Класифікації соматотипів

Таблиця 3

Автори	Рік	Конституційні типи (соматотипи, типи особистості)
Гіппократ	4 ст. до н.е.	Меланхолік	Флегматик	Сангвінік	Холерик
Сіго		Дихальний	Церебральний	М’язевий	Травний
Кречмер		Астенічний (шизоїд ний)	Атлетичний (епілептоїдний)	Пікнічний (циклоїдний)	-
Павлов		Слабкий	Повільний	Швидкий	Нестримний
Павлов		Розумовий	Художній	-	-
Богомолець		Астенічний	Фіброзний	Ліпоматозний	Пастозний
Черноруцький		Астенінчий	Нормостенічний	Гіперстенічний	-
Шевкуненко		Доліхоморфний (доско-налий)	Мезоморфний (перехід-ний)	Брахиморфний (недосконалий)	-

 

VІ. Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Намалювати схему виникнення синдромiв Тернера-Шерешевського, трисомії за Х-хромосомою i Клайнфельтера	Для побудови схеми вико-ристати позначення стате-вих хромосом
	Пояснити механiзм пошкодження плоду при дiї на органiзм вагiтної жiнки iонiзуючого випромiнювання	Використати знання пато-генезу променевої хвороби
	Пояснити шкiдливий вплив алкоголю та нiкотину на органiзм вагiтної жiнки	Використати знання про критичнi перiоди ембріо-генезу
	Назвати антимутаційні механізми	Навести приклади з урахуванням рівня організації генетичного апарату

Б. Задачі для самоконтролю:

 

Задача 1. Дівчина 17 років, має ріст 139 см, коротку шию, низький ріст волосся на потилиці, нерозвинені грудні залози та первинну аменорею.

1. Для якого захворювання характерний такий каріотип?

2. Чи будуть спостерігатись зміни статевого хроматину?

 

Задача 2. Гемофілія В – захворювання, що характеризується відсутністю ІХфактору згортання крові і проявляється геморагічним синдромом.

1. У яких батьків може народитися хлопчик хворий на гемофілію В?

2. До якої групи спадкових захворювань належить гемофілія В?

3. Які ще захворювання належать до цієї групи?

 

Задача 3.До медико-генетичної консультації звернулась хвора з аномалією розвитку кисті (полідактилією), щоб з’ясувати чи будуть її діти мати такий самий дефект.

1. Як успадковуються кісткові аномалії, що не порушують життєздатності людини?

2. Яка імовірність народження хворих дітей, якщо чоловік цієї жінки є здоровим?

 

Задача 4.У людини 20 років при проведенні цитогенетичного дослідження виявлено каріотип ХХУ і трисомію за 21 хромосомою.

1. Визначте, які спадкові синдроми є у цієї людини?

2. Чи можуть у такої людини народитися діти?

 

Задача 5. Чоловік високого зросту, у якого збільшена нижня щелепа і виступають надбрівні дуги, відрізняється агресивністю, антисоціальною поведінкою. Його каріотип 47, ХУУ.

1. Який метод був застосований для виявлення каріотипу?

2. Результатом якого виду мутації є такий каріотип?

 

 

Література

Основна:

1. Патофізіологія: підручник / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

2. Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.1. Нозологія. За ред. проф. М.С.Регеди – Львів: Сполом, 2009. – 290 с.

3. Патологическая физиология. Учебник для студентов фарм. вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. проф. А.И.Березняковой – Винница: Нова Книга, 2008. – 328 с.

4. Матеріали лекцій.

Додаткова:

1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник / Вид.2-ге, доопрац. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

2. Патофизиология. Курс лекций. Под ред. П.Ф.Литвицкого,- М.: Медицина, 1995.

3. Бердышев Г.Д.,Криворучко И.Ф. Медицинская генетика. К.-Вища школа,1990.

4. Лильин Е.Т.,Богомазов Е.А.,Гофман-Кадошников П.Б. Генетика для врачей.М.-Медицина ,1990.

5. Симонов П.В. Темперамент, характер, личность. М.-Медицина,1985.

6. Юдельсон Я.Б. Основы курса медицинской генетики / Учебно-методическое пособие.Смоленск, 1990.

7. Спадкові захворювання і природжені вади розвитку в перинатологічній практиці. Запорожан В.М., Сердюк А.М., Бажора Ю.І. та ін. - Навчальний посібник – К.: Здоров'я, 1997.- 360с.

Тема 6. РОЛЬ реактивності в патології

І. Актуальність теми

Індивідуальна реактивність – це властивість кожного організму відповідати різноманітними реакціями на впливи середовища. Вона формується на основі видової реактивності в процесі онтогенезу.

Стан реактивності залежить від статі, віку, спадковості, особливостей нервової, ендокринної, імунної систем організму. Активний вплив на неї має зовнішнє середовище і стан гомеостазу організму.

Проблема реактивності у сучасній патології є надзвичайно актуальною. Реактивність відіграє велику роль як етіологічний фактор, виступаючи як причина, або важлива умова у виникненні цілого ряду захворювань. Вплив індивідуальної реактивності яскраво проявляється при застосуванні лікарських препаратів, часто викликаючи різноспрямовані за своїми проявами і наслідками реакції.

Реактивність організму тісно пов’язана з його резистентністю – здатністю протидіяти патогенним факторам. Зміна реактивності і резистентності може стати основою розвитку захворювань, і тому, розуміння цих механізмів має важливе значення для вивчення патогенезу і патогенетичних підходів у лікуванні відповідних хвороб.

Стрес – неспецифічна реакція організму на дію будь-яких сильних подразників, що проявляється напруженням захисно-пристосувальних реакцій організму. Клінічно стрес виявляється як комплекс структурно-функціональних та біохімічних змін, що отримали назву загальний адаптаційний синдром.

Надмірний стрес (дистрес) призводить до зриву адаптаційних механізмів і розвитку «хвороб адаптації».

ІІ. Конкретні цілі

1. Знати визначення поняття реактивності і резистентності, їх види і механізми.

2. Вміти пояснити залежність реактивності від статі, віку, спадковості, стану нервової, ендокринної та імунної систем.

3. Знати форми фізіологічної та патологічної реактивності, їх роль у виникненні, перебігу і завершенні захворювань.

4. Вміти пояснити вплив лікарських препаратів на формування реактивності і резистентність організму.

5. Знати стадії і механізми розвитку загального адаптаційного синдрому.

6. Вміти визначати функціональний стан системи мононуклеар-них фагоцитів.

7. Вміти експериментально дослідити індивідуальну, групову і видову реактивність при дії різних факторів зовнішнього середовища.

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Мікробіологія	Поняття про фагоцитоз. Вчення про імунітет. Специфічна імуно-профілактика та імунотерапія інфекційних захворювань.
2.Анатомія	Структура нервової, ендокринної, імунної систем, будова біологічних бар’єрів організму.
3. Нормальна фізіологія	Фізіологічні показники неспеци-фічної резистентності. Функціону-вання імунокомпетентних клітин. Функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Фагоцитоз і його стадії.

 

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Реактивність	властивість організму відповідати змінами життєдіяльності на впливи зовнішнього середовища
Резистентність	стійкість організму до дії патогенних факторів
Нормергія	фізіологічний стан реактивності, що характеризується адекватною відповіддю на подразник
Гіперергія	патологічний стан реактивності, що характеризується відповіддю, яка перевищує силу подразника
Гіпо-(гіп-)ергія	патологічний стан реактивності, що характеризується відповіддю, яка є меншою ніж сила подразника
Анергія	патологічний стан реактивності, що характеризується відсутністю відповіді на подразник
Дизергія	патологічний стан реактивності, що характеризується спотвореною, неадекват-ною відповіддю на подразник
Стрес	стан напруження неспецифічних захисно-пристосувальних реакцій організму, що виникає при дії стресорних агентів.
Стресорні фактори (стресори)	несприятливі фактори зовнішнього середовища, які за своєю силою або тривалістю дії перевищують адаптивні можливості організму.
Загальний адаптаційний синдром	комплекс структурних, функціональних та біохімічних змін організму, що виникає у відповідь на дію стресорів. Має три стадії: тривоги, резистентності та виснаження.
Хвороби адаптації	захворювання, що виникають внаслідок дії на організм надмірного стресу (дистрес). Поділяються на психосоматичні захворювання, хвороби обміну речовин, алергічні та запальні хвороби.
Імунітет	несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних агентів і речовин, які мають антигенні властивості
Антиген	це речовина, яка при поступленні в організм викликає імунну відповідь і взаємодіє з продуктами цієї відповіді – антитілами чи активованими Т-лімфоцитами
Антитіла	це білки (імуноглобуліни), які синтезуються під впливом антигену і специфічно з ним взаємодіють
Імунологічна реактивність	здатність організму відповідати на дію антигену клітинними й гуморальними реакціями, специфічними відносно антигену
Імунна відповідь	це специфічна реакція організму направлена на видалення конкретних чужорідних субстанцій (антигену) з нього і формування імунологічної пам’яті про цей антиген
Імунологічна недостатність	це вроджений або набутий дефект імунної системи, який проявляється нездатністю організму повноцінно здійснювати реакції гуморального чи (і) клітинного імунітету
Імунологічна толерантність	це втрата або ослаблення здатності організму до імунної відповіді на антиген при повторній зустрічі з ним

 

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення основних видів реактивності організму та їх характеристика.

2. Форми реактивності організму та їх характеристика.

3. Механізми реактивності:залежність реактивності від стану нервової, ендокринної, імунної систем та системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ).

4. Наведіть приклади формування патологічної реактивності внаслідок дії лікарських препаратів.

5. Наведіть приклади патологічної неспецифічної та специфічної реактивності.

6. Назвіть показники оцінки діяльності систем організму, відповідальних за реактивність.

7. Визначення резистентності організму і порівняння з реактивністю.

8. Основні види резистентності організму, характеристика, приклади.

9. Біологічні бар’єри організму. Визначення, види.

10. Що таке стрес і загальний адаптаційний синдром.

11. Дайте характеристику стадій стресової реакції.

12. Що таке «хвороби адаптації»? Наведіть приклади.

 

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід1. Визначити видову, вікову і індивідуальну резистентність тварин до дії радіального прискорення.

Завдання	Вказівки до завдання
У досліді бере участь 4-и миші, жаба, статевозрілий щур, щурятко. За 10 хв до початку досліду 1-й миші вводимо АКТГ, 2-й миші – фолікулін, 3-й миші – новокаїн, а 4-а миша – інтактна. Всіх тварин поміщаємо у центрифугу. Піддаємо їх дії радіального прискорення протягом 35 сек. Після зупинки центрифуги оцінюється ступінь важкості стану кожної тварини.	Препарати вводяться підшкірно в дозі 0,2–0,3 мл.

 

Дослід 2. Визначити функціональний стан системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) калориметричним методом при експериментальному судомному припадку.

Завдання

Вказівки до завдання

1. У кролика викликають судоми, пропускаючи електричний струм через головний мозок. Одразу в крайову вену вуха вводимо 1% розчин фарби конгорот. Через 4 хв з надрізу крайової вени беремо 1 мл крові і додаємо до 0,6 мл цитрату натрію, центрифугуємо. 2. Обережно відбираємо плазму у градуйовану пробірку гемометра Салі до мітки 2. Аналогічно чинимо з кров'ю, забраною в кролика через 30 хв. 3. Водою розводимо забарвлення 4-х хвилинної плазми до забарвлення 30-и хвилинної плазми. Мітка до якої розведена 4-х хвилинна плазма буде шуканою величиною (у формулі Миколаєва – а). 4. Обчислюємо конгоротовий показник (КРП) за формулою Миколаєва: КРП = (а-2)/2

Вухо, де проходить крайова вена, поголити. Попередньо спиртом викликаємо гіперемію. Центрифугуємо потягом 3-5 хв при 2500-3000 об./хв.     Помішуємо скляною паличкою.   При нормальному функціонуванні СМФ конгоротовий показник дорівнює 1.

 

V. Зміст теми:

 

 

 

 

V. Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Намалювати класифі-кацію реактивності людини	До кожного виду реактивності навести приклади реакцій
	Намалювати схему класифікації резис-тентності людини	Навести приклади
	Виписати основні по-казники специфічної і неспецифічної реак-тивності людини
	Намалювати схему структури СМФ	Користуватися сучасною номенкла-турою клітин

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Студент звернувся до лікаря зі скаргами на те, що під час зимової сесії він завжди починає хворіти, тоді як в інші періоди року стан здоров’я у нього задовільний. Лікар порекомендував підвищувати неспецифічну резистентність організму.

• Запропонуйте 4-5 заходів для підвищення неспецифічної резистентності.

Задача 2. Жінка 35 років порізала палець ноги і через тиждень потрапила до лікарні з явищами сепсису. Перед тим вона тривало лікувалась глюкокортикоїдами з приводу хронічної екземи.

• Що в цьому випадку викликало зниження резистентності організму і генералізацію патологічного процесу?

Задача 3.Французький хірург Ларрей якось зауважив, що рани у переможців загоюються швидше.

• Функціональний стан якої системи буде в цьому випадку відігравати провідну роль?

Задача 4.Юнака потерпілого внаслідок ДТП госпіталізовано у клініку у стані вазомоторного збудження. При обстеженні виявлено підвищення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску. На 3 добу стан пацієнта покращився, стабілізувались показники артеріального тиску і пульсу, залишилися тільки скарги на безсоння вночі та сонливість удень.

• Яка стадія загального адаптаційного синдрому розвинулась у
• юнака на 3 добу?
• Охарактеризуйте першу стадію загального адаптаційного синдрому.

Задача 5.Жінці 26років під загальним наркозом була проведена операція з приводу видалення апендиксу.

• Якими були стани реактивності і резистентності хворої під час оперативного втручання?

 

Література

Основна:

1. Патофізіологія: підручник / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

2. Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.1. Нозологія. За ред. проф. М.С.Регеди – Львів: Сполом, 2009. – 290 с.

3. Патологическая физиология. Учебник для студентов фарм. вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. проф. А.И.Березняковой – Винница: Нова Книга, 2008. – 328 с.

4. Матеріали лекцій.

Додаткова:

1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник / Вид.2-ге, доопрац. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

2. Патофизиология. Курс лекций. Под ред. П.Ф.Литвицкого,- М.: Медицина, 1995.

3. Сиротинин Н. Реактивность и резистентность организма. Т.1. – М., 1966.

4. Ушанский Н.Ч. Вопросы реактивности физиологических систем организма. – М., 1972.

5. Лекции Б.А.Саакова «Понятие о реактивности». / Избранные лекции по патофизиологии. – Ростов-на-Дону, 1973.

6. Адо А.Д. Проблема реактивности в современной общей патологии, 41 сессия АМН.- М., 1979.

7. Фрейдмен И.С. Система мононуклеарных фагоцитов. – М.: Мир., 1984.

Тема 7. ПОРУШЕННЯ ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ. АЛЕРГІЯ.