Методичні рекомендації - раздел Философия, Філософія, релігієзнавство, логіка При Аналізі Першого Питання Необхідно Підкреслити, Що Людство Ще Не Знайшло П...
При аналізі першого питання необхідно підкреслити, що людство ще не знайшло прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Первинна якість соціального осягається через усвідомлення докорінної відмінності даного феномена від природно-тваринного світу:
- тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування;
- людське життя здійснюється суспільним чином, соціальним як життєдіяльність.
Суспільне життя – це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності.
Вся філософська традиція пронизана думкою про те, що найістотнішою ознакою людської діяльності є її свідомий характер, який проявляється у здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв’язками з ними та іншими людьми, над собою і своїм духом, заглиблюватись у себе з метою усвідомлення суті природно-суспільного й сенсу власного буття в світі.
Наостанок доцільно звернути увагу на те, що спілкування (взаємодія, суспільні відносини) є необхідною і всезагальною умовою формування і розвитку соціальності.
Вивчаючи друге питання необхідно зауважити, що уявлення про соціум як систему, безпосередньо пов’язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій.
Поняття «сфера суспільного життя» відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об’єктивні і суб’єктивні. Сфера – це реальний процес людської життєдіяльності. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах. Доцільно виділяти такі сфери суспільного життя: матеріальну; соціально-політичну; духовну; культурно-побутову.
Слід підкреслити, що усі сфери суспільного життя тісно взаємозв’язані, тому їх треба розглядати лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя призведе до створення деформованої моделі суспільства. В центрі кожної сфери, як і суспільства в цілому, має стояти людина, що охоплює всі сфери життєдіяльності, єднає їх.
Вивчаючи третє питання необхідно підкреслити, що соціально-етнічним спільнотам належить важлива роль у життєдіяльності суспільства. Різноманітні соціально-етнічні спільноти як суб’єкти суспільних, зокрема національних та міжнаціональних відносин, надають їм особливої своєрідності, неповторності, збагачуючим загальний процес розвитку етносуспільного буття, соціуму загалом.
У загальному вигляді етносуспільні відносини можна характеризувати як взаємовідносини людей, що належать до різних соціально-етнічних спільнот, які визначаються як більш-менш стійкі історично сформовані угрупування людей.
Оскільки етносуспільні відносини мають глобальний характер надзвичайно актуальним є глибоке вивчення як історичних тенденцій, так і сучасних складних та суперечливих процесів розвитку соціально-етнічних спільнот, етносуспільного буття як необхідної умови його гармонізації та гуманізації.
Необхідно звернути увагу на такі соціально-етнічні форми спільноти людей:
- рід як форму спільноти людей, що заснована на кровнородинних зв’язках;
- плем’я, що характеризується кровнородинними відносинами, певною спільністю спів племінників, єдиною мовою, племінною самосвідомістю, спільними елементами первісної культури;
- народність, що характеризується спільністю території, єдиною мовою, елементами єдиної культури;
- нація, щодо сутності якої існують кілька теорій (психологічна, культурологічна, етнологічна, історико-економічна).
Розглядаючи четверте питання необхідно звернути увагу на досить складний характер продуктивних сил суспільства, до складу яких входять:
- засоби виробництва, до складу яких входять знаряддя праці та умови праці;
- люди, які володіють знаннями та навичками до праці;
- методи та форми організації виробництва.
Продуктивні сили суспільства постійно змінюються і вдосконалюються протягом всієї історії людства, полегшуючи тим самим боротьбу людей з природою, збільшуючи продуктивність праці та виробництво матеріальних благ.
Людини при цьому відіграє вирішальну роль у суспільному виробництві, оскільки лише жива праця людини перетворює можливість на дійсність. Саме людська праця продукує матеріальні блага, необхідні для життя суспільства.
При вивченні п’ятого питання необхідно підкреслити, що науково-технічна революція (НТР) виступає не як окреме явище, притаманне лише нашому суспільству, а як сучасний етап науково-технічного прогресу (НТП), який почав чітко проявлятися з часу промислової революції кінця ХVІІ – початку ХІХ ст.
Соціальні наслідки НТР можна звести до наступних основних груп:
- загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства;
- зміна взаємовідносин «людина – техніка»;
- зміна змісту і характеру праці;
- зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології;
- підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
- прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності;
- виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах навколишнього середовища.
При підготовці шостого питання слід підкреслити, що ноосфера (грец .noos – ум, розум і sphaira – сфера) – це така стадія розвитку біосфери, при якій розумова діяльність людини стає визначальним фактором глобального розвитку.
При аналізі другого питання слід підкреслити, що прийнявши цей термін спочатку 30-х років, Вернадський трактує ноосферу як результат людської діяльності, результат поступового розвитку науки.
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Методичні рекомендації
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Навчально-методичний посібник
для студентів денної форми навчання, які навчаються
за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,
6.030504 «Еко
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет:історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
МЕТА:формування системи знань про буття людини
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Тема 1.Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет, категорії й асп
ФІЛОСОФІЯ
Тема 9.Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Сп
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні озна
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що пізні національні релігії стають такими релігійними віруваннями, які охоплюють своїм впливом всі соціальні прошарки населення у межах однієї
Питання для повторення
1. Які чинники визначили особливості виникнення і розвитку іудаїзму як монотеїстичної релігії?
2. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?
3. Охарактеризуйте осо
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання необхідно походити з того, що поняття «свобода совісті» є складною і багатогранною категорією та може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен усвідомлювати, що логіка пов’язана з поняттям мислення, міркування. Логіка – наука, яка досліджує впорядкованість мислення, закони
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відкреслити, що змісті обсяг є структурними (складовими) поняття. Зміст поняття виступає його інтесіональною характеристикою як сукупність істотних, суттєвих
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е.
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із християнською релігією (V-XV) ст., тому основ
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, ене
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних революцій.
Необхідно звернути
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської філософської думки настав якісно новий ета
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення:
- суперечності нинішнього суспільства;
- об’єктивні т
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що питання про існування та буття світу розглядаються в онтології як вченні про суще, про першооснови буття.
Філос
Питання для повторення
1. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття?
2. Чим відрізняється буття як таке і буття людини?
3. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання, потрібно загострити увагу на тому, що свідомість належить людині, своєму носію. Але людська свідомість неможлива без знань, вона реально існує як
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на той факт, що діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів природного та соціального світу на особистість. При цьому механізм впливу
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і но
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представни
Методичні рекомендації
Вивчення поставлених питань повинно бути спрямоване на доопрацювання і доповнення знань, отриманих на лекційному та семінарському заняттях, оскільки дані питання досить великі за обсягом інформації
Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення питань даної теми, студент повинен усвідомити, що дані релігії є не лише досить розповсюдженими у наш час, але й справили значний сплив на формування інших р
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на те, що проблеми, пов’язані із забезпеченням свободи совісті в Україні, є надзвичайно важливими щодо правового регулювання і досить складн
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно відзначити, що під знаком взагалі розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події,
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання доцільно для зручності розподілити всю множину понять на декілька підмножин:
- за кількістю елементів обсягу:
- пусті (нульові);
- непусті –
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Від правильного, своєчасного, послідовн
Методичні рекомендації
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія –
Методичні рекомендації
При підготовці даного питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що у оцінці середньовічної філософії існують два протилежних погляди:
По-перше, підкреслюється її безплідність, «схоластичніс
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами:
- зародження капіталістичного с
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
- до влади приходить новий револю
Методичні рекомендації
При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на принципову відмінність марксизму від попередніх філософських систем. Головна відмінність полягала у єдності філософських ідей з політико-екон
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що П. Юркевич відкрив матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляючи йому християнське розуміння єдності душі та тіла. Людин
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання важливо відзначити, що у перші десятиліття ХІХ ст. Артур Шопенгауер (1788-1860) намагався протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю діалектичному вч
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно враховувати, що знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розв
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід звернути увагу на те, що пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людств
Методичні рекомендації
У першому питанні треба визначити, що цінності в житті суспільства виступають соціально-значущими орієнтирами діяльності суб’єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось б
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ І
1. Сутність та принципи магії.
2. Тотемізм як соціальний інститут.
3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.
4. Інститут шаманізму і його роль у перві
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІ
1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини.
2. Значення логіки для економістів.
3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.
4. До пробл
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІІ
1. Філософія і світогляд.
2. Філософія в системі культури.
3. Буття світу і людини.
4. Буття і небуття.
5. Відображення як всезагальна властивість матерії.
До модульного контролю № 1
1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Елементи і структура релігії. Функції релігії. Роль релігії у розвитк
До модульного контролю № 2
1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.
2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.
Перелік питань до письмового екзамену
1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, ф
Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студена при кредитно модульній системі організації навчального процесу полягає в його переорієнтації з лекційно-інформа
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов