Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної. - раздел Философия, ТЕОРІЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 4. Вчитель Пропонує Учням За Допомогою Дерев’Яної Лінійки Та Олівця Провести ...
4. Вчитель пропонує учням за допомогою дерев’яної лінійки та олівця провести лінію на металевій заготовці, а потім аркушем паперу протерти заготовку. Лінія витирається.
5. Питання вчителя: “Як же нанести на заготовку із тонколистового металу лінію, яка б не витиралась?” Відповідь учнів: “Лінію можна провести гострим цвяхом, шилом, голкою”.
Вчитель пояснює, що в принципі ця відповідь вірна. Потрібно загостреним металевим інструментом, який твердіший, ніж матеріал заготовки, провести лінію. Для цього слугує рисувалка. (Демонструє її).
Учні знайомляться з рисувалкою.
6. Питання вчителя: “А як нанести на металеву заготовку точку?” Відповідь учнів: “Треба вдарити у потрібному місці чимось гострим і твердим”.
Вчитель пояснює, що для цього слугує кернер, і показує, як їм користуватися.
7. Питання вчителя: “Чому під час розмітки олівцем користуються дерев’яною лінійкою, а під час розмітки стальною рисувалкою – металевою?” Відповідь учнів: “Якщо розмічати металевою лінійкою і олівцем, то олівець швидко тупиться і збивається з краю лінійки. А коли вістрям рисувалки проводити вздовж краю дерев’яної лінійки, то, навпаки, псується вона”.
Вчитель пояснює, що, крім цього, металева лінійка дозволяє вістрю рисувалки рухатись дуже близько до краю, що підвищує точність розмітки.
Потім під керівництвом вчителя учні виконують розмітку заготовки майбутнього виробу.
Демонстрація– використовується під час навчання для кращого сприйняття, розуміння, осмислення навчального матеріалу. Демонструють натуральні об’єкти техніки (приладів, механізмів, машин) та навчально-наочні посібники у вигляді макетів, моделей, навчальних плакатів, таблиць, креслень, схем і т. п.
Прийоми цієї демонстрації залежать від ступеня складності пристрою об'єкта, взаємозв'язку та взаємодії складових його частин. Зазвичай недостатньо показати натуральний об'єкт у цілому або його модель, макет. Потрібно показати і основні його частини, вузли та деталі, а також підстави цих частин шляхом розбирання, складання і графічного зображення у вигляді розрізів, масштабних виділень і т. п. Нарешті, треба продемонструвати і пояснити взаємодію основних частин технічного об'єкта, який досліджується, в його дії, пояснюючи креслення принципових і кінематичних схем на класній дошці.
Вимоги (методичні) до натуральних об’єктів, які демонструються на заняттях:
- виразно відображати ту навчальну мету, яку ставить педагог на цьому занятті;
- бути доступними для розуміння учнів, тобто відповідати рівню їх трудової та загальноосвітньої підготовки;
- бути виробничо-типовими і відповідати сучасному рівню розвитку техніки;
- мати естетичний вигляд;
- бути технічно справними.
Для підвищення якості засвоєння навчального матеріалу під час демонстрації натуральних об’єктів доцільно використовувати деякі додаткові прийоми, які посилюють ефект сприйняття того чи іншого зразка: фарбування деталей та вузлів об’єктів у різні кольори, виділення яскравими кольорами його головних функціональних елементів; демонстрація об’єкта у розібраному вигляді, з розрізами, прозорими кришками; планшети з деталями та вузлами об’єкту, що вивчається і т.д.
Модель – експериментальна подібність до натурального об’єкту, в якому в реальному або зміненому масштабі проходять процеси або явища, подібні до процесів і явищ, що відбуваються в реальному об’єкті. Модель завжди динамічна, вона розкриває функціональний бік предметів і явищ (моделі передач, електричних двигунів, генераторів і т.д.).
Макет – це статична копія (зменшена або збільшена)натурального об’єкту, яка слугує для пояснення будови речовини, форми деталей, вузлів машин, будови інструментів, приладів, механізмів, машин, апаратів. Макети призначені доповнювати (або замінювати) демонстрацію натуральних об’єктів, розкриваючи ті їх сторони, котрі подані недостатньо зрозуміло або не виражені зовсім.
Дуже часто макети використовують у тому випадку, коли показ натуральних об’єктів утруднений через їх малі розміри або, навпаки, громіздкі. Макет – це масштабна копія об’єкту, який вивчається.
До системи засобів навчання входить також комплекс засобів, призначених для показу плоских зображень: таблиці, плакати, рисунки, креслення, схеми, фотографії, епі-, діа-, кодо-, відео- та кінопроекційні зображення. Найрозповсюдженіші серед них кодопроектори: дозволяють викладачеві будувати зображення безпосередньо під час пояснення. Розповсюджується використання відеомагнітофонних записів, які передаються по телевізору, мультимедіа.
Під час демонстрації технічних об’єктів або технологічних процесів у молодших класах значну увагу потрібно приділяти розмірам, формі та кількості представлених учневі предметів. При цьому, якщо вивчається будова машини або приладу, потрібно прагнути до статичних демонстрацій, оскільки учні слідкуватимуть за самим процесом руху частин цілого, а не за їх призначенням та взаємозв’язком. У старших же класах бажанішою є демонстрація саме функціонального боку об’єктів і процесів, тому що учнів цікавлять технічні можливості, призначення або результат роботи пристрою, технічного процесу.
Показ трудових дій полягає в демонстрації вчителем робочих рухів, прийомів виконання трудових операцій зазвичай в такій послідовності: цілісний показ в робочому темпі; розчленований або уповільнений показ, що супроводжується поясненнями; знову цілісний показ в робочому темпі. Потім виконуються ознайомлювальні вправи 1-2-ма учнями, тобто пояснення послідовності виконання трудових дій. Потім одному або декільком учням пропонується по черзі повторити показану трудову дію, тобто виконати пробні вправи. При цьому учні можуть припуститися помилок при виконанні тих чи інших трудових операцій, робочих рухів, у прийомах користування інструментом, керування машиною і т. п. У цих випадках вчитель знову показує правильні прийоми виконання трудових операцій і поводження з інструментом, який застосовується для їх виконання.
Пояснення при розчленованому показі трудових дій доцільносупроводжувати демонстрацією таких навчально-наочних посібників, як таблиці, що зображують окремі основні елементи трудового прийому; малюнки і схеми, що показують робочі пози та рухи, послідовність прийомів виконання окремої операції і послідовність операцій в усьому трудовому процесі; малюнки і схеми з організації робочого місця, порядку і системи вимірювань; технічними вимогами, правилами техніки безпеки і т. д.
Показ технологічних процесів також може бути цілісним і розчленованим. Якщо весь технологічний процес обробки сировини до готового виробу протікає в декілька етапів або стадій, тривалий час, то для цілісного показу і пояснення, на яких природничих і математичних закономірностях він заснований, необхідне проведення спеціальної виробничої екскурсії. У ході екскурсії учні зможуть наочно сприйняти взаємозв'язок різних етапів процесу, способи їх здійснення, результати кожного етапу при різних способах і режимах його здійснення, а також усвідомити закономірності процесу.
Ізольований показ окремих етапів (стадій) технологічного процесу необхідний на вступному інструктажі при навчанні учнів регулюванню або виконання того чи іншого етапу або приватного технологічного процесу, наприклад різання металу на токарному верстаті.
У тих випадках, коли технологічний процес протікає в закритих апаратах і його не можна ні зупиняти на окремих етапах, ні варіювати режими, слід використати такі засоби наочності – моделі, схеми, таблиці, кіно-, відео-, діафільми та ін.
у залежності від змісту навчального матеріалу, виховних завдань, віку і підготовки, матеріальної бази школи, вчитель вибирає оптимальний вид демонстрації. Цей метод не несе нової навчально-пізнавальної інформації, а служить лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.
На заняттях з трудового навчання дуже широке застосування має інструктаж як поєднання методів керівництва самостійною роботою учнів, особливо при навчанні їх виконанню трудових дій. Інструктаж – як сукупність різноманітних методів – є поясненням мети, завдань та техніки виконання трудового завдання і окремих трудових операцій, які супроводжуються показом трудових дій і технологічних процесів, котрі мають опанувати учні.
Інструктаж в усній або в письмовій формі (інструкційні карти) проводиться перед тренувальними вправами, продуктивною працею, організацією робіт з роздатковим матеріалом, постановкою дослідів, самостійною роботою з книгою, довідниками тощо.
Усний інструктаж – вступний, поточний і заключний – проводиться при навчанні учнів трудовим діям, практичним умінням і навичкам щодо виконання технологічних операцій і при роботі з технічним обладнанням (верстатами, машинами, апаратами і т. п.).
