац ю почутт в д ючих ос б, з явилося використаннясв тла для досягнення ц л сност багатоф гурно композиц . Три головних моментилегенди зняття з хреста, непритомн сть Мар розстеляння плащаниц осв тлен трьомар зними джерелами св тла, нтенсивн сть яких убува зг дно з зменшенням значеннясцени.

Початок нового пер одув житт творч й д яльност майстра було в дзначено двома важливими под ями, щов дбулися в 1642 роц передчасною смертю Саск , гаряче кохано дружини, що залишила йому однор чного сина, створенням картини Н чний дозор великого групового портрета амстердамських стр льц в, найв дом шого твору майстра.

С мейна трагед я завершення в дпов дального замовлення поставилиРембрандта перед складними проблемами особистого творчого життя.

Художник виходитьз ц кризи ще б льш змужн лим навченим.Його мистецтво ста серйозн ше, з бран шей глибше, а головне, у ньому все ч тк ше проступа нтерес до внутр шнього життялюдини, до того, що д ться в його душ .У т сному зв язку з еволюц ю творчост Рембрандта в 1640- роки варто розглядати й одинз найголовн ших добутк в художника Данаю ,хоча на картин сто ть дата 1636. Настворення образа Дана , легендарно грецько цар вни, заточено сво м батьком,щоб уникнути передв щено йому загибел в д руки онука, Рембрандта надихнулайого перша любов Саск я. Але через десять рок в, як показали нов тн досл дження, художник, незадоволений перв сним р шенням, стотно переробля образ головно геро н . Моделлю для остаточного вар анту картини послужила йому, очевидно, Герть Д ркс, молода вдова, що оселилася в будинку Рембрандта п сля смерт Саск спочатку як нянька однор чного Титуса, а пот м на правах повно господарки.Таким чином, голова, права рука й у значн й м р т ло Дана , що оч ку у сво й темниц коханого по легенд , закоханий в Данаю Зевс проникнув до не у вигляд золотогодощу , а також ф гура баби-служниц виявилися написаними заново, у см лив й широк йманер середини друго половини 1640-хрок в. Майже вс нш детал картини залишилися такими, якими були написан в 1636роц , характерним для попереднього пер оду акуратним мазком.

Значним зм нам п ддався колорит картини.

У перв сному вар ант панували холодн тони, типов для середини 1630-х рок в. Зам нивши золотий дощ першого вар антазолотим св тлом, що як би передв ща появу закоханого бога, Рембрандт викону теперцентральну частину картини в теплому тон з золотавою охрою червоною к новар юяк дом нанти.В другому вар ант , тобтов 1646 1647 роках, Даная одержала заглиблену психолог чну характеристику, завдяки як й розкрився та мний внутр шн йсв т ж нки, уся складна суперечлива гама почутт в переживань.

Даная , такимчином, наочний конкретний приклад становлення знаменитого рембрандт вского психолог зму. Творч сть Рембрандта 1650-х рок в в дзначено насамперед досягненнямив област портрету.

Зовн портрети цього пер оду в др зняються, як правило,великим розм ром, монументальними формами. спок йними позами. Модел звичайносидять у глибоких кр слах, поклавши на кол на руки повернувшись прямо доглядача.Св тлом вид лен обличчя кист рук. Це завжди л тн , навчен довгимжитт вим досв дом люди стар баби з печаткою невеселих дум па особах нелегко прац на руках. Под бн модел давали художников блискуч можливост показати не т льки зовн шн прикмети похилого в ку, але духовний виглядлюдини.

У зборах Ерм тажу ц роботи добре представлен незамовленими портретами Старий у червоному , Портрет бабус Портрет старого врея .Ми не зна мо мен людини, що послужили моделлю для портрету Старий у червоному . Рембрандт писав його дв ч у портрет 1652 року Нац ональна галерея,Лондон в н зображений сидячим в кр сл з п длок тниками, у глибок йзамисленост склонившим голову на праву руку ерм тажний вар ант тракту ту жтему людина наодинц з сво ми думами.

Цього разу художник застосову строгосиметричну композиц ю, зображуючи нерухомо сидячого старого у фас. Але тимпом тн ше рух думки, ледь уловима зм на виразу обличчя воно зда ться тосуворим, то б льш м яким, то втомленим, то раптом осяяним припливом внутр шньо сили й енерг . Те ж в дбува ться з руками вони здаються то судорожностиснутими, то лежачими знесилено.

Художник досяга цього насамперед завдякиблискуч й майстерност св тлот н , що у залежност в д сили контрастност вносить у зображення елег йну розслаблен сть або драматичну напругу. Величезнуроль гра при цьому манера нанесення фарби на полотно.Порите зморшками обличчястарого вузлуват натруджен руки знаходять художню виразн сть завдяки грузломум сиву фарб, у якому жирн мазки, що перепл таються, передають структуру форми,а тонк лесировки додають й рух життя.Без менний старий у червономуз п дкресленим досто нством, силою духу шляхетн стю став вираженням ново етично позиц художника, який в дкрив, що ц нн сть особистост не залежить в д оф ц йногоположення людини в сусп льств .До середини 1660-х рок в Рембрандт завершу св й найпрониклив шийвитв р Повернення блудного сина .Його можна розглядати як запов т Рембрандта-людини Рембрандта-художника.

Саметут дея всепрощаючо любов до людини, до принижених стражденних дея, як й Рембрандт служив усе сво життя, знаходить найвище, найдосконал ше вт лення. саме в цьому добутку ми зустр ча мосяз ус м багатством розма т стю мальовничих техн чних прийом в, що виробив художникза довг десятил ття творчост .Об рваний, знесилений хворий, покинутий друзями, з явля ться синна пороз р дно дом вки тут, в об ймах батька, знаходить прощення розраду.

Безм рна св тла рад сть цих двох старого, що утратив усяк над на зустр ч з сином, сина, охопленого соромом каяттям, що хова обличчя на грудяхбатька, склада головний емоц йний зм ст шедевру.

Мовчучи, вражен , застиглимимов льн св дки ц сцени.Художник гранично обмежу себе в кольор . У картин дом нують золотисто-охрист , к новарно-червон чорно-коричнев тони принеск нченному багатств найтонших переход в усередин ц скупо гами. Унанесенн фарб на полотно беруть участь кисть, шпатель, черешок кист але це Рембрандту зда ться недостатн м в н наносить фарби на полотнобезпосередньо пальцем так написана, наприклад, пятка л во ноги блудного сина .Завдяки розма тост прийом в досяга ться п двищена в брац я барвисто поверхн фарби то горять, то блищать, то глухо жевр ють, то як би св тяться зсередини, жодна деталь, жоден, нав ть самий незначний, куточок полотна не залиша глядачабайдужим.

Т льки навчена величезним житт вим досв дом людина великий художник м г створити цей ген альний простий шедевр.У Поверненн блудного сина н чого не в дбува ться н чого не вимовля ться ус було сказано, передумано, вистраждано дуже давно,у роки довгого чекання, але рад сть зустр ч , тихо св тло Повернення блудногосина було останн м великим здобутком майстра.

У 1669 роц Рембрандт помер.Використана л тература 1. Ю.Кузн цов. Голландський живопис XVII XVIII стол ть в Ерм таж . Видавництво Мистецтво , Лен нградське в дд лення, 1988р.2. Ерм таж.Плани виставок укладач Ю. Шапиро. Лениздат, 1977р.3. Енциклопедичнийсловник юного художника укладач Н. Платонова В. Синюков, Изд-во Педагог ка , Москва, 1983р.