Висновок

В ході даного дослідження нами було зроблено спробу, адаптуючи методологію Ф.Броделя (його концепцію рівнів, форм темпоральності) до політичної реальності, систематизувати сучасні уявлення про політичний час на різних рівнях соціально-політичної організації: мікро-, мезо- і макрорівні.

Мікрорівень дослідження феномену політичного часу був представлений нами концепцією “нерутинної політики” Б.Кубісека. Було зроблено спробу прослідкувати яким чином політичний час впливає на індивіда, змінює його поведінку та сприйняття політичної реальності й процесів, які в ній протікають.

Мезорівень дослідження був тематизований нами виходячи з концепції історика економіки Д.Норта. Було показано яким чином функціонують інститути і відбуваються інституційні зміни в економічній і політичній підсистемах соціальної системи. Ми також проаналізували евристичний потенціал адаптації концепту “визначеного шляху” (path dependence) у політичній науці.

Макрорівень дослідження був представлений теорією “довгих циклів” Дж. Модельскі. Виходячи з даної теорії нами тематизувалась темпоральна проблема набуття глобального лідерства державами-націями, було розглянуто довгі цикли еволюції глобальної (світової) політики за останні дві тисячі років існування людства, робилась спроба аналізу ритмів масштабних політичних систем, прогнозувалась модель майбутнього світового порядку.

Не дивлячись на різноманітні діапазони (рівні) аналізу політичного часу, необхідно констатувати той факт, що усі вчені, теоретичні розробки яких були нами використані, роблять висновок - політичний час не просто надає алгоритмам політичної дії форму, не просто стає важливим ресурсом панування, але робить можливим і раціональним власне існування політичних акторів на будь-якому рівні соціально-політичної організації.

На нащу думку, запропоновані у цій статті рівні (форми, діапазони) політичного часу здатні виявити і подолати “темні” плями політичної динаміки, і (що найголовніше!) вносять до порядку денного сучасної політичної науки нові проблемні питання політичного розвитку, які потребують свого якісного вирішення нинішнім поколінням політологів.

Список використаних джерел:

1. Bryson V. Time. – http://www.hud.ac.uk/politics/research/confs/index.html; 2. Bryson V. Op. cit. – http://www.hud.ac.uk/politics/research/confs/index.html ; 3. Див.: Якубін О.Л. До концептуалізації поняття політичного часу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія,, – випуски 89-90., – Київ: 2008. – С. 133-137; 4. З цього приводу можна процитувати емоційні слова Гердера, спрямовані проти Канта: “Міра часу будь-якої речі, яка змінюється, є в ній самій; це справедливо навіть тоді, коли іншої речі навіть не існувало б; у світі немає двох однакових речей з однаковою мірою часу… Таким чином (це можна сміливо стверджувати), у Всесвіті одночасно існує багато часів ”. Цит. за: Козеллик Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. – Київ: Дух і літера, 2005; 5. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. Сборник переводов. – М.: Прогресс, 1977. – С. 115—142; 6. Див.: Smelser N.J. Problematics of Sociology. The Georg Simmel Lectures, 1995. – Berkeley-Los Angeles-London: University of California Press, 1997; 7. Aminzade, R. R. et al., Ed. Silence and voice in the study of contentious politics // Cambridge studies in contentious politics. – New York: Cambridge University Press, 2001; 8. North D.C. In Anticipation of the Marriage of Political and Economic Theory // Competition and Cooperation: Conversation with Nobelists. – New York: Russell Sage Foundation, 1999; 9. Kubicek B. V. Political Creativity. Ph.D diss. Department of Political Science, Massachusetts Institute of Technology. – Cambridge, MA.: 2004; 10. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 41-82; 11. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 41-62; 12. Kubicek B. V. Op. cit. – Pp. 65-82; 13. Kubicek B. V. Op. cit. – Pp. 85-99; 14. Kubicek B. V. Op. cit. – Рp. 100-114; 15. North D. C. In Anticipation of the Marriage of Political and Economic Theory // Competition and Cooperation: Conversation with Nobelists. – New York: Russell Sage Foundation, 1999; 16. North D. C. Institutional, institutional change and economic performance. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990; 17. North D. C. Op. cit. – Р. 12; 18. North D. C. Op. cit. – Р. 13; 19. North D. C. Op. cit. – Рр. 14-15; 20. North D. C. Op. cit. – Р 15; 21. North D. C. Op. cit. – Рр 16-17; 22. Див. детальніше: Rutten A.R. Politics in Time // The Independent Review, v. XI, n. 2, Fall 2006. – Рp. 299-305; 23. Rutten A.R. Op. cit. – Р. 301; 24. North D. C. Institutional, institutional change and economic performance. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – Р. 95; 25. North D. C. Op. cit. – Р. 95; 26. Детальніше див.: Said E.W. Culture and Imperialism. – New York: Alfred A. Knopf, Inc, 1993; 27. Див.: North-South: A program for Survival. – Cambridge, MA.; MIT Press, 1980; 28. Modelski G. The Study of Long Cycles // Exploring Long Cycles / Ed. by G. Modelski. – London, 1987; 29. Modelski G. Time, Calendars and International Relations: Evolution of Global Politics in the 21^st Century. Paper presented at the 37^th annual convention of the International Studies Association in San Diego. April 16-20, 1996. - http://faculty.washington.edu/modelski/; 30. Див.: Modelski G. From Leadership to Organization: The Evolution of Global Politics // Journal of World Systems Research. 1995. Vol. 1. №7; 31. Modelski G. Long-Term Trends in World Politics // Journal of World-Systems Research. – 2005. – Vol. XI, №2; 32. Modelski G. Op. cit. – Pp. 198-199; 33. Чихарев И.А. Хронополитика в теории мировой политики – М.: Современные тетради, 2006; 34. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики; режим доступа:

http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 35. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 36. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 37. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 38. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 39. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 40. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1; 41. Модельски Дж. Op. cit. - http://www.worldpolit.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=1.

[1] В інтересах простоти і доступності, в даній статті поняття “особистість”, “індивід”, “актор” використовуються переважно в якості синонімів.

[2] Н. Смелзер виділяв окрім макрорівня ще четвертий рівень – глобальний (або - мультисуспільний), але внаслідок загальної змістовної близькості третього та четвертого рівнів, в даному дослідженні, вважаємо, що їх можна розглядати в рамках одного макрорівня.

[3] “Наприклад, як тільки компанії “першого покоління” Силіконової долини “зросли”, вони створили можливості для існування менших та вузько орієнтованих посередників. Ці посередники, у свою чергу, змогли заснувати інші компанії, які несли нижчі витрати, працюючи з ними. Усе більше і більше споживачів обирали VHS-плеєри, студії пропонували більше кінофільмів для VHS-плеєрів, роблячи VHS – формат ще більш привабливим для покупців, чий вибір знову приводив до того, що студії створювали ще більше фільмів у цьому форматі, створюючи тим самим… і так далі”. – Rutten A.R. Op. cit. – Р. 301.

[4] Д.Норт отримав у 1993 році Нобелівську премію з економіки: “за досягнення відродженої історії економіки, яка використовує економічну теорію та кількісні методи для пояснення економічної діяльності та інституційної зміни”.

[5] Таблиця подається за виданням: Modelski G. Long-Term Trends in World Politics // Journal of World-Systems Research. – 2005. – Vol. XI, №2. – P. 197.