Реферат Курсовая Конспект
МІКРОЕКОНОМІКА - раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки України ...
|
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”
МІКРОЕКОНОМІКА
Навчальний посібник
для студентів економічних спеціальностей
Затверджено редакційно-видавничою радою НТУ «ХПІ»,
ЗМІСТ
Передмова
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ МІКРОЕКОНОМІКИ
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
1. Мікроекономіка і системі економічних наук
2. Методи мікроекономічного аналізу
3. Мікросистема та її основні характеристики
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія
1. Модель попиту
2. Модель пропозиції
3. Механізм встановлення ринкової рівноваги: статичний та динамічний підходи
4. Державне регулювання ринку
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 3. Еластичність попиту і пропозиції
1. Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту
2. Нецінова еластичність попиту
3. Цінова еластичність пропозиції
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Розділ ІІ. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
Тема 4. Теорія споживацького вибору
1. Корисність. Закон спадної граничної корисності
2. Споживацькі переваги та криві байдужості
3. Бюджетні обмеження
4. Оптимальний споживацький вибір
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 5. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
1. Реакція споживача на зміну доходу. Крива “дохід-споживання”
2. Криві Енгеля
3. Реакція споживача на зміну ціни. Крива “ціна-споживання”
4. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Розділ ІІ. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ ВИРОБНИКА
Глава 6. Теорія виробництва
1. Виробництво та виробнича функція
2. Ізокванта
3. Зміна масштабу виробництва
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 7. Виробництво і теорія витрат
1. Витрати виробництва
2. Доходи виробництва
3. Функція витрат і рівновага виробника
4. Витрати в короткостроковому періоді
5. Витрати фірми в довгостроковому періоді
6. Трансакційні витрати
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Розділ ІV. ТЕОРІЯ РИНКОВИХ СТРУКТУР: РИНОК ПРОДУКТУ
Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
1. Основні риси ринку досконалої конкуренції
2. Особливості економічної стратегії фірми на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді
3. Стратегія фірми на ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді. Переваги конкурентного ринку
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 9. Монопольний ринок
1. Характерні риси і ціноутворення монополії
2. Економічні наслідки монополії
3. Антимонопольна політика держави
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 10. Олігополістичний ринок
1. Ознаки олігополії
2. Основні моделі та стратегії
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 11. Ринок монополістичної конкуренції
1. Основні риси монополістичної конкуренції
2. Максимізація прибутку в умовах монополістичної конкуренції
3. Монополістична конкуренції та ефективність
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Розділ V. РИНКИ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
Тема 12. Утворення похідного попиту на ресурси
1. Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси
2. Фактори, які впливають на зміни в попиті на ресурс
3. Оптимальне співвідношення ресурсів. Правила максимізації прибутку та мінімізації витрат
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Тема 13. Ціноутворення на ринку ресурсів
1. Визначення заробітної плати
Економічна рента та механізм її формування
3. Позичковий відсоток як дохід на фактор капіталу
4. Підприємницький дохід та економічний прибуток
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Розділ VI. ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА
Тема 14. Загальна рівновага конкурентних ринків
1. Аналіз часткової та загальної рівноваги
2. Діаграма Еджворта
3. Ефективність виробництва
4. Обмін та ефективність розподілу
Питання для обговорення на семінарському занятті
Практикум
Основні школи мікроекономіки
Бібліографічні дані вчених-економістів, що внесли вклад в розвиток мікроекономіки
Література
Питання для підготовки до іспиту
ПЕРЕДМОВА
Даний навчальний посібник підготовлено для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра за напрямів “Економіка та підприємництво” та “Менеджмент”.
Мікроекономіка як складова економічної теорії вивчається у навчальних закладах України близько десяти років. Напочатку у якості навчально-методичного забезпечення цього курсу використовувалися переклади американської та німецької навчальної літератури. На сьогодні з’явилися досить цікаві і корисні вітчизняні видання з курсу.
У розвинутих країнах курс мікроекономіки викладається на трьох рівнях: увідному (introductory – англ.), що дає уявлення про механізм функціонування ринкової економіки; проміжному (intermediate – англ.), що включає детальну проробку усіх мікроекономічних проблем; просуненному (advanced – англ.), який відрізняється від проміжного рівнем насиченості, математичним апаратом та акцентом на більш сучасних розробках. Автори цього посібника орієнтувалися на проміжний рівень, хоча окремі теми або питання викладено на рівні просуненних курсів.
Суттєвою відмінністю даної праці є поєднання, з одного боку, викладеного у концентрованому вигляді теоретичного змісту кожної теми у вигляді конспекту лекцій та планів семінарських занять а, з другого боку, практикуму, який складається з двох видів тестів та графічних, алгебраїчних або змістових завдань. Останні можуть бути використовані на заняттях для самостійної роботи студентів з метою перевірки та контролю їх знань.
Наприкінці наводиться екскурс в історію виникнення та еволюції мікроекономіки як науки, характеристика її видатних представників. Важливим у навчальному аспекті є й перелік рекомендованої до вивчення літератури. Корисним для студентів має бути перелік питань з мікроекономічної теорії, що спрямовують їх для організованої підготовки до іспиту. Таким чином, посібник містить майже усі навчально-методичні блоки, які потрібні студентові для успішного оволодіння курсом.
Запропонований навчальний посібник відповідає нормативній програмі з дисципліни “Мікроекономіка”, що викладається у вищих навчальних закладах України. Він дає ґрунтовні знання з мікроекономіки, які поглиблюватимуться під час вивчення інших навчальних курсів.
Авторський колектив: проф. Архієреєв С.І. - ТТ.7, 8, 9; Деркач М.М., доц. Козуб Д.А - ТТ. 9, 10, 11; доц. Решетняк Н.Б. - ТТ .4, 5, 8, 12, 13; доц. Решетило В.П., доц. Максименко Я.А. – ТТ 8, 12, 13; доц. Рябова Т.В., Шаша Л.І. - ТТ. 6 ,7; доц. Сидельнікова І.В. – ТТ. 1, 3; доц. Шибаєва Н.В. - Т. 2; Щербина В.К. - Т. 14; доц. Шкодіна Л.Г. – додатки.
Розділ І. Загальні основи МІКРОЕКОНОМІКИ
Тема 1.Предмет і метод мікроекономіки
Мікроекономіка в системі економічних наук
Разом із багатогранним прогресом людства розвивається й економічна теорія, що на сьогодні складається з певних напрямків, кожен з яких виконує специфічні завдання. Мікроекономіка --це розділ економічної теорії, який вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами, які намагаються досягти своєї мети, використовуючи обмежені ресурси, що їх можливо застосовувати альтернативно. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативності їх використання, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.
Як економічна наука мікроекономіка шукає відповіді на основі запитання, що постають перед будь-якою економічною системою. Це насамперед запитання “що виробляти?”. У виробника завжди є можливість альтернативного виробництва. Для вибору прийнятного варіанта виробництва потрібно пізнати потреби споживача, задоволення яких є кінцевою метою всякого виробництва. Тому однією з ключових проблем мікроекономіки є вивчення мотивів поведінки споживачів, теорія споживацького вибору.
Інше запитання, на яке намагається відповісти мікроекономіка, — “як виробляти?”. Виробник має вирішити, які ресурси та в якій кількості залучати до виробничого процесу. Досліджуючи теорію виробництва, мікроекономіка допомагає з’ясувати механізм розподілу ресурсів між підприємствами та галузями виробництва.
Не залишається поза увагою мікроекономіки й запитання “кому і які результати принесе виробництво?”. Це пов’язане з вивченням доходів та їх розподілом на поточне та перспективне споживання.
Пошук відповідей на перелічені запитання дає змогу мікроекономіці реалізувати, зокрема, такі функції, як пояснення явищ, які спостерігаються, та прогнозування поведінки економічних суб’єктів. Пояснення економічних явищ та прогнозування поведінки належить до так званого позитивного аналізу. До мікроекономічних проблем можна підходити також з позиції нормативного аналізу, що передбачає оцінку правильності чи неправильності дій і відповідає на запитання “як має бути?”. Однак такий підхід тісно пов’язаний з економічною політикою і виходить за рамки завдань навчального курсу мікроекономіки.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
2. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин.
3. Методологія мікроекономіки. Нормативна і позитивна мікроекономіка.
4. Мікросистема: поняття, різновиди. Характеристика дії мікросистем у різних ринкових ситуаціях.
Практикум
Завдання 1. Визначте, позитивним чи нормативним є кожне з наведених далі запитань. Якщо запитання нормативне, то на які з позитивних запитань треба перед цим дати відповідь?
Якщо внаслідок заморозків гине 15% поточного врожаю томатів, як це позначиться на ціні томатного соку в супермаркеті?
До чого слід вдатися уряду, щоб фінансувати розширення аеропорту: встановлення податку на ціни квитків чи податку на паливо в комплексі з оплатою за посадку в аеропорту?
Як ефективніше скоротити споживання бензину – підвищуючи (через оподаткування) ціни на бензин чи нормуючи пробіг (кількість кілометрів)?
Завдання 2. Поясніть, що з наведеного нижче входить до складу домашніх господарств, бізнесу, держави (уряду):
а) індивідуальне фермерське господарство; б) товарна біржа; в) бюджет сім’ї Іваненків; г) поточний рахунок підприємства в банку; д) чиновник міністерства; є) власник акцій; ж) поточний рахунок фізичної особи в банку, який витрачається на особисте споживання; з) професорсько – викладацький склад державного вищого навчального закладу; і) орендар землі; к) випускник вузу, який шукає роботу.
Завдання 3. Визначте в наведеному переліку абстрактні поняття:
потреби; ціна товару 20 грн.; зарплата; підручник з мікроекономіки; ХТЗ; економічні ресурси; підприємець Федченко; акціонер; банк “Аркада”; акції заводу” Азовсталь”; домогосподарство; апельсини; споживач; ткацький верстат.
Тема 2.Попит, пропозиція та їх взаємодія
QD = f(P, Рs1, ... , Psn , Pc1, …, Р cm,, У, Z, N, Е).
Функція попиту в такому узагальненому виді дозволяє описати залежність між зазначеними змінними навіть у тому випадку, коли точне кількісне співвідношення між ними невідомо. Наприклад, знаючи, що при підвищенні ціни на товар з 2 до 3 одиниць, обсяг попиту на нього зменшується, ми можемо не знати, на скільки саме він зменшиться, але ми можемо виразити залежність між ними в загальній функціональній формі: Р ↓ QD↑.
Звичайно перелік факторів, що впливають на попит можливо поширити. Але найчастіше роблять іншим чином: скорочують число прийнятих до уваги факторів до необхідного мінімуму. Це означає, що інші фактори вважаються незмінними. У крайньому випадку залишається залежність обсягу попиту від ціни даного товару: QD = f(P).
Цю функціональну залежність уже досить легко оцінити, проводячи відповідні виміри й узагальнюючи отримані в ході статистичних спостережень дані у виді таблиць (шкал) або графіків, наприклад:
Ціна товару, грн. | ||||||
Кількість товару, що купується, одиниць на тиждень |
Отже, функцію попиту можна задавати аналітичним, табличним чи графічним способами.
При всім різноманітті конкретних функцій попиту їх поєднує одна загальна властивість: зі зменшенням ціни (за інших рівних умов, тобто коли значення всіх факторів, перерахованих вище, не змінюються) кількість товару, що в змозі купити споживач, зростає. Саме ця емпірично виведена залежність вважається законом попиту. Відповідно на графіку її виражає крива попиту (рис. 2.1), яка має від’ємний нахил.
Разом з тим взаємозв'язок ціни і кількості, що купується, можна розглядати й у зворотному напрямку. У такому випадку та ж сама крива попиту на тім же самому графіку буде показувати, яку саме максимальну ціну готовий заплатити споживач за кожну дану кількість товару. В аналітичній формі така зворотна залежність має наступний вигляд: РD = h(Q). Така зворотна залежність також є спадною: максимальна ціна при покупці більшої кількості знижується. Зв'язок прямої і зворотної функцій попиту може бути продемонстровано на прикладі лінійної залежності:
QD = а - b • Р; b • PD = а - Q; РD = а / b - (1 / b) • Q
Коли ціна товару змінюється, то має місце рух вздовж кривої попиту. Коли змінюється принаймні одне з "інших рівних" умов — ціни на інші товари, дохід, смаки і переваги і т. ін. — відбувається зрушення самої кривої попиту. Важливо розрізняти рух уздовж кривої попиту і зрушення самої кривої, що відбиває відповідно зміну величини (обсягу) попиту і в попиті.
При зміні ціни даного товару значення функції попиту теж зміниться: величина попиту стане іншою, і відповідна точка ринкової кон'юнктури на графіку переміститься вздовж кривої попиту. У таблиці попиту при цьому відбудеться перехід від однієї пари відповідних величин ціни й обсягу попиту до іншої.
Якщо ж зміни відбудуться в якому-небудь іншому факторі, що впливає на попит, то це змінить саму функцію попиту. На графіку це буде виражено зрушенням усієї кривої попиту вниз або уверх. Відповідно всю таблицю попиту прийдеться переписувати заново. Такі зміни, з одного боку, величини попиту і, з іншого боку, самого попиту як сукупності усіх відповідних величин, завжди треба чітко розмежовувати. Якщо зобразити ці взаємозв'язки схематично, то вийдуть наступні послідовності:
QS = f(P, Рs1, ... , Psn, Pc1, …, Р cm, С, Т, N, Е).
Як і у випадку з функцією попиту, використовуючи припущення про те, що усі фактори, за винятком ціни, залишаються незмінними, можна одержати спрощену формулу функції пропозиції: QS = f(P).
Отриману залежність обсягу пропозиції від ціни товару можна представити в табличному, графічному й аналітичному виді. Таблиця пропозиції може мати наступний вигляд:
Ціна товару, грн. | ||||||
Запропонована кількість товару, одиниць на тиждень |
Узагальнюючи емпіричні спостереження, можна стверджувати, що ( коли усі фактори, що перераховані вище, не змінюються) чим вище ціна даного товару, тим більше обсяг його пропозиції за даний період. Ця залежність називається законом пропозиції. Визначена таким чином крива пропозиції має позитивний нахил.
Найпростіший і внаслідок цього найпоширенішою формою функції пропозиції є лінійна: QS = а + b Р, де а і b — параметри зв'язку ціни і величини пропозиції, обумовлені на основі конкретних спостережень і статистичних обчислень.
Приведену на графіку криву пропозиції ми також можемо розглядати і як вираження зворотної залежності мінімальної ціни, за якою даний продавець згодний уступити свій товар, від його кількості. А в аналітичній формі така зворотна залежність може бути виражена у виді зворотної функції пропозиції: PS = g (Q). Така зворотна залежність також є зростаючою: мінімальна ціна при виробництві і продажі більшої кількості того ж самого товару завжди підвищується через зростання альтернативних витрат. Зв'язок прямої і зворотної функцій пропозиції також може бути продемонстровано на прикладі лінійної залежності:
QS = а + b • Р; b • РS = Q - а; РS= (1/ b) • Q - а / b .
Коли ціна даного товару буде мінятися, то й значення даної функції пропозиції теж відповідно зміниться. Наприклад, при зростанні ціни величина пропозиції також збільшиться, і, відбиваючи цю зміну, точка ринкової кон'юнктури підніметься уздовж кривої пропозиції. У таблиці пропозиції теж відбудеться перехід від однієї пари відповідних величин ціни й обсягу пропозиції до іншої.
Якщо ж зміни торкнуться якого-небудь іншого з факторів, що впливають на пропозицію, то це спричинить за собою зміну усієї функції пропозиції, а це буде означати зрушення всієї кривої пропозиції. При цьому треба відзначити, що ріст пропозиції викликає зсув кривої пропозиції донизу, а скорочення пропозиції зрушить криву уверх. Відповідно і всю таблицю пропозиції прийдеться переписувати заново.
Зміни, з одного боку, величини пропозиції і, з іншого боку, самої пропозиції як сукупності усіх відповідних величин також треба розмежовувати. Якщо зобразити ці взаємозв'язки схематично, то вийдуть наступні послідовності:
3. Механізм встановлення ринкової рівноваги:
Державне регулювання ринку
Якщо суспільство вважає, що ринок нездатний ефективно розподіляти ресурси, то виникає необхідність державного втручання в функціонування ринкового механізму. Основними засобами державного впливу на ринок є, по-перше, податки і субсидії, по-друге, регулювання цін (установлення їхньої верхньої і нижньої меж) і по-третє, регулювання кількості товарів на ринку.
Самим м'яким і "цивілізованим" знаряддям державного втручання в роботу ринкового механізму вважаються податки. Як приклад простежимо за наслідками введення поштучного (акцизного) податку, що сплачується продавцем. Це приведе до зрушення кривої пропозиції S нагору на величину податку Т, оскільки для одержання того ж виторгу (за винятком податку) продавець тепер змушений запитувати за кожну колишню кількість товару ціну, більшу, чим колишня, саме на величину Т. У відповідь на це скорочення пропозиції точка ринкової кон'юнктури переміститься уздовж кривої попиту з положення Е до перетинання з новою кривою пропозиції SТ в точку А. У результаті на ринку встановиться нова рівновага, при якої обсяг товару знизиться з QЕ до QТ, а ціна зросте з РЕ до РТ. Однак чистий виторг продавця (за винятком податку) з одиниці проданої продукції (тобто фактично одержувана їм ціна одиниці товару) скоротиться до РТ - Т. Загальна величина витрат покупця складе РТ · QТ, надходжень продавцю — (РТ- Т) · QT і податкових надходжень державі — QT · Т. Незважаючи на те, що формально цю суму вносить у державний бюджет тільки продавець, насправді тягар податку розподіляється між ним і покупцем: фактичний внесок продавця складає лише (РЕ- (РТ-Т)) · QТ, а реальний платіж покупця — (РТ-РЕ) · QТ. На графіку їм відповідають площі прямокутників PЕСB(PT-T) для продавця і РТАСРЕ для покупця.
Тепер проаналізуємо наслідки введення податку з покупця. У цьому випадку на величину податку Т зрушиться вниз крива попиту, а розподіл податкового тягаря буде цілком аналогічним. Надання субсидій як покупцю, так і продавцю, можна розглядати як негативні податки. Отже, зрушення кривих попиту та пропозиції на величину субсидії будуть протилежними їхнім переміщенням при оподатковуванні.
Менш придатним інструментом державного впливу на ринок є регулювання цін, оскільки воно торкається самої дії ринкових механізмів, змінюючи процес досягнення рівноваги. Тут у розпорядженні держави є два методи: встановлення верхньої ("стелі") і нижньої ("підлоги") межі ціни. Наприклад, уведення максимальної верхньої межі ціни (так званої "соціально низької ціни" Рr, установлюваної, нижче ціни рівноваги РЕ) з метою захисту інтересів незаможних споживачів цього продукту, обумовлює не тільки виникнення дефіциту даного товару через перевищення при такій ціні обсягом попиту QD обсягу пропозиції QS, але і перетворення цього дефіциту в хронічний, оскільки ринковий механізм подолання дефіциту шляхом підвищення ціни відсутнього товару і збільшення обсягу його пропозиції блокується, і крива пропозиції тим самим штучно "обрубується" до відрізка S'Er (рис. 2.12а).
а) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку В? Що могло бути причиною цього зрушення?
б) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку С? Що могло бути причиною цього зрушення?
в) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку D? Що могло бути причиною цього зрушення?
г) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку Е? Що могло бути причиною цього зрушення?
Завдання 5. На наступному рисунку представлені криві попиту S1 S2 S3. Відповісти на наступні питання:
а) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку В? Що могло бути причиною цього зрушення?
б) Чим може бути викликаний рух із точки А в точку С? Що могло бути причиною цього зрушення?
в) Чим може бути викликаний рух із точки C в точку D? Що могло бути причиною цього зрушення?
г) Чим може бути викликаний рух із точки B в точку C? Що могло бути причиною цього зрушення?
Завдання 6. Функція попиту населення на товар даного виду має вид Qd = 10 – p, функція пропозиції даного товару: Qs = 5 + 2p. Припустимо, на даний товар встановлюється фіксована ціна на рівні 3 грошових одиниці. Визначити обсяг незадоволеного попиту.
Завдання 7. Поясните, як вплине кожна з перерахованих нижче змін у попиті та пропозиції на рівноважну ціну і рівноважну кількість товару на конкурентному ринку: а) попит скорочується, а пропозиція залишається незмінною; б) пропозиція скорочується, а попит залишається незмінним; в) пропозиція збільшується, а попит залишається незмінним.
Завдання 8. Функція попиту населення на товар даного виду має вид Qd = 8 – p, функція пропозиції даного товару: Qs = 4 + 2p. Припустимо, що на даний товар введений потоварний податок у розмірі 1,5 грошових одиниць за штуку. Визначити загальну суму податкового збору.
Завдання 9. Функція попиту населення на товар даного виду має вид Qd = 7 – p, функція пропозиції даного товару: Qs = 3 + p. Припустимо, що на даний товар існують дотації з бюджету в розмірі 2 гривні за кожну одиницю товару. Визначити ціну для покупця і ціну для продавця з урахуванням дотації, а також рівноважний обсяг продажів.
Завдання 10. Функція попиту на товар має вигляд Qd = 60 – 4p, функція пропозиції - Qs = 3р - 10. Початкова ціна - 4 грош. один. Знайти об’єми попиту, пропозиції та ціну за перші три дні. Побудуйте павутинообразну модель рівноваги. Який вона має вигляд?
Завдання 11. Функція попиту на товар задана як Qd = 30 – 2p, функція пропозиції - Qs = 3р - 10. Початкова ціна - 6 грош. один. Знайти об’єми попиту, пропозиції та ціну за перші три дні. Побудуйте павутинообразну модель рівноваги. Який вона має вигляд?
Тема 3.Еластичність попиту і пропозиції
Питання для обговорення на семінарському занятті.
1. Еластичність: поняття, коефіцієнт, види, форми.
2. Еластичність попиту за ціною. Вимірювання еластичності. Еластичність та виторг.
3. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність.
4. Еластичність пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.
Практикум
Розділ ІІ. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ ВИРОБНИКА
Тема 6.Теорія виробництва
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Виробнича функція та її види.
2. Виробництво з одним змінним фактором.
3. Виробнича функція в довгостроковому періоді. Ізокванта.
4. Ефект масштабу виробництва.
Практикум
Завдання 3. Використовуючи наступні дані, доведіть, що закон спадної граничної продуктивності діє в даному випадку. (Інші фактори передбачаються незмінними).
Витрати робочого часу | ||||||||
Граничний продукт | 0,25 | 5,5 | ||||||
Сукупний продукт |
Накреслите два графіки, на одному з яких зображений сукупний продукт, на іншому – граничний продукт.
Завдання 4. Виробнича функція фірми дорівнює Q = (LK)/2. Ціна капіталу дорівнює 10 тис. грош. од. Яку кількість капіталу і праці повинна мати фірма для виробництва 400 тис. одиниць продукту?
Завдання 5. Фірма, що робить комп’ютери, вибирає одну з трьох виробничих технологій, кожна з якої відрізняється різним сполученням використовуваних ресурсів (праці L і капіталу – К). Ціна одиниці праці складає 20 грош. од. Ціна одиниці капіталу – 40 грош. од. У таблиці наводяться дані про застосовувані технології.
Обсяг виробництва | Технології | |||||
А | В | С | ||||
L | K | L | K | L | K | |
А) Визначити, яку виробничу технологію вибере фірма на кожнім рівні випуску продукції.
Б) Припустимо, що ціна одиниці праці збільшилася до 30 грош. од., а ціна капіталу залишилася незмінною. Яку технологію буде обрано для кожного обсягу виробництва при новому рівні витрат на одиницю праці?
Завдання6. Знайдіть поняття-аналоги у теорії виробництва та у теорії споживання.
Теорія споживання | Теорія виробництва |
Корисність | |
Гранична корисність | |
Функція корисності | |
Закон спадної граничної корисності | |
Споживання продукту | |
Крива байдужості | |
Бюджет споживача | |
Бюджетна лінія | |
Гранична норма заміни | |
Надлишок споживача | |
Рівновага споживача | |
Лінія життєвого рівня |
Тема 7.Виробництво та теорія витрат
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Концепція витрат виробництва.
2. Функція витрат і рівновага виробника. Ізокоста.
3. Витрати фірми в короткостроковому періоді.
4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
5. Трансакційні витрати.
Практикум
Вправа 2. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове. Поясніть відповідь.
1. Економічний прибуток представляє собою неявні витрати.
2. Економічний прибуток звичайно перевищує бухгалтерський прибуток.
3. Чим більше обсяг виробництва у фірмі, тим менше сукупні постійні витрати.
4. Граничні витрати дорівнюють середнім витратам при тім обсязі виробництва, при якому середні змінні витрати досягають мінімуму.
5. Якщо ціна змінного ресурсу виросла, то криві ATC, AVC і МС повинні зрушитися нагору, а положення кривої AFC залишиться незмінним.
6. Середні постійні витрати скорочуються зі зростанням об’єму випуску.
7. До постійних витрат фірми варто віднести заробітну плату робітників.
8. Сукупні витрати – це витрати, що дорівнюють сумі доходів, яку можна одержати при найбільш вигідному з усіх можливих використанні ресурсів.
9. Змінні витрати безпосередньо залежать від зміни ціни товару.
10. У довгостроковому періоді усі витрати є постійними.
Вправа 2. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове. Поясніть відповідь.
1. Якщо фірма має монопольну владу на ринку, то потреби здійснювати рекламу в неї немає.
2. Монополіст може впливати на ціну продукту, маніпулюючи пропонованою кількістю продукту.
3. Існування монополії залежить від бар'єрів для вступу в галузь.
4. Для компанії - монополіста граничний дохід менше ніж ціна.
5. Монополіст цілком «вільний» від ринкових цін у встановленні ціни й обсягу виробництва.
6. Максимізуючий монополіст буде завжди прагнути уникати нееластичного відрізка його кривої попиту.
7. Монополістична фірма буде нарощувати виробництво продукції до такого обсягу, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам.
8. Монополіст призначає найвищу ціну з усіх можливих.
9. Монополіст прагне до максимуму сукупного прибутку, а не прибутку на одиницю продукції.
10. Чиста монополія є гарантом високого економічного прибутку.
Ознаки олігополії
Олігополія є переважаючою формою сучасної ринкової структури. До олігопольних належать провідні галузі промисловості – автомобільна, виробництво сталі, алюмінію, електроустаткування, комп'ютерів та ін. Продукція даного ринку може бути як диференційованою, так і недиференційованою. Важливе значення має те, що тільки декілька фірм виробляють всю або майже всю продукцію галузі, причому вступ нових фірм на ринок обмежено великими розмірами підприємств. На кожне з них припадає настільки велика доля виробництва продукції, що коли приймаються економічні рішення, вони вимушені враховувати можливу реакцію партнерів по ринку. Серед моделей олігополії виділяються олігополії,засновані тане засновані на таємній змові (ціноутворення за домовленістю переслідується у всіх країнах з розвинутими економічними системами).
Практикум
Вправа 2. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове. Поясніть відповідь.
1. Монополістична конкуренція – це конкуренція фірм-монополістів різних галузей за споживача.
2. При монополістичній конкуренції число продавців велике.
3. Для монополістичної конкуренції характерна стандартизація продукції.
4. При монополістичній конкуренції фірма може отримувати економічний прибуток тільки в короткостроковому періоді.
5. При монополістичній конкуренції крива попиту фірми за інших рівних умов менш похила, чим за умов монополії.
6. На ринках з монополістичною конкуренцією не досягається ефективне використання ресурсів.
7. В умовах монополістичної конкуренції фірма завжди одержує позитивний економічний прибуток.
8. Патенти і ліцензії – один з бар'єрів входу в галузь.
9. Обсяг використовуваного капіталу не може служити бар'єром входу в галузь.
10. При монополістичній конкуренції рівноважна ціна перевищує мінімум середніх загальних витрат.
MRP = MRС
Крива попиту на ресурс базується на основі правила використання ресурсів.
На ринку досконалої конкуренції ціна ресурсу (PR) дорівнює граничним витратам на нього (MRС):
MRС = PR
Правило використання ресурсів набуває вигляд: MRС = PR = MRP. Тому підприємець буде співставляти між собою додаткові вигоди від використання ресурсу (MRP) і додаткові витрати на нього (MRС = PR). Якщо ціна ресурсу (PR) зростає, то і додаткові витрати на нього зростають; в результаті підприємець зменшує обсяг попиту на ресурс. І навпаки, якщо ціна ресурсу (PR) зменшуються, додаткові витрати на ресурс (MRС) зменшуються, і обсяг попиту на ресурс зростає (рис. 12.1).
Nbsp; Рисунок 12.1 – Крива попиту на ресурс на ринку досконалої конкуренції
Таким чином на ринку досконалої конкуренції:
1. Обсяг попиту на ресурс знаходиться в протилежній залежності від ціни ресурсу.
2. Крива попиту на ресурс (DR) співпадає зі спадною частиною кривої граничного доходу від ресурсу (MRP):
DR = MRP
В умовах недосконалої конкуренції фірма має можливість впливати на рівень ринкових цін і обсяг виробництва.
Оптимальне співвідношення ресурсів.
Розділ VI. ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА
Тема 14. Загальна рівновага конкурентних ринків
Рисунок 14.2 - Крива ефективності виробництва
Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів (кривою виробничих контрактів). Вона показує всі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.
Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кривої виробничих можливостей. Вона показує, який максимальний обсяг товару можна виробити при заданих обсягах випуску інших благ, ресурсних обмеженнях та існуючій технології. Кожна точка кривої ефективності показує не тільки співвідношення ресурсів, а й максимально можливий обсяг виробництва одного товару при заданих обсягах іншого, що становить головну суть кривої виробничих можливостей (рис. 14.3)
Nbsp; Рисунок 14.3 - Крива виробничих можливостей
Користуючись кривою виробничих можливостей, можна визначити граничну норму трансформації одного продукту в іншій, що показує, якою кількістю товару Y потрібно знехтувати, щоб отримати додаткову одиницю товару Х:
MRTXY = - ∆ QY / ∆ QX
Гранична норма трансформації дорівнює нахилу кривої виробничих можливостей, помноженому на –1. Її також можна виразити через граничні витрати на виробництво відповідних товарів:
MRTXY = MCX / MCY
Обмін та ефективність розподілу
Розподіл ресурсів ефективнийтоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншій. Можна побудувати діаграму Еджворта для розподілу продуктів. Нехай одна з точок на кривій виробничих можливостей відповідає таким обсягам виробництва продуктів: QX = 400; QY = 300. Ці продукти розподіляються між споживачами А та Б у пропорції, що відповідає точці С (рис. 14.4).
Nbsp; Рисунок 14.4 - Аналіз розподілу за діаграмою Еджворта
Для визначення ступеня задоволення потреб споживачами А і Б проведемо через точку С відповідній криві байдужості UА1 i UБ1. Аналізуючи ситуацію, що склалась, можна дійти висновку про неефективність розподілу у точці С. Рухаючись по кривій байдужості UА1, можна поліпшити становище споживача Б, не погіршуючи становища споживача А.Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів (рис. 14.5).
Оскільки у точках дотику нахили кривих однакові, то однакові також норми заміщення продуктів:
MRSА XY = MRSБ XY
Лінія АБ, що з’єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам байдужості цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, називається договірною лінією. Вона показує всі можливі ефективні варіанти розподілу двох благ між двома споживачами.
Nbsp; Рисунок 14.5 - Ефективність розподілу
Коли і ресурси, і продукція розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності не має бути можливості отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Тому умову, необхідну для досягнення оптимального, за Парето, розподілу ресурсів, можна подати у вигляді рівності:
MRSА XY = MRSБ XY = MRT XY .
Для економічної системи існує множина точок ефективності, для яких витримується зазначена рівність. Ці точки утворюють криву споживацьких можливостей. Вона показує, як корисність, що отримують споживачі, змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції (рис. 14.6).
Кожна точка на кривій споживацьких можливостей відповідає ефективному варіанту розподілу продукту і ресурсів. Уздовж неї неможливо поліпшити становище однієї особи без заподіяння шкоди іншій.
Мікроекономіка
За ред. проф. Архієреєва С.І, доц. Решетняк Н.Б.
Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей
Роботу до друку рекомендував П.Г.Перерва
Відповідальний за випуск М.М. Офіцеров
План 2003, поз. 76/
Підп. до друку Формат 60х84 1/16. Папір офсетн. № 2. Друк - офсетн. Гарнитура Таймс. Умов. друк. арк. 9,8.
Облік.-вид.арк. 10,2. Тираж 300 прим. Зам № Ціна договірна.
________________________________________________________________
Видавничий центр НТУ “ХПІ”, 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21
Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №116 від 10.07.2000 р.
________________________________________________________________
Друкарня НТУ “ХПІ”
– Конец работы –
Используемые теги: мікроекономіка0.055
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МІКРОЕКОНОМІКА
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов