рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
МУРОМО-РЯЗАНСЬКЕ (РЯЗАНСЬКЕ) КНЯЗІВСТВО.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

МУРОМО-РЯЗАНСЬКЕ (РЯЗАНСЬКЕ) КНЯЗІВСТВО.

МУРОМО-РЯЗАНСЬКЕ (РЯЗАНСЬКЕ) КНЯЗІВСТВО. - раздел Образование, НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Муромо-Рязанське (Рязанське) Князівство – ...

Муромо-Рязанське (Рязанське) князівство – феодальна держава, територія якої розташовувалася в районі р. Ока. Муромо-Рязанська земля виділилась із складу Чернігівського князівства наприкінці 11 ст. Ці землі за заповітом Ярослава Мудрого отримав у спадщину його син Святослав (Чернігів, Тмутаракань, землі вятичів, землі середньої Оки). Йому спадкував син Олег, який у 1097 р. Отримав підтримку на з’їзді князів у м.Любеч. Проте тоді самостійного уділу не виникло, до 30-х років 12 ст. Муром і Рязань входили до складу Чернігівського князівства, ними керували князі-намісники.

Відокремлення муромо-рязанських земель сталося у 1129 р. Після смерті Ярослава Святославича, який заповів свою вотчину синам: Муром – Юрію, Рязань – Святославу і Ростиславу. До середини 12 ст. старшим містом (старшим столом) був Муром і князівство мало назву Муромо-Рязанське (Муром вперше згадується в літопису під 862 р., а з початку 11 ст. в його землях керували князі-намісники). З початку 60-х років 12 ст. старшим містом стала Рязань, тоді ж в Муромі ствердилася лінія Святославичів, в Рязані – Ростиславичів. З середини 12 ст. Рязань почала боротьбу з Ростово-Суздальським князівством за владу та програла, потрапивши у залежність, яка тривала до смерти Всеволода Велике Гніздо (князь суздальський та великий володимирський 1176-1212 рр.)

Рязанські землі сильно постраждали під час татаро-монгольської навали, особливо від Батиєва нашестя у 1237-1238 рр., коли Рязань була повністю зруйнована. Посилення Рязанського князівства сталося у середині-другій половині 14 ст., за часів князювання Олега Івановича (1350-1371 рр., 1372-1402 рр.). До його складу вийшли землі до верхів’я р. Оки. В середині 14 ст. столицю князівства було перенесено до Переяславля-Рязанського (вперше згадується під 1095 р., у 1778 р. отримує назву Рязань. Стара Рязань, що була зруйнована татаро-монголами, знаходилась від него приблизно у 50 км).

Князівство настільки посилилося, що стало протистояти Москві. Рязань та Москву примирив Сергій Радонежський, який був посланий до Рязані Дмитром Донським. Був підписаний союзний договір, який був підкреплений династичним шлюбом сина рязанського князя Федіра Олеговича та доньки Дмитра Донського Софії. У другій половині XIV ст. на рязанські та нижегородські землі стали частише нападати татаро-монголи. У 1377 р. руські дружини потерпіли поразку на р. П’яна. У 1378 р. на рязанські землі стався напад татаро-монгольського мурзи Бегича, велика битва відбулася на р. Вожі, де руське військо одержало першу перемогу над військом татаро-монголів. Підтримку Рязані надав Дмитро Донський, який послав великокнязівську дружину. У 1380 р. в землях Рязанського князівства відбулася Куліковська битва. Олег Іванович був союзником Мамая, в одночас він попередив Дмитра Донського про військо Мамая. У 1382 р. рязанські землі були роззорені військом хана Тохтамиша, який повертався після спалення Москви. На початку 15 ст. за часів Федіра Олеговича (1402-1427 рр.) зміцнюються політичні зв’язки з Москвою. У роки феодальної війни 1425-1450 рр. рязанські князі підтримали московського князя Василя ІІ (1425-62 рр.). Муром став центром боротьби проти опозиції (військ Дмитра Шемяки). Союз Рязані та Москви знов був скреплений династичним шлюбом: рязанський князь Василь Іванович (1456-64 рр.) був одружений на донькі Василя ІІ, сестрі московського государя Івана ІІІ (1462-1505 рр.). Останнім рязанським князем був Іван Іванович (1503-1921 рр.). На початку 16 ст. за часи його малолітства землями керувала мати Агрипина Василівна, яка визнала повну залежність від Москви. У 1521 р. Іван Іванович за підтримкою кримського хана намагався повернути владу, але програв боротьбу, втік до Литви, де помер у 1534 р. З 1521 р. Рязанське князівство офіційно увійшло до складу Російської держави на загальних засадах.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Одеський національний університет ім І І Мечникова... Історичний факультет... Кафедра нової та новітньої історії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МУРОМО-РЯЗАНСЬКЕ (РЯЗАНСЬКЕ) КНЯЗІВСТВО.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
(для студентів 2 курсу історичного факультету ОНУ) Одеса – 2008 Рецензент: Гребцова І.С., д.і.н.,

За вимогами кредитно-модульної системи).
1.1. структура програми курсу «ІСТОРІЯ РОСІЇ» Предметом загального курсу є історія Росії з часу виникнення ранньофеодальної держави східних слов`ян до кінця 15 ст. На прот

Програма
Курс „Історія Росії” входить до переліку загальних дисциплін, що викладаються студентам 2 курсу історичного факультету ОНУ. Він передбачає протягом одного семестру вивчення історії

Структура залікового кредиту курсу.
ТЕМА Лекції (год.) Семінари (год.) СР (год.) ІНДЗ (год.) Змістовий модуль 1: ауд.год 14/10

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 – 6 год.
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (9-13 ст.ст. ) Тема 1. Давньоруська держава Київська Русь: факти і легенди її виникнення та еволюції. – 4 год

Формування державної символіки. Перші міжнародні контакти.
Тема 6. Завершення процесу централізації, політичне зміцнення Російської держави на поч. 16 ст. – 2 год. 1. Васіль ІІІ: біографічні дані, прихід

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Змістовий модуль 1. Виникнення та розвиток давньоруської держави 9-13 ст. 1. Природно-кліматичні і геополітичні умови формування і розвитку Російської держави. 2. Іс

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗА КУРСОМ
1Обґрунтувати дату виникнення Давньоруської держави. 2. Культура Київської Русі. 3. Проаналізувати основні політичні традиції розвитку князівств періоду феодальної роздробленості.

Розподіл балів, що присвоюються студентам
Знання студентів оцінюються в ході курсу за наступними напрямками: Тестовий контроль знань. Виконання письмових робіт. Виконання та захист індивідуальних завдан

СТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ РОСІЇ.
Історія Російської держави нараховує більш одинадцяти сторіч, протягом яких продовжувалася її безупинна еволюція. Тисячоріччя Росії офіційно й урочисто відзначалося в 1862 р., про щ

Підсумки.
Російська держава за формою правління до 1917 р. була монархією, еволюція якої пройшла такі основні етапи: ранньофеодальний; станово-представницький; абсолютний. Виключення: у період феодаль

КИЇВСЬКА РУСЬ
Ранньофеодальна держава з центром у Києві склалася на рубежі 8-9 ст. на базі східно-слов’янських племен (полян, древлян, дреговичів, кривичів та інших). Вона охоплювала територію ві

Основні теорії виникнення держави східних слов”ян
Слов”янська (антинорманська) Центристська Норманська Не визнаеться суттєва роль варягів (норманів) у формуванні Давньоруської держав

Основні концепції соціально-економичного розвитку Давньої Русі
Ранньокласовий характер давньоруського суспільства, у соціально –політичному устрою якого були в наявності елементи родового, рабовласницького та феодального суспільств

Причини та наслідки феодальної роздробленості на Русі
Причини Позитивні наслідки Негативні наслідки Збереження значних родо-племених пережитків соціально-політичного характеру

ЗАГАЛЬНОМІСЬКЕ ВІЧЕ
Кончанські вічеві з’їзди (сходи) Улічанські вічеві сходи

Посадник Архиєпископ Тисяцький Князь
Усі представники административно-виконавчої влади у Новгородської землі були обраними на вече. Посадник – голова міського управління, тисяцький – голова міського ополчення, архієпископ – голова нов

БОРОТЬБА НОВГОРОДА ПРОТИ ІНОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ у 13 ст.
Головними противниками на північно-західих кордонах у 12-13 ст. були німецькі та шведські лицари, з 1237 р. – Ливонський орден. З середини 12 ст. до середини ХV ст. Новгород воював 26 разів зі Швец

Ростово(Володимиро )-Суздальські князі
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ кн.рост.,сузд.,переяс.1093-1125, вел.кн.київ.

РУСЬ ТА ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА.
На початку ХІІІ ст. руським землям загрожувала небезпека з боку полчищ монголо-татар. В той час вони об’єдналися під проводом Темучина, який у 1206 р. перейняв на себе титул Чингізхана – великого х

ПОЧАТОК ОБ”ЄДНАВЧИХ ПРОЦЕСІВ
В ЗЕМЛЯХ ПІВНІЧНО-СХІДНОЙ РУСІ (ХІІІ-ХІV cт.ст.) Середина ХІІІ - ХІV cт.ст. – досіть складной період в руськой історії, це апогей політичного дроблення Русі. Продовжувалис

Тверське князівство
Займало територію по верхній течії р. Волги та її притоках. Столиця – Тверь (при впадінні р. Тверці до р. Волги, вперше згадується під 1208 р.). Відокремлено Ярославом Всеволодовичем із складу Пере

Московське князівство
Було розташовано в центрі європейської частини Росії, у поміжріччі рік Оки та Волги, на р. Москва. Столиця – Москва, вперше згадується в летопису під 1147 р. Кня

Основні причини швидкого політичного підвишення Москви
1. Вигідне географічне розташування, яке надавало збільшення населення, торгові та воєно-політичні перевагі 2. Особисті здібності перших московських князів, політична спритність та господа

ДИНАСТІЧНА ( ФЕОДАЛЬНА) ВІЙНА 1425-1450 рр.
Феодальна війна другої чверті 15 ст. велась між окремими гілками московського князівського дома (сином та онуками Дмитра Донського). В 1425 році до влади прийшов десятирічн

Генеалогічне відображення династичної війни 1425-1450 рр.
ДМИТРО ДОНСЬКИЙ (1359-89)

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ кінця 15 ст.
Характеризувався становленням загальнодержавної системи керування, посиленням централізації (збиранням землі й влади, концентрацією того й іншого у великокнязівських руках). Розвиток системи керува

СЛУЖИВІ КНЯЗІ. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ДВОРУ.
Служиві князі з’явилися в Росії в процесі централізації й існували до кінця 16 століття. У їхньому складі, у залежності від соціально-політичного статусу, часу переходу, місця в придворній ієрархії

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Формування території Російської держави продовжувалося кілька сторіч і пройшло ряд етапів, що відповідають основним періодам розвитку Російської державності. Територія (її цілісність і недоторканні