Оперативний аналіз використання оборотних ресурсів в рослинництві

 

Враховуючи те, що сезонність у сільському господарстві пов’язана з великою нерівномірністю витрат оборотних засобів і суттєвими змінами їх структури в різні періоди року, потреба в ресурсах протягом року є нерівномірною. Так, в рослинництві вона визначається через нормування необхідних оборотних засобів для конкретного періоду робіт. Базою для планування потреби є нормативи витрат на виконання робіт за технологічними процесами вирощування й збирання сільськогосподарських культур на 1 га посівної площі.

У зв’язку з тим, що кожному виду ресурсів притаманні специфічні якісні параметри, які відображаються як на їх ціні, так і на виробничому призначенні і знаходяться в певній залежності від строків і правильності їх зберігання, при обґрунтуванні потреби поряд з кількісними параметрами матеріальних ресурсів потрібно вивчати їх якісні характеристики.

Перевіривши та обґрунтувавши норматив потреби, його можна використовувати в якості бази для порівняльного аналізу. Так, потребу в насінні кожної культури можна задовольнити сортами, які мають різні показники якості. Потреба в насінні розраховується на основі норми висіву на 1 га посівної площі і страхового фонду. Норма висіву озимої пшениці залежить від попередника, особливостей сорту, способу посіву і ґрунтово-кліматичних умов. Аналіз потреби господарства в насінні потрібно проводити із уточненням цих показників. Порівнюючи фактичну наявність насіння із потребою в ньому, визначають рівень забезпеченості ним підприємства. Методика такого аналізу представлена в таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1

Забезпеченість господарства насінням

 

Культура, сорт насіння	План засипки, ц	Засипано, ц	Розрахунок потреби	Рівень забезпеченості насінням, %
номер партії	всього	В тому числі
репро-дукція	клас	площа посіву, га	норма висіву, ц/га	потреба в зерні, ц	всього	в т. ч. районованих сортів

 

 

2.2. Оперативний аналіз дотримання агротехнічних заходів в рослинництві

 

Технологія є одним із факторів конкурентної боротьби, тому не можна користуватися однією і тією ж технологією, її потрібно постійно вдосконалювати, розробляти і впроваджувати в залежності від сфери діяльності підприємства, зміни зовнішнього оточення, стратегічних завдань підприємства, його фінансових, організаційних і управлінських можливостей.

У наш час, коли ресурси в сільськогосподарському виробництві значно обмежені, життєво необхідною є розробка та впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Відсутність таких технологій звужує можливості оперативного економічного аналізу для вироблення системи заходів щодо оперативного управління технологією.

У зв’язку з тим, що технологія регламентує оптимальну систему агрозаходів при достатньому ресурсозабезпеченні, дотримання яких має забезпечити підприємству запланований валовий збір продукції, відхилення в той чи інший бік призводить до зниження врожайності і, як наслідок, – до збитків від проведення агрозаходів або вимагає додаткових заходів, щоб уникнути негативних наслідків відхилення. Все це потребує неперервного поопераційного аналізу дотримання технологічної дисципліни, тобто детального вивчення системи агрозаходів з точки зору її відповідності вимогам технології або її оперативного коригування під впливом форсмажорних обставин.

Метою оперативного аналізу дотримання технології виробництва є пошук оптимального співвідношення між системою агротехнічних заходів та витратами на їх проведення, підпорядкування збільшення обсягу продукції раціональному використанню ресурсів, оптимізації технології; цілеспрямоване управління технологією.

Для досягнення цієї мети аналіз має розв’язати такі завдання:

- обґрунтувати оптимальний варіант технології відповідно до умов, що склалися;

- проводити контроль за дотриманням послідовності, своєчасності та якості операцій технологічного процесу;

- своєчасно виявляти відхилення від регламентованих технологією параметрів агротехнічних заходів (порушень технологічної дисципліни);

- виявляти фактори, які позитивно або негативно впливають на технологічний процес, їх причинно-наслідкових зв’язків (оцінка можливих наслідків дії господарських операцій на кінцеві результати галузі, підвищення урожайності (продуктивності);

- виробляти управлінські рішення, спрямовані на вдосконалення організації виробництва або коригування технології;

- здійснювати пошук шляхів підвищення рівня виконання технологічних операцій як головного фактору зниження собівартості, підвищення якості продукції.

Кожна технологія має бути адаптивною (відповідати змінам внутрішнього та зовнішнього середовища), з тим, щоб забезпечити здатність підприємства виконувати роботи в оптимальні строки при мінімальних трудових, матеріальних і фінансових витратах, з регламентованим рівнем якості та виробляти продукцію у запланованому обсязі.

Дотримання технології оцінюють шляхом порівняння її фактичних параметрів із передбаченими в технологічній карті (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2

Аналіз дотримання технологічної дисципліни при вирощуванні (культура)

Показники	За технологічною картою	Фактично	Відхи-лення
Попередник
Внесення добрив під попередник
Органічні, т/га
Мінеральні ц/га діючої речовини
Під (культуру)
Дискування
Строки
Склад агрегату
Якість: глибина, см
Оранка
Строки
Склад агрегату
Якість: глибина, см

 

Продовження таблиці 2.2

Культивація
Строки
Склад агрегату
Сорт (культура)
Добрива під посів
Склад
Норма ц/га
Якість насіння
Репродукція
Частота, %
Схожість, %
Клас
Обробка насіння перед сівбою
Препарат
Норма л/тонну насіння
Строки сівби
Спосіб сівби
Склад агрегату
Норма висіву, кг/га
Глибина загортання насіння, см
Коткування посіву і т. д.

 

Головним документом, який регламентує послідовність виконання операцій технологічного процесу, норми витрат, які забезпечують одержання продукції запланованого обсягу, є технологічна карта.

Детальне вивчення технології дозволяє виявити всі виробничі взаємозв’язки між кількістю використаних факторів виробництва і обсягом виробленого кінцевого продукту, а також встановити, наскільки система проведених заходів відповідає технології вирощування кожної сільськогосподарської культури.

У зв’язку з тим, що кожна культура вирощується за конкретною технологією, яка вимагає великої кількості операцій, об’єднаних у робочі періоди, оперативний аналіз потрібно організовувати за такими етапами:

- оперативний аналіз основного обробітку ґрунту;

- оперативний аналіз ранньовесняного або передпосівного обробітку ґрунту та посіву;

- оперативний аналіз догляду за посівами;

- оперативний аналіз збирання урожаю.

На кожному етапі оперативного аналізу необхідно здійснювати контроль за дотриманням технологічної дисципліни (переліком операцій, передбачених технологією, послідовністю їх виконання, термінами початку і закінчення кожного виду робіт, складом агрегатів, необхідних для досягнення регламентованого рівня якості робіт, годинним (денним) виробітком конкретних виконавців, обсягом виконаних робіт, їх якістю). Тому головними критеріями ефективності технологічного процесу є узгодженість, послідовність та своєчасність виконання запланованих технологічних операцій у необхідних обсягах та при високій якості робіт. Для їх вивчення в оперативному аналізі використовуються показники обсягу, строків і якості робіт.

Обсяг робіт аналізується щоденно за технологічними операціями за прийнятою технологією. Це величина умовно постійна, наперед задана, регламентована планом робіт, може змінюватися лише під впливом метеорологічних умов. Вона вимірюється у певних фізичних (гектарах, тоннах) або умовних одиницях (еталонних гектарах, нормо-змінах тощо). Дані аналізу узагальнюються за робочими періодами. Тут повсякденним об’єктом аналізу є виконання планів-графіків робіт внутрішньовиробничими підрозділами. Обсяг робіт є визначальним при формуванні потреби в ресурсах, а також для виконання робіт в оптимальні строки. Аналіз обсягу виконаних робіт слід проводити на різних рівнях управління: робоче місце (за виконавцями), структурний підрозділ (за окремими робочими місцями), підприємство (за структурними підрозділами).

На рівні робочих місць показники обсягу виконаних робіт досліджуються для кожного виконавця робіт шляхом співставлення фактичного обсягу робіт, виконаних за зміну, із змінним завданням. При виявленні відхилень детально вивчаються їх причини з тим, щоб кожна операція технологічного процесу виконувалася якщо не в оптимальні строки, то хоча б у допустимі. Найкращого ефекту можна досягти при організації самоаналізу, де кожен виконавець щогодинно аналізує свій виробіток, порівнює його з нормативним виробітком, виробітком за попередню годину, визначає ступінь виконання завдання. Одночасно з показниками обсягу робіт потрібно вивчати показники якості. Провівши таку самооцінку, виявляють причини виникнення відхилень та вживають заходів з їх усунення у ході виробничого процесу з тим, щоб у наступну годину не допускати таких збоїв у роботі.

На рівні первинних підрозділів оперативний аналіз обсягу робіт за окремими виконавцями повинні проводити їх керівники при складанні первинних документів обліку відпрацьованого часу і сум нарахованої оплати праці. Для узагальнення інформації про хід виконання виробничого завдання первинними колективами (ланками, загонами) їх керівники повинні вести журнал обліку робіт, в якому для кожного виконавця вказується ступінь виконання планового завдання, оцінка якості робіт, а також причини невиконання завдання.

На рівні структурних підрозділів аналіз здійснюють їх керівники на основі журналу обліку робіт в бригаді (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3

Журнал обліку робіт в бригаді

Види робіт за сільського-подарськими культурами	Обсяг робіт, га	Планові строки робіт	Фактично виконано наростаючим підсумком від початку проведення робіт на кожну дату місяця	Фактична тривалість роботи, днів
початок	кінець	Дата	Дата	і т. д. для інших дат
га	% виконання плану	га	% виконання плану

 

Цей документ служить підставою для вивчення ходу робіт в рослинництві. В зв’язку з тим, що ефективність вирощування сільськогосподарських культур в значній мірі залежить від точного дотримання агротехнічних строків проведення операцій технологічного процесу, аналіз обсягів робіт доцільно здійснювати в тісному взаємозв’язку з ними. Якщо роботи виконуються несвоєчасно, хоча і в повному обсязі, можливі великі втрати урожаю.

Затягування збиральних робіт пов’язане із втратами продукції, бо частина площі може залишитися незібраною. Тому для кожної культури необхідно встановити оптимальні строки вирощування за кожною операцією технологічного процесу. Вони встановлюються на основі даних про проведення аналогічних видів робіт у попередні періоди та прогнозів метеорологічної служби на кожен період складання робочих планів.

Журнал обліку робіт має вміщувати інформацію, яка регламентує плановий обсяг робіт за операціями технологічного процесу і встановлені робочим планом строки їх виконання. Фактичний обсяг виконаних робіт фіксується щодня наростаючим підсумком від початку їх проведення. Такий порядок ведення журналу створює передумови для неперервного вивчення стану виконання планового завдання і забезпечує можливості для прогнозування строків його закінчення при такому рівні продуктивності праці.

Невиконання щоденного завдання з обсягу робіт на кожному робочому місці призводить до недотримання оптимальних строків робіт і, як наслідок, до недобору продукції і зниження її якості. На невиконання робіт в строк впливають фактори внутрішнього і зовнішнього характеру. До першої групи відносяться: технічні, технологічні і організаційні, до другої – метеорологічні умови. Ступінь негативного впливу першої групи факторів можна згладити шляхом розподілу матеріальних і трудових ресурсів таким чином, щоб досягти оптимальних строків виконання робіт. Але в процесі господарської діяльності можуть виникати різного роду ситуації, які не можна передбачити в плані розподілу ресурсів (раптовий вихід з ладу агрегату плюс несприятливі погодні умови тощо). Ліквідувати збої в роботі агрегату можна заміною його на новий або шляхом збільшення продуктивності тих агрегатів, що залишилися. Для вирішення цього завдання необхідно проаналізувати ситуацію, що склалася, і розрахувати оптимальну середню для нового розподілу ресурсів. Одержані в результаті аналізу дані мають сприяти вибору оптимальних рішень, спрямованих на дотримання оптимальних строків виконання робіт.

На основі журналу обліку робіт у бригаді керівники структурних підрозділів щоденно складають рапорт про хід польових робіт у бригаді. В ньому вміщуються такі показники: назва виконаних робіт, об’єкт, обсяг робіт за день і від початку даної технологічної операції (за планом, фактично) ступінь виконання плану, рівень якості робіт і кількість працюючих агрегатів (за планом, фактично). Його щоденно представляють керівнику підприємства, головним спеціалістам для глибокого вивчення відхилень від норм, які виникли, їх причин і розробки заходів, спрямованих на ліквідацію і попередження збоїв у роботі. Якщо причини мають суб’єктивний характер, відповідальність за їх ліквідацію покладається на структурний підрозділ, в якому вони виникли, тому керівники структурних підрозділів зобов’язані самостійно в короткий строк розробити систему заходів щодо їх усунення і здійснення контролю за виконанням.

На основі журналу робіт у бригаді виявляються позиції, щодо яких порушено строки виконання робіт, та розраховуються втрати урожаю за видами порушень (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Розрахунок втрат урожаю в результаті порушення строків робіт

Види робіт за сільськогосподарськими культурами	Обсяг робіт	Строки проведення робіт	Відхилення від допустимих строків, днів	Втрати врожаю на всій посівній площі, ц
оптимальний	допустимий	фактичний
(Культура)
1.(Вид робіт)
Разом
2. (Вид робіт)
Разом
Всього

 

Для кожної операції технологічного процесу від недотримання допустимих строків виконання робіт розраховуються втрати урожаю. Оскільки аналіз здійснюється після закінчення робіт, оперативна цінність його невелика. Однак він дає можливість прослідкувати, як вплинули строки проведення робіт на урожай і одержати таким чином базові дані для планування на наступний рік.

На ефективність комплексу агротехнічних заходів суттєво впливає якість виконання кожної операції технологічного процесу. Неякісне виконання однієї операції приводить до порушення як всього комплексу агротехнічних заходів, так і технологічного процесу в цілому, а в кінцевому підсумку впливає на якість продукції і на скорочення масштабів виробництва. В даний час можливість збільшення обсягів виробництва за рахунок кількісних факторів постійно скорочується (останнє раціональне тільки після використання всіх якісних факторів).

Категорія якості включає такий важливий аспект господарювання, як раціональне економне використання ресурсного потенціалу і недопущення будь-яких втрат готової продукції на всіх етапах її виробництва, зберігання, обробки та збуту. В свою чергу якість виконаних робіт значною мірою залежить від якості ресурсного потенціалу.

Виходячи з цього, оперативний аналіз необхідно організовувати так, щоб він дав можливість вивчати інформацію про стан кожної операції технологічного процесу, що виконується.

Найбільш ефективною вважається така організація оперативного аналізу, яка попереджує неякісне виконання робіт, оскільки брак в сільськогосподарському виробництві повністю ліквідувати неможливо. Виправлення (перероблення) неякісно виконаних операцій приводить до порушення нормальної вегетації рослин і зниження врожаю. Тому оперативний аналіз якості робіт має носити неперервний характер і включати такі етапи оперативного аналізу:

1) якості ресурсного потенціалу;

2) дотримання регламентованих технологією якісних параметрів кожної технологічної операції;

3) якості готової продукції.

Оперативний аналіз якості технологічного процесу необхідно організовувати за кожною операцією. Його мають проводити працівники, які добре знають техніко-технологічну сторону виробництва і займаються виробничим процесом.

В силу специфічних особливостей сільськогосподарського виробництва в більшості випадків якість виконаних робіт оцінюється тільки візуально. Головними проблемами, які виникають на даній ділянці роботи, є усунення суб’єктивного підходу при оцінці якості виконаних робіт і неточність її показників. Недотримання цих двох умов перешкоджає правильному визначенню розмірів морального і матеріального стимулювання та збитків, а останнє, в свою чергу, призводить до погіршення ставлення працівників до своїх виробничих обов’язків.

З метою усунення цих недоліків для поточного відображення якості виконаних робіт в кожному підрозділі доцільно використовувати журнал обліку якості робіт (табл. 2.5), який завжди має знаходитися у керівника.

Таблиця 2.5

Журнал обліку якості робіт

Назва робіт	Виконавець, ПІБ	Всього по бригаді
ПІБ	ПІБ	і т. д.

ПІБ особи, що здійснила контроль__________ Посада_____Підпис

 

Порядок його ведення такий: із оціночної карти якості робіт для кожної виконаної операції технологічного процесу попередньо фіксуються регламентовані показники якості. У ході виконання робіт відображаються їх фактичні критерії (коефіцієнт якості для кожного конкретного виконавця). В кінці дня виводиться середня оцінка якості (відношення величини часткових оцінок в коефіцієнтах до загальної кількості часткових оцінок). Середній коефіцієнт якості необхідно відображати в обліковому листку тракториста-машиніста та інших документах з оплати праці.

