Финансовая безопасность государтва, финансовый кризис в Украине

Мжрегональна Академя управлння персоналом Закарпатський нститут м.Августина Волошина Факультет економки та зовншньо-економчно дяльност Кафедра економки та управлння бзнесом Габор Кристина ванвна Контрольна робота Тема Фнансова безпека держави. Фнансова криза та вплив на безпеку держави. Сучасна фнансова криза вУкран та шляхи локалзац.З дисциплни Теоря фнансв Шифр групи 11-2000 СОА 2.0з Спецальнсть облк аудит Науковий кервник Дочинець Оксана Михайлвна Ужгород-2001 З М С Т 1. Фнансова безпека держави 2. Фнансова криза та вплив на безпеку держави 3. Сучасна фнансова криза вУкран та шляхи локалзац.9 Використана лтература 1. Фнансова безпека держави Фнансова безпека держави багатопланове в економчному контекст поняття та надзвичайно актуальне в полтичному, оскльки результатом заходв з боку законодавчо та виконавчо влад держави в сфер фнансв.

Вона визначаться конкретними показниками функцонування економчно системи держави за певний промжок часу. До числа цих показникв належать величина внутршнього та зовншнього боргв рвень нфляц стйксть нацонально валюти сальдо платжного балансу.

Внутршн зовншн борги давно вже невд мною складовою фнансово системи бльшост кран свту. Вони зумовлен наявнстю дефциту бюджету, тобто держава не завжди ма змогу провести скорочення витрати вдповдно до наявних доходв. Тод виника потреба в додаткових фнансових ресурсах, як можна одержати або завдяки емс грошей, або запозиченням як всередин держави, так ззовн.

Покриття дефциту бюджету через запозичення ма низку переваг, до яких належать керовансть нфляцйними процесами в держав, пдвищення касового виконання бюджету, змцнення фнансового становища в держав тощо. Але непродумане надмрне використання запозичень для покриття витрат бюджету ма низку негативних ознак. Так, використання запозичень на покриття поточних витрат призводить у подальшому до зростання дефциту бюджету. Значне використання запозичень протягом двох-трьох рокв створю фнансову прамду, яка зумовлю фнансовий крах системи в цлому, оскльки повернення боргв виплата вдсоткв за ними призводить до постйного зростання боргв, а це скорочу витрати бюджету за ншими статтями.

Як правило, при надмрному зростанн боргв держава вдаться до х реструктуризац, що в свою чергу виклика недовру до не з боку нших держав мжнародних нститутв. Вдповдно до мжнародних стандартв загальноприйнятих наукою показникв оптимальний розмр боргв держави не повинен перевищувати 70 вдсоткв вд рчного обсягу валового внутршнього продукту.

При перевищенн цього рвня держава може втратити фнансову незалежнсть стати державою-банкрутом. Використання запозичень ма низку принципв, порушення яких може суттво впливати на фнансову безпеку держави. Розмщення короткотермнових боргових зобов язань створю нестабльнсть постйне напруження у фнансуванн витрат бюджету, тому перевага повинна надаватися довгостроковим запозиченнм. У свою чергу довгостроков запозичення можлив при наявност доври до уряду держави в цлому.

Важливе значення ма також наявнсть системи страхування ризикв. При здйсненн запозичень повинна провадитися полтика обмеження допуску нерезидентв на ринок державних цнних паперв, оскльки нерезиденти можуть суттво вплинути на фнансову стабльнсть у держав шляхом спекулятивних дй як на первинному, так на вторинному фондовому ринках. Крм того, нерезиденти здйснюють вивз з держави капталу, одержаного у форм вдсоткв. Розмщення державних запозичень всередин держави повинно бути зорнтовано також на участь населення, тобто фзичних осб. Це, крм усього, сприятиме зростанню добробуту населення за рахунок одержаних вдсоткв на вкладен кошти.

Борги держави економчно виправдан лише у тому випадку, якщо здйсюван за х рахунок видатки сприяють збльшенню майбутнх доходв або приводять до скорочення майбутнх бюджетни видаткв, тобто мають позитивний рвень прибутковост, що да змогу держав в подальшому погасити основну суму боргу й сплатити вдсотки за ним. До таких видаткв належать нвестиц, тому прирст державно заборгованост згдно з економчною теорю не повинен перевищувати суми державних нвестицй. У багатьох кранах таке обмеження закрплене у конституцях.

Останнми роками щорчний прирст державних боргв в Укран на порядок перевищував обсяги бюджетних нвестицй. Висок темпи зростання боргових зобов язань, як наслдок збереження високого рвня бюджетного дефциту, неминуче зменшують довру до уряду з боку втчизняних та ноземних нвесторв, а отже, призводять до зростання процентних ставок як плати за ризик подальшого загострення бюджетних проблем зростання видаткв держави на обслуговування свох зобов язань, до необхдност скорочення видаткв, не пов язаних з виплатою вдсоткв, або ж необхдност нових запозичень.

Не менш важдивим показником фнансово безпеки держави рвень нфляц. Загалом нфляця це системне явище, яке пов язане не лише з грошовим обгом, а з усю економчною системою, з загальним становищем в економц, мсцем у свтовому розподл прац. Важливо наголосити, що нфляця не завжди проявля себе у зростанн цн. Цни можуть бути досить стабльними, а нфляця може бути прихованою, бути насамперед у форм бюджетно заборгованост громадянам з заробтно плати й нших соцальних виплат, неплатежв тощо. нфляця це завжди сигнал про фнансову небезпеку, яка потребу певних заходв з боку владних структур держави.

Вона проявом порушення рвноваги вс економчно системи насамперед у сфер грошового обгу. Основною причиною нфляц спад виробництва, коли товарне забезпечення грошей зменшуться, що призводить до зростання цн. Обмеження грошово маси в обгу гальму зростання цн, але негативно вплива на виробництво, породжу систему неплатежв зростання боргових зобов язань.

Спад виробництва може бути зумовлений, з одного боку, зменшенням споживчого попиту, а з другого технологчною вдсталстю виробництва, зростанням його матерало- та енергомсткост, низьким рвнем використання виробничих потужностей тощо. Вдповдно до цього й антинфляцйн заходи повинн бути рзними. При зменшенн споживчого попиту на товари нфляця в розмр до 4 вдсоткв може сприяти зростанню виробництва стати стимулом до економчного зростання.

Коли темпи нфляц переходять межу 4-5 вдсоткв, темпи економчного зростання починають зменшуватися, а коли нфляця сяга 24-25 вдсоткв, економчне зростання припиняться, на змну йому приходить стагнаця спад виробництва, який поступово поглиблються. При стагнац понад 5 рокв фнансову незалежнсть держава втрача. нфляця, зумовлена технологчними технчними причинами, не може бути усунена лише монетарними заходами.

Для цього потрбн нвестиц в економку з метою технчного переоснащення, вирвнювання умов господарювання для всх виробникв, пдвищення конкуретно-спроможност продукц, стимулювання щодо збльшення насленням заощаджень у фнансових активах, як повинн згодом стати нвестицями, спроможними пожвавити виробництво. Антинфляцйна полтика в умовах перехдно економки ма вжити низку заходв у сферах зовншньо-економчно, виробничо, нституцйно, фнансово, кредитно, соцально дяльностей.

Заходи у всх цих напрямках повинн проводитися паралельно, оскльки затримки з х запровадженням в якй-небудь з них може зумовити зростання нфляц й поглиблення фнансово кризи. У сфер зовншньоекономчно дяльност замсть надмрно лберализац доцдбно було б використовувати гнучку систему митних тарифв, диференцйованих за рзними видами товарв. Це дасть змогу вирвняти умови дяльност на нацональному ринку як втчизняних, так ноземних виробникв.

У перехднй економчнй систем як антинфляцйн мають бути використан заходи в сфер антимонопольно полтики, спрямован на стримування пдвищення цн виробникв-монополств. Це пдвищить ступнь конкурентност ринку знизить цни. Додатковими заходами антинфляцйно полтики, зокрема, процес розвитку ринку цнних паперв завдяки цьому моблзаця вльних коштв юридичних фзичних осб. Ринок цнних паперв також необхдним елементом у перетворенн наявних, але не працюючих нин заощаджень, в нвестиц, що дасть змогу пожвавити нвестицйну сферу та лквдувати накопичен у виробництв диспропорц.

Важливим елементом антинфляцйно полтики може стати вдома на заход теоря бюджетного мультиплкатора. Суть у тому, що за рахунок бюджетних витрат створюються нов пдпримства робоч мсця. Це да можливсть отримати додатков реальн доходи, як можуть знов спрямовуватися на нов нвестиц. Усе це безпосередньо сприя розширенню попиту, який стимулю подальше виробництво. Особливо уваги потребують бюджетн кошти та х роль у сьогодншнх умовах.

Справа в тому, що вс нш джерела нвестицйних ресурсв, необхдних для поновлення економчного зростання, сьогодн дуже обмежен. Власн кошти пдпримств поки що надто незначн, х не вистача не лише на нвестиц, а й на поточн витрати. Пдпримства не можуть н оплатити сировини, н виплатити заробтно плати, н розрахуватися з бюджетом. Про нвестиц, навть за сприятливого податкового режиму, нхто не дба. Слд враховувати й те, що в наявних умовах бюджетн ресурси обмежен, тому змст видлити державн нвестиц в окремий бюджет бюджет розвитку.

Джерелами формування його доходв можуть бути запозичення як на мжнародних фнансових ринках, так на внутршньому, у тому числ цльов запозичення пд конкретн проекти. Ними можуть бути доходи вд приватизац та грошова емся. Використання бюджетних коштв на нвестицйн цл створю кращ умови для економчного зростання в порвнянн з витратами на соцальн цл. Створення бюджету розвитку лише початком, наступним кроком ма стати створення загального нвестицйного клмату для втчизняних зарубжних нвесторв, у тому числ й за рахунок широкого застосування практики прискорено амортизац та пльгового режиму оподаткування тих пдпримств, як активно проводять нвестування у сферу розширення виробництва на територ Украни за приортетними напрямками.

До найзручнших заходв держави, що спрямован на створення сприятливого нвестицйного клмату, належать також заходи щодо стимулювання платоспроможного попиту кредитними нструментами кредитна експанся збльшення пропозиц позиченого капталу шляхом зниження обов зкових резервв та облково ставки кредитування за рахунок бюджетних ресурсв тих сфер економки, у розвитку яких зацкавлена держава гарантування платоспроможност позичальникв, у дяльност яких зацкавлена держава. Для активзац у держав економчного життя задоволення потреб у фнансових ресурса при здйснення структурно перебудови економки може бути також використана кредитна емся. Вона допомага розв язати проблему нестач грошей в економц та звузити сферу взамозалкв, нших грошових сурогатв.

Важливим показником фнансово безпеки держави стабльнсть конвертовансть нацонально валюти.

Цього можна досягти за наявност досконалого валютного законодавства, достатнх резервв нацонального банку, ефективно валютно полтики в держав. Звичайно, основу стабльност наццонально валюти насамперед забезпечу стабльний розвиток економки вдповдно рвень дефциту бюджету, про що мовилося вище. Одночасно стабльнсть нацонально валюти, забезпечення мають сво особлив форми методи виявлення та функцонування.

Так, важливого значення набувають джерела надходження ноземно валюти в державу напрямки використання, можливсть вльного доступу до купвл валюти на ринку, проведення полтики курсоутворення шляхом встановленого режиму плаваючого курсу тощо. 2.

Фнансова криза та вплив на безпеку держави

Це, насамперед, вожнн витрати, нерацональне й неефективне витрачання к... Глибина кризи залежить вд того, як швидко нтелектуальн сили суспльства... Псля грошово реформи у 1996 роц вдавалося пдтримувати стабльнсть нацон... Так, якщо в 1991 роц вн становив близько 12 вдсоткв вд загально суми в... Конкретними особливостями розвитку економки, як зумовлюють дефцит бюдж...

Використана лтература

Використана лтература 1. О.Д.Василик.

Теоря фнансв.

Навчальний посбнпк. К. Вища школа, 2000. 364 с.