Гражданско-процессуальные правоотношения

Змст Перелк умовних скорочень 3 Правовдносини 4 Змст цивльно-процесуальних правовдносин 9 Процесуальн права та обов язки сторн 13 Неналежна сторона у справ 15 Процесуальне правонаступництво 17 Процесуальна спвучасть 19 Цивльна процесуальна правоздатнсть та цивльна процесуальна дздатнсть як умови правосуб ктност у цивльному процес . 21 Суб кти, що ведуть справу 24 Об кти цивльно-процесуальних правовдношень 27 Пдстави виникнення та припинення цивльно-процесуальних правовдносин 28 Висновок 32 Лтература 33 Цивльний кодекс Украни Правовдносини Правовдносини це врегульован нормами права суспльн вдносини, учасники яких мають суб ктивн права та обов язки. Цивльно-процесуальними правовдносинами суспльн вдносини, учасники яких пов язан правами та обов язками на основ ц вльно-процесуального права.

Цивльно-процесуальн правовдносини регулюють тльки суспльн вдносини, що виникають у процес здйснення судочинства по справах одню з сторн у яких громадянин.

Так правовдносини не можуть снувати без правового врегулювання, без нього вони не мають правово форми. Правовий характер та загальнообов язковсть м нада саме законодавче врегулювання. Однак не означа, що будь яке вдношення, що виника у процес розгляду цивльно справи ма бути передбачене правом. Ус види процесв реалзуються через вдповдн процесуальн правовдносини.

Процесуальн правовдносини зумовлюють динамку матеральних правовдносин, вони похдними вд останнх, носять по вдношенню до них службовий характер. Це визнача специфку характер складу процесуальних правовдносин. Стан, коли матеральне право ма сво процесуальн форми об ктивно зумовленим. Дяльнсть органв правосуддя, всх органв слдства дзнання урегульована процесуальними нормами. Ц процесуальн норми регулюють цлком вс процесуальн д дяльнсть усх учасникв процесу, незалежно вд х правового положення.

При цьому основна функця процесуальних форм Що стосуться змсту процесуальних правовдносин, то його характеризують процесуальн субктивн права процесуальн обовязки. Ми вже говорили, що стан, коли матеральне право ма сво процесуальн форми, обктивно зумовленим. Дяльнсть органв правосуддя, всх органв слдства дзнання урегульована процесуальними нормами. Ц процесуальн норми регулюютьцлком вс процесуальн д дяльнсть усх учасникв процесу, незалежновд х правового положення. При цьому основна функця процесуальнихнорм у традицйному процес поляга у тому, щоб встановити стину, причому у атмосфер найбльшого сприяння безпосередньо зацкавленимучасникам процесу здйснити сво права позивачу, потерплому, вдповдачу, третм особам, звинуваченому чи пдсудному. По вдношеннюдо нших учасникв, тобто субктв, що виконують службов обовязки уюридичному процес, призначення норм процесуального права поляга утому, щоб забезпечити оптимальнсть х дй, найбльшу ефективнсть одержання юридичних результатв, при додержанн режиму законност.

Звдсиста зрозумлою загальна природа призначення процесуального права воно похдне вд матерального права обслугову потреби ефективнореалзац останнього.

При дослдженн природи процесуального права визначенн його мсцяу загальнй структур укранського права традицйно визнавалось, що йогопрактичне призначення повнстю вичерпуться регулюванням суспльнихвдносин, як характерними для процесу примусового здйснення прав обовязкв, що встановлюються нормами матеральних галузей права. Проте у загальнотеоретичнй галузевй юридичнй лтератур отрималапоширювальну була обгрунтована думка, що процесуальн норми у галузпозитивно дяльност Укрансько держави не менш значущ, нж у галузюриспруденц. Справа у тому, що окрм кримнально-процесуального цивльно-процесуального права у систем укранського права багаточисельн процесуальн норми нститути, що не повязан з примусовоюреалзацю вдповдних норм матерального права, за допомогою нарунт яких здйснються правозастосувальна дяльнсть по реалзац матеральних приписв.

У звязку з цим врною думка про присутнсть вукранському прав державно-процесуальних, адмнстративно-процесуальних нших процесуальних галузей права.

Такий пдхд бльшправильний, оскльки встановлення, закрплення дотримання процесуально форми найбльш повно вдповда тим чи ншим матеральним нормам права, допомага удосконаленню правових норм, бльш успшному здйсненню завдань подальшого змцнення законност дисциплни. Схема спввдношення тут така матеральне право - процес - процесуальне право.

Де матеральне право визнача процес, а процесуальне право закрплю процесуальн форми, що необхдними для реалзац норм матерального права, регулювання вдносин, що складаються в област х застосування. Отже, процесуальна система права - це вдносно самостйна вд системиматерального права, обктивно зумовлена, збалансована внутршньонесуперечлива сукупнсть процесуальних норм, що диференцюються нагалуз, нститути норми. Головними ознаками системи процесуального права 1. вдносна самостйнсть вд системи матерального права 2. обктивна зумовленсть, тобто незалежнсть снування вд яко-небудь вол 3. збалансовансть, що означа послдовнсть у регулюванн суспльних вдносин 4. внутршня несуперечливсть, тобто безконфлктнсть галузей, пдгалузей, нститутв норм 5. диференцаця на складов елементи, тобто галуз, нститути норми.

До недавнього часу бльшсть процесуалств визнавали предметом правового регулювання тльки т суспльн вдносини, що складаються у процес здйснення судом правосуддя по цивльних справах.

Проте, у наш час, виходячи перед усм з дност предмету правового регулювання цивльного, матерального процесуального права, а також загальност х принципв, цлей задач, стверджуються деякими втчизняними вченими, що розумння цивльно-процесуального права повинно бути бльш широким, таким, що охоплю не тльки судову дяльнсть, але аналогчну дяльнсть арбтражних, третейських судв, рзних органв органзацй тощо. Якщо дал розвивати думку про далектичний взамозвязок матерального процесуального права, як спввдношення змсту форми, топереконушся, що визнання у систем втчизняного права тльки двох процесуальних галузей зроблено без урахування того, що формування галузейпроцесуального права ма обктивну основу. Це однаково стосуться яккримнального, цивльного матерального процесуального права, так процесуальних норм, що складають з матеральними нормами одну галузь. Спввдношення мж матеральними процесуальними нормами державного, адмнстративного, земельного, смейного ншого права у свой основадекватно спввдношенню мж матеральними процесуальними нормамикримнального цивльного права.

Рзниця лише у тм, що останн видлену самостйн процесуальн галуз, зосереджен у одному законодавчомуакт, а нш - обднан у однм нормативнм акт, разом з нормами матерального права.

Аналогчним чином у залежност вд матеральних правовдносин формуться природа сутнсть процесуальних правовдносин, що процесуальною формою, похдною вд галузей матерального права. Поряд з обктивним критерм предметом регулювання до числа фак-торв формування процесуальних галузей необхдно вднести кльксне на-копичення процесуального правового матералу, яке дасть можливстьвиршити питання про те, чи заданих умов сукупнсть процесуальних нормможе претендувати на статус самостйно галуз, що здатна обслуговуватиматеральну галузь права.

До того ж, у справ встановлення розвитку процесуальних галузей дужеважливу роль вдгра такий субктивний фактор, як воля держави, соцальна спрямовансть, бажання встановити чи помняти форми правотворчо чи правозастосувально дяльност з урахуванням економчних, полтичних нших факторв на рзних етапах розвитку суспльства.

У всякому раз, з нашо точки зору, шлях на побудову правово, демократично, соцально держави в Укран означа, що держава повинна бажати добиватись подальшого удосконалення процесуальних форм правового регулювання. На наш час вимага для здйснення бльш ефективного правового регулювання суспльних вдносин встановлення бльш детально процедури реалзац законодавства, особливо практики його застосування. Якраз цьому сприя процесуальне право, що регулю всю сукупнстьсуспльних вдносин, що виникають у процес реалзац норм всх галузейматерального права, всма його субктами.

Розвинуте повноцнне процесуальне право, застосоване на демократичних засадах принципах, неодмнним елементом мцного правопорядку законност. Норми процесуального права вдрзняються вд норм матерального права за свом змстом, що виявляються у свордностях приписв, що мстятьсяу процесуальних нормах, особливостях адресату деяких моментах структурно побудови.

Це обумовлються перед усм характером функцйпроцесуальних норм, х призначенням. Якщо функц норм матеральногоправа полягають у безпосередньому регулюванн поведнки людей, х колективв, держави органв складають сам змст, робочий механзмправового регулювання, то функц норм процесуального права свордною надстройкою над нормами матерального права. х призначення- регулювання суспльних вдносин, що складаються у процес застосування норм матерального права при наявност обставин, що вимагають цьогозастосування, мають загальну мсту - сприяти одержанню результату, щопереслдуться нормою матерального права.

Вказан функцональнособливост процесуальних норм визначають свордний характер самихприписв, що мстяться у них. Змст цивльно-процесуальних правовдносин Змст цивльно-процесуальних правовдносин складають суб ктивн права та обов язки його учасникв. Суб ктивне цивльно-процесуальне право мра дозволено поведнки суб кта цивльно-процесуальних правовдносин.

Це складне юридичне утворення, що ма особистий змст та складаться з юридичних можливостей, що надан суб кту. Юридичн вимоги як складов частини змсту суб ктивного цивльно-процесуального права мають назву право можливостей. За умов великого рзноманття суб ктивних прав можливо видлити три основн можливост 1 можливсть вимагати, що склада з себе можливсть вимагати вд зобов язаного суб кта виконання покладених на нього обов язкв 2 можливсть на власн д, що означа можливсть самостйного здйснення суб ктом фактично та юридично значущих дй 3 право на захист, а саме можливсть виконання чи вимоги використання державно- примусових заходв у випадку порушення суб ктивного права.

Суб ктивний цивльно-правовий обов язок мра необхдно поведнки учасникв цивльно-процесуального правовдношення. Сутнсть обов язкв складаться з необхдност здйснення суб ктом вказаних дй чи утримання вд будь-яких дй. В цивльно-правових правовдношеннях сну два типи обов язкв пасивний та активний.

Обов язки пасивного типу виходять з цивльно-процесуальних заборон та за свою природою означають юридичну неможливсть здйснення дй, що порушують нтереси правомочних суб ктв. Обов язок активного типу мстить вимогу до суб кта здйснити дю. Вимога, що мститься в обов язку та склада змст, означа для зобов язаного суб кта необхднсть дяти в нтересах правомочного суб кта, бо воно забезпечено санкцю за невиконання обов язку. Структура цивльно-процесуального правовдношення може бути простою та складною. У першому випадку, одному правомочному учаснику протистоть один зобов язаний, у другому одному правомочному деклька зобов язаних.

Суб ктивн права та обов язки, що х мають учасники цивльно-процесуального правовдношення складають його правову форму. Особливстю суб ктивних цивльно-процесуальних прав та обов язкв х немайновий характер. В процес цивльно-процесуального регулювання суспльних вдносин х учасники набувають прав та обов язкв, як у подальшому й обумовлюють поведнку учасникв в рамках снуючих мж ними правовдносин. Як будь-яке нша суспльна правовдносин встановлються в результат взамод мж особами.

В правовдношенн взамодя його учасникв проходить у вдповдност до суб ктивних прав та обов язкв що вони мають. Суб кти цивльно-процесуальних правовдносин. Сторонами у цивльному процес називаються особи, вд мен яких ведеться процес та матерально-правовий спр, який ма виршити суд. Сторонами в цивльному процес позивачем та вдповдачем можуть бути громадяни, громадяни пдпримц, державн пдпримства та установи, суспльн органзац та нш суб кти, що мають права юридичних осб. Сторонами можуть виступати ноземн громадяни та фрми, особи без громадянства.

У кожнй справ позовного провадження дв сторони. Позивач особа, на захист прав та нтересв яко порушуться цивльна справа. Порушити цивльну справу може сама зацкавлена особо, це може зробити прокурор, а у випадках, передбачених законом, справу може бути порушено за нцативою органв державного управлння, профсплок, пдпримств, колгоспв та нших суспльних органзацй, а також окремих громадян ст.102 ЦПК. Вказан особи можуть бути нцаторами процесу тльки тод, коли закон, положення, устав т.д. про ц органзац передбача це. Стосовно громадян законодавство також ма передбачати х право порушувати справу в нтересах третх осб наприклад заява про визнання громадянина обмежено дздатним чи недздатним, ст.256 ЦПК. Само по соб слово позивач походить вд слова звати шукати захисту. Позовну сторону прийнято називати активною, оскльки д на захист прав та нтересв тягнуть за собою виникнення процесу.

Однак не завжди суб ктивна активнсть тльки позивача.

Якщо справу порушено прокурором чи органзацями чи громадянами, що мають на це право вдповдно до ст.4 ЦПК, зацкавлена особа ма бути сповщена про це та брати участь у справ як позивач ст.104 ЦПК. Вдповдач особа, що залучаться до вдповд за позовом, оскльки на нього вказано у позов як на порушника права. В багатьох випадках причиною пред явлення позову д чи бездяльнсть самого вдповдача несплата боргу у встановлений строк, оспорювання права авторства, нанесення шкоди т.д однак у окремих випадках вдповдач може сам няких д, що наносять шкоду нтересам позивача не здйсняти власник джерела побльшено небезпеки, малолтнй наслдувач, до якого пред явлено позов про визнання заповту недйсним т.д але об ктивно стати суб ктом спрного матерального правовдношення на так званому пасивному боц. Спрне матеральне правовдношення об кт процесу по конкретнй цивльнй справ, а його суб кти сторонами.

Питання про снування чи не снування цього правовдношення, його змст, про те чи дйсно порушено в якй мр права позивача та чи повинен за це вдповдати вдповдач, будуть виршен судом тльки псля розгляду справи за суттю.

Однак вже у момент порушення справи очевидн наступн суттв ознаки сторн 1 вд мен сторн ведеться процес по справ, вони персонфкують цивльну справу. Це ма важливе практичне значення, тому що закон забороня пред явлення та розгляд вже виршеного позову мж тими самими сторонами, про той самий предмет та на тих самих засадах. 2 стосунки мж сторонами в результат пред явлення позову набувають офцйного спрного характеру.

Завдання суду поляга в тому, щоб ц стосунки врегулювати 3 сторони суб кти спрного матерального правовдношення мають у справ матерально-правову зацкавленсть. Судове ршення вплине на х матеральн права, вони або набудуть як-небудь матеральн блага, або позбудуться х. 4 вступивши до процесуальних вдносин з судом, сторони мають в справ процесуальну зацкавленсть, що складаться з можливост захисту свох прав, у намаганн отримати позитивне ршення та реалзувати його 5 сторони, являючись головними учасниками процесу, мають нести вс судов витрати Ус разом, вищенаведен ознаки притаманн лише сторонам саме поднання цих ознак дозволя вдмежувати сторони вд нших осб, що приймають участь у справ.

Поняття сторн застосовуться у справах позовного провадження. Учасниками справ особливого провадження, а також справ, що виникають з адмнстративних правопорушень, заявники, скаржники та зацкавлен особи.

Ц особи користуються правами сторн за окремими винятками, що встановлен законом.

Процесуальн права та обов язки сторн

Процесуальн права та обов язки сторн. Вс процесуальн права сторн походять з встановленого Конституцю Украни ... Вони можуть звертатися до вдповдних посадових осб з проханням про пере... В ряд загальних обов язкв важливе мсце займа добросовснсть. 47 ЦПК.

Неналежна сторона у справ

При згод на таку замну суд звльня первинного вдповдача вд участ у спра... Крм такого загального унверсального правонаступництва можливо правонас... Вступ до процесу правонаступника позивача залежить вд його волевиявлен... Таким чином процесуальне правонаступництво особливим випадком замни ос... Кожен з позивачв та вдповдачв стосовно ншо сторони виступа в процес са...

Цивльна процесуальна правоздатнсть та цивльна процесуальна дздатнсть як умови правосуб ктност у цивльному процес

Цивльна процесуальна правоздатнсть та цивльна процесуальна дздатнсть я... Припинення юридично особи веде до припинення його процесуально правозд... Вс громадяни та органзац надлен законом однаковою процесуальною правоз... За цивльно-процесуальним законодавством судом розглядаються справи - п... Таке розумння процесуально форми вдбиваться у деяких нормах ЦПК ст 137...

Об кти цивльно-процесуальних правовдношень

Коло можливих об ктв правовдносин визначаться законом. Об ктом цивльно... Дан суспльн вдносини виникають виключно з нцативи суб ктв позивачв, а ... Таким чином, об кт правовдношення це матеральн, духовн та нш соцальн б... Рзн суб кти вступають у правов вдносини, преш за все, з метою задоволе... Об ктом процесуальних правовдносин слд назвати нтерес учасникв процесу...

Пдстави виникнення та припинення цивльно-процесуальних правовдносин

Без юридичних фактв правовдносини неможлив. Матерально-правова сторона права на позов це право на його задоволення. Цивльне процесуальне право визнача процесуальну сторону права на позов... Що таке пдляга Заява пдляга розгляду в суд, якщо А особа, що звертатьс... Вдповдно до п.2 ст.136 ЦПК право на пред явлення позову у звертающогос...

Висновок

Висновок. Вже зараз на Укран у достатнй клькост теоретичний та практичний матера... Таким чином, значення процесуально правових норм, як у правотворчост т...

Лтература

Лтература 1. Конституця Украни, 1996 рк. 2. Цивльний процесуальний кодекс Украни Науково-практичний коментар Х.Консум, 2000 3. Цивльний кодекс Украни Науково практичний коментар ОдесаОдисей, 1999 4. Збрка Постанов Пленуму Верховного Суду Украни з цивльних та кримнальних справ К.Освта, 1999. 5. Колодй А.М Копйчиков В.В. та н. Теоря держави та права К.Юрнформ, 1999. 6. Тертишнков В Цивльний процес. Учбовий посбник Х.Фрма Консум, 2001.