За даними журналу обліку якості робіт можна детально проаналізувати відповідність фактично виконаної операції вимогам агротехніки. У випадку виявлення відхилень за будь-яким критерієм аналіз необхідно поглибити в бік вивчення факторів, які впливають на величину цих показників, адже під їх впливом формується якість виконаних робіт і в кінцевому підсумку – продукції. Всі ці фактори можна розділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.

До першої групи факторів відносяться ґрунтово-кліматичні і біолого-генетичні (тобто всі незалежні від людини фактори), до другої – технологічні, організаційно-економічні і виконавчі. У зв’язку з тим, що фактори взаємопов’язані та взаємозалежні, врахувати їх вплив складно. Дуже трудомістким є процес виділення окремого фактору із загальної кількості одночасно діючих, а також розрахунку ступеню їх впливу (за допомогою визначеного показника) на загальний показник якості. Для виявлення реальних резервів підвищення якості роботи необхідно враховувати ступінь впливу кожного фактора, тому що недостатню дію одного з них можна лише частково замістити посиленим впливом іншого, але не повністю замінити його. Людина поки що не в силі повністю регулювати ступінь впливу об’єктивних факторів, але не враховувати їх не можна, бо це може негативно вплинути на досягнутий рівень підвищення якості за рахунок суб’єктивних факторів. У випадку негативного впливу об’єктивних факторів на якість роботу необхідно організовувати так, щоб з допомогою всієї системи суб’єктивних факторів, якщо не повністю, то частково згладити його.

Виходячи з цього, випливає, що при вивченні якості виконання кожної операції технологічного процесу необхідно враховувати те, що значення фактора залежить від умов, місця і часу його дії, а також від ступеня взаємозалежності та взаємозв’язку з іншими факторами.

У тих господарствах, де добре організоване управління якістю, оцінка всієї сукупності факторів сприяє ефективному вирішенню завдань підвищення якості виконуваних робіт та продукції, що виробляється.

Виявлений у роботі брак обов’язково має бути документально оформлений. Для цього на неякісно виконану операцію технологічного процесу потрібно складати акт про брак, в якому вказується назва забракованої операції, обсяг робіт, виконаних з браком, причини і винуватці браку, виділяється спеціальний розділ для розрахунку собівартості браку за елементами та статтями браку. Виправлення браку може здійснюватися як безпосередньо винуватцем, так й іншими працівниками. Ця операція має бути задокументованою.

 

2.3. Оперативний аналіз виробництва продукції в рослинництві

 

Для досягнення прогнозованої долі ринку кожного виду продукції необхідно здійснювати неперервний контроль за формуванням урожаю.

У зв’язку з тим, що кожна культура має свій період вегетації, який поділяється на фази розвитку, пов’язані із утворенням окремих органів або частин рослин, які мають тісні зв’язки і взаємну залежність між собою, переходять одна в одну і визначають майбутній урожай, оперативний аналіз виробництва продукції потрібно організувати за фазами розвитку. Так, в процесі оперативного аналізу виробництва зернових злаків прийнято виділяти такі етапи:

- аналіз сходів;

- аналіз кущення;

- аналіз виходу у трубку;

- аналіз колосіння;

- аналіз цвітіння;

- аналіз молочної стиглості;

- аналіз воскової стиглості;

- аналіз повної стиглості.

В процесі такого оперативного аналізу використовуються показники урожайності на корені. Види на урожай ще не дають реальної оцінки урожаю, це лише показник стану посівів.

В кожній фазі вегетації рослин після огляду посівної площі під тією або іншою культурою спеціалісти повинні складати акт обстеження стану врожаю, в якому дається заключення про стан видового урожаю. Джерелом інформації для заповнення даного документа є візуальна оцінка, при якій враховується: в зимовий період відсоток вимерзання і зрідження посівів, пізніше - густота сходів, ступінь розвитку рослин, ступінь кущення, густота стеблиння і стан колосу, ступінь засміченості посівів і т. п. За допомогою видів на урожай можна визначати урожай після певних стадій розвитку сільськогосподарських рослин, абстрагуючись від того, що подальші фази їх розвитку вплинуть на нього. На ранніх стадіях вегетації в акті вказуються дані, що характеризують тільки якісний стан посівів на окремих ділянках і виводяться середньозважені оцінки всього посіву окремих культур або груп однорідних культур. На більш пізніх стадіях для оцінки видів на урожай в акті використовуються якісні характеристики з врахуванням об’єктивних ознак (кількості колосків на 1 м², зерен в колосі, стебел на 1 м² для зернових; густота стану рослин на 1 га і середня маса бульб на кущі для картоплі і т. д.).

Дані акта обстеження стану урожаю служать джерелом інформації для оперативного аналізу видового урожаю. Перед початком збирання продукції необхідно в кожному структурному підрозділі здійснювати оперативний аналіз урожаю на корені. В зв’язку з тим, що в процесі збирання урожаю можливі втрати, оперативний аналіз на даному етапі є об’єктивною необхідністю.

Тільки дані аналізу урожаю на корені дозволяють оцінити виконання плану з валових зборів без вирахування втрат. Джерелами інформації про урожай на корені служать оцінки, одержані суб’єктивними (візуально, шляхом детального огляду полів перед збиранням) і об’єктивними методами (інструментально, шляхом вибіркового взяття проб в момент зрілості перед збиранням), а також методом балансових розрахунків (шляхом розрахунків на основі суцільних даних про фактичний збір і вибіркових даних про втрати). Для оперативного аналізу урожаю на корені слід користуватися даними таблиці 2.6, яка за вказаною формою складається агрономом і керівником госпрозрахункового підрозділу.

Таблиця 2.6

Аналіз урожаю озимої пшениці на корені

Номер поля	Площа збирання, га	Кількість проб, метрівок	Інтервал для проб	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Відхилення
план	факт	план	факт
…
Разом для культури

 

Дані про урожай на корені для кожного структурного підрозділу узагальнюються при складанні хлібофуражного балансу, який, в свою чергу, є джерелом інформації для внесення коректив в оперативні плани розстановки техніки і трудових ресурсів, для виявлення додаткових ресурсів, підвищення урожайності і забезпечення виконання планових завдань з всіх напрямів використання зерна.

Після збирання сільськогосподарських культур визначається фактичний урожай. Він є результатом економічно завершеного процесу виробництва і характеризує кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції кожного виду сільськогосподарських культур в бункерній масі. Від урожаю на корені він відрізняється на величину втрат.

Важливою передумовою здійснення оперативного аналізу на даному етапі є підвищення достовірності первинного обліку на всіх вихідних пунктах, через які проходить продукція, зокрема: на полі, в дорозі, на току або складі. Первинний облік має дати можливість проконтролювати стан продукції на кожному із пунктів. Продукцію зважують на вагах тільки на току господарства. На полі її маса не встановлюється. В реєстрі проставляється бункерна маса, яка є умовною, тому що її визначають, виходячи із кількості бункерів і середньої маси одного бункера. Документи обліку урожаю до надходження продукції на зважування носять формальний характер, оскільки не вміщують необхідної для обліку і аналізу інформації - точної маси продукції. Однак відмова від документального оформлення продукції на перших двох стадіях призводить до великих втрат. Ліквідувати цей недолік можна шляхом кращої організації підготовчих робіт, зокрема, перевірити стан транспортних засобів на здатність забезпечити транспортування продукції без втрат, проінструктувати відповідальних осіб, які будуть складати первинні документи, про порядок їх оформлення і терміни подання документів до бухгалтерії підприємства, пронумерувати всі первинні документи, перевірити стан вагового господарства тощо. З метою попередження втрат продукції на кожній із цих стадій необхідно щоденно всі первинні документи з її обліку групувати в накопичувальних відомостях. Головною особою, яка виконує цю операцію, є зав. током або зав складом. В її обов’язки входить за документами, які характеризують наявність продукції в дорозі, скласти зведену відомість перевезення зерна від комбайнів водіями, в якій щоденно відповідно до реєстрів нагромаджуються дані про кількість перевезеного зерна (маса нетто) для кожної марки і номеру машини, прізвище, ім’я та по-батькові водія і підбиваються підсумки даного показника за день, тиждень і всього від початку збирання за кожним водієм і для колективу в цілому. Вона подається зав. гаражем для вивчення ходу виконання маршрутів перевезення зерна і розробки заходів з їх вдосконалення.

Для групування продукції за ділянками і структурними підрозділами вищезгадані матеріально-відповідальні особи мають складати зведену відомість надходження зерна за культурами (табл. 2.7), яка служить агроному підставою для аналізу виконання плану урожайності на кожному полі сівозміни.

Практична цінність складання таких реєстрів полягає в посиленні контролю за своєчасністю і повнотою оприбуткування продукції на всіх етапах її руху. Одержані в результаті співставлення підсумкових даних відхилення дають можливість виявити, на якому із них найвищі втрати продукції. У ході збирання сільськогосподарських культур доцільно проводити оперативний аналіз виходу продукції, як за її обсягом, так і за зібраною площею за окремими виконавцями госпрозрахункових підрозділів і для підприємства в цілому. З цією метою доцільно в кожній бригаді вести журнал ходу збиральних робіт (табл. 2.8), в якому необхідно щоденно проставляти для кожного виконавця (комбайнера) зібрану площу за зміну і від початку періоду збиральних робіт за планом (виходячи із планів-графіків збирання сільськогосподарських культур) і фактично (за даними облікових листків трактористів-машиністів). Такий порядок ведення журналу дозволить щоденно вивчати ступінь виконання планового завдання кожним комбайнером.

 

 

 

Таблиця 2.7

Зведена відомість надходження зерна за культурами

Госпрозрахунковий підрозділ	Назва культури	Номер ділянки	Дата	Разом за 7 днів (тиждень), кг	Всього від початку збирання, кг
___	___	і т. д. за інші дні тижня
№ реєстру	маса нетто, кг	№ реєстру	маса нетто, кг
Бригада 1
Разом на ділянці
Разом для культури
Разом у бригаді
Всього в господарстві

 

 

Таблиця 2.8

Журнал контролю ходу збиральних робіт

ПІБ комбайнера Марка і номер комбайна

Планове завдання на період збирання

Фактично за дні збирання і наростаючим підсумком

__________ (дата)

і. т. д. за інші дні збирання

% виконання планового завдання за весь період збиральних робіт

всього

за 1 день

скошено, га

намолочено, ц

зібрано

намолочено

косити, га

намолотити, ц

скосити, га

намолотити, ц

за день

% виконання завдання

з початку збиральних робіт

за день

% виконання завдання

з початку збиральних робіт

РАЗОМ

 

У випадку невиконання виробничого завдання необхідно проаналізувати причини, що вплинули на це. Якщо виявиться, що із запланованими ресурсами не можна виконати планового завдання в оптимальні строки, необхідно перерозподілити їх так, щоб урожай зібрати із найменшими втратами, тобто якщо не в оптимальні, то хоча б у допустимі строки. Шляхом порівняння планових даних про посівні площі і одержання наростаючим підсумком даних про зібрану площу щоденно визначається площа, яку необхідно зібрати до кінця робіт. У зв’язку з тим, що на збирання урожаю з більш продуктивної площі потрібно більше часу і матеріальних ресурсів, необхідно обов’язково вести облік кількості зерна, намолоченого кожним комбайнером.

Одержані в результаті аналітичної обробки цього документа дані є важливим джерелом інформації для виявлення передових структурних підрозділів.

Щоденно підсумкові дані про хід збиральних робіт у кожному механізованому загоні узагальнюються в журналі ходу збиральних робіт в підприємстві. Складання такого журналу дозволяє щоденно оцінювати хід збиральних робіт у господарстві, визначати передові механізовані загони, вивчати і розповсюджувати їх досвід на інші загони, а у випадку необхідності використовувати передовий загін для надання допомоги відстаючому, щоб досягти високих кінцевих результатів на збиральних роботах в підприємстві.

Щомісячні підсумкові дані журналу обліку збиральних робіт є джерелом для складання виробничого звіту з рослинництва, а нагромаджені підсумкові дані за весь період збиральних робіт дають можливість визначити валовий збір продукції, що є реальною основою для розрахунку виплат за неї, а також вихідною базою для встановлення нормативів формування фонду оплати праці. За даними журналу можна визначити тривалість збирального періоду, а також розрахувати втрати на ідентичних площах від затягування строків збиральних робіт.

З метою контролю за надходженням продукції в період збиральних робіт доцільно визначати обсяг продукції, яка фактично надійшла, ступінь виконання плану з валового збору кожної культури, визначати розміри, виявляти фактори, що впливають на відхилення у валовому зборі.

Аналізуючи виконання плану виходу продукції, необхідно забезпечити співставність планового і фактичного валових зборів (тільки з площі однакової якості). В поточній звітності фактичний валовий збір відображається з фактично зібраної площі, плановий - з планової посівної. Тому перед початком аналізу слід встановити відповідність планової і зібраної площі для кожної культури. Якщо підприємство не виконує плану посіву або посіви загинули, план з валового збору можна виконати тільки за умови збільшення порівняно з планом продуктивності зібраної площі.

Факторами, які викликають відхилення у валовому зборі є зміна посівних площ і урожайності. Розмір впливу кожного із них визначається способом різниць. У зв’язку з тим, що урожайність сільськогосподарських культур багато в чому залежить від якісного складу ґрунтів, в процесі аналізу виконання плану з урожайності і валового збору продукції потрібно розрахувати і вивчити відхилення від плану для кожної ділянки.

Оперативно-аналітична робота щодо виходу продукції різних сільськогосподарських культур має враховувати специфічні особливості їх збирання і проходження всіх вихідних пунктів кожним видом продукції.

Так, особливістю проведення аналізу виходу продукції буряківництва є те, що його можна здійснити лише після відправлення продукції на цукрові заводи і надходження приймальної квитанції, тобто після її реалізації. Існуючий порядок первинного обліку не забезпечує поточного контролю за виходом продукції і не дає можливості аналізувати виконання плану валового збору у ході одержання продукції.

Щоб цей процес не був безконтрольним, потрібно вдосконалювати його організацію. Зважити всі буряки, які відправляються на цукрові заводи, неможливо, тому що вони вивозяться із різних полів, а якщо заїжджати на ваги, підприємство понесе великі втрати часу, матеріальних і грошових ресурсів. Частково можна виміряти кількість буряків з допомогою мірної тари. На машинах, які використовуються на вивозі цукрових буряків, роблять мітки, до рівня яких навантажується машина. Першу навантажену машину (відповідної марки) на цукровий завод супроводжує член колективу, який реалізує продукцію або обліковець, він слідкує за правильністю зважування буряків. Визначена маса і буде проставлятися на всі супроводжувальні документи завантаженої на рівень мітки машини. Втрату цукрових буряків при перевезенні можна попередити, якщо закрити машину брезентом або сіткою.

Для посилення контролю за виробництвом продукції пропонується вести журнал контролю ходу збиральних робіт, в якому щоденно для кожної ланки (загону) потрібно враховувати зібрану площу, кількість виробленої продукції в бункерній масі. Ведення такого журналу дає можливість постійно контролювати виконання плану валового збору цукрових буряків, як у відношенні кількості, так і якості (табл. 2.9).

Розраховані відхилення залікової маси від бункерної дозволять аналізувати щоденні втрати від фізичної забрудненості і засміченості буряків і намітити систему заходів їх зменшення. Досягти цього можна добре організувавши очистку цукрових буряків.

Якщо буряки погано очищені, підприємство несе подвійні втрати: по-перше, збільшуються витрати з реалізації, по-друге, вивозиться найродючіший шар ґрунту, для відновлення якого потрібні великі затрати.

З метою посилення контролю за визначенням урожайності необхідно перейти до обліку урожаю за чистою масою, встановивши допустимий відсоток фізичної забрудненості коренів, за перевищення якого заводи будуть застосовувати санкції до постачальників на відшкодування витрат, пов’язаних з додатковою переробкою забрудненої сировини і вивезенням землі з території бурякоприймальних пунктів.

Використання журналу контролю ходу збиральних робіт до­зволить своєчасно розробити систему заходів з ліквідації непро­дуктивних втрат.

Важливим етапом аналізу є своєчасне виявлення причин втрат урожаю. Ефективність такого аналізу значною мірою зале­жить від організації їх обліку та від того, наскільки спеціалісти оволоділи способами, з допомогою яких можна визначити їх розмір. Для цього в кожному підприємстві необхідно розробити довідкову таблицю можливих втрат урожаю та методів їх вимірювання.

 

 

Таблиця 2.9

Журнал контролю ходу збиральних робіт у буряколанці

Дата

Площа, га

Бункерний (валовий) збір, ц

Забрудненість, %

Залікова валова маса, ц

Урожайність, ц

Відхилення фактичної урожайності від планової

Відхилення залікової маси від

планова

зібрана

% виконання планового завдання

планова

фактична

бункерна

залікова

за день

наростаючим підсумком

бункерна

залікова

Всього