Реферат Курсовая Конспект
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ Курс лекцій - раздел История, Серія "вища Освіта Xxi Століття" ...
|
Серія "ВИЩА ОСВІТА XXI СТОЛІТТЯ"
Б.Д. ЛАНОВИК
М.В. ЛАЗАРОВИЧ
В.Ф. ЧАЙКОВСЬКИЙ
ЕКОНОМІЧНА
ІСТОРІЯ
Курс лекцій
Ге видання, перероблене
За редакцією
Професора Б.Д. Лановика
Київ
"Вікар"
Л22
Рецензенти:
М.М. Алексієвець, доктор історичних наук, професор
З.В. Гуцайлюк, доктор економічних наук, професор
Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф.
Л22 Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б.Д. Лано-
вика. — 2-ге вид., перероб. — К.: Вікар, 2000. — 300 с. —
(Вища освіта XXI століття).
Ним для кожного студента.
Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, викла-
дачів, усіх, хто цікавиться історією економіки України і світу.
ББК 65.5я73
I8ВN 966-7131-26-2
> Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович,
В.Ф. Чайковський, 1999
) Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович,
В.Ф. Чайковський, зі змінами, 2000
' Видавництво "Вікар", 2000
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА..................................................................... 15
Лекція І. ВСТУП.................................................................... 18
1. Предмет та завдання економічної історії ......... 18
2. Місце економічної історії в системі наук......... 20
3. Критерії періодизації курсу ........................... 21
Частина перша. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ ......... 23
Лекція II. ГОСПОДАРСТВО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
(від найдавніших часів до У ст. н. е.)....................23
1. Періодизація та основні риси господарства пер-
вісного суспільства........................................ 23
2. Господарство та соціально-економічні відноси-
ни у країнах Стародавнього Сходу .................. 24
3. Економічні причини розквіту та занепаду країн
античного світу............................................. 26х
Лекція III. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ
ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(V — XV ст.) .............................................................35
1. Основні риси та періодизація феодального гос-
Подарства ..................................................... З 5
2. Форми землеволодіння та соціально-економічні
відносини в епоху середньовіччя .................... 36
3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи ................ 39
4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси......... 43
Лекція IV. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ
ЕКОНОМІКИ............................................................. 47
1. Передумови і наслідки Великих географічних
відкриттів .................................................... 4 7
2. Основні фактори становлення індустріального
суспільства. Мануфактури ............................. 49
3. Соціально-економічні передумови і наслідки
Нідерландської революції (1566—1609 рр.) .....50
4. Англійська революція 1640—1660 рр.: еконо-
мічні причини і наслідки............................... 52
5. Особливості генези індустріального суспільства
у Франції ..................................................... 56
6. Соціально-економічні передумови і наслідки
війни північноамериканських колоній за неза-
лежність ...................................................... 58
Лекція V. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВІДНИХ
КРАЇНАХ СВІТУ...................................................... 61
1. Промисловий переворот в Англії: передумови,
хід, наслідки................................................. 61
2. Особливості промислового перевороту у Франції 64
3. Особливості промислового перевороту
у Німеччині.................................................. 66
4. Промисловий переворот у СІЛА ...................... 68
Лекція VI. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ
в останній третині XIX — на початку XX ст......72
1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
цтва в останній третині XIX ст....................... 72
2. Економічне піднесення СІЛА та Німеччини...... 75
3. Основні фактори промислового відставання
Англії та Франції ......................................... 78
4. Становлення Індустріального суспільства
в Японії ....................................................... 81
5. Міжнародні економічні відносини................... 82
Лекція VII. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО У МІЖВОЄН-
НИЙ ПЕРІОД ............................................................86
1. Економічні наслідки першої світової війни .....86
2. План Дауеса та його наслідки ........................ 88
3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки .... 89
4. Світова економічна криза 1929—1933 рр. ........ 92
5. Господарство розвинутих країн світу
У 30-х роках ................................................. 94
Лекція VIII. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ
КРАЇН СВІТУ в 1939—1990-х роках................... 102
1. Економіка провідних країн в роки другої
світової війни ............................................. 102
План Маршалла .......................................... 106
3. Передумови та наслідки прискореного розвит-
ку Німеччини та Японії............................... 107
4. Динаміка та структурні зміни світового госпо-
дарського розвитку другої половини XX ст. ... 112
5. "Спільний ринок" — Європейський Союз ...... 118
Лекція IX. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНО-
МІКИ ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВ ТА КРАЇН,
ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ...........................................121
1. Господарство країн з перехідною економікою 121
2. Країни, що розвиваються .............................. 126
3. Нові індустріальні країни ............................ 130
Частина друга. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 136
Лекція X. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
у період від найдавніших часів до V ст. н. е. .... 136
1. Основні здобутки господарства первісних
племен. Трипільська культура ..................... 136
^. І оснодарство скіфів та античних міст-держав
українського Причорномор'я ........................ 138
3. Економічний розвиток східнослов'янських
Племен .......................................................141
Лекція XI. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇН-
СЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(V — XVI ст.).......................................................... 146
1. Форми і характер землеволодіння в Київській
державі. Категорії залежного населення ....... 146
2. Міста, ремесла, торгівля у Київській Русі ....... 149
3. Господарство України—Русі періоду роздроб-
леності та монголо-татарського поневолення
(XII — середина XIV ст.) ............................. 153
4. Економічне становище українських земель
у литовсько-польські часи............................ 154
Лекція XII. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
У XVII — XVIII ст. ................................................162
1. Еволюція аграрних відносин в козацько-геть-
Манську добу .............................................. 162
2. Мануфактурний період української промисло-
вості .......................................................... 166
3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Формування
українського національного ринку................ 169
4. Господарство Запорізької Січі ...................... 173
Лекція XIII. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX ст. ......177
1. Промисловий переворот в Східній Україні..... 178
2. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській
імперії і в Західній Україні ......................... 181
3. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здій-
снення в Україні ......................................... 183
4. Промисловий розвиток західноукраїнських
Земель........................................................ 185
5. Фінансова політика ..................................... 187
Лекція XIV. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
наприкінці XIX — початку XX ст. ...................... 189
1. Індустріалізація в Україні............................ 189
2. Зрушення в сільському господарстві. Столи-
пінська аграрна реформа.............................. 192
3. Зародження і розвиток кооперативного руху 195
4. Фінанси та кредит....................................... 199
Лекція XV. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ У МІЖВОЄН-
НИЙ ПЕРІОД.......................................................... 201
1. Економічна політика українських урядів доби
Національно-визвольної революції
(1917—1919рр.).......................................... 201
2. Економічні експерименти більшовиків
в Україні: "воєнний комунізм" та неп........... 205
3. Сталінська індустріалізація в Україні: хід,
особливості, наслідки ................................... 210
4. Колективізація сільського господарства та її
наслідки в Україні. Голодомор 1932—1933 рр. 212
5. Економічний розвиток західноукраїнських
Земель у 20—30-х роках .............................. 215
Лекція XVI. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ У РОКИ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ
(1939—1950 рр.) ..................................................... 218
1. Господарство України на першому етапі
другої світової війни ................................... 218
2. Економічне становище України в 1941—1944 рр. 221
3. Труднощі післявоєнної відбудови .................. 223
Лекція XVII. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
в 1950—1980-ті роки..............................................228
1. Україна в умовах кризи радянської тоталітар-
ної системи і спроб її модернізації ............... 228
2. Причини і форми застійних явищ в економічно-
му житті 70-х — першій половині 80-х років ... 232
3. Пошуки шляхів реформування господарської
системи в другій половині 80-х років та їхня
Невдача ...................................................... 236
Лекція XVIII. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
в 1990-ті роки .........................................................241
1. Проблеми соціально-економічного реформуван-
ня української економіки в перші роки неза-
лежності .................................................... 241
2. Економічне становище держави у другій
половині 90-х років ..................................... 245
ПРОГРАМА КУРСУ "ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ"......... 254
Тема 1. Вступ ........................................................... 254
Частина перша. Економічна історія провідних країн світу 254
Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього
світу ............................................................. 254
Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи
Господарства .................................................. 255
Тема 4. Мануфактурний період світової економіки
(XVI — XVIII ст.).......................................... 255
Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства
(кінець XVIII — друга третина XIX ст.) ........... 256
Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній
третині XIX — на початку XX ст. ................... 256
Тема 7. Господарство провідних країн світу в міжвоєн-
ний період..................................................... 257
Тема 8. Господарство провідних країн світу після другої
світової війни ................................................ 257
Тема 9. Загальна характеристика економіки країн,
Що розвиваються ............................................258
Частина друга. Економічна історія України....................259
Тема 10. Господарство українських земель в період від
найдавніших часів до V ст. н. е...................... 259
Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства на
українських землях (VI — XVI ст.) ............... 259
Тема 12. Господарство українських земель в умовах па-
нування феодальної системи (XVII — XVIII ст.) 260
Тема 13. Криза феодально-кріпосницької системи та роз-
виток капіталістичних відносин в XIX ст. ...... 260
Тема 14. Господарство України наприкінці XIX — почат-
Ку XX ст...................................................... 261
Тема 15. Господарство України у міжвоєнний період..... 261
Тема 16. Економіка України у роки другої світової вій-
ни та повоєнної відбудови (1939—1950 рр.)..... 262
Тема 17. Господарський розвиток України
в 1950—80-ті роки........................................ 263
Тема 18. Економіка незалежної України
в 90-ті роки XX ст. ...................................... 263
ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.............. 264
Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій ....... 264
Тема 2. Господарство країн Західної Європи в епоху
середньовіччя ................................................ 264
Тема 3. Мануфактурний період економіки країн Захід-
ної Європи і США .......................................... 265
Тема 4. Економічний розвиток країн Західної Європи і
США в епоху вільної конкуренції. Промисловий
Переворот ...................................................... 265
Тема 5. Індустріалізація в провідних країнах світу ....... 265
Тема 6. Господарство розвинутих країн між світовими
війнами......................................................... 266
Тема 7. Економічний розвиток світу
В 1939—1990-х роках ..................................... 266
Тема 8. Господарство українських земель в княжу добу ... 267
Тема 9. Економіка українських земель
В XVI —XVIII ст. ......................................... 267
Тема 10. Промисловий переворот та початок індустріалі-
зації в Україні ............................................. 267
Тема 11. Господарство України між світовими війнами 268
Тема 12. Економіка України в 1939—1990-х роках ....... 268
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ................................... 269
Частина перша. Економічна історія світу........................ 269
Завдання 1. Економічний розвиток стародавніх
цивілізацій.............................................. 269
Завдання 2. Економічний розвиток країн Західної Євро-
пи в епоху середньовіччя (V — XV ст.)...... 269
Завдання 3. Генеза індустріального суспільства (XVI —
XVIII ст.) ..................................:............ 270
Завдання 4. Мануфактурний період світової економіки
(XVI — XVIII ст.).................................... 270
Завдання 5. Формування світового ринкового
Господарства............................................ 2 70
Завдання 6. Промисловий переворот в країнах Західної
Європи.................................................... 271
Завдання 7. Промисловий переворот у СІЛА ................. 271
Завдання 8. Науково-технічні відкриття кінця XIX —
початку XX ст. та їхній вплив на економіч-
ний розвиток світу................................... 271
Завдання 9. Індустріалізація в СІЛА (кінець XIX —
Початок XX ст.) ....................................... 272
Завдання 10. Економічне піднесення Німеччини кінця
XIX — початку XX ст. ........................... 272
Завдання 11. Економічний розвиток Англії в кінці XIX
— на початку XX ст. .............................. 272
Завдання 12. Економічний розвиток Франції в кінці
XIX — на початку XX ст. ....................... 273
Завдання 13. Становлення індустріального суспільства
в Японії................................................. 273
Завдання 14. Міжнародні економічні відносини в XIX —
На початку XX ст. .................................. 273
Завдання 15. Господарство світу 20-х рр. XX ст. ........... 274
Завдання 16. Світова економічна криза 1929—1933 рр.
Та шляхи виходу з кризи ........................ 274
Завдання 17. Господарство світу в роки другої світової
війни..................................................... 274
Завдання 18. Економічний розвиток світу в повоєнні
Роки...................................................... 274
^_»СІ.Е>ҐІ4,СД..[ЦПЛ А ь/ . і ^І^ІЛ.Л.^^ЛЛ.ЬЛи' ± ОУ ^.О-І. і у ІЗ І V ———— »^ V Л ^-'^-'* .**.-* V ^ А . ^ І 1_г
Завдання 20. Нові індустріальні держави: становлення
і розвиток ..............................................275
Частина друга. Економічна історія України.................... 276
Завдання 21. Господарське життя в Україні доісторичної
Доби ...................................................... 276
Завдання 22. Економічний розвиток Київської Русі ...... 276
Завдання 23. Господарство Галицько-Волинської
Держави ................................................ 276
Завдання 24. Господарство України польсько-литовської
Доби ...................................................... 277
Завдання 25. Господарство Запорозької Січі ................. 277
Завдання 26. Економічне становище України в роки
Хмельниччини ....................................... 277
Завдання 27. Господарство гетьманської України та Сло-
божанщини в другій половині XVII —
XVIII ст. ............................................... 278
Завдання 28. Господарство Правобережної та Західної
України в другій половині XVII —
XVIII ст. ............................................... 278
Завдання 29. Промисловий переворот в Україні ............ 278
Завдання ЗО. Аграрна реформа 1848—1849 рр. в Захід-
ній Україні............................................ 279
Завдання 31. Селянська реформа 1861 р. в Росії
та Україні.............................................. 279
Завдання 32. Індустріалізація в Україні (кінець XIX —
Початок XX ст.)...................................... 279
Завдання 33. Столипінська аграрна реформа та її здій-
снення в Україні .................................... 279
Завдання 34. Кооперативний рух в Україні (друга поло-
Вина XIX — початок XX ст.)................... 280
Завдання 35. Завершення формування всеукраїнського
національного ринку (XIX — початок
XX ст.) .................................................. 280
Завдання 36. Фінансово-кредитна система в Україні
(XIX — початок XX ст.).......................... 280
Завдання 37. Еміграція українців в кінці XIX —
На початку XX ст. .................................. 281
доби Національно-визвольної революції
(1917—1920рр.) ..................................... 281
Завдання 39. Економічна політика більшовиків в Укра-
їні (1919—1929 рр.) ............................... 281
Завдання 40. Індустріалізація в Україні (20—30-ті рр.
XX ст.).................................................. 282
Завдання 41. Колективізація сільського господарства
(20—30-ті роки XX ст.)........................... 282
Завдання 42. Економічний розвиток західноукраїнських
земель у 20—30-ті роки XX ст................. 282
Завдання 43. Економіка України в роки другої світової
війни .................................................... 283
Завдання 44. Економічне становище України
у 1945—1950-ті роки .............................. 283
Завдання 45. Економічні реформи 50—60-х років XX ст.
і Україна ............................................... 283
Завдання 46. Господарство України "періоду застою" .... 284
Завдання 47. Господарство України на рубежі
1980—1990-х років................................. 284
Завдання 48. Економіка незалежної України................ 284
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИХ
ТЕРМІНІВ ТА ОДИНИЦЬ МІРИ................................... 285
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............. 290
Сьогодення.
ВСТУП
1. Предмет та завдання економічної історії
Економічна історія (історія народного господарства) — важлива гуманітарна дисципліна, складова частина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в
історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ;економічну політику провідних держав світу і України; дослі-
джує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Актуальність вивчення окресленого кола проблем в українських вузах значно посилюється у зв'язку з проголошенням державної незалежності України. Відомий американський
дослідник української економіки Іван-Святослав Коропецький у книзі "Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне україн-
ської економіки" підкреслив, що "таким самим історичним
фактом, як існування окремого українського народу, є його
постійне господарювання на території свого компактного по-
селення. Економіка на історичних українських землях більше
ніж тисячу років була національною економікою даного на-
роду, а не економікою лише одного з регіонів якогось велико-
державного комплексу. Ця економіка має свої власні інтере-
си, які український народ не зобов'язаний підпорядковувати
інтересам будь-якої імперії". Із даного факту випливає не-
обхідність ні в якому разі не заперечувати минуле (як це було
донедавна), а всіляко використовувати багатий історичний
досвід стосовно нових соціально-економічних умов і реалій.
Формування в Україні ринкової економіки передбачає не-
обхідність приведення її структури, господарського механіз-
му, організаційних інституцій у відповідність з найважливі-
шими тенденціями світового економічного розвитку. Подібний
перехід є неможливим без усвідомлення та широкого викори-
стання світогосподарських зв'язків, величезного досвіду, нагро-
мадженого людством у раціональному використанні матері-
альних, фінансових, трудових та інших ресурсів.
Роль історичного аспекту в системі економічних наук дуже обов'язані не тільки дати їхні основні характеристики, але й, що особливо важливо, передбачити їхню еволюцію. А це можливо
зробити тільки з врахуванням попереднього розвитку даного явища, що базується на певних історичних закономірностях.
Слід зауважити, що значення історико-економічного дослідження проявляється не тільки у виявленні суспільно-економічних закономірностей історичного розвитку, але й у кон-
кретних випадках господарської практики. До історії господарства професіонал-економіст звертається (усвідомлюючи це чи ні) буквально на кожному кроці. Здавалось би, що може
бути далі від економічної історії, ніж бухгалтерський річний звіт підприємства. Тим не менше він в значній мірі побудований на історико-економічних матеріалах і методах. Адже
вся техніко-організаційна динаміка даного господарства має історичний характер; при порівнянні показників різних періодів по суті простежується історико-економічний процес фор-
мування і розвитку виробництва. Різні періоди — різні потужності, різні завдання і техніко-економічні характеристики, і все це враховується в системі управління підприємством,
відображається на результатах його діяльності. Неможливо навчитися основам економічного мислення, не навчившись уявляти господарство в його історичному аспекті.
Без історії в руках економіста залишається лише аналіз фундаментальних зв'язків — прекрасний, але недостатній, обмежений інструмент пізнання суспільного виробництва. Без
історії наше економічне життя являє собою набір дискретних (перервних, роздільних) станів, кожний з яких формується,тутворюється на порожньому місці, а готові результати соціального поступу розглядаються поза їхнім дійсним розвитком.
Без знання минулого економісти позбавляються почуття історизму, займаються добросовісним описом реалій господарського життя, обмежуються сферою безпосереднього господарювання,не вміють сформулювати економічні закони і закономірності.
Вивчення конкретно-історичних аспектів економіки збагатить майбутніх фахівців прогресивним досвідом людства у вирішенні господарських проблем, допоможе краще збагнути сучасні
економічні проблеми, прогнозувати їхнє наукове розв'язання. Знання економічної історії має не тільки науково-пізнавальне, але й велике виховне значення. Воно розширює кругозір
найважливіших історико-економічних процесів і подій. Економіста не можна уподібнювати до обчислювальної машини, позбавленої емоцій, байдужо оперуючої з цифрами, запрограмованої лише на точність результату. Нашому суспільству потрібний не лише спеціаліст високої професійної кваліфікації, але й свідомий працівник-патріот, якому не байдужа доля Батьківщини.
2. Місце економічної історії в системі наук
Економічна історія є джерелом фактичного матеріалу для всіх економічних наук, перш за все для економічної теорії (політекономії). Вона забезпечує тісний зв'язок історичних знань з економікою промисловості, сільського господарства, іншими галузевими і функціональними економічними науками. У системі економічних наук історія господарства відіграє фундаментальну роль. Вона є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті держав і народів.
Важливою є взаємодія економічної історії з конкретними соціологічними дисциплінами. Адже вплив на розвиток економіки таких факторів, як соціальний склад працівників, управ-
ління виробничими колективами, задоволеність працею, настрій,
поведінка працівників тощо, також повинен враховуватися
історією господарства. Економічні результати — це результа-
ти насамперед діяльності людей, виробничих колективів.
Існує тісний зв'язок історії господарства з історичними
науками, насамперед з загальною історією, яка певну увагу
приділяє й історії економіки. У свою чергу економічна істо-
рія не може обійти найважливіші події загальної історії, так
як зрозуміти економічний розвиток суспільства, не враховуючи
ідеології, політики та інших факторів, неможливо.
Економічна історія обов'язково включає вивчення внутрі-
шньої і зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн,
національних і етнографічних особливостей, законів, релігій-
них культур, науки і мистецтва тощо. Але всі ці проблеми
вивчаються не самі по собі, а тільки з точки зору їхньої ролі в
розвитку економіки.
3. Критерії періодизації курсу
З часу виникнення історії господарства як науки робилися
численні спроби її періодизації. Російський історик-економіст
Л.І. Мєчніков в основу періодизації поклав географічний фак-
тор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький економіст
Б. Гільдебранд застосовував для цього історію грошей. Інші
дослідники історії господарства брали за основу торгівлю й
обмін, грошовий обіг, кредит, культуру, релігію тощо. Так, аме-
риканець Є. Хентінгтон такою вважав клімат, англієць А. Тойнбі
— культуру, релігію.
У 60-х роках XIX ст. популярними стали теорії "індустрі-
ального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадії
економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу.
Продовженням цих узагальнень стала теорія про постін-
дустріальне суспільство. Найвидатніші її представники —
Д. Белл, Г. Кант, 3. Бжезінський (СІЛА), Ж.Ж. Серван-Шрейбер
і А. Турен (Франція). В основу поділу всесвітньої історії (в т.ч.
й економічної історії світу) вони поклали поділ на доіндустрі-
альне (аграрно-ремісниче, традиційне) та індустріальне (про-
гресуюче) і постіндустріальне суспільство. В основу цього по-
ділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузе-
вий і професійний поділ праці. У концепції "постіндустріаль-
ного суспільства" стверджується, зокрема, що залежно від тех-
нічного рівня суспільства в історичному аспекті послідовно
домінує "первинна" сфера господарської діяльності — сільське
господарство; "вторинна" сфера економічної діяльності —
промисловість, а на сучасному етапі — "третинна" сфера —
сфера послуг та інформатики, в якій провідна роль належить
науці та освіті.
Формаційний (марксистсько-ленінський) підхід до періоди-
зації історії, в т.ч. історії господарства, не виправдав себе.
Для періодизації економічної історії світу й України авто-
ри обрали схему, яка, на їхній погляд, найповніше відповідає
потребам і запитам історико-економічної науки, а саме:
І. Господарські форми первісної доби та перших цивілізацій
(від найдавніших часів — V ст. н.е.).
II. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).
III. Господарські форми періоду формування індустріаль-
ного суспільства (XVI — перша половина XIX ст.).
IV. Господарські форми індустріального та постіндустріаль-
ного суспільства (друга половина XIX — XX ст.).
Звичайно, це найбільш узагальнена схема періодизації еко-
номічної історії світу, яка дозволяє зрозуміти внутрішню логі-
ку розвитку господарської діяльності. Більш повно форми цієї
діяльності розглядаються у відповідних лекціях.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Яку роль відіграє економічна історія в системі вищої
економічної освіти?
2. Наведіть приклади практичного застосування знань з
економічної історії у повсякденній діяльності людини.
3. Які завдання стоять перед економічною історією на
сучасному етапі?
4. Охарактеризуйте зв'язки економічної історії з іншими
Науками.
5. Назвіть основні критерії періодизації економічної іс-
торії.
ЧАС І'ЙНА ПЬНША
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ
ЛЕКЦІЯ II
ГОСПОДАРСТВО СТАРОДАВНЬОГО
СВІТУ (від найдавніших часів
Пресу.
Криза рабовласницького господарства в аграрному вироб-
ництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель,
нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних
форм ведення господарства, його застої. Обмежувалася абсо-
лютна власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх
вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали
Доби.
3. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його
особливості.
4. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки?
Якого рівня досягли їхня торгівля, фінанси, кредит?
родавньою Грецією нових земель.
Ся майном купця, який помер на ярмарку. Ганзейський союз
охороняв своїх членів від грабежів та насильства з боку фео-
далів, піратів, місцевих властей. Купці союзу монополізували
торгівлю Північної Європи.
Товари середньовічних торговельників зустрічалися на чи-
сельних ярмарках Західної Європи. Найбільшою популярні-
Отже, V — XV ст. стали важливим етапом у розвитку за-
хідноєвропейського регіону. У цей період сформувалась і вдос-
коналювалася феодальна структура, спостерігався прогрес в
аграрному секторі. Значних успіхів досягли міста, які стали
динамічними центрами господарського розвитку.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи
власності в добу середньовіччя.
Тканини.
Перші експедиції, що поклали початок Великим географіч-
ним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успіш-
Ною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами,
ЯКИЙ відкрив
тичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа-
нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і
відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме-
Рики в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навко-
лосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519—
Рр.
Великі географічні відкриття мали важливе значення для
господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки
між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль-
ної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномо-
р'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світо-
вою. З американського континенту в Європу були завезені
кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддя-
чилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного
роду тваринами. Почалося формування світового ринку, склад-
ної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро-
пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка,
Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та
Спи л
суспільства. Мануфактури
Розклад феодального господарства був пов'язаний з таки-
У 1609 р.).
Звільнення від іспанського феодального панування стало
додатковим стимулом для економічного зростання Голландії.
У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні,
текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвива-
лися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні,
скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізова-
ними. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати
кількість міського населення, питома вага якого у першій
половині XVII ст. становила від 35 до 50%.
Розвиток сільського господарства Голландії мав компроміс-
ний характер. Революція не знищила остаточно феодальну зе-
мельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала
фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок
розподілу монастирських земель, осушування (польдерізації).
Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур,
що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль,
Використовувались для створення ткацьких мануфактур. Ро-
зореш селяни, рядові монахи та інші категорії населення ста-
ли основним джерелом найманої робочої сили для масово
Влади. Було проголошено свободу промислового й торгового
підприємництва, усунено основні перепони для господарсько-
го піднесення.
1 СІ 1 *•! ЧД_/*_*Л1 ЛЛ1 С* 1 л СЛЛ
робництва, яке стало панівним у промисловості Англії. Тре-
Ючого.
6. Соціально-економічні передумови і наслідки
війни північноамериканських колоній
за незалежність
Колонізацію Північної Америки європейці розпочали ще у
XVI ст. Найбільших успіхів у цьому процесі досягла Англія,
яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі мате-
рика. У боротьбі з Нідерландами та Францією володіння Англії
у Північній Америці значно розширилися.
Щодо господарства, то у північних колоніях (Нова Англія)
успішно розвивалися різноманітні промисли (перш за все хут-
ряний), а також рибальство, скотарство та примітивного типу
мануфактури. Тут переважали дрібні та середні фермерські
господарства товарного характеру, а земля вільно відчужува-
лася. Північні колонії виникали з вільних союзів людей, гна-
них владами за релігійні переконання. Серед перших посе-
ленців було багато сепаратистів, квакерів, пуритан, індепен-
дистів, гугенотів. Всі вони відзначалися підприємливістю та
енергійністю. Попит на рибу та хутро у Європі був великий,
тому торгівля ними стала важливою сферою діяльності коло-
ніальних бізнесменів. Оскільки промисловість в цілому роз-
вивалася повільно, провідне місце в суспільстві посідав торго-
вець, що було характерно для більшості країн мануфактурно-
го періоду.
Перші південні колонії були засновані, як правило, англій-
ським урядом і торговими компаніями. Тут розвивалися вели-
кі плантаційні господарства, що займалися вирощуванням тю-
тюну, рису, бавовни, цукрової тростини. На тютюнових, рисо-
вих плантаціях використовували працю рабів. Тютюн та рис
стали головними експортними товарами і приносили величезні
прибутки землевласницькій аристократії, яку підтримувала
королівська влада.
Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої
органи самоуправління — законодавчі зюрання, ради при гу-
бернаторах, вони вважалися частиною Англії, а їхні жителі —
підданими короля. Англія гальмувала економічний розвиток
колоній. Так, ще у XVII ст. на основі навігаційних актів ко-
лонії позбавлялися права вільної торгівлі. Існувала заборона
створення власних фабрик. Англійські королі дивилися на
Північну Америку як на ринок, куди метрополія може збува-
ти продукцію обробної промисловості. У самих колоніях си-
ровину (зерно, худобу, залізну руду, хутро) обробляти заборо-
нялося, її можна було лише вивозити. З 1699 р. заборонялося
вивозити вовняні вироби і займатися залізоробним виробниц-
твом (крім первинної обробки). У 1770 р. було суворо забо-
ронено вивозити до Північної Америки щойно винайдені ма-
шини. Колоніям дозволялося торгувати лише з Англією. По-
стійно збільшувалося мито на іноземні товари. Внаслідок цього
зростала контрабандна торгівля і невдоволення жителів ко-
лоній. Особливо посилюється тиск Англії на колонії після
Семирічної війни, коли різко зріс державний борг і парламент
країни в котрий раз підвищив податки. У колоніях з'явилася
велика кількість призначуваних посад і армія, утримання яких
важким тягарем лягло на плечі колоністів. Такими діями
Англія демонструвала свою рішучість знищити свободи пів-
нічноамериканців. Проте люди, для яких релігійні та політичні
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ
У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
Промисловий переворот — це перехід від ручного, реміс-
Ничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-за-
ОГЮ.1СЛПЛ
ди шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р.
Р.).
У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдоско-
налені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц
створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне зна-
Чення.
Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синте-
тичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та
інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хі-
мічної промисловості.
Велике економічне значення мали технічні вдосконалення
в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впро-
вадження мартенівських печей, які значно підвищували про-
дуктивність праці.
Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в
металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний
верстат (СІЛА), вдосконалений токарний та інші металорізальні
механізми.
Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері
легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (авто-
матичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробницт-
Промислове розвинених держав становила 85 млн кв. км з
населенням 560 млн осіб. Найбільшими колоніальними імпе-
ріями стали Великобританія, про яку казали, що в ній ніколи
не заходить сонце, та Франція.
Основою формування світового ринку став міжнародний
поділ праці (МПП) зі спеціалізацією окремих країн у вироб-
ництві певних видів продукції для задоволення потреб світо-
У 1929 р.
Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі
прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від пря-
мих інвестицій у промисловість.
3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки
США раніше від інших високо розвинутих країн вступили
у період стабілізації, а у 1922—1929 рр. економіка США була
на піднесенні. На кінець 20-х років тут виробляли майже
половину промислової продукції світу, на 10% більше, ніж
Англія, Франція, Німеччина, Японія та Італія разом узяті.
Мирного часу розширення державного регулювання господар-
Працювало 600 тис. чол.
Крах.
Сполучені Штати Америки не брали участі на початко-
вому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі по-
зиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-
Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і пе-
реорієнтувати своє господарство на військовий лад.
Ще до вступу у війну США надавали в позику чи оренду
зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші
матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-
ліз, саме так називалася широкомасштабна система допомоги
США країнам-союзницям, став одним із найбільших джерел
збагачення держави у роки другої світової війни. Ленд-ліз
забезпечив масовий збут американських товарів і продуктів
на зовнішньому ринку. Внаслідок цього США перетворилися
у могутній військовий "арсенал", а промислове виробництво
зросло за період з 1939 по 1944 рр. більше, ніж вдвічі. Війна
змінила структуру американської економіки. Випереджаючи-
ми темпами почали розвиватися виробничі потужності у ко-
льоровій металургії і металообробній галузі. У шість разів
зросло виробництво алюмінію, а випуск літаків — у 16 разів.
У розпал війни США давали 60% світового промислового ви-
Кредитного центру.
Р. США видали за планом Маршалла майже 17 млрд
доларів, причому основну частку (майже 60%) отримали Ве-
ликобританія, Франція, Італія і ФРН, на яку також поширю-
вався план. Двостороння угода між США і ФРН була підписа-
на у грудні 1949 р.
ЗО грудня 1951 р. план Маршалла офіційно припинив свою
чинність і був замінений законом "про взаємну безпеку", при-
Виробництва.
А
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЕКОНОМІКИ ПЕРЕХІДНИХ
СУСПІЛЬСТВ ТА КРАЇН,
Племен
Українці становлять етнічну гілку східного слов'янства і
пройшли тривалий та складний час еволюції від найпростіших
до висококультурних форм людських спільнот. Предками
українців були праслав'яни, походження і етногенез яких на
сьогодні остаточно не з'ясовано. Частина вчених вважає, що
праслов'яни почали формуватися як окрема гілка індоєвро-
пейської спільноти народів у II тис. до н. е. й відносять до
них племена тшинецько-комарівської культури (XV — XI ст.
до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної Поль-
щі, Прикарпаття, Південної Білорусії та Північної України.
Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала
багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та
звичаях. Люди сіяли пшеницю, ячмінь та інші культури. Існу-
вав землеробський культ. Важливу роль продовжувало відігра-
вати тваринництво, насамперед розведення рогатої худоби,
коней і свиней.
З плином часу тшинецько-комарівська спільність розпалася
на окремі племінні об'єднання. Східна їхня гілка заселила
південну частину лісостепу Правобережної України від Серед-
нього Дніпра до Збруча й утворила нову етнічну спільність,
відому під назвою племен білогрудівської культури (XI —
IX ст. до н. е.). На думку багатьох учених, білогрудівці ста-
новили ту етнічну спільність, на базі якої пізніше утворилися
східні слов'яни. Найбільше вони концентрувалися в районі су-
чаипиі о-шштії. г>ілогрудівці иаималися перевалено землероо-
ством із застосуванням тяглової сили, скотарством, а також
конярством. Виготовляли тюльпаноподібні горщики, інший
обідній і ритуальний посуд, займалися прядінням, ткацтвом, у
глиняних формах виливали бронзові сокири, кинджали, брас-
лети. У білогрудівців склався землеробський культ.
Виробничі й духовні досягнення племен білогрудівської
культури успадкувало населення чорноліської культури (X
— VIII ст. до н. е.). Чорноліські племена займали лісосте-
пові простори поміж Дніпром і Дністром, на півночі їхня те-
риторія доходила до Прип'яті. Розвивалися традиційні види
господарства. Ширше застосовувалися дерев'яні плуги. Дерев'я-
ні та крем'яні вкладиші у серпах поступово замінювалися за-
лізними, збільшувалася кількість і асортимент бронзових та
залізних речей. На місцевій традиційній основі підвищував-
ся рівень виробництва посуду.
Наприкінці IX ст. до н. е. на чорноліські племена поси-
лилась експансія кіммерійців, а згодом і скіфів. Завойовники
нав'язують чорноліським та іншим племенам, а подекуди вони
й самі запозичують, іноземні досягнення у заняттях, побуті та
віруваннях. Із занепадом Скіфії у II ст. до н. е. слов'яни, у
тому числі й предки нинішніх українців, почали звільнятися
від невластивих їм рис. На праслов'янській основі почали
формуватися нові етнокультурні спільності, які суттєво від-
різнялися від попередніх. Зокрема, на землях поміж Віолою і
Одером та в басейні Західного Бугу утворилося племінне об'єд-
нання пшеворської культури (II ст. до н. е.—IV ст. н. е.).
До його складу входили також і слов'янські племена венедів.
Це перша відома нам назва слов'ян.
Майже одночасно з пшеворським сформувалось племінне
об'єднання зарубинецької культури (III ст. до н. е. — II ст.
н. е.). У його складі поряд з іншими східнослов'янськими
народами беруть свій початок і українці. Спочатку об'єднан-
ня займало територію Середнього Подніпров'я, південної час-
тини правобережних Полісся та частково лісостепу. Згодом
зарубинці колонізували пониззя Дніпра, басейни Десни, Сей-
му, Сожу, Південного Бугу, проникли у верхнє Подніпров'я.
Вони займалися в основному землеробством. Застосовували
прогресивну перелогову систему хліборобства. Орали дерев'я-
ними ралами, які були відомі на цій території ще з епохи брон-
Русь.
запитання І завииння оля самоперевірки
1. Охарактеризуйте основні здобутки господарства пер-
вісних племен на території України.
2. Чим займалося населення трипільської культури?
3. Назвіть основні риси господарства скіфів.
4. Як розвивалися економічні зв'язки населення Північно-
го Причорномор'я з грецькими містами-полісами, розташова-
ними на території України?
5. Якими були особливості економічного розвитку східно-
слов'янських племен?
ЛЕКЦІЯ XI
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЕПОХУ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — XVI ст.)
1. Форми і характер землеволодіння в Київській
державі. Категорії залежного населення
Упродовж V — VII ст. у східних слов'ян відбувався процес
становлення сільської сусідської громади, яка найбільше відо-
ма під назвою вервь. Вона складалася з окремих сімейних
дворищ, тісно зв'язаних господарськими стосунками. Земля
знаходилася в індивідуальній власності малих сімей, поступо-
во утворювалося спадкове володіння. У VIII — IX ст. майно-
ве і соціальне розшарування, яке й перед тим мало місце, по-
глиблюється, виділяється племінна знать — князі, "лучпіі му-
жі", воїни-дружинники. Так виникає приватне землеволодін-
ня, яке утверджується у IX — XII ст. разом із розвитком
держави Київська Русь.
Найпоширенішими були такі форми землеволодіння, як
князівське, боярське та монастирське. Земельна власність
князів та бояр алодального типу була спадковою, вільно відчу-
жувалася (продавалася, обмінювалася, дарувалася). Існувала
також державна (в особі князя) власність на землю, що була
панівною впродовж XI — XII ст. Це була власність бенефіці-
Ального типу, тобто тимчасова, умовна, що надавалася на час
князювання чи служби. У кінці XI ст. розпочався процес пе-
ретворення її у власність феодальну — тобто велику спадко-
ву. Проте цей процес не завершився у домонгольский період.
Найбільшими землевласниками були князі київські. Так, кня-
гиня Ольга володіла селом Ольжичі на Десні, селом Бутури-
но і містом Вишгородом під Києвом. Великі маєтності мав її
Його господар (як за холопа). За незаслужене покарання за-
купа господар повинен був платити як за вільного. Закуп мав
Монголо-татарська навала призвела до тимчасового занепаду
Ного моря та Кавказом.
У Києві, за свідченням літописців та іноземних очевидців,
було багато складів, а саме місто — важливим центром грець-
кої (візантійської) торгівлі. До Візантії руські купці вивози-
ли мед, віск, хутро, мечі; у меншій кількості хліб та ліс. При-
возили дорогі тканини, заморську зброю, південні фрукти, пря-
нощі, дорогоцінні ювелірні вироби, прикраси, художній посуд
Тощо.
Через Київ, Нижній Новгород зносилися русичі з країнами
Одиницею обкладання даниною (оподаткуванням) в деяких
місцевостях був "дим" — сім'я, в інших — "плуг" чи "рало"
— норма землі, якою користувалася сім'я. Поступово данина
Тис. селян.
Певну роль в господарському житті відігравало шляхет-
сопе зклілкаилиишня. -У ЮАА р. сепію польського и.ороліьі;тва
прийняв ухвалу "Про вивід шляхетства", за якою було визна-
Литовський статут 1566 р. скасував основне обмеження
щодо шляхетської земельної власності. Так, шляхетська вот-
чина могла відчужуватися (продаватися, обмінюватися тощо)
без дозволу великого князя. Деякі обмеження зберігалися щодо
земель, наданих за службу. Однак вже Люблінська унія 1569 р.
підтвердила звільнення шляхетського землеволодіння від усіх
Належали ковальське, шевське, кравецьке, а також деревооб-
робні та харчові ремесла. У середині цих галузей поглиблю-
валася спеціалізація ремісників за вужчими спеціальностями.
Так, у харчовій галузі були: різники, м'ясники, сальники, ков-
басники; мельники, мірошники, крупники, гречаники; олійники,
маслянники; пекарі, перепічники; хлібники, калачники, пи-
Дження та розвитку феодального господарства. З втратою дер-
жавності соціально-економічний розвиток українських земель
ЗЕМЕЛЬ у XVII — XVIII ст.
1. Еволюція аграрних відносин
Шина розпоряджалася величезним майном, яке залишила поль-
ська шляхта і магнати. Старшинське землеволодіння зрос-
тало шляхом купівлі землі, гетьманських надань і царських
привілеїв. Гетьманські надання земель були не вельми щед-
рими. Саме тому, на думку деяких істориків, козацька стар-
Збавлений цих перспектив.
Економічною основою розвитку України традиційно зали-
шалося сільське господарство, а його провідною галуззю —
Никами чи орендарями були шляхта, старшина, козаки та се-
Ляни.
Успішно розвивалося ґуральництво, броварництво та медо-
варіння, які мали добру сировинну базу в Україні й приноси-
ли великі прибутки своїм власникам. Ґуральні та пивоварні
були в кожному фільварку, маєтку, в кожному селі України.
Розвивалося металургійне виробництво, найпоширенішою
формою якого була рудня. Рудні складалися з млина, димарні,
де з руди плавилося залізо, і кузні. У кінці XVIII ст. з'явили-
ся перші доменні мануфактури, на яких спочатку виплавляли
чавун, а потім сталь.
У першій половині XVI ст. в Україні почали виробляти
папір. Найбільше папірень було у Східній Галичині, основним
центром українського паперового виробництва вона залиша-
лася впродовж XVII — XVIII ст. Папірні були в основному
власністю поміщиків, монастирів і козацької старшини. У
XVI ст. здобутки у паперовій промисловості України дозво-
лили відкрити добу книгодрукування, яке також здійснюва-
Ненням мануфактур укрупнювалося виробництво.
Збереження кріпосництва на західноукраїнських і право-
бережних землях після Національно-визвольної революції, його
поступове утвердження на Лівобережжі та Слобожанщині ство-
Рювало умови для дальшого розвитку виробництва на приму-
совій праці селян у феодальних (вотчинних) і посесійних ма-
нуфактурах. Останні утворювалися як казенні, а потім пере-
давалися у посесію (умовне спадкове користування) приват-
ним особам або одразу виникали як посесійні. На них пра-
цювали приписані державні селяни або куплені спеціально для
роботи на підприємствах. Частина поміщицьких мануфактур
Однак багато машин ввозилося з-за кордону.
Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів ме-
талургійного виробництва, видобутку кам'яного вугілля і хоча
потужність підприємств цих галузей була невеликою, проте
Невпинно зростала.
Ських земель розвивалася однобоке — розширювалися видобу-
вання і первинна переробка сировини, а не виробництво гото-
вої продукції. Такий напрям диктував уряд Австро-Угорщи-
ни, а також іноземний капітал. Це негативно впливало на хід
Промислового перевороту, початковий етап якого припадав на
50—70-ті роки XIX ст.
5. Фінансова політика
Головним джерелом бюджетних доходів царської Росії у
першій половині XIX ст. були оброчний і подушний податки
з селян, шинкові та митні збори, податки з капіталів і торго-
вих оборотів, незначні податкові збори з дворян. У структурі
доходів знизилося значення подушного і оброчного податків і
Що собою являла грошова реформа царського уряду 1839—
1843 рр.?
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
УКРАЇНИ наприкінці XIX —
Терещенко, Симиренко, Харитоненко, Бобринський, Хряков,
Потоцький, Бродський, Гінзбург та ін. Завдяки високій концен-
трації виробництва загальна кількість цукрових заводів з
...
давала 70% усієї продукції добувної промисловості, тоді як в
переробній її частка становила лише 15%. Основним вироб-
ником тютюну імперії була Україна, але виробництво цига-
рок здійснювалося в Петербурзі. Велику частину українсько-
го цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть
у цій галузі зробити Україну залежною від Росії. Таких при-
кладів було дуже багато. Тому, хоч несподіваний і потужний
вибух промислової активності в Україні справляв приголом-
шуюче враження, він приховував однобічний, незрівноважений
МИ Видами
— працювала в кустарних промислах, у маленьких ремісни-
Чих майстернях, удома.
У цілому промисловість західноукраїнських земель розви-
валася повільно. Галузева її структура залишалась однобокою
— в напрямку видубутку і первинної переробки сировини —
і мала колоніальний характер. Незважаючи на значні зрушен-
ня кінця XIX — початку XX ст., становлення фабрично-завод-
ської промисловості на західноукраїнських землях ще не від-
Булося.
2, Зрушення в сільському господарстві. Столипін-
Ре-
форма. Вона мала на меті розв'язати завжди нелегке для Росії
(і України) земельне питання. Указ від 9 (22) листопада 1906 р
скасовував обов'язкові "земельні общини" і надав кожному
селянинові право вимагати виходу з общини і виділення йому
землі в одному масиві, що отримав назву "відруб". Селяни
могли переносити туди свої господарські будівлі і створювати
"хутір" (найпоширеніший в Україні). Цей захід повинен був
служити перебудові земельних відносин, створити стан замож-
них селян-фермерів.
Іншим важливим кроком аграрної реформи П. Столипіна
було створення Селянського земельного банку і надання йому
права давати селянам вигідні кредити для купівлі землі, ре-
маненту тощо. Це сприяло також торгівлі поміщицькою зем-
лею та придбанню її селянами.
За неповних чотири роки четверта частина господарств в
Україні, що входили до земельних громад, вийшла з них, а
Протягом 1916—1917 рр. селяни купили, головним чином у
поміщиків, понад 7 млн десятин землі. Внаслідок цього напере-
додні Лютневої революції 1917 р. в руках селян було вже 65%
усієї землі, й на одне господарство припадало 8,6 га. У резуль-
таті реформи на Правобережній Україні й Полтавщині, де об-
щинне землеволодіння було слабо поширене, майже вся се-
Предметами широкого вжитку, товариство мало свою
пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів
Наним у них, кооперативам.
В 1911 р. розпочав свою діяльність реорганізований Київ-
До фактично встановленого його ринкового курсу. У 1897 р.
Було остаточно затверджено закон про золоту реформу. Кар-
бувалися нові золоті монети п'ятикарбованцевої вартості, а
також були визначені умови забезпечення кредитних білетів
у обігу. Встановлювалися суворі обмеження емісійного права
Покарання тих, хто порушуватиме встановлений порядок. На-
міри Центральної Ради спрямовувалися на збереження про-
дуктивності сільського господарства, але розходились із праг-
Нання умов Брестського мирного договору, тобто забезпечити
вивезення до Німеччини продовольства. Внаслідок цього та
інших причин Центральна Рада перестала існувати.
Зерна). А щоб це не виглядало аморально, було оголошено, що
врожай 1922 р. припинив голод. Принцип "недоїмо, але виве-
земо", котрим керувалися царські міністри, трансформувався
в інший: "помремо, але вивеземо". Як наслідок, голод в півден-
них губерніях України протримався весь 1922 р. і перейшов
На першу половину 1923 р.
Ьула ще одна причина трагедії І.^^. — хс-^и ^Р. і^^*^*^
ши руйнівну та спустошливу дію природних явищ (посухи та
неврожаю) численними конфіскаціями продовольства, офіційна
Населення.
У сільському господарстві неп передбачав цілу систему
заходів, серед яких найголовнішим оула заміна продрозвер-
стки продподатком. Розмір продподатку визначався напере-
додні посівної й був у два рази меншим, ніж розмір продроз-
верстки, передбаченої на 1921 р. Селянам дозволялося про-
давати надлишок продукції на ринку, організовуватися у коо-
Перативи, а також орендувати землю та використовувати най-
Лись ярмарки.
У 1922—1924 рр. було введено в обіг нову грошову одини-
цю — червонець, який рівнявся 10 золотим карбованцям, став
конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому.
Була введена єдина система податків, створювалися ощадні
Неп сприяв розгортанню кооперативного руху. Сформува-
лася єдина система кооперації: споживчої, сільськогосподар-
ської, кредитної, виробничої. Вона сприяла підвищенню продук-
тивності праці, заготівлі й збуту продукції, ефективному кре-
Троль з боку ВКП(б) над селянством, стала важливою складо-
вою частиною формування тоталітарної системи.
Переходу до колективізації сприяла криза хлібозаготівель
1927—1928 рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб се-
лянство відмовлялось продавати державі хліб за нижчими
цінами. У січні 1928 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рі-
Шення про примусове вилучення у селянства зернових над-
лишків та необхідність форсованої колективізації сільського
На 1—1,5 року.
Початок колективізації показав, що селяни не бажають
відмовлятися від своєї власності і передавати її у колгоспи.
Адже усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й про-
Дуктивну худобу, птицю, реманент. Досягти цього вдавалося
лише шляхом грубого насильства. Селяни відповіли антикол-
Госпними, антирадянськими виступами локального характеру,
які жорстоко придушувалися. Поставлене у безвихідь селян-
Розпочався активний наступ проти заможних селян, т. зв. кур-
кулів. Спочатку цей наступ здійснювався шляхом адмініст-
Да, Печора, Колима...
Найжорстокішим злочином сталінського режиму проти
українського народу був організований ним голодомор 1932—
1933 рр. Це була спланована акція комуністичного режиму
проти українського селянства, яка повинна була ліквідувати
базу української нації і національного відродження, проти-
стояння радянській владі. Аналіз архівних джерел переконливо
засвідчує той факт, що в українському селі мали місце всі еле-
менти політики геноциду. Такого висновку дотримуються і
члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні
(до її складу входили провідні юристи світу), яка працювала в
1988—1990 рр. Та й сам Сталін визнавав, що загальний вро-
жай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше ка-
жучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично кон-
фісковувала більшу їх частину. Ігноруючи заклики і попере-
дження українських представників влади, Сталін підняв план
заготівлі зерна у 1932 р. на 44 %. Це рішення і та жорстокість,
з якою виконувалися його накази, прирекли мільйони людей
на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як
Штучний.
Просто на вулицях.
Загалом же, за підрахунками дослідників, від голоду
1932—1933 рр. в Україні загинуло від 5 до 9 млн чол. Цим
самим підривалася етнічна основа становлення української
нації — село, знищувався той прошарок, від якого залежали
процвітання суспільства, здатність його до розвитку.
5. Економічний розвиток західноукраїнських
Земель у 20—30-х роках
Після розпаду Австро-Угорської імперії і поразки націо-
нально-визвольної боротьби західноукраїнські землі були роз-
ділені між Польщею, Румунією та Чехо-Словаччиною. Ці краї-
ни значно відставали від промислове розвинених держав Захід-
ної Європи. Західноукраїнський регіон залишався аграрно-
Кордон.
Виробнича кооперація займалася переробкою сільськогос-
подарської та іншої продукції. Особливі успіхи мала моло-
чарська кооперація, яка змогла вийти на європейський ринок.
Кредитні кооперативи займалися мобілізацією заощаджень,
надавали вигідні кредити. При "Центробанку" був створений
"Фонд господарської розбудови", який сприяв будівництву
Нових виробництв.
Кооперація являла собою чітко налагоджену систему, органі-
зувала основні ділянки економічного життя і стала важливим
Рр.
4. У чому полягала суть нової економічної політики? Що
привело до її згортання?
5. Охарактеризуйте хід, особливості та наслідки сталін-
ської індустріалізації в Україні.
6. Як вплинула суцільна колективізація на стан сільського
господарства? Назвіть основні причини голодомору 1932—
Рр.
7. Прослідкуйте економічний розвиток західноукраїнських
земель у 20—30-х роках. Якими факторами він визначався?
Платити з власного бюджету.
Відбудова промисловості здійснювалася однобоке. Випе-
реджаючими темпами розвивалися галузі важкої промисловості,
хронічно відставали харчова та легка промисловість. Причи-
ною цього були не тільки волюнтаризм керівництва та ігнору-
вання життєвих інтересів людей, а й відставання сіль-
Вою не закуповувалася, а фактично вилучалася методом прод-
розкладки. Оплата праці сільських виробників була симво-
лічною, а існували вони, в основному, за рахунок присадибних
ділянок. Село не забезпечувалося пенсіями. Більшість колгосп-
ників не мала паспортів і без особливого дозволу не могла
На засоби виробництва та тарифи вантажоперевезень. 31 бе-
резня 1950 р. підвищено курс карбованця щодо іноземних
Валют, переведено його на власну золоту базу. Отже, радян-
ський уряд боровся з інфляцією фактично за рахунок добро-
Буту народу.
Після голоду 1946—1947 рр. розпочалося повільне підне-
сення сільського господарства. Проте підхід до розв'язання
аграрних проблем залишався старим: форсування вирооницт-
ва в умовах жорстокої централізації та регламентації колгос-
Пного життя. З метою боротьби проти порушення Статуту
сільськогосподарської артілі в 1946 р. почали обмежувати
присадибні індивідуальні господарства. Введено грошові та
натуральні податки, що призвели до знищення домашніх тва-
рин, вирубування садів.
Всмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велоси-
педами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Тем-
пи приросту промислової продукції у 50 — першій половині
60-х років майже вдвічі перевищували ці самі показники за
1965—1985 рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
найдинамічнішими для розвитку української промисловості.
Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбу-
Ня й залишило переважну частину населення, особливо людей
похилого віку, без заощаджень, створених роками важкої праці.
ЛУШ
ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ
УКРАЇНИ в 1990-ті роки
1. Проблеми соціально-економічного реформу-
вання української економіки в перші роки неза-
лежності
Серпня 1991 року Верховна Рада проголосила Акт неза-
лежності України. Цей день відкрив нову еру в історії нашої
держави. Одним із найважливіших завдань, що постали пе-
ред першим всенародне обраним Президентом України Л. Крав-
чуком, Верховною Радою та урядом: забезпечити українсько-
му народові нормальні умови життя, підняти рівень його доб-
Держави не виявляли бажання проводити радикальну еконо-
мічну реформу. Заявляючи про прихильність до ринкових
регуляторів, вони зберігали попередню вертикальну систему
управління господарством, систему держзамовлення, центра-
лізований розподіл найважливіших ресурсів. У промисловості
та сільському господарстві продовжував домінувати держав-
58—55%.
В 1997 р. вперше проявилася і різниця в ефективності ро-
боти державних підприємств і акціонерних товариств. Дані
економічних досліджень за галузями, в яких державний сек-
тор не регулює ціни, свідчать, що при загальному для обох груп
погіршенні об'ємних показників недержавні підприємства
краще використовували працю і капітал, досягли вищої рен-
таЬельності. Аналогічні процеси відбуваються в сільськогоспо-
дарському виробництві, де колективні підприємства продовжу-
ють втрачати свої позиції. Якщо в 1997 р. приватні господар-
ства виробили 55,7% всього продовольства, то в 1998-му — вже
58,8%.
Однак масштаби позитивних змін мінімальні, загальноеко-
номічна динаміка залишається негативною. Приватизація не
виправдала сподівань суспільства в тому значенні, що сама по
собі не забезпечила створення розвинутих конкурентних рин-
ків, не привела до кардинильних змін в господарській поведінці
власників і вищих менеджерів, не запобігла погіршенню ста-
новища української економіки. Масова приватизація приве-
ла до розпилення власності серед дрібних акціонерів і перева-
жанню працівників в структурі власності більшості привати-
зованих підприємств, значного розкрадання державного май-
на. Це була плата за політизацію і соціалізацію процесу, за
можливість швидкої приватизації в країні практично без при-
ватного капіталу, за тотальне домінування у приватизаційно-
му процесі корумпованої бюрократії. Як наслідок, в Україні,
за словами відомого економіста О. Пасхавера, спостерігається
процес формування бюрократичного капіталізму, коли бюро-
кратія визначає темпи, пропорції, якість створення і відтворення
приватного капіталу.
У 1999 рік українська економіка також вступила обтяже-
ною істотними проблемами, що мають тенденцію до загострен-
ня. У першому кварталі в результаті істотного скорочення
зовнішнього і внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію
валовий внутрішній продукт зменшився на 4,8%. За даними
Міністерства економіки, зменшення ВВП очікується і в дру-
гому кварталі. У крайньо плачевному стані опинилися фінан-
сові ресурси всіх без винятку секторів економіки. Насампе-
ред зменшилися доходи підприємств. У січні-лютому порівняно
з аналогічним періодом 1998 р. абсалютний об'єм прибутку
в економіці зменшився на 40%, при цьому в будівництві і
торгівлі отриманий взагалі від'ємний фінансовий результат.
Середньомісячна заробітна плата, що виплачується вкрай не-
регулярно, з 1997 р. знизилася у валютному еквіваленті май-
же вдвічі і знаходиться сьогодні на рівні близько 50 доларів.
Спостерігається постійне зростання цін на основні продукти
та споживчі товари. Збільшилась чисельність офіційно зареє-
строваних безробітних, що становить на сьогодні ізлизько І,о
млн чол. За межею бідності опинилося більше половини укра-
їнських громадян.
Причини такого становища криються в низькій якості еко-
номічної політики, яка проводиться протягом всіх останніх
років, відсутності політичної волі в оптимізації податкової
системи, зниженні бюджетних витрат тощо. Зокрема, жорсткі
податкові вимоги і витікаючі з них фінансові обмеження при
високих цінах на кредитні ресурси паралізують виробничо-
споживацький обіг. Якщо за весь 1998 р. податкова недоїмка
виросла на 8 млрд грн., то лише за перший квартал нинішньо-
го — на 4 млрд. У бюджет сплачено тільки 61,2% всіх нара-
хованих податків. Суб'єкти господарювання не мають засобів
на внесення нарахованих сум, тому 40% недоїмки складають
ПРОГРАМА КУРСУ
"ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ"
Укладачі: Б.Д. Лановик, Н.О. Тимочко, РД. Толепгов
Тори.
Соціально-економічні передумови і наслідки революції Мей-
дзі в Японії.
Економічні причини першої світової війни.
Тема 7. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ
У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Економічні наслідки першої світової війни для СІПА, Англії,
Франції, Німеччини та її роль у повоєнному розвитку євро-
пейських країн. Економічна суть Версальської системи. Пла-
ни Дауеса та Юнга, їхня суть та мета.
Світова економічна криза 1929—1933 рр. та її особливості
в СІПА, Німеччині, Англії, Франції. Варіантні шляхи виходу з
неї. Початок державного регулювання економіки і теоретич-
не обґрунтування можливості макроекрномічного регулювання.
Становище провідних країн в світовому господарстві напе-
редодні другої світової війни. Економічні причини війни.
Тема 8. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ
ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Економічні наслідки війни для світової економіки. План
Маршалла. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій
структурі провідних капіталістичних країн. Розпад колоніаль-
ної системи. Інтеграційні процеси в економіці. "Спільний
ринок" як форма економічної інтеграції.
Формування трьох центрів світового капіталізму. СІПА,
Японія, ФРН — нові економічні лідери.
Форми державного регулювання економіки. Транснаціо-
нальні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зрос-
тання воєнних витрат. Поглиблення криз в чи—ои-ті уіти і а
їхні причини.
Економіка США після другої світової війни та основні тен-
денції її розвитку. Причини зниження темпів зростання в 50—
60-ті роки. Стан економіки країни в 70—90-ті роки.
Економічні наслідки поразки Японії в другій світовій війні.
Американська окупація та її наслідки. Аграрна реформа і стан
сільського господарства. Фактори економічного зростання
Японії.
Утворення ФРН. Фактори економічного піднесення. Роль
ФРН у створенні та розвитку "Спільного ринку". Соціально-
економічні наслідки об'єднання ФРН та НДР.
Економічні наслідки другої світової війни і особливості
повоєнного розвитку Франції. Часткова націоналізація та її
характер. Вплив розпаду колоніальної системи на економіку
Франції. Місце Франції у світовому господарстві.
Англійська економіка у повоєнні роки, її основні тенденції.
Посилення державного регулювання. Характер повоєнної на-
ціоналізації окремих галузей народного господарства, її мета.
Крах колоніальної Британської імперії і його вплив на еко-
номіку Англії.
Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасно-
му етапі.
Тема 9. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ
КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалеж-
них держав. Альтернативи їхнього соціально-економічного роз-
витку. Основні форми неоколоніальної залежності. Країни се-
реднього розвитку капіталізму.
"Нові індустріальні країни" та причини їхнього швидкого
економічного зростання. Роль транснаціонального капіталу.
Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються на
сучасному етапі: подолання відсталості, зростаючий зовнішній
борг, залежність в сфері НТП, голод, хвороби, екологічні нега-
Разди.
МАС і Й НА ДРУГА
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Тема 10. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
в період від найдавніших часів до V ст. н. е.
Господарство первісних племен на території України. Три-
пільська культура. Господарство скіфів. Економічний лад
грецьких і римських колоній у Північному Причорномор'ї.
Перші протодержавні утворення. Економічний розвиток схід-
нослов'янських племен та його особливості. Сільська община.
Тема 11. РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ГОСПО-
ДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (VI — XVI ст.)
Економічний розвиток Київської Русі. Процес феодалізації
селян і земельні відносини. Данницькі відносини. Категорії
залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, холопи. Фор-
ми та характер землеволодіння. Міста та ремесло. Внутрішня
торгівля. Зовнішньо-економічні зв'язки. Головні торгівельні
шляхи. Грошовий обіг. Лихварство.
Економічні причини феодального роздроблення східносло-
в'янських земель. Економічний розвиток українських земель
в період феодальної роздробленості. Загарбання українських
земель іноземними державами.
Особливості господарського розвитку українських земель у
складі Великого князівства Литовського та королівства По-
льського. Зростання феодального землеволодіння. Вотчини та
"держави". Громади і дворища. Початок формування фільвар-
кової системи господарства у литовсько-польський період.
Посилення влади панів та закріпачення селян в XIV — XV ст.
Зростання феодальних повинностей та зубожіння селянства.
"Устава на волоки". Литовські статути.
Виникнення козачих поселень. Відродження ремесла та його
розвиток у XIV — XVI ст. Розвиток міст та міського само-
врядування. Пожвавлення внутрішніх економічних зв'язків
та зовнішньої торгівлі.
Тема 12. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
В УМОВАХ ПАНУВАННЯ ФЕОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
(XVII — XVIII ст.)
Створення Української козацької держави. Економічна
політика Б. Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння.
Економічний розвиток Запорізької Січі. Посилення позицій
козацько-старшинської верхівки.
Економічний стан Лівобережної України в часи Гетьман-
щини. Підвищення рівня агрокультури. Розвиток ремесла.
Виникнення нових міст; збільшення міського населення. За-
родження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутріш-
ній та зовнішній торгівлі.
Економічна політика Петра І та її вплив на економіку
України. Остаточне закріпачення селян у Лівобережній Укра-
їні у другій половині XVIII ст. Зміна правового статусу ко-
Ний стан Буковини.
Тема 13. КРИЗА ФЕОДАЛЬНО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИС-
ТЕМИ ТА РОЗВИТОК КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН
В XIX ст.
Розвиток товарності сільського господарства; обезземелен-
ня селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій
половині XIX ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва.
Скасування кріпацтва в Західній Україні, його законодав-
че оформлення (укази від 17 квітня та 7 вересня 1848 р.).
Сільське господарство й аграрні відносини на західноукраїн-
Занепад господарства.
Нова економічна політика і відбудова народного господар-
ства України в 20-х роках. Згортання непу. Формування ста-
лінської командно-адміністративної системи управління. Ди-
Ний рух.
Тема 16. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТО-
ВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ (1939—1950 рр.)
Економіка України на першому етапі другої світової війни
(до 22 червня 1941 р.). Зміцнення воєнно-промислового по-
тенціалу. Поглиблення галузевої спеціалізації. Соціально-еко-
номічні наслідки приєднання західноукраїнських земель до
УРСР.
Напад фашистської Німеччини та її союзників на СРСР.
Перебудова народного господарства на воєнний лад. Посилен-
ня централізації управління економікою. Евакуація. Окупа-
ційна політика фашистського режиму. Економічна експлуа-
тація українських земель.
Втрати господарства і населення України в роки другої
світової війни. Відбудова народного господарства. Голод 1946—
1947 рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індуст-
ріалізація на західноукраїнських землях. Новобудови України.
Тема 17. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
в 1950—80-ті роки
Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи
і спроб її модернізації. Реформаторська діяльність М.С. Хру-
щова. Раднаргоспи. Освоєння цілинних земель. Структурні
зрушення в народному господарстві. Загострення соціально-
економічної обстановки у першій половині 60-х років. Госпо-
Син. Спроби створення системи законодавчого регулювання
економічної діяльності.
Соціально-економічна криза та пошук напрямків її подо-
лання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна до-
Помога.
Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Гро-
шова реформа 1996 р. Внутрішня та зовнішня торгівля.
Роль і місце господарства України в світовому економічно-
Му розвитку.
ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій
План
1. Особливості господарства країн Стародавнього Сходу.
2. Господарство Стародавньої Греції.
3. Економічні причини розквіту і занепаду Стародавнього
Риму.
Література: 106,107,108,193, 98,15,112, 67, 81.
Завдання для самостійної роботи:
Господарство первісної доби.
Тема 2. Господарство країн Західної Європи в епоху
середньовіччя
План
1. Форми і характер землеволодіння (на прикладі Франк-
ської держави).
2. Середньовічні міста: виникнення, розвиток, значення.
3. Міське ремесло. Цехи.
4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Купецькі гільдії. Гроші.
Кредит.
Література: 106,107,108,193, 117, 77,156, 94,100.
Завдання для самостійної роботи:
Форми і характер землеволодіння на прикладі Англії,
Німеччини.
—————————————————————————•—_____ 265
Тема 3. Мануфактурний період економіки країн Західної
Європи і США
План
1. Особливості господарського розвитку Голландії ману-
фактурного періоду.
2. Аграрний переворот та революція 1640—1660 рр. в Ан-
глії. Розвиток мануфактурного виробництва.
3. Особливості розвитку Франції мануфактурного періоду.
4. Соціально-економічні передумови і наслідки війни пів-
нічноамериканських колоній за незалежність.
Література: 106, 107, 108, 193, 19 (т. 1), 195, 8 (с. 19—26).
Завдання для самостійної роботи:
Становлення світового ринкового господарства.
Тема 4. Економічний розвиток країн Західної'Європи
і США в епоху вільної* конкуренції'. Промисловий
Переворот
План
1. Промисловий переворот в Англії.
2. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеч-
чині.
Промисловий переворот у США.
Література: 106,107,108,193, 204, 117, 59,188.
Завдання для самостійної роботи:
Скласти порівняльну таблицю про хід промислового
перевороту в окремих країнах.
Тема 5. Індустріалізація в провідних країнах світу
План
1. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в кінці
XIX — на початку XX ст.
2. Індустріалізація в США, Німеччині.
3. Індустріалізація в Англії, Франції.
4. Особливості індустріалізації в Японії.
Література: 106,107, 108,193, 28, 202 (с. 69—76), 150 (с. 76—
С. 186—207), 154 (с. 312—322).
Завдання для самостійної роботи:
Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX
— на початку XX ст.
Тема 6. Господарство розвинутих країн між світовими
війнами
План
1. План Дауеса і План Юнга.
2. Світова економічна криза 1929—1933 рр.: причини і
наслідки.
3. Господарство світу в 30-х роках. "Новий курс" Ф. Руз-
Вельта.
Література: 106,107,108,193,147,124, 204.
Завдання для самостійної роботи:
Причини та наслідки мілітаризації економіки в 30-х роках.
Тема 7. Економічний розвиток світу в 1939—1990-х роках
План
1. Структурні зміни в економіці воюючих країн.
2. Економічні наслідки другої світової війни. План Мар-
Шалла.
3. Прискорений розвиток економіки Німеччини та Японії:
причини і наслідки.
4. Технологічна модернізація 70—80-х років.
5. Формування постіндустріального суспільства.
Література: 106,107,108,193,137, 52, 75, 70, 31,191,194, 32.
Завдання для самостійної роботи:
Інтеграція та економічне суперництво в сучасному світі.
Економічний розвиток "нових індустріальних держав".
Тема 8. Господарство українських земель в княжу добу
План
1. Форми і характер землеволодіння. Соціальні відносини.
2. Міста. Ремесла.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
4. Гроші та фінанси.
Література: 106,107, 108,193, 37, 44, 159, 82.
Завдання для самостійної роботи:
Господарство України в доісторичні часи.
Господарський розвиток Галицько-Волинських земель.
Тема 9. Економіка українських земель в XVI — XVIII ст.
План
1. Еволюція аграрних відносин.
Мануфактурне виробництво.
3. Формування українського національного ринку.
Література:106,107,108,193,148, 99, 208 (т. 1, с. 396—448),
155,167,87.
Завдання для самостійної роботи:
Господарство Запорозької Січі.
Тема 10. Промисловий переворот та початок індустріалі-
зації в Україні
План
1. Промисловий переворот в Україні: хід, етапи, особли-
вості.
2. Аграрні реформи середини XIX ст. та їхній вплив на
економічний розвиток України.
3. Початок індустріалізації. Монополії, біржі, акціонерні
Товариства.
Література: 106, 107,108, 193,116, 148, 54,10.
Завдання для самостійної роботи:
Завершення формування загальноукраїнського ринку.
Столипінська аграрна реформа та їі здійснення в Україні.
Тема 11. Господарство України між світовими війнами
План
1. Економічна політика українських урядів та більшовиків.
2. Сталінська індустріалізація в Україні.
3. Здійснення колективізації сільського господарства та її
наслідки.
4. Економічний розвиток західноукраїнських земель.
Література: 106,107,108,193, 11, 90,168,198, 86.
Завдання для самостійної роботи:
Кооперативний рух в Україні.
Тема 12. Економіка України в 1939—1990-х роках
План
1. Стан економіки України в роки війни та в повоєнний
період.
2. Економічні реформи 50—60-х років.
3. Господарство України "періоду застою".
4. Економіка незалежної України.
Література: 106,107,108,193, 22,128,135,161.
Завдання для самостійної роботи:
Проблеми і труднощі економічного розвитку України на
сучасному етапі.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ
НАВЧАННЯ
ЧАСТИНА ПЕРША
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ
Завдання 1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВ-
НІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
План
1. Основні риси господарства країн Стародавнього Сходу.
2. Господарство Стародавньої Греції.
3. Економічні причини розквіту і занепаду Стародавнього
Риму.
Література: 180 (с. 10—23), 106, 107, 108 (с. 10—27), 193,
С. 19—32), 112,67.
Завдання 2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(V — XV ст.)
План
1. Форми землеволодіння у Франкській державі.
2. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
Література: 180 (с. 28—52), 106, 107, 108 (с. 33—47, 53—
С. 34—38, 44—49), 117, 94, 100 (кн. 2, с. 60—62).
Завдання 3. 1 ЬНЕЗА ІМДУІ^ІПАЛЬГИЛ
СТВА (XVI — XVIII ст.)
План
1. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерланд-
ської революції (1566—1609 рр.).
2. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні при-
чини і наслідки.
3. Особливості генези індустріального суспільства у Франції.
4. Соціально-економічні передумови і наслідки війни пів-
нічноамериканських колоній за незалежність.
Література: 180 (с. 92—99), 106, 107,108 (с. 92—104), 193,
С. 62—68), 195.
Завдання 4. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ
ЕКОНОМІКИ (XVI — XVIII ст.)
План
1. Мануфактура: назва, типи і види.
2. Розвиток мануфактур Голландії.
3. Особливості мануфактурного виробництва Англії, Франції,
Німеччини.
4. Значення мануфактурного періоду в історії людства.
Література: 180 (с. 95—97), 106, 107,108 (с. 94—101), 193,
204,19.
Завдання 5. ФОРМУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКОВОГО
ГОСПОДАРСТВА
План
1. Великі географічні відкриття: передумови і наслідки.
2. "Революція цін" у Європі.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Торговельні компанії.
4. Зміцнення національних ринків. Створення світової ко-
лоніальної системи. *
Література: 180 (с. 91—92), 106, 107, 108 (с. 93—94, 101, |
103), 193,117, 8. І
ліпдаппм й. Ііґ ^ЛУ1*И_лугтІ'І
В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
План
Передумови промислового перевороту.
2. Хід, етапи та особливості промислових переворотів.
3. Наслідки та значення промислового перевороту.
Література: 180 (с. 210—217), 106, 107, 108 (с. 189—200),
С. 68—73, 78—81, 85—87, 90—91), 195.
Завдання 7. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ
УСША
План
Передумови промислового перевороту.
2. Особливості першого етапу промислового перевороту.
3. Громадянська війна в США: економічні причини і на-
слідки.
Завершення промислового перевороту.
Література: 180 (с. 216—217), 106, 107, 108 (с. 196—200),
С. 91—101), 59.
Завдання 8. НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ВІДКРИТТЯ
кінця XIX — початку XX ст. ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ
НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ
План
1. Науково-технічні винаходи.
2. Структурні зміни в промисловості.
3. Вплив науково-технічної революції на економіку світу.
Література: 180 (с. 217—223), 106, 107, 108 (с. 201—213),
С. 110—114), 28.
Завдання У. ІНДУС ЧЧАЛІЛАЦШ о ^шл ^кінець ліл. —
Початок XX ст.)
План
1. Причини прискореного розвитку економіки США.
2. Промислове піднесення.
3. Зміни в організації та управлінні виробництвом.
4. Наслідки індустріалізації.
Література: 180 (с. 218—223), 106, 107, 108 (с. 203—213),
С. 115—121), 202 (с. 69—76), 59.
Завдання 10. ЕКОНОМІЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ НІМЕЧ-
ЧИНИ кінця XIX — початку XX ст.
План
1. Передумови економічного зростання.
2. Прискорений розвиток промисловості та фінансово-бан-
ківської системи.
3. Особливості аграрного розвитку.
Література: 180 (с. 221—228), 106, 107, 108 (с. 206—207,
С. 111—128), 202 (с. 69—76).
Завдання 11. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АНГЛІЇ
в кінці XIX — на початку XX ст.
План
1. Фактори промислового відставання.
2. Індустріалізація. Зміни в структурі виробництва.
3. Сільське господарство.
4. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Література: 180 (с. 218—232), 106, 107, 108 (с. 207—208,
С. 128—133), 110.
ЧТЛ.ПЦЧ
в кінці XIX — на початку XX ст.
План
1. Причини промислового відставання.
2. Структура французької економіки.
3. Особливості фінансово-економічної системи.
4. Сільське господарство.
Література: 180 (с. 220, 222, 224, 231), 106, 107, 108 (с. 208—
С. 133—138), 150 (с. 76—93).
Завдання 13. СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО
СУСПІЛЬСТВА В ЯПОНІЇ
План
1. Реформи "Мейдзі": передумови та наслідки.
2. Особливості промислового розвитку.
3. Сільське господарство.
'4. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Література: 180 (с. 222—223, 227—228), 106, 107, 108
(с. 209—210, 213, 217—218, 221—224), 193, 204 (с. 138—143),
С. 186—207), 154 (с. 312—322), 209.
Завдання 14. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ
ВІДНОСИНИ в XIX — на початку XX ст.
План
1. Завершення формування світового ринку. Міжнародний
поділ праці.
2. Зовнішньо-економічні відносини.
3. Фінансово-економічне суперництво.
Література: 180 (с. 228—232), 106, 107, 108 (с. 218—224),
193, 117.
План
1. Економічні наслідки першої світової війни.
Версальська система.
3. План Дауеса та його наслідки.
Література: 180 (с. 296—299, 305—309), 106, 107, 108
(с. 314—322), 193, 204 (с. 145—151, 160—166, 171—175, 180—
182), 147, 139.
Завдання 16. СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА КРИЗА
Рр. та ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ
План
Причини, ознаки та характер кризи.
2. "Новий курс" Ф. Рузвельта.
3. Подолання наслідків кризи у країнах Західної Європи.
Література: 180 (с. 309—315), 106, 107, 108 (с. 322—330),
С. 152—159, 166—171, 175—180, 181—185), 114.
Завдання 17. ГОСПОДАРСТВО СВІТУ В РОКИ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
План
1. Економічні причини війни.
2. Структурні зміни в економіці воюючих країн.
3. Економічні наслідки другої світової війни.
Література: 180 (с. 326—330), 106, 107, 108 (с. 364—369),
С. 185—190, 209—211, 222—223, 253—255), 147.
Завдання 18. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ
У ПОВОЄННІ РОКИ
План
1. Вплив другої світової війни на економіку провідних
країн світу.
Л. план маршалла.
3. Економічні причини створення "спільного ринку".
4. Прискорений розвиток економіки Японії та Німеччини:
причини та наслідки.
Література: 180 (с. 328—330, 335—338), 106, 107, 108
(с. 365—398), 193, 204 (с. 187—190, 204—206, 209—212, 222—
226, 237—241, 244—245, 254—261), 75, 137, 32.
Завдання 19. ГОСПОДАРСТВО СВІТУ у 70—90-х рр.
XX ст.
План
1. Технологічна революція середини 70-х рр.: причини і
наслідки.
2. Індустріалізація сільського господарства.
3. Міжнародні економічні відносини.
4. Основні риси постіндустріального суспільства.
Література: 180 (с. 359—361), 106, 107, 108 (с. 380—383,
385—388, 391, 394—395, 399—417), 193,117, 33, 75,191.
Завдання 20. НОВІ ІНДУСТРІАЛЬНІ ДЕРЖАВИ:
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК
План
Причини прискореного зростання.
2. Основні економічні досягнення.
3. Проблеми і труднощі економічного розвитку.
Література: 106,107,108 (с. 417—420), 193,194,12 (с. 147—
176), 7, 75, 191.
, 1 КІП/А
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Завдання 21. ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
ДОІСТОРИЧНОЇ ДОБИ
План
1. Господарське життя первісної доби. Трипільська культура.
2. Господарство скіфів.
3. Економічний лад грецьких та римських колоній Пів-
нічного Причорномор'я.
4. Економічне життя слов'янських племен часів розселення
на території України.
Література: 180 (с. 6—9, 23—26), 106, 107, 108 (с. 5—10,
С. 213—225, 333—338), 44 (т. 1, с. 34—39,
47—59, 101—104, 247—226, 278—305).
Завдання 22. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ
РУСІ
План
1. Економічні фактори утворення держави.
2. Розвиток феодального землеволодіння.
3. Міста. Ремесла. Промисли.
4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
Література: 180 (с. 53—85), 106, 107, 108 (с. 64—91), 193,
С. 342—358), 159 (с. 5—74), 143 (т. 1, с. 225—232), 131.
Завдання 23. ГОСПОДАРСТВО ГАЛИЦЬКО-ВОЛИН-
СЬКОЇ ДЕРЖАВИ
План
1. Форми і характер землеволодіння.
2. Розвиток і значення міст. Ремесла.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
.література: Іиз, Іои (с. ої, чг, Із, ои — »<ї), Іио, ші, І о»,
С. 50—74), 38 (с. 23—37).
Завдання 24. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ПОЛЬСЬКО-
ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ
План
1. Сільське господарство. Еволюція форм землеволодіння.
Ремесла. Цехи. Промисли.
Початок мануфактурного виробництва.
4. Міста. Торгівля.
Література: 180 (с. 108— 119, 155— 195), 106, 107, 108
(с. 110—119, 147—157, 168—169), 193, 155, 123, 44 (т. 6, с. 1—
234), 97.
Завдання 25. ГОСПОДАРСТВО ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ
План
1. Соціально-економічні причини виникнення запорозького
Козацтва.
2. Форми і характер землеволодіння.
3. Ремесла і промисли.
4. Торгівля. Фінанси.
Література: 208 (т. 1, с. 396—448), 180 (с. 195—206), 106,
С. 181—187), 193, 38 (с. 104—116).
Завдання 26. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ
В РОКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ
План
1. Соціально-економічні передумови Національно-визволь-
ної революції.
2. Економічна політика гетьманського правління.
3. Еволюція аграрних відносин.
4. Розвиток міст. Торгівля. Фінанси.
Література: 99, 180 (с. 118—127, 155—157, 184—185, 192—
С. 104—130), 24, 167.
завдання ^І. ие.ІІид/г^,І»и І в,
УКРАЇНИ ТА СЛОБОЖАНЩИНИ в другій половині
XVII —XVIII ст.
План
1. Еволюція аграрних відносин. Введення кріпосного права.
Мануфактурне виробництво. Цехи. Промисли.
3. Становлення українського національного ринку.
Література: 180 (с. 119—137, 147—180), 106, 107, 108 (с.
С. 131—148), 18, 51.
Завдання 28. ГОСПОДАРСТВО ПРАВОБЕРЕЖНОЇ
ТА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ в другій половині XVII — XVIII ст.
План
1. Поземельні та соціальні відносини.
Розвиток мануфактурного виробництва. Промисли. Ре-
Месла.
3. Формування національного ринку.
Література: 180 (с. 141—148, 155—175, 176—195), 106,107,
С. 137—141, 147—162, 162—178), 193, 38 (с. 104—148), 4.
Завдання 29. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В УКРАЇНІ
План
1. Передумови, хід та етапи промислового перевороту.
2. Особливості промислового перевороту в Східній Україні.
3. Особливості промислового розвитку в Західній Україні.
Значення промислового перевороту.
Література: 180 (с. 235—247, 251—254), 106, 107, 108
(с. 225—233, 242—250), 193, 116, 54, 38 (с. 239—251), 21.
Завдання Ж. А1 ГАРНА РЕФОРМА 1848—1849 рр.
У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
План
1. Передумови аграрної реформи.
2. Суть та хід реформи.
3. Соціально-економічні наслідки.
Література: 180 (с. 255—268, 273—276), 106, 107, 108
(с. 250—266, 271—276, 271—276, 281—282), 193, 38 (с. 207—
222), 86, 157.
Завдання 31. СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 р.
В РОСІЇ ТА УКРАЇНІ
План
1. Передумови скасування кріпосного права.
2. Суть реформи та її здійснення в Україні.
3. Сільське господарство України у пореформений період.
Література: 180 (с. 255—276), 106, 107, 108 (с. 266—276),
С. 207—222), 10.
Завдання 32. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ
(кінець XIX — початок XX ст.)
План
1. Передумови та хід індустріалізації.
2. Монополії. Акціонерні компанії.
3. Особливості та наслідки індустріалізації в Україні.
Література: 180 (с. 243—254), 106, 107, 108 (с. 233—242),
С. 239—251).
Завдання 33. СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
ТА її ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ
План
1. Сільське господарство України на рубежі XIX — XX ст.
І. Суть та хід реформи.
3. Особливості та економічні наслідки реформи.
Література: 180 (с. 276—281), 106, 107, 108 (с. 276—280),
193, 10.
Завдання 34. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
(друга половина XIX — початок XX ст.)
План
Зародження кооперативного руху.
2. Види кооперативів, їхня діяльність та здобутки.
3. Роль та значення кооперації в економічному та куль-
турно-національному житті українців.
Література: 106, 107, 108 (с. 282—293), 193, 2 (с. 182—
ЗО, 25.
Завдання 35. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ
(XIX — початок XX ст.)
План
1. Форми і методи внутрішньої торгівлі.
2. Зовнішньоекономічні зв'язки. Біржі.
3. Економічні взаємини між наддніпрянською і західною
частинами України.
4. Місце України у системі європейського і світового рин-
Кового господарства.
Література: 180 (с. 281—295), 106, 107, 108 (с. 293—303),
193, 50, 66, 40.
Завдання 36. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА
В УКРАЇНІ (XIX — початок XX ст.)
План
1. Колоніальний характер фінансово-кредитної політики в
Україні.
2. Фінансові та грошові реформи XIX ст.
3. Кредитні установи в Україні.
Література: 180 (с. 290—292), 106, 107, 108 (с. 303—312),
193, 60, 133.
Завдання 37. ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ у кінці XIX —
На початку XX ст.
План
1. Причини і характер еміграції.
2. Напрями еміграції та її наслідки.
3. Економічна діяльність українських емігрантів.
Література: 182, 74 (с. 5—24), 106, 107, 108 (с. 181—191),
183,109.
Завдання 38. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇН-
СЬКИХ УРЯДІВ ДОБИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬ-
НОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1920 рр.)
План
1. Економічні перетворення Центральної Ради.
2. Господарська політика уряду П. Скоропадського.
3. Стан господарства України та економічна політика за
Директорії.
4. Економічна політика уряду Західноукраїнської Народної
Республіки.
Література: 180 (с. 301—303), 106, 107, 108 (с. 331—339),
193, 90, 41, 29,144.
Завдання 39. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА БІЛЬШОВИ-
КІВ В УКРАЇНІ (1919—1929 рр.)
План
1. Політика "воєнного комунізму" в економічній сфері.
2. "Нова економічна політика" в Україні.
с5. Економічні наслідки більшовицьких експериментів
Х рр.
Література: 180 (с. 303—304, 315, 319), 106, 107, 108
(с. 339—347), 193, 56, 190, 168.
Завдання 40. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ
(20—30-ті рр. XX ст.)
План
1. Посилення командно-адміністративних методів управ-
ління економікою.
2. Завдання та хід індустріалізації.
3. Особливості та наслідки індустріалізації.
Література: 180 (с. 319—321), 106, 107, 108 (с. 347—350),
193,11,91.
Завдання 41. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА (20—30-ті роки XX ст.)
План
1. Політика більшовиків в українському селі.
2. Характер, хід і темпи колективізації.
3. Наслідки колективізації.
Література: 180 (с. 321), 106, 107, 108 (с. 350—353), 193, 89
(с. 98—213), 198, 55.
Завдання 42. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНО-
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 20—30-ті роки XX ст.
План
1. Економічне становище західноукраїнських земель.
Характер промислового розвитку.
3. Стан сільського господарства.
Кооперативний рух.
Література: 180 (с. 321—325), 106, 107, 108 (с. 354—363),
С. 36—60, 74—92), ЗО, 2.
Завдання 4.5. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
План
1. Економічне становище України на першому етапі війни.
2. Економічна політика гітлерівського режиму в Україні.
3. Наслідки евакуації та контрнаступу Червоної Армії.
4. Загальні економічні наслідки війни для України.
Література: 180 (с. 330—335), 106, 107, 108 (с. 423—428),
193, 92.
Завдання 44. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ
у 1945—1950-ті роки
План
1. Відбудова зруйнованого за роки війни господарства.
2. Індустріалізація та колективізація в західних областях
України.
Голод 1946—1947 рр.
4. Наслідки відбудовного періоду.
Література: 180 (с. 339—345, 350—353), 106, 107, 108 (с.
429—435, 440—442), 193, 85,113.
Завдання 45. ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ 50—60-х років
XX ст. і УКРАЇНА
План
1. Реформа управління народним господарством.
2. Експерименти в сільському господарстві.
3. Косигінські реформи і Україна.
4. Наслідки економічних реформ в Україні.
Література: 180 (с. 344—347, 353—357, 362—363), 106, 107,
С. 435—438, 442—446), 193, 105, 11.
завдання 4Ь. І оснидАІ'с І ви укгати
ЗАСТОЮ"
План
1. Посилення тоталітарного режиму та його вплив на еко-
номіку.
2. Стан промисловості й сільського господарства.
3. Наростання кризи в економічному житті.
Література: 180 (с. 361—363), 106, 107, 108 (с. 366—369,
372—379), 193,105, 22,129.
Завдання 47. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ НА РУБЕЖІ
1980—1990-х років
План
1. Спроби економічних перетворень та їхні наслідки.
2. Спад промисловості.
3. Криза сільськогосподарського виробництва.
4. Дестабілізація фінансів, грошово-банківської системи.
Література: 106, 107, 108 (с. 380—387), 193,105, 23, 128.
Завдання 48. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
План
1. Економічна політика Української держави: проблеми і
труднощі.
2. Здійснення ринкових реформ.
3. Формування фінансової, грошово-банківської системи.
4. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Література: 106,107,108 (с. 458—470), 193,122,135,146,161.
Лежних селян.
Ганза (союз, товариство) — торговий союз міст Балтійсько-
го та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII —
Золоте забезпечення — запас золота у центральних бан-
ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й
для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що
Тощо.
Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрій-
ській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її
Складу.
Рядовині — залежне населення в Київській Русі, яке слу-
гувало феодалу на підставі договору (ряду).
Сеньйор — в середньовічній Європі великий землевласник,
феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому
Належала; вищий феодал щодо нижчого (васала).
Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції
та інших країнах Західної Європи в XI — XIII ст., яка харак-
теризувалася найбільшим обмеженням особистих і грома-
Цензива — оброчна система користування землею.
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі
за користування земельним наділом.
2. Одиниці міри
Алтпин = 6 денгам.'
Аршин = 71 см.
Відро австрійське = 10 л.
Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX — XIII ст.).
Дорівнювала 1/4—1/6 куни, 1/2—1/3 резани. Еквівалентом
векші було 0,33 г срібла.
Гарнець — 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.
Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської
Русі. У XI — XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла.
У XV — XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна грив-
Ня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—
1920 рр. гривня була грошовою одиницею УНР. У наші часи
знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.
Грош — срібна польська монета масою 3,1 г.
Денга — срібна російська монета XIV — XVIII ст.
Денарій — срібна монета в європейських країнах в Серед-
ньовіччі.
Десятина (казенка) — 1,09 га.
Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з
XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Дукат — 60 коп. золотом.
Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.
Камінь — 32,90 фунта.
Карбованець російський — 100 коп.
Кварта — 0,5 л.
Копа — 60 шт.
Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва
походить від шкурки куниці, яка виконувала роль грошової
одиниці. В XI ст. куна складала 1/25 гривні і дорівнювала
2 резанам або 4—6 векшам. У XII — XIII ст. куна була зрів-
няна з резаною і стала рівною 1/50 гривні.
Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.
М., 1959.
5. Баранович А. Магнатское хозяйство на юге Вольїни XVIII в.
— М., 1955.
6. Барановський О. Нові індустріальні країни: науково-техно-
логічна політика // Вісник Академії наук України. — 1993. —
№ 10. — С. 95—103.
7. Барг М. Некоторьіе теоретико-методологические вопросьі
истории формирования мирового рьшка в XVI — XVIII вв. // Зко-
номическая история: Исследования, историография, полемика. —
М., 1992.
8. Беллон В. Финансовьій капитал й промьішленность во Фран-
Ции. — М., 1983.
9. Белоусов Р. Две крестьянские реформи. 1861 й 1907 гг. //
Зкономист. — 1992. — № 12. — С. 73—81.
10. Белоусов Р. Зкономическая история России: XX век (кон-
спект лекций) // Общество й зкономика. — 1992. — № 5—6. —
С. 117—126.
11. Бергер П. Капіталістична революція. — К., 1995. — С. 147—
176.
Бланж Ж. Великий час океанов. — М., 1982.
13. Бойко І. Селянство України в другій половині XVI — першій
половині XVIII ст. — К., 1990.
Ьоннар А. Греческая цивилизация. — М., 1992.
Боровой С. Кредит й банки России (середина XVIII ст. —
Г.). — М., 1958.
16. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів
До XX ст. — К., 1996.
17. Борисенко В. Соціально-економічний розвиток Лівобереж-
ної України в другій половині XVII ст. — К., 1986.
18. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капі-
талізм. XVI — XVIII ст. — К., 1995.
Буганов В., Преображенский А., Тихонов Ю. Зволюция фео-
дализма в России: Социально-зкономические проблеми. — М., 1980.
20. Бутьіч Й., Теличко В. Фирма Яхненко-Симиренко: основа-
тели й потомки // Капитал. — 1995. — № 3. — С.ЗО—32.
Валовой Д. От застоя к развалу. — М., 1991.
22. Васильєв В. Советская зкономика на рубеже 80—90-х го-
дов: американские оценки // СІЛА: Зкономика, политика, идео-
Логия. — 1991. — № 1. — С. 26—35.
23. Васильєва Р., Смолка А. Соціально-економічна політика
Б. Хмельницького // Економіка України. — 1995. — № 11. —
С. 73—80.
24. Васюта І. Західноукраїнська кооперація: досвід господар-
ської діяльності (1883—1939 рр.) // Економіка України. — 1994.
— № 3. — С. 76—82.
25. Васюта І. Соціально-економічні відносини на селі Західної
України до возз'єднання (1918—1939). — Львів, 1978. — С. 36—
60, 74—92.
Великобритания. — М., 1990.
Вирчинский В., Котеенков В. Очерки истории науки й тех-
Ники. 1870—1917 гг. — М., 1988.
28. Витанович І. Аграрна політика українських урядів 1917—
1920 рр. // Український історик. — 1967. — № 3—4.
29. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. —
Нью-Йорк, 1964.
30. Волков Н. Структурньїе сдвиги в зкономике СІЛА в 70—
Х годах. — М., 1989.
31. Гаврилюк О., Румянцев А. Економічна інтеграція в сучас-
ному світі. — К., 1991.
32. Герасименко В. Новое в развитии общеевропейского рьін-
ка // Рос. зконом. журнал. — 1994. — № 3. — С. 83—88.
33. Герасименко М. Аграрні відносини в Галичині в період кри-
Зи панщинного господарства. — К., 1959.
34. Германская история в новое й новейшее время: В 2 т. —
М., 1970.
35. Гиндин Й. Государственньїй банк й зкономическая поли-
Тика царского правительства. — М., 1960.
36. Голобуцький В. Економічна історія Української РСР. До-
жовтневий період. — К., 1970.
Голобуцкий В. О начале нисходящей стадии феодальной
формации // ВопросьІ истории. — 1959. — № 9.
38. Голобуцький В. Про цехове ремесло і зародження капіта-
лістичного виробництва в XVI — першій половині XVII ст. на
Україні // Вісник АН УРСР. — 1958. — №8.
39. Головко А. Київська біржа на фондовому ринку Росій-
ської імперії // Наука і суспільство. — 1994. — № 9—10. —
С. 24—29.
40. Горкіна Л. До обґрунтування суспільно-економічних пере-
творень в Україні в 1917—1920 рр. // Економіка України. —
С. 74—82.
41. Горленко В., Бойко І., Купецький О. Народна землеробська
техніка українців (історична етнографічна монографія). — К., 1972.
42. Грицак Я. Нарис історії України. — К., 1996.
43. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. —
К., 1991—1999.
Грушевский М. Очерки истории украинского народа. — К.,
1990.
45. Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1990.
46. Гуржій І. Зародження робітничого класу України (кінець
XVIII — перша половина XIX ст.). — К., 1958.
47. Гуржій І. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на
Україні (з кінця XVIII до 1861 р.) — К., 1962.
48. Гуржій І. Розклад феодально-кріпосницької системи в сіль-
ському господарстві України першої половини XIX ст. — К., 1954.
49. Гуржій І. Україна в системі всеросійського ринку 60—90-х
років XIX ст. — К., 1968.
50. Гуржий А. Зволюция феодальньїх отношений на Левобе-
Режной Украине в первой половине XVIII в. — К., 1986.
51. Гутник В., Коровкин В., Кириллов К. Становление системьі
Социального рьшочного хозяйства в Западной Германии после II
мировой войньї // Общество й зкономика. — 1994. — № 1. —
С. 132—136.
Демидова Л. Сфера услуг в постиндустриальной зкономике
// МЗМО. — 1999. — № 2. — С. 24—32.
од. Дерев'янків Т. Промисловий переворот на Україні. Питан-
ня теорії та історії. — К., 1975.
54. Джеймс Мейс. Політичні причини голодомору в Україні
(1932—1933 рр.) // Укр. істор. журнал. — 1995. — № 1. —
С. 34—48.
Дмитренко В. Советская зкономическая политика в пер-
вьіе годьі пролетарской диктатури. — Гл. 6. — М., 1987.
56. Довженюк В. Землеробство Древньої Русі до середини
XIII ст. — К., 1961.
57. Дорошенко Д. Нарис історії України. — Львів, 1991.
58. Джинчарадзе В. Зкономическая история СІЛА. — М., 1973.
Дьяконова Й. Зкономическая история России в конце XIX
— начале XX века // История СССР. — 1992. — № 1. — С. 201
—208.
60. Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Ліво-
бережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959.
61. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А. Філіпенко,
В. Вергун, І. Бураківський та ін. — К., 1996.
62. Економічний словник-довідник / За ред. С. Мочерного. —
К., 1995.
Ефименко А. История украинского народа. — К., 1990.
64. Железнова В. Зкономика США: Учеб. пособие. — М., 1979.
65. Задорожний В. Товарне виробництво і торгівля на західно-
українських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.).
— Львів, 1989.
Заборовский Я. Очерки по истории аграрних отношений в
Римской республике. — Львов, 1985.
67. Злупко С. Ідейна боротьба навколо аграрно-селянського пи-
тання в Галичині (кінець XIX — початок XX ст.). — Львів, 1960.
68. Історія економічної думки України: Навч. посіб. / Р. Ва-
сильєва, Л. Горкіна, Н. Петровська та ін. — К., 1993.
Инматов В. Зкономическая реформа й стабилизация в после-
военной Японии // ЗКО. — 1993. — № 12. — С. 142—152.
70. Історія народного господарства Української РСР: В 3 т. —
К., 1983—1985.
71. Історія Русів. — К., 1991.
72. Історія України: Курс лекцій: Кн. 1—2: Навч. посіб. /
Л. Мельник, В. Верстюк, М. Демченко та ін. — К., 1991—1992.
73. Історія української еміграції. Матеріали до спецкурсу / За
Ред. Б. Лановика. — К., 1992. — С. 5—24.
74. Илларионов А. Основньїе тенденции развития мировой зко-
номики во второй половине XX века // ВопросьІ зкономики. —
С. 117—141.
75. История ЕвропьІ с древнейпіих времен до наших дней:
В 8 т. — М., 1988.
76. История крестьянства в Европе: Зпоха феодализма: В 3 т.
— М., 1986.
77. История СПІА: В 4 т. / Под ред. Г. Севастьянова. — М., 1983.
78. История Франции: В 3 т. — М., 1972—1973.
79. Карпинський І. Нові індустріальні країни. Хто вони? — К.,
1990.
Катеев А. Изменение статуса римских колонов в IV — VI вв.
// Вестник древней истории. — 1989. — № 4.
81. Каштанов С. ФинансьІ средневековой Руси. — М., 1988.
Котельникова Л. Феодализм й город в Италии в XIII —
XV вв. — М., 1987.
83. Кісь Я. Промисловість Львова у період феодалізму (XIII —
XIX ст.). — Львів, 1969.
84. Коваль М. Українська РСР у період відбудови і розвитку
народного господарства (1945—1955) // Укр. істор. журнал. —
С. 80—88.
85. Ковальчак Г. Економічний розвиток західноукраїнських зе-
Мель. — К., 1988.
86. Компан О. Міста України в другій половині XVII ст. — К.,
1983.
87. Косик В. Україна під час другої світової війни. — Київ;
Нью-Йорк; Торонто, 1992.
92. Коропецький І. Дещо про минуле, недавнє минуле і майбутнє
економіки України. — К., 1993.
Котельникова Л. Феодализм й город в Италии в XIII —
XV вв. — М., 1987.
94. Кравець М. Селянство Східної Галичини і Північної Буко-
вини в другій половині XIX ст. — Львів, 1964.
Дини XVII .ст. — К., 1953.
102. Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство — К., 1984.
Крючкова Й., Гончар Н. Дилемма 1999-го, или еще раз о
качестве отечественной зкономической политики // Зеркало не-
Дели. — 1999. — 15 мая. — С. 8.
104. Кульчицький С. Новітня історія України // Укр. істор.
Ломакин В. Внешнезкономическая политика Великобри-
Тании. — М., 1988.
110. Лященко Я. Історія народного господарства СРСР: В 2 т.
— К., 1951—1952.
Малькова Т. Бухгалтерское наследие критской цивилиза-
ции // Бухгалтерский учет. — 1993. — № 7. — С. 34—37.
112. Маковійчук І., Пилявець Ю. Голод на Україні у 1946—
1947 рр. // Укр. істор. журнал. — 1990. — № 8. — С. 14—32.
Маркина В. Магнатское поместье Правобережной Украи-
ньі второй половиньї XVIII в. (Социально-зкономическое развитие).
— К., 1961.
114. Маркина В. Крестьяне Правобережной УкраиньІ. Конец
XVII — 60-е годьі XVIII ст. — К., 1971.
115. Мельник Л. Технічний переворот на Україні у XIX ст. —
К., 1972.
116. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних
відносин: Підручник / За ред. А. Філіпенка. — К., 1992.
117. Мировое хозяйство й советская зкономика: шансьі й илл.ю-
Зии. — М., 1990.
118. Михайлина П. Міста України в період феодалізму. — Чер-
нівці, 1971.
Ний аспект. — К., 1991.
127. Панченко П. Деформації в розвитку українського села у
80-х — на поч. 90-х рр. // Укр. істор. журнал. — 1992. — № 1.
— С. 18—29.
128. Панченко П. Становище українського села (60—80-ті роки)
// Укр. істор. журнал. — 1989. — № 8.
129. Пасхавер А. Перспективи: частного предпринимательства
в Украине: бюрократия против капитала // Зеркало недели. —
Июня. — С. 1, 8.
130. Пеняк П. Про ремісничі об'єднання Русі та Візантії //
Укр. істор. журнал. — 1995. — № 1. — С. 122—125.
Перший П. Аграрная революция в России. — М., 1966.
132. Петишкина С. Денежная реформа графа Витте // Дело-
вьіе люди. — 1993. — № 5. — С. 43—45.
133. Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія.
Новітній період. 1945—1997 рр. — К., 1998.
134. Пирожков С., Поповкін В. Українська економіка: важкий
шлях до ринку // Політика і час. — 1994. — № 4. — С. З—12.
Пичета В. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Ли-
Товско-Русском государстве. — М., 1958.
136. План Маршалла для Західної Європи // Сучасність. —
С. 83—94.
ІоІ. Іюномарьов й. розвиток капіталістичних відносин у про-
мисловості України XVIII ст. — Львів, 1971.
138. Постников В. СІЛА й даузсизация Германии (1924—
Гг.). — М., 1957.
139. Похилевич Л. Крестьяне Белоруссии й ЛитвьІ в XVI —
XVIII в. — Львов, 1957.
Погребинский А. Очерки истории финансов дореволюци-
Онной России. — М., 1954.
Политико-зкономические проблеми всемирного хозяиства
/ Под ред. В. Седова. — М., 1988.
142. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — К.,
Т. 1. — С. 225—232.
143. Притуляк П. Економічний договір УНР з Німеччиною та
Австро-Угорщиною 1918 р. // Укр. істор. журнал. — 1997. —
№ 1. — С. 62—72.
Попов В., Маркарьян С. Две исторические модели разви-
тия Японии в XIX — XX вв. // Зкономическая история: Ис-
Следования, историография, полемика. — М., 1992.
145. Попов В. Україна на шляху до ринкової економіки // Еко-
номіка України. — 1992. — № 2.
146. Прозктор Д. Мировьіе войньї й судьбьі человечества. —
М., 1986.
147. Процкж С. Економічне становище України на поч. XIX ст.
// Сучасність. — 1983. — № 7—8. — С. 133—145.
Путро А. Левобережная Украйна в составе Российского
Государства во второй половине XVIII в. — К., 1988.
149. Ревякин А. Французская индустриализация XIX в. // Зко-
номическая история: Исследования, историография, полемика. —
М., 1992.
Рутковский Я. Зкономическая история Польпш. — М., 1953.
151. Рьібаков Б. Древняя Русь. — М., 1963.
152. Рьібаков Б. Ремесло Древней Руси. — М., 1948.
Сакс Дж. Крупнейшие зкономические трансформации в
истории // Сакс Дж. Рнночная зкономика й Россия. — М., 1994.
— С. 312—322.
154. Сас Я.М. Феодальнне города УкраиньІ в конце XV — 60-х
Годах XVI в. — К., 1989.
Сванидзе А. Деревенские ремесла в средневековой Евро-
Пе. — М., 1985.
156. Свежинський В. Аграрні відносини на Західній Україні в
кінці XIX ст. — на початку XX ст. — Львів, 1966.
157. Сидоренко О. Історична метрологія Лівобережної Украї-
Правобережной Украине. — М., 1968.
169. Стельмах С., Пивовар С. Всесвітня історія (запитання і від-
повіді). — К., 1996.
Струмилин С. Очерки зкономической истории России. —
М., 1967.
171. Степанков В. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної
війни та її вплив на формування української держави. — Львів, 1991.
172. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991.
Теневая зкономика й организованная преступность в Укра-
ине: современное состояние й проблеми борьбьі с ними // Зерка-
Ло недели. — 1996. — 10 февр. — С. 5—6.
174. Теплицький В. П. Реформи 1861 р. і аграрні відносини
на Україні (60—90-ті роки XIX ст.) — К., 1959.
175. Терещенко Ю. Україна і європейський світ: Нарис історії
від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.: Навч.
посіб. — К., 1996.
Тимощук В. Давньоруська Буковина (X — пер. пол. XIV ст.).
— К., 1982.
XVIII вв. — М., 1960.
184. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині
// Твори. — Т. 19. — К., 1956.
185. Финансово-кредитньїй словарь: В 3 т. — М., 1984—1986.
Франция. — М., 1990.
Фурсенко А. Американская буржуазная революция XVIII в.
— М.; Л., 1960.
Хисао Канамори, Даюн Вада. Япония — мировая зконо-
Мическая держава — М., 1986.
189. Хміль В. Аграрні перетворення на Україні. 1917—1920 рр.
— К., 1990.
190. Хорос В. Постиндустриальньїй мир — надеждьі й опасе-
ния // МЗМО. — 1998. — № 12. — С. 5—17.
191. Хонігсман Я. Проникнення іноземного капіталу в еконо-
міку Західної України в епоху імперіалізму (до 1918 р.). — Львів,
1971.
192. Чайковський В. Економічна історія світу і України: Навч.
посіб. — Тернопіль, 1997.
Черевко Ю., Шевченко Н. Зкономические отношения в
"треугольнике" Япония — новьіе индустриальньїе зкономики Азии
— СІЛА. — М., 1992.
Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблеми методо-
Логии. — М., 1985.
. чмихов ш., лравченко п., черняков І. Археологія та ста-
родавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992.
Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Вели-
Кого княжества Литовского. — К., 1987.
197. Шаталіна Є. Експропріація селянських господарств в Укра-
їні у 1929—1933 рр. // Укр. істор. журнал. — 1992. — № 3—5.
198. Шульга І. Соціально-економічне становище Закарпаття в
другій половині XVIII ст. — Ужгород, 1962.
Зглау X. Борьба гигантов. Зкономическое соперничество
ЕвропьІ, СІЛА, Японии. — М., 1986.
200. Зкономическая история зарубежньїх стран: Курс лекций
/ Н. Полетаева, В. Голубович, Л. Пашкевич й др.; Под общ. ред.
В. Голубовича. — Минск, 1997.
201. Зкономическая история: Исследования, историография, по-
Лемика. — М., 1992.
202. Зкономическая история капиталистических стран / Под
Ред. Ф. Полянского, В. Жамина. — М., 1986.
203. Зкономическая история капиталистических стран // Под
ред. В. Чунтулова, В. Сарьічева. — М., 1985.
Зйдус X. История Японии с древнейших времен до наших
дней: Краткий очерк. — М., 1968.
205. Зкономика зарубежньїх стран. Капиталистические й раз-
вивающиеся страньї. — М., 1990.
Зльянов А. Индустриализация развивающихся стран в ин-
терьере мирохозяйственньїх связей // МЗМО. — 1999. — №1—3.
207. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. —
Львів, 1990.
208. Япония: зкономика, политика, история. — М., 1989.
Навчальне видання
Серія "Вища освіта XXI століття"
ЛАНОВИК Богдан Дмитрович
ЛАЗАРОВИЧ Микола Васильович
ЧАЙКОВСЬКИЙ Володимир Федорович
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ
Курс лекцій
Керівник видавничих проектів В^. Карасьов
Головний редактор ВЛ. Розумний
Редактор О.М. Гречишкіна
Контрольний редактор Л.В. Кирпич
Тел. (044)228-06-96;
V м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, тел. (044)296-80-20;
V м. Вінниця, вул. Соборна, 38, "Дружба", тел. (0432)32-76-93;
м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 1/3, СП "Мир",
Тел. (0562)46-52-32;
N м. Донецьк, вул. Артема, 147-а, "Дом книги", тел. (0622)57-73-94;
V м. Житомир, вул. Черняховського, 12-а, "Житомир-книга",
Тел. (0412)22-12-19;
V м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 19, "Букініст",
Тел. (03422)2-38-28;
V м. Запоріжжя, просп. Леніна, 151, "Сучасник", тел. (0612)33-12-27;
V м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 34/25, "Книги", тел. (0522)22-48-45;
л/ м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 1, "Букініст-салон",
Тел. (0564)29-81-21;
V м. Львів, просп. Шевченка, 8, книгарня НТШ, тел. (0322)79-85-80;
V м. Луганськ, вул. Радянська, 58, "Глобус-книга",
Тел. (0642)53-62-30;
V м. Луцьк, просп. Волі, 8, "Освіта", тел. (03322)2-46-14;
V м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, "Радуга",
Тел. (0482)22-04-38;
V м. Рівне, вул. Соборна, 57, "Слово", тел. (0362)26-94-17;
V м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, МСП "Ната",
Тел. (0652)25-62-16;
V м. Суми, вул. Кірова, 8, АТП "Кобзар", тел. (0542)22-51-17;
V м. Харків, вул. Петровського, 6/8, "Вища школа",
Тел. (0572)47-80-20;
V м. Херсон, вул. 9-го січня, 15, офіс 75, ПВКФ "Стиль-Плюс",
Тел. (0552)24-22-96;
V м. Хмельницький, вул. Подільська, 25, "Книжковий світ",
Тел. (03822)6-60-73;
V м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 37, "Художня книга",
Ними проблемами.
– Конец работы –
Используемые теги: Економічна, Історія, курс, лекцій0.064
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ Курс лекцій
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов