Філософія

Дніпропетровська державна фінансова академія

Міністерство фінансів України

 

філосОфІЯ

Навчально-методичний посібник

 

Дніпропетровськ - 2011

Міністерство фінансів України

Дніпропетровська державна фінансова академія

Центр заочного навчання та дистанційної освіти

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

філосОфІЯ

 

Навчально-методичний посібник

для студентів заочної форми навчання, які навчаються

за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030504 «Економіка підприємства»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»

 

 

Дніпропетровськ - 2011

ББК 86.2

К20 Капітон О.В.

Навчально-методичний посібник містить структуру програми навчального курсу, методичні рекомендації до самостійної роботи, індивідуальні завдання і…   Автор: О.В. Капітон - к.філос.н.,…

Зміст

 

Вступ
1. Програма навчальної дисципліни
2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
5. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
6. Підсумковий контроль
7. Список рекомендованої літератури

 

Вступ

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана із зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

У більшості країн світу філософія посідає чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Вуз покликаний вчити студента сміливо висловлювати і захищати власну точку зору.

Основними видами аудиторних занять є лекції.

Однією із форм організації навчання з навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.

Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами. Індивідуальні завдання передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів.

У навчально-методичному посібнику передбачається самостійна робота студентів. Головним при самостійному опрацюванні курсу «Філософія» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у посібнику. Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

У навчально-методичному посібнику на самостійне вивчення виносяться окремі теми навчальної дисципліни з метою:

1. Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом.

2. Формування умінь і навичок самостійної розумової праці.

3. Розвиток самостійного мислення.

В організації навчального процесу з дисципліни «Філософія» застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється за результатами роботи студентів при виконанні домашніх контрольних робіт та індивідуальних науково-дослідних завдань. Підсумковий контроль проводиться у формі поточного модульного контролю та письмового екзамену, питання до якого вказані в навчально-методичному посібнику.

Програма НАВЧАЛЬНОї дисципліни

Мета: формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно-історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.

 

Компетенції, які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

Інструментальні компетенції:

1. Здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручники, навчальні посібники, періодична література, Internet).

2. Здатність ефективно організовувати свій робочий час та вибудовувати стратегію навчання.

3. Здатність самостійно приймати рішення та вирішувати проблеми, пов’язані з процесом навчальної діяльності.

Міжособистісні компетенції:

1. Здатність здійснювати ефективну міжособистісну комунікацію.

2. Здатність працювати у команді.

3. Прихильність до морально-етичних цінностей.

Системні компетенції:

1. Здатність застосовувати набуті знання у професійній діяльності.

2. Здібність до безперервного навчання з метою адаптації до нових ситуацій.

3. Здатність до творчості у процесі навчання та професійної діяльності.

Спеціальні компетенції:

1. Засвоїти специфіку предмету навчальної дисципліни, якою є наукові дослідження релігії, тобто знання психологічних, соціологічних, етичних теорій, які з’ясовують природу сутність релігії, специфіку окремих її форм.

2. Усвідомлювати роль філософії у житті суспільства, її гуманістичну спрямованість.

3. Розуміти і вміти аналізувати особливості розвитку світової філософської думки на різних етапах її формування, особливості розвитку філософії України на різних етапах її становлення.

4. Вміти аналізувати предмет філософії, її понятійно-категоріальний апарат у межах програми.

5. Мати уявлення зміст філософських проблем буття, суть пізнавального процесу, його етапи та методи.

6. Володіти знаннями про основні проблеми людського існування, їх вплив на розвиток природи людини, суспільства, глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення в ім’я майбутнього людства.

7. Знати основний зміст усіх розділів, напрямки релігійної думки, її місце в системі духовної культури, у житті суспільства взагалі; вплив її на розвиток суспільних відносин.

8. Вміти самостійно та аргументовано мислити, формувати свою власну активну життєву позицію до проблем людського існування.

9. Використовувати набуті знання при аналізі проблем сьогодення.

Тематичний план навчальної дисципліни

Назва модуля, змістового модуля, теми
Модуль І
Змістовий модуль І. Філософія
Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Тема 2. Філософія античного світу
Тема 3. Філософія середньовічного суспільства
Тема 4. Філософія Відродження та Реформації
Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм
Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тема 8. Сучасна світова філософія
Тема 9. Онтологія
Тема 10. Гносеологія
Тема 11. Антропологія
Тема 12. Соціальна філософія
Модуль ІІ
Індивідуальне науково-дослідне завдання
Підсумковий контроль: іспит

Програма дисципліни

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Філософія

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. Філософія в системі культури.

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

 

Тема 2. Філософія античного світу

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Грецька антична філософія. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагорізм). Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм). Історичне значення античної філософії.

 

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства

Передумови виникнення середньовічної філософії. Релігійний характер філософської думки. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Патристика – перша спроба філософського обгрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін). Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм. Значення середньовічної філософії.

 

Тема 4. Філософія відродження і Реформації

Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Нові концепції держави і права у філософії Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли. Геліоцентрична теорія М. Коперника. Значення філософії епохи Відродження.

 

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу. Характерні риси епохи Нового часу. Філософія Нового часу.

Проблема методу в філософії (Бекон, Декарт). Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. (Спіноза, Лейбніц).

Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст., її характерні риси (Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбах).

 

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм

Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії. І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Значення філософії І. Канта. Філософія Г. Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму. Особливості філософії марксизму.

 

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Джерела української філософської думки. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.).

Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Філософія в Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко). Філософія серця П.Д. Юркевича. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М. Драгоманова, Л. Українки, І. Франка, М. Грушевського.

Новітня українська філософія, її характерні риси. Екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. Культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне відродження». Філософія українських «шестидесятників» і «друге відродження». Мислителі української діаспори.

 

Тема 8. Сучасна світова філософія

Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрямки. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше.

Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч. Сандерс, В. Джемс, Д. Д’юі).

Екзистенціальна філософія (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр).

Психоаналіз і неофрейдизм (З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм).

Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е. Жильсон, Ж. Марітен, К. Ранер).

 

Тема 9. Онтологія

Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Проблема свідомості в історії філософії. Співвідношення… Діалектика в історико-філософському аспекті. Поняття закону. Закони…  

Тема 10. Гносеологія

Сутність та структура пізнавального процесу. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктивна і суб’єкт-суб’єктивна пізнавальна ситуація. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики. Діяльність – центральний пункт зв’язку людини і дійсності.

Філософська концепція творчості. Синтезуюча природа творчості. Форми творчого синтезу.

Поняття методу. Методологія як система методів. Загальний характер філософських методів. Сучасні методи пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, вищі щаблі систематизації пізнавального процесу). Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна. Сутність соціального та економічного пізнання, їх взаємозв’язок.

 

Тема 11. Антропологія

Сучасні концепції про походження людини. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині. Людське буття як практично-духовний горизонт світу.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Структура цінностей. Людина в системі цінностей. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Проблема втілення ідеалу.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Поняття про духовну досконалість. Цінності і їх роль у житті суспільства. Вищі духовні цінності людського буття.

Тема 12. Соціальна філософія

Філософія історії: предмет і напрямки. Єдність і   багатоманітність історії. Суспільно-економічна формація. Цивілізація – історія поняття. Історичний процес як множина…

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Модуль 1

Модуль 2 Індивідуальне науково-дослідне завдання

Іспит

Сума

Змістовий модуль І

Домашня контрольна робота

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

Т

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Шкала оцінювання:

 

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка з шкалою навчального закладу	Оцінка за національною шкалою
Екзамен	Залік
A	85-100	5 (відмінно)	Зараховано
BC	65-84	4 (добре)
DE	50-64	3 (задовільно)
FX	20-49	2 (незадовільно з можливістю повторного складання)	Незараховано
F	0-19	2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)	Незараховано

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Тема 1:Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- місце філософії в самопізнанні людини;

- основні риси філософії;

- основні рівні світогляду;

- взаємозв’язок філософії і світогляду;

- історичні типи світогляду;

- соціальну спрямованість філософського знання.

 

Питання теми

1. Місце філософії в самопізнанні людини.

2. Основні риси філософії.

3. Основні рівні світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

5. Філософія в системі культури.

6. Соціальна спрямованість філософського знання.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці другого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії,… У структурному плані необхідно виділити та охарактеризувати такі підсистеми… - світовідчуття;

Ключові поняття і терміни

світовідчуття світосприйняття

світорозуміння міфологія

релігія наука

філософія світогляд

культура буття

Питання для самоконтролю

1. Чому філософія – «візитна картка цивілізації»?

2. У чому полягає цінність філософії?

3. Які характерні риси філософії?

4. У чому особливість міфології як форми світогляду?

5. У чому особливість релігії як форми світогляду?

6. Які Як співвідносяться філософія і наука?

7. Які джерела та особливості філософського знання?

8. Як пов’язані основні рівні світогляду?

9. У чому полягає соціальна спрямованість філософського знання?

 

Бібліографічний список

Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

 

 

Тема 2:Філософія античного світу

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- давньокитайську, давньоіндійську, давньогрецьку філософію, їх особливості, напрямки, школи, ціннісні позиції;

- еллінсько-римський період античності, звернути особливу увагу на епікурейську, скептичну, стоїчну і неоплатонівську філософські школи.

 

Питання теми

1. Давньокитайська і давньоіндійська філософія.

2. Давньогрецька (еллінська філософія).

