Реферат Курсовая Конспект
Укажіть нові тенденції розвитку архітектури і мистецтва у другій половині XIX ст. - раздел Культура, Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні підтворювальної о господарства на землях України У Другій Половині Xix Ст. Образотворче Мистецтво В Україні Розвивалося В Реал...
У другій половині XIX ст. образотворче мистецтво в Україні розвивалося в реалістичному напрямку.
Російські передвижники, у творчості яких глибоко реалістично відбилося життя російського народу, разом із тим широко зверталися до української тематики, у своїх картинах із любов'ю змальовували чудову природу України, показували характер, побут, вдачу, психологію і волелюбність українського народу.
І. Рєпін (1844—1930), який народився в м. Чугуєві на Харківщині і провів дитячі та юнацькі роки в Україні, написав картини, у яких відобразив історію, життя й побут українського народу («Українська хата», -Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Вечорниці» та ін.).
Найбільш Інтенсивно в той час розвивався побутовий живопис. Присвячуючи картини сучасним темам із навколишнього ж>птя, художники змальовували реальну дійсність, соціальні відносини, зображували простих людей, їхні психологію, характер, створювали образи борців за свободу, уславлювали красу своєї Вітчизни.
Реалістичні картини з життя українського порефор-меного села створив відомий художник-передвижник М. Кузнєцов (1850—1929), творчість якого в основному була пов'язана з Одесою. У своїх картинах («Об'їзд володінь», «Мировий посередник», «Старий поміщик» та ін.) Кузнєцов, з одного боку, зображував тяжке життя селян, викривав хижацтво і нікчемність поміщиків, а з іншого — оспівував духовну велич та красу простих людей, їхні оптимізм і силу.
К. Костанді (1852—1921), передвижник, видатний представник побутового жанру, викладач Одеського художнього училища, написав чимало картин на соціально-
побутові теми («Біля хворого товариша», і,В люди», «Гуси»), у яких дуже тонко передав колорит української природи і змалював людей з їхніми настроями, переживаннями й думами.
У Києві в побутовому жанрі успішно працював художник-передвижник М. Пимоненко (1862—1912). Його картини здебільшого відображають життя І побут українського села ("Весілля в Київській губернії». <-Святочне ворожіння», «Свати», «Проводи рекрутів», -Сінокіс» та ін.).
Видатним українським художником-рєалістом був С. Васильківський (1854—1917). У його творчій спадщині налічується понад гри тисячі картин, ескізів, замальовок, але найбільша частина їх присвячена оспівуванню чудової природи України ("Козача левада», «Ловлять снігура», «Зима. В'їзд у село». «Весна на Україні» та ін.), змалюванню героїчного минулого українського народу («Козак у дорозі», «Козак у степу», «Сутичка запорожців з татарами» та ін.), а також темам із життя й побуту українського села кінця XIX ст. («На греблі», «Ярмарок у Полтаві», «Побачення» та ін.).
Серед західноукраїнських живописців другої половини XIX ст найвизначнішими були Т. Копистинський (1844—1916), який у своїх картинах правдиво відображав нужденне життя галицького селянства («Сліпець з поводирем», «В селянській хаті», «Погорільці» та ін.), К. Устияно-вич(і839— 1903) (жанрові картини з життя гуцулів — «Бойківська пара-, «Гуцул», «Гуцулка біля джерела», картини «Козацька битва», -Шевченко на засланні» та ін.) та І. Труш (1859-1941).
Найвидатнішим скульптором другої половини XIX ст. в Україні був Л. Позен (1849—1921). Він створив реалістичні типи у формі скульптурних груп, портретів і статуеток («Шинкар», «Кобзар», «Жебрак», «Запорожець у розвідці»
та ін.), а також скульптурні портрети художників Г. Мясо-єдова, М. Ярошенка та ін., пам'ятники І. Котляревському та М. Гоголю в Полтаві. Скульптор П. Забіла (1830—1917) найбільше відзначився створенням скульптурних портретів. Його роботи — мармурове погруддя Т. Шевченка, бюсти М. Салтикова-Щедріна, М. Гоголя (для пам'ятника в Ніжині), статуя О. Герцена, встановлена на могилі в Ніцці (Франція), таін.
Промисловий розвиток зумовив потребу побудови багатьох фабричних і заводських корпусів, електростанцій, залізничних вокзалів, приміщень торговельних фірм, банків, бірж, готелів, адміністративних споруд, навчальних закладів, театрів, музеїв тощо.
Значний вплив на будівництво й архітектуру мав технічний прогрес, що привів до появи нових будівельних матеріалів і конструкцій (металеві колони і перекриття по металевих балках, залізобетон та ін.). Але приватновласницька відносини не давали можливості забезпечити єдиний принцип і архітектурний стиль у забудові міст та архітектурі.
Залежність будівництва від фінансування і особистих смаків приватних власників вела до хаотичності й різнохарактерності, змішування різних стилів у містобудуванні. Через це в другій половині XIX ст. архітектура зазнавала певної кризи. Але і в цей час архітектори створили ряд окремих чудових споруд.
У Києві в 70-х р. XIX ст. на Думській площі за проектом О. Шілле було споруджено будинок міської думи. Пізніше були збудовані готель «Континенталь» і приміщення театру Солоецова (тепер театр ім. І. Франка). За проектом
0. Берєтті на Володимирській вулиці збудовано пансіон Левашової (тепер Президія НАН України). За проектом
1. Штрома. доопрацьованим О Берєтті, у 1882 р. спору-
джено Володимирський собор на Бібіковському бульварі (тепер бульвар Шевченка).
У Харкові за проектом О. Бекетова збудовано приміщення комерційного училища (нині Національна юридична академія) й Земельного банку.
Багато цікавих споруд з'явилося наприкінці XIX ст. на західноукраїнських землях: у Львові — будинок політехнічного інституту (архітектор Ю. Захаревич), галицького крайового сейму (архітектор Ю. Гохбергер, тепер Національний університет ім. І. Франка), оперний театр (архітектор 3. Ґорголевський), у Чернівцях — резиденція митрополита Буковини (архітектор Й. Главка) (тепер приміщення університету), в Ужгороді — синагога (тепер філармонія) та ін.
Висновок.Архітектура і мистецтво в Україні у другій половині XIX ст. зазнали помітних змін. Характерними рисами розвитку стали нові напрямки і жанри в образотворчому мистецтві, певна криза в архітектурі.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Трипільська археологічна культура ія ишила помітний слід в утвердженні відтворювального Іосподарстеа на українських землях Вона увібрало в собе... Перші поселення трипільської культури були відкриті видатним київським... Трипільська кульгура в основному займала територію лісостепової смуги Правобережної УкрЛни Наддністрнн щину...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Укажіть нові тенденції розвитку архітектури і мистецтва у другій половині XIX ст.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов