Методичні рекомендації - раздел Философия, Філософія, релігієзнавство, логіка При Вивченні Першого Питання Необхідно Враховувати, Що Знання Про Світ – Скла...
При вивченні першого питання необхідно враховувати, що знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розвитку та існування людина може пізнати саму себе, свою природу, зв’язку з іншими людьми.
Поняття світ завжди має конкретно-історичний зміст, який визначається станом: культури; науки; техніки; матеріального виробництва; суспільних відносин; природи.
Необхідно враховувати, що у процесі розвитку людини змінюється уявлення про світ, воно наповнюється конкретно-історичним та чуттєво-сприйнятним змістом. Тому світ виступає як єдність природної і суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю.
- по-друге, особливості людського практично-діяльнісного відношення до себе і до умов свого існування.
При висвітленні другого питання необхідно підкреслити, що узагальнене визначення категорії «матерія» має базуватися на тому, що це – об’єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і безпосередньо чи опосередковано пізнане людиною. Вивчити це питання не можна без усебічного усвідомлення історичного формування філософського змісту поняття матерії, без з’ясування того, у чому полягає світоглядне і методологічне значення поняття матерії, яку роль воно відіграє в науковому пізнанні природи, суспільства, самої людини і її практичної діяльності.
Аналізуючи поняття руху потрібно визначити, що найважливіша його риса – його абсолютність і відносність. Абсолютний характер руху виражається в тому, що він вічний, нестворюваний і незнищуваний. Об’єктивний характер руху зумовлений об’єктивністю самої матерії, яка є носієм руху. Відносність руху виражається в тому, що він існує реально лише у вигляді конкретних матеріальних процесів, зовсім не вічних, а таких, що змінюють один одного; він існує також у своїх конкретних видах, що перетворюються один в одного.
Торкаючись питання про простір і час, слід загострити увагу на тому, що будь-який рух матерії можливий лише в просторі і часі. Як простір, так і час – дві основні об’єктивно реальні форми існування рухомої матерії. Кожний матеріальний предмет чи процес неодмінно має просторово-часові характеристики.
Оскільки простір і час – не прості форми, а корінні умови буття матерії, постільки поза ними ні про матерію, ні про її рух не може бути й мови. Якщо простір виражає співіснування речей, їх протяжність, порядок розташування відносно одна одної, то час виражає послідовність протікання матеріальних процесів, їх тривалість, порядок зміни одного одним. Обидві основні форми існування матерії не тільки органічно пов’язані з матерією, але й невіддільні одна від одної.
При розгляді третього питання слід звернути увагу на природничі та соціально-історичні засади свідомості. Не применшуючи значення біолого-фізичних передумов у виникненні свідомості, слід підкреслити, що здатність відображення об’єктивного світу в ідеальних образах з’явилась саме в процесі еволюції людини як суспільної істоти. На певному етапі становлення людини і її свідомості біологічна еволюція із домінуючого фактора перетворилася на другорядний, і визначальну роль стала відігравати суспільно-історична діяльність людини.
Вивчаючи питання про виникнення людини і її свідомості, необхідно виділити три основні чинники цього процесу:
- працю;
- спілкування у колективі, заснованому на трудовій діяльності;
- членороздільну мову.
Праця була тією формою пристосування до середовища, яка викликала прояву нової форми відображення – свідомості. Виникнення свідомості як соціально-культурного явища пов’язане із зародженням мови, в якій формувались та відбивалися перші свідомі уявлення людей.
Визначальним фактором свідомості є соціальність. Соціальність – це субстанція свідомості. Вона створює ту систему об’єктивних відносин, де свідомість виявляє себе, підносячись до рівня самосвідомості.
Розкриваючи відносну самосвідомість суспільної свідомості, потрібно підкреслити, що:
- вона проявляється у тому, що суспільна свідомість володіє внутрішньою логікою розвитку, підпорядковується суспільним закономірностям;
- вона активно впливає на суспільне буття;
- окремі елементи суспільної свідомості, взаємодіючі між собою, також впливають на розвиток один одного і лише остаточно визначаються суспільним буттям.
При аналізі четвертого питання необхідно підкреслити, що спосіб буття людини у світі завжди передбачає наявність свідомості, яка «пронизує» людську діяльність, бо вона є необхідною умовою її організації відтворення. Свідомість як суб’єктивна реальність виступає нічим іншим, як трансформованою в ідеальний план діяльністю, узагальненим досвідом матеріально-предметного перетворення світу людиною, моментом теоретичної і практичної взаємодії, ставленням до світу, формою діяльності людства.
При аналізі п’ятого питання треба відзначити, що поняття «діалектика», якщо розглядати його в історико-філософському аспекті, має декілька визначень:
- в античній філософії поняття «діалектика» означало мистецтво суперечки, суб’єктивне вміння вести політику – вміння знайти суперечності в судженнях супротивника з метою спростування його аргументів;
- під поняттям «діалектика» розуміють стиль мислення, який характеризується гнучкістю, компромісністю;
- діалектика – це теорія розвитку «абсолютної ідеї»; «абсолютного духу» (у Гегеля);
- діалектика – це вчення про зв’язки, що мають місце в суб’єктивному світі;
- діалектика – це теорія розвитку не лише «абсолютної ідеї», «абсолютного духу», як у Гегеля, а й розвитку матеріального світу, як у Маркса, яка враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливість, переходи тощо;
- діалектика – це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання;
- діалектика – це логіка, логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку і зміни об’єктивного світу, процесу пізнання істини;
- діалектика – це теорія пізнання, яка враховує його складність і суперечливість, зв’язки суб’єктивного і об’єктивного в істині, єдність абсолютного і відносного тощо;
- діалектика – це загальний метод, методологія наукового пізнання, творчості взагалі.
Діалектика як повна філософська концепція, має багато визначень, які дають уявлення про різні її сторони, зміст. Слід акцентувати увагу на «античній» та гегелівсько-марксистській діалектиці.
При аналізі шостого питання необхідно відзначити, що діалектика як певна філософська концепція має три найважливіші виміри:
- діалектика як теорія пізнання;
- діалектика як логіка;
- діалектика як теорія пізнання.
За таким алгоритмом доцільно розглянути і її антиподи:
- «негативну діалектику»;
- метафізику (з грецької після фізики);
- софістику (з грецької – міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки);
- еклектику (з грецької – вибираю);
- догматизм (з грецької – положення, що сприймається на віру, без доведення;
- релятивізм (з грецької – релятивний, відносний).
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Методичні рекомендації
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Навчально-методичний посібник
для студентів денної форми навчання, які навчаються
за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,
6.030504 «Еко
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет:історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
МЕТА:формування системи знань про буття людини
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Тема 1.Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет, категорії й асп
ФІЛОСОФІЯ
Тема 9.Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Сп
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні озна
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що пізні національні релігії стають такими релігійними віруваннями, які охоплюють своїм впливом всі соціальні прошарки населення у межах однієї
Питання для повторення
1. Які чинники визначили особливості виникнення і розвитку іудаїзму як монотеїстичної релігії?
2. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?
3. Охарактеризуйте осо
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання необхідно походити з того, що поняття «свобода совісті» є складною і багатогранною категорією та може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен усвідомлювати, що логіка пов’язана з поняттям мислення, міркування. Логіка – наука, яка досліджує впорядкованість мислення, закони
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відкреслити, що змісті обсяг є структурними (складовими) поняття. Зміст поняття виступає його інтесіональною характеристикою як сукупність істотних, суттєвих
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е.
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із християнською релігією (V-XV) ст., тому основ
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, ене
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних революцій.
Необхідно звернути
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської філософської думки настав якісно новий ета
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення:
- суперечності нинішнього суспільства;
- об’єктивні т
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що питання про існування та буття світу розглядаються в онтології як вченні про суще, про першооснови буття.
Філос
Питання для повторення
1. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття?
2. Чим відрізняється буття як таке і буття людини?
3. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання, потрібно загострити увагу на тому, що свідомість належить людині, своєму носію. Але людська свідомість неможлива без знань, вона реально існує як
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на той факт, що діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів природного та соціального світу на особистість. При цьому механізм впливу
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і но
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представни
Методичні рекомендації
Вивчення поставлених питань повинно бути спрямоване на доопрацювання і доповнення знань, отриманих на лекційному та семінарському заняттях, оскільки дані питання досить великі за обсягом інформації
Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення питань даної теми, студент повинен усвідомити, що дані релігії є не лише досить розповсюдженими у наш час, але й справили значний сплив на формування інших р
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на те, що проблеми, пов’язані із забезпеченням свободи совісті в Україні, є надзвичайно важливими щодо правового регулювання і досить складн
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно відзначити, що під знаком взагалі розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події,
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання доцільно для зручності розподілити всю множину понять на декілька підмножин:
- за кількістю елементів обсягу:
- пусті (нульові);
- непусті –
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Від правильного, своєчасного, послідовн
Методичні рекомендації
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія –
Методичні рекомендації
При підготовці даного питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що у оцінці середньовічної філософії існують два протилежних погляди:
По-перше, підкреслюється її безплідність, «схоластичніс
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами:
- зародження капіталістичного с
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
- до влади приходить новий револю
Методичні рекомендації
При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на принципову відмінність марксизму від попередніх філософських систем. Головна відмінність полягала у єдності філософських ідей з політико-екон
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що П. Юркевич відкрив матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляючи йому християнське розуміння єдності душі та тіла. Людин
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання важливо відзначити, що у перші десятиліття ХІХ ст. Артур Шопенгауер (1788-1860) намагався протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю діалектичному вч
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід звернути увагу на те, що пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людств
Методичні рекомендації
У першому питанні треба визначити, що цінності в житті суспільства виступають соціально-значущими орієнтирами діяльності суб’єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось б
Методичні рекомендації
При аналізі першого питання необхідно підкреслити, що людство ще не знайшло прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Первинна якість соціального осягається через усвідо
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ І
1. Сутність та принципи магії.
2. Тотемізм як соціальний інститут.
3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.
4. Інститут шаманізму і його роль у перві
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІ
1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини.
2. Значення логіки для економістів.
3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.
4. До пробл
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІІ
1. Філософія і світогляд.
2. Філософія в системі культури.
3. Буття світу і людини.
4. Буття і небуття.
5. Відображення як всезагальна властивість матерії.
До модульного контролю № 1
1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Елементи і структура релігії. Функції релігії. Роль релігії у розвитк
До модульного контролю № 2
1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.
2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.
Перелік питань до письмового екзамену
1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, ф
Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студена при кредитно модульній системі організації навчального процесу полягає в його переорієнтації з лекційно-інформа
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов