рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лизинг — особый вид договора имущественного найма

Лизинг — особый вид договора имущественного найма - раздел Право, Перелік екзаменаційних питань з нормативного курсу Міжнародне приватне право 1. Отношения По Использованию Машинно-Технических Изделий В Национальном И Ме...

1. Отношения по использованию машинно-технических изделий в национальном и международном хозяйственном обороте все шире основываются на специфической договорной форме имущественного найма, получившей наименование договора о лизинге (contract of leasing). Возникнув первоначально в США еще в середине прошлого века, с конца 50-х годов этот договор получил широкое применение в деловой практике фирм Западной Европы и Японии, а в настоящее время используется практически во всех странах.

Лизинг нашел признание в судебной практике многих стран, не имеющих специального законодательного регулирования (США, ФРГ, Япония и др.), но в некоторых странах изданы специальные нормативные акты по лизинговым отношениям (Франция — закон от 2 июля 1966 г.; Англия—закон об аренде-продаже 1965 г.). Широкое распространение этого вида договора привело к разработке Конвенции о международном финансовом лизинге, подписанной в Оттаве 28 мая 1988 г., основная цель которой — устранить правовые барьеры на пути международного лизинга.

Практика и доктрина выделяют две формы лизинга: финансовый лизинг (financial lea&e), называемый иногда подлинным лизингом, и операционный, или эксплуатационный, лизинг (operating lease).

В отличие от обычною договора имущественного найма, финансовый лизинг характеризуется тем, что охватывает более сложный комплекс хозяйственно-экономических отношений, участниками которых выступают не две, а тристороны: фирма — изготовитель машины или оборудования, лизинговая фирма (наймодатель) и фирма-пользователь (наниматель).

Наймодателем выступают специализированные лизинговые фирмы, промышленные и финансовые. Промышленные общества или компании, занимающиеся лизингом, являются либо филиалами крупных фирм — продуцентов техники, либо независимыми фирмами, совместно создаваемыми несколькими фирмами-продуцентами.

В широких масштабах лизинговые операции осуществляют финансовые общества или компании, являющиеся филиалами банков или их функциональными подразделениями (отделениями), либо кредитные, страховые и иные организации.

2. Лизинг охватывает сложный комплекс договорных отношений и осуществляется на базе двух или более договоров, прежде всего договора купли-продажи и договора имущественного найма. По договору купли-продажи между фирмой — продуцентом технического объекта и лизинговой фирмой последняя приобретает машину или оборудование в собственность специально для последующей сдачи их внаем. По договору имущественного найма, или собственно лизинга, между лизинговой фирмой-собственником и промышленной фирмой-пользователем технический объект сдается внаем. Эта нераздельная связь двух операций — купли-продажи имущества и сдачи его в пользование (или аренду) — находит свое отражение и в часто применяемом определении договора о лизинге как договора аренды-продажи.

Но лизинговая операция нередко сопровождается и другими договорными отношениями. Распространенной практикой стало осуществление лизинговой фирмой заемной операции по получению от банка или иной финансовой организации суммы (в размере до 60—80% стоимости имущества), необходимой для приобретения в собственность технического объекта, особенно при необходимости крупных затрат. Такой лизинг, при котором лизинговая фирма приобретает объект в значительной части за счет займа, получил в американской практике название раздельного лизинга (liferaged leasing), поскольку операции по сдаче внаем и финансированию раздельно осуществляют две или несколько фирм.

К дополнительным договорным отношениям относится также договор нанимателя с фирмой-продуцентом или иной фирмой об осуществлении технического обслуживания машины или оборудования. По общему правилу, при «чистом лизинге» на пользователе целиком лежит обязанность по техническому обслуживанию объекта и его ремонту и, как следствие, возвращению машины или оборудования в рабочем состоянии с учетом соответствующего износа. Однако, не будучи в состоянии самостоятельно проводить эту работу, пользователь нередко заключает специальный договор на ее осуществление. В случае заключения такого договора с самой лизинговой фирмой операция приобретает характер лизинга с дополнительными услугами или, по терминологии договоров американских фирм, с «полным обслуживанием».

Взаимосвязь отношений по купле-продаже и собственно лизингу, зачастую дополняемая отношениями по долгосрочному займу с одним или несколькими кредиторами, отношениями по техническому обслуживанию и ремонту с лизинговой или иной фирмой, а также некоторыми другими договорными отношениями, определяет специфику договора о лизинге.

В иностранной литературе имеются различные оценки юридической природы договора о лизинге и его экономической сущности. Одни авторы полагают, что в юридическом отношении это договор имущественного найма с рядом характерных особенностей. Другие усматривают здесь договор купли-продажи с рассрочкой платежа между собственником имущества и пользователем. Наконец, третьи считают, что речь идет о договоре особого рода (sui generis), сочетающем элементы арендного договора, договора о займе и некоторые другие договорные элементы. При разрешении споров из договора суды применяют общие нормы обязательственного права, а также по аналогии нормы соответствующих видов договоров — купли-продажи, займа, подряда и др.

В экономическом отношении лизинг рассматривается чаще всего как новая форма финансовой операции, способ осуществления капиталовложений. Приобретая машину или оборудование в собственность для последующей сдачи имущества внаем, лизинговая фирма осуществляет инвестирование капитала. Операция по сдаче имущества в пользование приобретает финансовый характер, в рамках которой наймодатель как бы предоставляет нанимателю финансовый кредит с особыми условиями его погашения. Характерно, что в Венской конвенции и французском законе лизинг именуется «кредитом-наймом» (crédit-bail), а в бельгийском законе — «наймом-финансированием» (location-financement).

Механизм лизинговой операции обычно сводится к следующему. Наниматель сам выбирает фирму-продуцента и непосредственно с ней согласовывает условия продажи — предмет договора, цену и условия платежа, а также сроки, время и место поставки. Все это делается без участия лизинговой фирмы, которая «стоит в стороне» от переговоров и получает от будущего нанимателя готовое досье по результатам коммерческих переговоров.

Лизинговая фирма с учетом договоренностей с продуцентом подготавливает проект договора купли-продажи. С момента его подтверждения нанимателем в форме подписи возникает поручение лизинговой фирме со стороны нанимателя заключить договор по имеющимся спецификациям. После подписания договора купли-продажи наниматель в качестве уполномоченного осуществляет контроль за комплектностью поставки, проверяет качество объекта и пр. При этом он обязан информировать лизинговую фирму о соответствии объекта поставки условиям договора.

Важное отличие лизинга от обычного договора имущественного найма в организационно-хозяйственном плане состоит, таким образом, в том, что в пользование сдается в данном случае технический объект, специально приобретенный лизинговой фирмой для нанимателя и по его просьбе. Но отличия не исчерпываются только этим.

3. Договор о лизинге между лизинговой фирмой-наймодателем и пользователем-нанимателем характеризуется рядом юридических особенностей, отличающих его от обычного договора имущественного найма.

Во-первых, договор о лизинге обычно заключается на твердо установленный неизменный срок, как правило, длительный, нередко охватывающий весь срок эффективной службы машинно-технического оборудования. Срок передачи объекта в пользование приближается к сроку хозяйственной его службы, то есть полной расчетной амортизации. В течение этого периода договор не может быть расторгнут ни одной из сторон, а платежи не могут быть прекращены.

В этих условиях следует учитывать, что в процессе эксплуатации имущество может перестать удовлетворять нанимателя, в частности, из-за «обесценения» его фактом появления более совершенных технических объектов. На этот случай в договоре оговаривается возможность досрочного приобретения объекта пользователем в собственность для перепродажи или же обмена его на более совершенную модель с доплатой.

Во-вторых, платежи за пользование устанавливаются соответственно на период, составляющий большую часть экономической жизни имущества, исчисляемой ныне в среднем в 10—12 лет эксплуатации (принятый расчетный срок полной амортизации). Сроки платежей по договору определяются, однако, в 4—7 лет, что позволяет наймодателю в сравнительно короткий срок возвратить произведенные затраты на приобретение имущества или основную их часть.

Размер платежей включает плату за амортизацию имущества (т. е. часть потребленной стоимости), проценты за пользование кредитом, а также оплату услуг лизинговой фирмы. Общая их сумма превышает стоимость имущества, его покупную цену, и это превышение в размере платежей над стоимостью имущества составляет прибыль наймодателя. К тому же после истечения срока договора он сохраняет право собственности на не полностью амортизированное имущество.

В-третьих, по истечении срока действия договора нанимателю предоставляется по условиям контракта право выбора: купить имущество с оплатой по размеру остаточной его стоимости, как правило, не превышающей 5—6% первоначальной, либо возвратить его лизинговой фирме, либо, наконец, возобновить контракт, обычно на один-два года, на условиях выплаты сниженных платежей. Право пользователя на приобретение имущества в собственность и, следовательно, обязанность наймодателя его продать составляют важную отличительную черту найма на условиях лизинга.

Остаточная стоимость имущества как база установления его цены при купле-продаже или возобновлении контракта определяется по-разному. В одних случаях она устанавливается сторонами или экспертизой по действительной, или «справедливой», рыночной стоимости, а в других контрактом оговаривается право нанимателя на покупку по «сниженной номинальной цене», заранее согласованной в контракте или подлежащей установлению сторонами.

В-четвертых, для договора о лизинге характерно иное распределение ряда прав и обязанностей между сторонами. Лизинговая фирма освобождается от ряда обычных для наймодателя обязанностей, и в этом проявляется, в частности, чисто финансовый характер операции. И наоборот, наниматель несет дополнительные обязанности.

На нанимателя перекладываются все риски, связанные со случайной гибелью или повреждением объекта. Не будучи собственником объекта, пользователь несет тем не менее все риски порчи или гибели имущества.

Кроме того, на нанимателя возлагаются все эксплуатационные риски и обязанности по любому ремонту технического объекта, то есть не только по текущему, но и капитальному, что имеет важное значение ввиду длительных сроков эксплуатации имущества по лизингу. Разумеется, в течение срока действия договорных гарантий, данных изготовителем, наниматель вправе обратиться к фирме-продуценту по поводу ремонта. Но по истечении этого срока наниматель проводит любой ремонт на договорных началах с фирмами по ремонту или же по специально заключенному договору на техническое обслуживание объекта с его изготовителем. При этом лизинговая фирма обычно сохраняет за собой право контроля за эксплуатацией имущества, то есть проверку его технического состояния.

И наконец, на пользователе лежит обязанность по страхованию имущества. Он либо страхует его за свой счет в пользу лизинговой фирмы, либо присоединяется к страхованию, осуществляемому этой фирмой.

Операционный, или эксплуатационный, лизинг, будучи ближе к обычному договору имущественного найма, сохраняет ряд особенностей, отличающих его от финансового лизинга. Договор заключается на срок, значительно меньший полного срока амортизации имущества, и по истечении срока действия договора объект повторно сдается внаем. Исключается право нанимателя на приобретение имущества в собственность. Предполагается оказание наймодателем услуг по поддержанию имущества в рабочем состоянии.

4. Быстрое и широкое распространение лизинга в деловой практике обусловлено, с одной стороны, выгодами и преимуществами его применения участниками хозяйственного оборота, а с другой стороны — поощрением его развития государством, рассматривающим лизинг как эффективное средство стимулирования научно-технического прогресса и развития национальной экономики.

Для финансовых и промышленных лизинговых фирм это — экономически выгодная форма сдачи машинно-технического оборудования внаем. Лизинг обеспечивает высокий уровень прибылей прежде всего из-за высокой оплаты эксплуатации техники пользователями. Ввиду устанавливаемых расчетных повышенных норм амортизации объектов, сдаваемых внаем, вложенный лизинговыми фирмами капитал на их приобретение возвращается к инвестору в первые же годы действия договора. С другой стороны, государством вводятся налоговые скидки на прибыль, получаемую лизинговыми фирмами: из налогообложения изымается часть, приходящаяся на амортизационные отчисления.

Для пользователей техники лизинг является инструментом оперативной замены производственных фондов ввиду приобретения для эксплуатации сложных и дорогостоящих машин и оборудования без существенных крупных единовременных затрат, необходимых для покупки такой техники. Особую значимость это имеет для мелких и средних фирм. Кроме того, с помощью лизинга предупреждается моральное устаревание эксплуатируемой техники. Все это становится важным фактором успешной конкурентной деятельности фирм на рынке.

Для государства финансовое поощрение лизинга служит средством стимулирования продаж новой техники, побуждающим лизинговые фирмы к увеличению капиталовложений в эти операции, а фирмы-пользователи — к постоянному обновлению производственных фондов. Лизинг становится, таким образом, фактором интенсивного развития национальной экономики и повышения ее конкурентоспособности на мировом рынке.

З 1974 р УНІДРУА працював над проблемою правового регулю­вання лізингових відносин, завдяки чому було вироблено проект Конвенції про міжнародним фінансовий лізинг, яка стала предметом розгляду міжнародної дипломатичної конференції, скликаної у м Оттава (Канада), де Конвенцію і було прийнято 28 05 1988 р У конференції брало участь 59 держав, з яких на 31 05 1995 р (день набуття нею чинності) Конвенція стала обов'язковою лише для трьох (Франція, Італія га Нігерія) і навіть сьогодні коло її учасників вкрай обмежене Проте, справедливості ради, неможливо не зазна­чити, що Комісія ЄС рекомендувала всім державам - членам Євро­пейського Союзу приєднатися до цієї Конвенції Більш того, Типо­вий лізинговий договір, який було розроблено правовим комітетом Leas Euroupe для застосування в Європі, також складено з ураху­ванням положень Оттавської конвенції

За Конвенцією договір міжнародного фінансового лізингу по­винен відповідати нижченавденим ознакам

• лізингодавець та лізингооїримувач повинні бути суб'єктами права різних Договірних держав,

• лізингоотримувач самостійно обирає як обладнання, так і по­стачальника Внаслідок цього лізингодавець повністю звільняється від будь-якої відповідальності за можливі недоліки зазначеного обладнання,

• лізингодавець придбає обладнання у постачальника виключ­но для його подальшої передачі у лізинг, про що постачальник обов'язково інформується,

• лізингові платежі розраховуються залежно від строку амор­тизації цього обладнання

Конвенційні норми застосовуються лише у випадках, якщо сто­рони прямо підпорядкували свої відносини цим нормам і дія останніх не припиняється на тій підставі, що обладнання стало не­від'ємною приналежністю іншої речі або включене до земельної власності Будь-які спори щодо відповідних обставин вирішуються за правом держави, де така річ або земельна ділянка знаходяться Конвенцією вирішені також деякі питання, пов'язані з правами та обов'язками сторін у договорі міжнародного лізині у, та з відпові­дальністю за невиконання чи неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань

4 Хоча, як зазначалось, Конвенція не зібрала великої кількості учасників, в літературі відзначається, що багато держав врахову­ють її положення при створенні свого національного правового регулювання лізингових відносин (що позначається як «опосеред кована» уніфікація шляхом добровільного відтворення зразків по­ведінки, що містяться у міжнародному договорі)1. Подібне стало можливим тому, що, хоча Конвенція є досить невеликою за обся­гом, в ній вирішена ціла низка принципових питань щодо лізинго­вого договору. Окрім принципу автономії волі сторін договору щодо права, якому підкоряються їх відносини, можна вказати ще на такі принципи, покладені у підґрунтя цієї Конвенції:

• нерозривності договору поставки і власне лізингу та визнан­ня їх єдиною тристоронньою угодою;

• визначальної ролі орендатора як ініціатора угоди та фак­тичного власника обладнання;

• компенсаційної ролі лізингових платежів, що мають дозво­лити орендодавцеві повернути свої вкладення в устаткування;

• необов'язковості опціону на купівлю обладнання;

• використання обладнання у професійних цілях;

• пріоритету речових прав орендодавця перед кредиторами орендатора;

• належного обережного ставлення до отриманого у лізинг об­ладнання та використання його у розумний спосіб;

• належного виконання сторонами своїх зобов'язань та ін.2

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Перелік екзаменаційних питань з нормативного курсу Міжнародне приватне право

Міжнародне приватне право... Поняття міжнародного приватного... Розвиток науки міжнародного приватного права Розвиток науки міжнародного приватної...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лизинг — особый вид договора имущественного найма

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття міжнародного приватного права.
Міжнародне приватне право — одна із складових приватного права, яке регулює майнові та особисті немайнові відносини громадян і юридичних осіб не тільки за­собами національної правової системи, а й

Предмет міжнародного приватного права.
Предметом міжнародного приватного права є правовідносини двох груп. По перше, це так звані колізійні відносини, а по друге — приватноп­равові відносини в широкому розумінні слова, тобто влас

Приватноправові відносини, "обтяжені" іноземним елементом.
До приватного права, а точніше — до сфери приватного права, тра­диційно відносять певні галузі права (передусім цивільне, а також інші галузі права: сімейне, трудове тощо), які протиставляються та­

Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
Методи МПрП.Правовий метод регулювання — сукупність по­годжених між собою способів впливу на певну групу відносин. У МПрП це питання найменш вивчено. Для нього характерним є

Юридично-технічні методи регулювання відносин у МПрП.
Колізійний метод регулювання. Є необхідним для регулювання цивіль­но-правових відносин, регламентація яких не погоджена, а також у разі необхідності вибору між нормами права. Для МПрП значен

Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
Щодо природи норм міжнародного приватного права та його місця у системі права існують такі погляди: 1. Міжнародне приватне право є частиною міжнародного публічного права. 2. Міжна

Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
Розмежування між міжнародним публічним і між­народним приватним правом можливо провести на різних підставах: —за суб'єктами: у міжнародному публічному праві суб'єктами є держави, на

Система міжнародного приватного права.
Міжнародне приватне право поділяється на дві частини: загальну і особливу. Як окрему частину іноді виділяють ще міжнародний цивільний процес. У загальній частині навчального курсу розгляда

Розвиток науки міжнародного приватної* права
Міжнародне приватне право, починаючи свій розвиток з колізійного, пройшло тривалий шлях, сприйнявши стародав­нє, зокрема староримське, право. Проте останньому так і не була відома розгорнута систем

Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне при­ватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особ­ливості, зумовлені історич

Види джерел та їх загальна характеристика.
Розрізняють такі види джерел міжнародного приватного права: • міжнародні договори; • внутрішнє (національне законодавство), що стосується іноземного елемента; • судова й

Види джерел та їх загальна характеристика.
Розрізняють такі види джерел міжнародного приватного права: • міжнародні договори; • внутрішнє (національне законодавство), що стосується іноземного елемента; • судова й

Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
На відміну від деяких іноземних держав, в Україні не існує єдиного кодифікаційного акта в галузі міжнародного приватного права, хоча вже підготовлено кілька проектів такого. Його норми «розкидані»

Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
Відповідно до Конституції України (ст. 9), чинні міжна­родні договори України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного зако­нодавства України. Закон Укра

Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
Звичай — це правило, яке Склалося давно, систематично застосовується, хоч і не вимагає своєї фіксації у певній право­вій формі. Звичаї поділяються на міжнародні й торговельні. Міжнаройні з

Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
Судова та арбітражна практика — це погляди суддів на певне питання, зафіксовані у рішеннях суду (судові преце­денти). Вони мають вирішальне значення для вирішення су­дами аналогічних питань у майбу

Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
У міжнародному приватному праві суттєве значення має узгодження норм, що містяться в нормативних актах різних держав, з метою досягнення однаковості в правовому вре­гулюванні правовідносин з участю

Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
Серед напрямів, способів, форм й актів, які сприяють узго­дженому правовому розвитку держав у сфері міжнародного приватного права важливе значення Maejco^M^gco^wjiagip-нальне законодавство. Кодифік

Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
Предметом правовідносин МПрП першої групи, як зазначалося вище, є так звані колізійні правовідносини. Колізія (лат. еоШыо — зіткнення) — зіткнення будь-яких протилеж­них сил, інтересі

Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом. Структура колізійної н

Види колізійних норм
Класифікація колізійних норм пов'язана з особливістю колізійних прив'язок. Найбільш істотною є класифікація за формою колізійної прив'язки. За цим критерієм колізій­ні норми

Формули прикріплення
Формули прикріплення є результатом узагальнення най­поширеніших двосторонніх колізійних прив'язок і визна­чення їх основних видів, які прийнято називати по-латині. Розглянемо найбільш відо

Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
Застосування певної правової норми неможливе без її тлумачення, тобто встановлення її змісту та ідентифікації з тими фактичними обставинами, в яких вона повинна бути застосована. Особливості тлумач

Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
Зворотне відсилання (renvoi першого ступеня) та відси­лання до закону третьої країни (renvoi другого ступеня) — одна з найбільш складних проблем, що існують у міжнарод­ному приватному

Застереження про публічний порядок
Результат дії колізійної норми, а саме: застосування чи не-застосування іноземного права у певних випадках пов'язане з застереженням про публічний порядок (ordre public; public po­licy; Vorb

Обхід закону в міжнародному приватному праві.
Обхід закону (fraus omnia corrumpit) — це такі дії учас­ників відносин, за яких сторонами свідомо створюється при­в'язка до іноземного права з метою уникнути використан­ня до цих правовіднос

Взаємність і реторсія
Україна, прагнучи до Європейської спільноти та взаємо­вигідного співробітництва з іншими країнами планети, ак­тивно виступає за розвиток економічних науково-техніч­них, культурних зв'язків з усіма

Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у бага­тьох державах регулюють норми окремих розділів кодифіко­ваних цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи&q

Основні принципи правового положення іноземців
Конституція України проголошує принцип національного режимущодо здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. У ст. 26 вказано, що іноземці та особи без громадянства, які перебу

Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий ста­тус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року1, іноземцем визнається особа, яка не перебуває у гро­мадянстві України

Правоздатність іноземців в Україні
Правоздатність іноземців визначається за правом держа­ви їх перебування. В Україні іноземцям надається націо­нальний правовий режим. Згідно зі ст. 26 Конституції Ук­раїни, іноземці та особи без гро

Дієздатність іноземців в Україні
Колізії щодо дієздатності фізичної особи виникають у зв'язку з тим, що законодавства окремих держав по-різно­му вирішують питання її настання та обмеження, тобто вста­новлюють різний вік, з якого н

Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
Правовий статус громадян України за кордоном визначає­ться: 1) законодавством держави їх перебування; 2) законо­давством України; 3) нормами міжнародних угод; 4) загаль­ними та спеціальними принцип

Особливості правового статусу біпатридів
Кожна держава є прихильницею єдиного громадянства, оскільки правовий статус осіб з подвійним громадянством (біпатридів) породжує чимало проблем у сфері як публічного, так і приватного права.

Особливості правового статусу біпатридів
Кожна держава є прихильницею єдиного громадянства, оскільки правовий статус осіб з подвійним громадянством (біпатридів) породжує чимало проблем у сфері як публічного, так і приватного права.

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
Здійснення господарської діяльності у сучасний період ха­рактеризується переважно виходом за межі однієї держави. Ця риса притаманна транснаціональним корпораціям (далі — ТНК). У науковій літератур

Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці МГШ
Підприємства, за законодавством України, вправі об'єд­нувати свою господарську діяльність, створюючи для цьо­го об'єднання у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, на

Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці МГШ
Підприємства, за законодавством України, вправі об'єд­нувати свою господарську діяльність, створюючи для цьо­го об'єднання у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, на

Імунітет держави та його види
Імунітет держави, в широкому розумінні - це принцип, згідно якого до держави або її органів не може бути заявлений позов в іноземному суді без її згоди. В МПП під і

Види імунітетів держави
Імунітети держави прийнято підрозділяти на різновиди. Імунітет від дії законодавства іноземної держави — забезпечується такими складовими частинами сувереніте­ту, як н

Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
У всіх правових відносинах від імені держави як суб'єкта МІШ діють уповноважені нею суб'єкти: • глава держави; • уряд; • закордонні представництва; • міністерств

Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
Із ст. З Закону України "Про зовнішньоекономічну діяль­ність" випливає, що Україна в особі її органів та створених ними зовнішньоекономічних організацій беруть участь у зов­нішньоекономіч

Поняття і види речового права
1. В системах гражданского права нормы, регулирующие имущественные отношения, группируются в два раздела: вещное право и обязательственное право. В гражданских кодексах стран континен

Поняття і види речового права
1. В системах гражданского права нормы, регулирующие имущественные отношения, группируются в два раздела: вещное право и обязательственное право. В гражданских кодексах стран континен

Цінні папери і оборотні документи
1. Объектами современного хозяйственного оборота являются помимо материальных движимых вещей также имущественные права, выраженные в определенных документах. В странах романо-герман-ской системы пр

Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер ре­гулювання інших інститутів цивільного права. Серед міжна­родних договорів стосовно пит

Застосування законодавства про націоналізацію.
Все большее применение получают используемые государством принудительные способы перенесения права собственности —национализация, конфискация и реквизиция. Национализацией

Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власно

Колізійні питання права власності за законодавством України
Цивільний кодекс України не поділяє речі на рухомі та нерухомі, хоча в окремих нормативно-правових актах вико­ристовується поняття "нерухоме майно", як, скажімо, в Законі "Про внесен

Правове регулювання іноземних інвестицій.
В Україні іноземні інвестиції регулюються такими нормативни­ми актами: • Господарським кодексом (глава 38); • Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересн

Міжнародний захист іноземних інвестицій.
В Україні, як зазначалося вище, приділяється багато уваги забез­печенню гарантій інвестицій. Відповідно до інвестиційного зако­нодавства України держава гарантує стабільність умов здійснення інвест

Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
В гражданском и торговом обороте часто возникают ситуации, в которых отдельные участники оказываются не в состоянии исполнить свои обязательства, и особенно обязательства денежного характера. Непла

Источники правового регулирования несостоятельности
Исторически сложилось так, что во всех изучаемых странах главным источником правового регулирования был и до настоящего времени, даже в странах прецедентного права, остается закон. Первые

Субъекты несостоятельности
1. Институт несостоятельности начал развиваться в средние века прежде всего как институт торгового права. Субъектами законодательства о несостоятельности являлись физические лица, занимающиеся торг

Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
Зовнішньоекономічний договір (контракт). У ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зов­нішньоекономічний договір (контракт) визначається як «матеріально оформ

Форма зовнішньоекономічних угод.
Основні вимоги щодо форми, змісту та порядку укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) містить також Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами відповідно

Умови зовнішньоекономічної угоди.
Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокре­ма, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 5 жовтня 1995 р

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають обліку (реєстрації) в МЗЕЗ-торзі України та уповноважених ним органах відповідно до Указу Президента

Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
Вторая половина текущего столетия отмечена усилением влияния коллизионного начала “автономии воли сторон”, причем не только на европейском континенте, но и в западном полушарии, где в прошлом отмеч

Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
1. К наиболее распространенным договорам, опосредствующим товарно-денежные отношения на национальных рынках стран и в международном экономическом обороте, относится договор купли-продажи (vente,

Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
Укладення договору. Конвенція докладно регулює поря­док укладення договору (частина друга): направлення офер­ти, акцепт, вступ договору в дію. Пропозиція про укладення

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Особливості договору в міжнародній торгівлі
Применение договора купли-продажи в международном обороте придает каждому из его условий определенную специфику и создает тесную связь во взаимоотношениях сторон договора с транспортными и страховы

Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
Национальными законами и Венской конвенцией (ст. 45—52 и 61—65) предусматриваются формы ответственности продавца и покупателя за нарушение договора — неисполнение или ненадлежащее исполнение обязат

Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. Теорія "Іех тегкаШпа".
Розділ 1 “Позанаціональне право lex mercatoria” складається з чотирьох підрозділів, в яких обґрунтовується існування позанаціонального права, досліджується ґенеза lex mercatoria, й

ПОНЯТТЯ міжнародних зустрічних операцій.
Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-ім­портної діяльності регламентуються переважно законодав­ством держав. В класичному розумінні — це обмін товарами, роботами чи послугами без руху

Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
§ 5. КОМПЕНСАЦИОННЫЕ СОГЛАШЕНИЯ В области торгово-экономических отношений СССР с промышленно развитыми государствами Запада в 70- 80-х годах особое значение приобрели так называемые компен

Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
§ 6. КОНТРАКТЫ ПО ОКАЗАНИЮ ТЕХНИЧЕСКОГО СОДЕЙСТВИЯ И СТРОИТЕЛЬСТВУ ПРЕДПРИЯТИЙ При оказании технического содействия в строительстве предприятий и иных объектов за рубежом, выполнении изыск

Договор об исключительной продаже товаров
1. Наименование договора не является еще полностью устоявшимся на практике и в литературе. В странах романо-германской и английской систем права чаще всего его называют договором о предоставлении и

Договор о франшизе
Договор о франшизе (contract of franshising, contrat de franchissage ou de franchise) широко вошел в практику хозяйственной деятельности с 70-х годов, хотя был известен в США уже в 30-х года

Договор о факторинге
1. Договор о факторинге (contract of factoring, contrat d'af-fecturage) в конце 50-х годов начал применяться в США, а с начала 60-х годов получил широкое распространение в практике США и дру

L. Договор поручения
1. Договор поручения как особый вид договора известен только праву стран континентальной Европы. Под договором поручения (mandataire) ФГК понимает договор, в соответствии с которым од

Договор комиссии
1. Под договором комиссии (Kommissionvertrag) понимается договор, по которому одна сторона (комиссионер) в виде промысла принимает на себя обязательство совершать сделки от своего имени, но

Агентский договор в праве Англии и США
1. Под агентским договором (the contract of agency) понимается договор о совершении одним лицом (агентом) действий по поручению и за счет другого лица (принципала). Созданный в

Понятие договора имущественного найма
1. Под договором имущественного найма (louage des choses, Miete, Pacht, lease, hire) понимается договор, по которому одна сторона (наймодатель или арендодатель) обязуется предоставить другой

Права и обязанности сторон
1. Согласно закону, в обязанности наймодателя входит прежде всего предоставление в пользование имущества, сдаваемого внаем, в состоянии, годном для эксплуатации, то есть соответствующем назначению

Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
1. Капиталистическое производство включает в качестве одного из важнейших элементов проведение различных по своему содержанию хозяйственных работ — изготовление или изменение материальных об

Договор о консорциуме
1. По мере углубления межфирменных связей промышленного и научно-технического характера все большее развитие получает кооперация хозяйствующих субъектов по выполнению промышленных проектов, заказыв

Понятие договора хранения и сфера его хозяйственного применения
1. С увеличением объемов внутренней и международной торговли возрастает потребность во временном складировании товаров. В хозяйственно-экономическом отношении эта деятельность имеет целью «сохранен

Характеристика договора страхования. Права и обязанности сторон. Принцип суброгации
1. Договор страхования является двусторонним, возмездным и кон-сенсуальным. Как правило, предложение заключить договор исходит от страхователя; иногда в качестве оферента выступает страховщик (напр

Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
За міжнародної торгівлі виникає необхідність переміщення то­варів і послуг через кордон. Для цього використовують різні транс­портні засоби. Розрізняють два види перевезення: просте, яке дає змогу

Міжнародні морські перевезення
Морський транспорт забезпечує перевезення 4/5 обсягу всього вантажу. У міжнародних морських перевезеннях участь беруть не тільки морські держави, але й "сухопутні", які нама­гаються мати

Міжнародні залізничні перевезення
Найбільш важливими міжнародними угодамиу сфері між­народних залізничних перевезень тривалий час були Бернські міжнародні конвенції про залізничні перевезення вантажів та про залізн

Міжнародні автомобільні перевезення
Міжнародні договори.На початку XX століття міжнародні автомобільні перевезення регламентувала Конвенція про вре­гулювання авторуху між країнами, встановлення технічних вимог до авт

Міжнародні повітряні перевезення
Міжнародні договори. Міжнародні повітряні перевезення регулюють декілька багатосторонніх договорів. Серед них Чи­казька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944р., ратифік

Змішані перевезення
Міжнародні договори.В останні десятиріччя все гострі­шою стає необхідність врегулювання прямих змішаних пере­везень вантажу ("від дверей до дверей"). Особливо зацікавлені

Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
У роботах з міжнародного приватного права правове регулю­вання міжнародних розрахунків розглядається як об'єкт міжна­родного приватного права [116]. Цей об'єкт є центральним в юри­дичних виданнях з

ІНКАСО В МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
При виконанні договорів міжнародної торгівлі з розрахунками за допомогою міжнародних кредитних переказів завжди існує ризик неплатежу з боку покупця або ризик непостачання товарів з боку продавця (

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
Валютні ризики — загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час виконання контракту. Такі втрати виникають, зокрема, при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу в період між підписа

Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
Валютні ризики — загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час виконання контракту. Такі втрати виникають, зокрема, при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу в період між підписа

Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
Права на виконання, фонограми, відеограми, а також передачі (програми) організацій мовлення (суміжні права).Крім прав на твори науки, літератури і мистецтва українське законодавств

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
1. Наследственное право (droit, successoral, Erbrecht, law of succession) как институт гражданского права представляет собой совокупность норм, регулирующих отношения, связанные с переходом

Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
2. Источники наследственного права. В странах континентальной Европы нормы наследственного права включены в состав гражданских кодексов и помещены, как правило, вслед за нормами, регулирующи

Наследование по завещанию
1. Завещание (testament, Testament, will) представляет собой облеченное в предписанную законом форму волеизъявление на-следодателя, направленное на определение юридической судьбы его имущест

Наследование по закону
Наследование по закону, как уже отмечалось, есть наследование без завещания (ab intestato}. Определяя круг лиц, имеющих право в этом случае на получение наследственного имущества, зак

Переход наследственного имущества и ответственность по долгам наследодателя
1. Право стран континентальной Европы, как уже отмечалось, исходит из понятия наследования как универсального правопреемства, при котором к наследникам переходит совокупность прав и обязанностей на

Брак. Понятие, порядок и условия заключения
1. В нормативных актах не дается определения брака, и вопрос о его правовой природе до настоящего времени ни в законодательстве, ни в правовой доктрине окончательно не решен. Высказываются в основн

Правоотношения между супругами
В правовых системах изучаемых государств только надлежаще оформленный брак порождает супружеские права и обязанности, одна часть которых носит личный, а другая — имущественный характер. Семейное пр

Відносини батьків і дітей і їх регламентація у МПП
Для МПП важливе значення в аспекті відносин між бать­ками й дітьми має два питання: походження дітей і надан­ня їм матеріального забезпечення. Незважаючи на важливу роль міжнародних органі

Прекращение брака
1. Законодательством всех стран предусматривается, что действительный брак прекращается в случае смерти одного из супругов, объявления умершим супруга, считавшегося безвестно отсутств

Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення, підста­ви, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання не­дійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами

Опіка і піклування.
7. Встановлення опіки та піклування.Відповідно до ст. 200 КпІПС України до опіки, піклування над неповнолітніми, не­дієздатними або обмеженими у дієздатності громадянами України, щ

Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
Колізійні норми шлюбно-сімейного права України містять­ся у КпШС України і в міжнародних договорах, переважно про надання правової допомоги. Ці норми регулюють питання: 1) реєстрації шлюбів з "

Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
Міждержавна міграція працівників, тимчасові відрядження за кордон, виконання робіт на фіксованих морських устатку­ваннях із видобування корисних копалин, переміщення пра­цівників транспорту територ

Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин
Одним із важливих регуляторів трудових відносин у сфері МПП є колізійні норми, завданням яких є визначен­ня питання про те, правом якої країни повинні регулюва­тися міжнародні трудові відносини.

Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
Прагнучи до всебічного розвитку співробітництва у сфері трудової діяльності та соціального захисту громадян України, інших держав, які працюють за межами своєї країни, наша держава укладає різноман

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги