Реферат Курсовая Конспект
БІРЖОВЕ ПРАВО - раздел Право, ...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
А.Г. Бобкова, Ю.О. Моісеєв
БІРЖОВЕ ПРАВО
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів
УДК 347.731.1(075.8) ББК 67.402я73 Б 72
Гриф надано
Міністерством освіти і науки України
(лист № 14/18.2-2645 від 16.123№4р.)
Рецензенти:
О.О. Ашурков - кандидат юридичних наук, завідувач відділу економіко-правових проблем попередження економічних правопорушень ІЕШ НАН України;
М.І. Забарющий - суддя господарського суду Донецької області.
Бобкова А.Г., МоісеєвЮ.О.
Б72 Біржове право: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури,2005. - 200 с
ISBN 966-364-095-2
Навчальний посібник написаний відповідно з програмою навчального курсу «Біржове право» їс першим виданням, розробленим після прийняття Господарського кодексу України.
На основі анализу нормативно-правових актів іспеціальної літератури висвітлюються основні питання торговельно-біржової діяльності в Україні, особливості створення і функціонування товарних бірж, специфіка біржових угод як господарських договорів.
Для студентів усіх форм навчання, аспірантів, викладачів юридичних вузів та факультетів, а також спеціалістів в галузі біржової торгівлі.
УДК 347.731.1(075.8) ББК 67.402я73
ISBN 966-364-095-2 © Бобкова А.Г., Моіссєв Ю.О., 2005
© Центр навчальної літератури, 2005
Зміст
Вступ............................................... -.-.—„„.............................. 4
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржошї
діяльності................. .„...... ...„..... ...„........................................ 6
Матеріал для обговорення..................................... ___ .... .....34
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі............................. 36
Матеріал для обговорення.................................................... ..65
Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю............. 67
Матеріал для обговорення........................ ______________ 90
Розділ 4. Біржова торгівля...................................................... 94
Матеріал для обговорення...... ,................ __ ..................... 126
Розділ 5. Біржові угоди......................................................... 130
Матеріал для обговорення................................................... 189
Робоча програма Навчальної дисципліни "Біржове право" 190
Основні терміни й поняття................................................... 192
і*
Біржове право
Вступ
В інфраструктурі сучасної ринкової економіки особливе місце займають біржі, серед яких товарні біржі виконують власну важливу функцію. Функціонування товарних бірж сприяє формуванню конкурентного середовища, розвитку вільного ринку товарів, мінімізації втручання держави в заготівельно-збутові процеси, підвищенню ефективності господарювання в цілому багатьох суб'єктів господарювання.
Організація торгово-біржової діяльності в Україні є об'єктивно обумовленою необхідністю. Тому підготовка спеціалістів з цього фаху наб.уває досить важливого й актуального значення. Адже ступінь цивілізації торгово-біржової діяльності залежить від того, наскільки професійно будуть підготовлені кадри для цієї специфічної діяльності. Насамперед, це стосується підготовки фахівців, що мають практичну й теоретичну підготовку з питань правового регулювання торгово-біржової діяльності.
Цей навчальний посібник присвячений розгляду загальних закономірностей торгово-біржової діяльності, який дозволяє комплексно вивчати діяльність товарних бірж як в Україні, так і в інших країнах, порівнювати характер діяльності й організацію роботи таких бірж, наявні в них особливості, які відрізняють їх один від одного. Торгово-біржова діяльність розглядається як вид господарської діяльності, здатної впливати на здійснення багатьох інших видів господарювання.
У навчальному посібнику відображені питання: організація торгово-біржової діяльності; створення й реєстрації товарної біржі, її права, обов'язки й відповідальність; управління діяльністю товарної біржі; укладання, реєстрація й виконання біржових угод та ін.
Ч
Вступ
В основу навчального посібника покладений аналіз діяльності товарних бірж в Україні, Росії, а також багатьох інших країн, що займають провідне місце в біржовій торгівлі.
Даний навчальний посібник розроблений у відповідності з навчальним планом підготовки спеціалістів за фахом «Правознавство» у Донецькому національному університеті.
Навчальний посібник складається з п'яти розділів. Кожний розділ закінчується переліком контрольних запитань, списком використаної літератури, підібраними із засобів масової інформації, матеріалами для обговорення. Окремі розділи містять схеми, які узагальнюють представлений текстовий матеріал. Навчальний посібник доповнений словником термінів.
Навчальний посібник рекомендований для студентів юридичних й економічних вузів і факультетів. Він може бути корисний викладачами, аспірантами, науковими та практичними працівниками, яких цікавлять питання торгово-біржової діяльності.
■
Біржове право
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності______
.
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
заяви біржею про припинення торгівлі, систематичне порушення біржею Правил біржової торгівлі й ін.).
Практично аналогічні вимоги пред'являються до діяльності товарних бірж, яким органи державної податкової служби доручають реалізацію майна й цінних паперів, реалізованих у рахунок погашення податкового боргу. Зокрема, відповідно до Положення про проведення конкурсу по визначенню вповноважених товарних і фондових бірж із продажу майна й цінних паперів (активів), які перебувають у податковій заставі, у рахунок погашення податкового боргу, затвердженій наказом ДПА України від 25 грудня 2001 р. № 517, товарна біржа повинна мати статутний фонд не менше ніж сума еквівалентна 10 тис. євро., підготовлених фахівців у т.ч. експертів-оцінювачів, договір про інформаційне забезпечення торгів.
Варто також мати на увазі, що якщо товарна біржа є організатором торгів терміновими контрактами, то потрібне узгодження Правил біржової торгівлі терміновими контрактами з Державною комісією з коштовних паперів і фондового ринку України (відповідно до Положення про реєстрацію фондових бірж й інформаційно-торгівельних систем і регулювання їхньої діяльності, затвердженому рішенням ДКЦПФР № 46 від 11 листопада 1997 р.) При цьому, таке узгодження стає можливим тільки за умови, якщо діяльність товарної біржі відповідає наступним вимогам; наявність процедури відбору цінних паперів або інших фінансових інструментів; наявність процедури відбору брокерів і вимог щодо їхньої професійної кваліфікації; наявність правил торгівлі й стандартних торгівельних процедур; наявність системи контролю за діяльністю членів біржі іі ін.
При організації торгівлі майном, що перебуває в державній власності, товарна біржа укладає угоду з Фондом державного майна України.
Таким чином, у законодавстві визначений ряд умов щодо торгово-біржової діяльності, а саме:
Біржове право
—державна реєстрація товарної біржі у встановленому порядку;
—одержання висновку про відповідність при організації торгівлі певними видами біржових товарів (сільськогосподарська продукція);
—узгодження з Державною комісією з коштовних паперів і фондової біржі України Правил біржової торгівлі терміновими контрактами;
Порушення зазначених умов є підставою для застосування до товарної біржі як суб'єкта господарювання відповідних санкцій, передбачених законодавством.
У ряді країн умовою здійснення торгово-біржової діяльності є наявність ліцензії. У цей час відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» торгово-біржова діяльність не входить у перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Однак як показує закордонний досвід біржової торгівлі, ліцензування є досить ефективним засобом державного регулювання діяльності товарних бірж. Законодавство багатьох країн у т.ч. і СНД, передбачає необхідність одержання товарною біржею ліцензії на право здійснення діяльності по організації й регулюванню біржової торгівлі (Росія, Казахстан, Вірменія й ін.).
Відповідно до законодавства Росії біржова торгівля може здійснюватися тільки на основі ліцензії, виданої у встановленому порядку Комісією з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з антимонопольно! політики й підтримці нових структур. Для одержання ліцензії в Комісію подаються наступні документи:
—заява;
—устав товарної біржі;
—установчий договір;
—свідоцтво про державну реєстрацію;
—правила біржової торгівлі;
—документ, що підтверджує внесення в статутний капітал товарної біржі не менше 50 відсотків оголошеної суми;
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
^документ, що засвідчує право користування відповідним приміщенням для проведення торгів;
— список засновників і розподіл між ними часток (у відсотках) у статутному капіталі біржі;
Комісія ухвалює рішення щодо видачі ліцензії в термін до двох місяців від дня подачі заяви з усіма необхідними документами. Комісія вправі відмовити у видачі ліцензії у випадку подання неналежним чином оформлених документів, а також їхньої невідповідності вимогам законодавства Російської Федерації. Після усунення недоліків допускається повторне подання. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена у судовому порядку.
Такий підхід заслуговує на увагу й вітчизняного законодавця, оскільки на практиці окремі товарні біржі в Україні фактично відіграють роль комерційного посередника, без будь-яких функцій організатора торгів. Тому є доцільним доповнити умови здійснення торгово-біржової діяльності наявністю ліцензії, що буде позитивно впливати на розвиток такої діяльності в Україні.
3. Методи й принципи регулювання торгово - біржової діяльності
Торгово-біржова діяльність, як вид господарської діяль
ності, впорядковується особливим набором правових способів
і методів, специфіка яких визначається сферою суспільного ви
робництва, у якій складаються відносини, що виникають у ході
здійснення такої діяльності. Розглядаючи засоби як спе
цифічні прийоми й механізми впливу норм права на регульо
вані відносини, варто виділити таку категорію як принципи уп
равління діяльністю товарної біржі. Принципи торгово-біржо
вої діяльності — це керівні засади, які визначають характер
правового регулювання відповідних відносин учасників біржо
вої торгівлі й товарної біржі як.еу6%к-тш «>сподарювашіа„_
________________________________________ Ч£РКАЄЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.,
2»! ' 'MtHI БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Бібліотека
Біржове право
Насамперед, для торгово-біржової діяльності мають значення загальні принципи господарювання, закріплені в ст. б ГК України, зокрема:
—забезпечення економічного різноманіття й рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання;
—вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України;
—заборона незаконного втручання органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини.
Певну конкретизацію щодо торгово-біржової діяльності дані принципи одержують у відповідних нормах ГК України й Закону. Так, ч. 8 ст. 279 ГК України й ст. 2 Закону передбачають, що товарна біржа здійснює свою діяльність на принципах самоврядування й господарської самостійності, рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення торгів, застосування вільних (ринкових) цін. Дані принципи відображають сутність господарсько-правового регулювання цього виду діяльності й визначають характер правового регулювання відносин, які складаються в ході здійснення торгово-біржової діяльності.
Розвиток зазначених принципів торгово-біржової діяльності знаходить свій прояв й у різних нормативно-правових актах. Так, відповідно до Концепції розвитку біржового ринку, схваленої постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 5 червня 1997 p., принципами біржового ринку сільськогосподарської продукції є:
1) використання важелів державного управління розвитком біржового ринку як одного з елементів інфраструктури, що найбільш повно забезпечує баланс пропозиції та попиту, встановлення ринкових цін, гарантію виконання угод, легальність і прозорість торгівельних операцій;
2) організаційна підтримка й стимулювання розвитку біржового сільськогосподарського ринку з боку обласних і районних державних адміністрацій і посилення їхньої
Га
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
відповідальності за дотримання законодавства, указів Президента, постанов уряду, які регулюють діяльність бірж;
3) координація діяльності бірж із питань цінової політики, організації торгів, стандартизації біржових товарів, сертифікації бірж і діяльності біржових посередників і з інших питань немонополістичного характеру;
4) гарантування легітимності укладання й ліквідності біржових угод, захист їх від неплатежів;
5) відкритість і прозорість біржового ринку для продавців, покупців, податкових, банківських, страхових і статистичних установ;
6) демонополізація біржового ринку;
7) антидемпінгова спрямованість діяльності бірж.
Прояв у формулюваннях принципів елементів конкуренції, щодо статусу різних категорій учасників біржової торгівлі, питань ціноутворення, порядку проведення біржових торгів як форми біржової торгівлі, що впливає на всі аспекти торгово-біржової діяльності, значно підсилюючи ефективність правового впливу.
Принципи самоврядування й господарської самостійності товарної біржі знаходять своє вираження в співвідношенні двох методів управління. Так, у літературі традиційно виділяють два види управління діяльністю товарних бірж, кожний з яких припускає застосування різних методів: державне — здійснюється відповідними органами держави, і недержавне, котре здійснюється недержавними організаціями й безпосередньо біржовими органами.
Певні прояви такого підходу знайшли своє вираження в постанові Кабінету Міністрів України № 425 від 1 квітня 1996 p., відповідно до якої в Україні була створена Державна комісія з питань організації біржового сільськогосподарського ринку. Комісія є колегіальним органом, основними завданнями якого є координація роботи центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, пов'язаної з організацією біржового сільськогосподарського ринку в Україні, сприяння фор-
---------------------------------------------------------------------------------------------- J9
Біржове право
муванню загальнонаціонального й регіонального товарно-фінансового обороту.
Регулюючий вплив зазначених принципів і методів торгово-біржової діяльності спрямований на вдосконалення біржової торгівлі, вирішення проблем товарного обміну, адаптацію товарного ринку до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментів управління й механізмів біржової торгівлі. Маючи великий регулюючий потенціал, принципи торгово-біржової діяльності дозволяють домогтися в умовах твердої конкуренції високого рівня погодженості й координації дій всіх господарюючих суб'єктів приймаючу участь у біржовій торгівлі.
4. Правова основа торгово-біржової діяльності
Правова основа торгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарського права як нормативно-правовий акт, правовий звичай і нормативний договір.
Нормативно-правовий акт.Нормативно-правовий акт являє собою офіційно прийнятий компетентними органами правотворчий документ, за допомогою якого, по-перше, у систему господарського права (законодавства) уводяться господарсько-правові норми, по-друге, який містить саме ці норми. Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, дійсним Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Торгово-біржова діяльність являє собою складний комплексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно-правових актів.
ZC------------------------------------------------------------------- —--------------------------------------------------- ■-----------
Розділ 1 Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
Особливе місце в регулюванні торгово-біржової діяльності займають норми ГК України. Зокрема, ч. 2 ст. 178 ГК України передбачає, що правові умови створення й діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торгово-біржової діяльності визначаються дійсним кодексом, прийнятими відповідно до нього законами й іншими нормативно-правовими актами. З огляду на те, що торгово-біржова діяльність носить некомерційний характер варто звернутися до ст. 54 ГК України, що визначає загальні вимоги щодо регулювання не-комерційної господарської діяльності. Зокрема, ця норма передбачає, що на суб'єктів господарювання, що здійснюють не-комерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги з регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються ГК й іншими законодавчими актами.
До загального належать норми Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про власність», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про захист економічної конкуренції» і багато інших, що встановлюють загальні положення господарювання. Це також окремі правові інститути Цивільного кодексу України, зокрема зобов'язального права, позовної давності, представництва й деякі інші (у тій частині, у якій вони поширюються на всіх суб'єктів господарювання, а значить і на діяльність товарних бірж).
До спеціальних норм, насамперед, варто віднести положення Закону України «Про товарну біржу», прийнятого в 1991 році і який є основним нормативно-правовим актом, що регламентує діяльність товарної біржі.
Аналогічні закони є й у ряді інших країн, зокрема в Росії, Бєларусі, Вірменії й інших країнах СНД. Норми таких законів регулюють основні питання діяльності товарної біржі, зокрема: організацію торгів, укладання угод, правовий статус учасників біржових торгів й ін. Протягом декількох років біржова діяльність у Росії й Україні не була врегульована спеціальним законом, але здійснювалася, і навіть успішно. Так, на момент
Z1
Біржове право
введення в силу Закону, в Україні вже було зареєстровано 50 товарних бірж.
Поряд із законами, значну роль у регулюванні торгово-біржової діяльності грають підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України й ін. Так, Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення формування й функціонування аграрного ринку» від 6 червня 2001 р., став правовою основою цілого ряду заходів щодо розвитку біржової торгівлі сільськогосподарської продукції. У деяких країнах СНД (Молдова, Казахстан й ін.) регулювання діяльності товарних бірж здійснюється на рівні указів Президента при відсутності спеціальних законів.
Важлива роль належить постановам і розпорядженням уряду. Так, основні напрями розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції викладені в постанові Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 p., №1148 «Про заходи щодо вдосконалення регулювання ринку зерна».
Крім цього є й ряд відомчих нормативно-правових актів, прийнятих різними міністерствами й комітетами. Наприклад, Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затверджені спільним наказом Міністерства сільського господарства й продовольства України, Міністерством економіки України й Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. Цей нормативно-правовий акт має важливе значення, як при розробці й затвердженні товарною біржею власних Правил біржової торгівлі, так і при визначенні загальних підходів до організації й регулювання біржових торгів.
Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Устав біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею. Варто звернути увагу, що значення локальних нормативних актів як джерел права, що регулюють торгово-біржову діяльність багато в чому виз-
ZZ ■--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Роздіч 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
начається історичними традиціями. Так, О. Штиллих указує, що звертаючись до організації російських бірж, необхідно, насамперед, відзначити, що вони вироблялися й продовжують вироблятися частиною в порядку загального торгівельного законодавства, частиною в порядку затвердження уставів окремих бірж. Організація російських бірж може бути з'ясована за таких умов лише при паралельному вивченні біржового законодавства й уставів [4, с 285].
Це повною мірою відповідає й реаліям сьогоднішнього дня. Згідно ст. 17 Закону Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до діючого законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення спорів з цих питань.
Правовий звичай.Правовий звичай, як джерело права, являє собою історично сформоване правило поведінки, що одержало офіційне визнання й забезпеченість державним примусом. Дослідження закордонного досвіду дозволяє стверджувати, що відношення держави до правового звичаю як джерела права в сучасних умовах господарювання (у т.ч. й у біржової торгівлі) радикально змінилося. Від повного заперечення звичаю до визнання його в якості субсидіарного, а в цей час у деяких країнах й як основного джерела права рівного закону — така еволюція поглядів у західному правознавстві на його роль і місце [5, с 41].
У контексті даного питання варто звернути увагу на те, що законодавство України, а саме ст.7 Цивільного кодексу України, прийнятого в 2003 р. (далі — ЦК України), уводить офіційне поняття звичаю як джерела права. Згідно ЦК України звичай визначається, як правило поведінки, що не встановлено актами цивільного законодавства, однак є устояним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
Різновидом правового звичаю є звичай ділової практики, що займає особливе місце в регулюванні біржової діяль-
Біржове право
ності. У сфері діяльності товарних бірж звичаї ділового обороту мають досить широке поширення, засновані на історичних традиціях. О. Штиллих пише, що там, де Біржовий закон не має застосування, товарні біржі підлеглі звичаєвому праву, що розвилося на ґрунті торгівельних потреб. Головна його складова частина — це узанції (узанція — торгівельний порядок, що доповнює в деяких відносинах умови договору). Вони розподіляються на загальноприйняті місцеві звичаї й біржові звичаї й установлюються й шануються місцевими купцями за вільною згодою. Отже, біржові узанції опираються на загаль-но-торгівельні звичаї. Узанції — вища сила комерційного звичаю, що розвився між контрагентами, видрукувані зазвичай на звороті контрактів, або останні складені так, що в тексті обговорене застосування до загальноприйнятих звичаїв, наприклад, словами «Відповідно до загальноприйнятих гамбурзьких звичаїв для торгівлі кавою» [4, с. 85].
До основних ознак,що характеризують звичай ділової практики як регулятор торгово-біржової діяльності варто віднести: тривалість існування, постійність дотримання, визначеність, не протиріччя законодавству.
Сукупність вищевказаних ознак дозволяє визначити звичай ділової практики як джерело права в сфері діяльності товарних бірж, а також розмежувати звичай ділової практики від ділового звичаю, що застосовується в сфері торгово-біржової діяльності [6, с 99].
Під торгівельним звичаєм варто розуміти правила, фактично встановлені між учасниками договору. При цьому, якщо звичаї є джерелом права, то звичності ними не визнаються й виступають лише як спосіб тлумачення договору, виходячи з попередньої поведінки учасників договірних відносин. Крім цього торгівельний звичай застосовується тільки за умови, що це правило знайшло своє відбиття в угоді у вигляді прямого відсилання або умови, що припускається. Прикладом торгівельного звичаю використання в практиці біржової торгівлі є Правила ІНКОТЕРМС - 2000.
гь------------- ■—-—-----------------------------------------------------------
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
Нормативний договір. Як джерело права, нормативний договір являє собою угоду двох або декількох суб'єктів, які встановлюють права й обов'язки, як загальні правила поведінки на майбутнє для невизначеного кола суб'єктів [3, с 48]. Нормативний договір як джерело регулювання біржової-торгово-біржової діяльності знаходить свій прояв у типових договорах, затверджуваних товарною біржею відповідно до Закону й ГК України. Використання при укладанні біржових контрактів таких уніфікованих засобів, як типові контракти, дозволяє забезпечити єдиний підхід до визначення загальних правил поведінки учасників біржової торгівлі, на майбутнє.
Особливістю нормативного договору як джерела права в сфері торгово-біржової діяльності є стандартизація умов угоди, яку укладають між собою учасники біржової торгівлі.
Таким чином, типовий біржовий договір можна розглядати як нормативний договір, що, як джерело права, виконує правове регулювання іюсподарських відносин у біржовій торгівлі внаслідок недостатнього регулювання їхніми актами вищої юридичної чинності. Крім цього варто підкреслити, що типовий біржовий договір, що припускає безпосередню трансформацію норм правил біржової торгівлі в договірні умови, дає можливість товарній біржі як органу, що затвердив типовий договір, здійснювати контроль складної договірної практики.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що правова основа здійснення торгово-біржової діяльності представлена сукупністю різних нормативно-правових й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний характер, їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності дозволяє затверджувати, що сформувалося законодавство про торгово-біржову діяльність як правовий інститут господарського законодавства, якому з однієї сторони властиві всі основні характеристики такого законодавства, з іншого боку — власні характеристики, що відо-
Де
Біржове право
бражають особливості діяльності товарних бірж як одного з видів господарської діяльності. Ще на початку XX ст. О. Штиллих досліджуючи біржове законодавство Німеччини, Росії й інших країн відзначав, що як за старих часів із цивільного права виділилося особливе торгівельне, так у новітній час із торгівельного права розвилося особливе біржове право [4, с 221].
У той же час слід зазначити, що чинний Закон багато в чому не відповідає сучасним вимогам розвитку торгово-біржової діяльності. Невирішеними залишаються питання підвищення надійності й забезпечення гарантій виконання біржових контрактів, створення й впровадження розрахункових і клірингових систем і багато іншого. З урахуванням цього, на сьогодні, Верховна Рада України розглядає ряд законопроектів щодо змін й доповнень цього Закону.
5. Історія становлення й розвитку торгово-біржової діяльності в Україні й інших країнах
Розвиток торгово-біржової діяльності, як в Україні, так й в інших країнах постійно змінюється, тому доцільно проаналізувати її зміни такої діяльності в історичному аспекті.
Будучи закономірним результатом еволюції форм оптової торгівлі й способів торгів, товарні біржі виникли в епоху нагромадження первісного капіталу. За даними американської енциклопедії їхнім попередником була контора при дворі Франції, заснована в 1.138 р.
До числа перших бірж відносять виниклу в 1531 р. біржу в Антверпені. Ця біржа мала власне приміщення, над входом у яке був встановлений напис на латині «для торгівельних людей всіх народів і мов». Небагато пізніше товарні біржі виникають у Ліоні (1549 р.), у Тулузі (1549 р.), у Лондоні (1556 p.).
В історії торгово-біржової діяльності велике значення мала Амстердамська товарна біржа, що виникла в 1608 р. На
Z6 -------------- '---------------------------------------- ■--------------------------------------------------------------------------
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
Амстердамській біржі вперше була введена торгівля за зразками і пробами товарів, а надалі встановлені середні якісні норми для товарів, що дозволило вести торгівлю без подання самої продукції на біржу.
Перша біржа в Японії для торгівлі рисом «Дояма» з'явилася в 1730 р. Уважається, що саме на цій біржі була укладена перша угода на реальний товар з його поставкою в певний строк у майбутньому, що одержала назву «завчасна контрактація». Через сто років у Чікаго (1848 р.) з'являється перша зернова біржа.
Розвиток бірж у XVIII столітті йшов досить повільно, і в основному вони розташовувалися в портах, через які йшли великі потоки міжнародної торгівлі. Біржі первісного періоду були біржами реального товару, що обслуговують потреби торгівлі.
Наприкінці XIX і початку XX століття в різних країнах світу кількість товарних і фондових бірж збільшується. Формується коло біржових товарів, широко котируються й уводяться контракти на м'ясо, зерно, срібло, каву, нафту, золото, ліс й ін. У другій половині XIX століття стали виникати нові види бірж — ф'ючерсні біржі, або біржі термінових контрактів.
Дійсною революцією в біржовій торгівлі стало введення в оборот ф'ючерсних контрактів. Наприкінці 80-х років XX століття кількість ф'ючерсних товарних ринків зросло до 200. Провідними міжнародними центрами біржової торгівлі є США, Великобританія і Японія. Останнім часом у зв'язку із введенням у біржову практику фінансових ф'ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті на Майні, обсяги загальноєвропейського обороту ф'ючерсних бірж потроїлися, в Азії — подвоїлися. За період 1985 — 1990 р. частка ф'ючерсної торгівлі за межами США збільшилася з 12,8% до 46,8%. Це дає підставу дослідникам уважати, що європейські й азіатські ф'ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам США.
Біржове право
Діяльність товарних бірж у Росії й Україні розвивалася значно повільніше, ніж в інших країнах. За указом Петра І в 1703 р. у Санкт-Петербурзі створюється перша товарна біржа. У регламенті головного магістрату 16 січня 1721 р. говориться: «Такедже слід у більших приморських містах й інших купецьких знатних містах, згодом же в зручних місцях, недалеко від ратуші, за прикладом іноземних купецьких міст, побудувати біржі, у які сходилися б торгівельні громадяни для своїх торгів і постановою векселів: понеже в такому місці кожен купець і продавець в одна година по вся дні тих може знайти, з якими йому нестаток є бачитися» [7, с 471]. Тільки після промислового перевороту в 80-90 роках XIX сторіччя в Росії відбувається дійсний біржовий бум: виникає Одеська біржа (1796 p.), Кременчуцька (1834 р.), Рибинськая (1842 p.), Московська (1837 p.). Наприкінці сторіччя в Російській імперії налічувалося вже 114 бірж.
Характерний економічний підйом і розширення товарно-грошових відносин був обумовлений реформами 60-х років. Але далеко не завжди створені біржі досить успішно функціонували. Цікавий наступний факт, що приводить у роботах О. Штиллиха. Відкрита в 1811 р. у м. Рибинське біржа виявилася організацією в повному змісті мертвонаро-дженою, тому що біржу ніхто не відвідував. В 1842 р. біржу відкривають знову, але й після цього купецтво віддає перевагу позабіржовим зборам, внаслідок чого доводилося гнати його на біржу, використовуючи для цього пожежні труби [4, с 281].
Приблизно в цей період товарні біржі створюються у всіх торгових центрах України: м. Київ (1869 р.), м. Миколаїв (1885 р.), м. Харків (1876 р.) і ін. На початку XX століття в Україні здійснювали свою діяльність 11 товарних бірж. Як правило, це були спеціалізовані біржі по торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні, фруктові, м'ясні, винні. Найбільші обороти мала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна й Одеська зернова біржі.
Z8 ----------------------------------------------------------------------------------------------
Розди 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
Початок першої світової війни, а потім події 1917 р. привели до повного припинення діяльності товарних бірж у т.ч. й в Україні. Однак у період нової економічної політики Радянської республіки відзначається поновлення діяльності товарних бірж. Уже в 1925 р. біржі, які діяли до 1917 p., відновили свою діяльність. Умовою цього процесу стала внутрішня економічна політика, що виявилася в пожвавленні капіталу й підприємництва. Однак, незважаючи на певні успіхи й значення біржової торгівлі, у СРСР починається компанія зі згортання діяльності товарних бірж. Так, у постанові ЦВК СРСР від 21.01.1927 р. указувалося, що надмірний розвиток біржової мережі в країні ускладнює контроль за її діяльністю з боку державних органів. Це призвело до того, що вже наприкінці 1928 р. всі біржі припинили свою діяльність.
Перехід до ринкової економіки став об'єктивним фактором, що обумовив появу в країнах колишнього СРСР великої кількості товарних бірж. Так, уже на початок 1992 р. у Росії було зареєстровано приблизно 800 бірж. За станом на квітень 1992 р. в Україні діяло вже близько 70 товарних бірж, товарообіг яких становив близько 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).
Слід зазначити, що біржі створювалися в умовах економічної нестабільності, спаді виробництва, відсутності відповідної законодавчої бази, обмеження й заборони використання капіталів приватних осіб. Біржі, створені в цей період, були чимось середнім між ярмарком, торговим домом і властиво біржею. Головною метою засновників бірж була швидка окупність внесених коштів з високою прибутковістю первісних капіталовкладень. При цьому явно недостатнім, а іноді й просто низьким були класність й якість послуг самих учасників цих бірж, до того ж що споконвічно призначали непомірно високу плату за свої послуги.
Як наслідок протягом 1992-1994 років спостерігається спад активності біржової діяльності й зменшується кількість реальна діючих бірж. В 1995 році уряд України приймає ряд заходів економічного й
29
Біржове право
правового характеру, спрямованих на розвиток біржового ринку. Завдяки комплексному підходу створюються необхідні умови для подальшого розвитку діяльності товарних бірж, здатних виконувати ма-кроекономічні функції. В 1997 р. здійснювали торгово-біржову діяльність уже 95 товарних бірж у т.ч. біржі нерухомості — 15, універсальні товарні й товарно-сировинні — 51 спеціалізовані — 14, агропромислові —15.
Надалі загальна кількість товарних бірж продовжує зростати. Уже на 1 січня 2000 р. кількість товарних бірж становила 365, а на 1 січня 2002 р. в Україні було зареєстровано 493 біржі. Розміщено такі біржі майже у всіх обласних центрах, окремі з них мають філії. Тільки на території Донецької області за станом на 1 жовтня 2004 р. здійснювали практичну діяльність 31 біржа, у той час як в 2003 р. така кількість становила 19 бірж. При цьому товарні біржі перебувають практично у всіх великих містах Донецької області: Донецьк (17), Маріуполь (6), Макіївка (1), Селидово (1), Ясиновата (1), Червоноармійськ (1), Дружківка (1), Слов'янськ (3), Краматорськ (1), Амвросієвка (1), Горлівка (1).
Таким чином, можна констатувати факт, що за кількістю товарних бірж Україна перевершує багато розвинених країн світу в т. ч. і США, однак результати їхньої діяльності не порівнянні. Так, показники результатів діяльності товарних бірж у різних регіонах України досить сильно відрізняються. З більш ніж 400 товарних бірж, зареєстрованих на території України, основна питома вага в загальній вартості укладених угод доводиться на 15-20 бірж. Так, за даними Донецького обласного управління статистики в 2004 р. на частку 5 найбільших бірж доводиться 94,6% обласного біржового товарообігу. Відповідно інші 28 товарні біржі у сукупності становлять усього 5,4 % біржового товарообігу області [8].
За станом на 10 липня 2004 р. в Україні здійснювали практичну діяльність 274 товарні біржі, що становить 61% від загальної кількості зареєстрованих — 449. Таким чином, загальна динаміка біржового обігу в Україні й кількість товарних бірж не збігаються (див. діаграму).
зо ---------------------------------------------------------------------------
Із цього видно, що великий кількісний показник бірж в Україні скоріше свідчить не про ефективність торгово-біржової діяльності, а про наявність цілого ряду проблем економічного й правового характеру.
Незначні обсяги біржової торгівлі на більшості товарних бірж України протягом ряду років стали наслідком втрати її пріоритетів при закупівлі або реалізації продукції й матеріально-технічних ресурсів. Як результат — суб'єкти господарювання втратили інтерес до біржових структур, і в цей час «біржовий бум» за короткий період трансформувався в проблему ефективності діяльності.
У цей час товарні біржі України перебувають у певній кризі, тому сучасний стан торгово-біржової діяльності в Україні можна визначити як фазу пошуку нових форм торгово-біржової діяльності, необхідності переходу від торгівлі реальним товаром до біржової торгівлі терміновими контактами. Це у свою чергу вимагає відповідного правового забезпечення торгово-біржової діяльності, що припускає розробку нової правової моделі відносин у цій сфері господарювання.
М
Біржове право
Питання для самоконтролю:
1. Розкрийте поняття «торгово-біржова діяльність» як виду господарської діяльності.
2. Охарактеризуйте умови здійснення торгово-біржової діяльності.
3. Назвіть принципи торгово-біржової діяльності.
4.Які етапи розвитку діяльності товарних бірж в Україні
Ви можете назвати?
5. Які умови повинна виконати товарна біржа для одержання висновку про відповідність?
6. Що є метою торгово-біржової діяльності?
7. Які відносини виникають при здійсненні торгово-біржової діяльності?
8. Розкрийте зміст принципу самоврядування й господарської самостійності в діяльності товарної біржі.
9. Перелікуйте основні нормативно-правові акти, що становлять правову основу торгово-біржової діяльності.
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
Література
1. Семилюпгіна Н. Регулювання біржової діяльності: світові тенденції й російське законодавство // Російська юстиція. — 1997. — № 11. — С 10 — 13.
2. Моісєєв Ю.О. Деякі питання правового регулювання торгово-біржової діяльності // Правничий часопис Донецького університету. — 1998.- № 1(2). — С. 70 — 72.
3. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, В.В. Хахулин й ін.; Під ред. Мамутова В.К.- К.: Юрінком Інтер, 2002. - 912 с
4. Штпиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с
5. Цивільне й торгівельне право капіталістичних держав: Підручник / Під ред. Васильєва Е.А. — М.: Міжнародні відносини, 1993.- 560 с
6. Моісєєв Ю.А. Правовий звичай як джерело регулювання торгово-біржової діяльності // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: Тези виступів учасників Круглого столу. Квітень 2001 р.-К, 2001.-С 97- 100.
І.Шершеневич Г.Ф. Курс торгівельного права. ТЛІ: Товар. Торгівельні угоди. — М., «Статут», 2003. — 544 с
8. Експрес-доповідь Головного Управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.
Біржове право
Матеріал для обговорення
Немає зерна? Учіться торгувати ф'ючерсом
О. Макаренко
..Зараз по областях і кругом є десятки так званих товарних бірж, бірж ресурсів, аграрні, агропромислові, діяльність яких зводиться до організації купівлі-продажу реального продовольства, або звичайних спотових контрактів. Пік розквіту регіональних агробірж припав на час введення обмежень на вивіз зерна за межі регіону й за межі країни без наявності відповідного біржового контракту. Більше того, аграрне відомство одержало право надавати біржі сертифікат відповідності, просто кажучи, дозволяти їй ставити печатку на експортних контрактах чи ні. Після цього біржі почали з'являтися як гриби після дощу й одержали прізвисько кишенькових. Такі торгівельні структури, їхнє керівництво й учора, і сьогодні залежали від настрою губернатора й, власне кажучи, створювалися під голову обладміністрації. От приблизно в такому стані перебуває біржовий ринок продовольства на сучасний момент. Хоча правдивіше й чесніше буде сказати - жалюгідне існування, торгуючи замість зернових деревом, запчастинами, пестицидами, нафтопродуктами й то винятково спотовими контрактами, іноді форвардом. Тобто біржового зернового ринку як не було, так і немає.
Дзеркало тижня. — 2003.- № 42.- 1 — 7 листопада.
Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності
"Необхідна державна концепція товарного
біржового ринку" Н. Солодкий,
завідуючий кафедрою
біржової діяльності
Національного аграрного
університету
..Давно встановлено, що кількість ніколи не зможе компенсувати якість. Те, що в нашій країні постійно збільшується кількість бірж, свідчить не про присутність ринкової економіки, а зовсім про зворотне. Природа цього процесу, насамперед, порозумівається примітивною законодавчою базою, створеною, м'яко кажучи, «романтиками ринкової економіки». Крім того, існує повна незацікавленість держави в ефективному функціонуванні біржового ринку, нерозуміння більшості учасників ринкової економіки колосального потенціалу біржового механізму, що дозволяє ефективно управляти економічними ризиками.
Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі в нашій країні дрібні, тому що їх середній річний оборот не перевищує 20 млн. грн., а це значить, що вони не мають можливості створити необхідну матеріально-технічну базу для впровадження прогресивних технологій біржової торгівлі й, отже, бути привабливими для клієнтів.
«Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-www.ukrdzi.corn.ua/agro/jornals/2003/
з*
І-і
Біржове право
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
Види товарних бірж.Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.
Залежно від характеру асортиментів товарівтоварні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів). Так, наприклад, у Донецькій області за станом на 1 жовтня 2004 р. торгово-біржову
Біржове право
діяльність здійснювали 31 біржа, у т.ч. 22 товарні, 6 універсальних, 1 спеціалізована, 1 фондова, 1 нерухомості. Показником загального співвідношення різних видів товарних бірж в Україні може служити наступна таблиця:
Таблиця 1
Види товарних бірж | ||||
Універсальні | ||||
Агропромислові | ЗО | |||
Товарно-сировинні |
Залежно від організаціїрозрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі [4, с 22]. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай незначний й самі біржі носять закритий характер.
В залежності від характеру діяльностірозрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).
Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за
Розді'і 2. Правовий статус товарної біржі
реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т.д.). на~ правляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.
Такий підхід є характерним для більшості країн, зокрема, і країн СНД. У літературі таку форму часто називають своєрідним "клубом посередників", які в обмін на відмову від одержання доходів у вигляді належної частини прибутку біржі одержують право доступу до використання інфраструктури, а також право брати участь (наприклад, через членство в комітетах біржі) у вирішенні яких-небудь важливих питань її діяльності. Це повинне запобігати потенційним конфліктам інтересів між біржею і її членами, сприяти вдосконаленню інфраструктури ринку й зниженню вартості особистої участі в операціях на ринку.
Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі акціонерного товариства приймається самостійно засновниками (Великобританія, Канада й деякі інші країни).
Залежно від місцяй роліу світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.
Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжна-
---------------------------------------------------------------------------------------------- 5/
Біржове право
родними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торі івельний, ні податковий режими, які діють у Росії й Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.
Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб — нерезидентів країни місцезнаходження біржі.
Залежно від сфери діяльностібіржі розділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів.
В Україні до таких бірж можна віднести — Товарну біржу АПК центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі — це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні — це Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа. Одеська товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа «Сівера» й ін.
$2
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
За основними видами угод, щоукладають у ході біржової торгівлі виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані.
У цей час, домінуюче положення в практиці світової біржової торгівлі займають ф'ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф'ючерсного ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф'ючерсних бірж можна назвати такі: Чиказька торгівельна біржа (Chicago Board of Trade), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange), Бразильська товарна й ф'ючерсна біржа (Brasil Mercantile Futures Exchange), німецька електронна біржа ДТБ (Deutsche Terminborse), французька біржа МА-ТИФ (Marche a Terme International de Franse), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (New York Mercantile Exchange), Лондонська біржа металів (London Metal Exchange).
Слід зазначити той факт, що в Україні в 2003 р. була створена Українська ф'ючерсна біржа для здійснення ф'ючерсної торгівлі торгівельною продукцією. Однак дотепер частка ф'ючерсних контрактів, укладених на товарних біржах України становить приблизно від 1 до 2 відсотків від всіх укладених біржових угод. Так, у Донецькій області за 9 місяців 2004 р. ф'ючерсних угод укладене всього 0,4% від загальної кількості укладених біржових угод. Тому товарні біржі в Україні варто розглядати як біржі реального товару.
2. Організаційно-правова форма товарної біржі
Організаційно-правова форма — це передбачена або санкціонована правом організаційна структура, у якій діє
Біржове право
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
суб'єкт господарського права [3, с 54]. Організаційно-правова форма діяльності юридичної особи є істотною ознакою у визначенні характеру його діяльності як комерційної або не-комерційної організації. Розглядаючи торгово-біржову діяльність як вид некомерційної господарської діяльності, варто враховувати загальні вимоги ст. 53 ГК України, яка визначає, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, обумовлених власником або відповідним органом управління або органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених дійсним кодексом й іншими законами.
Конкретна організаційно-правова форма визначається законом і залежить від виду некомерційного господарювання, цілей діяльності, правовий режим майна суб'єкта господарювання. Аналіз основних положень ГК України свідчить, що щодо товарної біржі одночасно використовуються такі терміни як «спеціально утворена господарська організація» (ст. 278) і «особливий суб'єкт господарювання» (ст. 279). З урахуванням цього визначальне значення щодо організаційної форми товарної біржі має положення ст. 1 Закону що встановлює, що товарна біржа є організацією.
У той же час й у теорії, і на практиці існують різні підходи до визначення організаційної форми товарної біржі. Так, є практика, коли товарна біржа реєструється як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або навіть приватним підприємством. При цьому слова «товарна біржа» розглядається як найменування підприємства. Такий підхід є помилковим, оскільки суперечить основним вимогам законодавства. Мова йде про те, що товарна біржа є неко-мерційною організацією. У той же час відповідно до Закону України «Про господарчі товариства» й акціонерне товариство й товариство з обмеженою відповідальністю мають на меті своєї діяльності одержання прибутку.
З?
Біржове право
З метою усунення цього протиріччя в науковій літературі пропонується використовувати при створенні товарної біржі організаційну форму кооперативу. На думку дослідників, створення товарної біржі у вигляді кооперативу відповідає цілям і принципам створення біржі: принцип добровільності й відкритого членства, принцип демократичного управління, принцип економічної участі, вигоди об'єднання й т.п. Підкреслюється, що обрання кооперативної форми створення товарної біржі значно спростить процедуру вступу до складу учасників біржі нових членів [4, с 340].
З урахуванням вищевикладеного, проявляється інтерес до закордонного досвіду. Так, А.Г. Грязнова відзначає той факт, що починаючи з 1990 р. у Російській федерації, створювані біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Особливо на периферії біржі засновувались як товариства з обмеженою відповідальністю (Воркутинська товарна біржа, Алтайськая товарная біржа, Приволжськая товарно-сировинна біржа, Кузбаська міжнародна товарно-сировинна біржа т.д.), що можна було пояснити рівнем ділової й економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка б регламентувала їх створення та функціонування. Це надало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволило закласти такий механізм управління й розподілу прибутку, який у найбільшій степені задовольняв би їх. Засновників приваблювало й те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади. Окремі біржі реєструвалися як приватні індивідуальні підприємства (наприклад, біржа "Аліса"). В зв'язку з тим, що держава повинна надавати допомогу біржам, орієнтованих на некомерційний характер діяльності, з 1993 р. біржі починають преутворюватись в некомерційні асоціації. Як відзначає автор, організаційно-правова форма у вигляді асоціації відповідає Закону РФ "Про товарні біржи і біржової торгівлі" й сприяє більш ефективній структурі її управління [6, с 176].
U
Роздії 2. Правовий статус товарної біржі
Відсутність чіткої визначеності з організаційно-правовою формою як в Україні, так й в інших країнах вимагає уточнення підходів законодавства у визначенні організаційної форми товарної біржі.
Відповідно до законодавства України, товарна біржа є некомерційною організацією, що має статус юридичної особи. З погляду на, що товарна біржа є суб'єктом господарської діяльності, треба, насамперед, звернутися до положень ГК України. Ст. 55 ГК України вводить загальне поняття господарської організації, під якою розуміються юридичні особи, створені відповідно до ГК України, державні, комунальні й інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку.
Таким чином, товарна біржа як господарська організація, що має статус юридичної особи, створюється відповідно до положень ГК України. Згідно ст. 80 ГК України будь-яка юридична особа є організацією, створеною й зареєстрованою у встановленому порядку. У свою чергу ст. 83 ГК України передбачає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ й в інших формах, установлених законом. При цьому кодекс не містить вичерпного переліку організаційно-нравових форм юридичних осіб. Так, товариством є організація створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариства діляться на підприємницькі й непідприємницькі. Зокрема, згідно ст. 85 ГК України неиідприємницьким товариством є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для наступного розподілу між учасниками.
З огляду на основні вимоги Закону, а також положення ГК України й ГК України щодо організаційно-правової формитоварної біржі, можна зробити наступні висновки:
По-перше, біржа — це некомерційна організація, ЩО утворюється засновниками й членами для полегшення
Lt;*?
Біржове право
проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів у купівлі-продажу).
По-друге, товарна біржа як некомерційна господарська організація, повинна створюватися у формі непідприємниць-кого Товариства (ст.85 ГК України).
Така організаційно-правова форма товарної біржі вимагає відповідних змін на рівні спеціального законодавства — Закону, що дозволяють усунути наявні в законодавстві протиріччя й недоліки, а також привести норми Закону у відповідність із вимогами ГК України й ГК України.
3. Порядок створення й реєстрації товарної біржі
Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків. Аналогічні положення містить ст.5 Закону. Таким чином, укладання угоди засновниками товарної біржі має на меті створення товарної біржі. Вона служить, насамперед, для визначення порядку й умов погодженої діяльності засновників зі створення біржі.
Згідно ГК і Закону України товарна біржа діє на підставі уставу, затверджуваного засновниками. При цьому законодавство встановлює певні вимоги, що пропонуються до уставу товарної біржі. Так, устав товарної біржі повинен містити такі положення як склад засновників, предмет і цілі діяльності біржі, види фондів, органи управління біржею, організаційна структура біржі, права й обов'язки членів біржі й інших питань. З урахуванням цього варто звернути увагу також на загальні положення ч. З ст. 57 ГК України, що встановлює загальні вимоги щодо установчих документів суб'єктів господарювання.
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- .----------------------------------------------------- —■—■—-------------------------------------------------------
У цьому контексті необхідно вказати кілька особливостей створення товарної біржі як суб'єкта господарювання. Зокрема ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність.
Таким чином, при визначенні кола суб'єктів, що мають право створення товарної біржі, варто керуватися вимогами ст.55 ГК України, що визначає загальне поняття суб'єкта господарювання. Так, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав й обов'язків), мають відособлене майно, несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання.
У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
Чинне законодавство щодо товарної біржі одночасно використовує поняття «створення» й «реєстрація». Якщо ство-
Ь9
4*'
Біржове право
рення розуміти в широкому змісті, то в цей процес входять і такі етапи як укладання угоди про створення біржі, затвердження уставу й державна реєстрація біржі.
Згідно ст. 7 Закону державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств. На порядок реєстрації бірж указує й ч. 6 ст. 279 ГК України, що, у свою чергу, носить відсильний характер і передбачає, що державна реєстрація товарної біржі здійснюється згідно ст. 58 ГК України. Крім цього, варто взяти до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців», щодо порядку державної реєстрації юридичних осіб..
Зазначені нормативно-правові акти передбачають загальні положення щодо всіх суб'єктів господарювання, тому в цей час для державної реєстрації товарної біржі діє загальний правовий режим державної реєстрації, установлений для всіх суб'єктів господарювання — юридичних осіб.
Порядок проведення державної реєстрації визначається ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». З урахуванням основних положень цього нормативно-правового акту при державній реєстрації товарної біржі державному реєстраторові надаються наступні документи:
-— заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації;
—копія угоди засновників про створення товарної біржі;
—два екземпляри уставу товарної біржі;
—документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.
Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації товарної біржі. Строк державної реєстрації товарної біржі, як юридичної особи, не повинен перевищувати трьох робочих днів від дня надходження документів для проведення державної реєстрації. Датою державної реєстрації товарної біржі є да-
50 ------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
та внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію. Свідоцтво про державну реєстрацію товарної біржі повинне бути оформлене й видано засновникам не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації.
Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації фондової біржі для реєстрації товарної біржі передбачений більш спрощений порядок тому що не потрібне рішення якого-небудь державного органа, а також не встановлений мінімальний розмір статутного фонду. Так, сукупний статутний фонд бірж Донецької області в 2004 р. склав 1283,6 тис. грн. (це на 24% більше, ніж в 2003 р. за рахунок створення нових бірж) [7]. Однак, з огляду на, те що товарна біржа є публічним інститутом досить обґрунтованим можна визнати пропозицію про встановлення певних нормативів при формуванні статутного фонду товарної біржі. Зокрема, законопроект, внесений на розгляд Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень у Закон України «Про товарну біржу» в 2003 році, передбачає формування статутного фонду в розмірі одного млн. грн.
4. Функції, права й обов'язки товарної біржі
■
Товарна біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. При цьому функції (основні напрямки діяльності) біржі випливають, насамперед, з поняття товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання (ст. 279 ГК України). До таких функцій можна віднести:
1. Організація проведення торгів- це напрямок, що вимагає належного матеріально-технічного забезпечення торгів, розробки правил біржової торгівлі, проведення торгів у певному місці й у певний час, здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі всіма учасниками торгів;
4*
И
Біржове право
2. Розробка біржових контрактів— це напрямок, що припускає розробку й затвердження біржею стандартних умов типових біржових контрактів (якісна характеристика біржових товарів, розміри партії товарів, розробка однакових вимог до розрахунків по біржових угодах і т.п.).
3. Вирішення спірних питань— це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі із приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації й проведенням біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України «Про третейські суди»;
4. Котирування й регулювання біржових цін— це визначення спеціальної (котирувальної) комісією біржових цін, станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін носить офіційний характер і біржі зобов'язані публікувати ціни на товари в біржових бюлетенях.
5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін-це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, що виникають внаслідок нестабільності ринку. Дана функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, -підвищує кількість продавців, покупців і посередників.
6. Гарантування виконання угод- це напрямок забезпечує належне виконання зобов'язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі - клірингового центра;
7. Інформаційна функція— це напрямок припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність товарів, публікація такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення й покупці або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені
5Z ------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
ціни у т.ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т.д.)
Зазначений перелік функцій не є вичерпним і може бути доповнений залежно від конкретних економічних умов діяльності біржі (див. таблицю).
Функції товарної біржі можна класифікувати на три категорії — обов'язкові, довільно-обов'язкові й довільні[8, с 11].
Відповідно, до обов'язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі, як основної ланки ринкової інфраструктури — створення рівноправного й справедливого торгівельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.
Довільно-обов'язкові включають ті функції, які не розглядаються як обов'язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі, як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.
До категорії довільних біржових функцій належать послуги фінансовому ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу-хау. До таких функцій належать забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації й т.д.
Залежно від узятих на себе функцій товарна біржа має певні права й обов'язки, сукупність яких становить право-суб'єктність товарної біржі як суб'єкта господарського права. Обсяг цих прав й обов'язків визначається, насамперед, цілями й завданнями товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання, наділеного відповідною компетенцією в сфері господарювання.
93
Біржове право
5*
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
З урахуванням цього, необхідно вказати на існуючу відмінність між поняттям «компетенція» й «право-суб'єктність». Відповідно під компетенцією товарної біржі розуміється сукупність прав й обов'язків, які безпосередньо закріплені за організацією чинним законодавством — ГК України й Законом. Господарська компетенція має видовий характер, оскільки вона пов'язана з товарною біржею, як певним видом господарської організації. До складу компетенції входять: коло питань, які може вирішувати товарна біржа; обов'язки, які покладають на товарну біржу; форми відповідальності за порушення покладених законом обов'язків; способи захисту порушених прав. У свою чергу господарська правоздатність — це здатність товарної біржі мати права й обов'язки, які безпосередньо законом не встановлені, але необхідні для виконання покладених на неї функцій і завдань. Господарська правоздатність товарної біржі виникає завдяки закріпленому в законі дозволу мати права й обов'язки, якщо вони не суперечать основним нормам законодавства, правам і законним інтересам інших осіб. Правоздатність на відміну від компетенції, має індивідуальний характер, оскільки пов'язана із завданнями й функціями конкретної товарної біржі.
Товарна біржа, як і будь-який суб'єкт господарювання, має загальні права й обов'язки, закріплені в нормативно-пра-вових актах загального характеру — ГК України, Законах України «Про власність», «Про захист економічної конкуренції» й ін. Так, згідно ч. 1 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Дане положення повною мірою належить й до товарної біржі, що, як і будь-який суб'єкт господарювання реалізує це право, а також має право на захист своїх інтересів.
Серед загальних обов'язків можна назвати обов'язок товарної біржі як платника податків, передбаченого податковим законодавством. Крім цього згідно ст. 54 ГК України товарна
Біржове право
біржа, як суб'єкт господарювання, що здійснює некомерційну діяльність, зобов'язана забезпечити належні й безпечні умови праці й інші соціальні гарантії, передбачені законом, для працівників біржі.
Як особливий суб'єкт господарювання товарна біржа наділяється спеціальною компетенцією, обумовленою цілями й завданнями цієї організації. Так, згідно ГК України (ст. 280) і Закону (ст. 3;4) товарна біржанаділяється наступними правами:
—установлювати відповідно Закону й чинного законодавства України власні правила біржової торгівлі й біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;
—створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;
—розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти й типові контракти;
—зупиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня піднімаються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
—установлювати вступні й періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, які надаються біржею;
—установлювати інші грошові збори;
—установлювати й стягувати відповідно уставу біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення уставу біржі й біржових правил;
—створювати арбітражні комісії для вирішення спорів у торгівельних угодах;
—укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;
—вносити в державні органи пропозиції з питань, які стосуються біржової діяльності;
—видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;
*6 —------------------------------------------------------------------------------------------
________________________________________
'■-■■■■■■ '■-:-■"■■■ "^ ■'■';-';:-::';;.^^.^'-^v^A...'^Л/ї.і.'і;::І.^; ■.■:'iv"'::^'.;-'-'':':;v-:-'"-':■ ■ ':;-\,-;Г"':~':;::Г^'.'-"^V--'■"""'\';^'-:^'^,::'■;vTv:';^-"--"^-"г^:/--'-;^^ ;;.■'■; ■■:■/.■; ■-■■-. .-.;- . --.'і. .--.'.■;. ■ ■.■-;■.
" і-'--'' ■■'>'■ : ■'■■!■"' C-.-^- :^\v- ;::^ і:".:-;-:-"-'■■:;.' ^::r'::^.:;;::-: ■'■■:-.-. " V-.- ■:-' ■^■■■■■:--■■■■/: U.■,-'..'■:
Роздії 2. Правовий статус товарної біржі
~ здійснювати інші права, передбачені уставом біржі. При цьому біржа наділяється також і певними обов'язками:
—створення умов для проведення біржової торгівлі;
—регулювання біржових операцій;
—регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, які допускаються до обігу на біржі;
—надання членам і відвідувачам біржі організаційних й інших послуг;
—збір, обробка й поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.
Варто підкреслити, що перелік прав й обов'язків товарної біржі, передбачений законодавством, не є вичерпним і відповідно може бути розширений у т.ч. і підзаконними й локальними нормативно-правовими актами, за умови, якщо це відповідає цілям і завданням товарної біржі як суб'єкта господарювання.
Прикладом такого підходу є наділення товарної біржі правами податкового агента. Так, відповідно до листа ДПАУ від 2 березня 2004 р. № 1547/17 — 3116 дані деякі роз'яснення з питань оподатковування серед платників податків відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Зокрема, при укладенні на товарній біржі угоди купівлі — продажу рухомого майна, що належить продавцеві — фізичній особі, податковим агентом такого платника — фізичної особи в частині оподатковування доходів, отриманих ним від такого продажу, є товарна біржа.
5. Майнова основа діяльності товарної біржі
Правовий режим майна можна визначити як установлений правовими засобами порядок й умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами господарювання прав
9?
Біржове право
на володіння, користування, розпорядження ним, реалізація функцій управління майном, а також його правової охорони [5, с. 417]. Правовий режим майна товарної біржі як суб'єкта господарювання визначається загальними положеннями розділу З ГК України й розділом 5 Закону.
Відповідно до законодавства, товарна біржа, як юридична особа, має відособлене майно, що належить на праві власності. Товарна біржа як суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність на основі права власності, за своїм розсудом, одноосібно або разом з іншими суб'єктами володіє, користується й розпоряджається приналежній біржі майном, у тому числі має право надавати це майно іншим суб'єктам для використання його на основі різних форм правового режиму майна.
Майнові права товарної біржі визначаються й таким нормативно-правовим актом як Закон України «Про власність», що встановлює загальні права й обов'язки товарної біржі як власника. Окремі положення щодо майна товарної біржі й гарантій майнових прав визначаються спеціальними положеннями законодавства. Так, згідно ст.13 Закону майно товарної біржі складається з фондів, які утворюються біржею, і вартість яких відображається на балансі біржі. Біржі може належати інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
• Джерелами формування майна товарної біржі є пайові, вступні й періодичні внески членів товарної біржі, надходження від послуг, наданих біржею учасникам біржової торгівлі, штрафів за порушення уставу товарної біржі й правил біржової торгівлі, а також інші грошові надходження, які не суперечать чинному законодавству. Головним принципом визначення можливості використовувати те або інше джерело для формування майна товарної біржі є відсутність протиріччя вимогам законодавства. У всіх інших випадках використання надходжень із даного джерела є правомірним.
¥Ш ................. .......................... --------------------------------------------
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
Порядок використання майна товарної біржі визначається загальними зборами членів товарної біржі. Аналіз практики показує, що, реалізуючи своє право власника, товарна біржа самостійно визначає розмір вступний і періодичні внески для членів товарної біржі. Якщо в одних випадках це чисто символічна плата, то в інших випадках розмір вступного внеску може становити кілька десятків тисяч доларів США. Розмір оплати за послуги, надані товарною біржею, багато в чому визначається загальними умовами конкуренції на біржовому ринку й, в основному, регулюється економічними потребами учасників біржової торгівлі.
Держава гарантує захист майнових прав товарної біржі. Вилучення майна не допускається, крім випадків установлених законом. Збитки, заподіяні товарній біржі внаслідок незаконного втручання в діяльність державними органами, відшкодовуються у встановленому порядку.
6. Господарсько-правова відповідальність товарної біржі
Господарсько-правова відповідальність - це несення господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом санкцій (мір відповідальності) економічного характеру [5, с 861]. Відповідно товарна біржа як учасник господарських відносин несе господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання при застосуванні, відносно товарної біржі, господарських санкцій на підставах й у порядку, передбаченому ГК України, іншими законами й договором. Застосування господарських санкцій, щодо товарної біржі, у випадку правопорушення з її боку гарантує захист законних прав й інтересів громадян й організацій, що є учасниками біржової торгівлі, а також публічних інтересів держави. Реалізація відповідальності то-
---------------------------------------------------------------------------------------------- 99
Біржове право
варної біржі забезпечує не тільки спеціальну мету, але й загальну ціль — дотримання правопорядку в цій сфері господарювання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника, в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні наслідки й /або правові наслідки (ст. 217 ГК України).
Розглядаючи відповідальність товарної біржі, як суб'єкта господарювання, необхідно враховувати загальні положення, передбачені розділом 5 ГК України, що визначає загальні принципи й підстави відповідальності учасників господарських відносин. Відповідальність товарної біржі наступає відповідно до загальних принципів відповідальності учасників господарських відносин, установлених розділом 24 ГК України. Щодо товарної біржі можуть застосовуватися наступні види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності товарної біржі є здійснення правопорушення в сфері господарювання.
Аналіз діяльності товарних бірж в Україні показує, що найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі, як організатора торгів, проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня. Так, наприклад, на окремих біржах має місце практика, коли до участі в біржових торгах допускаються фізичні особи громадяни, що не мають статусу члена товарної біржі. Як свідчить судова практика, має місце також факти, коли товарні біржі різних регіонів України в порушенні законодавства здійснюють комерційне посередництво між продавцями й покупцями, реєструють фіктивні контракти. Крім цього ряд товарних бірж здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією без відповідного висновку про відповідність з боку Міністерства аграрної політики України. Якщо в першому випадку правопорушення тягне застосування такі санкції
Б с
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
як відшкодування збитків потерпілій стороні, то в другому — потрібно вести мову про визнання діяльності товарної біржі, що суперечить законодавству.
Товарна біржа, як суб'єкт господарювання, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили (форс-мажор). Ці обставини не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний і невідворотний характер.
Відповідальність товарних бірж передбачена й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Комісія з товарних бірж вправі застосувати до біржі санкцію у вигляді штрафу у випадках:
—проведення торгів без ліцензії або у випадку анулювання або призупинення;
—порушення порядку інформування членів біржі й учасників біржової торгівлі про майбутні й попередні торги;
—порушення встановленого біржею порядку контролю за механізмом ціноутворення;
—непредставления Комісії в тижневий термін інформації або документації, необхідної від біржі відповідно до законодавства;
—порушення положень установчих документів про максимальну кількість її членів;
—використання юридичними особами в їхньому найменуванні або рекламі слів «біржа» або «товарна біржа».
Крім цього, законодавчі акти інших країн передбачають можливість застосування до товарної біржі таких санкцій як призупинення дії ліцензії або її анулювання. Так, наприклад, рішення про анулювання або призупинення дії ліцензії товарної біржі в Російській Федерації приймається Комісією з то-
Її
Біржове право
варних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з антимонопольно! політики й підтримки нових економічних структур. Дане рішення приймається на підставі:
—матеріалів здійснених фінансовими органами перевірок, які встановили факти порушень у діяльності біржі;
—офіційних повідомлень територіальних управлінь Державного комітету Російської Федерації з антимонопольно'! політики й підтримки нових економічних структур, а також державних комісарів на товарних біржах про факти порушень Закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» й інших законодавчих актів РФ.
За матеріалами перевірок й офіційних повідомлень Комісія направляє товарній біржі офіційний припис про усунення відзначених порушень. Товарна біржа після одержання припису зобов'язана протягом 3-х денного строку інформувати Комісію про його одержання, а в місячний строк — про усунення визначених у ньому порушень.
При невиконанні в місячний строк товарною біржею офіційних приписів Комісія направляє матеріали в арбітражний суд. Така практика може бути покладена в основу вдосконалення законодавства України.
Таким чином, залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як правопорушника, санкцій і тих несприятливих наслідків, які вона перетерпить, в результаті їхнього застосування, можна говорити про такі форми господарсько-правової відповідальності як: відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, обмеження правоздатності, застосування оцінних санкцій.
Питання для самоконтролю:
1. Які вимоги пред'являються до уставу товарної біржі?
2. Охарактеризуйте організаційно-правову форму товарної біржі.
Сг ——---- —------------------------------------------------------------
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
3. Що являє собою джерело формування майна товарної
біржі?
4. Які види товарних бірж діють в Україні?
5.Перелікуйте документи, необхідні для державної
реєстрації товарної біржі.
6. Назвіть осіб, які мають право бути засновниками товарної біржі.
7. Які санкції можуть бути застосовані до товарної біржі за невиконання або неналежні виконання своїх обов'язків з організації й проведення торгів?
8. Якими майновими правами володіє філія товарної біржі?
9. Що є основними джерелами формування майна товарної біржі?
10. Які функції для товарної біржі є обов'язковими?
&
Біржове право
-----------------------------------------------------------------------------------
Література:
1. Штпиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. з нього.- Спб, 1992. - 304 с
2.Шершеневич Г.Ф. Курс торгівельного права. ТЛІ: Товар. Торгівельні угоди. — М., «Статут», 2003. — 544 с
3. Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник — 2-і вид., перероб. і допов К.: Юрінком Інтер,2001.-384с.
4. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тернопіль: Карта-бланш, 2003.- 602 с
5. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л.Знаменский, В.В. Хахулин й ін.; Під ред. Мамуто-ва В.К.- К: Юринком Интер, 2002. - 912 с.
6. Біржова діяльність: Підручник // Під ред. Проф. Гряз-новой А.П., Корнєєвой В.В., Галанова В.А..- М.: Фінанси й статистика, 1995. — 240 с.
7. Експрес-доповідь Головного Управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 p. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.
8. Семилютина Н. Регулювання біржової діяльності: світові тенденції й російське законодавство // Російська юстиція. — 1997. — № 11. — С 10 — 13.
Розділ 2. Правовий статус товарної біржі
Матеріал для обговорення
Немає зерна? Учіться торгувати ф ючерсом
Розділ 3. Управління торгово-біржовою ____________ діяльністю____________
1. Правова основа й форми управління торгово-біржовою діяльністю
Поняття «управління» застосовують щодо різних об'єктів, зокрема: технічних систем, соціальних процесів, соціально-економічного розвитку й ін. [1, с 8]. При розгляді торгово-біржової діяльності термін «управління» розглядається як управління господарською діяльністю організацій, які функціонують у системі ринкових відносин. З урахуванням цього, управління — це спрямований з боку керуючого органа вплив на об'єкт управління, з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців.
Правова основа управління товарної біржі представлена, насамперед, Законом, у якому закріплюються загальні положення управління товарною біржею. Питанням управління товарною біржею присвячений четвертий розділ Закону, де визначені органи управління й організаційна структура товарної біржі.
Серед правових джерел, що визначають компетенцію органів управління товарної біржі, важливе місце займають нормативно-правові акти локального характеру. Це, насамперед устав товарної біржі, що відповідають положення про той або інший орган управління товарної біржі, затверджувані загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комітетом, і Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.
Управління діяльністю товарних бірж здійснюється у двох основних формах: державне управління й самоврядування.
Управлінняяк правова форма державного регулювання економіки означає прийняття компетентним органом юридич-
С7
5*
*9
Біржове право
комісія на загальних зборах членів біржі. Вона здійснює контроль за правлінням біржі за результатами фінансової й господарської діяльності, робить висновок по річних звітах і балансам, надає звіт для розгляду на загальних зборах членів біржі. До складу контрольної (ревізійної) комісії не можуть бути обрані члени біржового комітету або правління біржі. Перевірка фінансово-господарської діяльності правління здійснюється ревізійною комісією за дорученням загальних зборів членів біржі або з ініціативи комісії. У випадку виникнення загрози інтересам біржі або виявлення зловживань, які були допущені посадовими особами, ревізійна комісія має право вимагати скликання загальних зборів.
Стаціонарна структуратоварної біржі призначена для ведення господарської біржової діяльності. Компетенція й функції стаціонарної структури відрізняються й можуть бути специфічними на різних біржах. При цьому умовно стаціонарна структура товарної біржі може бути розділена на виконавчі (функціональні) і спеціалізованіпідрозділи.
Виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи необхідні біржі для ведення поточної господарської біржової діяльності. Від того, як здійснюють свою роботу ці підрозділи, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Виконавчі (функціональні) підрозділи — це апарат біржі, що готує і проводить біржові торги. Вони досить різноманітні й залежать від обсягу біржових угод, кількості членів і брокерів, які працюють на біржі.
До спеціалізованих підрозділів біржі можна віднести підрозділи, відповідальні за ведення поточної роботи по організації біржових торгів:
• маклеріат — створюється для підготовки й проведення торгів, пропонує маклерів членам біржі;
• котирувальна комісія — утворюється для обліку цін попиту, пропозиції, а також визначення котирувальних (довідкових) цін і виконання інших функцій, пов'язаних з рухом цін на біржі;
?С -------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 3- Управління торгово-біржовою діяльністю
• експертне бюро — здійснює експертизу товарів на біржі, консультування з питань технічних й інших властивостей і характеристик біржових товарів;
• відділ прийому заявок і реєстрація контрактів — здійснює вхідний контроль, прийом заявок, реєстрацію контрактів, визначає їхню відповідність Тимчасовим правилам біржової торгівлі, формує інформаційний аркуш;
• відділ інформаційно-технічного забезпечення — здійснює розробку й функціонування програмно-технічних засобів, систем зв'язку й оргтехніки;
• відділ інформаційно-довідкового обслуговування — відповідає за одержання, зберігання й обробку інформації; забезпечує інформаційне обслуговування учасників і відвідувачів біржових торгів, а також підготовку й реалізацію відомостей довідкового характеру зацікавленим особам;
• відділ міжбіржових зв'язків і роботи із брокерськими фірмами — здійснює акредитацію брокерських фірм (брокерів), укладає договори з біржами інших регіонів, постійно підтримує зв'язки з членами біржі;
• відділ управління справами — здійснює організаційно-кадрове й матеріально-технічне забезпечення розробку й організацію управлінських рішень, координує й взаємодіє з іншими службами, відділами, підрозділами біржі; веде архів і діловодство біржі, контролює виконання всіх документів;
• біржова арбітражна комісія — постійно діючий третейський суд, розглядає суперечки, пов'язані з укладанням угод у ході біржових сесій біржі, її відособлет них підрозділів, представництв, філій при проведенні спільних міжбіржових торгів, а також виконанням біржових контрактів. Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ни-
-------------------------------------------------------------------------- ?7
Біржове право
ми й брокерами й відповідальними співробітниками служб біржі. Загальні положення правового статусу арбітражної комісії визначаються Законом України «Про третейські суди». Зазначений перелік спеціалізованих підрозділів товарної біржі не є вичерпним і може бути доповнений іншими підрозділами, що належать до даної групи.
3. Компетенція органів управління товарної біржі
Товарна біржа діє на підставі уставу, у якому визначаються органи управління товарною біржею, порядок їхнього створення й компетенція, організаційна структура біржі (ст. 6 Закону).
Компетенція органів управління товарної біржі — це система юридичного забезпечення реалізації функцій даного суб'єкта господарювання. При цьому варто враховувати, що в теорії господарського права компетенція — це не здатність мати права й обов'язки, а сукупність уже наявних у суб'єкта прав й обов'язків, постійно закріплених за ним законом. При цьому розрізняють господарську компетенцію трьох видів: повну, внутрішньогосподарську, змішану [9, с 287]. У цьому випадку мова йде про внутрішньогосподарську компетенцію.
Конкретизація компетенції того чи іншого органа управління здійснюється в Уставі товарної біржі або спеціальному положенні про даний орган управління. З урахуванням основних положень Закону, а також на основі аналізу діяльності різних товарних бірж України, можна виділити кілька загальних моментів у компетенції того чи іншого органа управління.
Загальні збори, як вищий орган управління, біржі затверджує устав і всі, внесені в нього зміни, інші документи біржі й доповнення до них. До компетенції загальних зборів членів біржі також належать:
Ч
Розды 3. Управління торгово-біржовою діяльністю
—розгляд і затвердження правил, періодичності й регламенту проведення загальних зборів й інших біржових зборів;
—розгляд і затвердження положень, правил, інструкцій й інших документів, що регламентують діяльність підрозділів біржі. Так, на загальних зборах засновників і членів біржі розглядають й затверджують: положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування угод на біржі, положення про філію біржі, положення про комітети біржі, а також правила біржової торгівлі й ін.;
— розгляд скарг і заяв на роботу ради директорів, гене
рального директора, президента біржі (якщо він є);
—визначення розмірів вступного й щорічних членських внесків, що сплачують членами біржі, розміру біржового збору з угод, вхідної плати з відвідувачів, що не є її членами, плати за послуги, надані біржею, порядку стягнення штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;
—затвердження порядку виборів членів біржового комітету і його голови, членів ревізійної комісії і її голови, арбітражної комісії і її голови, установлення терміну дії зазначених органів і звільнення їхніх членів від виконуваних обов'язків. За пропозицією біржового комітету загальні збори засновників і членів біржі розглядає й затверджує склад і голову арбітражної комісії, котирувальної комісії;
—розгляд і вирішення питань про виключення й прийняття членів біржі; розгляд заяв про порушення біржовим комітетом рішень і правил, установлених біржею;
—затвердження уставу біржі, доповнень і змін до нього; рішень про збільшення або зменшення статутного фонду, внесення пропозицій про зміни й доповнення в документи, що регламентують діяльність біржі, а також у відповідне законодавство;
-------------------------------------------------------------------------------- ,------- __ 79
Біржове право
—розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, а при необхідності й інших підрозділах;
—схвалення або скасування рішень біржового комітету;
—вирішення інших питань.
Рішення загальних зборів приймається шляхом голосування. Порядок голосування визначається регламентом ведення зборів, тому по різних питаннях можлива різна процедура голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. При цьому виконавчий директор (керуючий) біржі не може голосувати на загальних зборах членів біржі. Загальні збори членів біржі не можуть ухвалювати рішення щодо питань, які не були включені до порядку денного.
Позачергові загальні збори можуть бути зібрані на вимогу одного й більше засновників або 2/3 членів біржі. Про дату, місце, час і порядку денного зборів всі члени біржі сповіщаються не пізніше, ніж за 20 днів. Члени, засновники біржі й інших зацікавлених осіб повинні бути сповіщені про повістку й дату проведення чергових загальних зборів не менше ніж за місяць до його початку.
Загальні збори членів біржі затверджує склад і голову арбітражного й котирувального комітетів із пропозиції біржового комітету, а також склад і голову рахункової палати. Загальні збори членів біржі скликається не частіше одного разу в рік. Одне із засідань загальних зборів повинне бути скликане не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення звітного періоду для розгляду й затвердження звіту біржового комітету, звіту контрольного (ревізійного) комітету й кошторису на наступний період.
Варто мати на увазі, що Закон, закріплюючи статус за
гальних зборів як вищого органа управління, не визначає коло
питань, яке можна вважати винятковою компетенцією даного
so __ __^_^__
Розділ 3- Управління торгово-біржовою діяльністю
органа управління. Вивчення змісту локальних нормативних актів різних товарних бірж України показує, що на практиці це приводить до того, що фактично загальні збори членів товарної біржі лише затверджують рішення прийняті біржовим комітетом і реальним впливом на господарську діяльність товарної біржі не роблять.
Таким чином, має місце певний конфлікт інтересів. Вирішенням даної проблеми могло б стати закріплення в ГК України переліку питань, які є винятковою компетенцією загальних зборів членів товарної біржі й не можуть бути делеговані іншим органам управління.
До компетенції біржового комітету, як правило, належать:
—керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
—контроль за діяльністю правління біржі;
—розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, контроль за витратою коштів керівництвом біржі;
—представництво біржі в державній й іншій організаціях з усіх справ біржі;
—призупинення діяльності членів біржі, що порушили її правила, прийом у якості тимчасових нових членів (до затвердження загальними зборами);
—підготовка рекомендацій підприємствам й організаціям про заміну їхніх повноважних представників, що приймають участь у біржових торгах;
—заборона членам біржі, що порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний строк або до затвердження або скасування цього рішення на загальних зборах;
—створення необхідних підрозділів біржі, затвердження тимчасових (до затвердження на загальних зборах) положень, рекомендацій й інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділів;
---------------------------------------------------------------------------------------------- ------ 87
б81
Біржове право
—підготовка до загальних зборів членів біржі, проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
—реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
—здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі його учасниками.
Рішення біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Голова біржового комітету і його заступників здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями біржового комітету. їхні права й відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Біржовий комітет підзвітний загальним зборам членів біржі. Біржовий комітет збирається в міру необхідності, але не менше одного разу у квартал з ініціативи голови або на вимогу членів комітету, які мають 1/3 голосів. Рішення біржового комітету є обов'язковим для виконання членами біржі й виконавчою дирекцією. Біржовий комітет готує пропозиції зі змін Правил біржової торгівлі, які затверджуються загальними зборами членів біржі.
З метою забезпечення організаційно-господарського функціонування товарної біржі, біржовий комітет створюється як виконавчий орган правління біржі (виконавча дирекція). Правління виконує функції, які не ввійшли в компетенцію загальних зборів членів біржі й біржового комітету. Виконавчий директор і співробітники правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі й працюють за наймом (трудовій угоді). Права й відповідальність виконавчого директора і його заступників визначаються біржовим комітетом на основі посадових інструкцій. До компетенції правління біржі, як правило, належать:
—поточне управління відділами біржі;
—організація й ведення бухгалтерського обліку, підготовка встановленої статистичної й фінансової звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
Z
Роздіа 3. Управління торгово-біржовою діяльністю
—прийом на роботу й звільнення співробітників підрозділів біржі, що працюють за наймом (трудовій угоді) і не є членами біржі;
—організація публікацій біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
—створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної й іншої комісій), що забезпечують її нормальне функціонування, розробка тимчасових (до затвердження на загальних зборах) положень, рекомендацій й інших документів, що регламентують діяльність створюваних підрозділів, призначення їхніх керівників;
—розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, у межах установлених загальними зборами або біржовим комітетом;
—організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, яка реалізується або обмінюється на біржі, проведенням експертизи, а в необхідних випадках — лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
—організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їхніми необхідними засобами оргтехніки й зв'язку;
—реалізація рішень і постанов загальних зборів членів біржі, а також біржового комітету;
—здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами й гостями встановлених правил біржової торгівлі;
—оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;
—установлення розміру й форм оплати праці найманих робітників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.
S3
6*
Біржове право
Розглянута структура органів управління товарною біржею в Україні є досить характерною для країн СНД і відображає загальні традиції, що заклалися на товарних біржах у різних країнах.
4. Управління торгово-біржовою діяльністю в інших
країнах
У сучасних умовах господарювання державне управління діяльністю товарних бірж здобуває особливе значення й знаходить своє закріплення в законодавстві практично всіх країн світу, де існує інститут товарних бірж.
У Росії таким державним органом у цей час є Комісія з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з Антимонопольно'! політики й підтримки нових економічних структур. На Комісію з товарних бірж покладені такі функції як: видача ліцензії на організацію біржової торгівлі, контроль за дотриманням законодавства про біржі, контролює діяльність біржових посередників зі здійснення ф'ючерсних й опціонних операцій, розробляє методичні документи, організує розгляд скарг учасників біржової торгівлі.
Безпосередній контроль за дотриманням біржового законодавства біржею й біржовими посередниками здійснює Державний комісар, що призначається Комісією. Державний комісар здійснює інспекційну перевірку діяльності товарних бірж, перевіряє скарги й заяви про порушення біржового законодавства, представляє в Комісію висновки за результатами перевірок скарг і заяв, організує проведення аудиторських перевірок товарних бірж. Для виконання зазначених функцій Державний комісар наділяється певними правами: бути присутнім на біржових торгах, знайомити з інформацією про діяльність біржі, знайомити з обліковою документацією товарних бірж, контролювати організацію товарною біржею публічних біржових торгів
8$ ------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю
У Великобританії до 1986 року за діяльністю товарних бірж спостерігав Банк Англії, а з 1986 року — Рада по цінних паперах й інвестиціям. Рада повинна захищати інтереси клієнтів, виробляти єдині підходи й стандарти в організації біржової торгівлі й розробляти системи обліку угод за часом їхнього укладення. Даному органу надане право реєструвати ф'ючерсні й опціонні біржі Великобританії як зареєстровані біржі (Recognised Investment Exchanges).
У Франції функції державного регулювання входять у компетенцію Комісії по ф'ючерсних товарних ринках. Останнім часом регулювання з боку цієї Комісії стало більш твердим. Так, вона поставила за обов'язок біржам й їхнім членам надавати клієнтам більше інформації про ринки й рух цін, підвищила розмір мінімального капіталу для зареєстрованих членів біржі.
У Японії за діяльністю товарних бірж спостерігають міністерство сільського господарства (аграрна продукція), міністерство фінансів (фінансові інструменти) і міністерство зовнішньої торгівлі й промисловості (сировинні товари).
У Сінгапурі в 1986 р. був прийнятий закон, відповідно до якого, контроль за біржами був покладений на міністерство фінансів, включаючи затвердження створення біржі й припинення торгівлі на ній. Всі користувачі ф'ючерсних бірж від торговця до консультанта повинні одержати від міністерства фінансів відповідну ліцензію, в іншому випадку їх очікує покарання у вигляді ув'язнення до трьох років і штраф до ЗО тис. синг. дол. [10, с 157].
У США, управління діяльністю товарних бірж має широкий діапазон і здійснюється як федеральним урядом, так й органами штатів. В 1974 р. був прийнятий спеціальний Закон "Про комісії з ф'ючерсної торгівлі". Відповідно до цього закону Комісії з ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) були надані досить широкі повноваження в сфері управління діяльністю товарних бірж. Основними завданнями КТФТ є попередження маніпулюванням ринком, захист клієнтів і забезпечення вико-
Біржове право
нання обов'язків по угодах. Комісія єдиний орган, що має право реєстрації ф'ючерсних бірж. Персональний склад комісії призначається президентом і затверджується конгресом [11, с. 143J.
Представляє також інтерес структура й компетенція органів управління товарними біржами в США. Незважаючи на деяку спільність всіх товарних бірж США, серед них немає схожих одна на іншу. Багато розходжень організації управління обумовлені історією розвитку бірж. Більшість бірж являє собою об'єднання (асоціації) членів, що не ставлять за мету витяг прибутків; реєструються вони в тих штатах, де створюються й функціонують. Кількість членів обмежується певним числом осіб, хоча деякі біржі дозволяють членство й в декількох таких асоціаціях. Крім приватних осіб, членами біржі можуть бути (з деякими привілеями) також компанії, корпорації, товариства й кооперативи [12, с 79].
Кожною біржею управляє спеціальний виборний орган (рада директорів, рада керівників або рада керуючих, менеджерів), а також посадові особи, що працюють у цьому органі. Рада обирається членами біржі. Кількісний склад Ради визначається самою біржею й звичайно становить 10-15 чоловік. Рада має право контролювати діяльність інших підрозділів і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати й коректувати правила біржової торгівлі
Реалізація функцій біржі здійснюється через діяльність різних комітетів. До складу комітетів входять члени, призначені керівним органом (радою) біржі. Вони надають раді консультативну допомогу, виконують конкретні обов'язки, пов'язані з біржовими операціями.
Завдання комітетів на більшості бірж полягає в наступному: подання (висування) кандидатів до складу керівної ради, посадових осіб, які обираються всіма членами біржі, нагляд за фінансами, нагляд і розслідування ділової поведінки членів, арбітражне вирішення спорів, апеляція на рішення комітету з арбітражу (арбітражного комітету), розгляд заяв
it
Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю
про членство, нагляд за діяльністю в торгівельному залі, нагляд за інформуванням про ціни на ринках, утримання будинку й устаткування біржі, внесення виправлень у правила й приписи, зв'язок із громадськістю; маркетинг і навчання, нагляд за процесом торгівлі й змінами контрактів на товари, що є об'єктом угод, нагляд за зважуванням, складським зберіганням, інспектування (огляд) товарів, що поставляють по ф'ючерсних контрактах.
Комітети відповідальні перед біржовою радою директорів. Члени комісій працюють без відповідної оплати. Вони виносять рекомендації й допомагають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки, пов'язані з функціонуванням бірж, які покладені на них правилами регулювання. Найманий персонал не має яких-небудь прав по торгівлі або права голосу.
Число комісій на біржах США коливається від 6 до 40. Практично на кожній біржі існують комісії із прийому нових членів, арбітражна, з ділової етики, контрольна, з нових товарів, рангова, ревізійна, фінансова й товарна комісії. Існують комісії зі складування товару, транспортування, статистики, зважування, навчання, за правилами укладання різних біржових операцій, маркетингу, комп'ютерного забезпечення й інші.
Таким чином, досвід управління товарними біржами в інших країнах має як загальні риси з такими процесами в Україні, так і відмінні, вивчення й узагальнення яких може сприяти вдосконалюванню таких відносин у нашій країні.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте компетенцію загальних зборів членів біржі як вищого органа управління.
2. Що розуміють під організаційною структурою товарної біржі?
3. Яка роль самоврядування в діяльності товарної біржі?
87
Біржове право
4. Яким чином здійснюється делегування повноважень органами управління товарної біржі?
5. Які форми державного управління діяльністю товарних бірж в Україні й інших країнах Ви можете назвати? Дайте їхню характеристику.
6. Назвіть основні структурні підрозділи товарної біржі.
7. Вкажіть порядок проведення загальних зборів членів товарної біржі.
8. Які гарантії самоврядування товарної біржі закріплені в законодавстві?
9. Назвіть державні органи, які мають право управління діяльністю товарної біржі.
10. Що складає правову основу управління діяльністю
товарної біржі?
Розділ 3- Управління торгово-біржовою діяльністю
Література:
1. Стадних В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник К: Академвидав, 2003. — 464 с
2. Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник. — 2-і вид., перероб. і доп. — К., Юрінком Інтер, 2001.-384 с
3. Моісєев Ю.А. Форми державного регулювання діяльності товарних бірж в Україні // Суб'єкти господарювання й економічна злочинність: Збірник матеріалів «Круглого стола». 1 листопада 2001 р. — Донецьк: Південно-Схід, 2002. — С. 26 — 29.
4. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тер
нопіль : Карта-бланш, 2003.- 602 с
5. Саблук П.Т. Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку. — К., „віпол", 1997.- 424 с
6. Шершеневич Г.Ф. Курс торгівельного права. Т. 2: Товар. Торгівельні угоди. — М., «Статут», 2003.- 544 с
7. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с
8. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі : Навч. Посібник. — К., Либідь, 2001.- 337 с
9. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л.Знаменский, В.В. Хахулин й ін.; Під ред. Мамуто-ва В.К.- К: Юринком Интер, 2002.- 912 с.
10. Дегтяръова О.І., Кандинсъка О.А. Біржова справа. — М.: Банки й біржі, 1997. — 502 с.
11. Посібник з біржової справи: товарні угоди, цінні папери / Пер. З англ.. М.І.Сороко, А.С.Каменського; Під. ред. А.А.Белозерцева. — М.: Агропромиздат, МФ СП „аспект", 1991. — 251 с
12. Назиров В.Р. Біржова справа: з досвіду США і Японії.- М., Финиздат, 1994.- 160 с
------------------------------------------------------------------------- gg
Біржове право
Матеріал для обговорення
Парламент проголосував за нову редакцію закону
"про товарні біржі" І.Лавриненко
..Зараз роль бірж у вітчизняній економіці є чисто декоративною. Цій ситуації, на наш погляд, сприяло декілька факторів. Насамперед, чинний закон є дуже "сирим", з великою кількістю білих плям. Зокрема, не врегульовані статус біржового арбітражу й розрахункової палати, відносини між брокерами й клієнтами, брокерами й брокерськими конторами. Практично відсутній державний контроль над біржами, що приводить до зниження довіри до даного інституту.
..Необхідно змінювати біржове законодавство, оскільки діюче правове поле більше уваги приділяє юридичній стороні створення товарної біржі, а механізм її функціонування залишається на другому плані.
Юридична практика.- 2000.- № 26.- 29 червня
Протистояння Б. Беренштейн,
генеральний директор
Київської обласної
державної сільськогосподарської
фірми "Обрій"
.. І друга помилка: сьогодні немає котирувальної комісії, що могла б проводити за результатами торгів на всіх біржах якусь єдину ціну. Це ціна для товаровиробників, які повинні знати, як продавати зерно. Це реальна ціна. У цю комісію по-
9С -----------------------------------------------------------------------------------------------------------
j
Розды 3. Управління торгово-біржовою діяльністю
винні ввійти великі трейдери, представники Мінфіну, Мінекономіки й т.д., тобто це повинна бути така комісія, що давала б рекомендаційні ціни, що відображають реальну картину на ринку, і цінова політика була б єдина по всій Україні.
А. Гаврилов,
голова правління
Групи компаній"
Об'єднана Зернова"
..Із всіх бірж в Україні я бачив тільки одну нормальну — Українську аграрну біржу. Є в країні ще 2-3 біржі, якіпредставляють, що це таке. Але ні в однієї з них немає своєї розрахункової палати, немає арбітражу. Якщо ми купуємо товар на біржі в Угорщині, то знаємо, що у випадку непостачання товару одержимо не тільки всі свої гроші, але й плюс неустойку, що виплачує біржа, а не якийсь там постачальник. А в нас часом вони й гроші не можуть повернути.
АЕІ "ПРАЙМ-ТАСС".- 2003.- 21січня//
http://www.rambler.ru/click
І
«Необхідна державна концепція товарного
біржового ринку» Н. Солодкий,
завідуючий кафедрою
біржової діяльності
Національного аграрного
університету
..Прийшов час державі не тільки продовжувати декларувати, але й активно втрутитись в процес формування біржового ринку.
Біржове право
..Держава — це апарат насильства, але в ім'я свободи. Вона втручається не у свободу, а в ім'я свободи. Давно вже прийшов час створити самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і координацію розвитку біржового товарного ринку.
..Прийшов час розглянути такі злободенні питання, як: подальший розвиток біржового (аграрного) ринку; його спеціалізацію й територіальне розміщення; взаємодію з іншими ринковими структурами, створеними на селі; взаємодію різних відомств із питань функціонування біржового ринку. Та і якщо відверто говорити, давно вже прийшов час створити самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і координацію розвитку біржового товарного ринку в країні. З історії розвитку біржового ринку США ми знаємо, що в початковому періоді його розвитку ним займалося Міністерство сільського господарства, але потім була створена державна Комісія по товарній ф'ючерсній торгівлі, що жорстко контролює дотримання Закону «Про товарну біржу», здійснюючи організацію роботи біржового ринку. Закон переглядається кожних 5 років. До того ж вся біржова діяльність у цій країні ліцензується. І говорячи далі про біржовий ринок США, необхідно відзначити те, що вищезгаданий закон — це товста книга, де докладно розписані всі операції, взаємини учасників біржового ринку.
Неможливо й далі миритися з такою ситуацією, коли основна маса промислової сировини, сільськогосподарської продукції реалізуються по різним «продуманим» схемах на по-забіржовому ринку, при цьому не проходячи стадії прозорого біржового ціноутворення й, природно, таких же фінансових і товарних потоків. І тут не доводиться говорити про якесь адміністрування. Досвід країн з ринковою економікою свідчить про те, що до біржових товарів, які обов'язково реалізуються через біржі, належать ті групи товарів, які мають істотний вплив на економіку і є стратегічно важливими для країни. Тому без державного протекціонізму, прийняття нор-
OZ ------------------ .___________________ _____________________________________
Розділ 3- Управління торгово-біржовою діяльністю
мальних законів, які б організаційно впорядкували систему біржових торгів, без зміни відносин держави до біржі нічого не покращиться.
Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/
93
Біржове право
Розділ 4. Біржова торгівля
1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі
Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько ЗО % усього світового товарообігу припадає на біржові операції, що у вартісному вираженні становить близько 3,5 — 4 трлн. доларів США. Тільки на Лондонській біржі металів щорічно укладається приблизно 14 млн. контрактів. В 1990 році загальний обсяг угод на цій біржі склав 600 млрд. доларів США [1, с. 33]. Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею за своїми оборотами. Попит та пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут у плині однієї — двох годин. У хвилини приймаються рішення щодо мільйонів [2, с 25].
На жаль, в Україні біржова торгівля дотепер не одержала достатнього поширення. Так, наприклад, за даними Донецького обласного управління статистики частка біржової торгівлі в загальному обороті оптових підприємств Донецької області залишається невисокою. Обсяг продажу товарів і послуг через біржі Донецької області в 2004 році склав усього 0,6% від загального обороту оптових підприємств області [3]. Такий стан пояснюється тим, що біржовий ринок України перебуває в стадії становлення й вимагає впровадження в практику біржової торгівлі сучасних форм організації процесу торгівлі, розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі й ін. При цьому важливе значення має правова основа біржової торгівлі, від стану якої багато в чому залежить розвиток цієї форми оптової торгівлі.
•?«
Розділ 4. Біржова торгівля
У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підходи щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так, згідно Положення про реєстрації фондових бірж і торгівель-них інформаційних систем і регулювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 46) біржова торгівля— це організоване укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Енциклопедичний довідник «Фінансові послуги в Україні» містить наступне поняття: «біржова торгівля — укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі» [1, с 46]. Пропонується також розглядати біржову торгівлю як «публічну систему здійснення, реєстрації й оформлення угод» [4, с 42].
Звертає на себе увагу та обставина, що в різних нормативно-правових актах національного законодавства використовується термін «біржова торгівля». У той же час Закон як спеціальний нормативно-правовий акт не містить визначення біржової торгівлі, використовуючи при цьому в ряді статей термін «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід використаний й у ГК України (ст. ст. 280, 281). У той же час параграф 4 розділ ЗО ГК України має назву «біржова торгівля». Це вказує на необхідність конкретизації цього поняття, для чого може бути корисний досвід інших країн.
Як показує порівняльний аналіз, в одних випадках назва спеціального нормативно-правового акту містить вказівку тільки на товарні біржі (Молдова, Азербайджан, Казахстан й ін.), а в інших випадках — назва містить пряму вказівку, як на біржу, так і на біржову торгівлю (США, Росія й ін.). Це означає, що в законодавстві інших країн поняття «товарна біржа» й «біржова торгівля» розглядаються як спільно, так і окремо. Так, наприклад, ст. 1 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» передбачає, що на
--------------------------------------------------------------------------------------------- 99
Біржове право
согоднішній день законом регулюються відносини, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їхніх філій й інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею.
Таким чином, з урахуванням положень національного законодавства й досвіду інших країн, можна зробити висновок, що при визначенні біржової торгівлі як предмета правового регулювання доцільно враховувати як взаємозв'язок, так і розбіжності між поняттями «товарна біржа», «діяльність товарної біржі» й «біржова торгівля». При цьому біржова торгівля,становлячи основу діяльності товарної біржі, носить публічний характер й як предмет правового регулювання являє собою відносини, що виникають між товарною біржею як організатором торгівлі й учасниками торгівлі, а також безпосередньо між учасниками торгівлі із приводу укладання біржових угод, що ведуть до зміни права власності на біржові товари. Характер цих відносин вимагає уточнення деяких особливостей біржової торгівлі як форми оптової торгівлі.
Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва й торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійснює цю торгівлю — біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального (місцевого) ринку й ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як ринкової, так й базарної торгівлі. Тому для характеристики біржової торгівлі важливо розуміти існуючі відмінності в організації торгівлі на біржі, ринку і базарі.
Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну характеристику:
На ринкуторгівля проводиться регулярно (кожного дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність обмежень для товарів, які є об'єктом купівлі-продажу; товар обов'язково присутній при проведенні торгів; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями й, після операцій купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника; ціна на товар встанов-
Н
Розділ 4. Біржова торгівля
люється на основі попиту й пропозиції; покупець товару, як правило, є його споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території.
Основними рисами ярмаркує: його епізодичний характер (ярмарок зазвичай проводяться один раз на рік); ведення торгівлі у формі публічного торга; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, відсутній). В з'вязку з продажем товару великими партіями з відстрочкою передачі його покупцю необхідна спеціальна документація, яка засвідчує передачу права.власності на товар (договори, контракти), особливі норми й правила проведення торгів й органи, які регулюють й вирішують суперечки. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту й пропозиції, покупцем на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупщик (посередник). Ярмарки обслуговують великі території й є стимулом развитку міжнародного торгового обороту [5, с 7].
Біржова торгівляорганізується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її більш ефективного механізму, а надалі для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від неблагосприятливих коливань цін. Саме тому О. Штиллих указує на велике значення біржі раніше всього в тому, що вона надзвичайно полегшує торгівлю. Мінімум витрат досягається максимум ефекту. Тут попит та пропозиція великих областей прагнуть зрівноважити один одного з найменшою витратою праці й витрат [2, с 15]. Як наслідок, біржова торгівля на відміну від будь-яких інших форм торгівлі здобуває певні відмінні риси, що відображають її специфіку.
Узагальнюючи різні точки зору, висловлені в науковій літературі, до таких рис біржової торгівлі можна віднести:
— концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.;
--------------------------------------------------------------------------- 97
І
Біржове право
—проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;
—реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому;
—проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі;
—характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків;
—має організаційну, економічну й правову основу;
—застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів;
—ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає;
—організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі йстежить за їхнім дотриманням;
—активно використовує методи електронного трейдинга;
—характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку;
—припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів;
—здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів.
З урахуванням вищевикладеного слід уточнити кілька важливих моментів.
Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей,які належать або до групи капіталів, або до групи товарів. О. Штиллих звертав увагу на те. що різниця між біржею й ринком полягає, перш за все в тому, що на останньому, незалежно від відмінності в людях, торгують індивідуально певними цінностями, на біржі навпаки —
S
Розділ 4. Біржова торгівля
родовими, з яких одна по рівнозначності може замінити іншу. Звідси треба зробити висновок, що всі товари набіржі - можуть бути замінні. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до надзвичайно важливого наслідку — товари що обертаються, тобто продані або куповані на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює величезну перевагу для біржової торгівлі [2, с 23].
Біржоваторгівля має певний ступінь деперсоніфікації.Розглядаючи цю особливість, Н. Шеленкова вказує на два моменти. По-перше, укладання біржових угод здійснюється через біржових посередників. При цьому сторони по біржовій угоді в більшості випадків виступають не від свого імені й за свій рахунок, а на основі відповідного договору біржового посередництва. По-друге, у випадку створення на біржі клірингової системи як контрагент про біржову угоду для кожного покупця й продавця виступає клірингова палата (кліринговий банк) [4, с 42].
Біржова торгівля із самого свого зародження - це організована торгівля,що проводиться через організаційно оформлений регулярний ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками. Це пояснюється наявністю трьох її характеристик:
—наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки активів;
—існування товарної біржі як організації, що організовує й регулює укладання біржових угод;
—регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так і саморегулювання з боку біржі з одночасним залученням елементів регулювання й планування оптової торгівлі.
На підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: біржова торгівля— організоване біржею укладання біржових угод у аеммй час и у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й
--------------------------------------------------------------------------------------------- 99
і*
Біржове право
правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод.
До основних ознак біржової торгівлі необхідно віднести наступне: по-перше, предметна концентраціябіржової торгівлі, яка припускає укладання біржових угод тільки з певними об'єктами (біржовий товар). Іншими словами, існують вимоги до кваліфікації товарів як біржові цінності, а також до допуску окремих біржових цінностей до біржової торгівлі на конкретній біржі. По-друге, територіальна концентраціябіржової торгівлі, що фактично означає «здійснення операцій тільки в торгівельному залі біржі». По-третє, «професійна» концентраціябіржового попиту та пропозиції як ознаки біржової торгівлі полягає в наявності законодавчих обмежень щодо можливості тих або інших осіб виступати учасниками біржової торгівлі, які мають право на укладання біржових угод. По-четверте, періодичність проведення біржових торгів.Мова йде про те, що біржові угоди можуть укладатися тільки під час проведення біржових торгів. Час проведення біржової сесії визначається Правилами біржової торгівлі.
Біржова торгівля має дві основні форми — ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром. Основним критерієм розподілу є характер угод, що укладаються у процесі біржової торгівлі. Якщо в першому випадку — це термінові угоди (ф'ючерсні й опціонні), то в другому — це угоди з реальним товаром. Основна мета ф'ючерсної торгівлі полягає в тому, щоб обійти курсовий ризик, у той час як для біржової торгівлі з реальним товаром такою метою є купівля-продаж відповідного товару.
В Україні в цей час біржова торгівля реальним товаром носить домінуючий характер, що є характерним для країн, що розвиваються, у тому числі й країн СНД. Для економічно розвинених країн основною формою біржової торгівлі є ф'ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні приймається ряд заходів економічного й правового характеру для розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі. Зокрема, створена Ук-
гоо
Розділ 4. Біржова торгівля
раїнська ф'ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні й т.д.
Правова регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські зобов'язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових угод, а організацію й проведення біржової торгівлі як єдиного процесу. Таким нормативно-правовим актом є Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.
ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення пов'язаних із цим суперечок (ст. 281). Аналогічні положення знайшли свій відбиток й у нормах Закону.
Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути закріплені такі положення як:
—час і місце проведення торгів;
—склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог, які висуваються до них;
—порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів;
—порядок визначення й розмір плати за користування послугами біржі;
—відповідальність учасників торгів і працівників біржі за невиконання правил біржової торгівлі;
— інші положення, установлені органами управління.
Правила біржової торгівлі є локальним нормативно-правовим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які носять обов'язковий характер для такого виду торгівлі. Законодавчо біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі, Правила біржової ф'ючерсної
CJ
Біржове право
торгівлі й ін.). Такий підхід деякою мірою дозволяє враховувати особливості, властивим різним видам біржових операцій. при правовому регулюванні біржової торгівлі на конкретних товарних біржах.
2. Біржові торги: поняття, принципи, порядок проведення
Біржова торгівля здійснюється шляхом організації й проведення біржових торгів. Так, у Донецькій області за 9 місяців 2004 року на біржах було проведено 1838 торгів. При цьому обсяги укладених угод склали 272,4 млн. грн. [3]. Для порівняння в 2002 році на товарних біржах України загальна кількість проведених торгів становила всього 71 [6].
Таким чином, можна відзначити тенденцію значного зростання кількості проведених біржових торгів на товарних біржах. У той же час протягом тривалого часу правове регулювання біржових торгів в Україні істотно відставало від потреб біржової торгівлі. Тому позитивним є введення в національне законодавство поняття „біржові торги", що відображає загальні підходи, які склалися в теорії й на практиці.
Біржові торги — це торги, які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядку встановленому Правилами біржової торгівлі (ст. 281 ГК України).
Дане поняття багато в чому враховує також і закордонний досвід. Так, законодавство Республіки Молдова закріплює загальне положення, відповідно до якого біржова торгівля організовується у вигляді публічного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям і продавцям у процесі купівлі-продажу (обміну) біржових товарів. Закон Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» у ст. 2, розкриваючи поняття товарної біржі, вказує на те, що біржова торгівля здійснюється у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці й у певний
icz —■-------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 4. Біржова торгівля
час за встановленими правилами. Відповідно Указ Президента Республіки Казахстан «Про товарні біржі» визначає, що організаційна й регулююча діяльність товарної біржі з оптової торгівлі біржовими товарами здійснюється шляхом регулярного проведення публічних торгів у певному місці й у визначений час за встановленими правилами біржової торгівлі.
Разом з тим у науковій літературі є кілька думок щодо змісту поняття «біржові торги». Так, В.В. Масленніков указує, що біржовими торгами є торги, які проводяться гласно й привселюдно в торгівельному залі біржі, за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації через біржу, під час, у місці й порядку встановленому Правилами біржової торгівлі [7, с 113]. Автор підкреслює, що біржові торги можна визначити як єдиний у часі й просторі процес, у межах якого проводиться біржова торгівля за технологією, установленою Правилами організації й приведення біржових торгів.
У ряді досліджень біржові торги визначаються як укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі. У свою чергу, Е.А. Беляневич указує, що в широкому розумінні торги є способом укладання договорів різного виду в умовах конкуренції, за допомогою яких здійснюється встановлення договірних відносин між організатором торгів і тим учасником, що запропонував найбільш вигідні для організатора торгів умови договору й у встановленому порядку визнаний переможцем. Із правової точки зору досить важливим є також висновок автора про те, що по своїй юридичній природі торги — це сукупність дій (юридичних фактів), які послідовно здійснюються організатором й учасниками торгів [8, с 139].
Отже, біржові торги мають ряд характеристик, що відображають їхні особливості, і потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосується принципів проведення біржових торгів, серед яких принцип публічності й принцип гласності. При цьому слід зазначити, що принцип гласності біржових торгів уперше одержав нормативне закріплення в ГК України.
103
Біржове право
Голосним можна назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі, відповідно до законодавства й Правилам біржової торгівлі. У більш широкому розумінні, інформація про біржові торги, є гласною для всіх зацікавлених осіб, на підставі обов'язку товарних бірж на розкриття інформації, згідно ч. 2 ст. 280 ГК України.
Існує також й інше тлумачення поняття „гласний", а саме, що подача біржових доручень проходить із голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функціонально наближається до поняття «публічний». У свою чергу, термін „публічний" може вживатися у двох значеннях. По-перше, публічними є біржові торги, право участі, у яких мають не тільки члени біржі, а також інші особи (наприклад, постійні й разові відвідувачі). Але в цьому значенні, принцип публічності не може бути застосований щодо товарних бірж України, оскільки це суперечить положенню, відповідно до якого учасниками біржових торгів, що мають право укладання біржових угод, є тільки члени біржі. У другому значенні, публічними називають біржові торги, коли волевиявлення на укладання угоди виражається особою, безпосередньо присутній в біржовому залі. Аналіз положень ГК України й норм Закону дозволяє стверджувати, що саме такий підхід до тлумачення принципу публічності, відповідає загальним вимогам законодавства й визначенню біржових торгів [9, с 64].
Біржові торги, як форма організації біржової торгівлі, мають свої особливості щодо суб'єктного складу, місця й часу проведення торгів.
Суб'єкти. Характеризуючи суб'єктний склад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієї категорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржові угоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечують організацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.). При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що є ре-
/м
Розділ 4. Біржова торгівля
алізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК України й Законі. (Більш докладна характеристика правового статусу учасників біржових торгів пропонується в третьому підрозділі даної теми).
Місце проведення торгів.Згідно ст. 17 Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведення біржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний (операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу є обов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. Так, згідно Порядку надання товарній біржі рішення про її відповідність вимогам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупівля сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб і реалізація з державних ресурсів, у т.ч. з державного резерву, може здійснюватися на будь-якій товарній біржі за умови наявності приміщення для проведення торгів площею не менше чим 100 кв. м., обладнаної електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації. У теж час, як показує аналіз практики, багато товарних бірж використовують як торгівельний зал офісні приміщення, що не відповідають підходам, що склалися у світовій практиці, з урахуванням чого, становить інтерес досвід інших країн.
У закордонній біржовій практиці місце проведення біржових торгів, називається «біржовою ямою» (піт) або «біржовим колом» (рингом). Так, на біржах США спеціалізовані секції називаються пітами (ямами). Це піднята восьмикутна платформа зі сходами до рівня операційного залу. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходів у ямі відповідає числу місяців, по яких ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами. У ямі учасники розташовуються залежно від місяця поставки, по якому вони ведуть торгівлю. Тим самим учасник, що зайняв
С5
Біржове право
певне місце в ямі, уже повідомив своїм колегам, по якому товарі й з яким місяцем поставки він збирається вести операції.
На європейських біржах місце біржової торгівлі організується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Подібна організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів. Біржове коло влаштоване так, щоб створити однакові можливості для всіх учасників торгів. На багатьох закордонних біржах воно має вигляд кругової арени — амфітеатру. Така побудова біржового кола має певні переваги: дає можливість маклерові, що веде торги, добре бачити учасників торгів, вчасно зауважувати їхню реакцію на оголошення заявки продавців, ставить учасників торгів в однакові умови. На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару приділяється окремий торгівельний зал.
Розміри, планування й устаткування торгівельних залів біржі можуть бути різними, але в цілому повинні відповідати певним вимогам. Торгівельні зали найбільших бірж займають величезну площу — від декількох десятків до декількох сотень квадратних метрів, на яких одночасно ведуть торг 2-3 тис. чоловік. Наприклад, площа торгівельних залів Чиказької товарної біржі досягає 5 тис. кв. м.
Для того, щоб довести необхідну інформацію членам товарної біржі, брокерам й іншим учасникам, операційний зал обладнується спеціальним інформаційним табло. На табло висвітлюється інформація відносно укладених угод, динаміки цін, товарів, інших відомостей, які можуть вплинути на хід торгів.
Для оперативного зв'язку брокера із клієнтами й персоналом біржі біржовий зал і кожне біржове місце обладнане технічними засобами зв'язку, а також комп'ютером, що з'єднаний з електронним табло біржі. У залі передбачені робочі місця для представників інформаційних агентств, які передають оперативні біржові новини.
Час проведення торгів.Типові Правила біржової торговки сільськогосподарською продукцією встановлюють,
706
Розділ 4. Біржова торгівля
що дні й час біржових торгів визначаються біржею. Відповідно кожна товарна біржа самостійно визначати час проведення торгів. Важливою умовою є нормативне закріплення в Правилах біржової торгівлі конкретної вказівки днів і часу проведення торгів. Кожний учасник біржової торгівлі завчасно сповіщається про час проведення торгів у т.ч. і відповідних змінах. Порушення цього правила може бути основою для визнання біржових торгів не відбулися.
В Україні основним критерієм визначення часу проведення торгів є максимальне задоволення інтересів учасників біржової торгівлі, тому в кожному випадку приймається до уваги цілий ряд факторів, у т.ч. і час торгів на інших товарних біржах. Однак, як правило, торги проводяться один раз у тиждень (рідше два рази) у ранкові години.
Аналіз діяльності товарних бірж в Україні дозволяє зробити висновок, що на практиці має місце формальний підхід до визначення часу проведення торгів. Це стало серйозною перешкодою для координації діяльності різних товарних бірж України при організації й проведенні біржових торгів по однотипних товарах у режимі єдиного реального часу.
Торги на закордонних біржах проводяться зазвичай два рази на день (вранці та ввечері). Усередині біржової сесії часто виділяють періоди по 30—40 хв., між якими існують 5-10 хвилинні перерви. Зміни часу проведення біржових торгів повинні бути повідомлені учасникам біржової торгівлі не пізніше 10 днів до початку торгів. Про початок або кінець біржових торгів всі учасники сповіщаються звуковим або світловим сигналом.
Час біржової сесії визначають не довільно, а відповідно часу діяльності бірж полібного товару в інших країнах або часових поясах. Так, час укладання угод з нафтою й дизельним паливом на біржах США й Великобританії визначено таким чином, щоб закінчення торгівлі в Лондоні збігалося з його початком у Нью-Йорку.
С7
Біржове право
Таким чином, час біржової сесії — не просто організаційний момент. Воно має важливе юридичне значення. Угоди, укладені до початку й після закінчення біржової сесії, не вважаються біржовими й не реєструються. До учасників торгівлі, які порушили це правило, застосовуються штрафні й інші санкції.
У практиці біржової торгівлі має місце й трохи інший підхід. Так, у Великобританії деякі біржі відносяться до торгівлі до й після сесії більш ліберально. Наприклад, Лондонська біржа металів у своєму розкладі навіть передбачає певний час (10-15 хв. до початку й після закінчення сесії) для позабіржової торгівлі, що називається "керб". Однак такі угоди не реєструються, і на них не поширюються гарантії біржі.
Порядок організації й проведення біржових торгів передбачає два основних етапи: перший етап — підготовка біржових торгів; другий етап — безпосереднє проведення торгів.
На першому етапі суб'єкти, що бажають взяти участь у біржових торгах, виражають свій намір шляхом подачі заяви за встановленою формою (форму, час і спосіб подачі заяви визначає біржа). У заяві обов'язково вказується строк її дії. Товарна біржі як організатор торгів приймає й реєструє заяву. При цьому біржа може передбачити надання додаткових документів. Так, зокрема, Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж України передбачають, що одночасно із заявою повинні бути представлені такі документи як: довідка про наявність заявленої кількості продукції на біржовому складі, сертифікат про відповідність продукції вимогам по якості, документ про оплату гарантійного внеску.
Відповідно до Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок одночасно із заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов'язаний надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на проведення закупівлі (п. 6 Положення). На основі представле-
WS
Розділ 4. Біржова торгівля
них заяв товарною біржею формується інформаційний бюлетень на даний біржовий торг, що надається брокерам і членам товарної біржі до початку торгів. Продовження терміну дії або зняття заяви, а також зміна інформації проводиться в певний термін й у порядку, установленому біржею.
У день проведення торгів здійснюється реєстрація учасників. Особи, що не пройшли процедуру реєстрації, у торгівельний зал біржі не допускаються. До початку біржового торгу товарна біржа, як організатор торгів, зобов'язана забезпечити матеріально-технічне забезпечення торгівельного залу відповідно до пропонованих вимог.
Другий етап передбачає безпосереднє проведення біржових торгів у призначений час біржової сесії. Процедура біржового торгу здійснюється за принципом аукціону. Біржові аукціони бувають трьох типів: англійський; голландський; темний. В англійському аукціоні ставки піднімаються, а торги тривають доти, поки лот не буде проданий покупцеві, що запропонував найбільш високу ціну. Голландський аукціон починають із більш високої ціни, що поступово знижують, поки не виявиться покупець, готовий придбати лот. Темний аукціон характеризується тим, що всі покупці заявляють свої ставки, а лот продається тому, хто запропонував найвищу ціну. При будь-якому виді аукціону власником товару стає той, хто запропонував більш високу ціну.
Відповідно загальний порядок проведення біржових торгів на товарних біржах України виглядає в такий спосіб:
Маклер повідомляє про початок торгів і послідовно називає номер позиції відповідно до бюлетеня даного біржового дня. Брокер-продавець піднімає реєстраційний номер, підтверджуючи свою присутність у залі. При відсутності продавця, позиція, яку він заявив, знімається з торгів. Брокер-по-купець сповіщає про готовність купити товар по цій позиції бюлетеня за оголошеною ціною шляхом підняття реєстраційного номера. Якщо інших покупців немає, угода вважається укладеною. Якщо покупців виявиться більше од-
JO?
Біржове право
ного, між ними проводиться конкурентний торг на збільшення. Брокер-покупець, що запропонував найбільшу ціну, вважається стороною угоди. Якщо покупців на оголошену позицію не виявлено, брокер-нродавець може запропонувати зниження ціни. При виявленні покупця маклер фіксує ціну продажу й повідомляє продаж позиції. Якщо після пропозиції про зниження ціни покупець не виявлений, позиція знімається з торгів. У випадку, коли під час зниження ціни виявиться більше одного покупця, проводиться конкурентний торг на збільшення ціни.
Після оголошення всіх позицій бюлетеня на продаж маклер надає можливість брокерам для заяв і пропозицій, які мають відношення до змісту торгів або їхньої процедури. Брокери, які уклали угоду, підписують тікет, у якому вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера, і здають його реєстраторові. Учасники біржових торгів, що уклали біржові угоди, запрошуються до біржових реєстраторів для оформлення біржового контракту. Протягом установленого строку біржа видає підсумковий бюлетень результатів торгів.
Таким чином, біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певних юридичних дій як з боку організатора біржових торгів — товарної біржі, так і з боку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржі виникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапі підготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкцій до винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.
3. Правовий статус учасників біржової торгівлі
Учасники біржової торгівлі можуть бути розділені на дві основні групи:
Роздії 4. Біржова торгівля
1) учасники біржової торгівлі, що мають право укладати біржові угоди (члени товарної біржі, брокери);
2) представники біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів;
Основним критерієм такого розподілу є наявність у суб'єкта спеціального правового статусу, що передбачає наявність певних прав й обов'язків як учасника біржової торгівлі.
Для розуміння цього, становить інтерес визначення статусу учасників біржової торгівлі в російському законодавстві минулого століття. Так, членами біржового співтовариства могли бути далеко не всі відвідувачі біржі. Для того, щоб стати членом біржового товариства необхідно було задовольняти наступні умови: по-перше, необхідно, як постійний відвідувач, сплачувати встановлений щорічний внесок на користь біржі; по-друге, необхідно належати до кола промислових діячів, на яких указує устав, як на можливих кандидатів у члени біржового співтовариства. У ст. 660 Торгівельного Уставу закріплювалося, що право відвідувати біржу й проводити встановленим біржовим товариством плати торгівельні справи мають особи всіх станів у межах торгівельних прав, кожному з них за законом приналежних. Як підкреслював О. Штиллих, думка про біржі як професійні збори купецтва не витримана в уставах бірж. Відповідно до останнього, вся біржова публіка, до складу якої можуть входити й іноземці й жінки, розділялася на три категорії відвідувачів: випадкових, тимчасових і постійних. Остання категорія у свою чергу розпадалася на дві групи відвідувачів, з яких в одну включені всі несамостійні біржові діячі, як прикажчики, конторники й артільники, і в іншу — всі самостійні, що укладають угоди особисто або через уповноважених осіб від свого імені [2, с 287].
У цей час коло осіб, що мають право бути учасниками біржової торгівлі й укладати біржові угоди на товарних біржах, також обмежений і представлен и ідвома категоріями суб'єктів - членами товарної біржі й брокерами.
///
Біржове право
Членами біржі, згідно ст. 8 Закону, є юридичні й фізичні особи, які виступили засновниками біржі, а також прийняті в її склад відповідно до уставу біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. При цьому членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів (ст. 279 ГК України).
Законодавство України й Правила біржової торгівлі різних товарних бірж не припускають класифікації членів біржі. У той же час аналіз закордонної практики показує, що склад членів товарних бірж не є однорідним. Як правило, на кожній товарній біржі, діють кілька видів членів, що мають різний обсяг прав й обов'язків. Так, на Чиказькій товарній біржі члени біржі розділені на три групи:
—повні члени, наділені правом здійснювати біржову торгівельну діяльність всіма видами товарів, які перебувають в обігу на біржі;
—асоційованих членів, що мають право торгувати на біржі окремими, чітко визначеними групами або видами товарів;
— члени біржі, які торгують опціонами.
Класифікація членів біржі проведена й у законодавстві
інших країн. Так, відповідно до закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» на російських біржах діють повні й неповні члени. Повні члени мають право участі в торгах на всіх товарних секціях біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі. Неповні члени мають право участі в біржових торгах тільки на відповідній секції біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів секції біржі.
Коло учасників біржових торгів на товарних біржах не обмежується лише членами біржі. Ще одним різновидом учас-
J7Z
Роздіч 4. Біржова торгівля
ників біржової торгівлі є суб'єкти, що мають особливий статус — брокери. Брокерами, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, визнаються фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно її уставу, обов'язки, які полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підбору контрактів і подання здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.
Практично аналогічне положення містить ст, 281 ГК України. Варто підкреслити, що статус брокера як учасника біржових торгів істотно обмежений тому що брокер не може виступати від свого власного імені й завжди діє від імені члена товарної біржі. Таким чином, посередницькі функції брокера зведені тільки до виконання вказівок члена товарної біржі. Разом з тим біржове законодавство багатьох країн передбачає, що саме брокер, як посередник, виконує більшу частину біржових операцій, маючи при цьому статус члена товарної біржі. Як видно, тенденція інтеграції національного законодавства України й міжнародного законодавства вимагає відповідного уточнення статусу брокера, як учасника біржових торгів [10, с 376].
Відповідно до законодавства України відвідувачі товарної біржі не мають права укладання біржових угод. Тому одержала поширення практика, коли особа приймається членом товарної біржі на певний строк (в окремих випадках це можуть бути навіть одні торги). Такий підхід, хоча формально й відповідає вимогам законодавства, однак суперечить загальній суті біржової торгівлі.
Варто звернути увагу, що на багатьох біржах СІЛА, Європи й країн СНД як учасників біржових торгів допускаються відвідувачі (разові й постійні). Статус постійного відвідувача біржі суб'єкт може одержати, маючи відповідний абонемент, на певний строк, для участі в біржових торгах. За цим абонементом особа може відвідувати біржові торги й приймати в них участь. При цьому дана категорія учасників підрозділяється на постійних і разових відвідувачів. Поділ
--------------------------------------------------------------------------- из
88
Біржове право
відвідувачів на постійних і разових, залежить від тривалості допуску їх до біржових торгів. Разові відвідувачі мають право брати участь у торгах на біржі протягом одного біржового дня й тільки в одній торгівельній секції. За право участі в торгах біржові відвідувачі платять певну грошову суму, установлену біржею. У своїй діяльності вони керуються правилами біржової торгівлі. їм дозволено укладати в біржових зборах угоди тільки від свого імені й за свій рахунок. Вони вправі укладати, як правило, тільки угоди з реальним товаром, а в деяких випадках також форвардні угоди.
У біржовому законодавстві України термін «відвідувачі» використовується, але в це поняття вкладається зовсім інший зміст. Відповідно до пункту 3.4. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією «відвідувачам заборонено прямо або безпосередньо втручатися в хід біржових торгів», що однозначно відводить їм роль не учасників торгів, а спостерігачів. Такий підхід є особливістю національного біржового законодавства України, що виключає з кола осіб, що мають право укладати біржові угоди, відвідувачів. Разом з тим саме ця група учасників є однією з найбільш численних представників учасників біржових торгів у країнах СНД.
Таким чином, виділяючи вищевказані групи членів товарної біржі, брокерів і відвідувачів як учасників біржових торгів, варто підкреслити, що основною ознакою будь-якого суб'єкта приналежного до даної групи є наявність права на укладання біржової угоди. Реалізація даного права й припускає здійснення ряду дій, спрямованих на встановлення договірних відносин між продавцями й покупцями з використанням такого способу як біржові торги. У той же час різний обсяг надава-них прав є критерієм, що дозволяє класифікувати склад учасників біржових торгів. Закріплення відповідної класифікації в біржовому законодавстві України буде відповідати як історичним традиціям у цій сфері суспільних відносин, так і сучасним тенденціям розвитку біржового ринку.
1JC,
Розділ 4. Біржова торгівля
Друга групаучасників біржових торгів — представникитоварної біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів.
До осіб, що організують укладання біржових угод, належать співробітники біржі, що перебувають або працюють у торгівельному залі:
—маклери, що ведуть біржовий торг;
—помічники маклера, що фіксують укладання угоди у своєму колі;
—співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформити укладену угоду;
—працівники відділу бюро експертизи біржі;
— працівники юридичного відділу біржі.
Основною функцією зазначених осіб є організація
біржових торгів відповідно до встановлених правил шляхом надання відповідних послуг суб'єктам господарювання при укладанні угод. У цьому розумінні кожний із зазначених суб'єктів є представником товарної біржі як організатора торгів і відповідно наділяється певними правами й обов'язками, а також несе відповідальність за свої дії перед товарною біржею як працівник біржі. У той же час відповідальність за дії своїх представників перед учасниками біржових торгів несе товарна біржа як організатор торгів.
До осіб, що контролюють хід ведення біржових торгів, належать: державний комісар; члени біржового комітету; члени ревізійної комісії; старший маклер; начальник відділу організації торгів біржі. Основною функцією таких суб'єктів є контроль за дотриманням установленого порядку проведення біржових торгів у межах своїх повноважень. Зазначені особи наділяються відповідною компетенцією іі владними повноваженнями, аж до призупинення біржових торгів, а також видалення з торгівельного залу осіб, не виконуючі вимоги Правил біржової торгівлі.
Vs
11?
Біржове право
Кожний із зазначених суб'єктів цієї групи має право діяти тільки в рамках компетенції, обумовленої Уставом товарної біржі й Правилами біржової торгівлі. На жаль, аналіз правил біржової торгівлі різних товарних бірж України, показує, що в них відсутні положення про таку компетенцію, і це є однією із причин порушення прав й інтересів учасників біржових торгів.
Таким чином, стан правового положення учасників біржових торгів в Україні вказує на необхідність більш детальної класифікації учасників біржової торгівлі на рівні законодавства, а також конкретизації їхніх прав й обов'язків, у тому числі й у локальних нормативно-правових актах товарної біржі (правилах, положеннях, інструкціях і т.д.).
4. Правовий режим електронної біржової торгівлі
Розрізняють такі методи біржової торгівлі як публічний торг й електронна торгівля. Вибір методу ведення біржової торгівлі в різних країнах залежить від багатьох факторів, серед яких: особливості біржового ринку, загальний рівень розвитку економіки тієї або іншої країни, вплив міжнародної біржової торгівлі, традиції й ряд інших.
Основним методом ведення біржової торгівлі на товарних біржах в Україні є публічний торг, заснований на принципах аукціону. Даний метод з невеликими модифікаціями можна спостерігати в практиці всіх товарних бірж України. Однак, як показує досвід біржової торгівлі, цей метод укладання біржових угод є найбільш ефективним при більших кількостях угод, що укладаються. Відсутність цього показника на товарних біржах України зводить біржову торгівлю до формальної процедури, без якої-небудь реальної конкуренції, як з боку покупців, так і продавців.
Більш прогресивним є метод електронної торгівлі, що, поряд з методом публічного торгу, використовують при укла-
JJ6
Розділ 4. Біржова торгівля
данні біржових угод багато товарних бірж у різних країнах. До переваг використання такого методу фахівці відносять, насамперед: швидкість обміну пропозиціями, можливість одночасного укладання угод на різних біржах у режимі реального часу, зниження фінансових витрат, виключення посередників й ін. Крім цього, спеціальні програми дозволяють забезпечити високий рівень конфіденційності обміну інформацією [11, с 100].
Ці фактори привели до появи й у практиці біржової торгівлі в Україні електронних торгівельних систем (далі — ETC). Так, в 2002 році на Придніпровській товарній біржі був створений модельований комплекс електронної біржової системи торгівлі товарними деривативами, базовим активом, якого є сільськогосподарська продукція. Розроблений модельований комплекс забезпечує базову платформу для відпрацьовування сеансів торгівлі товарними деривативами на центральній площадці біржі, а також на віддалених площадках у реальному масштабі часу. Як віддалені площадки можуть виступати агротоварні біржі. Доступ до центральної площадки забезпечується через Інтернет. На модельованому комплексі реалізована підсистема відділеного доступу й передачі даних між центральною площадкою й віддаленими площадками.
Варто підкреслити, що основу Концепції розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі в Україні також становить впровадження електронних біржових площадок, що дозволяють торгувати в режимі реального часу. Однак дотепер біржова торгівля з використанням ETC на товарних біржах України носить обмежений характер.
Це багато в чому пояснюється відсутністю досвіду й необхідної правової бази, що відображає специфіку цієї форми біржової торгівлі. Так, правова основа ведення біржової торгівлі з використанням ETC представлена, насамперед, Правилами біржової торгівлі, затверджуваними біржами. У теж час, як показує їхній аналіз, багато положень Правил не відповідають загальним нормам ГК України, ГК України, За-
Біржове право
кону України «Про електронні документи й електронний документообіг», Закону України «Про електронно-цифровий підпис» й інших нормативно-правових актів.
Такий стан правової основи електронної торгівлі вказує на необхідність її вдосконалювання. Виникає інтерес до досвіду такої торгівлі на товарних біржах в інших країнах.
Перша ETC була встановлена на Новозеландській ф'ючерсній й опціонній біржі в січні 1985 року. Надалі процес автоматизації біржової торгівлі йде досить активно як на виникаючих біржах, так і на вже існуючих. В 1990-1992 р. кількість ETC на товарних біржах різко збільшилася, і нові електронні системи введені на товарних біржах Австрії, Бельгії, Фінляндії, Італії, Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США й Великобританії. Більшість нових бірж, торгівля на яких почалася після 1990 p., зволіли використовувати винятково ETC, відмовившись від традиційного біржового кола.
Сьогодні з товарних бірж, що використовують системи електронної торгівлі, повністю автоматизовані наступні:
• Бельгійська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Німецька товарна біржа,
• Ірландська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Новозеландська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Зернова біржа в Осаці,
• Підрозділ біржі цінних паперів в Осаці,
• Біржа цукру в Осаці,
• Австрійська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Швейцарська біржа опціонів і фінансових ф'ючерсів,
• Токійська товарна біржа,
• Токійська зернова біржа,
• Міжнародна токійська біржа фінансових ф'ючерсів.
Усього близько ЗО товарних бірж у різних країнах, використовують системи електронної торгівлі. Як підкреслює Є.Н. Сохацька, уже в 2002 році не залишилося ні однієї біржі, де б не було б хоча б деяких елементів електронного трейдингу [12, с. 313]. Це стало основою значного росту числа укладе-
/7S---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- і——
Розділ 4. Біржова торгівля
них біржових угод на товарних біржах Європи, США, Азії. Так, тільки на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів (LIFFE) і Паризькій біржі фінансових ф'ючерсів (MATIF) річні темпи збільшення кількості укладених термінових контрактів, останнім часом склала більше 500 %. Сьогодні товарним біржам Європи належить приблизно половина світового термінового ринку. На ф'ючерсній й опціонній біржі «Фокс» (Великобританія) щорічно укладається приблизно 300 тис. контрактів на поставку кави, какао, цукру з використанням електронних торгівельних систем.
Прикладом може служити також і наступний факт. Перші торги, проведені 9 січня 2002 p., товарною біржею IntercontinentalExchange (ICE) показали результат 4,3 млрд. дол., що на 75% перевищує середній обсяг торгів у грудні 2001 р. (2,5 млрд. дол.). У торгах багатопрофільної електронної біржі ІСЕ беруть участь 500 найбільших світових торгівельних компаній. Акціонерами ІСЕ є більше 100 ведучих трей-дерів в області енергетики й металурги, а також брокерів і банків. В ІСЕ система електронних торгів установлена на більш ніж 8500 комп'ютерах в усім світі, з яких трейдери щодня можуть брати участь у торгах з більш, ніж 600 товарних позицій. Цей список містить сиру нафту й нафтопродукти, природний газ, електроенергію, дорогоцінні метали й інші товари. Форми контрактів передбачають фізичну доставку, а також фінансово збалансовані товарообміни, знижки й опціони, засновані на ряді фіксованих і плаваючих цінових індексів.
ETC являє собою програмно-апаратний комплекс у вигляді локальної комп'ютерної мережі. До складу комплексу входить серверна частина із програмним забезпеченням, у якому втримуються правила допуску членів біржі до торгівлі, порядок укладання угод, процедура клірингу, порядок інформаційного обслуговування учасників торгівлі, системи захисту інформації, процедури управління й регулювання ринку й т.д. Частиною ETC є мережа робочих місць брокерів, що представляє собою персональні комп'ютери, що входять до складу
JJ9
Біржове право
локальної комп'ютерної мережі біржі. До електронних систем подібного типу пред'являються наступні вимоги:
—високий ступінь функціональної надійності,
—відповідність показників безпеки, відповідно до існуючих міжнародних стандартів,
—технологічне забезпечення високої ліквідності торгівельних інструментів,
—закритість службової інформації,
— гнучкість програмного й апаратного забезпечення,
Члени товарної біржі й брокери формують свої заявки
на покупку або продаж й в електронному виді посилають у торгівельну систему, указавши свій ідентифікаційний номер і код. Подані заявки реєструються в торгівельній системі протягом торгівельної сесії. У заявці повинні бути зазначені всі істотні умови біржової угоди. При цьому всі необхідні умови, зазначені в заявці, стандартизовані й не можуть змінюватися стороною за своїм розсудом. Єдиною змінною величиною є ціна й кількість товару. Форма заявки затверджується біржею, а у випадках, передбачених законом, додатково узгоджується з компетентним державним органом.
Всі подані заявки фіксуються по черзі з обліком зазначених у них ціни й часу реєстрації. За заявками на продаж пріоритетне виконання належить заявкам з меншою ціною, за заявками на покупку пріоритет належить заявкам з більшою ціною. Якщо подані заявки з однаковою ціною, пріоритетному виконанню підлягають заявки, раніше зареєстровані.
Заявки автоматично перевіряються на можливість виконання угоди, а також на наявність у торгівельній системі зустрічних заявок. При укладанні угод угода досягається автоматично в результаті збігу по ціновій ознаці двох протилежних заявок.
Укладена угода підлягає реєстрації в торгівельній системі шляхом занесення до торгівельного реєстру укладених угод. Записи в такому реєстрі угод мають силу договору для учасників торгів, що уклала угоду. Всі зареєстровані біржею в
7-го ----------------------------------------------------------------------------------------------- ._________________
Розділ 4. Біржова торгівля
торгівельній системі біржові угоди набувають юридичну чинність і не вимагають із боку учасника торгів підписання додаткових документів.
У характеристиці будь-якої системи електронних біржових торгів важливим є алгоритм, який використовується для укладання біржових угод. Більшість систем електронної торгівлі застосовують для підбора покупців і продавців алгоритм "ціна/час", тобто пріоритет при укладанні угод одержують ті команди, які містять найкращу ціну (найвищу ціну покупця й найнижчу ціну продавця), а серед команд із однаковою ціною пріоритет віддається тій команді, що була уведена в систему раніше неї. Цей алгоритм використовується на 21 з ЗО бірж, на яких ведеться електронна торгівля. Так в електронній системі лондонської біржі ЛИФФЕ застосовується алгоритм, що імітує звичайний торг у біржовому колі, тобто використовується метод найкращої ціни в сполученні з методом розподілу обсягу (кількості) товару порівно між декількома покупцями/продавцями. На деяких японських біржах — Токійській зерновій, Токійській біржі цукру, зерновій біржі в Осаці й біржі цукру в Осаці — установлена електронна система "СТ5", у якій для ф'ючерсів використовується метод електронного аукціону (тобто всі угоди за день проходять по одній і тій же "ціні дня" — ціні, що склалася в результаті проведеного електронною системою аукціону), а для опціонів — алгоритм "ціна/час".
Використовуючи ETC біржа, як організатор торгів, з одного боку, регулює ринок, використовуючи автоматизовану систему лімітування, з іншого боку — установлює різні обмеження для всіх учасників торгів (цінові й об'ємні фільтри на подачу заявок для всього ринку, різні ліміти на конкретних учасників або їхньої групи, обмеження на частку ринку, установлення коридорів цін і т.д.).
Головна перевага електронної форми проведення біржових торгів — можливість проведення торгівельних операцій у будь-який час доби. Брокери можуть торгувати в ті години, коли звичайна біржа закрита, тобто це потенційний додатковий прибуток
1Z1
Біржове право
для брокерських компаній. Позитивним моментом є й максимальний доступ брокерів на ринки. Брокер може й не бути присутнім особисто на торгах у біржовому колі, а перебувати практично в будь-якій крапці земної кулі. Електронна біржа, як правило, має більш низькі операційні витрати. Крім цього електронна система дає таку немаловажну перевагу, як конфіденційність.
Головний недолік електронної біржі — низька активність і ліквідність електронного ринку. Електронна система не дає переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок), тому що ті не можуть використати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій і заснована їхня робота в кільці. Трейдери звичайно відкривають і закривають позиції протягом одного дня, опираючись на своє відчуття й розуміння поточної ситуації на ринзі. Тому причини психологічного характеру гальмують поширення електронної торгівлі.
Крім цього брокери, що працюють із системою Глобекс, виявили в ній наступні недоліки. Система не сприймає команду припинення виконання наказу, а це для брокера дуже незручно. Поряд із цим, у системі є програмні недоробки, що виникають при уведенні наказу [11, с 108]. Звичайні людські помилки (застереження) перестають бути такими в процесі електронної торгівлі. Якщо брокер у біржовому колі бачить, що інший брокер явно помилився, він може пошкодувати його й "не ловити на слові".
Електронна торгівля — зовсім інша справа. За помилку при уведенні наказу в комп'ютер можна заплатити дуже дорого. Наприклад, в 1998 р., трейдер компанії Salomon Brothers поклав руку на клавіатуру комп'ютера, випадково пославши в такий спосіб замовлення на продаж 14 500 ф'ючерсних контрактів на суму 7,3 млрд франків ($960 млн). Біржа відмовилася анулювати угоду. Відомо також, що кілька помилок було зроблено на терміновій біржі Eurex, включаючи дві в 2000 р. [14].
Таким чином, практика використання ETC на товарних біржах інших країн й в Україні свідчить про переваги такої
ггг
Розділ 4. Біржова торгівля
форми біржових торгів, але при обов'язковій наявності відповідного законодавства, що регулює такі відносини.
Питання для самоконтролю:
1. Перелікуйте основні відмінності біржової торгівлі від інших форм оптової торгівлі.
2. Що розуміють під терміном «деперсоніфікація біржової торгівлі»?
3. Назвіть основні принципи біржових торгів.
4. Що являють собою електронні торгівельні системи, які застосовуються в біржовій торгівлі?
5. У чому полягають особливості правового положення членів товарної біржі як учасників біржових торгів?
6. Охарактеризуйте порядок проведення біржових торгів на провідних товарних біржах України.
7. У чому полягає публічність біржової торгівлі?
8. Назвіть переваги й недоліки біржової торгівлі з використанням ETC.
9. Які обов'язки несе товарна біржа як організатор біржової торгівлі?
10. У чому полягає порядок проведення біржових
торгів?
M
Біржове право
Література:
1. Мітюков И.О., Александров В.Т., Ворона О.І.Дедбаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. [В 6-ти т.]. Т.4. — К.: Укрбланковидав, 2001. - 754 с.
2. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с
3. Експрес-доповідь Головного Управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.
4. Шеленкова Н. Правові інститути, пов'язані з біржовою діяльністю // Російська юстиція.- 1997.- № 12.- С.42 — 44.
5. Біржова діяльність: Підручник // Під ред. проф. Гряз-новой А.П., Корнєєвой В.В., Галанова В.А..- М.: Фінанси й статистика, 1995. — 240 с
6. Солодкий Н. Необхідна державна концепція товарного біржового ринку //Агро Перспектива.-2003.-№12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/
7. Масленников В.В. Біржова справа: Навч. посібник. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с
8. Беляневич О А. Господарський договір та способи його укладання: Навч. посібник.- К.: Наукова думка, 2002.- 261 с
9. Моісєєв Ю.О. Торги як спосіб укладання біржових угод на товарній біржі // Матеріали Круглого столу „рекомендації по внесенню змін і доповнень у законодавство у зв'язку із прийняттям Господарського й Цивільного кодексів України (1 липня 2003р.).- Донецьк.- 2003.- С.64-66.
10. Моісєєв Ю.О. До питання про правове регулювання
статусу учасників біржової торгівлі // Держава й
право: Збірник наукових праць. Юридичні й
політичні науки. Випуск П.- К.: Ін-т держави й права
ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.- 600 с
1ZC, -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 4. Біржова торгівля
11. Сафонова Т.Ю. Біржова торгівля похідними інстру
ментами: Навч. — практ. посібник. — М.: Справа,
2000. - 544 с
12. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тернопіль: Карта-бланш, 2003.- 602 с
13. Сингер Д. Помилка брокера. // Відомості. — 2001.- 4 грудня.
Бір ягаве право
Матеріал для обговорення
Ні зерна? Учитеся торгувати ф'ючерсом
О. Макаренко
У чинному законі немає визначення біржового товару, через це на біржах торгують усім, чим завгодно. За словами Олега Каплія, цей факт перетворив біржу в якийсь сурогат нотаріальних контор, оскільки Закон "Про товарну біржу", з одного боку, не забороняє торгувати на біржах нерухомістю, а з іншого боку, звільняє такі угоди від необхідності нотаріального посвідчення. Оскільки біржовий збір у кілька разів менше, ніж мито в нотаріальній конторі, то більшість людей продають свою нерухомість на біржах, а не через нотаріусів. Обсяг продажу нерухомості на біржах росте рік у рік й, нарешті, досяг сьогоднішніх 80%. ..
Дзеркало тижня.- 2003.- N° 42.- 1 - 7листопада.
Протистояння В. Клименко,
генеральний директор Української зернової асоціації
Біржа — це яма для торгів. Щоб вона ефективно працювала, повинно бути багато продавців і багато покупців, які сходяться в одному місці. Якщо складається така ситуація, то усе більше продавців і покупців знаходять один одного, укладають угоди, і біржа одержує з цього свої комісійні. Якби в нашій країні в останні три роки виробництво зерна збільшувалось і був його надлишок, то люди б використали всі можливі канали, щоб вигідно продати свій товар. Але коли його немає, справа дійшла до того, що щоб брати контракт покупці приїжджають на поле. Адже зараз навіть на елеваторі проблематично купити
Ш --------------------------------------------------------------------------
Розды 4. Біржова торгівля
товар, а чим його менше, тим продавець жорсткіше умови гне на продажі. Багато хто вже не возять зерно на елеватор, не сушать його. Дійшло до того, що за "налічку" зерно продають прямо зі струмів: забирай і вивозь сам. Дуже мало товару, а раз мало, то говорити про якусь торгівлю взагалі не доводиться.
Те, що біржі працюють, через них проходять якісь угоди й установлюються певні ціни для ринку, у принципі, корисна інформація для операторів. Заперечувати це важко, інакше ми будемо заперечувати необхідність функціонування бірж в усьому світі. Інше питання: реальні умови в Україні. У нас дуже мало товару, іти на біржу — значить втратити час і додатково витратити гроші. Але адже ніхто не хоче губити свої гроші ще й тому, що не хоче комусь платити черговий податок.
А. Гаврилов,
голова правління Групи компаній "Об'єднана Зернова"
..Вся внутрішня торгівля проходить повз біржу за валізи з "налічкой". Тому говорити, що біржі реально відображають рівень цін — просто смішно. Вони нічого не відображають, крім цін контрактів, які укладені поза біржами, тому що зовнішньоекономічний контракт на біржі укласти неможливо.
І чому біржі в даній ситуації починають диктувати ціни? Я вважаю, що вона повинна бути такою, нехай доведуть зворотне. Існує Цивільний кодекс України, у якому є таке поняття, як автономія волі сторін. За якою ціною хочу, по такій і купую, по якій хочу — по такій і продаю. І мені тут біржа не указ. Якщо є той, хто продає й той, хто купує, — значить це комусь вигідно.
Ми не йдемо на біржу тому, що там ми нічого реально не купимо. Я в цьому ні на секунду не сумніваюся.
АЭИ "ПРАЙМ-ТАСС".- 2003- 21 січня// http://www.rambler.ru/clkk
--------------------------------------------------------------------------------------------- JZ7
Біржове право
Концепція ф 'ючерсної біржової торгівлі
сільгосппродукцією в україні.
Проблеми й перспективи
Фактори, які стримують впровадження ф'ючерсної торгівлі в Україні:
—в Україні в майбутньому потрібно буде відмовитися від регулювання цін на сільгосппродукцію шляхом проведення інтервенцій через біржі або звести застосування таких коштів до мінімуму. Це положення повинне бути внесене у відповідний законодавчий акт;
—має місце втручання держави й місцевих адміністрацій у торгівлю сільгосппродукцією. Потрібно, щоб на строк впровадження ф'ючерсної торгівлі доступ адміністрацій до торгівлі біржовими товарами був припинений, і це необхідно затвердити в постанові Кабінету Міністрів України;
—торгівельні витрати на ринку зерна (транспортування, складування, завантаження, оформлення необхідних документів) на даний момент дуже високі. У процесі впровадження ф'ючерсної торгівлі ці витрати потрібно також мінімізувати відповідними діями з боку держави;
—система стандартизації якості сільгосппродукції зараз не відповідає стандартам світового ринку. Україні потрібний негайний перехід на світові стандарти якості сільгосппродукції;
—в Україні відсутнє відпрацьоване законодавство по ф'ючерсній біржовій торгівлі.
Структура системи ф'ючерсної торгівлі в Україні спричиняє включення на першому етапі регіональних біржових ф'ючерсних площадок, тому організація біржових торгів на основі піт-технології (pit-trading) не підходить, а перевага буде віддана електронній торгівельній платформі. Це дасть можливість за єдиними правилами одночасно проводити біржові
JZ8 ----------------------------------------------------------------------------------------------
Матеріал для обговорення
торги на декількох біржових площадках за участю брокерів, які перебувають на біржових площадках або за" віддаленими біржовими терміналами.
«Агро Перспектива».- 2000.- № 10.-// www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2000/
"Необхідна державна концепція
товарного біржового ринку"
Н. Солодкий,
завідуючий кафедрою
біржової діяльності
Національного аграрного
університету
..Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі в нашій країні дрібні, тому що їх середній річний оборот не перевищує 20 млн. грн., а це значить, що вони не мають можливості створити необхідну матеріально-технічну базу для впровадження прогресивних технологій біржової торгівлі й, отже, бути привабливими для клієнтів. Крім того, такі важливі для економіки країни товари, як, наприклад, метал, вугілля, енергоносії, лісоматеріали, цукор, олія, м'ясо, реалізуються, в основному, на позабіржовому ринку. У свою чергу, це свідчить про те, що біржовий ринок не впливає на ціноутворення на всі ці види товарів.
«Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/
\
981
Біржове право
Розділ 5. Біржові угоди
1. Поняття й ознаки біржових угод
Поняття «біржова угода» у практиці біржової торгівлі на товарних біржах використовується як у широкому, так й у вузькому розумінні.
У широке розумінняпід поняття «біржова угода» підпадають всі угоди, що укладаються на товарній біржі. У цю групу входять угоди, що укладаються між біржею й кліринговою організацією, біржею й членом товарної біржі (брокером), біржею й депозитарієм, кліринговою організацією й депозитарієм, кліринговою організацією й членом товарної біржі (брокером), депозитарієм і членом товарної біржі (брокером), між членами товарної біржі (брокерами). При цьому, якщо в одних випадках біржа виступає стороною за договором, то в інших — стороною за договором є член біржі, брокер, дилер, клірингова організація. На підставі цього можна зробити висновок, що багато біржових угод є лише передумовами до укладання угод із приводу біржового товару й носять організаційний характер.
У свою чергу, під поняття «біржова угода» у вузькому розумінні,підпадають винятково угоди, що укладаються на біржі, між членами біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, із приводу переходу прав й обов'язків щодо біржового товару. Товарна біржа в цьому випадку виступає тільки як організатор біржової торгівлі й не є контрагентом у біржових угодах. У цьому випадку поняття біржової угоди не охоплює договори, що укладаються біржею із приводу технічного обслуговування будинку біржі, і проведення біржових торгів (договори купівлі-нродажу необхідного технічного встаткування, комунального й технічного обслуго-
J3C
Розділ 5- Біржові угоди
вування й ін.), для забезпечення господарської діяльності біржі, а також трудові контракти біржі з персоналом [1, с 35].
З огляду на існуючу різницю, варто вказати, що частіше в науковій літературі й законодавстві поняття «біржова угода» використовується у вузькому розумінні, тобто коли угода укладається між членами товарної біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, з метою придбання прав й обов'язків щодо біржового товару.
Поряд з терміном «біржова угода» у законодавстві України використовується близьке за змістом поняття «біржова операція». Це є певною особливістю національного законодавства і їхнє співвідношення вимагає уточнення.
Співвідношення зазначених понять стало предметом дослідження вчених досить давно й у цей час можна виділити два основних підходи. Так, ще на початку XX століття, О. Штиллих пропонував уважати біржовою операцією ті угоди, які укладаються в біржовому приміщенні, в існуючий біржовий час, з міновими цінностями, допущеними до обігу й котирування на даній біржі й підмети виконанню не в біржовому приміщенні, а в іншому місці й в інший час [2, с 113]. Такий підхід має місце й серед сучасних учених. Зокрема, Б.П. Дми-трук відзначає біржову операцію як договір продажу, покупки й поставки цінностей за посередництвом маклера [3, с 316]. Важливим моментом є те, що норми Закону також визначають, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності декількох умов, а саме:
а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку й
обмін товарів, допущених до обороту на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона представлена до реєстрації й зареєстрована
на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Таким чином, поняття «біржова угода» й «біржова операція» розглядаються як тотожні.
У той же час ряд учених указують на наявні відмінності понять «біржова угода» й «біржова операція» і необхідність
W
9*
Біржове право
їхнього розмежування. Так, B.C. Щербина затверджує, що діяльність за висновком біржових угод називається біржовими операціями [4, с 332], тобто ці поняття не збігаються. Розглядаючи питання про співвідношення зазначених понять, Е.А. Беляневич підкреслює недосконалість юридичної техніки, при якій український законодавець визначає біржову угоду через словосполучення «біржова операція». При цьому, автор робить важливий висновок про те, що біржові угоди й біржові операції різні по природі відносини. Навіть якщо розуміти укладання біржових угод у широкому змісті, як різновид біржових операцій, то й у цьому випадку обсяг біржових операцій буде набагато більш широким на відміну від процедури укладання угод. Біржова угода може бути тільки одним з ланок біржової операції, здійснюваної учасником біржової торгівлі [5, с 158].
Аналогічну позицію займає й А. Чуркін, звертаючи увагу на те, що термін «біржова операція» припускає здійснення різного роду дій по підготовці до укладання й виконання біржового договору [6, с 31]. Б. Губский вважає біржовою операцією сукупність дій учасників біржової торгівлі й персоналу біржі зі здійснення й реалізації біржових угод. При цьому автор підкреслює, що для розуміння механізму функціонування біржової торгівлі важливо знати суть і види, як біржових угод — двосторонніх договорів про виконання зобов'язань, так і біржових операцій — окремих дій у ряді подібних, спрямованих на здійснення угоди [7, с 170]. Аналогічний підхід одержав закріплення й у ГК України. Аналіз положень закріплених у ст. ст. 278, 279, 280, 281 указує на те, що ГК України не розглядає дані поняття як тотожні.
Такий підхід представляється більш обґрунтованим, тому й буде використаний надалі при аналізі біржових угод, поняття яких вимагає конкретизації на рівні Закону [8, с 44].
При цьому варто помітити, що при розробці проекту Господарського (Комерційного) кодексу України, (у редакції 1996 р.) у ст. 311 пропонувалося ввести наступне визначення
UZ---------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 5- Біржові угоди
біржової угоди: біржовими визнаються угоди, укладені по товарах, допущеним до обігу на біржі, між членами біржі і їхніх представників на біржових торгах у строк й у порядку, установленому Уставом біржі й Правилами біржової торгівлі. Однак надалі при доробці проекту й прийнятті остаточного варіанта ГК України таке визначення було виключено.
У той же час законодавство інших країн, і зокрема країн СНД, як правило, закріплює чіткі дефініції угод, що укладають на товарній біржі. Так, згідно ст. 7 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю», біржовою угодою визнається зареєстрований біржовий договір (угода), ув'язнений учасниками біржової торгівлі відносно біржового товару в ході біржових торгів.
У законодавстві республіки Узбекистан біржовою угодою є зареєстрований біржею договір купівлі-продажу відносно біржового товару, укладений по зафіксованому біржею результаті біржового торгу.
Законодавство Азербайджанської республіки визначає біржову угоду на товарних біржах як договір (угода), укладений у ході біржових торгів між учасниками біржової торгівлі (від свого імені або з доручення третіх осіб) і минулу реєстрацію у встановленому порядку.
Закон Республіки Беларусь «Про товарну біржу» дає визначення біржової угоди як угоди, укладеної на біржових зборах учасниками торгів від свого імені або з доручення третіх осіб.
Визначення поняття біржової угоди, що укладає на товарній біржі, пристутнє також у законодавстві Молдови, Казахстану, Вірменії й деяких інших країн СНД.
Порівняльний аналіз положень законодавства інших країн щодо поняття біржової угоди свідчить про наявність як їх загальних, так і відмітних рис. Це стало предметом дослідження багатьох учених, що запропонували в науковій літературі поняття «біржова угода». Так, В.В. Хахулин пропонує вважати біржовими угодами, укладені учасниками біржо-
--------------------------------------------------------------------------- 133
Біржове право
вої торгівлі договори (угоди) щодо біржового товару в ході біржової торгівлі [9, с 342]. Н.Б. Шеленкова пропонує вважати біржовою угодою угоду про взаємну передачу прав й обов'язків відносно біржових цінностей, чинена учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів на біржі або іншим прирівняним до присутності на біржі способом, у порядку встановленому біржовим законодавством і внутрішніми документами біржі [10, с.43]. А. Чуркин указує, що біржовою угодою є угода, укладена учасниками торгів протягом біржової сесії й зареєстрована біржею з дотриманням установлених вимог відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі відповідно до діючого законодавства й внутрішніх правил біржової торгівлі [6, с 32J. Э. Петросян пропонує наступне визначення біржової угоди: Біржова угода — зареєстрована на біржі угода, зроблена між учасниками біржової торгівлі під час торгівельної сесії, із приводу біржового товару, що пройшов біржовий лістинг [1, с 36]. Н. Козлова й О. Сургучева вказують на те, що біржовою угодою варто визнати зроблену учасником торгів у ході біржової сесії й зареєстровану біржею знеособлену стандартну угоду, предметом якої є, допущені до обігу на біржі об'єкти, а виконання гарантується біржею відповідно до Правил торгівлі.
Узагальнюючи вищевикладене, а також з урахуванням положень національного біржового законодавства можна зробити наступний висновок: біржова угода - це договір (угода), укладений учасниками біржової торгівлі (членами товарної біржі й брокерами) про взаємну передачу прав й обов'язків відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі, зчинений учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів, і зареєстрований біржею відповідно до законодавства й Правилами біржової торгівлі.
Розглядаючи відмітні ознаки біржових угод, варто підкреслити ряд важливих моментів. Ще на початку XX століття відомий росіянин учений Г.Ф. Шерптеневич писав, що вчинені на біржі угоди по своїй юридичній конст-
ІЗЬ ----------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
рукції нічим не відрізняються від угод укладених поза біржею. Відмітну ознаку біржових угод варто шукати не в їхній класичній природі, а в умовах, при яких угода відбувається, а саме: де, між ким, із приводу якого об'єкта, і як вона відбувається» [11, с 484]. Такий підхід став основою для наступних досліджень і визначення особливостей біржової угоди стосовно до сучасних умов господарювання. Так, B.C. Щербина підкреслює, що біржова угода має ряд юридичних особливостей: укладаються ці угоди через посередників — брокерські контори й брокерів, а не самими покупцями й продавцями реального товару; виконуються угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає) [4, с 332].
З урахуванням вищевикладеного можна виділити наступні ознаки, властивим біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:
—укладаються тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь певному місці (торгівельний зал біржі), і в заздалегідь певний час (біржова сесія);
—предметом є біржовий товар, допущений до обороту на біржі;
—стороною може бути тільки особа, що є членом товарної біржі (брокери діють із доручення членів біржі);
—підлягають реєстрації біржею в порядку, установленому законодавством і внутрішніми документами біржі;
—носять знеособлений і стандартний характер;
—відбуваються з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність біржі;
—виконуються поза біржею.
Сукупність зазначених ознак дозволяє відрізняти біржові угоди від угод купівлі-продажу й поставки, що укладаються поза товарною біржею.
Варто помітити, що в науковій літературі й законодавстві щодо угод, що укладають на біржі, використовуються такі терміни як «біржова угода», так й «біржовий договір».
J35
Біржове право
Біржова угода — це завжди двостороння угода, тобто договір. Тому більш правильним з погляду юридичної термінології й доктрини договірного права було б використання терміна «біржовий договір». Однак у біржовій торгівлі історично склався й став загальновживаним саме термін «біржова угода». Тому можна погодитися з позицією Є.А. Беляневич про можливе вживання термінів «біржовий договір» й «біржова угода» як синонімів [5, с 154].
2. Види біржових угод
У законодавстві України виділяється кілька видів угод, що укладаються на товарній біржі. Так, Закон визначає три основних види таких біржових угод: купівля-продаж, поставка й обмін.У цьому випадку законодавець обмежує види угод, що укладають на товарній біржі, ґрунтуючись на загальних підходах, характерних для класифікації по-забіржових угод. Однак такий розподіл не дозволяє в достатньому ступені відбити специфіку різних видів, біржових угод, що укладаються на товарній біржі. Традиційно в практиці біржової торгівлі класифікація видів біржових угод передбачає виділення таких видів як: спотові, форвардні, ф'ючерсні й опціонні угоди.На це вказує й досвід інших країн (США, Великобританія, Німеччина, Росія, Азербайджан, Вірменія, Білорусія й ін.).
У певній мірі види біржових угод, передбачені Законом, конкретизовані в інших нормативно-правових актах, що регламентують укладання угод на товарній біржі. Так, у пункті 6.2. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, які пов'язані з:
—негайною (від 1 до 39 днів) взаємною передачею прав й
обов'язків відносно до реальної сільськогосподарської
продукції (спотова угода);
336 —------------ .___________________________________________________
Розділ 5. Біржові угоди
—відстроченою (від ЗО до 360 днів) взаємною передачею прав й обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);
—взаємною передачею прав й обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);
—поступкою прав на майбутню передачу придбання прав й обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).
Із цієї норми треба зазначити, що основними критеріями класифікації біржових угод є строк виконання зобов'язань і предмет договору. При цьому, визначаючи чотири основних різновиди біржових угод, Типові правила встановлюють, що зазначений перелік не є вичерпним. Інші види угод можуть бути введені товарною біржею, за умови одержання згоди Міністерства аграрної політики України.
Зазначені визначення форвардний, ф'ючерсний й опціонний договори як різновиду біржових угод деякою мірою відрізняються від понять, закріплених в інших нормативно-правових актах. Так, у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" форвардний, ф'ючерсний й опціонний договори поєднуються загальним поняттям «дери-вативи»,під якими розуміються стандартні документи, які передбачають право й/або зобов'язання придбати або продавати цінні папери, матеріальні й нематеріальні активи на певних умовах у майбутньому. Крім цього цей Закон уводить наступні поняття:
Форвардний контракт— стандартний документ, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладання такого контракту.
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках передбачених законодавством.
737
Біржове право
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передавати (продавати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без узгодження з іншою стороною, у будь-який момент до закінчення терміну дії (ліквідації) контракту продати такий контракт будь-якій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.
Ф'ючерсний контракт— стандартний документ, що засвідчує зобов'язання продати (купити) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках передбачених законодавством.
Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без узгодження умов такого продажу із продавцем контракту.
Опціон— стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) має безумовне й безвідкличне зобов'язання із продажу товарів на умовах укладеного опціонного контакту.
Любий покупець опціону має право відмовитися в будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії щодо неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону.
138
Розділ 5. Біржові угоди
Оиціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.
Таким чином, у законодавстві щодо тих самих видів біржових угод, що укладаються на товарній біржі, застосовуються різні визначення, що приводить до певних протиріч на практиці при укладанні біржових угод, що належать до одного виду. Так, зокрема, визначення ф'ючерсного контракту в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Положенні про вимоги до стандартної (типової) формі дери-вативів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 632.) між собою не погоджені. Якщо в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» ф'ючерсний контракт передбачає фіксацію ціни на момент виконання зобов'язань сторонами контракту, то в Положенні ціна ф'ючерсного контракту повинна фіксуватися на момент укладання зобов'язань сторонами контракту.
Такий підхід законодавця одержав досить критичні оцінки в науковій літературі. У своїх роботах О. Сохацька вказує, що насправді ф'ючерси мають свої специфічні риси, які, на наш погляд, не відбиті в повному обсязі в нормах зазначеного закону. Крім цього варто підкреслити, що увага законодавця фіксується лише на зовнішній формі договору — документі, що недостатньо для розуміння специфіки кожного із зазначених договорів. На наш погляд, такий підхід представляється не зовсім коректним, оскільки приводить до звуження понять різних видів договорів, що укладають на товарній біржі» [12, с 65].
Як видно, вирішенням проблеми могло б стати введення на рівні Закону відповідної класифікації основних видів біржових угод і закріпленням понять спотові, форвардні, ф'ючерсні й опціонні угоди.
При цьому становить інтерес класифікація біржових угод у законодавстві інших країн і у науковій літературі. Так, наприклад, Закон Російської Федерації «Про біржі й біржову торгівлю» у ст. З закріплює наступні види біржових угод, що укладаються на товарній біржі:
J39
Біржове право
а) купівля-продаж реального товару, у тому числі угоди
з негайною передачею або поставкою товару або з передачею
документів, що підтверджують право власності на нього;
б) форвардні угоди — угоди купівлі-продажу товару з
відстроченим строком його поставки;
в) ф'ючерсні угоди — угоди купівлі-продажу стандарт
них контрактів;
г) опціонні угоди — угоди купівлі-продажу прав на май
бутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або
контрактів на поставку товарів.
Як показує порівняльний аналіз, пріоритетним критерієм у цьому випадку є предмет договору й строк виконання. У науковій літературі щодо договорів, що укладаються на товарній біржі, у багатьох випадках також використовується дихотомія, що опирається як на строк виконання угоди так й предмет угоди. Так, B.C. Щербина, відповідно до зазначеного критерію, виділяє два види біржових угод: а) угоди з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові операції»); б) термінові угоди [4, с 333].
О. Дегтярьова й О. Кандинская, займаючи аналогічну позицію, підкреслюють, що в процесі розвитку біржової торгівлі склалися два види біржових операцій: угоди на реальний товар з негайною поставкою й угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому. До перших автори відносять спотові угоди, а до других — форвардні й ф'ючерсні угоди [13, с 76].
О.М. Сохацька вказує на те, що біржові контракти діляться на контракти з реальними активами й зобов'язаннями поставки й правами на ці активи, які називаються похідними інструментами (ф'ючерсами й опціонами). Біржові контракти з реальними активами (товарами, фінансовими інструментами) у свою чергу діляться на дві групи:
1) контракти на купівлю-продаж реальних активів з негайною поставкою, які в закордонній практиці називаються спотові (spot) або касовими (cash);
FrC -_______________________________________________________________________
Розділ 5. Біржові угоди
2) контракти на купівлю-продаж реальних активів з поставкою в строки зазначені в контракті за цінами, погодженим на момент укладання угоди. Ці контракти прийнятий називати форвардними (forward) [12, с. 58].
Розглядаючи види біржових угод, В. Масленников підкреслює, що на біржах укладаються біржові угоди по двох основних категоріях: угоди з наявним товаром і термінові угоди. Автор пропонує класифікувати біржові угоди залежно від мети. Відповідно, спотові угоди мають на меті купівлю реального товару, опціон і ф'ючерси використовуються для хеджу-вання (страхування) і спекуляції. Також автором виділяються арбітражні угоди, які відбуваються з метою одержання прибутку за рахунок різниці в котируваннях на біржах різних країн [14, с 43].
Б.П. Дмитрук виділяє угоди з реальним товаром й угоди із правами на товар. При цьому до угод з реальним товаром, на думку автора, належать угоди з терміновою поставкою реального товару, форвардні угоди (з відстроченим строком поставки), бартерні угоди, угоди з умовою, угоди із кредитом. Крім цього форвардні угоди підрозділяються автором на угоди із заставою й угоди із премією. Відповідно до угод із правами на товар належать ф'ючерсні й опціонні угоди [3, с 87].
В.И. Крамаренко пропонує трохи іншу класифікацію, виділяючи три види біржових угод: угоди на реально існуючий товар; ф'ючерсні угоди (термінові, на строк) на товар, що буде вироблений і поставлений у майбутньому, у передбаченим контрактом терміном за ціною періоду поставки; опціонні угоди. При цьому щодо угод з реальним товаром автор пропонує кілька критеріїв розподілу: по строку поставки (спотові й форвардні); за умовами ознайомлення з товаром (без попереднього огляду, на основі попереднього огляду всієї партії або однієї із частин, по стандартах); по формуванню контрактних цін (на основі фіксації ціни, що зложилася в процесі торгів і з наступною фіксацією ціни); по особливих умовах здійснення (бартерні угоди, угоди з умовою, угоди із заставою) [15, с 45].
------------------------------------- .------------------------------------------------------- /<;/
Біржове право
Узагальнюючи вищевказані точки зору, можна виділити дві основні групи біржових угод: угоди на реальний товар і термінові угоди.
О. Штиллих, указуючи на існуюче розходження між цими групами угод, підкреслює, що найпростіші угоди — це угоди з розрахунком готівкою, касові, або контактні. На товарній біржі їх називають угодами на наявний товар. Між укладанням угоди і її виконанням часто проходить лише мить. От гроші, от товар: така зовнішня ознака. Таким чином, у наявних угодах дається лише короткий проміжок часу. Тому їх можна назвати також угодами дня на противагу угодам на строк. Під угодами на строк розуміються угоди, між укладенням і виконанням яких перебуває значний проміжок часу, так що виконання відбувається в певний пізніший, обумовлений у договорі або встановлений звичаєм строк [2, с 57].
З урахуванням вищевикладеного є необхідним більш докладно розглянути характеристику кожної із зазначених груп біржових угод.
Угоди з реальним товаром (спотові й форвардні угоди).У цей час саме угоди з реальним товаром становлять до 95 % біржового товарообігу України. При цьому домінують спотові угоди. Так, з 8,5 млн. тонн реалізованих в 2004/2005 маркетинговому році зернових й оліїстих культур по експортних і внутрішніх контрактах в Україні 7,1 млн. тонн було реалізовано по спотових угодах й 1,4 по форвардних угодах. По даним Донецького обласного управління статистики за 9 місяців 2004 року біржова торгівля була традиційно представлена спотовими угодами (99,6% обласного біржового товарообігу). На умовах форвардних угод було укладено менше 0,1% [16].У той же час слід зазначити, що на світових товарних біржах угоди з реальним товаром становлять усього 2-4 %.
Дана група біржових угод має внутрішню класифікацію, що може бути представлена у вигляді наступної таблиці.
Розділ 5. Біржові угоди |
Придбання або відчуження товару по угодах з реальним товаром передбачає негайне виконання зобов'язань. Звичайно, негайний строк виконання угод носить досить умовний характер, тому що реально на товарній біржі виконання зобов'язань відбувається протягом строку визначеного біржею. Відповідно до законодавства України, такий строк може становити від 1 до ЗО днів для спотових і від ЗО до 360 днів від дня укладення угоди для форвардних угод. Аналогічний підхід можна відзначити й у практиці роботи закордонних товарних бірж. Так, наприклад, на Санкт-Петербургській біржі касовою вважається угода, при якій строк виконання зобов'язань не перевищує 14 днів. Центральний банк Російської Федерації встановлює ще більш скорочені строки, вказуючи, що виконання касової операції здійснюється сторонами не пізніше другого робочого дня після її укладення.
Конкретні строки встановлюються товарною біржею індивідуально, однак на світових ринках прийняті, як правило,
Біржове право
заздалегідь визначені строки виконання. Так, на товарних біржах США, це 3 робочих дня після біржових торгів, на біржах Великобританії — 7 робочих днів, у Японії до 15 днів. По такій угоді товар може перебувати під час торгів на території біржі, на її складах, на складі продавця й бути готовим до відвантаження. Конкретне місце знаходження товару спричиняються правила торгівлі.
Метою угод з негайним строком поставки, є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу.
Угоди з реальним товаром можна укладати на підставі попереднього огляду (за зовнішнім виглядом, за даними біржової або незалежної експертизи) або без попереднього огляду (за зразками, стандартами).
Оплата товару може здійснюватися як у момент передачі товару, так й в інший строк відповідно до домовленості (передоплата або оплата після одержання товару).
Біржові угоди з реальним товаром уважаються більш надійними щодо термінових угод, оскільки виконання починається з моменту їхнього укладення, що унеможливлює біржову гру на зміні цін.
Термінові угоди (ф'ючерсні й опціонні угоди).У цей час загальна частка ф'ючерсних й опціонних угод у біржовому обігу товарних бірж України залишається вкрай незначною. Так, в 2003 році на товарних біржах Донецької області частка укладених ф'ючерсних угод склала 0,3%, а на умовах опціону — 0,1% від обласного біржового товарообігу. Відповідно за 9 місяців 2004 року така цифра становить усього 0,4% [16]. Аналогічний стан й на інших товарних біржах України.
У той же час у практиці світової біржової торгівлі саме термінові угоди становлять основу біржової торгівлі (98 % біржового товарообігу). Більш того, у ряді країн (США, Великобританія й ін.) законодавчо визначена, що великі виробники й переробники сільськогосподарської продукції зобов'язані
/<?« --------------------------------------------------------------------------------------------- •------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
страхувати (хеджувати) свої цінові ризики по 10-15 товарних позиціях за допомогою ф'ючерсних контрактів.
Сьогодні у світі діє близько 50 найбільш великих товарних бірж, де укладаються термінові угоди. Серед них самим великим ринком є США. На його частку доводиться до 60 % усього світового обороту термінового ринку. У цій країні діє дванадцять бірж, що займаються торгівлею ф'ючерсами й опціонами, у т.ч. п'ять із них розташовані в Нью-Йорку, чотири в Чикаго, по одній в Канзас-Сіті, Мінеанаполісі й Філадельфії. У Великобританії діє три біржі: Лондонська біржа металів, Міжнародна нафтова біржа й Лондонська біржа ф'ючерсів й опціонів. У Німеччині торгівля ф'ючерсами й опціонами здійснюється в основному на Німецькій біржі термінових контрактів. У Японії 95% обороту ф'ючерсів й опціонів припадає на дві біржі — Токійську міжнародну біржу фінансових ф'ючерсів і Токійську фондову біржу.
Як особливості термінових угод можна вказати: момент визначення ціни й строк виконання контракту. Певною особливістю термінових угод є також те, що договір у більшості випадків виконується не реальною поставкою біржового активу, а взаєморозрахунком між сторонами, тобто договір виконується переважно виплатою різниці між договірною ціною й ціною, установленою біржовим котируванням у день виконання зобов'язання. Як підкреслює В. Рясенцев, суть ф'ючерсно-го контракту полягає не в реальній поставці (передачі) названих у ньому товарів, а в одержанні або сплаті різниці в ринкових цінах на момент укладання угоди й виконання контракту. Якщо навіть вихідна (базисна) ціна не була зафіксована, то її легко встановити по біржових котируваннях [17, с 8].
Опціони знаходять місце в різних зобов'язаннях, що носять назву альтернативних, і застосовуються не тільки в біржовій торгівлі, але й у різних сферах бізнесу, у тому числі в банківській практиці, оптовій торгівлі. Але особливе значення опціон придбав саме в біржовій торгівлі товарами й цінними паперами. Суть його полягає в тому, що в договорі одній сто-
ку5 '
Ь5
Біржове право
роні (часто покупцеві) надається право (опціон) зажадати поставки товару по обговореній курсовій ціні:
—у будь-який день після закінчення певного періоду (опціон американський);
—у строк виконання договору (опціон європейський);
—або в ці строки заявити про відмову від свого права, зі звільненням від відшкодування збитків іншій стороні, але зі сплатою їй установленої винагороди (премії).
Залежно від того, яка форма виконання обирається сторонами, у науковій літературі пропонується наступна класифікація термінових угод:
розрахункові термінові угоди — угоди, виконання яких здійснюється винятково шляхом взаєморозрахунків між контрагентами. За такими угодами сторона договору зобов'язується виплатити різницю між договірною ціною й котирувальною біржовою ціною, сформованою на момент виконання договору;
поставні термінові угоди — угоди, виконання яких здійснюється шляхом реальної поставки біржового активу через певний строк, установлений біржею, за ціною обумовленої в момент укладання договору. Коло предметів такої угоди вужче, ніж угоди на різницю;
комбіновані термінові угоди — це сполучення двох попередніх термінових угод. У практиці біржової торгівлі допускається можливість укладання розрахункового ф'ючерсного контракту, по якому сторона може змінити умови поставки й перетворити розрахунковий ф'ючерсний контракт у поставний і навпаки — змінити поставний ф'ючерсний контракт на розрахунковий. Комбінована група термінових угод сполучає в собі елементи касових і термінових угод.
Крім традиційно розподілу біржових угод на дві зазначені групи (угоди з реальним товаром і термінові угоди) у науковій літературі пропонуються й інші критерії класифікації біржових угод. Так, з огляду на те, що при укладенні біржових угод на товарній біржі постійно має місце ризик, Е. Дудорова
146 ---------------------------------------------------------------------------------------------
Роздіч 5. Біржові угоди
пропонує розподіл біржових договорів на мінові й ризикові (алеаторні).
Алеаторними є ризикові договори, які містять у собі певні умови, через які на момент укладання сторони не можуть точно визначити вигоду й збитки у випадку виконання ними угоди. Специфіка алеаторних біржових угод полягає в тому, що залежно від настання або не настання встановленої обставини виграє одна сторона, а програє інша. Вся справа в тому, яка зі сторін виявиться в тій або іншій позиції. По своїй конструкції алеаторні договори це різновид умовних угод, коли виникнення прав й обов'язків поставлено тут у залежність від обставин, щодо якого невідомо — чи наступить воно. Тому такі договори традиційно зв'язують із тими угодами, кінцевий результат яких залежить від цінових коливань (форвардні, ф'ючерсні й опціонні угоди). У теж час, як вказує автор, під час укладання спотових біржових угод сторони можуть зрівняти цінність того, що відчужується, із цінністю того, що здобувається, і тому визначиться вигідна угода для них чи ні. Тому спотові біржові угоди необхідно визнати міновими [18, с 8].
Таким чином, у практиці біржової торгівлі, а також у різних нормативно-правових актах національного законодавства й законодавства інших країн проводиться класифікація біржових угод на певні види, кожний з яких має свої особливості (предмет, строк виконання, момент визначення ціни й т.д.). Це об'єктивно викликає необхідність закріплення на рівні Закону таких видів біржових угод як спотові, форвардні, ф'ючерсні й опціонні угоди [19, с 63].
3. Укладання біржових угод
Висновок господарського договору — це зустрічні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо визначення умов договору, які відповідають їхнім реальним намірам й еко-
Lt;/7
10*
Біржове право
номічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (додання цим умовам певної форми).
До укладання договорів на біржах застосовуються загальні правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж (ст. 185 ГК України). Аналіз ст. З Закону й ст. 281 ГК України показує, що визначення порядку укладання біржових угод на товарних біржах віднесений до компетенції органів управління біржі. При цьому основна роль у регулюванні укладання біржових угод на товарних біржах відведена такому нормативно-правовому акту як Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.
Укладання біржових угод на товарній біржі припускає дотримання певного порядку, що має свої особливості й складається з певних стадій.
Оскільки біпжова ^тода є загальним юридичним актом двох або декількох осіб, узгодження ними умов договору проходить дві стадії: пропозиція однієї сторони укласти договір (оферта);прийняття пропозиції другою стороною (акцепт).Відповідно сторона, що зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, що прийняло неї, — акцептантом.
Механізм вираження біржової оферти й акцепт оферти підкоряється твердим стандартам ділових звичаїв, визначається переважно особливостями біржового товару й передбачає дотримання формалізованої процедури, що має особливості, обумовлені тим, що процес укладання біржових угод на товарній біржі відбувається в умовах конкуренції продавців і покупців [5, с. 168]. Зазначена специфіка вимагає встановлення особливих вимог щодо порядку й способів вираження оферти й акцепту при укладанні біржової угоди.
Перша стадія— вираження оферти. На товарних біржах України пропозицією до укладання договору (оферти) є оголошення ведучим біржових торгів (маклером) заявки члена товарної біржі на продаж або куплю товарів.
/48
Розділ 5. Біржові угоди
Оферта повинна містити всі істотні умови договору й виражати намір особи вважати себе зобов'язаною у випадку прийняття оферти (ст. 641 ГК України). При укладанні біржової угоди на товарній біржі до оферті пред'являються досить строгі вимоги, встановлені як на рівні законодавства, так й у локальних нормативних актах товарних бірж.
Перша вимога - достатня визначеність оферти.Ця вимога припускає, що будь-який учасник біржової торгівлі здатний зробити правильний висновок про волю оферента. Це особливо важливо для біржової торгівлі, коли моменти акцепту й оферти гранично зближаються. Будь-яка невизначеність, що стосується різних елементів майбутньої біржової угоди, викликає можливість різного розуміння змісту оферти, що може викликати втрату офертою свого призначення.
Друга вимоганалежить до спрямованості офертивона повинна виражати намір особи, що виступає із пропозицією, уважати себе такою, яка уклала договір на умовах зазначених у договорі з адресатом, у випадку, якщо останній прийме пропозицію. Зазначена вимога означає, що оферта повинна бути складена таким чином, щоб дозволить адресатові зробити висновок: для укладання договору досить вираження співпадаючої з офертою волі.
Дана вимога, як і попереднє, дозволяє відмежувати оферту від звичайних переговорів, чинених усно або письмово й наміри, що мають на меті уточнити, контрагента або викликати його для того, щоб він, у свою чергу, виступив з контрпропозицією.
Третя вимога— зміст оферти.Законодавство визначає, що оферта включає всі істотні умови договору (ст. 641 ГК України). Тому заявка члена товарної біржі, що має значення оферти, повинна містити всі істотні умови біржової угоди. У цьому контексті важливе значення має високий ступінь формалізації процесу торгівлі на товарної біржі, тому що практично всі умови біржових контрактів стандартизовані й тому торгівля ведеться фактично по двох змінних умовах, що ста-
Біржове право
виться до істотного: ціні й строкам поставки. Після того, як адресат прийме пропозицію, не запропонувавши зі своєї сторони ніяких змін або доповнень, оферент не може змінювати набір умов, що втримуються в оферті (ст. 642 ГК України),
Четверта вимога — адресність оферти.Зміст адресності оферти при укладенні біржової угоди на товарній біржі полягає в тому, що ця пропозиція адресована конкретним особам — членам товарної біржі й брокерам, що є учасниками біржової торгівлі й знаходяться в операційному (торгівельному) залі біржі під час проведення біржових торгів. При цьому, перший хто з учасників біржорої торгівлі відгукнеться на оферту, акцептує її й тим самим знімає пропозицію. Таким чином, можна зробити висновок про однократність оферти при укладенні біржового договору, і поглинанні її укладеним договором.
Разом з тим варто звернути увагу, що при укладенні біржової угоди має місце множинність адресатів оферти, що носить характер певної множинності. Це обумовлено тим, що процедура біржової торговки на товарних біржах припускає обмеження кола суб'єктів приймаючу участь у біржових торгах і біржових угодах мають, що право укладати, (члени товарної біржі й брокери, зареєстровані на біржі). Цим багато в чому обумовлений і специфічний механізм вираження оферти, тобто коли оферта виражається за допомогою голосу й професійних жестів і звернена до певного кола учасників біржової торгівлі, що перебувають у біржовому залі.
З урахуванням вищевикладеного можна зробити висновок, що пропозиція на укладення біржової угоди на товарній біржі може бути визнане офертою тільки за умови відповідності всім вищевказаним вимогам.
Друга стадія- прийняття пропозиції другою стороною
— акцепт. Коли ведучий торгів повідомляє оферту продавця
або покупця, учасники торгів підтверджують свою готовність
до укладання договору, шляхом підняття реєстраційного но
мера, що можна розглядати як відповідь про прийняття пропо
зиції - акцепт. У кожному разі відповідь особи, якій адресова
но ---------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
на пропозиція про укладання договору, про її прийняття, повинна бути повною й безумовною(ст. 642 ГК України).
Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж вУкраїні передбачають, що після оголошення оферти учасники торгів мають право, за допомогою голосу й професійних жестів, протягом певного часу, домовлятися про умови угоди. Такий підхід ураховує досвід біржової торгівлі в інших країнах і дозволяє виробити найбільш оптимальні умови договору, які відповідають реальним намірам й економічним інтересам осіб. Однак варто мати на увазі, що нерідко, погоджуючись у принципі укласти договір, друга сторона (акцептант) висуває свої умови. Тому в цьому випадку сторони міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферент — акцептантом (ст. 646 ГК України). При цьому на нову пропозицію необхідна згода колишнього оферента.
Звичайною практикою на товарних біржах інших країн є вираження оферти й акцепту при укладенні біржової угоди за допомогою конклюдентних дій, тобто коли має місце звичайне за даних обставин поводження особи, з якого ясно треба його намір (бажання) здійснити операцію на заздалегідь відомих умовах. Як указує М.И. Брагінський, конклюдентні дії використовуються в практиці біржовій торгівлі при укладенні угод, щодо яких законодавством допускається можливість усної форми. Як приклад автор посилається на правила ф'ючерс-ної торгівлі на Московській товарній біржі. У розділі присвяченому технології відповідних угод передбачено, що на початку брокер оголошує заявку вигуком по формулі «продам (куплю) — число контрактів — ціна». Брокер, що погоджується із пропозицією, підтверджує цю свою згоду голосним вигуком «куплю (продам) — число контрактів — ціна), одночасно вказуючи жестом на свого контрагента. При цьому договір ува-жається зробленим, якщо обидва брокера підняли руки й вимовили відповідні слова [20, с 344J.
Таким чином, конклюдентні дії в сполученні з елементами усної угоди в процесі біржової торгівлі становлять
Біржове право
невід'ємну частину волевиявлень, що виражаються у вигляді оферти або підтверджують власний акцент і його одержання оферентом. З огляду на, що оферта й акцепт виражаються особами, що безпосередньо перебувають у біржовому залі, часовий проміжок для відповіді практично відсутній, тобто біржові угоди укладаються в лічені хвилини або навіть секунду. У цьому укладається унікальність процедури укладення біржових угод, що напрацьовувалася протягом сторіч.
Разом з тим біржові угоди за допомогою конклюдентних дій можуть укладатися (відбуватися) лише у випадках, якщо це не суперечить їхній сутності й законом не встановлений інший спосіб вираження волі стосовно до даних угод. За загальним правилом зазначений спосіб укладення договорів можливий у випадках, коли закон допускає як усну, так і просту письмову форму, з обліком того, що при обов'язковій письмовій формі письмової неодмінно повинна бути й оферта.
Досягнення усної згоди по всіх істотних умовах договору фіксується ведучим торгів у порядку, установленому правилами біржової торгівлі конкретної біржі. Одночасно сторони, або їхні представники, підписують тікети, де відзначаються дані торгів, позиції бюлетеня: кількість, ціна, реєстраційний номер брокера.
Певні особливості має укладення біржової угоди з використанням електронних торгівельних систем (ETC). До моменту укладення угоди сторона, що подала заявку, може змінити умови оферти, але зміні підлягає тільки обсяг і ціна угоди. Решта умов стандартизовані й обговоренню не підлягають. Такі зміни можливі до моменту реєстрації заявки в реєстрі зроблених угод, тому що з моменту реєстрації угод оферта ставати безвідкличною.
Особливість прийняття пропозиції (акцепт) при використанні ETC полягає в тому, що по всіх біржових угодах другою стороною виступає кліринговий центр товарної біржі, що діє на підставі договору з кожним з учасників біржової торгівлі. Кліринговий центр за допомогою ETC одночасно акцептує оферти-заявки двох учасників торгів, не створюючи
i?z ---------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
при цьому двох самостійних договорів. У результаті акцепту обох оферт виникає тільки один контракт, тому що в одній за-явці-оферті пропонується купити біржовий товар, а в другий — продати. У результаті одночасного акцепту кліринговим центром обох оферт виходить єдиний договір, єдине волевиявлення двох учасників торгів [21, с 36].
Аналіз практики укладення біржових угод з використанням ETC дозволяє затверджувати, що для таких відносин характерні наступні риси:
—по-перше, укладення угод здійснюється особами фізично відсутніми в торгівельному залі біржі;
—по-друге, кожний із продавців і покупців, направляючи заявки, виступають із пропозицією про укладання договору, тобто в ролі оферента;
—по-третє, заявка розглядається як оферта й має стандартну форму, затверджену біржею (єдиною змінною величиною є ціна й кількість товару);
—по-четверте, акцепт відбувається кліринговим центром відповідно до алгоритму ціна/час;
—по-п'яте, біржова угода вважається укладеною з моменту внесення запису до реєстру угод;
—по-шосте, всі зареєстровані біржею в торгівельній системі біржові угоди мають юридичну чинність і не вимагають із боку учасника торгів підписання додаткових документів;
—по-сьоме, укладення біржової угоди фіксується на матеріальному носії — твердому комп'ютерному диску, сервері й ін.
Зазначені особливості вираження оферти й акцепту при укладенні біржових угод з використанням ETC варто враховувати при розробці Правил біржової торгівлі.
Біржова угода вважається укладеною, якщо між сторонами в передбаченому законом порядку й формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом або необхідні для договорів даного ви-
153
Біржове право
ду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до загальних положень ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення зміна або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, які приймаються ними як обов'язкові умови відповідно до законодавства. У відповідності зі ст. 180 ГК України, що визначає істотні умови господарського договору, сторони зобов'язані в кожному разі погодити предмет, ціну й термін дії договору, тому становить інтерес розгляд таких істотних умов щодо біржової угоди.
Предмет біржової угоди.Умови про предмет біржової угоди повинні включати найменування (номенклатуру, асортименти) і кількість продукції, а також вимоги до їхньої якості. Виходячи із загальних положень законодавства, що регулює біржові угоди, а також практики біржової торгівлі можна дати наступне визначення біржового товару як предмета договору: це не вилучений з обороту товар певного роду і якості (у тому числі стандартний контракт), допущений у встановленому порядку біржею до біржової торгівлі.
Біржовий товар повинен бути масовим у вживанні й випускатися в досить великому обсязі значним числом виробників, що забезпечує високий попит та пропозицію, необхідні для встановлення ціни. Крім цього товар, що є предметом біржової угоди, повинен відповідати встановленим стандартам якості, певним умовам зберігання, транспортування. Це необхідно для того, щоб його можна було продавати без попереднього огляду, по зразках або технічних описах.
Найбільші обсяги продажів на українських товарних біржах у цей час становить сільськогосподарська продукція й продукти переробки (зерно, соняшник, борошно, крупи й т.д.). Згідно зі статистичними даними за станом на 17 грудня 2003 року в Україні, через біржовий ринок по внутрішніх й експортних угодах реалізовано 3,4 млн. тонн зернових й олійних
/5? -----------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
культур із урожаю 2003 року, у тому числі по спотовим угодам 2,4 млн. тонн і форвардних угод на 950,1 тис. тонн. При цьому для подальшого експорту зернових й олійних культур на біржовому ринку укладені угоди купівлі-продажу в обсязі 2,9 млн. тонн, з яких 2,01 млн. тонн по спотовим угодах й 937,3 тис. тонн по форвардних угодах. Співвідношення обсягів торгівлі зерновими й масляними культурами на біржовому
Зернові й масляні культури | Усього (тонн) | По внутрішніх угодах (тонн) | По експортних контрактах (тонн) |
Зернові культури | 140738,9 | 6980510,1 | |
Зернобобові культури | 10283,9 | 156314,1 | |
Зернофуражні культури | |||
Масляні культури |
ринку України в 2004/2005 маркетинговому році представлено в наступній таблиці:
Однак далеко не завжди біржовий товар на товарних біржах України відповідає загальним вимогам, що є у світовій практиці (нерухомість, транспорт й інші товари, обумовлені індивідуальними ознаками). З урахуванням цього постає інтерес до закордонного досвіду. Товари, які допущені до обороту на міжнародних товарних біржах, об'єднані в групи, які охоплюють більше 70 найменувань товарних асортиментів на біржах реального товару й 148 на ф'ючерсних біржах. Сільськогосподарська продукція є основним біржовим товаром у США й у Японії, хоча в останні роки зріс інтерес до енергоносіїв і дорогоцінних металів. На біржах Великобританії високо цінуються енергоносії й кольорові метали.
Фактично в цей час номенклатура об'єктів біржової торгівлі в закордонних країнах включає дві групи: товари й «нетоварні» цінності.
Amp;f
Біржове право
У групі товарівтрадиційно виділяють дві підгрупи. До першої підгрупи належать продукція сільського господарства: зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь, жито, овес), масло-насіння й продукти їхньої переробки (шроти й масла), продукція тваринництва (худоба й м'ясні продукти), текстильна сировина (бавовна, шовк, вовна, пряжа), харчосмакові товари (цукор, кава, какао-боби), пиломатеріали, натуральний каучук, картопля. У світовій біржовій торгівлі операції із сільськогосподарською продукцією й оцінюються в 1,7 — 1,8 трлн. доларів США. У той же час за деяким даними кількість біржових товарів цієї групи скорочується. До другої підгрупи належать промислова сировина й напівфабрикати. Це, насамперед, енергоносії (нафта, бензин, дизельне паливо, мазут), кольорові метали й дорогоцінні метали (алюміній, мідь, нікель, цинк, свинець, олово, золото, срібло, платина, паладій).
Група нетоварних цінностейтакож може бути розділена на дві підгрупи: валюта й фінансові інструменти (процентні ставки, індекси акцій).
Становить інтерес класифікація Комісії по товарній ф'ючерсній торгівлі США (Commondity Futures Treding Commission, CFTC). У своїх річних звітах Комісія наводить статистику по всіх ф'ючерсних й опціонних ринках США з розбивкою по наступних групах:
1) зернові;
2) маслонасіння й продукти їхньої переробки;
3) жива худоба й м'ясні продукти;
4) інші сільськогосподарські продукти;
5) енергоносії й лісоматеріали;
6) кольорові й дорогоцінні метали;
7) фінансові інструменти;
8) валюти.
Варто підкреслити, що до кінця 70-х років минулого сторіччя на світових товарних біржах провідну роль відігравали товарні ф'ючерси. Сьогодні можна говорити, про те, що на
756
Роздьі 5. Біржові угоди
перший план ф'ючерсної торгівлі вийшли валютно-фінансові інструменти.
З урахуванням досвіду інших країн доцільно в законодавстві України визначити види біржового товару, визначивши на рівні Закону основні вимоги, які пред'являються до біржового товару, виключити зі сфери біржового товарообігу, такі як нерухомість і транспорт.
Кількість. Розглядаючи кількісні характеристики предмета біржової угоди, варто вказати наступне. На товарній біржі реальний товар пропонується в строго обговорених обсягах. Кількісна стандартизація виражається в біржових одиницях — лотах, які відповідають певній мірі ваги в певній упаковці або формуються за обсягом місткості транспортних засобів. Біржові одиниці встановлюються по всіх асортиментах товарів, які допускаються до біржової торгівлі.
У практичній діяльності товарних бірж України в основному дотримуються класичні вимоги по біржових одиницях, що визначає кількісну стандартизацію. Так, наприклад, 1 лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 тонн насипом, для масла соняшникового вмовляється 1 лот, що має обсяг 8-12 тонн під час перевезення автоцистерною або 60 тонн залізничною цистерною. Однак в умовах формування біржового ринку України досить часто учасники біржових угод відходять від класичних вимог щодо біржової одиниці (лот ділиться на кілька частин або взагалі обсяг не відповідає вимогам лота). Крім цього на торги виставляється товар, що не підлягає якій-не-будь біржової стандартизації (нерухомість, транспорт і т.д.) Це вимагає більш детальної регламентації умов біржових договорів, що визначають кількісні показники предмета договору.
З урахуванням цього становить інтерес досвід біржової торгівлі в інших країнах. Так, лот у зерновій торгівлі США становить 5000 бушелів, у торгівлі металами на Лондонській біржі металів 1 лот — це 25 тонн, для олова лот установлений у розмірі 5 тонн, для пиломатеріалів 150 000 бордсових футів, для дизельного палива - 42000 галонів.
IS?
Біржове право
Така практика дозволяє зробити висновок, що ні продавець, ні покупець як сторони біржового договору не встановлюють довільно обсяг товарної партії, а співвідносять його з біржовою одиницею. Це необхідно враховувати в біржовій практиці товарних бірж України при регулюванні укладання біржових угод.
Якість.Вимоги щодо якості предмета біржового договору визначаються, насамперед, у нормах обов'язкових для сторін нормативних документів, які мають загальний й обов'язковий характер (стандарти, норми, правила, технічні умови). Крім цього варто взяти до уваги загальні норми законодавства (ст. 673; ст. 674 ГК України й ін.).
Згідно ст. З Закону товарна біржа має право розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти. Тому визначення вимог щодо якості біржового товару може здійснюватися на рівні Правил біржової торгівлі. У випадку відсутності відповідних положень у Правилах біржової торгівлі, сторони можуть визначати вимоги по якості в договірному порядку, з дотриманням вимог законодавства й умов, які забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
На практиці по кожному з товарів, які пропонуються до торгівлі встановлюється базисний сорт як одиниця міри, що максимально характеризує його властивості. Якісна стандартизація предмета договору має на меті забезпечення умов для торгівлі товарами за описом їхніх властивостей або за зразками. За базисний сорт приймається найбільш типовий вид продукції даного ринку, відповідно до якого здійснюється якісна градація інших товарів у даній групі. Обов'язковою умовою якісної стандартизації біржового товару є взаємозамінність продукції в товарній групі або підгрупі. Саме завдяки такій стандартизації товарна біржа усереднює якісні характеристики товару, ліквідуючи при його виході на ринок індивідуальні ознаки.
У той же час, як показує практика, при виході біржових товарів України на світовий ринок виникають проблеми
158-------------------------------------------------------------------------- .-----------------------
Розділ 5. Біржові угоди
відповідності вітчизняного біржового стандарту із прийнятими у світовій торгівлі. У значній мірі саме цей фактор спричинює малі обсяги продажу реалізації товарів України на міжнародних біржах. Тому відпрацьовування оптимального по всіх параметрах біржового стандарту вимагає особливих підходів при його формуванні й закріпленні в нормах права.
Ціна.Розглядаючи ціну як істотну умову біржового договору, слід зазначити, що про необхідність виконання загальних вимог, установлених розділом 21 ГК України. Насамперед, варто мати на увазі, що ціна вказується в договорі в гривнях, а в зовнішньоекономічних договорах ціна може визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (ст. 189 ГК України).
У практиці біржової торгівлі існує певна класифікація цін залежно від якості товару, місця поставки, стадії переробки й ін. На біржі використовують такі поняття як ціна продавця, ціпа покупця, ціна біржових угод, котирувальні ціни. Відповідно ціною біржової угоди є остання з тих, які минулого названі продавцем (покупцем) і зафіксована біржовим маклером. В умовах ф'ючерсного ринку мова йде про майбутню поставку товару в певний термін і відповідно визначається ф'ючерсна ціна.Відповідно ф'ючерсна ціна являє собою поточну точку зору ринку на те, скільки буде коштувати товар певної якості з певними умовами поставки в який-не-будь момент у майбутньому. У цих умовах ціна ф'ючерсної угоди абстрагується від товару й ставати самостійним предметом торгу.
За допомогою регулятивного котування цін біржею виявляється біржова ціна, або усереднена якісна норма, на яку не має вплив випадкові відхилення в тенденції руху цін за тривалий період часу. Способи котирування біржових цін визначаються традиціями й фізичними особливостями товару.
Законодавство передбачає можливість обмеження мінімальних і максимальних коливань біржових цін. Мінімальний розмір ціни визначає біржа (він називається тиком). Продавці й покупці називають ціну кратною до тику.
---------------------------------------------------------------------------------------------- /5?
Біржове право
Варто підкреслити, що ціна — це умова стандартного біржового контракту, що може бути змінена за згодою сторін.
Відповідно ст. З Закону передбачено право товарної біржі припиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більш ніж на певний біржовим комітетом розмір. При цьому Закон прямо забороняє будь-які погоджені діїучасників біржової торгівлі, які мають на меті або можуть спричинити зміну або фіксацію поточних біржових цін.
Практика, що склалася при ціноутворенні при укладенні біржових угод на товарних біржах в Україні, багато в чому відображає досвід у закордонних країнах. Так, наприклад, зернові котируються на біржах США в центах, десятих і сотих частин центів за бушель, на біржах Великобританії в доларах США або євро за метричну тонну. Золото, платина — у доларах і сотих частинах долара США за троїцькую унцію; метали, м'ясо, кава в центах або сотих цента за англійський фунт.
Ціна угоди на реальний товар може бути:
—поточного біржового дня — зафіксована в момент укладання угоди, вона або оголошена, або встановлюється при аукціоні;
—заздалегідь заданою;
—лімітною — обговорена межа коливань (від — до);
—установленою на певну дату (час);
—довідково-зафіксованою на момент відкриття або закриття біржі.
На закордонних біржах установлені правила відносно ціни товару: ціна пропозиції не може перевищувати ціну попиту більш ніж на встановлену біржею величину. Наприклад, на Лондонській біржі металів таке перевищення встановлене по міді — 0,5 — 1,0; по свинці — 1,0 — 2,0; по цинку — 0,25 — 0,5 фунта стерлінгів. У США встановлені максимальні денні коливання цін, які можуть бути основою для призупинення торгівлі. Вони встановлені для того, щоб перешкоджати
гсо--------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
ажіотажу, паніці, зробити процес розрахунків більш впорядкованим, попередити банкрутство.
Термін дії.За загальним правилом терміном дії господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на основі даного договору. Для активізації обороту й залучення максимальної кількості учасників біржі торгівлю концентрують так, щоб товар доставлявся тільки в певні місяці. Місяці поставок називають позиціями,у які дозволяється укладення угод і поставка. Важливою характеристикою біржового контракту є строк його дії, тобто період від початку торгівлі на певний місяць до закінчення торгівлі за цим контрактом. Цей параметр називають глибиною контракту. Типові Правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією визначають наступні строки виконання контрактів: для спотових — від 1 до ЗО днів, для форвардних — від ЗО до 360 днів.
Окрім вищевказаних істотних умов біржового договору окремі нормативно-правові акти можуть передбачати спеціальні вимогищодо включення в зміст договору додаткової умови при торгівлі певним видом продукції. Так, наприклад, згідно п. 10.1 Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією біржовий контракт повинен включати положення відносно правий, обов'язків і відповідальності по митному оформленню експорту продукції, які не суперечать укладенному біржовим посередником — членом біржі — договору на брокерське обслуговування продавця цієї продукції. Відзначені положення можуть викладатися окремим протоколом як доповнення до контракту.
Як свідчить аналіз практики, крім зазначеної групи умов, що є обов'язковими в чинність вказівки закону, існує ряд умов, які включаються в зміст біржового договору на підставі угоди сторін. Перелік таких умов визначаються Правилами біржової торгівлі, затверджуваними товарною біржею!
-------------------------------------------------------------- гіг
н8'
Біржове право
До них, як правило, належать: умови поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін і порядок розгляду споровши. Згідно ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
—вільного волевиявлення,коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству;
—зразкового договору,рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право по взаємній згоді змінювати окремі умови, передбачені зразковим договором або доповнювати його зміст;
—типового договору,затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Кожне із зазначених підстав визначає різний ступінь волі сторін у визначенні його змісту. При цьому варто враховувати положення ст. 185 ГК України, що передбачає, що до укладення господарських договорів на біржах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільноговолевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність бірж. У той же час Закон, визначаючи права товарної біржі, указує на можливість затвердження біржею типових договорів.Аналогічне право передбачає й ГК України (ст. 280). Це у свою чергу є підставою для обґрунтованого застосування при укладенні біржових угод, як правил вільного волевиявлення, так і типового контракту, розробленого й затвердженого товарною біржею.
Аналіз біржового законодавства інших країн показує, що затвердження типового біржового контракту проводиться державним органом. Так, зокрема, у США затвердження типових ф'ючерсних контрактів здійснюється Державною
?6z -----------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 5. Біржові угоди
комісією з ф'ючерсної торгівлі товарами на підставі Закону «Про товарні біржі » і Закону «Про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами». Перше ніж буде схвалений для угоди новий контракт, комісія повинна визначити чи відповідає він інтересам суспільства. Проводячи таку оцінку, Комісія оцінює контракти з комерційної точки зору для ціноутворення й хед-жування, для того, щоб вони служили економічним інтересам. Біржі зобов'язані представляти всі пропоновані для введення умови контрактів на затвердження Комісії, що має право вимагати внести виправлення в пропонований варіант. Такий досвід може бути використаний й у національному біржовому законодавстві.
/69
Біржове право
днів. Строк виконання зобов'язання може бути визначений датою або закінченням відповідного періоду часу.
При виконанні ф'ючерсних біржових договорів товар дозволяється поставляти в певні місяці, які називають позиціями. Характерно, що час поставки обирає продавець у межах установленого біржею періоду поставки. Так, наприклад, повідомлення про поставку (нотіс) виставляються на Чиказькій товарній біржі в останній торгівельний день перед початком місяця поставки. На інших біржах установлені свої правила. Після виставляння нотіса продавцем й одержання його покупцем реальна поставка виконується за один — два дні. При простроченні боржника кредитор має право або вимагати виконання зобов'язання в натурі, або відмовитися від прийняття виконання.
Особливої уваги заслуговує вимога про належний спосіб виконання.Спосю виконання зоиов язання по оіржових угодах перебуває в прямій залежності від предмета виконання. Якщо предмет зобов'язання по біржовій угоді являє собою реальний товар, виконання не може бути проведене інакше, як шляхом передачі цього товару боржником кредиторові. Спотові й форвардні угоди, укладені на товарній біржі, припускають, насамперед, поставку реального товару. У теж час, як було зазначено раніше, виконання ф'ючерсних угод відбувається, як правило, шляхом виплати різниці в ціні й тільки в деяких випадках відбувається поставка реального товару. Цей спосіб виконання привів до появи клірингової системи розрахунків по угодах. Ще на початку XIX століття О. Штиллих, розглядаючи діяльність російських бірж, відзначає, що в товарній торгівлі є такий спосіб розрахунків через так називані ліквідаційні каси. Вони служать не тільки для взаємних розрахунків своїх членів, але за відомий внесок приймають на себе виконання договорів про поставку. Походженням своїм вони зобов'язані бажанню великих торговців мати завжди надійних контрагентів, щоб не мати необхідності наперед з'ясовувати для кожного разу їхню кредитоспроможність і ризикувати протягом тривалого часу,
J7C
Роздиі 5. Біржові угоди
на яке поширюються біржові угоди на строк, якщо обставини контрагента тим часом погіршаться. Член ліквідаційної каси зовсім не знає свого партнера. Каса приймає на себе ліквідацію. Як підкреслює автор, «коли я знаю, що каса має свій регламент, стягує таке-те внесок і надає мені можливість укладати угоди без ризику, не з'ясовуючи солідності кожної даної фірми, то в цьому є щось досить приємне, хоча б з ним сполучене було значне обтяження справи (витрати)» [2, с 54].
Кліринг у широкому його розумінні — це процес розрахунків між сторонами, побудований на взаємозаліку зустрічних вимог і зобов'язань. Поняття «клірингу» зустрічається в декількох законах України. Так, відповідно до Закону України «Про платіжні системи й переказ грошей в Україні», кліринг розглядається як механізм, що включає збір, сортування, проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також вирахування по кожному з них сумарного сальдо за певний період часу між загальними обсягами вимог і зобов'язань.
У Законі України «Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», кліринг — це одержання, звірення й поточне відновлення інформації, підготовка бухгалтерських й облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, які передбачають взаємо-залік, забезпечення й гарантування розрахунків по угодах щодо цінних паперів.
Важливим моментом для виконання біржових угод є те, що по законодавству багатьох країн, у діяльності клірингових центрів використовується принцип субституції.Це означає, що кліринговий центр приймає на себе зобов'язання учасників клірингу й здобуває за них права вимоги. У результаті клірингова організація стає контрагентом учасників клірингу по укладених угодах, тобто покупцем для кожного продавця й продавцем для кожного покупця. Вони виступають третьою стороною по всіх ф'ючерсних контрактах й угодам, будучи покуп-
Біржове право
ідем для кожного продавця із числа членів клірингової палати, і продавцем для кожного покупця. Продавці й покупці не мають один перед іншим фінансових зобов'язань, а відповідають перед розрахунковою палатою через свої фірми, що є її членами [23, с 321].
Клірингова (розрахункова) палата немов би перериває прямий зв'язок між продавцем і покупцем, у результаті чого кожний залишається вільним і не залежним друг від друга при купівлі та продажу. У результаті один продавець (покупець) може бути замінений іншим, що уклали угоду на біржі й мають контакти тільки з розрахунковою палатою. Така заміна відбувається без якого-небудь спеціального дозволу первісного партнера по угоді. Але важливіше всього те, що істотно зростають фінансові гарантії виконання контрактів, тому що будучи учасником кожної торгівельної угоди, розрахункова палата несе відповідальність як гарант цих угод.
Таким чином, можна виділити кілька важливих характеристик клірингу:
—це діяльність з визначення взаємних зобов'язань, що передбачають взаємозалік між загальними обсягами вимог і зобов'язань;
—він припускає такі дії як одержання, сортування, звірення й відновлення інформації, підготовка облікових і бухгалтерських документів необхідних для виконання угоди;
—його метою є забезпечення й гарантування розрахунків по угодах.
Як правило, відносини, що виникають при кліринговому обслуговуванні виконання біржових угод, вимагають спеціальної правової регламентації. До таких нормативних актів можна віднести Положення про розрахунково-клірингову діяльність, затверджене Державною комісією з коштовних паперів і фондового ринку № 11-а від 27 січня 1998 року; постановою Кабінету Міністрів України й Національного Банку
17Z
Розділ 5. Біржові угоди
України «Про порядок клірингових розрахунків» № 207 від 02 квітня 1994 р. й ін.
Разом з тим аналіз практики товарних бірж в Україні дозволяє зробити висновок, що становлення клірингу як системи розрахунків учасників біржової торгівлі, за всі роки реформ практично не відбулося. Показовим фактом є практично повна відсутність клірингового обслуговування на товарних біржах України. Причиною сформованого положення є також ряд факторів, які носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. До таких факторів можна віднести: відсутність достатньої правової бази, що регулює відносини, що виникають між товарною біржею, розрахунковою палатою й сторонами угоди при здійсненні клірингу; відсутність цілісної системи клірингу, що передбачає взаємодію різних клірингових установ й організацій; недостатня державна підтримка клірингу.
У той же час на відміну від біржового законодавства України законодавство країн СНД й Європи містить норми, що прямо передбачають обов'язковість клірингового обслуговування виконання біржових угод на товарних біржах. Так, наприклад Закон РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» у ст. 28 закріплює положення, відповідно до яких біржа з метою забезпечення виконання чинених на ній форвардних, ф'ючерс-них й опціонних угод зобов'язана організувати розрахункове обслуговування шляхом створення розрахункових установ (клірингових центрів), створюваних у встановленому порядку або шляхом укладання договору з банком або кредитною установою про організації розрахункового (клірингового) обслуговування. Аналогічні положення щодо клірингового обслуговування виконання біржових угод містять: Закон Республіки Молдова «Про товарні біржі», Указ Президента Республіки Казахстан «Про товарні біржі», Закон Азербайджанської республіки «Про товарну біржу» й ін.
У сучасних умовах біржової торгівлі наявність або відсутність механізму клірингового обслуговування є основною відмінною ознакою товарної біржі від інформаційно-
173
Біржове право
торгівельних систем. Завжди, будучи юридично стороною по біржових угодах, клірингова палата як уніфікована сторона відповідає всім своїм майном за їхнє виконання, а інфор-маційно-торгівельні системи лише надають послуги з передачі інформації про попит та пропозицію на ринку й допомагають своїм клієнтам укладати й підтверджувати угоди, не несучи ніякої відповідальності за їхнє виконання.
Клірингова палата може бути організована як структурний підрозділ, що входить до складу біржі, або як самостійна юридична особа. При організації клірингової палати в структурі біржі управління її повністю контролює біржа. Така палата здійснює клірингові операції в рамках однієї біржі, виступаючи гарантом по кожній біржовій угоді. У законодавстві закордонних країн відзначається різний підхід при виборі статусу клірингового центра. Так, наприклад, законодавство Російської Федерації допускає можливість створення клірингового центра як структурного підрозділу товарної біржі або створення клірингового центра як незалежної організації біржових посередників.
Становить інтерес й іншу закордонну практику. Так, Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна й опціонна біржа (LIFFE) є самою великою європейською біржею, що торгує опціонними й ф'ючерсними контрактами. Розрахунки по контрактах ув'язненим на LIFFE проводяться Лондонською кліринговою палатою (LCH), що належить кліринговим учасникам і біржі. При цьому варто вказати, що у Великобританії вважається, що й біржа й клірингова палата ведуть інвестиційний бізнес й, отже, їхня діяльність повинна бути ліцензована. Відповідно й LIFFE, і LCH мають ліцензії Комісії з коштовних паперів і ф'ючерсів.
Ф'ючерсна біржа Гонконгу — одна із ф'ючерсних бірж, що швидко розвиваються в Азії. Всі учасники, що торгують на біржі, повинні користуються послугами клірингової корпорації (НКСС), що є повністю самостійною філією біржі. Основними завданнями клірингової корпорації Гонконгу є про-
Розділ 5. Біржові угоди
ведення клірингу й гарантія виконання всіх угод, укладених на біржі.
При організації клірингової палати як самостійної юридичної особи вона може утворитися у формі товариства з обмеженою відповідальністю, або у формі акціонерного товариства закритого типу. Свої взаємини з біржею така клірингова палата будує на основі договору, а також особистої унії, що коли ведуть члени біржі є одночасно членами клірингової палати. У той же час, кілька бірж можуть обслуговуватися однією кліринговою організацією, що поєднує в собі клірингові всі клірингові палати цих бірж й є, по суті, цілою корпорацією. Такі корпорації можуть виконувати різні функції. Наприклад, клірингова корпорація, що обслуговує Чиказьку Торгівельну Палату (СВОТ), є безприбутковою організацією, пов'язаної своїм управлінням з біржею. У Лондоні Міжнародним Товарним Кліринговим Центром володіє й управляє група банків, причому дана організація є підприємством, що продає клірингові послуги цілому ряду бірж і має на меті отримання прибутку
Ще одна вимога — оформлення виконання зобов'язання.У процесі виконання зобов'язання по біржовій угоді важливе значення має належне оформлення виконаного. Порушення цієї вимоги створює труднощі в доведенні факту виконання зобов'язання й може спричинити настання негативних наслідків майнового характеру для порушника (призупинення виконання зобов'язання, створення презумпції прострочення й т.п.).
Основні вимоги до оформлення виконання зобов'язання полягають у наступному. Прийнявши виконання зобов'язання по біржовій угоді, предметом якої є біржовий товар, покупець і продавець підписують приймально-здавальний акт. У цьому випадку наявність приймально-здавального акту є доказом того, що продавець передав, а покупець прийняв товар. Даний документ у встановлених випадках є підставою для перерахування коштів на рахунок продавця з рахунку біржі.
---------------------------------------------------------------------------- —-------------- 17?
Біржове право
У деяких випадках роль такого документа може грати спеціальний документ, що підтверджує виконання зобов'язання, форма, реквізити й інші дані якого встановлюються спеціальними нормативними актами про відповідні види договорів. У практиці біржової торгівлі звичайно таким документом є складська розписка, оформлювана відповідно до Правил біржової торгівлі.
Ряд особливостей установлений Законом України «Про зерно й ринок зерна в Україні». Так, цей Закон передбачає, що зерновий склад у підтвердженні прийняття зерна видає один з наступних документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, квитанцію зі складу. Складський документ складається після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня, з реєстрацією їх у реєстрі й присвоєнням порядкового номера. Зерновий склад зобов'язаний виписувати окремо складські документи на зерно, що належить різним товарним класам.
Складські документи на зерно є товаророзпорядчими документами, які видаються зерновим складом власникові зерна, як підтвердження прийняття зерна на зберігання й свідчать про наявність зерна й зобов'язання зернового складу повернути його власникові такого документа. Отже, по біржових угодах, що укладають на товарних біржах, оформлення передачі товару між продавцем і покупцем може провадитися й шляхом передачі складського документа.
Якщо кредитор відмовляється документально підтвердити виконання зобов'язання по біржовій угоді, боржник має право затримати виконання зобов'язання доти, поки кредитор не змінить своєї позиції. Оскільки затримка виконання в цьому випадку виникає з вини кредитора, він уважається стороною, що прострочила, що тягне настання для нього ряду негативних наслідків.
Таким чином, належне виконання біржового договорувключає дотримання комплексу вимог, які визначають, хто й кому повинен зробити виконання, а також яким предметом, коли, де і яким способом це повинне бути здійснене. Саме ці
Розділ 5. Біржові угоди
оціночні показники у своїй сукупності визначають не тільки реалізацію загальних принципів виконання зобов'язань, але й відображають особливості виконання біржових договорів, укладених на товарній біржі.
---------------------------------------------------------------------------------------------- /77
1281
Біржове право
Крім зазначених способів забезпечення виконання біржових угод необхідно звернути увагу на інші види забезпечення виконання зобов'язань. Зокрема Правила біржової торгівлі можуть передбачати певну систему гарантій, які належать до категорії додаткових засобів забезпечення, розроблених у практиці біржової торгівлі.
У науковій літературі мають місце різні точки зору щодо класифікації гарантій виконання біржових угод. Так, Б.П. Дмитрук указує на те, що система гарантування виконання угод розвивалася у двох напрямках: у першому випадку біржа створювала страхові гарантовані запаси біржових товарів; у другому напрямку велике поширення одержав механізм перепродажу тих біржових контрактів, які давали можливість продавцеві й покупцеві замість відмови від виконання біржового договору продати своє договірне зобов'язання або купити нове. Ця остання обставина сприяла появі стандартних біржових договорів з поставкою в майбутньому як самостійних об'єктів біржової торгівлі — ф'ючерс-них контрактів [3, с 23].
Т.Ю. Сафронова підкреслює, що основною гарантією проведення взаєморозрахунків на ринку є система маржуван-ня. Тверда система відбору клірингових членів і брокерів, постійний моніторинг й аналіз фінансового стану учасників торгів, а також виконання ними своїх зобов'язань у процесі й за підсумками торгів є гарантіями здійснення угод [23, с 65].
Додатковою гарантією зниження ризику контрагента є рівномірний розподіл ризику, що досягається за рахунок розробки багаторівневої системи членства в біржі. Так, наприклад, біржа встановлює певну ієрархію серед учасників клірингового обслуговування біржових угод. Це робиться з метою "размиву" одного з основних ризиків, властивій біржовій торгівлі, — ризику контрагента. Найпоширенішими є наступні категорії членства: клірингові члени, торгівельні члени й клієнти. З юридичної точки зору тільки клірингові члени виступають як сторона по біржових угодах.
178 ----------------------------------------------------------------------------------------------
Роздіп 5. Біржові угоди
Відповідно до законодавства України й інших країн у практичній діяльності товарних бірж мають місце дві основні категорії гарантій виконання біржових угод: фінансові й адміністративні.Ці гарантії є спеціальними засобами, покликаними стимулювати боржника до належного виконання ним свого зобов'язання, а у випадку невиконання ним свого зобов'язання - служити засобами задоволення законних вимог кредитора.
Основою фінансових гарантій є система гарантійних внесків, які потрібні від учасників ф'ючерсних операцій. Гарантійні задатки бувають двох типів: первісний (або депозит) і змінний (або маржа). Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1288, затверджене Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок. Цей нормативно-правовий акт установлює, що одночасно із заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов'язаний надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на проведення закупівлі. Крім цього для забезпечення надійності розрахунків по спотовим і форвардними контрактам продавець й уповноважений покупець разом з поданням заявок вносять гарантійний внесоквідповідно до Типових правил біржової торгівлі.
Такий порядок передбачає достатній ступінь надійності виконання зобов'язань по угодах з реальним товаром і тому одержав поширення в біржовій практиці товарних бірж України. Так, спільним наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України №52/63/90/221 від 26 квітня 2000 року затверджене Положення про порядок здійснення через біржовий товарний ринок контрактів зустрічних поставок сільськогосподарської продукції й продовольства й матеріально-технічних ресурсів. Це Положення передбачає певний ме-
179
12*
Біржове право
ханізм розрахунків і гарантій виконання укладених контрактів на зустрічні поставки сільськогосподарської продукції й продовольства:
—покупець сільськогосподарської продукції перераховує кошти на рахунок товарної біржі;
—біржа повідомляє товаровиробника (продавця) про зарахування коштів;
—товаровиробник після укладення контракту й поставки товару передає біржі акт приймання-здачі зазначеної в контракті сільськогосподарської продукції, підписаний покупцем і продавцем, що підтверджує факт поставки (передачі) товару покупцеві;
—біржа у дводенний строк на підставі приймально-здавального акту направляє продавцеві кошти покупця, які були перераховані на рахунок біржі.
Такий підхід дозволяє гарантувати виконання біржових угод безпосередніми учасниками угоди. Однак мають місце й негативні моменти. Товарна біржа фактично виступає в ролі посередника, не надаючи яких-небудь гарантій, як організатор торгів. Крім цього, внесення з боку покупця гарантійного внеску до укладення угоди, підвищує фінансові витрати, пов'язані із проведенням біржової операції, що не відповідає інтересам учасників біржової торгівлі.
Гарантійної внесокяк спосіб забезпечення виконання зобов'язань може мати характер депозиту або маржі.
Депозитявляє собою ту первісну суму грошей, що повинні внести кожен продавець і покупець при укладанні угоди у вигляді своєрідного задатку або внеску, що гарантує виконання клієнтом своїх фінансових зобов'язань. Розмір депозиту встановлюється відповідно до ринковому ризику, як правило, у межах від 5 до 18 % номінальної вартості контракту, але при різких коливаннях цін він може зростати. Методи вирахування депозитів на різних біржах різні. На Чиказькій товарній біржі й на багатьох інших біржах депозити ґрунтуються на чистій довгій (покупка) або короткій
180 ----------------------------------------------------------------------------------------------
___________
Роздіч 5- Біржові угоди
(продаж) ф'ючерсної позиції. Клірингова палата Нью-Йоркської товарної біржі вимагає депозити по кожному виду товарів на довгі й короткі ф'ючерсні позиції, а не тільки на чисту позицію.
Важливо розуміти, що депозит не є вартістю операцій по торгівлі ф'ючерсами. Депозит — це кошти, що гарантують дотримання зобов'язань за контрактом, він не є платою за товар. Гроші, які клієнт переводить на спеціальний рахунок, є його власністю доти, поки в результаті якої-небудь невдалої операції він їх не втратить.
У біржовій торгівлі існує два види маржі: первіснамаржа й варіаційнамаржа.
Первісна маржа,установлювана у вартісному вираженні, звичайно становить 2-10% вартості ф'ючерсного контракту. Вимоги по цій маржі міняються тільки при істотних змінах рівня котирувань контракту. У нормальних умовах величина первісної маржі уточнюється вгору або вниз тільки кілька разів протягом року, однак у періоди дуже різких і швидких змін цін розміри маржі можуть уточнюватися щотижня, а іноді й щодня.
Біржа встановлює мінімальні вимоги відносно первісної маржі. Кожна брокерська фірма-член біржі може ввести більш високі вимоги для своїх клієнтів. Здійснення операцій без необхідної суми первісної маржі є серйозним порушенням. Як тільки сума первісної маржі клієнта зменшилася до певного рівня, названого варіаційним, або підтримуючим маржубіржа може зажадати від клієнта додаткові кошти. Це називається вимогою поповнення варіаційної (підтримуючої) маржі. На відміну від вимоги про поповнення первісної маржі це викликано несприятливою зміною цін ф'ючерсного контракту, а не відсутністю в клієнта достатніх коштів на рахунку для початку операції.
Більшість бірж установлює підтримуючу маржу на рівні 75% від первісної. Якщо сума коштів клієнта впадуть до 75% і нижче, те біржа запропонує внести суму, що відновлює його
3S3
Біржове право
кошти до первісного рівня. Установлюючи рівень маржі, ф'ючерсні біржі й розрахункові палати є під впливом певних факторів. Якщо вимоги до розміру маржі занадто малі, то кожен випадок ризику невиконання представляє проблему. Якщо вони занадто великі, ціна користування ринком буде занадто велике, що приведе до скорочення числа учасників торгів і ліквідності ринку.
Вимога про варіаційну маржу може бути виконана двома способами: внесенням необхідних коштів; ліквідацією або зменшенням позиції.
Звичайно ф'ючерсні біржі жадають від своїх членів вносити первісну й варіаційну маржу із клієнтів протягом "розумного періоду часу". Це розпливчасте формулювання має підставу, оскільки існує, безліч видів клієнтів, час на переказ грошей у різних географічних зонах і т.д. У більшості випадків період більше декількох днів не вважається розумним з погляду біржі. У періоди нестійкості ринку розрахункова палата може зажадати від своїх фірм-членів внести додаткове забезпечення в будь-який час торгів, щоб одержати додаткові гарантії. Ця сума призначається для забезпечення рахунків протягом дня й не заноситься на рахунок первісного депозиту.
Як первісна, так і варіаційна маржа виникають у взаєминах біржі йучасників ф'ючерсних операцій, а також у взаєминах клірингової палати і її фірм-членів. Біржа встановлює вимоги відносно мінімальної величини первісної й варіаційної маржі, які члени біржі повинні пред'являти до своїх клієнтів (залежно від того, чи є ці клієнти самі членами або не членами біржі).
Для забезпечення виконання зобов'язань клірингового банку як сторони по угодах у випадках виникнення ситуацій неплатежу й/або неспроможності учасника або учасників створюється гарантійний фонд.Біржа використовує кошти даного фонду для виконання зобов'язань клірингового банку як сторони по угодах перед іншими учасниками.
Amp;Z
Розділ 5. Біржові угоди
Гарантійний фонд формується з гарантійних внесків учасників — клірингових членів біржі. Кошти гарантійного фонду перебувають у загальній частковій власності його учасників, що створюють — клірингових членів. Кошти гарантійного фонду зберігаються на окремому рахунку в кліринговому банку, право розпорядження, яким належить біржі. Мінімальний і максимальний розміри гарантійного внеску учасника встановлюються й змінюються біржовою радою залежно від розміру гарантійного фонду, кількості учасників і категорії членства кожного учасника.
Величина гарантійного фонду визначається таким чином, щоб він покривав максимально можливі неплатежі неспроможних клірингових членів. У випадку настання неспроможності клірингового члена (одного або декількох) біржа використовує кошти гарантійного фонду для забезпечення виконання своїх зобов'язань як сторона по термінових угодах. Використання коштів гарантійного фонду здійснюється в порядку, викладеному в Правилах торгів біржі.
У випадку якщо для повного виконання зобов'язань клірингового банку як сторона по термінових угодах при настанні неспроможності учасника коштів гарантійного фонду недостатньо, біржова рада приймає оперативне рішення про тимчасове припинення торгів на біржі й виставляє в протоколі про стан гарантійного фонду вимогу до кожного учасника — кліринговому члену, за винятком неспроможного, зробити екстрений внесок коштів у гарантійний фонд. Така вимога доводить до кожного учасника — клірингового члена індивідуальним повідомленням.
У сучасних умовах біржової торгівлі є й інші засоби запобігання ризиків невиконання зобов'язань по біржових угодах. Так, В. Фурман на прикладі Ганноверської товарної біржі розглядає такі гарантії як систему «запобіжників». Ця система складається з «запобіжників», що підрозділяють на індивідуальні й колективні фонди. Первісне погашення зобов'язань здійснюється за рахунок фондів, формованих з гарантійних
JS3
Біржове право
внесків, які надійшли від самої винної особи, для того, щоб покрити збиток (первісна й варіаційна маржа). У тому випадку, якщо цих коштів не вистачає, додаткові кошти беруться з фондів, які становлять кошти, внесені всіма учасниками біржі (гарантійний фонд), і коштів, виручених у результаті комерційних операцій. У випадку недостачі й цих коштів, на покриття збитку використовується капітал клірингового банку, а в самому крайньому випадку — поручительство відповідної федеральної землі, тобто суспільно-правового інституту. Як підкреслює автор невиконання контракту можливо тільки після відключення шостого «запобіжника». Однак даний випадок не може відбутися внаслідок спрацьовування п'ятого «запобіжника», оскільки за капіталом клірингового банку ховається імідж банку, його грошова стабільність. Тому акціонери банку змушені уважно стежити за подіями на біржі й вживати заходи, щоб не допустити ситуації використання фонду банку.
Важливою й необхідною умовою забезпечення належного виконання біржових угод є також незалежний контроль за дотриманням виконання зобов'язань по біржових угодах з боку біржі як організатора торгів. У цьому випадку біржа фактично надає адміністративні гарантії,які забезпечуються організатором біржової торгівлі шляхом нагляду й контролю за дотриманням правил біржової торгівлі, застосуванням дисциплінарних й економічних санкцій за їхнє порушення. При цьому необхідно підкреслити, що в сучасних умовах господарювання саме товарна біржа повинна не тільки надавати адміністративні гарантії, але й безпосередньо виступати гарантом виконання угод ув'язнених у процесі біржових торгів[24, с 62]. Тому, з метою зниження ризиків, пов'язаних з розрахунками по зроблених угодах, на рівні Закону повинні бути встановлені обов'язки товарної біржі по забезпеченню гарантій виконання зобов'язань сторін біржової угоди.
Розділ 5- Біржові угоди
—---- '-------------------------------------------------------------------------------------- '-------
Питання для самоконтролю:
1. Вкажіть основні відмінності між угодами з реальним товаром і терміновими угодами.
2. Розкрийте поняття «біржова операція»
3. Які основні етапи укладання біржових угод Ви можете назвати?
4. Перелічіть основні види термінових біржових угод
5. Назвіть способи забезпечення належного виконання біржових угод.
6. У якій формі укладаються біржові угоди?
7. Які права й обов'язки виникають у сторін ф'ючерсної угоди?
8. Дайте характеристику основних видів біржових угод з реальним товаром.
9. У чому полягають особливості укладання біржових угод з використанням ETC?
10. Що розуміється під належним виконанням зо
бов'язань по біржовій угоді?
------------------------------------------------------------------------------------------------- IS?
13"
Біржове право______________________________________________
Література
1. Петросян Е. Поняття й класифікація біржових угод // Право й економіка.- 2003. — № 8. — С. 35 — 40.
2. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с
3. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі : Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001.-337 с.
4. Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник. — 2-і вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2001.-384 с.
5. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Навч. посібник. — К.: Наукова думка, 2002.- 261 с
в. Чурют А. Загальна характеристика біржових угод // Підприємництво, господарство й право. — 2002. — № 12. - С.30-34.
7. Губський Б. Біржові технології ринку. — К., Нора-прінт,1997. - 296 с
8. Моісєєв Ю.О. Поняття та ознаки біржових угод, які укладаються на товарних біржах // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка й право. — № 3. — 1999. - С 42-46.
9. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л.Знаменский, В.В. Хахулін й ін.; Під ред. Мамутова В.К.- К.: Юринком Интер, 2002.-912 с
10. Шеленкова Н. Правове інститути, пов'язані з біржовою діяльністю // Російська юстиція. — 1997.- № 12.-С. 42 - 44.
11. Шершеневич Г.Ф. Курс торгівельного права. Т.2: Товар. Торгівельні угоди. — М.: «Статут», 2003.- 544 с
12. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тернопіль : Карта — бланш, 2003. — 602 с
____________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ■■--■;*аа-
Ж
Розділ 5. Біржові угоди
13. Дегтяръова О.И., Кандинська О.А. Біржова справа. — М.: Банки й біржі, 1997. — 502 с
14. Масленніков В.В. Біржова справа: Навч. посібник. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с
15. Крамаренко В.І. Біржова діяльність: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 264 с
16. Експрес-доповідь Головного управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.
17. Рясенцев В. Види біржових угод // Російська юстиція. - 1998. - № 3-4. - С 7-9.
18. Дудорова К. Біржові операції як різновиди алеаторних договорів // Підприємництво, господарство й право. - 2002. - № 4. - С.7-10
19. Моисеев Ю.А. Види біржових угод, що укладають на товарних біржах // Матеріали наукової конференції профессорсько-викладатського складу економіко-правового факультету Донецького державного університету: Правлведение (м. Донецьк, квітень 1999 р.).- Донецьк: Донну, 1999 .- С 60-63.
20.Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договірне право. Книга перша: Загальні положення: Изд. 4-і, стереотипне. — М., «Статут»,2001.- 842 с
21.Петросян Е. Оферта й акцепт на ринку термінових угод // Право й економіка. — 2004. — № 9. — С 35-42.
22.Моісєєв Ю.О. Про порядок реєстрації біржових угод на товарній біржі в Україні // Матеріали підсумкової наукової конференції Донецького національного університету за період 2001 — 2002 р.г.: Правознавство (Донецьк, квітень 2003 р.) — Донецьк: Донну, 2003.-С. 116-118.
23.Сафонова Т.Ю. Біржова торгівля похідними інструментами: Навч. — практ. посібник. — М.: Справа, 2000. 544 с
JS7
13*
Біржове право
24. Моісєев Ю.О. До питання гарантій виконання біржових угод, укладених на товарній біржі // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „наука й освіта „2004". Том 51. Право. — Дніпропетровськ: Наука й освіта, 2004 — С. 59-62.
188
Розділ 5. Біржові угоди
Матеріал для обговорення______
Протистояння А. Гаврилов,
голова правління Групи компаній "Об'єднана Зернова"
Якщо ми купуємо товар на біржі в Угорщині, то знаємо, що у випадку непостачання товару одержимо не тільки всі свої гроші, але й плюс неустойку, що виплачує біржа, а не якийсь там постачальник. А в нас часом вони й гроші не можуть повернути. І куди ці гроші йдуть? Якщо вони зберігаються на рахунках біржі, то чому вони не платять мені відсотки? Виникає маса проблем і питань. ..Усі говорять про захист товаровиробника. Хотів би я бачити, як вони стягнуть хоча б з одного виробника хоч один цент неустойки. Нічого не вийде. Це всі дешеві розмови, що вони гарантують угоду. Максимум, що вони можуть гарантувати, та й то з великою натяжкою, — це повернення ваших коштів.
Ю. Сидоренко,
генеральний директор СП
с іноземними інвестиціями "АГРОТ"
Наші біржі зовсім не схожі на закордонні, але справа в тому, що там інший механізм виконання угод. Це члени GAFTA й FOSFA (зернових й олійних асоціацій), які регулюють контрактні відносини між продавцями й покупцями. І у випадку невиконання умов укладеного контракту, "потерпілий" автоматом виставить рахунок банку "винуватця" або звернеться в арбітраж, рішення якого буде остаточним. У них це чітко. Піймав на контракті продавця або покупця, усе дружок, виконуєш по повній програмі, а не виконуєш — банкрут. У нас такого немає.
АЕІ "ПРАЙМ-ТАСС".- 2003.- 21 січня// http //www. rambler, ru/click
JS9
Біржове право
Робоча програма Навчальної дисципліни "Біржове право"
Тема 1. Поняття й правова основа біржової- торгово - біржової діяльності
Торгово-біржова діяльність як предмет правового регулювання: поняття, цілі, ознаки й особливості. Умови діяльності товарних бірж. Методи й принципи регулювання діяльності бірж. Джерела правового регулювання діяльності товарних бірж: поняття й класифікація. Історія становлення й розвитку діяльності товарних бірж в Україні й інших країнах.
Тема 2. Правове положення товарної біржі
Поняття й види товарних бірж. Організаційно-правові форми товарної біржі. Порядок створення й реєстрації товарної біржі. Права й обов'язки товарної біржі. Майнова основа діяльності товарної біржі. Відповідальність товарної біржі.
Тема 3. Управління товарною біржею
Правова основа й принципи управління діяльністю товарної біржі. Структура органів управління товарною біржею. Компетенція органів управління товарної біржі. Державне управління діяльністю товарних бірж. Самоврядування діяльністю товарних бірж.
Тема 4. Біржова торгівля
Загальна характеристика біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі. Порядок організації й проведення біржових торгів. Правовий статус учасників біржової торгівлі. Правовий режим електронної біржової торгівлі.
190
У І. .. п і....................................
Робоча програма Навчальної дисципліни "біржове право"
Тема 5. Біржові угоди
Поняття й правова основа біржових угод. Види біржових угод. Порядок укладання й реєстрації біржових угод. Біржовий контракт: форма й зміст. Порядок виконання біржових угод. Особливості розрахунків по ф'ючерсних й опціонних угодах. Способи забезпечення виконання біржових угод. Вирішення спорів, які виникають у ході укладання й виконання біржових угод. Проблеми правового забезпечення становлення й розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі в Україні.
БІРЖОВЕ ПРАВО
Навчальний посібник
Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич
Редактор Л.І. Єросова
Верстка B.C. Марченко, СМ. Прокопчук, А.Ю. Храмов
Дизайн обкладинки Б. В. Борисов
Підп. до друку 29.04.2005. Формат 60x84/16.
Папір офсетний. Друк офсетний.
Ум.друк.арк. 12,5.
Видавництво "Центр навчальної літератури"
вул. Електриків, 23
м.Київ, 04176
тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95,425-04-47,425-20-63
8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)
e-mail: office@uabook.com
сайт: WWW.CUL.COM.UA
Свідоцтво ДК №1014 від 16.08.2002
Віддруковано в ОП "Житомирська облдрукарня" з готових діапозитивів замовника. Зам. 81.
– Конец работы –
Используемые теги: біржове, право0.037
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: БІРЖОВЕ ПРАВО
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов