рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Висновок

Висновок - раздел Образование, ПОЛІТИЧНИЙ ЧАС: мікро-, мезо- І макрорівні В Ході Даного Дослідження Нами Було Зроблено Спробу, Адаптуючи Методологію Ф....

В ході даного дослідження нами було зроблено спробу, адаптуючи методологію Ф.Броделя (його концепцію рівнів, форм темпоральності) до політичної реальності, систематизувати сучасні уявлення про політичний час на різних рівнях соціально-політичної організації: мікро-, мезо- і макрорівні.

Мікрорівень дослідження феномену політичного часу був представлений нами концепцією “нерутинної політики” Б.Кубісека. Було зроблено спробу прослідкувати яким чином політичний час впливає на індивіда, змінює його поведінку та сприйняття політичної реальності й процесів, які в ній протікають.

Мезорівень дослідження був тематизований нами виходячи з концепції історика економіки Д.Норта. Було показано яким чином функціонують інститути і відбуваються інституційні зміни в економічній і політичній підсистемах соціальної системи. Ми також проаналізували евристичний потенціал адаптації концепту “визначеного шляху” (path dependence) у політичній науці.

Макрорівень дослідження був представлений теорією “довгих циклів” Дж. Модельскі. Виходячи з даної теорії нами тематизувалась темпоральна проблема набуття глобального лідерства державами-націями, було розглянуто довгі цикли еволюції глобальної (світової) політики за останні дві тисячі років існування людства, робилась спроба аналізу ритмів масштабних політичних систем, прогнозувалась модель майбутнього світового порядку.

Не дивлячись на різноманітні діапазони (рівні) аналізу політичного часу, необхідно констатувати той факт, що усі вчені, теоретичні розробки яких були нами використані, роблять висновок - політичний час не просто надає алгоритмам політичної дії форму, не просто стає важливим ресурсом панування, але робить можливим і раціональним власне існування політичних акторів на будь-якому рівні соціально-політичної організації.

На нащу думку, запропоновані у цій статті рівні (форми, діапазони) політичного часу здатні виявити і подолати “темні” плями політичної динаміки, і (що найголовніше!) вносять до порядку денного сучасної політичної науки нові проблемні питання політичного розвитку, які потребують свого якісного вирішення нинішнім поколінням політологів.

Список використаних джерел:

1. Bryson V. Time. – http://www.hud.ac.uk/politics/research/confs/index.html; 2. Bryson V. Op. cit. – http://www.hud.ac.uk/politics/research/confs/index.html ; 3. Див.: Якубін О.Л. До концептуалізації поняття політичного часу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія,, – випуски 89-90., – Київ: 2008. – С. 133-137; 4. З цього приводу можна процитувати емоційні слова Гердера, спрямовані проти Канта: “Міра часу будь-якої речі, яка змінюється, є в ній самій; це справедливо навіть тоді, коли іншої речі навіть не існувало б; у світі немає двох однакових речей з однаковою мірою часу… Таким чином (це можна сміливо стверджувати), у Всесвіті одночасно існує багато часів ”. Цит. за: Козеллик Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. – Київ: Дух і літера, 2005; 5. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. Сборник переводов. – М.: Прогресс, 1977. – С. 115—142; 6. Див.: Smelser N.J. Problematics of Sociology. The Georg Simmel Lectures, 1995. – Berkeley-Los Angeles-London: University of California Press, 1997; 7. Aminzade, R. R. et al., Ed. Silence and voice in the study of contentious politics // Cambridge studies in contentious politics. – New York: Cambridge University Press, 2001; 8. North D.C. In Anticipation of the Marriage of Political and Economic Theory // Competition and Cooperation: Conversation with Nobelists. – New York: Russell Sage Foundation, 1999; 9. Kubicek B. V. Political Creativity. Ph.D diss. Department of Political Science, Massachusetts Institute of Technology. – Cambridge, MA.: 2004; 10. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 41-82; 11. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 41-62; 12. Kubicek B. V. Op. cit. – Pp. 65-82; 13. Kubicek B. V. Op. cit. – Pp. 85-99; 14. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 100-114; 15. North D. C. In Anticipation of the Marriage of Political and Economic Theory // Competition and Cooperation: Conversation with Nobelists. – New York: Russell Sage Foundation, 1999; 16. North D. C. Institutional, institutional change and economic performance. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990; 17. North D. C. Op. cit. – Р. 12; 18. North D. C. Op. cit. – Р. 13; 19. North D. C. Op. cit. – Рр. 14-15; 20. North D. C. Op. cit. – Р 15; 21. North D. C. Op. cit. – Рр 16-17; 22. Див. детальніше: Rutten A.R. Politics in Time // The Independent Review, v. XI, n. 2, Fall 2006. – Рp. 299-305; 23. Rutten A.R. Op. cit. Р. 301; 24. North D. C. Institutional, institutional change and economic performance. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – Р. 95; 25. North D. C. Op. cit. – Р. 95; 26. Детальніше див.: Said E.W. Culture and Imperialism. – New York: Alfred A. Knopf, Inc, 1993; 27. Див.: North-South: A program for Survival. – Cambridge, MA.; MIT Press, 1980; 28. Modelski G. The Study of Long Cycles // Exploring Long Cycles / Ed. by G. Modelski. – London, 1987; 29. Modelski G. Time, Calendars and International Relations: Evolution of Global Politics in the 21st Century. Paper presented at the 37th annual convention of the International Studies Association in San Diego. April 16-20, 1996. - http://faculty.washington.edu/modelski/; 30. Див.: Modelski G. From Leadership to Organization: The Evolution of Global Politics // Journal of World Systems Research. 1995. Vol. 1. №7; 31. Modelski G. Long-Term Trends in World Politics // Journal of World-Systems Research. – 2005. – Vol. XI, №2; 32. Modelski G. Op. cit. – Pp. 198-199; 33. Чихарев И.А. Хронополитика в теории мировой политики – М.: Современные тетради, 2006; 34. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики; режим доступа:

http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 35. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 36. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 37. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 38. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 39. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 40. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 41. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1.

 

 


[1] В інтересах простоти і доступності, в даній статті поняття “особистість”, “індивід”, “актор” використовуються переважно в якості синонімів.

[2] Н. Смелзер виділяв окрім макрорівня ще четвертий рівень – глобальний (або - мультисуспільний), але внаслідок загальної змістовної близькості третього та четвертого рівнів, в даному дослідженні, вважаємо, що їх можна розглядати в рамках одного макрорівня.

[3] “Наприклад, як тільки компанії “першого покоління” Силіконової долини “зросли”, вони створили можливості для існування менших та вузько орієнтованих посередників. Ці посередники, у свою чергу, змогли заснувати інші компанії, які несли нижчі витрати, працюючи з ними. Усе більше і більше споживачів обирали VHS-плеєри, студії пропонували більше кінофільмів для VHS-плеєрів, роблячи VHS – формат ще більш привабливим для покупців, чий вибір знову приводив до того, що студії створювали ще більше фільмів у цьому форматі, створюючи тим самим… і так далі”. – Rutten A.R. Op. cit. Р. 301.

[4] Д.Норт отримав у 1993 році Нобелівську премію з економіки: “за досягнення відродженої історії економіки, яка використовує економічну теорію та кількісні методи для пояснення економічної діяльності та інституційної зміни”.

[5] Таблиця подається за виданням: Modelski G. Long-Term Trends in World Politics // Journal of World-Systems Research. – 2005. – Vol. XI, №2. – P. 197.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПОЛІТИЧНИЙ ЧАС: мікро-, мезо- І макрорівні

М АНДРУЩЕНКО О ЯКУБІН ПОЛІТИЧНИЙ ЧАС мікро мезо І макрорівні Ключові слова... М АНДРУЩЕНКО А ЯКУБИН ПОЛИТИЧЕСКОЕ ВРЕМЯ... M ANDRUSHCHENKO A IAKUBIN THE POLITICAL TIME MICRO MESO AND MACRO...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Висновок

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПОЛІТИЧНИЙ ЧАС: мікро-, мезо- І макрорівні
В цій статті політичний час розглянуто з точки зору його внутрішньої неоднорідності, “існування” в ньому специфічних “часових пластів”. З цією метою використовуються, адаптований до його специфі

ПОЛИТИЧЕСКОЕ ВРЕМЯ: МИКРО-, МЕЗО- И МАКРОУРОВНИ
В этой статье политическое время рассмотрено с точки зрения его внутренней неоднородности, «существовании» в нем своеобразных «временных слоев». Для этого используется, адаптированный к его с

THE POLITICAL TIME: MICRO-, MESO- AND MACRO LEVELS
In this article the political time is analyzed in accordance to its inner heterogeneity, presence of different «time layers» in it. The structural approach of F. Braudel`s different ranges of

Політичний час: загальна проблематика
  У 2004 році в Хадерсфілдському університеті (University of Huddersfield) (Об’єднане Королівство) на одній із конференцій англійський політичний аналітик В. Брайсон (Valerie Bryson)

Мікрорівень: основні характеристики
Дослідження мікрорівня політичного часу повертає нас до розгляду “класичної” дилеми структури і актора. Адже, саме тут актуалізується складна теоретична та практична проблема: яким чином політичні

Макрорівень: темпоральний вимір еволюції глобальної політики
Макрорівень дослідження політичного часу тематизується відомим американським вченим-міжнародником Джорджем Модельскі у його теорії “довгих циклів” глобальної політики. Американський теоретик ставит

Таблиця 1.1 Календар глобальної політики: 1000 – 3000[5] н.е.
Алгоритм вивчення (g-c-t-r) на двох рівнях Періоди (і фази) глобальної політичної еволюції Характеристика глобального ладу (інституцій)

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги