Професійна етика. Етика бізнесу - раздел Философия, ОСНОВИ Філософії НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Важливим Напрямком Розвитку Етики В Наш Час Є Її Звернення До Питань Прикл...
Важливим напрямком розвитку етики в наш час є її звернення до питань прикладного характеру. Актуалізується проблема формування моральної культури людей в самих різних сферах життя сучасного суспільства, в результаті чого етика все більше трансформується в практичну філософію. В системі етичного знання важливе місце займають різні види прикладної етики, що визначають та розробляють моральні норми спілкування людей стосовно різних сфер діяльності. Завдання прикладної етики – конкретизувати загальнолюдські норми і принципи моралі стосовно специфічних умов активності різних груп людей. В процесі історичного розвитку суспільства, особливо у ХХ столітті, виникли такі спеціальні напрямки моралі як екологічна етика, етика науки, етика політичних відносин, сімейно-побутових стосунків, етика ненасильства, біоетика. Серед них особливе місце займає професійна етика, що регулює моральні відносини в різних сферах трудової діяльності.
Слід зазначити, що існують окремі види людської діяльності, де висуваються надзвичайно високі моральні вимоги до людей, які професійно нею займаються. В деяких сферах діяльності, де вирішуються питання здоров’я, свободи, честі й гідності людини, найчастіше виникають гострі моральні колізії і тому тут моральні якості спеціаліста набувають вирішального значення, тобто йдеться насамперед про види діяльності, в яких об’єктом впливу є людина. Це, перш за все, стосується праці лікаря, юриста, вчителя, керівника-менеджера, економіста, журналіста тощо.
Не дивлячись на те, що в основі конкретних обов’язків представників тієї чи іншої професії лежать одні й ті самі вимоги загальної моралі, існують все ж і специфічні моральні вимоги. Змістом професійної етики є передусім відповідні моральні кодекси, що приписують певний оптимальний тип відносин між людьми. Значення моральних професійних кодексів в сучасному суспільстві зростає.
В умовах становлення інформаційної цивілізації і формування ринкових відносин особливого значення набула етика бізнесу і ділових стосунків. Це особлива сфера суспільної моралі, що пов’язана з господарською діяльністю в умовах ринкової економіки, з вільним підприємництвом. Вона являє собою сукупність моральних норм, правил і уявлень, що регулюють поведінку і стосунки людей у цій царині. У сфері підприємництва важливими елементами є не тільки ресурси, машини, виробництво тощо, але й людські стосунки різного плану - з партнерами, клієнтами, спеціалістами, підлеглими, представниками влади і трудових колективів. Від того, наскільки гармонічно складаються ці відносини, залежить авторитет, репутація, імідж компанії, та відповідно й успіх підприємства в цілому.
Хоча уявлення про етичні норми сферу бізнесу існували починаючи з періоду його виникнення, в останні десятиріччя ця сфера стала предметом наукових досліджень у провідних країнах Заходу. Сучасний капітал, бажаючи захистити себе від нападок, прагне продемонструвати свою респектабельність і цивілізованість, відповідальність, довести свою легітимність. Компанії стали рекламувати свої благодійні пожертвування, заходи по запобіганню шкоди навколишньому середовищу, забезпеченню справедливого ставлення до всіх працівників, відмови від дискримінації тощо. Це обумовлює швидкий розвиток ділової етики, що відображає динаміку сучасного бізнесу. За сучасних умов, коли в Україні формуються ринкові відносини, розбудовується громадянське суспільство і правова держава, підсилення моральних чинників в господарській діяльності є дуже актуальним. Але, як відомо, етика підприємництва не може виникнути за суб’єктивним бажанням, і в складному та тривалому процесі її формування в нашій країні повинні брати не тільки підприємці, але й різні інститути держави, навчальні заклади, засоби масової інформації тощо.
Якою ж має бути поведінка підприємця, його стосунки з усіма іншими представниками ділового світу і суспільства в цілому? Де проходить та невидима межа між чесними і нечесними методами і підходами, які підприємець використовує для досягнення поставленої мети? Який спосіб ведення бізнесу можна вважати етичним і яка поведінка стосовно партнера, компанії або суспільства є неетичною?
Вихідною умовою існування ринкової економіки є прагнення вільних суб’єктів господарювання до вигоди, прибутку. В царині ділових стосунків особливо напружено й специфічно проявляється конфлікт між вигодою і належним, між індивідуальним і загальним, між піднесеним ідеалом і практичним розрахунком, тобто підприємництво є сферою підвищеного морального ризику.
В даний час існують три основних точки зору на співвідношення етики і бізнесу: 1) етичні норми взагалі незастосовні до сфери бізнесу, оскільки обмежують сферу його прояву, завдаючи шкоди; 2) етика потрібна бізнесу лише у певних ситуаціях, щоб він не заходив занадто далеко у своїх намірах; 3) етика потрібна бізнесу як внутрішня самооцінка, основа його стабільності й інструмент ділового спілкування. Останню точку зору можна вважати найбільш продуктивною для розвитку суспільства і самого бізнесу. При цьому говорити про підприємницьку етику можна лише у випадку наявності особливих внутрішніх моральних стимулів господарської поведінки - усвідомлення обов’язку і моральних почуттів: доброї волі, совісті, симпатії, почуття відповідальності, обов’язку.
Таким чином, в центрі сучасних дискусій в сфері етики підприємництва – суперечність між моральною свідомістю підприємця і внутрішньою логікою підприємницької активності. Етика господарювання виходить з того, що індивідуалістичні мотиви і спонуки є позитивним моментом. Але вона не допускає їх зведення до голого егоїзму і своєкорисливості, критикуючи позицію, коли раціональний підхід обмежується лише міркуваннями максимізації прибутку. В мотивації діяльності підприємця належне місце повинні займати почуття обов’язку, солідарності, справедливості, співчуття. Але, з іншого боку безоглядне захоплення моральними заповідями приводить до поразки в конкурентній боротьбі. Тобто в умовах “нечесної економіки” “чесному” підприємцю майже не залишається шансів на виживання, оскільки він мусить “платити” за свою моральність збільшенням витрат. Господарська етика не може носити характер моралізаторства. Оцінка конкретної практичної діяльності з позиції абсолютних моральних ідеалів не повинна перетворюватись на моральну агресію проти підприємливої, творчої, заповзятої людини. Важливо не обмежувати господарську етику лише моральними вимогами до підприємців, необхідно також створення справедливих інституційних рамок їх діяльності. Тільки в цьому випадку можлива моральна економіка.
Як і етика взагалі, етика господарювання носить історичний характер. Ще в конфуціанській культурі склалась особлива етика ділових стосунків: обов’язок, справедливість, доброчинність були на першому місці у відносинах між людьми. “Благородний муж” Конфуція “спочатку проявляє обов’язок, потім отримує вигоду”. Вражаючі економічні успіхи сучасної Японії, Китаю та інших країн Далекого Сходу та Південно-Східної Азії значною мірою обумовлені саме пануванням принципів конфуціанської етики в господарській діяльності.
В античну епоху принципи господарювання як важливу сферу практичної філософії розглядав Аристотель. Для нього господарство не було чимось окремим і самоцільним, а являло собою ойкономію, тобто управління домом – жінкою, дітьми, житлом і господарськими справами в їх єдності, здійснюване главою дому. Об’єднання домогосподарств утворювало автаркічний поліс, який був не просто господарським об’єднанням, але і моральним цілим, покликаним забезпечити самореалізацію громадян. Проте вже в період античності почали розвиватися елементи ринкових відносин, до яких Аристотель ставився дуже критично. Він вважав, що грошовий обіг не повинен ставати самоцільним, а бути лише засобом для забезпечення головного - благополуччя дому. Аристотель протиставляє ойкономію хрематистиці - мистецтву примножувати гроші. Ринкові зв’язки, за Аристотелем, розпалюють бажання людей, роблять їх ненаситними, в результаті чого вони прагнуть мати все більше і більше, забуваючи про міру.
В епоху європейського Середньовіччя принципи господарювання теж тісно пов’язуються з моральними міркуваннями, включені в релігійно-етичну сферу. Християнство розглядало працю як богоугодну справу, яка повинна виконувати роль засобу забезпечення харчування, подолання лінощів, приборкання хтивості і умертвіння плоті. Розміри виробництва обмежувались природними потребами. Прагнення мати більше, ніж необхідно, розглядалось як жадність – один із смертних гріхів; особливо засуджувалось лихварство.
Виділення господарювання в якості відносно самостійної сфери суспільного життя відбулось в епоху Нового часу, коли формується капіталізм і складається нове розуміння праці, спрямованої на невпинне розширення справи, отримання прибутку. При цьому основним мотивом господарської активності стає принцип економічної раціональності: отримати максимальний результат з найменшими витратами.
Формуванню капіталізму в Європі сприяла етика протестантизму як активної релігії, що “подвигає на працю як покликання”. Цей феномен впливу духовної сфери на економіку був досліджений видатним німецьким мислителем М.Вебером в роботах “Протестантська етика і дух капіталізму”, “Господарська етика світових релігій”. Роль протестантизму він вбачав в тому, що кальвіністське розуміння призначеності до спасіння обраних зробило діловий успіх симптомом обраності і тим самим ефективним стимулом до підприємницької діяльності. Протестантська трудова етика сприяла утвердженню в суспільній практиці такі норм і цінностей як ощадливість, працелюбність, розважливість, обов’язковість, чесність в ділових стосунках, благоговійне ставлення до власності.
Таким чином, етичною основою поведінки підприємців нового стилю, за Вебером, стало те, що діяльність, котра зовнішньо спрямована тільки на отримання прибутку, стала підводитись під категорію божественного “покликання”.
Починаючи з XVІІІ століття з моральної філософії виокремлюється і стає самостійною дисципліною економічне вчення, творцем якого став А.Сміт. В основу свого вчення він поклав образ так званої “економічної людини”, якій притаманне прагнення до особистої вигоди, егоїзм як основний мотив поведінки. Сміт прагнув виявити об’єктивні механізми господарювання, вільні від цінностей. З його точки зору, інтереси суспільства забезпечуються не тим, що кожен індивід повинен усвідомити суспільну користь, а тим, що «невидима рука» спрямовує людину до суспільно корисної мети, яка зовсім не входила у її наміри. Переслідуючи власні інтереси, індивід більш дійово служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне це зробити. Отож, суспільна надіндивідуальна саморегуляція здійснюється поза етикою, примусово, з необхідністю. Цю ідею образно виразив Б.Мандевіль у вигляді відомого парадоксу: «private vices - public benefits» (приватні пороки ведуть до суспільної вигоди), згідно з яким в рамках ринкового господарства немає підстав для розрізнення добрих і поганих дій.
Етична нейтралізація економічного вчення була досягнута також значною мірою на основі етики утилітаризму, який робив акцент не на мотивах і намірах, а на об’єктивних результатах дії, відокремлюючи правильність чи хибність дії від доброчинності самого суб’єкта. Моральність стала розглядатись як непотрібна в ринковому господарстві. Таке розуміння господарювання, культивування і підтримка ринкових соціальних інститутів стали важливим фактором формування західної економічної цивілізації, яка однобічно орієнтована на максимізацію матеріальних благ. Те, що при цьому побічним результатом господарювання ставали негативні соціальні й гуманітарні наслідки: зубожіння й обездолення частини суспільства, несправедливість, відчуження між людьми, формування в них корисливості - вважалось другорядним.
Засилля економічного в житті західного суспільства в кінцевому підсумку породило його кризу. Це проявляється і в конфлікті з природою, і в тривожних ознаках соціальної дезінтеграції внаслідок втрати духовності. Ринки, перетворюючи усе в товар, витісняють людські стосунки, сучасний економічний порядок руйнує моральний порядок суспільства. Ринкове суспільство споживає більше соціального капіталу, ніж його відтворює. В сучасному суспільстві пропагується споживацька ідеологія, у людей формуються псевдопотреби і псевдоцінності. І цей процес, що диктується законами ринку, набуває неконтрольованого характеру.
Подолання кризових явищ в сучасному західному суспільстві, що породжені суто утилітаристським, техніко-економічним мисленням, можливо лише з підвищенням ролі моральних факторів, етизацією життя. Тому сучасні дослідники пропонують відтворення нової єдності господарства і етики. Усвідомлюється, що мораль не просто прикраса, вона технічно необхідна для правильного функціонування самого капіталізму. Тому в останні десятиліття в Європі і США спостерігається різке підвищення інтересу до господарської етики. В багатьох учбових закладах відкриваються курси підприємницької етики, поширюються фонди моральних інвестицій, котрі вкладають гроші тільки в бездоганні в моральному відношенні підприємства; приймаються закони по боротьбі з фінансовими зловживаннями; розгортається рух проти біржових спекуляцій.
В реальній ринковій економіці важливе значення мають такі якості суб’єктів господарювання як взаємна довіра і надійність, що приводить до зниження витрат господарського обміну. Також і передача та застосування господарської інформації потребує етичного регулювання. Отже, етичні установки індивідів - наявність довіри, добровільне виконання правил там, де контроль відсутній чи дорого коштує, знижують витрати господарських взаємодій, а тим самим і загальноекономічні витрати, не зменшуючи господарських вигоди партнерів. Тим самим мораль, етос господарської надійності, коригуючи недоліки ринку, підвищують добробут суспільства.
Підприємець, що діє відповідно до господарської етики, усвідомлює, що в довгостроковому плані він не зможе реалізувати своєї економічної мети, якщо не буде дотримуватися загальних етичних правил. Якщо він приймає ці правила не як зовнішні, нав’язані йому обмеження, а як добровільно покладені на себе обов’язки, як максими власної поведінки - він діє етично.
Бізнес повинен бути соціально відповідальним. На відміну від юридичної, соціальна відповідальність означає певний рівень добровільної підтримки рішення соціальних проблем з боку підприємця. Можна сформулювати ряд постулатів професійної етики підприємця, а саме: піклуватися про дотримання законів; дотримуватися фундаментальних норм суспільної моралі, не допускаючи обману, корупції тощо; орієнтуватися на виробництво безпечних і надійних товарів за справедливими цінами; турбуватися про безпеку виробництва; добиватися гармонійних взаємовідносин із співробітниками, які оточують його, не допускати дискримінації в колективі; піклуватися про ефективне використання ресурсів; повно і правдиво надавати інформацію про економічний стан компанії; не брати участі у нечесній конкуренції і не створювати необґрунтованих обмежень конкуренції для інших; забезпечувати корисність своєї праці не тільки для себе, але й для інших, для суспільства, для держави; бути гуманістом, цінувати освіту, науку, культуру, сприяти збереженню навколишнього середовища.
Соціально-відповідальне підприємництво є також економічно вигідним, тому що покращення життя суспільства створює для бізнесу сприятливі довгострокові перспективи, знижуючи соціальну напругу, сприяючи підвищенню репутації фірми.
Проблема утвердження моральних принципів у сфері господарювання є дуже актуальною для нашого суспільства, в якому здійснюються ринкові реформи, формується система вільного підприємництва. Потрібний такий варіант економічної стратегії, коли процес формування ринкових відносин поєднується зі зберіганням культурних і моральних цінностей. Відомий німецький дослідник в галузі господарської етики П.Козловський, перефразовуючи Канта, так формулює етичний імператив господарської поведінки: “Вчиняй так, щоб твоя господарська діяльність відповідала подвійній функції економіки – ефективному постачанню людям благ і можливості їх самореалізації”.
Таким чином, етика бізнесу може бути охарактеризована гаслом: “Прибуток понад усе, але честь вище прибутку”.
Все темы данного раздела:
За редакцією М.Ф.Шмиголя та О.В.Сулима
Автограф
Одеса 2007
ББК 87я73
Ф 561
УДК 1(075.8)
Навчальний посібник підготовлений
Світогляд, його структура та історичні типи
Перед кожною людиною постають питання, які є предметом вивчення філософії. По-перше, це питання щодо сутності світу: як влаштований світ? чи розвивається він за певними законами? хто
Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
Термін “філософія” в перекладі з грецької мови означає любов до мудрості. Слово «філософ» вперше вжив грецький філософ і математик Піфагор по відношенню до людей, що прагнули до інтел
Основні питання філософії та її структура
Універсальною проблемою філософії є проблема взаємовідносин “людина – світ”. Вона має багато аспектів: суб’єкт – об’єкт, матеріальне – ідеальне, об’єктивне – суб’єктивне тощо. Здавна філософ
Основні функції філософії
Аристотель якось відзначив: “Усі науки більш необхідні, ніж філософія, але нема прекраснішої од неї”. Які ж функції виконує філософія в суспільстві, щоб заслужити такої парадоксальної характеристик
Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
Треба бути філософом! Чи пов’язує нас непорушним законом фатум, чи божество встановило все у світі за своїм свавіллям, чи випадок без усякого порядку шпурляє і мече, як кості, людські справи,- нас
Декарт Р. Начала философии
Прежде всего я хотел бы выяснить, что такое философия, слово «философия» обозначает занятие мудростью и под мудростью понимается не только благоразумие в делах, но также и совершенное знание всего
Кант И. Логика
Философия есть наука о последних целях человеческого разума. Это высокое понятие сообщает философии достоинство, т. е. абсолютную ценность. И действительно, она есть то, что одно только и им
Немецкой философии
Высший вопрос всей философии, вопрос об отношении мышления к бытию, духа к природе. Вопрос об отношении мышления к бытию, о том, что является первичным: дух или природа, - этот вопрос, игравший,
Бердяев Н.А.Философия свободы. Смысл творчества
По своей сущности и по своей задаче философия никогда не была приспособлением к необходимости, никогда подлинные, признанные философы не были послушны мировой данности, ибо философы искали прему
Проблемно-пошукові завдання
1. Дайте характеристику основних структурних елементів світогляду.
2. Співставити основні історичні форми світогляду.
3. Проаналізуйте основні передумови виникнення філософії.
Тема 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ КОСМОЦЕНТРИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ
Зміст теми: 1. Загальна характеристика античної філософії. 2. Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків. 3. Класичний період античної філософії. 4. Елліністичний та
Таблиця 1.
Онтологізм
прагнення виявити першооснову, побудувати вчення про буття, знайти єдине для усього джерело; на місце міфологічного уявлення п
Таблиця 2.
Основні етапи
Основні школи і визначні представники
Досократівська філософія, зародження та формування філософі
Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
Досократівська філософія включає:
– іонійську філософію – Мілетська школа, Геракліт;
– італійську – піфагорійці, елеати, Емпедокл;
– філософію давньогрецьких атомі
Класичний період античної філософії
Першими повернення філософської проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосму) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості, риторики, лог
Таблиця 3.
Ідеї (ейдоси)
Речі
вічні
тимчасові
незмінні
мінливі
Таблиця 4.
Правильні форми
держави – реалізують мету держави: загальне благо
монархія
влада одного найкращого
ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
Пусть никто в молодости не откладывает занятия философией, а в старости не устает заниматься философией; ведь никто не бывает ни недо
Таблиця 5.
Основний зміст вчення
Основи світобудови в їх значенні для людини
Висновки для людини з такого розуміння світобудови
Життєві завданн
Проблемно-пошукові завдання
1. Розкрийте основні риси філософствування давніх греків (за роботою Кессиди Ф.Х. “К проблеме греческого чуда”).
2. Проаналізуйте соціокультурні умови, що сприяли формуванню унікальних осо
Тематика доповідей та рефератів
1. Цивілізація і культура Древньої Греції – основа виникнення філософії.
2. Філософські школи досократиків.
3. Геракліт Ефеський: біля витоків діалектики.
4. Атомістичні
Філософія епохи Середньовіччя
Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та сере
Таблиця 6.
Античний світогляд
Середньовічний світогляд
політеїзм (багатобожжя)
монотеїзм (єдинобожжя)
Таблиця 7.
Основні етапи, їх хронологічні рамки
Видатні представники
Патристика
II-VIII ст.
а) апол
Таблиця 8.
Умови симфонії розуму та віри за Т.Аквінським
існують істини, які можна осягнути природним розумом – царина науки та філософії
Таблиця 9.
Філософія
Теологія
Релігія
розробляла інтелектуальний інструментарій для теології
 
Аквинский Ф. Сумма против язычников
Есть какие-то истины о Боге, которые превосходят всякую способность человеческого рассудка, как, например, о том, что Бог троичен и един. Однако есть какие-то истины, которые может достичь и естест
План семінарського заняття
1.Особливості, основні проблеми та персоналії середньовічної християнської філософії.
2.Філософські погляди Августина Блаженного.
3.Філософія історії Августина.
4.Проблем
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ нового часу
Зміст теми: 1. Передумови та основні риси філософії Нового часу. 2. Проблема методу наукового дослідження в філософії ХVІІ ст. 3. Філософія епохи Просвітництва. 4. Німецька
Дослідження в філософії ХVІІ ст.
У зв’язку з полемікою щодо природи і джерел достовірного знання в XVII ст. сформувались дві крупні філософські течії: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм (від грець. empeiria – досвід) - напрямок філ
Таблиця 10.
“Ідоли роду”
загальні помилки, притамані людському сприйняттю і мисленню, що обумовлені тим, що людині властиво примішувати до природи речей свою власну пр
Таблиця 11.
Методологічна позиція Ф.Бекона: емпіризм
Методологічна позиція
Р.Декарта: раціоналізм
Філософія епохи Просвітництва
XVIII століття ввійшло в історію як століття Просвітництва. Просвітництво – філософсько-політичний рух, що об’єднав усіх прогресивно мислячих політиків, філософів, юристів, діячів культури, природо
Таблиця 12.
Теза
Антитеза
Світ має межу в часі і просторі.
Світ у часі і просторі є безмежним.
Філософія марксизму.
Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) в 30-40-х роках XІX століття, увібрала в себе багато досягнень європейської філос
Першоджерела до вивчення теми
Бэкон Ф. Новый органон
Есть четыре вида идолов, которые осаждают умы людей. Для того чтобы изучать их, дадим им имена. Назовем первый вид идолами рода, вт
Декарт Р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
Вместо большого количества правил, образующих логику, я счел достаточным твердое и непоколебимое соблюдение четырех следующих.
Первое - никогда не принимать за истинное ничего, что
Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
Если рассматривать развитие с точки зрения результатов относительно массы индивидов, сосуществующих одновременно на данном пространстве, и если проследить его из поколения в поколение, то тогда он
Кант И. Основы метафизики нравственности
Воля мыслится как способность определять самое себя к совершению поступков сообразно с представлениями о тех или иных законах. И такая способность может быть только в разумных существах. То
Рукописи 1844 г.
Труд производит не только товары: он производит самого себя и рабочего как товар. Этот факт выражает лишь следующее: предмет, производимый трудом, его продукт, противостоит труду как некое
Проблемно-пошукові завдання
1. Охарактеризуйте чинники, що визначили провідну роль гносеологічної проблематики в філософії Нового часу.
2. Охарактеризуйте розуміння місця науки в житті суспільства, виражене гаслом Ф.
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософія Нового часу: пафос розуму і науки.
2.Філософське вчення Ф.Бекона та його обгрунтування емпіризму.
3.Вчення Р.Декарта про природжені ідеї та дедуктивний метод.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в тісному зв’язку з загальносвітовим філософським процесом, ніколи не випадала з контексту європейської культури, виступаючи її складовою частиною. В той же
Філософське вчення Григорія Сковороди
Гуманістичний мотив, тяжіння до розкриття внутрішнього духовного світу людини, кордоцентризм, що пронизують усі етапи розвитку української філософії, знаходить свій найбільш яскравий вираз в
Філософія П.Юркевича
Кордоцентричні та екзистенціальні мотиви знайшли своє втілення також у філософських поглядахПамфіла Юркевича (1826-1874 рр.), який був - поруч з В.Карповим,
Сковорода Г. Диалог: имя ему - потоп Змиин.
Начальная дверь к христианскому добронравию
Суть же три мира. Первый есть всеобщий и мир обительный, где все рожденное обитает. Сей составлен из бесчисленных миров и е
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте основні етапи історико-філософського процесу в Україні.
2.Охарактеризуйте особливості розвитку філософії в Києво-Могилянській Академії.
3.Розкрийте сутність вчення
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософські ідеї в духовній культурі Київської Русі.
2.Філософія Києво-Могилянської академії: представники і напрямки.
3.Г.Сковорода – український Сократ.
4.Г.Сковорода
Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
Перетворення науки в ХІХ-ХХ столітті на один з провідних чинників суспільного розвитку в області філософії відобразилось у вигляді виникнення філософії позитивізму (від лат. positivus – пози
Фрейдизм та неофрейдизм
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ столітті фрейдизм. Вивчаючи курс культурології, Ви ознайомились з психоаналітичною концепцією походження культури і з осно
Таблиця 13.
Потреба
Зміст потреби
НАслідки
Задоволення потреби
Не задоволення потреби
Постмодернізм
Для позначення глобальних змін в інтелектуальному кліматі високорозвинених країн Заходу, соціокультурної трансформації в них, що відбулась в останню третину ХХ століття, вживається термін “
Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
Что такое экзистенциализм?
Всех экзистенциалистов объединяет убеждение в том, что существование предшествует сущности. Что это означает: «Существование предшествует сущности»? Это означае
Камю А. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
Боги приговорили Сизифа поднимать огромный камень на вершину горы, откуда эта глыба неизменно скатывалась вниз. У них были основания полагать, что нет кары ужасней, чем бесполезный и безнадежный т
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте, в чому полягає відмінність між аналітичним і антропологічним напрямками в сучасній філософії.
2. Обґрунтуйте, в чому проявляється песимістичний характер вчення А.Шопенгау
Буття як вихідна категорія філософії
Особливістю філософії як вчення є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. То ж і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному відобр
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте зміст категорії „буття”.
2. Проаналізуйте особливості основних форм буття.
3. Розкрийте, як в філософії екзистенціалізму розглядається проблема буття.
4.
Пізнавальної діяльності
Зміст теми: 1.Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу. 2. Єдність чуттєвого та раціонального моментів пізнання. 3. Філософська теорія істини. Діалектик
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
Відображення світу у свідомості людини на основі практики відбувається у двох формах: чуттєвій та раціональній. Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання, тобто
Наукове пізнання: рівні, форми, методи
Вищою формою пізнання є наука – форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво об’єктивних знань про природу, суспільство і про саме пізнання, безпосередня мета яко
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте, як в ході історичного розвитку різними філософами вирішувалась проблема пізнаваності світу.
2.Ознайомившись з роботою Ф.Енгельса “Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класич
Правильного мислення
Вищою ступінню пізнавальної активності людини є мислення, яке, на відміну від безпосередніх способів відображення дійсності (відчуття, сприйняття, уявлення), осягає дійсність опосередковано
Якщо А, то В; не-А; Отже, не-В. Якщо А, то В; В; Отже, А.
Але ці модуси не дають достовірних висновків. Це обумовлено тим, що зв’язок причини і наслідку, зазвичай, не є однозначним. Один і той же наслідок може бути викликаний не однією, а різними п
А суть В, або С, або D; А не суть В, ні С; Отже, А суть D
Умови достовірності висновків в цьому умовиводі: диз’юнкція повинна бутиповною і строгою.
Індуктивні умовиводи
Індуктивнимназивається умовиві
Умовиводи за аналогією
Аналогія (гр. – схожість) являє собою традуктивний умовивід, в якому на підставі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.Наприклад, вия
Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
Багатомірність людини проявляється в біологічному, психічному та соціальному відношеннях. Біологічне в людині – це відносно самостійна підструктура, що глибоко пов’язана з еволюцією ж
Свідомість як фундаментальна властивість людини
В ході історичного розвитку філософських поглядів на людину були виділені три основних принципи, що характеризують родову сутність людини: наявність свідомості, цілеспрямованої діяльності
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього
Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
Формування особистості здійснюється в ході соціалізації, яка являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей, зразків поведінки, знань, мови, властивих тому суспі
Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
Быть человеком - значит быть жизненной задачей, грозным, рискованным приключением на грани самого человеческого бытия. Обычно я говорю, что человек - это драма. А драма, как правило, предполагает
Фромм Э. Бегство от свободы
Социальная история человека началась с того, что он вырос из состояния единства с природой, осознав себя как существо, отдельное от окружающего мира и от других людей. Процесс растущего обособле
Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
Жизнь, даже с биологической точки зрения, вообще имеет «спортивный» характер, все остальное - лишь механическое действие или голая функциональность. История органического (т. е. биологического) мир
Франкл В. Человек в поисках смысла
У каждого времени свои неврозы - и каждому времени требуется своя психотерапия. Сегодняшний пациент уже не столько страдает от чувства неполноценности, сколько от глубинного чувства утраты смысла,
Проблемно-пошукові завдання
1. Якими чинниками, на Вашу думку, обумовлено розмаїття моделей людини в історії філософії? Аргументуйте свою відповідь.
2. Охарактеризувати образ людини в античній філософії.
3.
Тематика доповідей та рефератів
1. Антропосоціогенез як філософська проблема.
2. Проблема людини в історії філософії.
3. Образ людини в давньокитайській філософії
4. Образ людини в давньоіндійській філо
Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
Кожна людина, яка проживає життя, відчуває на собі вплив сил, котрі не піддаються наглядному опису і все ж відіграють суттєву роль в тому, як складається її особисте життя і взагалі історичні долі.
Проблема суспільного прогресу
В системі світоглядної орієнтації людини важливе місце займає потреба в розумінні закономірностей і смислу людської історії. Історія – це реальність людського буття, розгорнута в часі. В її
Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология
Производство идей, представлений, сознания первоначально непосредственно вплетено в материальную деятельность и в материальное общение людей, в язык реальной жизни. Образование представлений, мыш
Печчеи А. Человеческие качества
Первая цель: «внешние пределы».Хорошо известно, что, увеличив свою власть над Природой, человек сразу же вообразил себя безраздельным господином Земли и тут же принялся ее
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте основні форми суспільного життя.
2. Дати характеристику співвідношення суб’єктивних і об’єктивних факторів суспільного життя.
3. Співставте позиції фаталізму та в
Тема 12. Етика як наука про мораль
Зміст теми: 1. Предмет та специфіка етики, її структура. 2. Сутність моралі і особливості її функціонування. 3. Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і з
Основні етапи історичного розвитку моралі
З глибокої давнини і до нашого часу для розвитку моралі характерні специфічні особливості, що залежать від певних соціокультурних умов.
Практика взаємовідносин, що складались під вп
Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
Моральна культура особистості – продукт розвитку людських стосунків і тому обумовлена соціальним прогресом. У зв’язку з цим здавна ведуться дискусії щодо морального прогресу: ілюзія це чи реальніст
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви розумієте визначення етики як “філософії практичного життя”?
2. Охарактеризуйте місце етики в системі філософських дисциплін.
3. Проаналізуйте, як співвідносяться моральн
Добро і зло
Розгляд етичних категорій слід починати з понять добра і зла. Вони відносяться до найбільш загальних понять моральної свідомості, позначають діаметрально протилежні характеристики соц
Честь і гідність
Людина не може бути байдужою до того, що про неї думають, які оцінки виносять її вчинкам і усьому її життю інші люди. Вона не може не міркувати про своє місце серед інших людей. Тобто між людиною т
Страждання та співчуття
В різних релігійних та філософських вченнях поняття “страждання” та “співчуття” визначаються більш-менш однаково. Під стражданням розуміють фізичну або моральну муку, біль. Співчуття
Сенс життя та щастя
Не менше значення, ніж категорії добра і зла, мають категорії сенсу життя та щастя. Ці питання фіксують фундаментальну особливість людського існування. З незапам’ятних часів перед людьми поставали
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте відмінності в розумінні добра і зла в різних культурах.
2. Існує думка, що розвиток цивілізації та культури несе зло та біди для людства. Чи згодні Ви з цим ствердженням?
Культура спілкування
Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід’ємною частиною культури морального спілкування
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви вважаєте, чим обумовлена проблема етизації господарської діяльності в сучасний період? Обгрунтуйте свою відповідь.
2. Проаналізувати основні підходи до проблеми співвідношення ети
Тематика доповідей та рефератів
Етичні риси професійної культури.
Моральні засади моєї майбутньої професії.
Етика ділового спілкування.
Поняття і сутність етикету.
Зародження і розвиток європей
Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Введение в биоэтику. М., 1998.
Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. - Ростов н/Д., 1999.
Зеленкова И.
Новости и инфо для студентов