3. Історичне значення античної філософії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідно підкреслити, що особливістю давньоіндійської філософії було знаходження в центрі уваги багатьох філософських течій людини і питання її… - ведичний, основною пам’яткою якого є Упанішади; - епічний, основними пам’ятками якого є Махабхарата і Рамаяна. Широке розповсюдження в цей період набувають буддизм і…

Ключові поняття і терміни

Рамаяна Веди

Конфуцій Лао-цзи

Мілетська школа Геракліт

піфагоризм софісти

Сократ Платон

Аристотель епікуреїзм

стоїцизм скептицизм

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність давньоіндійської філософії від інших релігійних систем того часу?

2. Розкрийте сутність гуманізму давньокитайської філософії.

3. Які характерні риси філософії Стародавньої Греції?

4. Прокоментуйте слова Сократа, який зазначив, що доти, поки людина не пізнає себе, вона не може пізнати суті всього світу.

5. У чому проявляються особливості філософії Платона? Розкрийте сутність філософії Платона.

6. Як Ви розумієте вислів Аристотеля: «Людина – істота політична»?

7. На які принципи спирається натурфілософія Епікура? У чому його оригінальність?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 7, 18, 22.

 

 

Тема 3: Філософія середньовічного суспільства

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості середньовічної парадигми філософії;

- основні напрямки в філософії середньовіччя

 

Питання теми

1. Передумови виникнення середньовічної філософії, її релігійний характер.

2. Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства.

3. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

- формування бачення реальності «за образом і подобою» духу; - людина феодального суспільства постає «духовною», «одухотвореною», а не… - ключ до розв’язання всіх проблем середньовічна людина шукає у сфері духу.

Ключові поняття і терміни

неоплатонізм апологетика

патристика Августин Блаженний

схоластика Фома Аквінат

реалізм номіналізм

космоцентризм теоцентризм

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які основні риси середньовічної філософії?

2. Чим відрізняється нова (середньовічна) філософська парадигма від античної?

3. Які напрямки виділяють у середньовічній філософській думці?

4. У чом сутність апологетики?

5. У чому особливості патристичної філософії?

6. Які особливості схоластики?

7. Чому Фому Аквінського характеризують як великого схоласта середньовіччя?

8. Чим характеризуються реалізм і номіналізм?

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 5, 13, 36, 43, 47, 51, 60.

Тема 4: Філософія Відродження та Реформації

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- соціально-економічні і культурні особливості епохи Відродження;

- сенс поняття гуманізму;

- філософію епохи Відродження, її особливості;

- основні концепції і напрямки філософії епохи Відродження і Реформації.

 

Питання теми

1. Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.

2. Гуманістичний характер філософії відродження.

3. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

4. Геліоцентрична теорія М. Коперніка.

5. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.

6. Нові концепції держави і права у філософії Відродження.

7. Значення філософії Відродження.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами: - зародження капіталістичного способу виробництва; - первісне нагромадження капіталу;

Ключові поняття і терміни

Відродження антропоцентризм

богоподібність геоцентризм

геліоцентризм пантеїзм

гуманізм утопічний соціалізм

Реформація протестантизм

гуманізм

Питання для самоконтролю

 

1. Які зміни відбувались у соціально-економічному і культурному житті Західної і Центральної Європи у період Відродження?

2. У чому виражається ствердження нової самосвідомості людини, нової суспільної позиції?

3. Які основні теми й проблеми філософії Відродження?

4. Що свідчить про поступальний розвиток західноєвропейської філософії в епоху Відродження?

5. У чому полягає гуманізм і драма філософії відродження?

 

Бібліографічний список

Основна література:3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 23, 24, 27.

Тема 5: Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- соціально-економічні і культурні особливості епохи Нового часу;

- особливості філософії Нового часу;

- антисхоластичний тип філософствування;

- основні риси філософії ХVІІ – ХVІІІ ст.

Питання теми

1. Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу.

2. Проблеми методу та субстанції у філософії Нового часу.

3. Філософія епохи Просвітництва, її характерні риси.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій; - до влади приходить новий революційний клас – буржуазія; - буржуазія була зацікавлена в розвитку продуктивних сил суспільства, а отже у розвитку науки і техніки;

Ключові поняття і терміни

буржуазна революція Просвітництво

метод субстанція

монада прогрес

індукція дедукція

раціональне пізнання інтуїтивне пізнання

Питання для самоконтролю

 

1. Які події в суспільно-політичному житті зумовили появу нової філософії у ХVІІ – ХVІІІ ст.?

2. Які особливості епохи Нового часу?

3. У чому сутність емпіричного й раціоналістичного методів дослідження?

4. У чому сутність проблеми субстанції в філософії?

5. Які основні риси французького Просвітництва?

6. Які основні риси німецького Просвітництва?

7. У чому специфіка англійського Просвітництва?

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 8, 13, 15, 23, 24, 32, 46, 63, 70.

Тема 6: Німецька класична філософія та марксизм

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- німецьку класичну філософію, її особливості та значення;

- ідейні засади марксизму;

- особливості марксистського вчення.

 

Питання теми

1. Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії.

2. Філософські погляди І. Канта.

3. Філософія Г. Гегеля – переворот у філософській думці ХІХ ст.

4. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейербаха.

5. Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні другого питання доцільно виокремити два періоди у творчості І.Канта (1724-1804): - докритичний – розглядає питання природознавства, науки. У цей період… - критичний – підкреслює творчий характер людської свідомості в процесі пізнання, абсолютизує творчий характер…

Ключові поняття і терміни

розум пізнання

філософія природи філософія духу

абсолютна ідея свідомість

ідеалізм матеріалізм

матеріалістична діалектика

Питання для самоконтролю

 

1. Які вихідні принципи етики І. Канта?

2. У чому сутність діалектики Г. Гегеля?

3. У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?

4. Що запозичив марксизм з німецької класичної філософії?

5. Які основні риси марксистської філософії?

6. Які основні постулати теорії діалектичного матеріалізму?

7. Як у марксизмі розуміється поняття практики?

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 19, 20, 34, 38, 50, 60, 71.

Тема 7: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості розвитку філософської та суспільно-політичної думки в Україні та різних етапах розвитку суспільства;

- значення цієї думки в розвитку світової науки, людської цивілізації.

 

Питання теми

1. Основні риси філософської думки Київської Русі (Х – ХІІ ст.).

2. Філософія періоду Відродження (ХVІ – ХVІІ ст.).

3. Новітній характер філософії Г. Сковороди.

4. Філософія серця П. Юркевича.

5. Гуманізм філософії Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Драгоманова.

6. Філософська концепція М. Грушевського.

7. Новітня українська філософія, її характерні риси.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Виникнувши як віровчення однієї з іудейських сект, християнство знайшло сприятливий ґрунт на просторах Римської імперії. В Х ст. досягло Київської… Особливості загальних тенденцій філософського осмислення пізнання цього… Аналізуючи друге питання потрібно підкреслити, що післямонгольський період в Україні характеризувався в галузі…

Ключові поняття і терміни

християнство схоластика

Києво-Могилянська академія кордоцентризм

пізнання творчість

Кирило-Мефодіївське братство екзистенціально-романтична філософія

«розстріляне Відродження» діаспора

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке національна філософія?

2. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.

3. Сформулюйте принципи філософії «братських шкіл».

4. У чому полягають особливості філософії у Києво-Могилянській академії?

5. У чому полягає новітній характер філософії Г.Сковороди?

6. Яке місце посідає творчість П.Д.Юркевича в українській філософській думці?

7. У чому новизна філософських поглядів П.Д.Юркевича?

8. Які основні твори М.Грушевського?

9. У чому цінність творчості М.Грушевського?

10. Чому питання, які аналізує М.Грушевський, завжди актуальні?

11. Яке місце посідає творчість М.Грушевського в історії української філософії?

12. У чому полягає гуманізм філософії Т.Г. Шевченка?

13. Визначте особливості філософських поглядів І. Франка.

14. Яким чином виділяють основні етапи історико-філософського процесу в Україні?

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 30, 31, 41, 58, 65, 66, 67, 73, 76, 80, 81, 84, 85.

Тема 8: Сучасна світова філософія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- некласичну філософію кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрями;

- сутність вчення німецьких ірраціоналістів;

- передумови виникнення прагматизму;

- особливості філософії прагматизму;

- екзистеціальну філософію;

- психоаналіз і неофрейдизм;

- релігійну філософію ХХ ст.

 

Питання теми

1. Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрями.

2. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А. Шопенгауера і Ф. Ніцше.

3. Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок в філософії.

4. Екзистенціальна філософія.

5. Психоаналіз і неофредизм.

6. Еволюція релігійної філософії ХХ ст.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

- суперечності нинішнього суспільства; - об’єктивні тенденції розвитку сучасного світу в цілому: проблеми людини,… Початком сучасного етапу вважають кінець ХІХ ст., коли з’явилися «некласичні» форми філософствування, що стали в…

Ключові поняття і терміни

прагматизм ірраціоналізм

екзистенціалізм психоаналіз

неофрейдизм релігійна філософія

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть основні тенденції некласичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. Що лежать в основі філософії А. Шопенгауера?

3. Як А. Шопенгауер розумів проблему щастя?

4. Що А. Шопенгауер кладе в основу світу?

5. У чому сутність концепції надлюдини Ф. Ніцше?

6. Як Ф. Ніцше ставився до християнства?

7. У чому особливість прагматизму?

8. Як представники прагматизму розглядали проблему пізнання і істини?

9. Що таке «екзистенція»?

10. У чому, на Ваш погляд виявляються ознаки суб’єктивізму в екзистенціальній філософії?

11. Які основні проблеми релігійної філософії?

12. У чому полягав новаторський характер філософії психоаналізу і неофрейдизму?

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 9, 11, 12, 13, 14, 15.

Тема 9: Онтологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- світ як єдність об’єктивного і суб’єктивного факторів;

- співвідношення матерії, руху, простору, часу;

- проблему діалогу людини і комп’ютерних систем;

- співвідношення понять свідомість, практика, досвід, пізнання;

- розуміння поняття діалектики в історико-філософському аспекті;

- альтернативи діалектики.

Питання теми

1. Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил.

2. Філософський зміст проблеми буття.

3. Категорії як структури буття.

4. Єдність матерії, руху, простору, часу.

5. Проблема взаємовідношення буття і духу.

6. Виникнення і природа свідомості. Поняття «свідомість» і «самосвідомість».

7. Проблема свідомості в історії філософії.

8. Відображення як всезагальна властивість матерії.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Поняття світ завжди має конкретно-історичний зміст, який визначається станом: культури; науки; техніки; матеріального виробництва; суспільних… Необхідно враховувати, що у процесі розвитку людини змінюється уявлення про… У такому розумінні світ означає:

Ключові поняття і терміни

онтологія феноменологія

ідеалізм матеріалізм

дуалізм деїзм

пантеїзм панпсихізм

абсолютний відносний

матерія рух

простір час

дух душа

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке онтологія?

2. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття?

3. Як формуються уявлення про світ?

4. Які особливості буття природи?

5. Чим відрізняється буття як таке і буття людини?

6. Які форми має людське буття?

7. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має те чи інше його вирішення на розвиток теоретичних уявлень та практичної діяльності людей?

8. Яке значення мають уявлень про субстанціальні якості буття – рух, розвиток, простір і час – для розуміння тенденції розвитку природи і суспільства.

9. Які теоретичні моделі світу?

10. Розкрийте філософський зміст понять: матерія, простір, час, рух.

11. У чому труднощі вирішення проблеми свідомості?

12. Що означає положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

13. Які тенденції в розумінні свідомості з’явились у кінці ХХ століття?

14. Як потрібно розуміти суспільно-історичну сутність свідомості?

15. У чому полягає сутність процесу відображення?

 

Бібліографічний список

Основна література:1, 2, 3, 5, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 1, 2, 3, 5, 6, 13, 17, 19, 20, 21, 24, 25, 28, 29, 34, 35, 38.

Тема 10: Гносеологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- сутність та структурні елементи пізнавального процесу, об’єкти та суб’єкти пізнання;

- особливості практики як засобу освоєння світу;

- зміст поняття практики, форми, рівні та функції практики;

- специфіку етапів наукового пізнання;

- поняття методу та методології;

- істинність знання.

Питання теми

1. Сутність в структура пізнавального процесу.

2. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктна і суб’єкт-суб’єктна пізнавальна ситуація.

3. Чуттєве і раціональне в пізнанні.

4. Творчість і інтуїція в пізнанні.

5. Поняття практики. Форми і рівні практики.

6. Функції практики.

7. Практика як специфічно людський засіб освоєння світу.

8. Поняття методу та сучасні методи пізнання. Методологія як система методів.

9. Логіка наукового дослідження та її етапи.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Згідно з матеріалістичною гносеологією джерелом пізнання є існуюча незалежно від свідомості (як індивідуальної, так і групової) об’єктивна… Сучасна наукова гносеологія ґрунтується на таких принципах: об’єктивності;… Доцільно звернути увагу, що пізнавальний процес має такі послідовні структурні елементи:

Ключові поняття і терміни

гносеологія діалектика

суб’єкт пізнання об’єкт пізнання

теорія досвід

емпіризм раціоналізм

інтуїція наукове пізнання

методи пізнання істина

відчуття сприйняття

уявлення поняття

судження умовивід

Питання для самоконтролю

 

1. Що вивчає гносеологія?

2. На яких основоположеннях ґрунтується сучасна наукова гносеологія?

3. У яких формах здійснюється чуттєве та раціональне пізнання?

4. У чому сенс практики як специфічно людського засобу освоєння світу?

5. Яка відмінність між поняттями практика і виробництво?

6. Які визначальні функції практики?

7. Які функції практики?

8. У чому специфіка практики як способу освоєння світу?

9. Які характерні риси наукового пізнання?

10. Які основні компоненти, із взаємодії яких складається наукове пізнання?

11. Які основні форми, рівні й етапи наукового пізнання? Чим вони відрізняються між собою?

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 6, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 3, 4, 5, 6, 13, 16, 17, 26.

Тема 11: Антропологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- людину як об’єкт предметно-практичної діяльності;

- значення цілепокладання в житті людини;

- взаємовідносини біологічного і соціального в людині;

- проблему взаємовідносин душі і тіла людини;

- роль цінностей у регулюванні поведінки людини;

Питання теми

 

1. Людина як об’єкт предметно-практичної діяльності.

2. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

3. Єдність біологічного і соціального в людині.

4. Цінності як ядро світоглядної проблематики. Людина в системі цінностей.

5. Ціннісні орієнтації та проблема втілення ідеалу.

6. Філософська проблема взаємовідносин душі і тіла людини.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Крім того, важливо відзначити, що діяльність суспільства в цілому або діяльність окремої соціальної спільноти чинять вплив на діяльність індивіда і… Діяльність за різними основами поділяється на багато видів (практична та… При вивченні другого питання найбільш пильну увагу потрібно звернути на те, що саме цілеспрямована діяльність є…

Ключові поняття і терміни

людина індивід

індивідуальність особистість

цілепокладання потреби

культура цінності

інтереси почуття

діяльність соціальна норма

Питання для повторення

1. У якому сенсі людини виступає як об’єкт предметно-практичної діяльності?

2. Яке значення має ціле покладання у процесі людської життєдіяльності?

3. Яким чином співвідносяться поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»?

4. Які основні риси та форми прояву діяльності особистості?

5. Як співвідносяться поняття «діяльність» та «активність»?

6. Як співвідносяться поняття цінності і культура?

7. Як класифікуються цінності?

8. Назвіть типи ціннісних орієнтацій.

9. Як змінювались уявлення про природу цінностей?

10. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 3, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 4, 5, 10, 11, 12, 14, 15, 21, 22.

Тема 12:Соціальна філософія

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- основні підходи до розуміння суспільства;

- форми організації суспільного буття;

- особливості буття суспільства;

- поняття соціально-етнічних спільностей людей та тенденції їх розвитку;

- місце людини у системі продуктивних сил суспільства;

- рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку;

- поняття та соціальні наслідки НТР;

- ноосферу як стадію розвитку біосфери.

Питання теми

1. Основні підходи до розуміння суспільства.

2. Форми організації суспільного буття.

3. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму.

4. Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності.

5. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

6. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

7. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.

8. Соціально-етнічні спільноти людей та тенденції їх розвитку.

9. Людина як головна продуктивна сила суспільства.

10. НТР та його соціальні наслідки.

11. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення: - окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного… - та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів.

Ключові поняття і терміни

суспільство спільнота

особистість соціальна група

нація народ

держава геополітика

біотехносфера рушійні сили

суб’єкти суспільного розвитку інтерес

НТР ноосфера

Питання для самоконтролю

1. Який смисл має поняття «соціальна структура суспільства»?

2. Які існують підходи до розуміння суспільства

3. У чому сутність розуміння соціуму як соціального процесу?

4. Яким чином суспільне життя пов’язане з поняттям діяльності?

5. Чому спілкування є необхідною і всезагальною умовою формування і розвитку соціальності?

6. З якими факторами пов’язано уявлення про соціум як систему?

7. Яка структура суспільства як соціальної системи?

8. Що таке соціальна група?

9. Які існують види соціальних груп?

10. Які специфічні риси роду, племені, народності?

11. Які основні ознаки нації?

12. Які існують теорії нації?

13. У чому сутність етносу спільного буття?

14. Які соціальні наслідки має НТР у сучасному суспільстві?

15. У чому сутність ідей В. Вернадського про ноосферу?

16. Як трактується у сучасній філософії гуманістичний вимір прогресу?

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 3, 6, 11, 12, 13, 14, 16, 17.

Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 9, 11, 12, 14, 16, 17, 22, 24, 25, 30, 35.

МЕТОДИЧНі РЕКОМЕНДАЦії до виконання індивідуальних НАуковО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні науково-дослідні завдання з дисципліни «Філософія» виконуються у формі реферату. Реферат – це доповідь на визначену тему, яка включає… Консультування та перевірка виконання індивідуальних науково-дослідних завдань…  

Варіанти ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАуковО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

Варіант 1

1. Філософія і світогляд.

 

Варіант 2

1. Філософія в системі культури.

 

Варіант 3

1. Буття світу і людини.

Варіант 4

1. Буття і небуття.

Варіант 5

1. Відображення як всезагальна властивість матерії.

Варіант 6

1. Діалектика основних форм буття.

Варіант 7

1. Діалектика як теорія розвитку.

Варіант 8

1. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

 

Варіант 9

1. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

Варіант 10

1. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

Варіант 11

1. Життєві коріння і філософський смисл проблеми буття.

Варіант 12

1. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

Варіант 13

1. Соціальна сутність свідомості і самосвідомості.

Варіант 14

1. Проблема взаємовідносин знання і віри.

Варіант 15

1. Співвідношення практики і праці.

Варіант 16

1. Роль творчості в процесі пізнання.

Варіант 17

1. Творчість і світогляд.

 

Варіант 18

1. Свобода творчості – основа формування демократичних відносин у суспільстві.

Варіант 19

1. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

Варіант 20

1. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

Варіант 21

1. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.

Варіант 22

1. Діалектика істини і заблудження у сучасній філософії.

Варіант 23

1. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.

Варіант 24

1. Практика як виключно людський спосіб освоєння світу.

Варіант 25

1. Співвідношення практики і праці.

Варіант 26

1. Прогресистська філософія історії та історична дійсність.

Варіант 27

1. Регресистський напрямок філософії історії і проблема «кінця історії».

Варіант 28

1. Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу.

Варіант 29

1. Нації та національні відносини на сучасному етапі.

Варіант 30

1. Національна самосвідомість і світогляд.

Варіант 31

1. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії.

Варіант 32

1. Основні соціальні наслідки НТР.

Варіант 33

1. Взаємозв’язок науково-технічного прогресу і моральності.

Варіант 34

1. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

Варіант 35

1. Класифікація вищих цінностей.

Варіант 36

1. Ноосфера як стадія розвитку біосфери.

 

МЕТОДИЧНі РЕКОМЕНДАЦії до виконання

Домашніх контрольних робіт

Перед виконанням домашніх контрольних робіт студент повинен самостійно опрацювати теми з курсу «Філософія» згідно з наведеною структурою залікового… Номер завдання до домашньої контрольної роботи студент вибирає за порядковим… Домашня контрольна робота виконується в окремому зошиті або в друкованому варіанті (формат А4), писати її потрібно…

Варіанти завдань домашньої контрольної роботи

Варіант 1

1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.

2. Проблема буття (онтологія). Філософський зміст категорії “буття”. Категорії як структури буття.

 

Варіант 2

1. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.

2. Єдність матерії, руху, простору, часу.

 

Варіант 3

1. Соціальна спрямованість філософського знання. Гуманістичний зміст філософії.

2. Проблема взаємовідношення буття і духу.

Варіант 4

1. Давньокитайська і давньоіндійська філософія.

2. Діалектика як загальна концепція розвитку. Принципи і категорії діалектики.

Варіант 5

1. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагоризм).

2. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.

Варіант 6

1. Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель).

2. Закон єдності та боротьби протилежностей.

Варіант 7

1. Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, неоплатонізм).

2. Закон заперечення заперечення.

Варіант 8

1. Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін).

2. Альтернативи діалектики.

 

Варіант 9

1. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії

2. Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині.

Варіант 10

1. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського.

2. Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики.

 

Варіант 11

1. Реалізм і номіналізм як напрямки середньовічної філософії.

2. Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість.

Варіант 12

1. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

2. Проблема свідомості в історії філософії. Відображення – всезагальна властивість матерії. Відображення та інформація.

Варіант 13

1. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

2. Проблема ідеального в філософії.

Варіант 14

1. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Геліоцентрична теорія М.Коперника.

2. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

Варіант 15

1. Нові концепції держави і права у філософії Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Т.Мора, Т. Кампанелли.

2. Гносеологія, сутність та структура пізнавального процесу.

Варіант 16

1. Філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІст.), її основна парадигма – вивчення природи.

2. Єдність чуттєвого та раціонального, логіка та інтуїції у пізнанні.

Варіант 17

1. Проблема методу в філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт).

2. Об’єкти і суб’єкти пізнання.

 

Варіант 18

1. Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст.(Б.Спіноза, Т.Лейбніц).

2. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання.

Варіант 19

1. Філософія епохи Просвітництва (ХVІІІ ст.), її характерні риси.

2. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Варіант 20

1. Німецька класична філософія, її значення.

2. Форми та методи наукового пізнання. Загальний характер філософських методів.

Варіант 21

1. І.Кант – родоначальник німецької класичної філософії. Значення філософії І.Канта.

2. Сучасні методи пізнання.

Варіант 22

1. Філософія Г.Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії.

2. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея).

Варіант 23

1. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л.Фейербаха.

2. Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна.

Варіант 24

1. Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.

2. Суспільство як система, що розвивається. Основні підходи до розуміння суспільства (М.Вебер, Т.Парсонс, К.Маркс).

Варіант 25

1. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.). Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.).

2. Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес.

 

Варіант 26

1. Філософія в Києво-Могилянській академії.

2. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства.

Варіант 27

1. Г.Сковорода –родоначальник української класичної філософії.

2. Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу.

Варіант 28

1. Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).

2. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Народ – творець історії. Особистість в історії.

Варіант 29

1. Філософія серця П.Д.Юркевича.

2. Філософія техніки. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.

Варіант 30

1. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М.Драгоманова, Л.Українки, І.Франка, М.Грушевського.

2. Проблема людини у філософії. Людина в системі цінностей.

Варіант 31

1. Новітня українська філософія, її характерні риси.

2. Поняття про духовну досконалість. Вищі духовні цінності людського буття.

Варіант 32

1. Мислителі української діаспори.

2. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності. Проблема втілення ідеалу.

Варіант 33

1. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А.Шопенгауера та Ф.Ніцше.

2. Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства.

Варіант 34

1. Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч.Сандерс,В.Джемс, Д.Д’юі).

2. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства.

Варіант 35

1. Екзистенціальна філософія (С.К'єркегор, М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).

2. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання.

Варіант 36

1. Психоаналіз і неофрейдизм (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

2. НТР та його соціальні наслідки. Ідеї В.Вернадського про ноосферу.

Варіант 37

1. Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Ранер).

2. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальна загроза. Глобальні проблеми і соціальний прогрес.

Підсумковий контроль

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО письмового екзамену

1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства. 2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, функції релігії, її роль у… 3. Проаналізуйте особливості різних форм ранніх релігійних вірувань.

Критерії оцінки домашніх контрольних робіт

20 балів за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він: - показав глибокі і повні знання зі змісту поставлених питань; - вільно і правильно використав понятійно-категоріальний апарат у межах поставлених питань;

Критерії оцінки індивідуальних науково-дослідних завдань

Різновидністю індивідуальних завдань, яка відповідає інноваційним технологіям навчання, є індивідуальна науково-дослідна робота студента. Це… 20 балівза виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може… - робота є оригінальним самостійним дослідженням, у якому відбито творчий пошук студента, його вміння нестандартно…

Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час підсумкового контролю

Підсумковим контролем з дисципліни «Філософія» є письмовий екзамен, який має на меті перевірку розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни, удосконалення загальної культури мовлення студента.

Результати письмового екзамену для студентів за заочною формою навчання оцінюються в діапазонівід 0 до 40 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

Екзаменаційний білет з дисципліни «Філософія» включає три завдання:

- два теоретичні питання, які оцінюється у 15 балів кожне;

- ситуаційне завдання, яке оцінюється у 10 балів.

15 балівза кожне теоретичне питання ставиться тоді, коли студент:

- грамотно і повно розкриває сутність поставлених питань;

- дає правильне визначення понять;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовуєїх;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформляє свою відповідь;

- володіє культурою мовлення.

9-14 балів ставиться тоді, коли відповіді на теоретичні питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «10», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

4-8 балівзакожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок (до 20%) при викладі змісту питання;

- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;

- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.

2-3 бали закожне теоретичне питання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується в матеріалі;

- виявляє нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- слабо володіє зв’язним мовленням.

1 бал за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в матеріалі;

- виявляє повне нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів за кожне теоретичне питання ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на дане питання.

 

10 балівза ситуаційне завдання ставиться тоді, коли студент:

- використовує набуті теоретичні знання при вирішенні ситуаційного завдання;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання конкретними прикладами;

- використовує необхідні наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.

8-9 балів ставиться тоді, коли ситуаційне завдання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «10», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

6-7 балівза ситуаційне завдання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту відчуває певні труднощі у наведенні та обґрунтуванні власної думки, йому складно навести переконливі приклади;

- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти.

4-5 балів за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- не глибоко володіє матеріалом, допускає численні помилки при визначенні понять;

- студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

2-3 бали за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується у матеріалі;

- виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні і обґрунтуванні власної точки зору;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

 

1 бал за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в змісті завдання;

- виявляє повне нерозуміння теми,

- не чітко формулює власну точку зору, не здатен її аргументувати, навести приклади;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на ситуаційне завдання.

 

Список рекомендованої літератури

основна література 1. Андрущенко В. П., Михаличенко М. І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996.

Філософія

 

ББК 86.2

К20 Капітон О.В.

Філософія: Навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 93 с.

Навчально-методичний посібник містить структуру програми навчального курсу, методичні рекомендації до самостійної роботи, індивідуальні завдання і методичні рекомендації до їх виконання, завдання для домашніх контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання, контрольні заходи, критерії оцінки знань та вмінь студентів, перелік рекомендованої літератури.

 

ББК 86.2

 

 

Підп. до друку ________Формат А5 Папір друк.

Ум.друк.арк. 4,3 Облік.-видав.арк. 3,8 Тираж _____ Замовлення №______

______________________________________________________________

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.