рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Методичні рекомендації до самостійної роботи - раздел Философия, Філософія При Підготовці Першого Питання Потрібно Звернути Увагу На Те, Що Ситуація В С...

При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-політичного введення християнства і надання йому повноважень офіційної державної релігії.

Виникнувши як віровчення однієї з іудейських сект, християнство знайшло сприятливий ґрунт на просторах Римської імперії. В Х ст. досягло Київської Русі. Після піднесення його в 988 році до рівня державної релігії, наступає досить тривалий і складний період як у розвитку національної свідомості, так і в осмисленні світоглядних проблем пізнавального процесу.

Особливості загальних тенденцій філософського осмислення пізнання цього періоду в даний час важко проаналізувати тому, що, незважаючи на розповсюдження разом із впровадженням християнства, писемності, грамотні монахи майже не фіксували події повсякденного життя, буття і кругозір наших предків протягом XI – XV століть.

Аналізуючи друге питання потрібно підкреслити, що післямонгольський період в Україні характеризувався в галузі філософського осмислення пізнання широким виходом за межі християнсько-схоластичного мислення.

Початок інтенсивного формування світоглядного вчення про пізнання в Україні припадає на XVI – XVII ст., коли розгортається система братських і монастирських шкіл, починає роботу Києво-Могилянська академія, де спеціально вивчали філософію.

Потрібно загострити увагу студентів на тому, що заснування Києво-Могилянської академії і розпочата в ній розробка філософських проблем пізнання постає в цілому логічним етапом розвитку духовного життя України в післямонгольский період. Основним питанням освіти і світосприйняття в Києво-Могилянській академії була проблема особистого щастя, життєвого успіху, які сприяють благу України. В центр філософської думки потрапляє уже не герой, а «забезпеченість» людського буття, спосіб життя, що влаштовує людину.

Починаючи підготовку третього питання потрібно звернути увагу на те, що період Г. Сковороди – це час відносного політичного спокою і час значної нестабільності в Україні.

Українській філософії того часу властива сильна матеріалістична тенденція в тому розумінні, що вона розвивалась переважно як етико-гуманістичне вчення, намагалась виходити із реального буття людини як певної системи світовідносин. Саме ці риси притаманні філософії Г.Сковороди.

Не тільки Г.Сковорода, а й усі українські філософи більшою чи меншою мірою використовують категоріальну пару «видиме-невидиме». За допомогою цих понять будуються вихідні уявлення про світ, а також про його пізнання та ставлення людини до світу. Особливість «відомого» і «невідомого» як категорії української філософії в тому, що вони стосуються характеристики людини.

Аналізуючи четверте питання, слід звернути увагу на те, що П. Юркевич відкрив матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляючи йому християнське розуміння єдності душі та тіла. Людина, на його думку, пізнається двояко:

- тіло пізнається зовнішніми почуттями;

- душевні явища – внутрішніми почуттями, вірою, осереддям яких є серце.

Слід також підкреслити, що розум виявляє загальне в діяльності людей, серце ж – основа неповторності й унікальності людської особистості. В серці творяться ті явища й події історії, які принципово неможливо вивести із загальних законів.

Розум, «голова», керує, диригує, але серце – породжує.

Аналізуючи п’яте питання потрібно звернути увагу на те, що XIX ст. Україна зустрічає майже без висококваліфікованих філософів. Торкаючись характеристики основних ідей української філософії XIX століття, варто відзначити, що для цього періоду характерна своєрідна «філософська революція», в центрі якої стоїть проблема людини. Серцевину цієї проблеми утворюють питання свободи, творчості, пізнання, можливості дослідження знань у суспільному житті.

Світоглядницько-філософська боротьба навколо ідеї суверенності українського народу була пов’язана з ідеєю самостійного розвитку українців як нації і «зібрання їх в одній національній державі». Загальний обсяг світоглядних проблем пізнання в Україні значно перевищував філософсько-професіональні можливості.

Науково-теоретична і філософська думка в Україні на початку XIX ст. була на дуже низькому рівні. Києво-Могилянська академія перетворилась на той час у заклад підготовки православного духовенства. Світських вищих учбових закладів до 1805 року не було. Але все ж жива філософська думка навіть у таких важких умовах не зникала. Вона жила в гуртках українських «декабристів» серед окремих любителів філософії, а її новий розвиток починають учасники Кирило-Мефодіївського братства (Юркевич, Драгоманов, та ін.).

Розглядаючи шосте питання, слід відзначити, що у творах М. Грушевського багато цікавого фактичного історичного матеріалу, а також спостережень над розвитком української мови і літератури, усної народної творчості.

Важливо звернути увагу на те, що він висвітлював в своїх працях погляди багатьох філософів Західної Європи ХVІІ-ХІХ ст.

Слід також звернути увагу на осмислення долі українського народу після приєднання України до Росії, підкреслити, що у центрі уваги М.Грушевського завжди стояло національне питання в Україні. Питання національного визволення М. Грушевський пов’язував із загальнодемократичними перетвореннями. Багато уваги приділяв він історії українського козацтва.

Торкаючись характеристики сьомого питання, потрібно акцентувати увагу на основні її напрямки:

- екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. (М. Бердяєв, Л. Шестов, В.Зеньковський, Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко):

- поширення, «наступ» об’єктивістсько-раціоналістичного (наукового) бачення світу сприймається як джерело зростаючого трагізму й абсурдності буття;

- наука дає лише суто формальні пояснення, адже самі «повторюваність» і «закономірність» явищ природи, до яких апелює наука, залишаються нез’ясованими, загадковими і таємничими;

- культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне Відродження» (Є. Плужник, М. Куліш, Г. Косинка, В. Юринець та ін.);

- українізація відіграла роль своєрідного каталізатора, який прискорив процес творчого пошуку місця української художньої та світоглядної культури;

- за короткий період існування незалежної України (1917-1918) надзвичайно багато робилося для відродження національної культури. Було створено 150 українських гімназій. У 1918 р. урочисто відкрито перший Державний Український університет у м. Києві, у Полтаві почав працювати історико-філологічний факультет. Створено Державний Український Архів, Національну Галерею Мистецтва і т.ін;

- в інституті філософії вітчизняної Академії наук зростало нове покоління філософів: М. Омельяновський, В. Шинкарук, А. Петрусенко, Б. Лобовик та ін;

- філософія українських «шестидесятників» і «друге Відродження» (П. Копнін, І.Бичко, Е.Жариков, С.Кримський, В.Косолапов, В.Шинкарук, В.Іванова, М.Тарасенко, О.Яценко, В.Табачковський, І.Молчанова):

- акцент філософських міркувань переносився з невблаганних «об’єктивних законів» розвитку всього і вся на пізнавальні й світоглядні можливості суб’єкта, на пізнавальні та ціннісні регулятиви людської життєдіяльності;

- для вивчення реалій все ширше використовується методологічний арсенал діалектики, йде пошук ідей;

- критичний перегляд тоталітарних світоглядних та філософських стереотипів;

- мислителі української діаспори (В.Винниченко (1850-1851), В. Липинський (1882-1931), Д.Донцов (1883-1901), Д.Чижевський (1894-1977)).

В.Липинський – представник української аристократії, прихильник монархічного ладу. Необхідною умовою успішного державотворчого процесу в Україні він вважав орієнтацію на монархію, що могла спиратися на активну аристократичну меншість нації (еліту), єдино здатну повести за собою пасивну більшість нації, месіанізм, свого роду віра в наперед визначене («вищими силами») призначення українського народу здійснювати високу місію в історії людства.

Дмитро Донцов – розглядав націоналізм як світогляд українського народу Центральний пункт теорії Д.Донцова – принцип волі, тлумаченної ірраціоналістично. Його світоглядна позиція багато в чому наснажена філософією Ф. Ніцше. Основою, «ґрунтом» національної ідеї він вважав волю нації до життя, влади, експансії.

Дмитро Чижевський – надзвичайно багато зробив у справі дослідження проблем історії української та російської філософії, історії, літератури. Багато і плідно працював у сфері вивчення етнонаціональних характеристик філософського знання. Його праці значною мірою збагатили українську історико-філософську думку ХХ ст.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія

філосОфІЯ Навчально методичний посібник...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Методичні рекомендації до самостійної роботи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

К20 Капітон О.В.
Філософія: Навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами підготовки 6.0305

Тема 9. Онтологія
Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Філософський зміст категорії «буття». Категорії як структури буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Проблема взаємовідношення

Тема 12. Соціальна філософія
Основні підходи до розуміння суспільства (М. Вебер, Т. Парсонс, К. Маркс). Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія –

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е. Необхідно

Методичні рекомендації до самостійної роботи
Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із християнською релігією (V-XV) ст., тому основними рисами її є

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що: - у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами: - зародження капіталістичного с

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що: - у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій; - до влади приходить новий револю

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської філософської думки настав якісно новий етап. З’являється ц

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення: - суперечності нинішнього суспільства; - об’єктивні тенденції розвитк

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання необхідно враховувати, що знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розв

Методичні рекомендації до самостійної роботи
При розгляді першого питання слід звернути увагу на те, що пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людств

Методичні рекомендації до самостійної роботи
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на той факт, що діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів природного та соціального світу на особистість. При цьому механізм впливу

Методичні рекомендації до самостійної роботи
Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм.

МЕТОДИЧНі РЕКОМЕНДАЦії до виконання індивідуальних НАуковО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
Індивідуальні науково-дослідні завдання є однією з форм навчання у вищий школі, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання, а також зас

Домашніх контрольних робіт
  Перед виконанням домашніх контрольних робіт студент повинен самостійно опрацювати теми з курсу «Філософія» згідно з наведеною структурою залікового кредиту курсу. Номер зав

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО письмового екзамену
  1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства. 2. Охарактеризуйте елементи і стру

Критерії оцінки домашніх контрольних робіт
Максимальна кількість балів за домашню контрольну роботу, яку можна набрати, правильно відповівши на питання становить 40 балів. У кожному варіанті домашніх контрольних робіт перед

Критерії оцінки індивідуальних науково-дослідних завдань
  Різновидністю індивідуальних завдань, яка відповідає інноваційним технологіям навчання, є індивідуальна науково-дослідна робота студента. Це самостійне наукове дослідження на тему п

Список рекомендованої літератури
  основна література 1. Андрущенко В. П., Михаличенко М. І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996. 2. Барулин В. С. Социальная философия. Учебник – М: И

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги