Соціальне самовизначення молоді

Аналіз результатів соціологічних досліджень свідчить, що нині молодь — це одна з найвразливіших в економічному плані та найбезправніша в соціально-правовому значенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруженості й психологічного дискомфорту. Конкретними проявами цієї ситуації є такі негативні суспільні явища, як:

• погіршення стану здоров’я молоді з огляду на ускладнення соціально-економічного становища країни, зниження рівня життя більшості населення, падіння моральних норм і цінностей в суспільстві. Одним із найголовніших чинників розладу репродуктивного здоров’я жінок, які дедалі більше народжують хворих немовлят, є аборт – за останні роки відбуваються зміни на краще, оскільки спостерігається позитивна тенденція щодо динаміки частоти абортів серед молодих жінок віком 18-34 років: з 33,07 на 1000 жінок у 2005 р. до 24,61 у 2009 р.;

• значна поширеність ВІЛ-інфікованих хворих серед молоді (хворих на СНІД), що великою мірою є наслідком збільшення захворювань, які передаються статевим шляхом. За даними Міністерства охорони здоров'я, з часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції (у 1987 р.) до 2009 р. включно, в Україні офіційно зареєстровано 161119, у 2009 р. було офіційно зареєстровано 19 840 нових випадків ВІЛ-інфекції, а 4437 особам було встановлено діагноз СНІД;

• швидке поширення вживання наркотичних речовин. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6–8 разів. За різними експертними оцінками, близько 80 % наркозалежних – молоді люди від 14 до 35 років. Майже 80% наркоманів — молоді люди, у тому числі 40 % – неповнолітні;

• зростання рівня смертності молоді. Найвищий рівень смертності спостерігається серед молодих людей найбільш репродуктивного віку (30-34 роки). Головні причини смертей серед чоловіків пов’язані з хворобами системи кровообігу, інфекційними хворобами та органів травлення, а у жінок – з інфекційними хворобами та новоутвореннями, що деякою мірою пов’язано з неблагополучною екологічною ситуацією в Україні та низькою якістю харчових продуктів (померло 21,2 тис. молодих людей віком 15—34 років);

• дедалі більше поширення спроб самогубства. Ця тенденція знаходить прояв серед усіх категорій населення, в тому числі й серед молоді. Україна нині характеризується сплесками високої суїцидальної (від суїцид — самогубство) активності: на 100 тис. населення в середньому здійснюється близько 30 самогубств, більшість з яких — молоддю та особами старшого віку;

• зростання злочинності. У цілому в Україні у 2009 р. було скоєно 439,5 тис. злочинів, що на 12,6 % більше порівняно з 2008 р. З цієї кількості осіб 58% — це молоді люди, з яких дві третини під час скоєння злочинів ніде не працювали і не навчалися. На обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх 2009 р. перебувало 22360 осіб.

Завдання державної молодіжної політики:

• правовий та соціальний захист молодих громадян із метою створення необхідних стартових можливостей для їхнього повноцінного соціального становлення та розвитку;

• узгодження та поєднання інтересів молоді з інтересами інших груп і категорій населення, оптимізація соціального статусу молоді в суспільстві;

• створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій;

• надання державою кожній молодій людині соціальних послуг в усіх сферах життєдіяльності відповідно до законодавства України;

• допомога молоді у реалізації й самореалізації її творчих можливостей та ініціатив;

• охорона здоров’я молоді, формування в неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, інші заходи, які б забезпечували здоровий генофонд народу України;

• створення умов для опанування духовними та культурними цінностями українського народу та безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні та розвитку, організація дозвілля молоді тощо.