Вступний інструктаж – це повідомлення учням вказівок щодо виконання трудових прийомів, операцій і різних практичних завдань, що супроводжується такими дидактичними прийомами, як: показ натуральних об'єктів, що вивчаються (інструментів, машин, приладів і т. п.) і відповідних наочних посібників; показ прийомів поводження з інструментами, пристосуваннями, обладнанням, приладами, апаратами, верстатами, машинами; показ прийомів виконання технологічних операцій і трудових дій; демонстрація і аналіз техніко-технологічної документації, яка використовується, проведення необхідних технічних і технологічних розрахунків.
Головне значення вступного інструктажу полягає в тому, що з його допомогою організується і спрямовується діяльність учнів, він допомагає свідомо засвоїти особливості роботи і раціональні способи її виконання. Без вступного інструктажу або при невисокому методичному рівні його проведення учні, як правило, допускають грубі порушення технології та організації праці, не враховують повністю вимог, що висуваються до послідовності виконання трудових прийомів і операцій, в результаті чого формування умінь і навичок відбувається стихійно, шляхом проб і помилок. Вступний інструктаж сприяє правильному формуванню умінь і навичок, вихованню охайності, ощадливості, точності виконання роботи.
Проводиться інструктаж у такій послідовності: 1) ознайомлення із назвою, метою і завданнями роботи, яку потрібно виконати; 2) повторення пройденого матеріалу, необхідного для виконання цієї роботи (коротке опитування, бесіда); 3) ознайомлення з технічними вимогами; 4) повідомлення вказівок з підготовки до роботи, організація робочого місця, дотримання правил безпеки праці; 5) пояснення та показ учням прийомів і способів виконання роботи та перестороги від можливих помилок; 6) пояснення і показ способів самоконтролю правильності виконання прийомів і якості роботи; 7) показ зразків виробів, виготовлених вчителем або учнями, які вчилися раніше; 8) ознайомлення з технічною документацією – робочими кресленнями, інструкційними та технологічними картами; 9) ознайомлювальні, пробні вправи, під час яких перевіряється правильність засвоєння вказівок учнями попередження про причини браку і можливі помилки в роботі; 10) повідомлення про норми часу і норми виробітку; 11) пояснення критеріїв оцінки за практичну роботу; 12) видача завдань для практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (ланками, парами).
Після вступного інструктажу учні самостійно виконують роботу. Учитель спостерігає за діями і поведінкою учнів, контролює їх.
Біжучий (поточний) інструктаж – проводиться під час заняття для усунення труднощів, як правило, в індивідуальному порядку, а якщо однакові труднощі та помилки спостерігаються у багатьох учнів, то фронтально, з усією групою. Його можуть проводити ланкові, що має велике виховне значення.
Заключний інструктаж – вчитель застосовує після закінчення заняття. Його мета – підведення підсумків виконаної роботи. Він проводиться зазвичай у формі бесіди і включає розбір та оцінку правильності та якості виконання завдання учнями, роз'яснення допущених помилок, їх причин та шляхів усунення. Заключний інструктаж повинен сприяти вихованню в учнів навичок самоконтролю, контролю, оцінки та аналізу своєї трудової діяльності і діяльності своїх товаришів. При заключному інструктажі можуть даватися також вказівки з підготовки до наступного заняття.
Як зазначалося вище, інструктаж може проводитися як в усній, - так і в письмовій формі.
Письмовий інструктаж – це застосування різної техніко-технологічної документації навчального характеру: робочих креслень, ескізів, карток-завдань, інструкційних і технологічних карток, якими учні користуються під час виконання вправ з оволодіння різноманітними трудовими прийомами і операціями, при виконанні виробничих робіт і виготовленні виробів.
Письмові інструкції, наприклад технологічні карти, містять у стислій формі відомості про зміст, характер і вимоги до виконуваного прийому, операції, виробу, про застосовування матеріалів, робочих і вимірювальних інструментів, обладнання та пристроїв, про послідовність трудових операцій, про способи їх виконання, про організацію праці, можливі помилки та неполадки і способи їх усунення. Обсяг цих відомостей визначається рівнем наявних в учнів політехнічних і трудових знань, умінь, навичок. До їх створення бажано залучати самих учнів, що сприяє поглибленню і закріпленню їх знань, бажанню здобути нові знання, які необхідні для складання інструкцій.
Письмовою техніко-технологічною документацією кожен учень користується індивідуально. При цьому забезпечується самостійність у роботі учня, більш глибоке осмислення своїх дій. Використання технічної документації в трудовому навчанні допомагає учням в подальшій продуктивній діяльності застосовувати виробничо-технічну документацію.
Інструкційні картки з виконання лабораторно-практичних робіт зазвичай мають у собі наступні відомості: назва роботи; перелік необхідних матеріалів та обладнання; порядок проведення роботи;; форми таблиць для запису отриманих даних та вказівок з їх обробки – із складання графіків, діаграм і формулювання узагальнених висновків.
Текст інструкційної картки повинен бути коротким і чітким, зрозумілим, скеровуючим дії учнів таким чином, щоб вони змогли виявити у певній мірі самостійність, творчу ініціативу.
Під час складання інструкційних карток необхідно враховувати вік учнів та рівень їх підготовки. Для учнів 4-6 класів інструкції мають бути не великими за обсягом, але в них потрібно детальніше описувати порядок дій, поміщати ілюстративний матеріал. Для старшокласників інструкція може бути об’ємнішою, включати не один, а декілька дослідів (досліджень), а формулювання окремих завдань можуть мати не таке детальне пояснення.
Методи перевірки та оцінювання знань, вмінь і навичок учнів.
Перевірка знань, вмінь і навичок виконується з метою контролю та оцінювання результатів навчальної роботи учнів. У трудовому навчанні перевіряють і оцінюють технічні та технологічні знання учнів, передбачені навчальною програмою, вміння і навички у проведенні лабораторних і практичних робіт, враховують морально-вольові якості особистості. (Їх перелік у програмах з трудового навчання).
Головні вимоги до перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок:
- регулярність, яка забезпечує своєчасне усунення прогалин у знаннях, вміннях і навичках учнів;
- об’єктивність та справедливість – оцінка має відображати дійсний рівень і якість підготовки учня.
Головними критеріями є:
- рівень передбачених програмою теоретичних знань (їх правильність, повнота і систематичність, осмислене розуміння навчального матеріалу на основі знань з фізики, біології та інших предметів);
- якість виконання лабораторних і виробничих робіт (їх відповідність технічним і технологічним вимогам; правильні прийоми виконання робіт; вміння користуватися інструментом та іншими засобами праці; правильна організація робочого місця; дотримання правил безпеки праці, санітарії, рівень культури та естетики праці);
- культура праці;
- вміння пояснювати значення та зміст робіт, що виконуються, на основі природничонаукових знань;
- час, витрачений на виконання лабораторно-практичної або навчально-виробничної роботи, продуктивної праці;.
Якість знань, вмінь і навичок оцінюється за 12-тибальною системою.
Поточна перевірка – з’ясування ступеню засвоєння учнями знань, вмінь і навичок, отриманих на одному або декількох найближчих заняттях (усне опитування, коротка бесіда).
Підсумкова перевірка – з’ясовується, наскільки повно та міцно учні засвоїли знання, вміння та навички з однієї або двох невеликих тем програми. (у формі заліку або письмової контрольної роботи, завдання з виконання практичних робіт).
Заключна перевірка – мета – з’ясувати та оцінити ступінь засвоєння всього змісту навчального матеріалу (усний залік, письмова контрольна робота, залікові лабораторно-практичні роботи; в 11-му класі – кваліфікаційні іспити та кваліфікаційні пробні роботи).
Перевірка та оцінювання знань, вмінь і навичок спрямовані на усунення недоліків та прогалин, які є в знаннях, вміннях і навичках учнів.
Розуміння особистості та її структури.
Слово особистість вживається нами тільки стосовно людини і притому починаючи лише з відповідного етапу її розвитку. Роздвоєння особистості, але не індивіда. Особистість є спеціальне людське утворен
Історичний аспект генезису концепцій особистості.
Виділяють три періоди в історії вивчення особистості:
- філософсько-літературний (від древніх часів і до початку ХІХ ст.);
- клінічний (лікарі-психіатри – з початку ХІХ ст. і до п
Сучасні теорії особистості.
У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зв
Динамічна функціональна структура особистості.
Особистість – людина як свідома, розумна істота, яка володіє мовою і здатністю до трудової діяльності. Поза суспільством особистості немає, оскільки кожна людина як особистість формується в суспіль
Суть і структура трудової діяльності людини.
Діяльність – специфічна людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає свідому (доцільну) його зміну і перетворення. Серед багатьох різних типів і фо
Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
Будь-яка діяльність, наприклад, обпилювання плоскої поверхні слюсарем чи монтаж складної технологічної установки бригадою монтажників, починаючи з підготовки до неї і закінчуючи досягненням мети, з
Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
– спеціально організовані види спільної діяльності вчителя і учнів, в процесі якої останні засвоюють досвід попередніх поколінь. В основу структури змісту трудового навчання покладена побудована мо
Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
Суб’єктивні явища психіки та її організації – уваги об’єктивно проявляються в основному в рухах. Психомоторика – це процес, який узагальнює психіку з її вираженням – м’язовим рухом.
Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
У трудовому процесі будь-які робочі рухи пов’язані зі сприйняттями, у відповідь на які вони відбуваються і якими уточнюються. Все, що на робочому місці визначає відчуття, сприйняття, тобто в
Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
1. Що називають психомоторикою?
2. Чим визначається механічна характеристика робочого руху?
3. Чому успіх виконання і засвоєння учнями рухів залежить від якості сприйняття?
Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
Для здійснення дослідження трудової діяльності, яке містить не лише вивчення різноманітних характеристик суб’єкта і об’єкта праці, а й виявлення безлічі різноспрямованих („горизонтальних” і „вертик
Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
До цієї групи належать порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи. Вони забезпечують вибір форми побудови дослідження трудової діяльності людини з метою вирішення практичних завдань, а також пе
Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
Ця група методів призначена для збирання інформації як про конкретний трудовий процес, правила його виконання та умови його організації, так і про суб’єкт праці й особливості його взаємодії з об’єк
Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
Фізіологічно обґрунтований режим праці і відпочинку передбачає таку послідовність періодів роботи та відпочинку, при якій втома не досягає значного рівня і запобігається на ранніх стадіях розвитку.
Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
До особливого виду діяльності, як вказувалось раніше, належить навчання, в процесі якого молоді покоління готуються до трудової діяльності і оволодівають знаннями, вміннями і навичками, накопиченим
Навички і процес їх формування.
Існує два види усвідомлення людиною виконуваної нею діяльності. В першому створюється технічна сторона діяльності, коли людина вперше приступає до її виконання і звертає при цьому увагу на всі елем
Психологія навчальних вправ.
Крім спеціальних знань кваліфікованому робітнику в сучасній виробничій праці потрібні різні навички, складні вміння і майстерність у своїй справі. Для цього необхідна система вправ, які формували б
Професійні звички.
Не лише у висококваліфікованих робітників, але і в учнів багато дій повинні формуватися як професійні звички.
Звичка – це дія, виконання якої стала потребою, яка викликає неприємні
Психологічна сутність здібностей.
Проблема здібностей людини – одна з основних теоретичних проблем психології і найважливіша практична проблема. Оцінка здібностей учнів, завершує їх психологічне вивчення, а формування їх особистост
Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
Доки людина не розпочала певної діяльності, в неї існують лише потенційні здібності до її виконання, які є властивостями її особистості, що частково розвинулися із задатків, але більш сформо
Суть і структура технічних здібностей.
Технічні здібності – це поєднання індивідуально-психічних властивостей, які дають можливість людині, при сприятливих умовах, порівняно легко і швидко засвоїти систему конструкт
Характеристика професійних здібностей.
Не знаючи професійних здібностей учнів, педагогу важко, а іноді і неможливо, навчаючи учнів, застосовувати до них особистісний підхід.
Кожна професія і спеціальність вимагає від робітника
Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
Ручна праця як навчальний предмет вводиться в школи ряду держав Європи в третій чверті ХІХ віку. В Фінляндії з 1866 р. (Уно Цигнеус). З 1874р. Отто Саломон вводить ручну працю в Швеції і розглядає
Методологічні основи трудового навчання школярів.
Поділ праці, зумовлений розвитком мануфактурного і фабричного виробництва, привів до значного підвищення продуктивності праці. Поте це позитивне явище супроводжувалося негативними процесами, що поз
Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору, об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються в пр
Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
Сьогодні в системі загальної середньої освіти України відбувається процес критичного переосмислення пройденого шляху, руйнування ідеологічних стереотипів, пошуку нових перспективних напрямів розвит
Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
Необхідність широкої політехнічної освіти учнів сьогодні підкріплюється міркуваннями про те, що вміння орієнтуватись у світі техніки стало невід’ємною складовою частиною світогляду кожної сучасної
Особистість вчителя та її розвиток.
В психологічній і соціальній літературі ще не склалось єдиного і загальноприйнятого розуміння структури особистості. Ми будемо ґрунтуватися на концепції К. К. Платонова, яка розглянута в темі 1.2.
Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
Даний принцип допускає застосування проблемного підходу до виконання трудових завдань учнями, до викладання навчального матеріалу, до проведення бесід вчителем. Але його потрібно застосовувати в ко
Ж) наочність у трудовому навчанні.
Принцип наочності в навчанні відомий з часів Я.А. Коменського: таке навчання повинно містити безпосереднє сприйняття учнями конкретних образів предметів які вивчаються, процесів і дій. Але наочніст
Поняття системи трудового навчання.
Система – це безліч елементів, які знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним та утворюють певну цілісність, єдність. Як відомо, системою навчання встановлюється послі
Характеристика основних систем трудового навчання.
У дидактиці трудового і виробничого навчання розрізняють предметну, операційну, операційно-предметну, моторно-тренувальну (система ЦІП), операційно-комплексну, проблемно-аналітичну системи та їх рі
Принципи трудового виховання.
Складність виховного процесу потребує, щоб його цілеспрямована організація здійснювалася на основі єдиних принципів, яких повинні дотримуватися кожна школа і кожен вчитель.
Принципи вих
Система організаційних форм трудового навчання.
Форми організації навчальної роботи визначаються складом учнів, місцем та часом проведення занять, послідовністю видів діяльності учнів і способом керівництва ними з боку вчителів. У трудовому навч
Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
Новий зміст і структура трудового навчання в 5-9 класах вимагає певного переосмислення організації та методики занять стосовно до проектно-технологічного підходу. На зміну традиційних спарених урок
Нетрадиційні уроки трудового навчання.
Зараз в школі використовуються різноманітні за структурою, змістом, методикою та умовами проведення уроки, які називаються нетрадиційними або нестандартними. У посібнику "Педагогіка" Н.Є.
Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
У структурі методів виділяються прийоми. Прийом — це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання. Зокрема, якщо
Мал.. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
Розглянемо детальніше вказані методи викладання.
Пояснення – це детальне викладення навчального матеріалу з аналізом фактів, приведенням доказів, форм
Спостереження.
Спостереження – це цілеспрямоване, безпосередньо чуттєве сприйняття предметів, явищ, процесів навколишньої дійсності з метою їх пізнання. Психологи вважають, що відчуття і сприйняття, які виникають
Вправи.
Вправи у трудовому навчанні – це багаторазове цілеспрямоване повторення певних дій для формування і вдосконалення вмінь і навичок поводження з технікою і виконання технологічних трудових процесів.
Самостійна робота учнів.
Самостійні роботи учнів – метод навчання, що полягає у виконанні учнями завдань з метою засвоєння знань, формування вмінь і навичок розвитку розумової і моторної (рухової) діяльності. Під ча
Вирішення виробничо-технічних задач.
Під задачею будемо розуміти ситуацію, яка містить протиріччя між даними та вимогою і вказівкою на його усунення. Технічні задачі побудовані на технічному матеріалі і вимагають для свого розв’язку з
Умови відбору методів трудового навчання.
Діяльність учня на уроці праці полягає у сприйнятті, запам’ятовуванні, обробці та використанні інформації, яка до нього надійшла. Перший бік діяльності визначається наявністю в людини органів відчу
Історія розвитку методу проектів
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки двадцятого століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гума
Види навчальних проектів.
Термін «проект» (рrоjесtіо) у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Він застосовується в різних галузях науки, а отже має кілька визначень.
Український радянський енцик
Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
Відповідно до змісту нової навчальної програми з трудового навчання для 5-9-х класів учні ознайомлюються з такими методами проектної та конструкторської діяльності як:
• метод фантазування
Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
Під час проектно-технологічної діяльності вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань; розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно здо
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ
№ з/п
Критерії
Функціональність:
· раціональність розмірів;
· забезпечення вимог гігієни;
· забезпечення зручності
Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
Розвиток педагогічної науки не можна здійснити інакше, як через оволодіння нововведеннями, через інноваційний процес. Щоб ефективно керувати цим процесом, його необхідно осмислити і зрозуміти, а по
Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Будь-яку розумову діяльність людина виконує на основі раніше засвоєної інформації про методику виконання цієї діяльності. Рівень майстерності людини обумовлений ступенем засвоєння інформації про ді
Мал. 3.5.2. Надійність батареї тестів
Для забезпечення достатньої надійності підсумкового педагогічного тестування учнів батарея тестів повинна складатися з тестів І, ІІ і ІІІ рівнів і містити, як мінімум, 60 суттєвих операцій. Якщо ба
Значення і завдання планування занять з трудового навчання.
У підготовці вчителя до занять в майстернях центральне місце займає планування навчального процесу. План – це основа правильної організації навчально-виховного процесу. Основними завданнями планува
Проведення та аналіз занять з трудового навчання.
Разом з підготовкою великий вплив на якість уроку дає організаційна сторона його проведення, правильністю дій учителя на уроці.
Початковим етапом уроку є його організаційна частина (присут
Вимоги до приміщень шкільних майстерень та їх характеристика.
Сьогодні школи нашої держави забезпечені навчальними майстернями, проте далеко не всі з них відповідають сучасним вимогам: санітарно-гігієнічним, безпеки і правильної організації навчального процес
Обладнання майстерень та способи його розміщення.
Основним устаткуванням у навчальних майстернях з обробки деревини і металів є слюсарний і столярний верстаки, свердлильні, токарні та фрезерний верстати для обробки деревини і металів.
Режим роботи в шкільних майстернях.
Результати досліджень у галузі фізіології і гігієни праці свідчать про те, що фізична праця, яка за своїм характером відповідає віковим можливостям організму і виконується в оптимальних гігієнічних
Планування і облік у навчальних майстернях.
Однією з передумов правильної організації навчального процесу є планування роботи шкільних майстерень. Лише знаючи наперед, які саме об’єкти доведеться виготовляти, можна розділити їх за класами і
Форма інвентарної книги
№ з/п
Назва предмету
Інвентарний номер
Коли придбано
Кількість і вартість
Час і причина списання
ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Активные методы трудовой подготовки школьников: Методические рекомендации. /Н.С. Янцур, В.Н. Ковалёв, Я.А. Петров. – Ровно: РИОУП, 1991. – 88 с.
2. Актуальні питання трудового і профіль
Загальна частина
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі − Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні
Базовий навчальний план.
Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну.
Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами, що надають загальн
Освітня галузь «технологія».
Основна мета освітньої галузі „Технологія” полягає у формуванні технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної діяльності в умовах сучасного висок
Основна школа.
У процесі вивчення в основній школі змісту освітньої галузі „Технологія” передбачається ознайомити учнів з проектно-технологічною та інформаційною діяльністю, із світом сучасних професій, спираючис
Старша школа.
Зміст освітньої галузі „Технологія” передбачає поглиблення в учнів знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні зага
Тема заняття: ТЕХНІКА.
Зміст заняття:
1. Теоретичні відомості:Електрифіковані знаряддя праці. Їх переваги у порівнянні з ручними і механічними знаряддями праці. Загальна
ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу – 5 хв.
Тема: Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів.
Десять учнів виконують тестові завдання з теми «Технологічні процеси ручної та механічної
IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
І так тема уроку: «Техніка». На сьогоднішньому уроці ми розглянемо види електрифікованих знарядь праці, їх переваги у порівнянні з ручними і механічними знаряддями праці; токарний верстат для оброб
Технологічні пристрої для верстата.
Після ознайомлення учнів з кінематичною схемою верстата СТД – 120М переходжу до розповіді про технологічні пристрої для верстата.
Під час пояснення демонструю презентацію МП.6.
V. Закріплення нового матеріалу – 4 хв.
Проводжу фронтальне усне опитування учнів, задаю питання:
1. Які знаряддя праці належать до електрифікованих?
2. Які переваги електрифікованих інструментів над механічними?
ІV.1. Вступний інструктаж – 10 хв.
Повідомляю тему лабораторно-практичної роботи: «Ознайомлення з механізмами і складальними одиницями (вузлами) токарного верстата з обробки деревини»
Під час цієї практичної роботи Вам необ
Клас: 7.
Матеріально–технічне устаткування: токарний верстат для обробки деревини СТД – 120М; пристрої: тризуб, патрон з шипами, чашковий патрон, центр для задньої бабки, інструменти: ліній
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов