Таблиця 1.1 Календар глобальної політики: 1000 – 3000[5] н.е.

Дж. Модельскі використовуючи даний календар дає наступний прогноз розвитку світової системи: “глобальна політична система перебувала починаючи з 1850 року в процесі переходу до глобальної організації, і це означає, що цикл США не був повтореням британського досвіду, але був сформованим в результаті цього факту. Ми зараз, на початку ХХІ століття, знаходимось на другій, коаліційній фазі такого переходу. Ця фаза не буде завершена до середини ХХІ століття, і визначить коаліцію, яка сформує майбутню глобальну організацію: чи буде це глобальним демократичним співтовариством або ж система “мультиполярності” ? Одне із значень даного підходу повязано із концепцією панування. У період глобального лідерства глобальне панування могло індексуватися здатністю держави-нації збільшувати військові сили, особливо військово-морські і повітряні. Оскільки політичній глобалізації властивий процес консолідації, то показник могутності суттєво збільшується: об’єм впливу на органи влади, які приймають рішення, це стосується як виконавчих органів влади, так і парламентських структур партійної організації” [32; pp. 198-199].

Поняття „довгого циклу” використовується для з`ясування закономірностей формування глобального лідера. Таке формування, на думку Дж. Модельскі, проходить чотири етапи.

Першому етапу відповідає глобальний конфлікт, що завершується набуттям лідерства у світовій політиці державою, яка здатна оптимальним чином вирішити існуючі соціальні, економічні та культурні антагонізми у світі. Другий етап пов`язаний із визначенням періоду такого лідерства. Третій етап – це етап делегітимації, що характеризується появою якісно нової проблематики світового розвитку, а також вивищенням держав, які претендують на лідерські позиції і формують нові виклики (сhallengers). Четвертий етап є етапом деконцентрації лідерства, розпаду інфраструктури, що підтримує гегемонію наддержави у всіх сферах життєдіяльності глобальної спільноти. Цей етап завершується макроконфліктом [33; c. 31].

Ці чотири фази змін явищ світової політики можна продемонструвати на основі історичного досвіду в наступній таблиці (Таблиця 1.2), яка, на нашу думку, відображає хронополітичні довгі цикли, як складові періодів еволюції глобальної політики.