ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет

ім. М.Е. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут» - «ХАІ»

 

 

В.М. Кобрін, В.Л. Клеєвська, Т.С. Клименко, Л.Б. Яковлєв

 

 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Навчальний посібник

 

 

Харків – 2006

 

ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ В УКРАЇНІ

Основні положення

Кожний має право на захист свого життя і здоров'я вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, пожеж, стихiйного лиха та на вимогу гарантiй забезпечення реалiзацiї цього права вiд Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, керiвництва пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування" /Закон України "Про цивільну оборону України"/.

Держава як гарант цього права створює Єдину державну систему цивільного захисту населення і територій (ЄДС ЦЗ).

"Цивільний захист - це система організаційних, інженерно - технічних, санітарно - гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованними силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС), які загрожують життю та здоров′ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період" /Закон України "Про правові засади цивільного захисту"/

Основними завданнями цивільного захисту є:

· збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

· прогнозування та оцінка соціально - економічних наслідків НС;

· здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

· розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно - правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

· розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

· створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

· розроблення і виконання науково - технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

· оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка склалася, та заходи, що вживаються для запобігання НС та подолання їх наслідків;

· організація захисту населення і територій від НС, надання невідкладної психологічної,медичної та іншої допомоги потерпілим;

· проведення невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

· забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання НС та ліквідації їх наслідків;

· надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню у разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій (НПНС) ;

· навчання населення способам захисту у разі виникнення НС чи НПНС їх організація тренувань;

· міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

ЄДС ЦЗ (див рис. 1.1) - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту. ЄДС ЦЗ складається з функціональних і територіальних підсистем та має чотири рівні (загальнодержавний, регіональний,місцевий і об`єктовий), на кожному з яких діють: начальники цивільного захисту (НЦЗ), їх органи управління (ОУ), а також підпорядковані їм сили та засоби (С і З), резерви фінансових і матеріальних ресурсів (РФ і МР), системи зв`язку та інформаційного забезпечення (СЗ та ІЗ).

Територіальні підсистеми (ТП/С) ЄДС ЦЗ створюються в регіонах (АРК, областях, м.Києві та Севастополі.) для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного і військового характеру в межах відповідних територій. Функціональні підсистеми (ФП/С) створюють спеціально визначені базові міністерства і держкомітети (БМ і ДК) для організації роботи, пов`язаної із запобіганням НС та захистом населення у разі їх виникнення.

Начальниками ЦЗ є перші посадові особи центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і керівники об`єктів господарювання. Їх органами постійного управління відповідно є: КМУ, апарат М і ДК (які створюють ФП/С ЄДС ЦЗ), РМ АРК, держадміністрації областей і міст Києва та Севастополя, міськвиконкоми, райвиконкоми, райдержавадміністрації (здійснюють загальне керівництво функціонуванням ЄДС ЦЗ та її ТП/С), а також Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), управління (відділи) з питань ЦЗ цих держадміністрацій і виконкомів та територіальні органи управління МНС (здійснюють безпосереднє керівництво).

Координуючими ОУ є: постійні державна, регіональні, міські, районні комісії з питань ТЕБ та НС; спеціальні комісії, які утворюються Постановами КМУ для ліквідації наслідків конкретних НС загальнодержавного, регіонального, місцевого та об`єктового рівнів. Органами повсякденного управління є: Центр управління в кризових ситуаціях (ЦУКС) МНС, регіональні ЦУКСи, оперативно-чергові служби територіальних органів управління МНС. У складі МНС діють:

· урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ (до його скаду входять підрозділи державного нагляду у сфері техногенної та у сфері пожежної безпеки і територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ);

· органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ (до складу яких входять органи управління та сили і засоби ЦЗ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, міських районах).

 

Рис. 1.1 – Організаційна структура ЄДС ЦЗ

До сил ЦЗ центрального підпорядкування належать: оперативно-рятувальна служба ЦЗ і спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи; аварійно-відновлювальні формування і спеціальні служби М і ДК, що створюють ФП/C ЄДС ЦЗ; формування особливого періоду; авіаційні та піротехнічні підрозділи; технічні служби та їх підрозділи; підрозділи забезпечення та матеріальних резервів. До регіональних і місцевих сил ЦЗ належать: аварійно-рятувальні формування і підрозділи; спеціалізовані аварійно-рятувальні служби; сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврятування; сили і засоби ТП/C ЄДС ЦЗ; сили і засоби підприємств, установ і організацій; добровольні рятувальні формування.

ЄДС ЦЗ може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану. Режим функціонування ЄДС ЦЗ у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогназованої обстановки, масштабу НС за рішенням відповідно КМУ, РМ АРК, відповідної обласної або міської м. Києва та Севастополя держадміністрації, районної держадміністрації, міської ради.

 

Режими функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, рішенням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевого самоврядування у межах конкретної території встановлюється один з таких режимів функціонування ЄДС ЦЗ:

· режим повсякденного функціонування - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічний, гідрогеологічній та гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії)

· режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо - промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної),сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки (з одержанням інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

· режим надзвичайної ситуації - у разі виникнення надзвичайної ситуації та під час ліквідації її наслідків;

· режим надзвичайного стану - запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом Украіни "Про надзвичайний стан";

· режим воєнного стану - режим функціонування ЭДС ЦЗ в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стену".

У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄДС ЦЗ:

· забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

· розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;

· здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;

· забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;

· створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

· проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

У режимі підвищеної готовності органи ЄДС ЦЗ:

· надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, у разі виникнення несприятливих побутових і нестандартних ситуацій;

· формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;

· посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

· розробляють заходи із захисту населення і території в умовах надзвичайної ситуації;

· приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби, залучають додаткові сили і засоби, уточняють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;

· здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.

У режимі надзвичайної ситуації органи управління ЄДС ЦЗ:

· визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

· організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

· організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучають необхідні сили і засоби;

· здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих територіях;

· оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та сповіщають населення.

2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Основні положення

Аварія - це небезпечна подія техногенного походження, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров'я людей і… Катастрофа - це великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких… Небезпечне природне явище - це подія природного походження, або результат діяльності природних процесів, які за своєю…

Відповідно до причин, походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняються: НС техногенного, НС природного, НС соціально-політичного і НС військового характеру.

Основними причинами виникнення НС техногенного характеру можуть бути аварії і катастрофи: транспортні аварії і катастрофи (10100); пожежі і неспровоковані вибухи (10200); аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин (10301) або біологічно небезпечних речовин (10302); наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин з концентрацією понад ГДК (10400); аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10500); раптове руйнування будівель і споруд (10600); аварії на електроенергетичних системах (10700); аварії на системах життєзабезпечення (10800); аварії на системах зв'язку та телекомунікації (10900); аварії на очисних спорудах стічних вод (11001) і промислових газів (11002); гідродинамічні аварії (11100).

Основними причинами виникнення НС природного характеру можуть бути: небезпечні геологічні явища (20100); небезпечні метеорологічні явища (20200); небезпечні гідрологічні морські (20300) і прісноводні (20400) явища; пожежі в природних екологічних системах (20500); інфекційна захворюваність людей (20600); отруєння людей (20700); інфекційна захворюваність сільськогосподарських тварин (20800); масові отруєння сільськогосподарських тварин (20850); масова загибель диких тварин (20900); ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Основними причинами виникнення НС соціально-політичного характеру можуть бути протиправні дії терористичного і антиконституційного спрямування.

Причини можливого виникнення НС військового характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних і інженерних комунікацій тощо.

Залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних втрат і збитків, обсягів фінансових, матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні ситуації поділяються на чотири рівні (загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'єктовий).Рівень конкретної НС визначають за такими ознаками (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

 

Рівень НС	Територіальне поширення НС	Обсяги необхідних для ліквідації НС фінансових, матеріальних і технічних ресурсів перевищують власні можливості	Загинуло, осіб	Постраждало, осіб	Порушено нормальні умови життєдіяльності більше ніж на 3 доби, осіб	Збитки від НС перевищують, мінімальний розмір заробітної плати
Загальнодержавний	НС поширилась, або може поширитись на територію інших держав	------	------	------	------	------
НС поширилась (може поширитись) на територію двох чи більше регіонів України	цих регіонів	------	------	------	------
------	------	понад 10	------	------	------
------	------	------	понад 300	------	------
------	------	------	------	понад 50000	------
------	------	понад 5	------	------	понад 25000
------	------	------	понад 100	------	понад 25000
------	------	------		понад 10000	понад 25000
------	------	------		------	понад 150000
Регіональний	НС пиширилась (може поширитись) на територію двох чи більше районів (міст обл.значення)	цих районів	------	------	------	------
------	------	від 3 до 5	------	------	------
------	------	------	від 50 до 100	------	------
------	------	------	------	від 1000 до 10000	понад 5000
------	------	------	------	------	понад 15000
Місцевий	НС вийшла за межі потенційно небезпечного об'єкта (ПНО), загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам	цих ПНО	------	------	------	------
------	------	1-2	------	------	------
------	------	------	від 20 до 50	------	------
------	------	------	------	від 100 до 1000	понад 5000
------	------	------	------	------	понад 2000
Об'єктовий	НС не вийшла за межі ПНО	------	------	------	------	------
------	------	------	до 20	------	------
------	------	------	------	------	500-2000

Стан техногенної та природної безпеки в Україні

До регіонів підвищеної небезпеки (що значно перевищують середній показник по державі 0,227) належать Миколаївська (0,478), Херсонська (0,447),… До регіонів помірної небезпеки (що близькі до середнього показника по державі… До регіонів відносної безпеки (менше за середньо-український показник -0,227) можна віднести: Полтавську (0,168),…

ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Основні положення

Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) – це завчасне визначення можливого перебігу подій (що… Основними етапами прогнозування є завчасне визначення і відображення: • переліку надзвичайних ситуацій техногенного (природного, соціально-політичного і військового) характеру, що можуть…

Характеристика досліджуваного промислового об’єкта

Місцевість на території Павлівської області рівнинна (має незначний ухил (і=0,001) на південь). Пануючі вітри – північні. Середньорічна швидкість… Павлівський авіаційний завод за планом повинен виробляти чотири транспортних… На Плані авіаційного заводу (рис. 3.1) відображені його основні елементи:

Перелік надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути на території Павлівського авіаційного заводу або поширюватись на неї

Перелік надзвичайних ситуацій техногенного характеру: 1. На стоянці автомобілів-заправників, транспортна аварія – 10100. 2. На стоянці автомобілів-заправників, пожежа – 10200.

Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайної ситуації - , спричиненої неспровокованим вибухом газгольдера

       

Виявлення та оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті вибуху газгольдера

• попереднє оформлення бланка; • визначення та відображення назви первинного уражального чинника; • визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

Визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом повітряної ударної хвилі є центр вибуху хмари газоповітряної вибухонебезпечної суміші, яка утворюється в районі розташування газгольдера (елемент – 6 на Плані авіаційного заводу «Картки …») у разі його несанкціонованої розгерметизації. Тому місце розташування джерела первинного уражального чинника відображають з використанням тактичного знака «Епіцентр вибуху» (у вигляді круга синього кольору з діаметром 5 мм), який наносять на умовне позначення елемента – 6 на План авіаційного заводу. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву горючої речовини («зріджений пропан») та її масу («27000 кг»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату (Д) можливого виникнення НС): «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань. Оскільки можливий неспровокований вибух газгольдера відбуватиметься на відкритому майданчику, то повітряна ударна хвиля буде розповсюджуватися в межах верхньої напівсфери від центра вибуху у всіх напрямках в однакових умовах. Тому для наземних об’єктів зовнішні межі зони можливих повних зруйнувань (де надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Р_пух становить 50 кПа), зони можливих сильних зруйнувань (∆Р_пух=30 кПа), зони можливих середніх зруйнувань (∆Р_пух=20 кПа) і зони можливих слабких зруйнувань (∆Р_пух=10 кПа) мають форму концентричних кіл з центрами в епіцентрі вибуху. Враховуючи викладене, рекомендується відображати зовнішні межі зон можливих повних, сильних і середніх зруйнувань за допомогою тактичних знаків у вигляді концентричних кіл синього кольору (з радіусами R₅₀, R₃₀ і R₂₀ відповідно), у розриві яких чорним кольором слід виконати пояснювальні написи – «50», «30» і «20» відповідно. Тактичний знак синього кольору для відображення зовнішньої межі зони можливих слабких зруйнувань складається з дуг кола з радіусом R₁₀ довжиною (за хордою) 15 мм і «зубців» (висота і основа яких дорівнюють 4 мм, а вістря спрямовані до епіцентру вибуху). Згідно з вимогами ЄСКД пояснювальні написи «50», «30», «20» і «10» слід виконувати у «розривах» дуг тактичних знаків зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, які необхідно «розташовувати» на одному і тому ж промені від епіцентру вибуху на периферію. Вказаний промінь рекомендується орієнтувати таким чином, щоб пояснювальні написи не «затінювали» іншу інформацію (наприклад, у північно-західному напрямку). Самі ж дуги зовнішніх меж зон можливих зруйнувань слід відображати тільки в межах Плану авіаційного заводу «Картки …» (тобто «виходити» за межі умовного зображення огорожі заводу – 19 забороняється). При цьому значення величин R₅₀, м, R₃₀, м, R₂₀, м і R₁₀, м, визначаються з використанням таких співвідношень:

R₅₀ = 4,23 r_І, (3.15)

R₃₀ = 5,69 r_І, (3.16)

R₂₀ = 7,29 r_І, (3.17)

R₁₀ =11,28 r_І, (3.18

, (3.19)

r_ІІ = 1,7 r_І, (3.20)

де R₅₀, R₃₀, R₂₀, R₁₀ – радіуси зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань відповідно, м (вважають, що межах кожної з цих зон надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі зменшується за лінійним законом); r_І, r_ІІ – радіуси зовнішніх меж зони детонаційної хвилі та зони дії продуктів вибуху відповідно, м (зовнішні межі вказаних зон на Плані авіаційного заводу не відображають, але при прогнозуванні можливого ступеню зруйнування елементів заводу обов’язково враховують, що надлишковий у фронті повітряної ударної хвилі зменшується за лінійним законом від 2000 кПа до 1350 кПа (у зоні детонаційної хвилі) і від 1350 кПа до 300 кПа (у зоні дії продуктів вибуху), м); q_пр – маса «запасів» зрідженого пропану, що містяться у газгольдері, кг. Слід також відзначити, що відображення зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань на Плані авіаційного заводу «Картки …» необхідно здійснювати з урахуванням масштабу цього Плану (1:5000).

Визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів авіаційного заводу здійснюють шляхом почергового виконання (стосовно кожного з елементів) комплексу таких операцій:

• визначення конкретного (найбільшого з можливих) значення величини надлишкового тиску повітряної ударної хвилі в районі «розташування» чергового елемента заводу – Р_{ел max}, кПа (величину Р_{ел max} визначають за «місцем розташування» конкретного елемента відносно зовнішніх зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, використовуючи їх як своєрідну «лінійку»);

• визначення типу та основних характеристик будівлі (споруди) конкретного досліджуваного елемента з використанням інформації розділу «Характеристика досліджуваного об’єкта»;

• визначення з використанням таблиці 3.1 (за даними про величину Р_{ел max}, кПа, тип і характеристики будівлі конкретного досліджуваного елемента) можливого ступеня зруйнування цього елемента;

• відображення зазначеного ступеня зруйнування конкретного досліджуваного елемента за допомогою тактичних знаків синього кольору у вигляді: двох нахилених прямих, що перетинають одна іншу, довжиною 10÷15 мм кожна – у разі повного зруйнування; овалу (нахилена велика вісь якого має довжину 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжини яких і відстань між ними становлять 3-4 мм) – у разі сильного зруйнування; двох взаємно паралельних нахилених прямих (довжиною 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжиною 3-4 мм) – у разі середнього зруйнування; однієї нахиленої прямої (довжиною 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжиною 3-4 мм) – у разі слабкого зруйнування.

Вказані тактичні знаки слід «наносити» на умовне зображення (на Плані авіаційного заводу «Картки …») конкретного досліджуваного елемента. При цьому (згідно з вимогами ЄСКД) необхідно зберігати одну й ту ж величину кута нахилу вказаних прямих.

Слід також відзначити, що: при слабкому зруйнуванні будівлі (споруди) – пошкоджується її дах, руйнується заповнення вікон і дверей, починають руйнуватися не несучі перегородки між окремими приміщеннями, частково руйнується штукатурне покриття а тому в цих приміщеннях люди можуть отримати травми і поранення навіть загинути, а обладнання і майно може бути пошкодженим; при середньому зруйнуванні будівлі (споруди) до ознак слабкого зруйнування додається повне зруйнування даху будівлі, повне зруйнування не несучих перегородок, часткове зруйнування несучих стін і перекриттів, повне зруйнування штукатурного покриття (внаслідок чого в будівлі може виникнути пожежа через пошкодження електромережі), тому в цих приміщеннях люди можуть загинути або отримати травми, поранення, опіки та отруєння чадним газом, а обладнання та майно - зруйнування та пошкодження; при сильному зруйнуванні будівлі (споруди) від неї залишаються тільки пошкоджені несучі конструкції першого та іноді другого поверху, все інше перетворюється на уламки будівельних конструкцій, що утворюють завал, тому люди гинуть або отримують тяжкі травми, поранення, опіки й отруєння та ще й опиняються під завалом, а обладнання та майно – руйнується; при повному зруйнуванні вся будівля (крім підвальних приміщень) перетворюється в уламки будівельних конструкцій, які утворюють завал, тому люди гинуть, отримують тяжкі травми, поранення, опіки та отруєння, опинаються під завалом, а обладнання та майно руйнується.

Місця можливого виникнення завалів відображають на Плані авіаційного заводу за допомогою тактичного знака синього кольору у вигляді нахиленої прямої довжиною 10-15 мм, який наносять біля умовного позначення будівлі (споруди), де прогнозується сильне або повне зруйнування. Поряд з тактичним знаком завалу виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого вказують висоту завалу – Н_зав, м, а у знаменнику – його довжину – Д_зав, м, і ширину Ш_зав, м): . При цьому величини висоти, довжини і ширини можливого завалу визначають з використанням співвідношень:

Н_зав ≤ 0,5 Н_буд, (3.21)

Д_зав = Д_буд + Н_буд, (3.22)

Ш_зав = Ш_буд + Н_буд, (3.23)

де Д_буд, Ш_буд і Н_буд – довжина, ширина і висота будівлі, м (на місці якого прогнозується утворення завалу).

Повні, сильні (а іноді й середні) зруйнування будівель (споруд, трубопроводів, підземних кабелів і повітряних ліній) можуть спричинити виникнення аварій, які супроводжуються виникненням вторинних НСТХ внаслідок вторинних: вибухів (пожеж) – 10200; аварій з викидом НХР – 10301; аварій з викидом РР – 10500 тощо. Результати такого прогнозу відображають на Плані заводу «Картки…» шляхом виконання поряд (з будівлею, трубопроводом, електрокабелем, конкретним видом комунально-енергетичних (КЕМ) або технологічних (ТМ) мереж; де прогнозується повне, сильне чи середнє зруйнування) пояснювального напису у вигляді номеру коду сфери виникнення відповідної вторинної НСТХ.

 

Т а б л и ц я 3.1

Ступені зруйнування елементів (залежно від величини ∆Р_ф, кПа)

Найменування елементів	Руйнування
Слабке	середнє	сильне	Повне
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 60…100 т	20…40	40,1…50	50,1…60	більше 60
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 20…50 т	20…30	30,1…40	40,1…50	більше 50
Будівлі цегляні одно-, двоповерхові	8…15	15,1…25	25,1…35	більше 35
Будівлі цегляні багатоповерхові	8…12	12,1…20	20,1…30	більше 30
Котельні	7…13	13,1…25	25,1…35	більше 35
Залізобетонні огорожі	8…12	12,1…15	15,1…20	більше 20
Газгольдери та наземні резервуари	15…20	20,1…30	30,1…40	більше 40
Трансформаторні підстанції закритого типу	30…40	40,1…60	60,1…70	більше 70
Захисні споруди класу А-IV	100…140	140,1…180	180,1…220	більше 220
Шосейні дороги з асфальтовим покриттям	120…300	300,1…1000	1000,1..2000	більше 2000
Злітно-посадкові смуги (бетоновані)	300…400	400,1…1500	1500,1..2000	більше 2000
Залізничні колії	100…150	150,1…200	200,1…300	більше 300
Заглиблені КЕМ (водопровід, теплотраса, каналізація, газопровід)	100…400	400,1…1000	1000,1..1500	більше 1500
Трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах	20…30	30,1…40	40,1…50	більше 50
Кабельні підземні лінії	200…300	300,1…600	600,1…1000	більше 1000
Кабельні наземні лінії	10…30	30,1…50	50,1…60	більше 60
Повітряні ЛЕП високої напруги	25…30	30,1…50	50,1…70	більше 70
Автоцистерни та вантажні автомобілі	20…30	30,1…55	55,1…65	більше 65
Транспортні літаки та стоянці	7…8	8,1…10	10,1…15	більше 15

Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах КЕМ і ТМ здійснюється з використанням співвідношення:

, (3.24)

де N_{ав.конкр.КЕМ(ТМ)} – кількість аварій, прогнозованих на конкретному виді КЕМ чи ТМ (наприклад, на газопроводі, теплотрасі, трубопроводі стиснутого повітря, електрокабелі та ін.), l_повн, l_сильн, l_сер – довжина ділянки конкретної КЕМ чи ТМ (яка за прогнозом може отримати повне, сильне чи середнє зруйнування), км; с_повн, с_сильн, с_сер – коефіцієнти, величина яких залежить від ступеня зруйнування досліджуваної ділянки конкретної КЕМ і ТМ (с_повн = 12 ав/км, с_сильн = 6 ав/км, с_сер = 4 ав/км).

Результати такого розрахунку округляють до більшого цілого числа та відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки…» у вигляді пояснювального напису, наприклад: «N_{ав.газопр} = …ав.»; «N_{ав.труб.стисн.пов} = …ав.»; «N_{ав.підз.каб} = …ав.».

Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ) внаслідок первинної НСТХ.

, (3.25) де ΣВОФповн, ΣВОФсильн, ΣВОФсер, ΣВОФслаб – сумарні… Результати такого розрахунку рекомендується відображати на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості…

Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації.

Зб = Втрати ОФ+(ΣВтр р+ΣВдп+ΣВвп)/МЗП, (3.28) де ΣВтр р – сумарні втрати від вибуття трудових ресурсів, тис. грн.;… В свою чергу

Перелік та обсяг невідкладних робіт у зоні НС

2. Локалізація та гасіння вторинних пожеж, що можуть виникнути на ділянках робіт рятувальників або маршрутах руху рятувальників (ппож=… 3. Локалізація аварій на газових, електроенергетичних, водопровідних,… 4. Пошук уражених (пур=Мзаг,чол) матеріальних і культурних цінностей і діставання їх з-під завалів, з пошкоджених,…

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента)
Загальна маса зрідженого пропану, що міститься у газгольдері – q, кг

 

Виявлення та оцінка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкту у результаті пожежі на стоянці автомобілів-заправників

 

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (червоного кольору відповідної форми) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» бланка (див. рис. 3.5) пояснювальних написів: «пожежної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «пожежі на стоянці автомобілів-заправників – 10203 (авіаційний гас – Q кг), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює пожежну обстановку) є теплове випромінювання первинної пожежі. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – теплове випромінювання».

Визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела первинного уражального чинника. Джерелом теплового випромінювання є зона горіння (ЗГ) первинної пожежі, місце розташування якої (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») позначають з використанням тактичного знака «Центр займання» у вигляді круга діаметром п’ять міліметрів

червоного кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву горючої речовини («авіаційний гас») та її масу («Q кг»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НС): «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж у зоні можливих окремих вторинних пожеж. Зоною горіння первинної пожежі є ділянка простору, де відбуваються фізико-хімічні реакції з’єднання горючої речовини з окисником (як правило, з киснем атмосферного повітря), які супроводжуються, зокрема, інтенсивним тепловим випромінюванням. У фазі стійкого горіння первинної пожежі горизонтальний перетин факелу полум’я у ЗГ за формою, геометричними розмірами і просторовим розташуванням цілком співпадають з відповідними параметрами горизонтального перетину «запасів» горючої речовини. При виникненні первинної пожежі на стоянці автомобілів-заправників (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») найтяжкішими наслідки такої НСТХ будуть у разі несанкціонованого «розливу» авіаційного гасу з цистерн автомобілів-заправників на горизонтальну поверхню стоянки з утворенням «калюжі запасів горючої речовини» у формі круга з радіусом r_зап, м, глибиною 0,05 м (внаслідок впливу сил поверхневого натягу). Тому зону горіння такої первинної пожежі рекомендується прогнозувати у формі круга (з центром у місці розташування

 

 

 

тактичного знака «Центр займання») з радіусом r_зап, м, величину якого визначають з використанням співвідношень:

, (3.33)де Q – загальна маса «запасів» горючої речовини, кг (Q = 120000 кг); ρ – густина горючої речовини, кг/м³ (для авіаційного гасу – ρ = 800 кг/м³).

Описану зону горіння первинної пожежі відображають з використанням тактичного знака «ЗГ» у вигляді кола (з штрихових дуг червоного кольору), внутрішнє «поле» якого заштриховане нахиленими паралельними прямими червоного кольору. При цьому геометричний розмір цього тактичного знака відображають з урахуванням масштабу Плану авіаційного заводу. аме навколо зони горіння первинної пожежі утворюється зона можливого ураження тепловим випромінюванням (тобто електромагнітним випромінюванням в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому діапазонах) – ЗМУ_{тепл.випр}, в межах якої:

• люди можуть майже миттєво отримати опіки (першого ступеня, якщо інтенсивність (густина) теплового випромінювання І_{тепл.випр} = 30…60 кВт/м², другого ступеня – при І_{тепл.випр} = 60…150 кВт/м², третього ступеня – при І_{тепл.випр} = 150…220 кВт/м², або четвертого ступеня – при І_{тепл.випр} > 220 кВт/м²);

• на матеріальних об’єктах, виконаних з використанням горючих речовин (матеріалів), можуть виникнути вторинні пожежі у разі виконання співвідношення І_{тепл.випр.конкр.об} ≥ І_{порог.ГРконкр}, де І_{тепл.випр.конкр.об} – інтенсивність теплового випромінювання первинної пожежі в районі розташування конкретного матеріального об’єкта, кВт/м², І_{порог.ГРконкр} – порогове значення інтенсивності теплового випромінювання, при якій спалахує конкретна горюча речовина (матеріал), кВт/м².

Тому в межах ЗМУ_{тепл.випр} виділяють:

• зону можливих суцільних вторинних пожеж (де вторинні пожежі виникають майже на всіх матеріальних об’єктах), на зовнішній межі якої І_{тепл.випр} = 30 кВт/м²;

• зону можливих окремих вторинних пожеж (де вторинні пожежі виникають тільки на окремих матеріальних об’єктах), на зовнішній межі якої І_{тепл.випр} = 10 кВт/м².

Форми зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж співпадають з формою ЗГ (тобто вони є концентричними колами з центрами у місці розташування тактичного знака «ЦЗ»), а величини їх радіусів – R_суц, м, і R_окр, м, відповідно рекомендується визначати з використанням співвідношень:

, (3.34

, (3.35

де Н_Тконкр – теплотворна здатність конкретної горючої речовини, Дж/кг (див. табл. 3.2); Т_виг – термін вигоряння «запасів» конкретної горючої речовини, с.

Значення величини Т_виг, с, рекомендується визначити з використанням співвідношень:

Т_виг = Н_шаруГР/V_лін, (3.36)

де Н_шаруГР – глибина шару горючої речовини, мм (для досліджуваної пожежі на стоянці автомобілів-заправників (при розливі авіаційного гасу на асфальтоване покриття стоянки) - Н_шаруГР = 0,05 м = 50 мм); V_лін – лінійна швидкість вигорання конкретної горючої речовини, мм/с.

Т а б л и ц я 3.2

Теплотворна здатність

Назва горючих речовин (матеріалів) НТ, Дж/кг Гас (втому числі авіаційний гас) 50,0·106 Бензин 47,9·106 Нафта (дизельне паливо) 41,9·106 Мазут 39,9·106 Природний газ (метан, бутан, пропан) 36,0·106 Ацетон 28,8·106 Етиловий (метиловий) спирт 27,3·106

Т а б л и ц я 3.

Значення величин швидкості вигоряння

Визначення та відображення можливих місць виникнення окремих вторинних пожеж здійснюються шляхом виконання таких операцій: • визначення значення величини Ітепл.випр.конкр.ел, кВт/м2, теплового потоку,… • визначення значення Іпорог.ГРконкр (за даними таблиці 3.4) для конкретного елементу досліджуваного об’єкта з…

Порогові величини інтенсивності (густини потоку потужності) теплового випромінювання

Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується здійснювати з використанням співвідношення: Втрати ОФ = 0,7 Σ ВОФпож/МЗП, (3.37) де Σ ВОФпож – сумарна вартість основних фондів елементів, де можуть виникнути первинна і вторинні пожежі, тис.…

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента)
Загальна маса авіаційного гасу, що міститься у автоцистернах – Q, кг

 

Виявлення та оцінка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на Павлівському хімічному заводі з викидом хлору

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів синього і жовтого кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 3.6) пояснювальних написів: «хімічної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на Павлівському хімічному заводі з

Вставить рис. 3_6

викидом НХР – 10301 (хлор – Q₀ т), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

 

2.9

Величини глибини розповсюдження первинної - Г₁, км (або вторинної Г₂, км) хмари повітря, забрудненого НХР, залежно від

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює хімічну обстановку) є хімічне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – хімічне забруднення».

Визначення і відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є запаси хлору – Q₀, т, що містяться у технологічній системі (розташованій на західній частині території ПХЗ), аварійна розгерметизація якої може спричинити виникнення НСТХ – 10301. Тому місце розташування цього джерела рекомендується відобразити (на західній частині території ПХЗ) з використанням тактичного знака «хімічна аварія» у вигляді кола діаметром п’ять міліметрів синього кольору, внутрішнє поле якого заштриховане взаємно паралельними прямими, що взаємно перетинаються, жовтого кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву небезпечної хімічної речовини («хлор») та її масу («Q₀, т»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): «».

Визначення та відображення зони можливого ураження НСТХ – 10301. Зону можливого ураження (ЗМУ) НТСХ, спричиненої аварією з викидом НХР рекомендується прогнозувати у вигляді сектора, вісь симетрії якого співпадає з напрямком пануючих вітрів. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» пануючі вітри на території Павлівської області «північні» і мають швидкість – V_пан = 7 м/с. Тому (відповідно до вимог ЄСКД) необхідно з центра тактичного знака «хімічна аварія» провести (у напрямку з півночі на південь) штрих-пунктирну пряму вісі симетрії сектора ЗМУ. В свою чергу величина кута при вершині вказаного сектора (ψ) залежить від величини V_пан, м/с (при V_пан < 0,5 м/с - ψ = 360°; при V_пан = (0,5…1,0) м/с - ψ = 180°; при V_пан = (1,1…2,0) м/с - ψ = 90°; при V_пан > 2 м/с - ψ = 45°). Тому для відображення бокових сторін сектора ЗМУ з центра тактичного знака «хімічна аварія» слід провісти промені під кутами (ψ/2 = 22,5°) (-ψ/2 = -22,5°) відносно напрямку вісі сектора ЗМУ. Для завершення побудови сектора ЗМУ необхідно між вказаними променями провести дугу з радіусом Г, км (де Г – сумарна глибина розповсюдження забрудненого НХР повітря, км).

Сучасна методика визначення можливої величини Г, км, передбачає виконання таких операцій:

• визначення величин еквівалентної кількості НХР, що утворюють первинну (Q_е1, т) і вторинну (Q_е2, т) хмари повітря, забрудненого НХР (первинна хмара утворюється на протязі 1…3 хв. з моменту розгерметизації системи з пари НХР, що міститься у цій системі, а вторинна хмара утворюється на протязі всього часу випаровування рідкої НХР, яка виливається з розгерметизованої системи у піддон або на підстеляючу поверхню. Отже, якщо у аварійній системі містяться стиснуті гази, то утворюється тільки первинна хмара);

• визначення глибин розповсюдження первинної (Г₁, км) і вторинної (Г₂, км) хмар забрудненого НХР повітря;

• визначення сумарної глибини (Г, км) розповсюдження забрудненого НХР повітря.

Величини Q_е1, т і Q_е2, т, рекомендується визначати з використанням співвідношень:

Q_е1 = К₁К₃К₅К₇Q₀, (3.41)

Q_е2 = (1-К₁)К₂К₃К₄К₅К₆К₇Q₀ / h ρ, (3.42)де К₁ – коефіцієнт, величина якого залежить від умов зберігання НХР (визначають за даними табл. 3.5); К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 3.5); К₃ – коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози конкретної НХР (табл. 3.5); К₄ – коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру у приземному шарі атмосфери (табл. 3.6); К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної сталості атмосфери (який визначають за даними табл. 3.7): при інверсії К₅ = 1, при ізотермії К₅ = 0,23, при конвекції К₅ = 0,08; К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов з моменту

 

Таблиця 3.5

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зон забруднення

 

№ п/п	Назви НХР	Густина НХР	Темпе- ратура кипі­ння НХР, °С	Поро- гова токсо-доза, мг * хв л	ГДКрз, мг/м3	Значення допоміжних коефіцієнтів
K1	K2	K3	К7 для температури повітря
Газ	ріди­на	-40°С	-20°С	0°C	20°С	40°С
	Аміак (під тиском)	0,0008	0,681	-33,42		6,25	0,18	0,025	0,040	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Аміак (ізотермічне збереження)	—	0,681	-33,42		6,25	0,01	0,025	0,040	0/0,9	1/1	1/1	1/1	1/1
	Ацетон	—	0,726	-48		5,85	0,2	0,06	0,5	1,2/0,99	0,5/1	1/1	1/1	1/1
	Водень миш'яковистий	0,035	1,64	-62,47	0,2	0,17	0,17	0,054	0,857	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень бромистий	0,036	1,49	-66,77	2,4	1,99	0,13	0,055	6,00	0,2/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Метил хлористий	0,0023	0,983	-23,76	10,8		0,125	0,044	0,056	0/0,5	0,1/1	0,6/1	1/1	1,5/1
	Сірководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	6,7	0,27	0,042	0,036	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Сірковуглець	—	1,263	46,2		18,7		0,021	0,013	-/0,1	-/0,2	-/0,4	-/1	-/2,1
	Соляна кислота (концентр.)	—	1,198	52,0		8,33		0,021	0,3	-/0	-/0,1	-/0,3	-/1	-/1,6
	Фосген	0,0015	1,432	8,2	0,6	0,25	0,05	0,061	1,0	0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	2,7/1
	Фтор	0,0017	1,512	-188,2	0,2	0,17	0,96	0,038	3,0	0,7/1	0,8/1	0,9/1	1/1	1,4/1
	Хлор	0,0032	1,553	-34,1	0,6	0,25	0,18	0,052	1,0	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Хлорціан	0,0021	1,22	12,6	0,75	0,32	0,04	0,048	0,8	0/0	0/0	0/0,6	1/1	3,9/1

Таблиця 2.6

Значення коефіцієнта K₄ залежно від Vпан, м/с

 

Vпан, м/с
K4	1,0	1,23	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	4,34	4,67	5,01	5,34	5,68

Таблиця 2.9

Т а б л и ц я 3.9

Величини глибини розповсюдження первинної - Г₁, км (або вторинної Г₂, км) хмари повітря, забрудненого НХР, залежно від

величини V_пaн, м/с, та величин еквівалентної кількості НХР - Q_e1, т (або Q_e2, т)

 

 

	Qe, т
0,01	0,05	0,1	0,5
	0,38	0,85	1,25	3,16	4,75	9,18	12,53	19,20	29,56	38,13	52,67	65,23	81,91
	0,26	0,59	0,84	1,92	2,84	5,35	7,20	10,83	16,44	21,02	28,73	35,35	44,09	87,79
	0,22	0,48	0,68	1,53	2,17	3,99	5,34	7,98	11,94	15,18	20,59	25,21	31,30	61,47	84,50
	0,19	0,42	0,59	1,33	1,88	3,28	4,36	6,46	9,62	12,18	16,43	20,05	24,60	48,18	65,92
	0,17	0,36	0,53	1,19	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,33	13,68	16,39	20,32	40,11	54,67	83,60
	0,15	0,34	0,46	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,2	9,06	12,14	14,79	18,13	34,67	47,09	71,70
	0,14	0,32	0,45	1,00	1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,87	13,17	17,16	30,73	41,63	63,16
	0,13	0,30	0,42	0,94	1,33	2,30	2,97	4,20	5,92	7,42	9,90	11,98	14,66	27,75	37,49	56,70
	0,12	0,28	0,40	0,88	1,25	2,17	2,80	3,96	5,60	6,86	9,12	11,03	13,50	25,39	34,24	51,60
	0,12	0,26	0,38	0,84	1Д9	2,06	2,66	3,76	5,31	6,50	8,50	10,23	12,54	23,49	31,61	47,50
	0,11	0,25	0,36	0,80	1,13	1,96	2,53	3,58	5,06	6,02	8,01	9,61	11,74	21,91	29,14	44,12
	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,07	11,06	20,58	27,61	41,30
	0,10	0,23	0,33	0,74	1,04	1,80	2,37	3,29	4,66	5,70	7,37	8,72	10,48	19,45	26,04	38,30
	0,10	0,22	0,32	0,71	1,00	1,74	2,24	3,17	4,49	5,50	7,10	8,40	10,04	18,46	24,69	36,81
	0,10	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,07	4,34	5,31	6,86	8,11	9,70	17,60	23,50	34,98

 

аварії до початку забруднення території досліджуваного об’єкта – Т_поч = Д/V_{хм НХР} (де Д – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта, км; V_{хм НХР} – швидкість руху хмари забрудненого повітря, км/год (табл. 3.6). При Т_поч ≤ 1 год - К₆ = 1); К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури оточуючого повітря (табл. 3.5. При цьому у співвідношенні 3.27 ставлять значення К₇, вказані у чисельнику, а у співвідношення 3.28 – значення, вказані у знаменнику).

Т а б л и ц я 3.7

Ступені вертикальної сталості атмосфери

Швидкість руху переднього фронту хмари повітря, забрудненого НХР - Vхм НХР.

Повну глибину зони можливого хімічного забруднення НХР – Г, км (що зумовлена впливом первинної і вторинної хмари) визначають з використанням… Г = Г' + 0,5Г'', (3.43) де Г' – найбільша з величин Г1 чи Г2, км.

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента)
Загальна маса хлору, що міститься у аварійній системі – Q0, т

 

 

Виявлення та оцінка очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин

 

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони радіаційної небезпеки, а також зон помірного, сильного, небезпечного і надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення;

• визначення та відображення можливих величин потужності дози радіоактивного забруднення (Р₁, рад/год) та однократної поглинутої дози опромінювання (Д_одн, рад) на території досліджуваного об’єкта;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів червоного, синього, зеленого, коричневого і чорного кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 3.7) пояснювальних написів: «радіаційної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на АЕС з викидом РР – 10503 (РВПК – 1000, 10%, Д = … км), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис і дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює радіаційну обстановку) є радіаційне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «Первинний уражальний чинник – радіаційне забруднення».

Визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є аварійний ядерно-енергетичний реактор (ЯЕР) типу РВПК – 1000 (реактор великої потужності канальний з енергетичним потенціалом 1000 МВт), на якому за прогнозом може статись аварія з викидом 10% радіоактивних речовин з активної зони. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» атомна електростанція розташована у сусідній області північніше території Павлівського авіаційного заводу на відстані Д, км, від неї. В «Характеристиці …» також вказано, що для Павлівської області характерні північні пануючі вітри із середньою швидкістю – V_пан = 7 м/с. Отже найбільш тяжкими будуть наслідки прогнозованої НСТХ у випадку, коли територія ПАЗ опиниться на вісі сліду хмари повітря забрудненого РР. Тому для

 

 

відображення місця розташування джерела уражального чинника рекомендується виконати такі операції:

• через умовне зображення території ПАЗ на Плані місцевості «Картки …» «провести» (штрих-пунктирною прямою чорного кольору) вісь симетрії у напрямку з півночі на південь;

• на вказаній осі (з урахуванням масштабу Плану місцевості «Картки …») «відкласти» (від північної межі території ПАЗ на північ) значення величини Д, км;

• отримане таким способом місце розташування аварійного ЯЕР відобразити на Плані місцевості з використанням тактичного знака «Радіаційна аварія» у вигляді кола діаметром 5 мм синього кольору, на внутрішньому полі якого відображені дві орбіти електронів, що взаємно перетинаються, синього кольору (у випадку, коли зображення вказаного тактичного знака «виходить» за межі бланка «Картки …», необхідно (згідно з рекомендаціями ЄСКД) «зробити розрив вісі» і таким способом «розмістити» тактичний знак у верхній ділянці Плану місцевості);• поряд з описаним тактичним знаком виконати пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву аварійного ЯЕР («РВПК - 1000»), прогнозований викид РР (10%) швидкість пануючих вітрів (V_пан = … м/с) і значення відстані від північної межі території ПАЗ до ЯЕР («Д = … км»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого радіоактивного забруднення. Згідно з сучасною методикою рекомендується прогнозувати п’ять зон можливого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на АЕС:

• зону радіаційної небезпеки (зона М, на зовнішній межі якої потужність дози випромінювання на 1 годину після аварії – Р_ЗМ1 = 0,014 рад/год);

• зону помірного радіоактивного забруднення (зона А, Р_ЗМ1 = 0,14 рад/год);

• зону сильного радіоактивного забруднення (зона Б, Р_ЗМ1 = 1,4 рад/год);

• зону небезпечного радіоактивного забруднення (зона В, Р_ЗМ1 = 4,2 рад/год);

• зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г, Р_ЗМ1 = 14 рад/год).

Зовнішні межі кожної з цих зон рекомендується прогнозувати у вигляді еліпсів, «верхні» апогеї яких співпадають з центром тактичного знака «радіаційна аварія», а великі осі – з напрямком пануючих вітрів.

Отже, виявлення очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у разі реалізації досліджуваної НСТХ, зводиться до відображення на Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж зони М (червоним кольором), зони А (синім кольором), зони Б (зеленим кольором), зони В (коричневим кольором) і зони Г (чорним кольором). Це завдання виконують шляхом:

• визначення (з використанням табл. 3.11) можливого ступеня вертикальної сталості атмосфери (за даними про величину V_пан ,м/с);

• визначення (з використанням табл. 3.12) можливої величини швидкості руху переднього фронту хмари забрудненого РР повітря – V_хмРР (за даними про величину V_пан ,м/с, і ступень вертикальної сталості атмосфери);

• визначення (з використанням табл. 3.13) значень величин великої вісі (ВВ, км) і малої вісі (МВ, км) еліпсів кожної із зон радіоактивного забруднення (за даними про: величину викиду РР, %; ступінь вертикальної сталості атмосфери (інверсія, ізотермія чи конвекція); величину V_хмРР);

• відображення (відповідним кольором на ) Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж (або їх фрагментів) зон радіоактивного забруднення. При цьому «побудову» еліпсоподібних зовнішніх меж кожної із зон радіоактивного забруднення здійснюють стандартним способом (за даними про величини ВВ, км, і МВ, км).

За результатами такого прогнозування слід визначити, у якій із зон радіоактивного забруднення, опиниться територія Павлівського авіаційного заводу, і отриману інформацію відобразити, заштрихувавши План авіаційного заводу «Картки…» нахиленими паралельними штриховими прямими відповідного кольору.

Визначення можливої величини потужності дози радіоактивного забруднення (Р₁, рад/год) території досліджуваного об’єкта здійснюють з використанням табл. 3.14 (за даними про: величину відстані від аварійного ЯЕР-Д, км; ступінь вертикальної сталості атмосфери; величину V_хмРР, м/с). Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Р₁ = … рад/год».

Визначення можливої величини однократної (тобто поглинутої за 4 доби з моменту початку (t_поч, год) радіоактивного опромінювання внаслідок аварії на АЕС) дози опромінювання (D_одн, рад) рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

, (3.48)

де t_поч – час, що пройшов з моменту аварії на АЕС до моменту підходу радіоактивної хмари до межі досліджуваного об’єкта, год (t_поч = Д/ V_{хм РР}); t_к – момент часу, коли минуло 4 доби з початку опромінювання на території досліджуваного об’єкта, год (t_к = t_поч + 96 год).

Т а б л и ц я 3.11

Ступені вертикальної сталості атмосфери

Швидкість руху переднього фронту хмари повітря, забрудненого РР - Vхм РР.

Vпан, м/с	<2						>6
Vхм РР, м/с	Конвекція
			–	–	–	–
Ізотермія
–	–
Інверсія
–				–	–	–

 

 

Т а б л и ц я 3.13

Розміри зон радіоактивного забруднення місцевості на сліді радіоактивної хмари при аварії на АЕС з ЯЕР типу РВПК – 1000

  Т а б л и ц я 3.14

Потужність дози радіації на осі сліду радіоактивної хмари через одну годину після аварії на АЕС (ЯЕР типу РВПК – 1000, 10%) – Р1, рад/год

Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується виконувати з використанням співвідношення: Втрати ОФ = Σ вартість пошкоджених ОФ/МЗП, (3.49) де Σ вартість пошкоджених ОФ – сумарна вартість пошкоджених (внаслідок впливу іонізуючих випромінювань) основних…

Величини однократної поглинутої дози - Dодн.поч, рад, і потужності дози - Рпоч, рад/год, зовнішнього гамма-опромінювання, вплив яких призводить до початкової зміни параметрів елементів електронної техніки

Елементи і матеріали електронної техніки	Dодн.поч, рад	Рпоч, рад/год
Транзистори, напівпровідникові діоди загального призначення	104…105	3,6∙105
Мікросхеми	105	3,6∙107
Інтегральні схеми	5∙105	3,6∙108
Радіолампи		1,8∙1010
Конденсатори	107…109	3,6∙109
Резистори	107…109	3,6∙109
Тиратрони		3,6∙1010
Іскрові розрядники	105	3,6∙108
Випрямлячі	106	1,8∙109
Елементи інфрачервоної техніки, оптичні прилади, фотоелементи, оптичне скло, сонячні батареї	105…106	3,6∙109
Електричні батареї		1,8∙1010
Магнітні матеріали		3,6∙1010
Діелектричні матеріали	1010	104
Органічні матеріали	108	105
Кераміка	1018…1020	106
Напівпровідники	105…106	105

Примітка. Вихід з ладу зазначених елементів (матеріалів) відбувається від впливу D_{одн.вив} ≈ 10² D_{одн.поч} і Р_вив ≈ 10² Р_поч.

Отриману таким способом інформацію слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Втрати ОФ = …».

Визначення можливої величини загальних (М_заг,,чол) втрат виробничого персоналурекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

М_заг = N_незах∙К_р.втр(D_одн)+N_вир.пр∙(D_одн/К_зах), (3.50)

де N_незах – кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни (НПЗ), робочі місця яких розташовані на відкритій місцевості, чол.; N_вир.пр – кількість осіб виробничого персоналу НПЗ, робочі місця яких розташовані у виробничих приміщеннях (з коефіцієнтом послаблення іонізуючих випромінювань К_зах =7), чол.; К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) – значення коефіцієнтів радіаційних втрат осіб виробничого персоналу в залежності від величини поглинутої ними однократної дози зовнішнього іонізуючого опромінювання. Значення величин К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) визначають з використанням даних табл.. 3.16

Т а б л и ц я 3.16

Коефіцієнти радіаційних втрат серед осіб виробничого персоналу (населення) - К_р.втр, чол., від впливу зовнішнього опромінювання на сліді радіоактивного забруднення (залежно від величини поглинутої дози опромінювання – D_погл, рад)

Dпогл, рад	Тривалість опромінювання
До 4 діб	7 діб	10 діб	20 діб	30 діб	60 діб
	0,05	0,03	0,02
	0,15	0,1	0,07	0,05
	0,3	0,25	0,2	0,1	0,05
	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
	0,7	0,6	0,5	0,35	0,25	0,03
	0,85	0,7	0,65	0,5	0,35	0,05
	0,95	0,85	0,8	0,65	0,5	0,07
	1,0	0,98	0,95	0,8	0,65	0,1
	1,0	1,0	0,98	0,9	0,8	0,15
	1,0	1,0	1,0	0,95	0,9	0,18
	1,0	1,0	1,0	1,0	0,95	0,2
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,3
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,5
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,7
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,8
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0

Враховуючи, що при D_одн = (100…250) рад люди отримають гостру променеву хворобу першого ступеня (смертність відсутня), при D_одн = (250…400) рад – другого ступеня (смертність внаслідок ускладнень до 20%), при D_одн = (400…700) рад – третього ступеня (смертність до 50%), при D_одн > 700 рад – четвертого ступеня (смертність до 100%), рекомендується можливу величину санітарних втрат (М_сан, чол.) визначити з використанням таких співвідношень:

• при D_одн ≤ 250 – М_сан = М_заг;

• при D_одн = (250…400) рад – М_сан ≥ 0,8 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн = (400…700) рад – М_сан ≥ 0,5 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн > 700 рад – М_сан ≥ N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7).

Результати такого прогнозування слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювальних написів у вигляді: «М_заг = … чол» і «М_сан = … чол».

Визначення можливої величини збитків (Зб) внаслідок НСТХ рекомендується здійснювати з використанням співвідношення

Зб = Втрати ОФ + 18М_сан + 288(М_заг - М_сан) (3.51)

Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб = …».

Визначення можливого рівня прогнозованої НСТХ рекомендується здійснювати з використанням таблиці 1.1 за даними про можливі величини (М_заг - М_сан), М_сан і Зб. При цьому за остаточний результат слід вибирати «найвищий» з визначених таким способом рівнів НСТХ.

Результати такого прогнозу необхідно відобразити на вільний від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Рівень НС - …».

Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт повинен включати:

• розвідку ділянок робіт рятувальників – п_діл і маршрутів руху рятувальників – п_марш, (де п_діл = п_марш = п –кількість елементів досліджуваного об’єкта, які «потрапили» в межі ЗМУ);

• пошук уражених (М_заг, чол) і матеріальних цінностей;

• надання негайної медичної допомоги ураженим (М_сан, чол) та евакуація їх до лікувальних закладів;

• виведення непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) чол., у безпечні райони;

• санітарна обробка непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) чол.;

• облаштування проїздів і проходів (п_пр) на забруднених радіоактивними речовинами ділянках території досліджуваного об’єкта;

• дезактивація ділянок території, будівель (споруд), виробничих приміщень, технологічного обладнання, транспортних засобів, одягу, взуття і т. ін.

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Вступ (де обґрунтовується актуальність забезпечення техногенної безпеки об’єкта проектування). 1. Перелік надзвичайних ситуацій техногенного характеру (НСТХ), що можуть… 2. Визначення можливої величини ризику виникнення конкретної НСТХ – RНС гран.конкр, за рік.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Оповіщення та інформування у сфері ЦЗ включають: оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення… Спостереження і лабораторний контроль включають: створення і підтримання в… Укриття у захисних спорудах. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах (а персоналу на ОГ)…

ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

„Техногенна (природна) безпека"- це стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків НС техногенного (природного)… „Сталість функціонування промислового об'єкта - це його здатність виробляти… Кожне підприємство в усіх режимах його функціонування тією чи іншою мірою впливає на здоров'я та тривалість життя…

ЛІКВІДУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Розвідка у зоні НС - це збирання і передавання органам управління та силам ЄДС ЦЗ точних даних щодо складових фактично існуючої оперативної… Невідкладні роботи у зоні НС включають аварійно (пошуково)-рятувальні роботи,… Аварійно (пошуково)-рятувальні роботи (А(П)РР) у зоні НС - це дії сил ЄДС ЦЗ, спрямовані на пошук, захист і рятування…