рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Судебная баллистика

Судебная баллистика - раздел Право, План. І. Вступ. Іі. Основні Питання Вивчення Судової Балістики. 1) Загальна Х...

План. І. Вступ. ІІ. Основні питання вивчення судової балістики. 1) Загальна характеристика судової балістики як галузі криміналістичних знань. 2) Поняття вогнепальної зброї та її класифікація. 3) Криміналістичне дослідження слідів застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочину – загальна характеристика. 4) Нові технічні засоби проведення судово-балістичної експертизи. ІІІ. Висновки по викладеній інформації, проблемні питання. І. Вступ. В сучасній криміналістичній науці існує декілька думок про те, що вивчає судова балістика.

Але всі вони погоджуються в одному: що одним з предметів вивчення є ручна вогнепальна зброя і сліди її дії. Очевидно, що дедалі більше злочинів вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї. Це пов’язано перш за все тим, що де в чому ринок вогнепальної зброї став ліберальнішим, а також з’явилося більше можливостей для здобуття зброї незаконним шляхом.Тому важливо розвивати судову балістику, застосовувати нові технології в процесі судово-балістичної експертизи.

Це приведе до швидкого і точного накопичення доказового і оперативного матеріалу і, звичайно, полегшить роботу слідчим та оперативним органам.Оскільки частіше за все злочинцями використовується ручна вогнепальна зброю, і хоч спостерігається тенденція використання вибухових пристроїв, все ж таки в моїй курсовій роботі я вирішив більш детально викласти аспект вогнепальної зброї в судовій балістиці. ІІ. Основні питання вивчення судової балістики. 1. Загальна характеристика судової балістики як галузі криміналістичних знань. Як розділ криміналістичної науки судова балістика використовує спеціальні знання військової балістики для отримання доказової інформації, розробляє методи і технічні засоби для виявлення, фіксації та дослідження матеріальних слідів, які утворюються внаслідок використання вогнепальної зброї при вчиненні злочинів. Об’єктами судово-балістичного дослідження є: а) ручна вогнепальна зброя та її частини; б) патрони до ручної вогнепальної зброї – як споряджені, так і їх компоненти, в тому числі вистріляні кулі, стріляні гільзи, дріб, картеч, пижі, прокладки, порох і т.д.; в) сліди-пошкодження при ураженні з ручної вогнепальної зброї; г) інші боєприпаси (гранати, міни), їх частини, сліди їх застосування; д) вибухові пристрої, вибухові речовини і сліди їх застосування.

Деякі дослідники, такі, як Біленчук, Дубовий, Салтевський, Тимошенко, дещо розширили об’єкти дослідження і до вище перерахованих додали приладдя до зброї (шомпол, протирка, кобура чохол; тайники зберігання зброї (книги, бруски дерева з виїмками для зберігання зброї); пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею (стартові пістолети, будівельно-монтажні пістолети, газові пістолети, пістолети-запальнички, іграшки, пневматична зброя та інші); матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження боєприпасів; сліди-відображення на гільзах, кулях, дробинах прокладках та пижах.

Так, можна визначити, що судова балістика – це розділ криміналістичної науки, який використовує спеціальні знання військової балістики та інших наук для діагностики та ідентифікації ручної вогнепальної зброї, вибухових пристроїв, боєприпасів, їх частин, тощо, що є основою для накопичення доказового матеріалу у справах про злочини, пов’язані з використанням, виготовленням, зберіганням вогнепальної зброї, вибухових пристроїв, вибухівки, та інших боєприпасів. Чим же відрізняється судова балістика від військової балістики.

Взагалі то балістика вивчає метання снаряду (кулі) з ствольної зброї. Балістику поділяють на внутрішню та зовнішню. Внутрішня балістика вивчає явища, що мають місце в стволі в момент постріл. Зовнішня балістика пояснює “поведінку” кулі після вильоту її з стволу.

Судова ж балістика використовує технічні знання як зовнішньої так і внутрішньої балістики, але задачі її багато в чому відрізняються.

Всі задачі, що вирішуються в балістичних дослідженнях, поділяються на ідентифікаційні і дослідницькі. До перших відносяться: ототожнення зброї по стріляним кулям, гільзам, дробу; встановлення групової належності, в тому числі загального джерела походження боєприпасів, їх компонентів, частин; ідентифікація шляхом встановлення цілого по частині (куля і гільза, пиж і частина аркушу паперу). До діагностичних задач відносяться: а) задачі, пов’язані з встановленням відповідності об’єкту заданим характеристикам: чи є даний об’єкт вогнепальною зброєю; чи справна вогнепальна зброя і чи придатна вона для стрільби; чи можливий постріл з даної зброї без натиску на спусковий гачок; чи є даний об’єкт вибуховим пристроєм, тощо; б) задачі по виясненню механізму події, що відбулася: встановлення факту пострілу; визначення його напрямку і дистанції; встановлення місця пострілу, місця вибуху, тощо. Судова балістика взаємопов’язана з іншими розділами криміналістики, зокрема, трасологією, теорією ідентифікації та встановлення групової належності за слідами на кулях та гільзах.

Трасологічним дослідженням саморобних куль, дробу “катанки” та “січки” інколи можливо встановити, якими інструментами користувався злочинець, розшукати їх та ототожнити.

Можна сміливо сказати, що основні положення трасології відображаються в судовій балістиці. Судова балістика також безпосередньо пов’язана з судовою медициною, судовою хімією та судовою біологією, прийоми і методи яких використовуються для дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу. Так при наявності пошкоджень на тілі та одежі живих осіб і трупів проводиться комплексне судово-балістичне та судово-медичне дослідження.

Фізичними та фізико-хімічними методами визначають якісно-кількісний склад дробу, слідів металізації на пошкоджених снарядами об’єктах. Балістичне дослідження дозволяє встановити факти, необхідні для належної кваліфікації злочину.

За допомогою криміналістичних досліджень зброї, боєприпасів і слідів пострілу, виясняють сутність події, що відбулася, визначають місце, час і засіб його скоєння; встановлюють причинний зв’язок між діями і наслідками (кількість пострілів, їх черговість і т.д.). Знання судової балістики та практичне використання її даних дозволяє слідчому одержувати докази про використання вогнепальної зброї при вчиненні злочинів. 2. Поняття вогнепальної зброї та її класифікація Українські дослідники дають таке визначення вогнепальної зброї: вогнепальна зброя – це пристрій, в якому для вильоту кулі з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин . Це визначення де в чому звужене, оскільки стосується вогнепальної зброї, що використовує кулі для пострілу і не стосується вогнепальної зброї, що використовують для пострілу дріб, тощо. Перевагами цього визначення є те, що в ньому відображена енергія, за рахунок якої функціонує вогнепальна зброя.

Науковці кафедри криміналістики Томського юридичного інституту дають таке визначення: вогнепальна зброя – це ствольна зброя для стрільби кулями або іншими уражуючими елементами . На мою думку доцільно було б об’єднати вказані визначення і дати більш повне і точне визначення вогнепальної зброї. Наприклад, вогнепальна зброя – це ствольна зброя, в якій для вильоту кулі або іншого уражуючого елементу з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. У слідчий практиці зустрічається багато предметів, які можуть вражати, але вони не є вогнепальною зброєю. Такі стріляючі об’єкти можуть бути заводського, кустарного чи саморобного виготовлення. Інколи вони за зовнішнім виглядом та формою нагадують вогнепальну зброю, навіть стріляють, але не є вогнепальною зброєю. Тому віднесення предметів до вогнепальної зброї чи боєприпасів відбувається не лише за військово-технічними ознаками, а й за цільовим призначенням. Вогнепальну зброю класифікують за призначенням, за способом перезарядки і ступенем автоматизації, за характером стрільби, за кількістю патронів, за способом зарядки, за кількістю стволів, за калібром зброї, за довжиною ствола, за конструктивними особливостями каналу ствола, за способом виготовлення, за особливостями конструкції, способу використання та тримання.

За цільовим призначенням розрізняють бойову (військову, цивільну, поліцейську (міліцейську)), мисливську (промислову, мисливсько-спортивну), спортивну (тренувальне, цільове). Бойова зброя являє собою зброю заводського виготовлення, найчастіше одноствольну, багатозарядну, з нарізним стволом, призначену для стрільби кулями.

Але, звичайно, існують винятки з такого визначення, так на озброєнні армії США стоїть 6-ти ствольний станковий кулемет Vulcan. Мисливська зброя – це зброя заводського виготовлення, довгоствольна, призначена для промислового чи спортивного мисливства.

Мисливська зброя буває кульова, дробова, комбінована.

Кульова мисливська зброя має один нарізний ствол для стрільби кулями (оболонковими та напівоболонковими). Кульовою мисливською зброєю є карабіни (калібр 5,6-9 мм), нітроекспреси (калібр менше 16 мм), штуцера (калібр 12-28 мм). Дробова мисливська зброя має один або декілька гладких стволів, розташованих горизонтально або вертикально по відношенню один до одного.

Такі рушниці призначені для стрільби дробом або картечею, а також свинцевими кулями круглої форми або спеціальної конструкції. Калібр їх відповідає кількості сферичних (шарових) куль, рівних діаметру каналу ствола, яку можливо відлити із англійського фунту чистого свинцю (453,5 г). Найбільш розповсюдженими калібрами гладкоствольних рушниць: 12 (18,2 –19,3 мм); 16 (16,8-17,75 мм) 20 (15,7 –16,6 мм); 24 (14,7-15,5 мм). Для поліпшення бойових якостей дульна частина ствола може мати звуження (“чок”). До спортивної зброї відносять малокаліберні гвинтівки та пістолети, цільові під патрони для військової зброї, садочні рушниці (двохствольні гладкоствольні, призначені для спортивної стендової стрільби. За способом перезарядки і ступенем автоматизації розрізняють: • неавтоматичну зброю (стрілецьку зброю, в якій всі операції перезарядки і виконання кожного пострілу здійснюється стрілком вручну.

До неї відносяться револьвери, вся однозарядна та магазинна зброя, в якій патрони подаються в патронник ствола вручну). • автоматичну зброю (стрілецьку зброю, в якій всі операції перезарядки і виконання чергового пострілу здійснюються без участі людини за рахунок енергії порохових газів або інших джерел енергії). • самозарядну зброю (не дозволяє вести безперервний вогонь, хоч перезарядка здійснюється автоматично, а для виконання кожного пострілу необхідно натискання на спусковий гачок.

До нього відносяться більшість пістолетів, багато карабінів, гвинтівки і т.д.) За характером стрільби розрізняють: &#61656; зброю одиночного вогню (дозволяє вести стрільбу тільки одиночними пострілами; до неї відносяться вся неавтоматична і самозарядна зброя); &#61656; зброя безперервного вогню (не розрахована на виконання одиночних пострілів і дозволяє вести тільки безперервну стрільбу: всі кулемети, деякі пістолети-кулемети); &#61656; стрілецька зброя серійного вогню (являється автоматичною зі спусковим механізмом, що автоматично обмежує тривалість безперервної стрільби; серії є короткими, за звичай 3 або 5 пострілів; з’явилась така зброя лише в окремих країнах в останні десятиріччя і розповсюдження не отримала); &#61656; зброя комбінованого вогню (дозволяє вести стрільбу більше чим одним його видом; частіше за все комбінується зброя одиночного і безперервного вогню (автомати, більшість пістолетів-кулеметів, автоматичні гвинтівки, деякі автоматичні пістолети). За кількістю патронів виділяють однозарядну зброю (ручна ствольна зброя, що має пристрій для розміщення одного патрона або пулі в кожний ствол) та багатозарядну зброю (ручна ствольна зброя, що має пристрій для розміщення і подачі двох або більше патронів або куль хоча б в один ствол). По способу заряджання зброю поділяють на дульнозарядну (як правило саморобну), яка в свою чергу за засобом спламеніння поділяється на капсульну, кременеву, фітільну, запальну, і казнозарядну (виготовляється за звичай під унітарні патрони) і поділяється на: &#61656; зброю бокового бою (шпилечну) – капсюльний склад розташовується всередині гільзи безпосередньо в контакті з зарядом димного пороху, а крізь бокову стінку гільзи вставлена шпилька, що виконує роль бойка, один кінець якого спирається в капсюльний склад, а по другому наноситься удар пласкою ділянкою курка зброї при пострілі; &#61656; зброю кільцевого бою – вибухова речовина, що ініціює постріл, розташована в краях шляпки (фланця) гільзи по колу, бойок ударника розташований так, що наносить удар по краю денця гільзи; &#61656; зброю центрального бою – бойок ударника наносить удар в центр денця гільзи, де розміщується капсюль. Також розрізняють зброю за кількістю стволів – одноствольну, двоствольну, багатоствольну; за калібром зброї – малокаліберну (<6,5 мм), середнього калібру (6,5-9 мм), крупнокаліберну (>9 мм); за довжиною ствола – довгоствольну (>550 мм), середньоствольну (160-550 мм); короткоствольну (<160 мм); за конструктивними особливостями каналу ствола – нарізна, гладкоствольна, гладконарізна (коли дульна частина стволу для поліпшення бойових якостей має нарізи – “парадокс”); за засобом виготовлення – заводське, кустарне (в тому числі перероблене), тобто виготовлене в кустарних майстернях без дотримання стандартів, як правило невеликими партіями, саморобне, тобто виготовлене взагалі із підручних матеріалів іноді з частковим використанням деталей заводської зброї або яких-небудь пристроїв. За особливостями конструкції, способу використання та тримання: 1. Стандартна зброя. 2. Нестандартна зброя. 3. Атипічна зброя. Стандартна зброя буває таких видів: 1) Револьвери (від англ. revolve – крутитись) – портативна ручна вогнепальна зброя з барабаном, що крутиться, на 4-12 (найчастіше 5-7) патронів, камери якого служать патронником.

Довжина ствола за звичай не більше 200 мм. Призначений для ураження противника на відстані до 50 м. Поява револьверів відноситься до XVI ст. Широкого розповсюдження набули з 30-х років XIX ст. З появою в першій половині ХХ ст. самозарядних пістолетів, револьвери поступово втратили своє значення і були зняті з озброєння армій. Однак, завдяки своїй високій надійності і постійної готовності до застосування, в поліції, спецпідрозділах, а також для спортивної стрільби револьвери використовуються по наш час. Калібр бойових револьверів складає 7,62-11,56 мм, маса – 0,7-1,3 кг, ємність барабану – 5-7 патронів, швидкість стрільби – 6-7 пострілів за 15-20 секунд. 2) Пістолети – портативна ручна зброя без барабану, одно- або багатозарядна, для ураження противнику на відстані до 50-70 м. Довжина ствола за звичай не більше 200 мм. Сучасні пістолети, як правило, самозарядні. Деякі зразки можуть вести автоматичний вогонь.

Для підвищення стійкості при стрільбі такі моделі мають приставний плечовий опір, а також пристосовані для прикріплення дерев’яної чи пластмасової кобури-прикладу або мають додаткову відкидну рукоятку. 3) Гвинтівки – це ручна вогнепальна зброя з гвинтовими нарізами для ураження противника на відстані до 2000 м. Довжина ствола більше 600 мм. Перші зразки зброї з гвинтовою нарізкою в каналі ствола з’явились на початку ХVI ст. В Росії називалися гвинтовими пищалями (до XVIII ст.), пізніше гвинтовими рушницями, штуцерами, а з 1856 р. – гвинтівками.

Після другої світової війни в основному застосовуються автоматичні гвинтівки і карабіни. Існують також снайперські і спортивні гвинтівки. В автоматичній гвинтівці передбачено ведення як автоматичного вогню так і одиночної стрільби. В порівнянні з неавтоматичною (магазинною) вона має більшу швидкість стрільби, забезпечує меншу втому стрільця і зручність спостерігання за цілями. Перший проект такої зброї був запропонований в 1863 р. американцем Р.Пілоном.

В Росії перша автоматична гвинтівка була створена Д.А.Рудницьким в 1886 р. Автоматичні гвинтівки під малокаліберний малоімпульсний патрон мають вагу 3,0-3,9 кг, темп стрільби 650 пострілів за хвилину, бойову швидкість стрільби 30-200 пострілів за хвилину, ємність магазину 20-50 патронів, прицільну дальність стрільби 300-800 м. В гвинтівках нормального калібру використовуються більш потужний патрон, вони тяжче на 1-2 кг і менш точні при автоматичній стрільбі. З самозарядної гвинтівки стрільба ведеться тільки одиночними пострілами. Вона має масу 4-4,5 кг, бойову швидкість стрільби 30-60 пострілів за хвилину, ємність магазину 10-20 патронів, прицільну дальність стрільби 500-1300 м. Снайперські гвинтівки призначені для ведення високоточної стрільби по найбільш важливим одиночним цілям з використанням оптичного прицілу. При стрільбі вночі використовується нічний приціл або підсвітка прицільної марки оптичного прицілу. Снайперські гвинтівки можуть бути неавтоматичними, магазинними та самозарядними.

Для стрільби застосовуються, як правило, снайперські патрони з покращенною балістикою. 4) Карабіни (від франц. carabine) – точна копія гвинтівки з довжиною ствола до 600 мм. Використовувалась для озброєння переважно особового складу кавалерії і артилерії. Вперше з’являється в XVI ст. Розрізняють магазинні та автоматичні. Їх вага складає 2,5-3,5 кг, бойова швидкість стрільби 10-40 пострілів за хвилину, ємність магазина 5-10 патронів, прицільна дальність стрільби – 1000 м. 5) Пістолети-кулемети (ручна вогнепальна нарізна зброя з довжиною стволу 200-500 мм для ураження противника на відстані до 200 м.) Вони збирають в собі портативність пістолету з безперервним кулеметним вогнем.

Перший зразок пістолета-кулемета створений італійцем А.Ревеллі в 1915 р. Широке застосування набрали під час другої світової війни. В наш час стоять на озброєнні спеціальних підрозділів, МВД, поліції, повітряно-десантних військ, екіпажей бойових машин та ін. 6) Автомати (від грецького automatos – самодіючий, термін “автомат” застосовується тільки в країнах СНД, в інших країнах зразки зброї подібного класу називаються автоматичними гвинтівками або автоматичними карабінами) – ручна вогнепальна зброя з довжиною стволу 200-500 мм під проміжні патрони.

Вперше автомат створений в Росії в 1916 р. В.Г. Федоровим, під 6,5 мм японський гвинтівковий патрон.

Автомати розроблені під патрон, що займає проміжне положення між пістолетним і гвинтівковим патроном, а також під малоімпульсний патрон малого калібру. 6) Рушниці – призначені для полювання, дуже різноманітні за конструкцією – гладкоствольні, нарізні, комбіновані, кількість стволів від 1 до 4; довжина стволів від 600 до 800 мм; куркові та безкуркові. 7) Штуцери – призначені для полювання, довжина стволів від 400 до 500 мм, калібр від 13 до 21 мм. 8) Кулемети – це автоматична стрілецька зброя для стрільби з спеціальної опори (станка, сошок), призначене для ураження кулями, наземних, повітряних та надводних цілей (найпотужніша військова бойова стрілецька зброя безперервного вогню з нарізними стволами (іноді змінними)). Калібр від 5,45 до 8 мм, а у крупнокаліберних – від 12,7 до 14,5 мм. Перший кулемет був винайдений в 1883 р. американцем Х.С.Максимом.

Своїм зовнішнім виглядом він нагадував артилерійську гармату.

Живлення патронами здійснювалось за допомогою холщової стрічки. Для охолодження стволу застосовувалась вода, що заливалася в кожух, в якому знаходився ствол. Вперше в бойових діях кулемет був застосований в англо-бурській війні 1899-1902 рр де показав достатньо високу бойову ефективність. На початку ХХ ст. з’явились ручні кулемети, а в 1918 р. – крупнокаліберні. Станкові і ручні кулемети широко застосовувались в роки першої і другої світових війн. Після другої світової війни на озброєння армій поступили нові кулемети з більш високими бойовими характеристиками.

Дія автоматики більшості сучасних кулеметів базується на використанні енергії віддачі стволу або на відводі порохових газів через отвір в стінці стволу.

Живлення патронами відбувається з стрічки чи магазину.

Стрільба може вестись короткими (до 10 пострілів), довгими (до 30 пострілів) чергами та безперервно.

Охолодження стволу, як правило, повітряне.

Живучість деяких кулеметів (наприклад ККМ – кулемету Калашнікова модернізованого) забезпечується заміною розігрітого при стрільбі стволу на запасний, що входить до комплекту.

В залежності від способу (місця) використання, будови і призначення кулемети поділяються на ручні (на сошках), станкові, крупнокаліберні піхотні, зенітні, танкові, бронетранспортерні, казематні, корабельні та авіаційні. В якості зенітних, танкових, бронетранспортерних і корабельних за звичай використовуються піхотні кулемети, пристосовані до умов експлуатації та монтажу.

В наш час великого розповсюдження набули так звані єдині кулемети, що мають великий спектр тактичного застосування. Єдиний кулемет дозволяє вести стрільбу як з сошок, так і зі станка.

Стоїть на озброєнні мотострілецьких (піхотних, мотопіхотних) взводів і рот. Калібр єдиних кулеметів 6,5-8 мм, маса 9-15 кг (17-27 кг зі станком), темп стрільби 500-1300 пострілів за хвилину, бойова швидкість стрільби 100-300 пострілів за хвилину, прицільна дальність 1000-2000 м. Крупнокаліберні кулемети застосовуються для ураження повітряних і легкоброньованих наземних та морських цілей. Вони стоять на озброєнні мотострілецьких (піхотних, мотопіхотних) підрозділів. Крім того вони можуть встановлюватись на танках, бронетранспортерах, літаках, вертольотах та кораблях. Їх калібр 9-14,5 мм маса 28-50 кг, темп стрільби – 400-600 пострілів за хвилину, бойова швидкість стрільби – 100-150 пострілів за хвилину, дальність ефективної стрільби до 2000 м. крупнокаліберні кулемети, що використовуються в якості зенітних, застосовуються з універсальних станків або установок (зенітних, турельних), що забезпечують великі кути підвищення (до 90 градусів) і коловий обстріл, з використанням для наводки зенітних прицілів (ракурсних та колиматорних). Стрільба з ручних кулеметів ведеться з сошок з упором прикладу в плече.

Обслуговуються одною людиною або двома (наводчик та його помічник). Калібр ручних кулеметів складає 5,45-8 мм, маса 5-10 кг, темп стрільби 600-750 пострілів за хвилину, бойова швидкість стрільби 150-250 пострілів за хвилину, прицільна дальність 1000-1500 м. Станкові кулемети являються груповою зброєю, при пересуванні розбираються на декілька частин.

Для забезпечення стійкості, зручності наводки і високої точності стрільби по наземним і повітряним цілям вони встановлюються на спеціальному станку (колісному або тренажному). Стрічкове живлення, масивні стволи, їх охолодження або заміна дозволяють отримати високу бойову швидкість стрільби (250-300 пострілів за хвилину) і вести безперервну інтенсивну стрільбу (до 500 пострілів) без заміни стволу на дальність діючого вогню (до 1000 м). Калібр станкових кулеметів 6,5-8 мм, маса 15-20 кг (до 46-65 кг зі станком), темп стрільби 500-700 пострілів за хвилину, прицільна дальність до 3000 м. Кримінальна зброя, як правило, короткоствольна.

Вона поділяється на: а) саморобна, тобто виготовлена в цілому або з використанням окремих частин заводського виробництва.

Це можуть бути пістолети, що заряджаються з дула (шомпольні), або казнозарядні, виконані по типу пістолета чи револьвера.

Саморобна зброя може бути як однозарядна так і магазинна, і, навіть, автоматична.

Стволи за звичай гладкі. Нерідко таку зброю маскують під авторучки, парасольки, тощо; б) обрізи, що виготовляються шляхом відрізання стволів (а також ложа) бойової або мисливської зброї; в) спеціальні пристрої, призначені для стрільби снарядами (пістолети і револьвери сигнальні, стартові, газові, будівельно-монтажні); г) заводська зброя, що перероблена під інший патрон. 3. Криміналістичне дослідження слідів застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочину – загальна характеристика.

Криміналістичне дослідження в широкому розумінні в будь- якому випадку направлене на виявлення, фіксацію та дослідження слідів вчинення злочину.

Застосування вогнепальної зброї при вчиненні зл.

– Конец работы –

Используемые теги: Судебная, Баллистика0.057

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Судебная баллистика

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Судебная власть в РФ, судебные органы, прокуратура
В работе необходимо не только рассмотреть организацию судебной власти Российской Федерации и прокуратуры, а также проанализировать проблемы их… Сегодня в правовой науке остро стоит вопрос о будущем системы органов… В отличие от других органов власти в отношении прокуратуры законодатель ограничился лишь одной статьей. В силу стоящих…

КУРС ЛЕКЦИЙ ПО СУДЕБНОЙ ПСИХИАТРИИ Раздел 1. Общие вопросы судебной психиатрии
Автор Колоколов Георгий Рюрикович доцент кафедры правовой психологии и судебной экспертизы кандидат медицинских...

Лекция № 7 Судебная баллистика: понятие, научные основы,… месте происшествия
Лекция План лекции Судебная баллистика понятие научные основы месте... Назначения и проведения судебных экспертиз... Приказом Мипюста в году имеются на кафедре а а...

КУРС ЛЕКЦИЙ ПО СУДЕБНОЙ ПСИХИАТРИИ 1. Понятие и предмет судебной психиатрии 2. Процессуальные и организационные основы судебно-психиатрической экспертизы
Автор Колоколов Георгий Рюрикович доцент кафедры правовой психологии и судебной экспертизы кандидат медицинских...

Конституционные основы судебной власти Российской Федерации
Судебная власть осуществляется посредством конституционного, гражданского, административного и уголовного судопроизводства. Ст. 118 Конституции РФ… В систему органов правосудия входят и военные суды. В гл.7 Конституции РФ… Судьи Конституционного Суда, Верховного Суда и Высшего Арбитражного Суда назначаются Советом Федерации по…

Судебное разбирательство
Предшествующие ей первые три стадии посвящены сбору материалов, подготовке судебного разбирательства.Именно на стадии судебного разбирательства… Суд может признать подсудимого виновным в совершении преступления и назначить… Общие условия судебного разбирательства – это “закрепленные в законе общие правила, отражающие специфику судебного…

Судебные системы зарубежных стран
Как и УК 1810 г наполеоновский УПК оказал существенное воздействие на законодательство многих стран различных континентов.УПК 1958 г. сохранил… Первым ее этапом стало издание Ордонанса об организации судебной системы 1958… В отличие от УПК современная реформа гражданского процессуального законодательства не привела к полной замене…

Судебная реформа 1864года
В России на тот момент были созданы: Духовный суд, военный суд. Главной инстанцией был Сенат. В дальнейшем Екатерина II создала систему судебных… В том числе кризиса “верхов”. Из-за поражения в Крымской войне (1853-1856 г.)… В дореформенном суде преобладала розыскная форма судопроизводства. Суд выносил своё решение, основываясь только на…

Судебная защита
Разве нельзя прожить долгую,богатую событиями жизнь и ни когла не иметь дело с судами,ни когда не искать у них защиты? А если это вдруг случится,… Но для того чтобы выздровить, разве нужно только принимать прописаные врачем… Суд возникает вместе с государством, но выделяется в самостоятельный орган по мере развития государственного…

Соотношение прокурорского надзора с судебным контролем и иными органами. Особенности осуществления прокурорского надзора.
Все эти изменения в правовом регулировании механизма обеспечения законности требуют четкого определения соотношения судебного контроля и… Концепция развития прокуратуры на переходный период, справедливо признавая,… Данный вывод сохраняет свою актуальность и может быть положен в основу решения рассматриваемой проблемы на современном…

0.037
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам
  • Судебные реформы Изменение системы профессиональных психологических установок судей (их позиций, взглядов, отношений, мнений, оценок) в ходе судебной реформы… Взгляд на феномен “обвинительный уклон” глазами судьи.Большинство из… Важно другое : и среди юристов, и среди широкой общественности бытует мнение, что в судебной практике существует…
  • Конституционные основы судебной власти Российской Федерации Судебная власть осуществляется посредством конституционного, гражданского, административного и уголовного судопроизводства. Ст. 118 Конституции РФ закрепляет, что судебная система Российской Федерации… Судьи Конституционного Суда, Верховного Суда и Высшего Арбитражного Суда назначаются Советом Федерации по…
  • Возмещение вреда, причиненного судебным приставом-исполнителем Совокупность этих оснований называется составом гражданского правонарушения. К числу элементов состава гражданского правового правонарушения (деликта)… Так, Федеральный арбитражный суд Восточно-Сибирского округа в своем постановлении по делу №…
  • Судебная реформа 1864 года. Формирование принципов буржуазного судопроизводства. Император назначал и смещал судей основных судов, он обладал правом помилования, утверждал составы некоторых судов и т.д. Зависимое положение… Судьи, кроме выполнения судебных функций, нередко занимали и административные… К числу негативных свойств суда следует отнести и то, что разбирательство дел в них велось негласно и письменно, в…
  • Создание советской судебной системы Судебная система СССР отражала федеративное устройство советского многонационального государства. В связи с этим в ней различали общесоюзные суды и… Судебные уставы 1864 года провозгласили такие принципы судоустройства и… Кроме того, был установлен особый порядок выдвижения кандидатов в мировые судьи и утверждения их в должности, а также…