Страхование в Украине

Ризикований характер суспільного виробництва - головна причина занепокоєння кожного власника майна і товаровиробника за своє матеріальне благополуччя.На Тим часом життєвий досвід Найбільше примітивною формою Термін страхування , що виражає Перерозподільні Специфічні страхові Страхування за всіх часів Страхування - одна з трьох сфер фінансової системи. Страхування зв язане з розподілом 1 2 3 4 2 1 -15 - 25 - 15 2 30 - 50 - 50 т. д Страхування охоплює різні категорії страхувальників. Його умови відрізняються по Під класифікацією звичайно розуміють ієрархічно У основі будь-якій класифікації повинні бути такі критерії, що пронизують усі взаємозалежні ланки.

В основу класифікації страхування Можна дати наступне визначення загальної класифікації страхування по об єктах страхування Всі ланки класифікації розташовуються так, щоб кожна наступна ланка Тим часом Майнове страхування ділитися на Страхування рівня життя громадян має дві По У страхуванні підприємницьких ризиків - дві Для вступу страховика зі страхувальниками у При з ясуванні Страхування може Оптимальне сполучення обов язкового і добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему 1 2 3 Страхувальник - фізична або юридична особа, що сплачує грошові страхові внески, що має , за законом або на основі договору одержує грошову суму при настанні страхового випадку.

Страхувальник має визначений страховий інтерес.Через страховий інтерес реалізуються конкретні відношення, у які вступає страхувальник із страховиком.

Страховик - організація юридична особа , що проводить страхування, що приймає на себе зобов язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму, а також питання створення і витрати страхового фонду. В Україні страховиками в даний час виступають акціонерні страхові компанії. У міжнародній страховій практиці для позначення страховика також використовується термін андеррайтер. Страховик вступає в конкретні відношення зі страхувальником.У своїх діях, формуючи ці відношення, він керується наявними в страхувальника і у товариства в цілому страховими інтересами.

Застрахований - фізична особа, життя, здоров я і Працездатність якого виступають об єктом страхового захисту. Застрахованим є фізична особа, на користь якої укладено договір страхування.На практику застрахований може бути одночасно страхувальником, якщо сплачує грошові страхові внеску самостійно. Страховий інтерес - міра матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи в страхуванні. Носіями страхового інтересу виступають страхувальники і застраховані. Стосовно до майнового страхування наявний страховий інтерес виражається у вартості застрахованого майна.

В особистому страхуванні страховий інтерес полягає в гарантії одержання страхової суми у випадку подій, обумовлених умовами страхування.Наявний страховий інтерес конкретизується в страховій сумі. Страхова сума - грошова сума, на яку застраховані матеріальні цінності у майновому страхуванні , життя, здоров я, працездатність в особистому страхуванні . Об єкт страхування - життя, здоров я, працездатність громадян - в особистому страхуванні будинки, спорудження, транспортні засоби, домашнє майно та інші матеріальні цінності - у майновому страхуванні. Страховий поліс - документ встановленого зразка, що видається страховиком страхувальнику застрахованому . Засвідчує укладений договір страхування і містить усі його умови.

Страхова оцінка - критерій оцінки страхового ризику.Характеризується системою грошових вимірників об єкта страхування, тісно ув язаних з імовірністю настання страхового випадку.

У якості страхової оцінки можуть бути використані дійсна вартість майна або якийсь інший критерій заявлена вартість, початкова вартість і т.д У міжнародній практиці замість терміна страхова оцінка застосовується термін страхова вартість. Страхове забезпечення - рівень страхової оцінки стосовно вартості майна, прийнятої для цілей страхування.В організації страхового забезпечення розрізняють систему пропорційної відповідальності, граничної і систему першого ризику.

Найбільше часто на практиці використовується система пропорційної відповідальності і система першого ризику. Система пропорційної відповідальності - організаційна форма страхового забезпечення. Передбачає виплату страхового відшкодування в заздалегідь фіксованій частці пропорції . Страхове відшкодування виплачується в розмірі тієї частини збитку, у якій страхова сума складає пропорцію стосовно оцінки об єкта страхування.Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 80 оцінки об єкта страхування, то і страхове відшкодування складе 80 збитку.

Частина збитку , що залишилася , у даному прикладі 20 залишається на ризику страхувальника. Зазначена частка страхувальника в покритті збитку називається ФРАНШИЗОЮ, або власним утриманням страхувальника. Система граничної відповідальності - організаційна форма страхового забезпечення.Передбачає відшкодування збитку як різницю між заздалегідь обумовленою межею і досягнутим рівнем прибутку.

Якщо в зв язку із страховим випадком рівень прибутку страхувальника виявився нижче встановленої межі, то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим прибутком. Система першого ризику - організаційна форма страхового забезпечення.Передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше, ніж заздалегідь установлена сторонами страхова сума. При цьому весь збиток в межах страхової суми перший ризик компенсується цілком, а збиток понад страхову суму другий ризик взагалі не відшкодовується. Страховий тариф, або брутто-ставка нормований стосовно страхової суми розмір страхових платежів. По економічному утриманню це ціна страхового ризику.

Визначається в абсолютному грошовому вираженні, у відсотках від страхової суми в заздалегідь обумовленому тимчасовому інтервалі терміні страхування . При визначенні страхового тарифу в увагу можуть прийматися інші критерії ризикові обставини , наприклад, надійність, довговічність, вогнестійкість, мореплавність та інще. Елементами страхового тарифу є нетто-ставка і навантаження.

Нетто-ставка відбиває витрати страховика на виплати зі страхового фонду. Навантаження - витрати на ведення справи, тобто пов язані з організацією страхування, а також закладену норму прибутку. Страхова премія - оплачений страховий інтерес плата за страховий ризик у грошовій формі. Страхову премію оплачує страхувальник і вносить страховику відповідно до закону або договору страхування.По економічному утриманню страхова премія є сума ціни страхового ризику і витрат страховика, пов язаних із покриттям витрат на ведення страхування.

Страхову премію визначають виходячи зі страхового тарифу. Вноситься страхувальником одноразово авансом при вступі в страхові правовідносина або частинами наприклад, щомісяця, щокварталу протягом всього терміну страхування.Розмір страхової премії відражається в страховому полісі. Об єм надходження страхової премії від усіх функціонуючих страховиків - один із найважливіших показників стана страхового ринку.

Синонімами терміна страхова премія є страховий внесок і страховий платіж. Термін страхування - тимчасовий інтервал, протягом якого застраховані об єкти страхування.Може коливатися від декількох днів до значного числа років 15-25 . Крім того, можливий невизначений термін страхування, що діє доти, поки одна зі сторін правовідносин страхувальник або страховик не відмовиться від їхнього подальшого продовження, заздалегідь повідомив іншу сторону про свій намір. Поняття регресивного права Відповідно до міжнародного законодавства після виплати страхового відшкодування до страховика переходить у межах виплачених сум право пред явлення регресної вимоги до винної сторони - ПРАВО НА РЕГРЕС. У цьому випадку страхувальник повинний вчасно забезпечити страховику одержання такого права, передавши йому свої повноваження 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 2 3 4 0,1-1,0 -1-5 по 5-20 1-12 0,05-8 3-20 0,4-4 0,5-5 . Багато страхових компаній диференціюють страхові тарифи по - 0,7 1-2 , 0,2-0,3 . Чинне законодавство забороняє виплату страхових відшкодувань перевищуючу реальну вартість застрахованого об єкта. Т.о. не повинно бути паралельно двох однакових договорів страхування.

Страхове відшкодування буде виплачено тільки в 1 випадку якщо воно перевищує реальну вартість . Для контролю за реальністю Для стимулювання страхувальників, що дбайливо Зараз страхові компанії прагнуть розширити коло об єктів страхування майна дрібних 2 Основні випадки страхування життя на дожиття, на випадок смерті виплачується родичам 18 1 2 3 4 Більшість Щоб зберігалася зацікавленість страхувальника в недопущенні збитку страховик 70-80 Важливо установити IV 1 , 2 3 55 ? 1994 ?47-93 10 1993 , ?85 96 7 1996 1998 ? 1997 ? 3,2 1,8 ? 18 ? 7,7 90 1998 1998 1998 224 , 408 401 319 515 , 78 88 886 , 22 ? 1998 74 1997 55 1, 89 1, 1 1, 05 129 246 113 808 , 88 - 15 438 , 12 ? 1998 1, 46 1, 17 - 69 1997 50 - 54 - 8 1997 ? 1,29 18 129 1,12 ? 1,5 ? 1997 1,3 1998 31,7 112,6 237,8 1998 17 1,8 2,4 01.01.98 131 924 1997 ? 1,7 ? 1,9 118 656 23 500 000 1 000 000 15 - 1 000 000 3 ? 530 1998 1997 ? 2,2 , 94 880 1996 1996 1998 1997 ? 12 5 644 , 16 , 29 379 128 170 , 31,5 1997 52 993,4 , 13 17 949,5 , 13,9 33,9 15,4 , 18 319,7 01.01.98 705 1,3 1998 , 1998 29 12,9 58 25,9 47 21,0 90 40,2 78 18 14 1998 , 63060 , 16 1997 2,2 7 610 1,14 3 160,4 5 , 68,5 43 222 1,74 23,6 2 199,3 5 13,3 12,1 864 , 6,1 12 906 , 23 1 1996- 1998 1996 1997 1998 97 96 98 97 244 360 317811 408401 130 129 144 272 147311 129 182 102 88 59 46 32 01.01 65216 92681 159 838 142 172 01.01. 28 534 844 28 706 032 23 929 082 101 83 2 1996- 1998 ? 1996 1997 1998 97 96 98 97 183372 284 357 389 841 155 137 77185 105 449 108 285 137 103 42,1 37,1 27,8 01.01 51991 83390 138 364 160 166 01.01. 12 550 489 17711388 14 524 749 141 82 1998 1999 1997 - 1998 1. 2 3. 4 5. Висновки.

Страхування - об єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. Світовий досвід переконує, що одним з важливіших індикаторів стану економіки будь якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування.

Страхування забезпечує надійний захист майнових інтересів підприємців і населення в разі втрат, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та багатьма іншими непередбачуваними обставинами.

Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштів громадян для вирішення їх соціальних проблем охорона здоров я, пенсійне забезпечення, освіта тощо . В останні роки страхування широко використовується на випадок виникнення відповідальності перед третіми особами.

В цілому світові темпи приросту страхових премій значно випереджають зростання валового внутрішнього прибутку.

Ця тенденція характерна і для України. Незважаючи на великі труднощі перехідного періоду обсяги страхових операцій помітно зростають.

За 1998 р. вони збільшились в перерахунку на доларовий еквівалент на 30 . Очікується зростання страхових послуг і в поточному році. Позитивну роль в цьому відіграв Закон Про страхування , інші вжиті законодавчі і організаційні заходи щодо розвитку страхової справи. Зараз на страховому ринку України діє 247 страхових компаній, Моторне, Авіаційне, Морське страхові бюро, ряд страхових пулів. Зросла кількість членів Ліги страхових організацій України. Створено Асоціацію професійних страхових посередників. Разом з тим питома вага нашої країни в світовому страховому ринку досі сягає лише 0.01 ,а в Європі - менше 0,04 . Якщо прийняти до уваги, що Україна є другою за територією державою на континенті 5.6 , має понад 51 млн. населення 7.4 , великий промисловий і аграрний потенціал, означений рівень страхової діяльності слід розглядати як дуже мізерний і не адекватний потребам і можливостям країни. Україна з огляду на наявність об єктів, що потребують захисту, має надзвичайно великі потенційні можливості для розвитку страхової галузі індустрії в усіх напрямах - страхування майна, відповідальності перед третіми особами, життя і здоров я громадян.

Розрахунки показують, що страхове поле за основними видами добровільного страхування освоєно здебільшого лише на 5 - 7 , тоді як в Великобританії, Німеччині, Нідерландах та низці інших західних країн цей показник вищий за 90 . Швидкими темпами здійснюється охоплення страховим захистом майна комерційних структур, життя, здоров я і майна громадян в постсоціалістичних державах, зокрема в Польщі, Угорщині, Чехії, країнах Балтії. Вони розпочали активно працювати на міжнародному страховому ринку.

Надійшло ряд пропозицій від підприємницьких структур країн Заходу, Естонії, Польщі про інвестування капіталу в страховий бізнес України. Цьому сприяє політика держав - інвесторів, спрямована на забезпечення розвитку страхового бізнесу, і віра в можливу ефективність співпраці з українськими партнерами.

Зараз Україна переживає затяжну економічну і загострену фінансову кризи, до яких призвела в числі інших чинників руйнація старої системи страхового захисту бюджетні резерви, фонди вищестоящих організацій, довготермінові відстрочки погашення позик тощо , що була притаманна країні з високим ступенем усуспільнення власності і значне відставання в формуванні нової системи захисту. Здійснення в Україні широкої програми приватизації об єктів державної власності, зміни економічного механізму управління в державному секторі економіки, спрямовані на розширення самофінансування виробничих потреб, зумовлюють переорієнтацію підприємств на захист від ризиків втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоров ю працівників, шляхом впровадження перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

Проте до цього часу з боку владних структур і самих власників майна недооцінюються можливості страхування в створенні сприятливих умов розвитку підприємництва.

Нехтування страховим захистом нерідко призводить до банкрутства підприємств з огляду на що вітчизняні та іноземні інвестори стримуються від спрямування капіталу в розвиток особливо виробничої сфери економіки. Це призводить до невиправданого імпорту продовольчих і промислових товарів, посилення безробіття, підриву купівельної спроможності гривні, наростання зовнішньої валютної заборгованості країни. Виправленню становища сприяли б зокрема такі заходи ? опрацювання глобальної програми організації страхового захисту юридичних і фізичних осіб, яка повинна визначити стосовно до вимог розбудови ринкової економіки нову структуру резервів, шляхи їх наповнення і умови використання, напрямки розвитку загальнодержавних централізованих резервів та децентралізованих резервів на рівні господарських суб єктів а також місце і принципи страхування в системі захисту на випадок ризикових ситуацій. Така програма дасть підстави для більш обгрунтованого визначення потреби і кращого використання ресурсів, що спрямовуються на забезпечення суспільства відповідними резервами ? встановлення нормативної вимоги до юридичних осіб чітко визначати у статутних документах форму страхового захисту самострахування, страхування тощо на випадок втрати або пошкодження майна, нанесення шкоди здоров ю працівників внаслідок вогню, стихійного лиха, техногенних аварій, та інших непередбачуваних обставин.

Дотримання вимог щодо реальної організації такого захисту має враховуватись під час кредитування суб єктів господарювання, з ясування причин виникнення втрат майна і пошуках джерел його відновлення ? прискорення організації в великих господарських структурах спеціалізованої служби, яка займалася б управлінням ризиками ризик - менеджментом . В її обов язки повинно входити прогнозування можливих ризиків, їх оцінка, накреслення і реалізація заходів щодо усунення або зменшення руйнівного впливу ризикових подій на наслідки господарської діяльності, в тому числі і шляхом передачі ризиків на страхування.

В середніх та малих структурах цю роботу могли б виконувати консультанти страхових та консалтингових організацій, страхові брокери ? розширення переліку майна і видів відповідальності платежі зі страхування яких можуть бути віднесені на виробничі витрати.

Розповсюдити таке право і на платежі за страхування майна виробничого призначення, яке страхується у зв язку з передачею під заставу ? уніфікація умов страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень в державних, колективних та фермерських господарствах на основі принципу добровільності страхування.

Одночасно здійснити уточнення переліку страхових ризиків в сторону їх зменшення за рахунок виключення з під страхового захисту майна від подій малоймовірних або незначних за розміром можливих втрат ? враховуючи позитивний зарубіжний досвід страхування сільськогосподарських товаровиробників рекомендувати аналогічним вітчизняним формуванням розглянути питання про доцільність створення до 2005 року національного товариства взаємного страхування сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств.

Це дасть змогу знизити вартість страхування, ефективніше використовувати резерви, в тому числі і за рахунок раціонального поєднання грошових і натуральних фондів ? більш активне освоєння страхування ризиків підприємств добувної промисловості, водного і лісового господарства ? налагодити страхування життя, здоров я і пенсій громадян, передбачивши відповідні державні гарантії компаніям або страхувальникам на випадок різкої зміни платоспроможності національної валюти ? вдосконалення страхування фінансових і кредитних ризиків комерційних структур ? ширше використання полісів страхування майна, життя і здоров я громадян з метою надання їх власникам можливостей придбання в кредит під гарантію страхового полісу і куплених матеріальних цінностей автомобілів, меблів, квартир та інших товарів вітчизняного виробництва високої вартості і тривалого користування.

Це буде сприяти підвищенню авторитету і привабливості страхування, збільшить попит на промислові товари, що сприятиме розвитку відповідних виробництв, покращанню зайнятості населення, приросту доходів бюджету.

Удосконалення системи правового забезпечення страхування повинно охопити внесення необхідних змін і доповнень в законодавчі і нормативні акти різних рівнів, починаючи від Конституції України. Зараз в ній немає жодних посилань на страховий захист матеріальних інтересів юридичних і фізичних осіб. Міжнародні і міждержавні угоди з питань зовнішньо-економічних відносин не завжди враховують інтереси використання і розвитку вітчизняного страхового потенціалу. Підготовлений за дорученням Уряду проект статей нового Цивільного кодексу України, що регулюватимуть страхові відносини, враховує низку важливих потреб розвитку страхового ринку.

На жаль прийняття цього документу дуже затримується. Потребують оновлення комплекс спеціальних законів з питань страхової діяльності постанови розпорядження Уряду України регулятивні правила вимоги, обмеження та економічні нормативи ,а також методичні вказівки та роз яснення, щодо деталізації застосування законодавчих та нормативних актів. У цьому напрямі також ведеться певна робота.

У відповідності з підготовленим і переданим на розгляд Верховної Ради України законопроектом щодо внесення змін і доповнень до Закону України Про страхування передбачено визначення видів страхування, уточнення низки страхових термінів, конкретизовані функції посередників на страховому ринку, покращанні умови для розширення інвестиційних можливостей страховиків, підвищені кваліфікаційні вимоги до керівництва та провідних працівників компаній. Комплекс законодавчих актів із питань страхування варто доповнити за рахунок прийняття Законів України Про страховий договір , Про медичне страхування , Про страхування відповідальності перед третіми особами , Про страхування життя та пенсій , Про страховий захист в системі АПК , Про страхування фінансових і кредитних ризиків . Про товариства взаємного страхування . Потребує впорядкування обов язкове страхування.

Необхідно привести його у відповідність з принципами страхування, уніфікувати умови захисту всіх категорій працівників, страхові платежі за яких сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету.

З врахуванням власного і зарубіжного законодавчого досвіду в галузі страхування підготувати до 2005 року проект Страхового кодексу України. Зростання обсягів робіт щодо підготовки проектів законодавчих і нормативних актів потребує активізації діяльності Експертної ради з питань страхування при Кабінеті Міністрів України комісій Ліги страхових організацій, правових та фінансово-економічних науково - дослідних установ.

Підвищення фінансової надійності страховиків. З цією метою передбачається ? довести мінімальні розміри статутного фонду страховиків України починаючи з 1 липня 2000 року до 500 тис. екю, а з 1 січня 2003 року до 1 млн. екю опрацювати заходи спрямовані на забезпечення нарощування страховиками статутних фондів, особливо за рахунок залучення капіталу акціонерів. Потрібно практикувати випуск облігацій з виплатою їх власникам гарантованого доходу ? створити гарантійний фонд для забезпечення виконання зобов язань перед страхувальниками, особливо фізичними особами в разі банкрутства страховика ? компетентним органам переглянути діючу систему розміщення страхових резервів, надавши право здійснення їх вкладення у високорентабельні інвестиційні проекти з врахуванням їх пріоритетності за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України. Опрацювати процедуру дозволу розміщення в окремих випадках частини резервів в вигідні зарубіжні інвестиції ? здійснити заходи щодо розширення ринку перестрахування страхових договорів в Україні, шляхом створення відповідної біржі або професійного республіканського пулу андеррайтерів - перестраховиків ? більш активно працювати з нерезидентами на предмет розширення взаємного перестрахування ? посилити превентивну функцію страхування, дозволивши страховикам відновити створення фонду фінансування запобіжних заходів. При необхідності використовувати можливості об єднання зусиль страховиків в здійснені превенцій. Удосконалення державного нагляду за страховою діяльністю необхідно спрямувати на ? посилення якості виконання органами державної виконавчої влади функцій щодо нагляду за страховою діяльністю в напрямах упередження банкрутства страховиків, грубого порушення ними зобов язань перед страхувальниками, здійснення псевдострахування з метою відмивання грошових коштів, виплати керівникам та інших відповідальним особам підприємств, особливо державного сектору, незаконних комісійних винагород підвищення статусу Укрстрахнагляду до Державного комітету в стравах нагляду за страховою діяльністю ? уточнення Укрстрахнаглядом разом з Палатою аудиторів України вимог щодо здійснення обов язкового щорічного аудиту страхових компаній і визначення переліку аудиторських фірм, яким, виходячи з забезпечення необхідними фахівцями, можна доручати здійснення аудиту страхових компаній. Опрацювати примірні розцінки оплати за аудит.

Такий захід дасть змогу підвищити якість і відповідальність за достовірність висновків за наслідками аудиту, зменшити кількість перевірок страховиків з розрізнених питань їх діяльності ? обгрунтованість створення, реорганізацій і ліквідації страхових компаній. Передбачити розширення прав Укрстрахнагляду, в тому. числі і відносно погодження з Комітетом кандидатур керівника і головного бухгалтера страхової компанії. При цьому мають враховуватись наявність у претендента вищої фахової освіти та досвіду роботи в страхуванні, відсутність судимості, аморальних вчинків, тощо ? Укрстрахнагляду разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Держкомстатом з залученням вчених та практиків опрацювати проекти нормативно - інструктивних документів щодо розробки бізнес - планів, ведення спеціального обліку, аналізу і звітності страховиків включаючи форму балансу здійснення реєстрації, обліку та сертифікації страхових посередників. При цьому слід зосередити увагу на максимальне наближення цих документів і процедур до міжнародних стандартів ? посилити кадровий потенціал контролюючих органів за рахунок залучення до роботи в них працівників, що мають достатній теоретичний рівень і практичний досвід страхової діяльності. Вирішити питання мотивації кращої праці службовців Укрстрахнагляду, що дасть змогу уникнути плинності кадрів і підвищити професійні вимоги до них враховуючи досвід західних країн передбачити щорічні відрахування страховиками частини прибутку 0,2 отриманих страхових премій на спеціальний рахунок Укрстрахнагляду з цільовим використанням цих коштів на формування інформаційно - методичної бази, фінансування науково-пошукових робіт із страхування.

Специфіка страхової діяльності вимагає залучення до роботи в галузі великої кількості висококваліфікованих працівників менеджерів, андиррайтерів, актуаріїв, брокерів, експертів, фінансистів, бухгалтерів, юристів, програмістів тощо , добре обізнаних з теорією і передовою технологією страхування.

В зв язку з цим доцільно ? визначити типові кваліфікаційні вимоги до працівників страхових компаній, їх посередників та органів нагляду за страховою діяльністю ? передбачити поступовий перехід до заміщення посад керівників страхових компаній, їх заступників та керівників філій особами, які мають вищу фахову освіту відкрити в складі номенклатури спеціальностей вищої освіти спеціальність Страхування . Визначити державні і комерційні вузи, яким, виходячи із іх матеріальної бази, педагогічного і наукового потенціалу, місця розташування, можна в загальновстановленому порядку дозволити підготовку фахівців на рівні магістрів та спеціалістів із страхування ? вдосконалити програму підготовки молодших спеціалістів із страхування в економічних технікумах та коледжах ? організувати Інститут підвищення кваліфікації персоналу страхових компаній та посередницьких структур ? заінтересованим навчальним закладам разом з Лігою страхових організацій України здійснити відповідні дослідження з метою визначення потреби страхової галузі в спеціалістах певного профілю і рівня підготовки ? організувати при Комітеті в справах нагляду за страховою діяльністю кваліфікаційну комісію з числа відповідальних працівників Комітету. Міносвіти, ЛСОУ, вчених та досвідчених практиків страхової справи.

Покласти на комісію функції експертної оцінки і освідчення відповідним сертифікатом рівня знань певних категорій працівників страхових компаній, які не мають дипломів про фахову освіту але за характеристиками страховиків добре виконують свої обов язки і самостійно успішно підвищують рівень теоретичних знань.

Покращання взаємодії між страховими компаніями, банками та іншими суб єктами фінансового ринку.

Страховим компаніям та банкам природно притаманне прагнення до взаємовигідного обміну послугами і зміцнення надійності партнерства.

Розвиток страхових операцій зі страхування майна і відповідальності комерційних структур, населення та інших категорій клієнтів банків веде до зменшення їх залежності від ризиків, розширює діапазон вигідного розміщення кредитних вкладень.

З іншого боку в страховиків є інтерес у розміщені в банківських установах за певну плату переважної частини страхових резервів, що збільшує доходи страховиків, ресурси для кредитування.

Проте на практиці діяльність банків і страховиків належним чином ще неузгоджена. З метою покращання використання потенціалу банків, страхових компаній та інших суб єктів фінансового ринку для зміцнення страхового захисту населення і підприємців, покращання надання інших фінансових послуг доцільно ? створити Координаційну раду з питань розвитку фінансового ринку України на яку покласти обов язки по узгодженню напрямів вдосконалення асортименту і умов надання послуг юридичним та фізичним особам з кредитування, страхування, торгівлі цінними паперами тощо ? залучати установи комерційних банків до здійснення на агентських засадах операції по продажу страхових полісів із страхування життя, від нещасних випадків, домашнього майна та деяких інших видів, які не вимагають складної експертної оцінки ризику ? збільшити межу дозволеної участі комерційних банків в придбанні акцій страхових компаній і одночасно надати більші можливості страховикам в здійснені інвестицій в статутний фонд вітчизняних банків провести відповідні заходи щодо покращання реалізації і купівлі страховиками цінних паперів. Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному та соціальному розвитку країни, вирішувани проблеми кожного асоційованого чи індивідуального власника.