До теми 6.

1. Якими принципами керується суддя у діяльності під час здійснення правосуддя?

2. Яким чином забезпечується незалежність суддів в Україні?

3. Розкрийте зміст соціальних гарантій незалежності судів.

 

Відповідь аргументуйте та поясніть.

 

Індивідуальні навчально-дослідні завдання

1. Надайте процесуальну характеристику суду (судді) в кримінальному судочинстві, заповнивши цю таблицю:

 

СУД (СУДДЯ)
Хто може бути суддею	Судові інстанції	Повноваження
В досудових стадіях процесу	В судових стадіях процесу

 

2. За аналогічною схемою надайте характеристику суду (судді) в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві.

Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекцій

 

Змістовий модуль І. Загальні положення функціонування судової влади та судової системи

Всього годин – 36, в тому числі лекції – 6, семінарські заняття – 6, практичні заняття – 6, індивідуальна робота – 9, самостійна робота – 9.

 

 

Тема 1. Предмет, метод і основні поняття навчальної дисципліни “Судова влада в Україні”

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 1 (2 год.)

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Предмет навчальної дисципліни “Судова влада в Україні” та методи її вивчення.

2. Поняття, ознаки судової влади в Україні, її співвідношення з іншими гілками влади.

3. Співвідношення дисципліни “Судова влада в Україні” з іншими навчальними дисциплінами.

4. Нормативно-правові акти України з питань судової влади.

5. Вплив норм міжнародного права на розвиток законодавства про судову владу і практики його застосування в Україні.

Додаткові питання:

1. У чому полягає роль дисципліни “Судова влада в Україні” в становленні професії юриста.

2. Правові основи дисципліни “Судова влада в Україні”.

3. Міжнародні правові акти, що впливають на розвиток дисципліни “Судова влада в Україні”.

Теми рефератів, доповідей

1. Поняття, зміст та значення дисципліни “Судова влада в Україні”.

2. Визначення поняття “судова влада”, ознаки судової влади.

3. Розмежування судової влади від інших гілок влади.

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Предмет навчальної дисципліни “Судова влада в Україні”, “судова влада в Україні”, “співвідношення судової влади з іншими гілками влади”, “законодавство про судову владу”.

Рекомендована література:

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р. на V сесії Верховної Ради України // ВВР України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 2001 р. // Відомості Верховного Суду України. — 1992. — № 6. — Ст. 56.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90–91).

4. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ВВР України. — 2006. — № 35—36, № 37. — Ст. 446.

5. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 24. — Ст. 146.

6. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 49. — Ст. 242.

7. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. — 2010. — № 51—59.

8. Висновок Венеціанської комісії стосовно Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (повна версія) від 25 жовтня 2010 р. // Страсбург, 2010.

9. Басай В. Д. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: у 3 кн.: підручник для вузів: [Рекомендовано МОП] / В. Д. Басай. — Коломия : Вік, 2006. — 4–те вид., доп. і змін. — 992 с.

10. Безнасюк А. С. Судебная власть : учебник / А. С. Безнасюк, X. У. Рустамов // Закон и право. — М.: Юнити–Дана, 2002.

11. Глущенко С. Вищі спеціалізовані суди: сучасний етап забезпечення касаційного оскарження / С. Глушенко // Юридична Україна. — 2010. — №7.–С. 109–113.

12. Гусак М. Судоустрійний закон потребує змін / М. Гусак // Судовий випуск. – 2010. – № 9 (30 вересня) – С. 1, 8–9.

13. Денищук Ж. Судова влада: її місце і роль у суспільстві / Ж. Денищук // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 8. — С. 29—30.

14. Дрок Г. Сучасний етап судової реформи в Україні/ Г. Дрок// Юридичний вісник. — 2010. — № 3. — С. 11—15.

15. Єфремова Н. В. Суд і судочинство в Українській Народній Республіці Українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці (1917– 1920 pp.) / Н. В. Єфремова. — О., Фенікс, 2007. — 280 с.

16. Іваницький С.О. Формування складу народних засідателів у судовій системі України: монографія / С.О. Іваницький. – Луганськ: РВВ ДДУВС, 2007. – 180 с.

17. Коваль В. М. Актуальні проблеми організації та діяльності апеляційних судів в Україні: монографія / В. М. Коваль. — Севастополь, 2005. — 160 с

18. Короленко М. П. Судова влада, правосуддя та проблеми реформування судоустрою в Україні / М. П. Короленко, Г. П. Тимченко // Судова апеляція. — 2006. — № 2. — С. 23—34.

19. Марочкін І. Є. Порівняльне судове право : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич, Н. В. Сібільова [та ін.]. — X.: Право, 2008.

20. Молдован А.В. Судоустрій Федеративної Республіки Німеччина / А.В. Молдован // Вісник: Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2000. – №37. – С. 74–79.

21. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. — 360 с.

22. Молдован В. В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН : навч. посіб B.В. Молдован. — К.: Кондор, 2004. — 256 с.

23. Попелюшко В. О. Мала судова реформа та захист прав громадян / В.О. Попелюшко. — К.: Кондор, 2006. — 236 с.

24. Суди і судочинство в Україні: Нормат. правове регулювання / упоряд. О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.

25. Судові та правоохоронні органи України: зб. нормат. актів: [Рекомендовано МОН] / упоряд. Г.Й. Пузанова [та ін. ]. — О.: ОНМУ, 2005. — 470с.

26. Тимченко С.М. Судові і правоохоронні органи України: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 354 с.

27. Удалова Л.Д. Суд як суб’єкт кримінально–процесуального доказування: монографія / Л.Д.Удалова, В.Я.Корсун. – Київ: “Скіф”, 2012. – 166с.

28. Філін Д. Функції суду в досудових стадіях кримінального процесу // Право України. – 2005. – № 1. – С.63–65.

29. Хамник М. Принцип спеціалізації у розбудові судової системи України та господарські суди / М. Хамник // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. – № 2. – С. 17–23.

30. Цахло М. Судова система ФРН / М. Цахло // Юридичний журнал. — 2004. – № 9. – С. 101–110.

31. Шишкін В. І. Судові системи країн світу / В. І. Шишкін. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — Кн. 1.

32. Ярмакі В. Щодо особливостей правового статусу судових органів України / В. Ярмакі // Вісник прокуратури. — 2010. — № 4. — С. 112—117.

 

Тема 2. Судова влада і судова система

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 2 (2 год.)

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Роль суду в житті суспільства.

2. Функції судової влади, їх поняття і порядок реалізації.

3. Визначення поняття функції “правосуддя” та її роль у здійсненні завдань судовою владою.

4. Загальна характеристика судової системи України.

5. Принципи судоустрою України за Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

 

Додаткові питання:

1. У чому полягає роль судової влади у державі і суспільстві?

2. Які функції судової влади Ви знаєте?

3. Які окремі ланки виділяють науковці у судовій системі України?

4. Які суди відносяться до судів І–ї інстанції, ІІ–ї інстанції та ІІІ–ї інстанції?

5. Чи входять третейські суди до судової системи України?

6. Які Ви знаєте принципи побудови судоустрою України, розкрийте їх зміст?

Теми рефератів, доповідей

1. Роль суду в житті незалежної, соціальної, демократичної, правової держави – Україна.

2. Принципи та конституційно-правові умови організації судової влади в Україні.

3. Роль концепції судової реформи 1992 року у становленні судової системи в Україні.

 

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Функції судової влади”, “функції “правосуддя”, “завдання судової влади”, “судова системи України”, “принципи судоустрою України”.

 

Рекомендована література:

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р. на V сесії Верховної Ради України // ВВР України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90–91).

3. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ВВР України. — 2006. — № 35—36, № 37. — Ст. 446.

4. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 24. — Ст. 146.

5. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 49. — Ст. 242.

6. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. — 2010. — № 51—59.

7. Про третейські суди: Закон України від 11 квітня 2004 р. // ВВР України. – 2004. –№ 35. – Ст. 412.

8. Висновок Венеціанської комісії стосовно Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (повна версія) від 25 жовтня 2010 р. // Страсбург, 2010.

9. Абова Т. Н. Судебная власть : науч. изд. / Т. Н. Абова, Е. Б. Абросимова, М. В. Боровский [и др.]; под ред. И. Л. Петрухина. — М.: ООО “ТК Велби”, 2003.

10. Басай В. Д. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: у 3 кн.: підручник для вузів: [Рекомендовано МОП] / В. Д. Басай. — Коломия : Вік, 2006. — 4–те вид., доп. і змін. — 992 с.

11. Безнасюк А.С., Рустамов Х.у. Судебная вдасть: Учебник для вузов. – М.: ЮНШИ–ДАНА, Закон и право, 2002. – 455 с.

12. Бринцев В. Д. Організаційпо–правове забезпечення судової влади: Нормативна база / В. Д. Бринцев, К. С. Садовський, Т. Р. Цицоря. — X.: Ксилон, 2000. — 408 с.

13. Глущенко С. Вищі спеціалізовані суди: сучасний етап забезпечення касаційного оскарження / С. Глушенко // Юридична Україна. — 2010. — №7.–С. 109–113.

14. Грошевой Ю. М. Інституційна побудова судової системи України / Ю. М. Грошевой // Конституційні аспекти судової реформи; Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. — X., — 2008. — С. 14—23.

15. Єгорова В. С. Права і обов’язки суддів судів загальної юрисдикції: теоретичні питання / В. С. Єгорова // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики. – 2006. — С. 237–240.

16. Іваницький С.О. Формування складу народних засідателів у судовій системі України: монографія / С.О. Іваницький. – Луганськ: РВВ ДДУВС, 2007. – 180 с.

17. Карпечкін П. Основні функції органів судової влади / П. Карпечкін // Вісник прокуратури. — 2003. — № 1. — С. 87—90.

18. Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України / В. Коваль // Право України. — 2003. — № 12. — С. 20—24.

19. Михеєнко М.М. та ін. Порівняльне судове право: Підручник / М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, Л.К. Радзієвська. – К.: Либідь, 1993. – 328 с.

20. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. — 360 с.

21. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – X.: Одіссей, 2007. –528 с.

22. Паламарчук О. С. Розвиток судової влади в Україні (теоретико–правові аспекти дослідження) / О. С. Паламарчук // Держава і право: Юридичні і політичні науки. — 2007. — Вип. 35. — С. 76 –81.

23. Петрухин И.Л. Судебная власть: контроль за расследованием преступлений. – М.: ТК Велби, Изд–во Проспект, 2008. –288 с.

24. Попелюшко В. О. Мала судова реформа та захист прав громадян / В.О. Попелюшко. — К.: Кондор, 2006. — 236 с.

25. Руденко М.В., Говоруха М.М., Рибалко Г.С. Судова влада та правоохоронні органи України: Підручник для студ. вищих юрид. навч. закладів. – X.: Харків юридичний, 2007. – 548 с.

26. Савченко А. С. Принцип независимости судебной власти / А. С. Савченко // Российский судья. — 2009. — № 3. — С. 10—11.

27. Святоцький О. Судова влада в Україні: актуальні питання реформування / О. Святоцький // Право України. – 2010. – № 5. — С. 30—39.

28. Сердюк В. Єдність судової системи в контексті судово–правової реформи /B.Сердюк // Юридичний вісник України. — 2008. — 2–8 лютого.

29. Сердюк В.В. Верховний суд України в системі розподілу функцій влади: Монографія. – К.: Істина, 2007. – 232 с.

30. Судова влада в Украйні. Інтерв'ю завідувача кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” М. Козюбри головному редактору журналу “Право України” академіку О. Святоцькому / М. Козюбра // Право України. — 2009. — № 12. — С. 47—63.

31. Фиолевский Д.П. Судебная власть и правоохранительная система Украины: Учебное пособие. – Донецк: Донеччина, 2003. –272 с.

Тема 3. Розвиток судової системи України у новітню епоху

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 3 (2 год.)

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Судова система України у складі Російської імперії в результаті судової реформи 1864 року.

2. Стан судоустрою України у періоди існування урядів національно–демократичної орієнтації (1917 – 1920 роки).

3. Становлення судової системи радянської України та її сутнісні характеристики.

4. Удосконалення судової системи України до затвердження концепції судово-правової реформи 1992 року.

5. Концепція судово-правової реформи 1992 року та результати її реалізації.

6. Конституційні аспекти удосконалення судоустрію та судочинства в Україні.

7. Мала судова реформа (2001 – 2002 роки).

8. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року та його роль у здійсненні судової реформи.

Додаткові питання:

1. Які основні завдання судової реформи 1864 року?

2. Кому належала судова влада за реформою 1864 року?

3. Який зміст Закону Центральної Ради України “Про утворення Генерального Суду”?

4. Розкрийте зміст тимчасового положення Ради Народних Комісарів УРСР “Про суд і революційні трибунали в УРСР”.

5. Які завдання покладалися на Верховний Суд СРСР в період нової економічної політики (1922 – початок 30–х років).

Теми рефератів, доповідей

1. Зміст малої судової реформи в Україні (2001–2002 роки).

2. Роль Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у вдосконаленні судочинства і судоустрою в Україні.

 

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Судова реформа”, “концепція судово-правової реформи”, “судова система”.

 

Рекомендована література:

1. Концепція судово-правової реформи в Україні. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Голос України. – 1992.– 12 серпня.

2. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

3. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10 травня 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1376.

4. Алакпаров К. Д. История развития судоустройства и судопроизводства в 20–х — 30–х годах XX века / К. Д. Алакпаров // Юридические науки. —2009. – № 5. – С. 7–9.

5. Бойко В. Судова реформа очима професіонала (розмову вела Катерина Фоміна) / В.Бойко // Правовий тиждень. – 2010. – 7 вересня (№36). – С.З.

6. Брьнцев В.Д. Судебная власть (правосудне). Итоги реформ 1992–2003 гг. на Украине. – X., 2004. – 224 с.

7. Василевич М. В. Напрями реформування судової системи України / М. В. Василевич // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2008. — № 3. — С. 63—69.

8. Грошевой Ю. М. Подальше вдосконалення системи органів кримінальної юстиції України / Ю. М. Грошевой // Вісник Національної академії прокуратури України. — 2008. — № 2. — С. 32—38.

9. Грошевий Ю.М. Судове слідство за статутом кримінального судочинства 1864 р. // Грошевий Ю.М. Вибрані твори. – Х. : Право, 2011. – С. 265–271.

10. Долежан В. В. Деякі конституційні аспекти реформування судоустрою та судочинства України / В. В. Долежан // Конституційні аспекти судової реформи. — 2008. — С. 25—30.

11. Долматова Н., Ковальова С, Музиченко П. та ін. Суд і судочинство на українських землях XIV – XVI століть / За ред. П. Музиченка. – Одеса, 2000. – 180 с.

12. Дрок Г. Сучасний етап судової реформи в Україні/ Г. Дрок// Юридичний вісник. — 2010. — № 3. — С. 11—15.

13. Єфремова Н. В. Суд і судочинство в Українській Народній Республіці Українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці (1917– 1920 pp.) / Н. В. Єфремова. — О., Фенікс, 2007. — 280 с.

14. Илюхин А. В. История развития судоустройства и судопроизводства 20–х — 30–х годах XX в. / А. В. Илюхин // Юридические науки. — 2009.– № 5.–С. 7–9.

15. Іваницький С.О. Формування складу народних засідателів у судовій системі Україні: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 224 с.

16. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. — О.: Юрид. літ. — 2010. — 312 с.

17. Ківалов С. В. На вирішальному етапі реформування судоустрою, судочинства і прокуратури / С. В. Ківалов // Вісник прокуратури. — 2009. — № 4. – С. 3–8.

18. Ківалов С. В. Потрібна здорова Феміда / С. В. Ківалов // Голос України. —2009.– № 49. – С. 4.

19. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 288 с.

20. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. – К.: Ін Юре, 2004. – 544с.

21. Онопенко В. Яким бути українському судочинству? / В. Онопенко / Юридичний вісник України. — 2010. — 11 червня (№ 6) — С. 4—5.

22. Опришко В. Основні засади судової реформи / В. Опришко // Право України. – 2010. – № 5. – С. 14–19.

23. Осадчая Л. І. Судебная система в период становления советского государства (1917—1928 гг.) / Л. I. Осадчая // Вопросы гуманитарных наук. — 2005.–№6. –С. 160–164.

24. Подковенко Т. О. Законодавство про судоустрій та судочинство у період Гетьманату Павла Скоропадського / Т. О. Подковенко // Держава і право: Юридичні і політичні науки. — 2008. — Вип. 41. — С. 146—152.

25. Скомороха В. Деякі питання вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України// Вісник Конституційного суду України. – 2010. – № 5. – С.111–116.

26. Смыкалин А. Советская судебная система в послевоенные годы / А. Смыкалин // Российская юстиция. — 2002. — № 12. — С. 39—42.

27. Соломон Питер Г. (мл.) Проблемы развития правового строя в постсоветской России / пер. с англ.; П.Г. Соломон (мл.). – М.: Центр конституц. и исслед., 1997.

28. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. –К.: Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.

29. Судебние системи европейских стран: Справочник / Перев. с франц. Д.И. Васильєва и с англ. О.Ю. Кобякова. – М.: Международные отношения, 2002. – 336 с.

30. Учреждение судебных установлений от 20 ноября 1864 г. / Российское законодательство X – XX веков. В 9–ти томах. – Т. 8 Судебная реформа. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 3О – 116.

31. Фесенко І. М. Загальні тенденції реформування судоустрою та статусу суддів відповідно до європейських стандартів / І. М. Фесенко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 12. — С. 152 —154.

32. Черниченко С.А. Возникновение и развитие советской судебной системы в Украине (1918–1925 гг.) / С.А. Черниченко // Проблеми законності. – Вип. 52. – 2002. – С. 27–36.

33. Попелюшко В. О. Мала судова реформа та захист прав громадян / В.О. Попелюшко. — К.: Кондор, 2006. — 236 с.

34. Шицький І. Б. Про окремі проблеми судової реформи / І. Б. Шицький // Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 7. — С. 33—38.

35. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навчальний посібник. У 3–х кн. – Кн. 2. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 336 с.

 

Змістовий модуль ІІ. Судова система в Україні: структура та діяльність

Всього годин – 36, в тому числі лекції – 6, семінарські заняття – 6, практичні заняття – 6, індивідуальна робота – 9, самостійна робота – 9.

Тема 4. Структура судової системи України

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 4 (2 год.)

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Порядок утворення і ліквідація судів.

2. Види, структура, повноваження місцевих суддів.

3. Види, структура, повноваження апеляційних судів.

4. Види, структура, повноваження вищих спеціалізованих судів.

5. Статус Верховного Суду України за Законом України від 7.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів”.

Додаткові питання:

1. Дайте загальну характеристику системи судів загальної юрисдикції в Україні.

2. Висвітліть роль місцевих судів у судовій системі України.

3. Яким є повноваження Верховного Суду України зі здійснення судочинства.

4. Охарактеризуйте підстави утворення і ліквідацію судів загальної юрисдикції.

Теми рефератів, доповідей

1. Структура та повноваження вищих спеціалізованих судів.

2. Роль апеляційних судів у системі судів загальної юрисдикції.

3. Склад, порядок формування і структура Верховного Суду України.

 

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Суди загальної юрисдикції”, “місцеві суди”, “апеляційні суди”, “вищий спеціалізований суд”,“ Верховний Суд України”.

 

Рекомендована література:

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р. на V сесії Верховної Ради України // ВВР України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 24. — Ст. 146.

3. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 49. — Ст. 242.

4. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. — 2010. — № 51—59.

5. Про третейські суди: Закон України від 11 квітня 2004 р. // ВВР України. – 2004. –№ 35. – Ст. 412.

6. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 і 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 19 грудня 1985 р. // Судові та правоохоронні органи європейських країн: навч.–метод. посіб. — О.: Юрид. літ., 2005. — С. 55—61.

7. Бурак О. Загальні питання розмежування цивільної, господарської та адміністративної юстиції / О. Бурак // Вісник Вищого адміністративного суду України. — 2010. — № 1. — С. 76—81.

8. Глущенко С. Вищі спеціалізовані суди: сучасний етап забезпечення касаційного оскарження / С. Глушенко // Юридична Україна. — 2010. — №7.–С. 109–113.

9. Гринюк В.О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України: автореф. дис. … канд.. юрид. наук (12.00.09) / Київ. нац. ун–т ім.Т.Шевченка. – К., 2004. – 20с.

10. Денищук Ж. Судова влада: її місце і роль у суспільстві / Ж. Денищук // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 29–30.

11. Жуковский А. Г. Судоустройство Украины : учебник / А. Г. Жуковский под ред. Л. Г. Личмана. — X.: Одиссей, 2009. — 440 с.

12. Жуковский А. Г. Судоустройство Украины: История, теория и практика учеб. пособ. / А. Г. Жуковский ; под ред. Л. Г. Личмана. — X.: Одиссей, 2010. — 2–е изд., перераб. и доп. — 440 с.

13. Карпечкін П. Система судів загальної юрисдикції / П. Карпечкін // Прокуратура. Людина. Держава. — 2005. — № 5. — С. 56—64.

14. Коваль В. М. Актуальні проблеми організації та діяльності апеляційних судів в Україні: монографія / В. М. Коваль. — Севастополь, 2005. — 160 с

15. Коваль В. М. Кадри апеляційних судів: проблеми формування / В. М. Коваль // Актуальні проблеми держави і права. – 2003. – Вип. 19.– С. 388–395.

16. Ковтун Н.Н. Следственный судья в уголовном судопроизводстве: за и против / Н. Н. Ковтун // Российская юстиция. – 2010. – № 9. – С.41–45.

17. Косов В.В. Суд (суддя) як суб’єкт судово-контрольної діяльності у досудових стадіях кримінального процесу // Вісник Луганського держ. ун-ту внутр. справ. Спец. вип. – 2011. – № 8. – С. 338–346 .

18. Кузнецова Н. До питания про підвищення професійної підготовки суддівських кадрів / Н. Кузнецова // Право України. – 2010. – № 5. – С. 24–31.

19. Куйбіда Р. О. Спеціалізація, територіальність та інстанційність в організації системи судів в Україні / Р. О. Куйбіда // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2005. — № 9. — С. 82—91.

20. Маєвська А. А. Міжнародний кримінальний суд: перші справи / А. А. Маєвська // Актуальні проблеми політики. – 2006. – Вип. 2. – С. 107–110.

21. Москвич Л. Принцип спеціалізації судів, вітчизняний та світовий досвід Л.Москвич // Право України. — 2008. — № 9. — С. 26—30.

22. Назаров І. В. Принципи побудови судової системи / І. В. Назаров. —Фінн, 2009. — 110 с.

23. Назаров І. В. Система органів судової влади України / І. В. Назаров Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2007. — Вип. 37. С. 162–167.

24. Овчаренко О.М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації: монографія / О.М. Овчаренко. – Х.: Право, 2008. – 156 с.

25. Полянський Ю. Є. Рішення Конституційного Суду України про Конституційний суд та його наслідки / Ю. Є. Полянський, В. В. Долежан // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – О., 2004. – Т. 3. – С. 70–74.

26. Понихидии Ю.М. Основные положения дискуссий, развернувшейся при попытке пересмотра судебных уставов в области судоустройства комиссией П. В. Муравьева / Ю. М. Понихидии // Вестник Саратовской государственной академии права. — 2006. — № 5. — С. 206—212.

27. Попелюшко В. О. Мала судова реформа та захист прав громадян / В.О. Попелюшко. — К.: Кондор, 2006. — 236 с.

28. Порощук Т. С. Проблеми конституційного формування судової системи України (1990—1996 pp.) / Т. С. Порощук // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 1997. — № 3. — С. 28—36.

29. Самохвалов В. Правовий статус третейських суддів / В. Самохвалов // Судоустрій і судочинство в Україні. — 2007. — № 2. — С. 100—112.

30. Сердюк В.В. Верховний суд України в системі розподілу функцій влади: Монографія. – К.: Істина, 2007. – 232 с.

31. Сілантьєва Є. Є. Деякі проблеми розмежування юрисдикції спеціалізованих судів / Є. Є. Сілантьєва // Проблеми законності. — X., 2008. — Вип. 98.–С. 168–175.

32. Скавронік В. М. Адміністративно–юрисдикційна діяльність суду: дис. канд. юрид. наук / В. М. Скавронік. — О., 2002.

33. Судові та правоохоронні органи України: зб. нормат. актів: [Рекомендовано МОН] / упоряд. Г.Й. Пузанова [та ін. ]. — О.: ОНМУ, 2005. — 470с.

34. Удалова Л. Професійній підготовці судійського корпусу – постійну увагу / Л.Удалова Д. Письменний // Судебно–юридическая газета. –2011. − 5 груд. − № 47.

35. Хамник М. Принцип спеціалізації у розбудові судової системи України та господарські суди / М. Хамник // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. – № 2. – С. 17–23.

Тема 5. Суддівське самоврядування в Україні

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 5 (2 год.)

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Завдання і структура суддівського самоврядування.

2. Компетенція і порядок роботи зборів судів.

3. Компетенція і порядок роботи конференцій судів.

4. Компетенція і порядок діяльності Ради суддів.

5. З’їзд суддів – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні.

Додаткові питання:

1. Які повноваження та функції Ради суддів України?

2. Який порядок формування Ради суддів Україні?

3. Хто входить до складу конференції суддів?

4. Які питання обговорює з’їзд суддів України?

Теми рефератів, доповідей

1. Загальні засади суддівського самоврядування.

2. Роль державної судової адміністрації України як складової частини інфраструктури судової влади.

 

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Суддівське самоврядування”, “завдання суддівського самоврядування”, “збори суддів”, “конференція суддів”, “Ради суддів”, “з’їзд суддів”.

 

Рекомендована література:

1. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 24. — Ст. 146.

2. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. — 2010. — № 51—59.

3. Європейська хартія про статус суддів від 10 липня 1998 р. // Судові та правоохоронні органи європейських країн: навч.–метод. посіб. — О.: Юрид. літ., 2005. – С. 49–60.

4. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 і 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 19 грудня 1985 р. // Судові та правоохоронні органи європейських країн: навч.–метод. посіб. — О.: Юрид. літ., 2005. — С. 55—61.

5. Бринцев В. Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні: Нормат. база, проблеми та шляхи їх вирішення / В.Д.Бринцев. — К.: Юстініан, 2003. — 400 с. — [Книжкова полиця судді].

6. Валанчус В. Деякі зауваження щодо дисциплінарної відповідальності суддів / В. Валанчус // Вісник Академії прокуратури України. — 2007. — №4.–С. 102–107.

7. Винокурова І. Проблеми кадрового забезпечення адміністративних судів / І. Винокурова // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 4. – С. 78–83.

8. Городовенко В. Порядок призначення та обрання суддів на посаду як гарантія незалежності суддів / В. Городовенко // Підприємництво, гос–подарство і право. — 2008. — № 7. — С. 145—148.

9. Грошевой Ю. М. Інституційна побудова судової системи України / Ю. М. Грошевой // Конституційні аспекти судової реформи; Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. — X., — 2008. — С. 14—23.

10. Запорожець М. Сутність та особливості державно–службових відносин у судах / М. Запорожець // Право України. – 2007. – № 4. – С. 18–21

11. Захарова О. Дисциплінарна відповідальність суддів / О. Захарова // Юридичний вісник України. — 2009. — 28 березня—3 квітня (№ 13). – С.4.

12. Іваницький С.О. Формування складу народних засідателів у судовій системі України: монографія / С.О. Іваницький. – Луганськ: РВВ ДДУВС, 2007. – 180 с.

13. Карабань В. Правосуддя: людський фактор: Хто працюватиме в судах України / В. Карабань // Юридичний вісник України. – 2003. – № 43. – С. 1,4.

14. Ківалов С. Президент захистив громадян від перевертнів у суддівських мантіях / С. Ківалов // Юридичний вісник України. – 2010. – 22–28 травня (№21). – С. 2–3.

15. Коваль В. М. Кадри апеляційних судів: проблеми формування / В. М. Коваль // Актуальні проблеми держави і права. — 2003. — Вип. 19.– С. 388–395.

16. Козьяков И.Н. Судоустройство и организация правоохранительных органов: Учебное пособие. – Алчевск: ИПЦ “Ладо”, Донбасский горнометаллургический институт, 1998. – 319 с.

17. Короленко М. П. Судова влада, правосуддя та проблеми реформування судоустрою в Україні / М. П. Короленко, Г. П. Тимченко // Судова апеляція. — 2006. — № 2. — С. 23—34.

18. Коротун О. М. Суддівське самоврядування та голова суду: співвідношення функцій та завдань / О. М. Коротун // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – № 1. – С. 135–138.

19. Коротун О. М. Суддівське самоврядування: порівняльний аналіз законодавства України і окремих країн ближнього та далекого зарубіжжя / О. М. Коротун // Адвокат. — 2007. — № 5. — С. 17—20.

20. Кузнецова Н. До питания про підвищення професійної підготовки суддівських кадрів / Н. Кузнецова // Право України. – 2010. – № 5. – С. 24–31.

21. Лобойко Л. М. Щодо доцільності запровадження суду присяжних в Україні / Л. М. Лобойко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2006—2008. — № 3. — С. 257—262.

22. Мещерякова Н. Дисциплінарна відповідальність суддів / Н. Мещерякова // Юридичний вісник України. — 2005. — 28 травня—3 червня (№21).–С. 6.

23. Москвич Л. М. Проблеми підбору суддівських кадрів в Україні / Л. М. Москвич // Актуальні проблеми держави і права. — 2001. — Вип. 10. C. 275–283.

24. Москвич Л. М. Проблеми проведення кваліфікаційного іспиту кандидат на посади суддів / Л. М. Москвич // Проблеми законності. — 2007. Вип. 90.–С. 177–185.

25. Москвич Л. Принцип спеціалізації судів, вітчизняний та світовий досвід Л.Москвич // Право України. — 2008. — № 9. — С. 26—30.

26. Назаров І. В. Призначення суддів на адміністративні посади: питання нормативного врегулювання /1. В. Назаров // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 7. – С. 98–104.

27. Назаров І. В. Принцип територіальності побудови судової системи в законодавстві України та європейських держав / І. В. Назаров // Проблеми законності. — X., 2009. — Вип. 104. — С. 223—231.

28. Нестерчук Л. П. Право звернення до Вищої ради юстиції з метою запобігання та протидії корупції серед суддів / Л. П. Нестерчук // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави. — 2008. С. 129–135.

29. Пилипчук П. П. Ще раз про незалежність суддів / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 9. — С. 2—5.

30. Подкопаєв С. Етика суддів: міжнародний досвід та проблеми регулювання в Україні / С. Подкопаєв // Право України. — 2005. — № 6. — С. 100–104.

31. Самсін I. BKKC України: перезавантаження. Боротьба зі старими проблемами у новому форматі / І . Самсін // Судовий випуск. — 2010. — 26 серпня (№8).–С. 1,4.

32. Скомороха Л. Конкурсний добір кандидатів на посади суддів: міжнародний досвід і вітчизняні реалії / Л. Скомороха // Право України. —2009.– № 4.

33. Скомороха Л. Окремі аспекти кадрового резерву на посади суддів у сучасних умовах / Л. Скомороха // Право України. – 2008. – № 4. – С. 59–63.

34. Удалова Л. Професійній підготовці судійського корпусу – постійну увагу / Л.Удалова Д. Письменний // Судебно–юридическая газета. –2011. − 5 груд. − № 47.

Тема 6. Гарантії незалежності суддів і безперешкодного виконання ними професійних обов’язків

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Лекція № 6 (2 год.)

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Поняття незалежності судів та її значення.

2. Правові та організаційні основи забезпечення незалежності та самостійності судів в Україні.

3. Соціально-економічні гарантії суддівської діяльності.

4. Особливі гарантії незалежності суддів.

Додаткові питання:

4. Якими принципами керується суддя у діяльності під час здійснення правосуддя?

5. Яким чином забезпечується незалежність суддів в Україні?

6. Розкрийте зміст соціальних гарантій незалежності судів.

Теми рефератів, доповідей

1. Проблеми забезпечення незалежності суддів в умовах реформування.

 

Перелік ключових термінів та понять теми:

“Незалежність суддів”, “самостійність суддів”, “гарантії суддівської діяльності”, “соціально-економічні гарантії”.

 

Рекомендована література:

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р. на V сесії Верховної Ради України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90–91).

3. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 24. — Ст. 146.

4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 грудня 1993 р.// Відомості Верховного Суду України. – 1994. – N21. – Ст. 167.

5. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 49. — Ст. 242.

6. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. — 2010. — № 51—59.

7. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 і 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 19 грудня 1985 р. // Судові та правоохоронні органи європейських країн: навч.–метод. посіб. — О.: Юрид. літ., 2005. — С. 55—61.

8. Бойко В. В. Український суд: між “хочемо” і “маємо” / В. В. Бойко // Політика і культура. — 2004. — № 3. — С. 12—14.

9. Борова Ю. Особливості конституційно-правового статусу суддів: проблеми теорії та практики / Ю. Борова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №8. – С. 25–31.

10. Бринцев В. Д. Організаційпо–правове забезпечення судової влади: Нормативна база / В. Д. Бринцев, К. С. Садовський, Т. Р. Цицоря. — X.: Ксилон, 2000. — 408 с.

11. Городовенко В. Порядок призначення та обрання суддів на посаду як гарантія незалежності суддів / В. Городовенко // Підприємництво, гос–подарство і право. — 2008. — № 7. — С. 145—148.

12. Єгорова В.С. Принципи діяльності суддів загальної юрисдикції /В.С. Єгорова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – №11/12. – С. 168–174.

13. Ківалов С. В. Потрібна здорова Феміда / С. В. Ківалов // Голос України. —2009.– № 49. – С. 4.

14. Ківалов С. В. Українська юстиція на шляху до європейських стандартів / С. В. Ківалов // Голос України. – 2006. – 13 травня (№ 86). – С. 7.

15. Клеандров М. И. О законодательном обеспечении механизма формирования судейского корпуса Российской Федерации / М. И. Клеандров // Государство и право. — 2009. — № 5. — С. 40.

16. Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України / В. Коваль // Право України. — 2003. — № 12. — С. 20—24.

17. Кривенко В. В. Засоби забезпечення незалежності суддів / В. В. Кривенко // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. — 2007. – Т. 6. – С. 284–292.

18. Кривенко В.В. Шляхи вдосконалення порядку прийняття управлінських рішень колегіальними органами судового управління і суддівського самоврядування / В.В. Кривенко // Актуальні проблеми держави і права. – 2007. Вип. 36. – С. 328–336.

19. Кузнецова Н. До питания про підвищення професійної підготовки суддівських кадрів / Н. Кузнецова // Право України. – 2010. – № 5. – С. 24–31.

20. Мещерякова Н. Дисциплінарна відповідальність суддів / Н. Мещерякова // Юридичний вісник України. — 2005. — 28 травня—3 червня (№21).–С. 6.

21. Москвич Л. М. Проблеми підбору суддівських кадрів в Україні / Л. М. Москвич // Актуальні проблеми держави і права. – 2001. – Вип. 10. C. 275–283.

22. Москвич Л. М. Проблеми проведення кваліфікаційного іспиту кандидат на посади суддів / Л. М. Москвич // Проблеми законності. — 2007. Вип. 90.–С. 177–185.

23. Москвич Л. М. Статус судді: питання теорії і практики / Л. М. Москвич, С. В. Подкопаєв, С. В. Прилуцький. — X.: Інжек, 2004.

24. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції: монографія /1. В, Назаров. — X.: Фінн, 2006. — 214 с.

25. Назаров І. В. Призначення суддів на адміністративні посади: питання нормативного врегулювання /1. В. Назаров // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 7. – С. 98–104.

26. Осетинський А. Г. Організація та функціональні засади діяльності суду касаційної інстанції господарської юрисдикції: монографія / А.Г. Осетинський. — К.: Юрінком Інтер, 2006.

27. Пилипчук П. П. Ще раз про незалежність суддів / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 9. — С. 2—5.

28. Подкопаєв С. В. Фактична підстава дисциплінарної відповідальності суддів: деякі питання / С. В. Подкопаєв // Актуальні проблеми держави і права. — 1997—2004. — Вип. 10. — С. 268—276.

29. Селіванов А. Все починається з закону: новелізація судоустрою України / А. Селіванов // Голос У країни. – 2010. – 12 серпня (№ 119). — С. 3.

30. Сердюк В. Єдність судової системи в контексті судово-правової реформи /B. Сердюк // Юридичний вісник України. — 2008. — 2–8 лютого.

31. Сердюк В. Недоторканність та незмінюваність суддів: українські реалії та європейський досвід / В. Сердюк // Вісник прокуратури. — 2006. — №10.–С. 116–122.

32. Сердюк В. Обов’язковість судового рішення / В. Сердюк // Вісник прокуратури. — 2006. — № 8. — С. 79—88.

33. Чебан В. І. Незалежність суддів як складова частина їх конституційно–правового статусу / В. І. Чебан // Актуальні проблеми політики. — 2006. — Вип. 29. – С. 333 –336.

34. Ягунов Д. В. Практика Європейського суду з прав людини / В. Д. Ягунов — О., 2010.

 

Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів студентів з підготовки до семінарських занять

 

Тема 1. Предмет, метод і основні поняття навчальної дисципліни “Судова влада в Україні”

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Предмет навчальної дисципліни “Судова влада в Україні” та методи її вивчення.

2. Поняття, ознаки судової влади в Україні, її співвідношення з іншими гілками влади.

3. Співвідношення дисципліни “Судова влада в Україні” з іншими навчальними дисциплінами.

4. Нормативно-правові акти України з питань судової влади.

5. Вплив норм міжнародного права на розвиток законодавства про судову владу і практики його застосування в Україні.

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що судова влада є галуззю або підгалуззю юридичної науки. Формально у відповідному паспорті наукової дисципліни вона фігурує поряд з іншими складовими юридичної науки, а саме з організацією діяльності прокуратури та адвокатури. Судову владу можна розглядати і як навчальну дисципліну в юридичних вищих навчальних закладах. Наука і навчальна дисципліна “Судова влада в Україні” стосується не лише організаційно-правових питань побудови судової системи, а й вивчення діяльності судів щодо здійснення судочинства, як правосуддя. Серед методів науки “Судова влада в Україні” варто виділити порівняльний метод, методи з’ясування змісту правових норм Конституції та законодавства що стосується функціонування судової влади, специфічні методи узагальнення, статистичний, метод оцінки ефективності функціонування судової системи, соціологічний метод.

До другого питання. Слід розпочати з того, поняття судової влади містить два основні компоненти: цю владу можуть реалізувати тільки спеціально уповноважені органи (суди); ці органи наділені тільки їм притаманними повноваженням. Судову владу реалізують через: здійснення правосуддя; конституційний контроль; контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів і посадових осіб; формування органів суддівського самоврядування; роз’яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства; утворення державної судової адміністрації.

Зверніть увагу на те, що здійснення судової влади за змістом є ширшим, ніж відправлення правосуддя. Основними ознаками судової влади є те, що вона є самостійна й незалежна гілка державної влади; здійснюється виключно спеціальними державними органами – судами; судова влада в Україні належить судам, які складають єдину судову систему; суди є правозастосовчими органами; судова влада здійснюється на основі та в чіткій відповідності з вимогами процесуального закону; участь представників народу в здійсненні правосудця; владний характер повноважень суду; виконання рішень суду забезпечується силою держави; самостійність та незалежність судової влади.

До третього питання. Слід розпочати з того, що наука про суд і правосуддя в Україні є суспільною, тому вона пов’язана з іншими суспільними вченнями: філософією, логікою, теорією держави і права. Досить істотну роль відіграють такі навчальні дисципліни: конституційне право, адміністративне право.

Зверніть увагу на особливий характер має взаємозв’язок між наукою про судову владу та процесуальними галузями права і відповідними сферами законодавства, яке застосовується судами: цивільного процесуального, господарського процесуального, адміністративно-процесуального, кримінального процесуального та законодавства про адміністративні правопорушення. Наука про судову владу тісно пов’язана, також, з науковими дослідженнями проблем організації і діяльності прокуратури і адвокатури.

До четвертого питання. Слід звернути увагу на те, що законодавство про судоустрій України є системою різних за юридичною силою законодавчих та інших нормативних актів, які регламентують організаційно-правові аспекти побудови судової влади в Україні. Провідне місце серед них посідають положення Конституції України (розділ VIII), закони України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про Вищу раду юстиції”.

До п’ятого питання. Слід розпочати з того, що вплив розвинутих демократичних країн на організацію і функціонування судової влади в Україні проявляється у таких формах: використання в Україні європейського і міжнародного права; діяльність міждержавних об’єднань; консультативна допомога асоціацій, фондів, міжнародних громадських організацій із залученням представників судової влади України та юридичної громадськості. Необхідно звернути увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (органу міждержавної юрисдикції) є джерелом права для України.

 

Тема 2. Судова влада і судова система

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Роль суду в житті суспільства.

2. Функції судової влади, їх поняття і порядок реалізації.

3. Загальна характеристика судової системи України.

4. Принципи судоустрою України за Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

 

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що виникнення терміна “судова влада” тісно пов’язане з дослідженнями французьких просвітителів XVIII ст. Ш. Монтеск’є і Ж.Ж. Руссо. У демократичному суспільстві судова влада є невід’ємним елементом системи стримування і противаг у відносинах з участю інших гілок влади, щоб запобігти перетворенню демократичного державного режиму в авторитарний чи навіть тоталітарний.

До другого питання. Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До третього питання. Слід звернути увагу на те, що судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Сучасна система судів загальної юрисдикції складається з таких ланок: місцеві суди (міські, районні, районні в містах, міськрайонні суди, господарські суди АРК, областей, міст Києва і Севастополя; окружні адміністративні суди); апеляційні суді; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

До четвертого питання. Слід звернути увагу на те, що основні засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначені в конституції України та законі України “Про судоустрій і статус суддів” і ними є: здійснення правосуддя тільки судом, самостійність судів, рівність перед законом і судом, правова допомога при реалізації права на справедливий суд, гласність і відкритість судового процесу, державна мова судочинства, обов'язковість судових рішень, право на оскарження судового рішення.

 

 

Тема 3. Розвиток судової системи України у новітню епоху

 

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Судова система України у складі Російської імперії в результаті судової реформи 1864 року.

2. Стан судоустрою України у періоди існування урядів національно-демократичної орієнтації (1917 – 1920 роки).

3. Становлення судової системи радянської України та її сутнісні характеристики.

4. Удосконалення судової системи України до затвердження концепції судово-правової реформи 1992 року.

5. Концепція судово-правової реформи 1992 року та результати її реалізації.

6. Конституційні аспекти удосконалення судоустрою та судочинства в Україні.

7. Мала судова реформа (2001 – 2002 роки).

8. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року та його роль у здійсненні судової реформи.

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що судова система України у складі Російської імперії в результаті судової реформи 1864 року мала наступні здобутки: відбулося упорядкування судів; здійснилося перетворення інквізиційного розгляду справ на відкритий процес; запроваджено до судового процесу принцип змагальності, суд був позбавлений обов’язку доказування при розгляді справи; почав діяти суд присяжних; відбулася переорієнтація прокуратури на підтримання державного обвинувачення в суді з покладанням на прокурорів обов’язку доводити винність підсудних у гласному судовому процесі; створено незалежну адвокатуру; вперше закріплено в законі можливості врегулювання цивільних спорів третейськими судами.

До другого питання. Слід звернути увагу на те, що судоустрій у період існування урядів національно-демократичної орієнтації варто поділити на три періоди: перший – функціонування Центральної Ради як вищого органу влади Української Народної Республіки (кінець 1917 – березень 1918 року). 15 грудня 1917 року Центральною Радою було прийнято Закон “Про утворення Генерального Суду”. Генеральний суд складався з трьох департаментів: цивільного, карного (кримінального) і адміністративного; другий – Гетьманат (Гетьманська держава) (квітень – грудень 1918 р.); третій – існування Директорії Української Народної Республіки, яка діяла з перервами до кінця 1920 року (1917–1920 роки).

Варто звернути увагу на те, що 13 листопада 1918 року, на західноукраїнських землях після розвалу Австро-Угорської імперії, була створена “Західноукраїнська Народна Республіка” (ЗУНР), яку очолила Українська Національна рада. 21 листопада 1918 року ця Рада видала Закон “Про тимчасову організацію судівництва”, відповідно до якого судова система новоствореної Республіки складалася з трьох ланок: повітових судів, окружних судів і Вищого суду.

До третього питання. Слід звернути увагу на те, що одним із перших декретів радянської влади в був декрет Раднаркому, яким затверджено Тимчасове положення “Про суд і революційні трибунали в УСРР”. Відповідно до нього судову владу мали здійснювати: 1) народні суди і ради (з’їзди) народних суддів; 2) революційні трибунали, які створювалися один на губернію. Відповідно до першої Конституції УРСР, прийнятої 1 березня 1919 року, було утворено Народний комісаріат юстиції (НКЮ) УРСР, на який поклали функцію з упорядкування судової системи України. На місцях цю діяльність провадили юридичні відділи губернських виконкомів (губвиконкомів) та їх повітові бюро.

До четвертого питання. Розпочати слід з того, що у другій половині 80-х і на початку 90-х років XX століття у законодавстві про діяльність судів розпочалися зміни, які можна вважати своєрідним “нульовим етапом” судово-правової реформи до офіційного затвердження її концепції. Політико-правовою основою цих змін стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

До п’ятого питання. Слід звернути увагу на те, що завданнями реформування судового процесу відповідно до Концепції судово-правової реформи визначено: диференціювати форми судочинства, зокрема, залежно від ступеня тяжкості злочину; запровадити розгляд окремих категорій судових справ суддями одноособово, а також колегіями професійних суддів та суддями з розширеною колегією судових засідателів; чітко визначити умови допустимості доказів; встановити контроль суду за законністю та обґрунтованістю процесуальних рішень слідчих органів, які обмежують права громадян; запровадити апеляційний і касаційний порядки перегляду судових рішень.

До шостого питання. Слід зупинитися на тому, що основними принципами правосуддя відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено: законність; рівність учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченість доведеності вини; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу і його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом; обов’язковість рішень суду.

До сьомого питання. Необхідно зупинитися на тих змінах до законодавства про судоустрій і судочинство, які були обумовлені прийняттям Конституції України 1996 року, що в кінцевому підсумку дістало вияв у комплексі заходів, які деякі науковці і практики стали називати “малою судовою реформою”.

До восьмого питання. Слід зупинитися на висвітленні ролі закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року та результати його реалізації.

 

Змістовий модуль ІІ. Судова система в Україні: структура та діяльність

Всього годин – 36, в тому числі лекції – 6, семінарські заняття – 6, практичні заняття – 6, індивідуальна робота – 9, самостійна робота – 9.

Тема 4. Структура судової системи України

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Порядок утворення і ліквідація судів.

2. Види, структура, повноваження місцевих суддів.

3. Види, структура, повноваження апеляційних судів.

4. Види, структура, повноваження вищих спеціалізованих судів.

5. Статус Верховного Суду України за Законом України від 7.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів”.

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

До другого питання. Слід звернути увагу на те, що місцеві суди складають за кількістю і обсягом діяльності найчисленнішу групу суддів загальної юрисдикції. Вони належать до судів першої інстанції і як такі розглядають майже всі, за деякими винятками, справи, що належать до судової компетенції, а тому є основною ланкою судової системи України.

До третього питання. Слід звернути увагу на те, що у апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До четвертого питання. Розпочати слід з того, що Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники.

До п’ятого питання. Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд України переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом та переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Тема 5. Суддівське самоврядування в Україні

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Завдання і структура суддівського самоврядування.

2. Компетенція і порядок роботи зборів судів.

3. Компетенція і порядок роботи конференцій судів.

4. Компетенція і порядок діяльності Ради суддів.

5. З’їзд суддів – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні.

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що система органів суддівського самоврядування включає у себе: збори суддів; ради суддів відповідних судів; конференції суддів відповідних судів; Раду суддів України; з'їзд суддів України. Доцільно зупинитися на розкритті завдань суддівського самоврядування та охарактеризувати роль Державної судової адміністрації у забезпеченні діяльності органів судової влади.

До другого питання. Слід звернути увагу на те, що збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань та розглянути порядок скликання та повноваження зборів суддів. Доцільно зупинитися на розкритті повноважень та порядку роботи зборів судів.

До третього питання. Слід звернути увагу на те, що конференція суддів – це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Варто зупинитися на повноваженнях конференції суддів, видах конференцій суддів та порядок їх формування

До четвертого питання. Розпочати слід з того, що у системі судоустрою утворюються і діють відповідно до системи судів рада суддів загальних судів, рада суддів господарських судів, рада суддів адміністративних судів, до рад суддів входять по 11 суддів, обраних відповідними конференціями суддів. Варто зупинитися на повноваженнях ради суддів.

До п’ятого питання. Слід звернути увагу на те, що найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України. Зупинитися на характеристиці повноважень з'їзду суддів України, порядку скликання та обрання делегатів.

Тема 6. Гарантії незалежності суддів і безперешкодного виконання ними професійних обов’язків

Всього годин – 12, лекції – 2, семінарське заняття – 2, практичне заняття – 2, індивідуальна робота – 3, самостійна робота – 3.

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Поняття незалежності судів та її значення.

2. Правові та організаційні основи забезпечення незалежності та самостійності судів в Україні.

3. Соціально-економічні гарантії суддівської діяльності.

4. Особливі гарантії незалежності суддів.

Методичні рекомендації

До першого питання. Слід розпочати із того, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. При цьому суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. До другого питання. Слід звернути увагу на те, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Необхідно розкрити правові та організаційні гарантії забезпечення незалежності та самостійності судів в Україні, а саме: особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваність судді; порядок здійснення судочинства; таємниця ухвалення судового рішення; заборона втручання у здійснення правосуддя; відповідальність за неповагу до суду чи судді.До третього питання. Слід звернути увагу на такі соціально-економічні гарантії суддівської діяльності: окремий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів належним матеріальним та соціальним забезпеченням, порядок нарахування стажу судді та надання відпусток.До четвертого питання. Слід звернути увагу на визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна та інші засоби їх правового захисту.

Навчально-методичні матеріали для контролю

 

 

Змістовий модуль І. Загальні положення функціонування судової влади та судової системи