Основні показники макроекономічної стабільності - раздел Образование, Курс лекцій ФІНАНСИ
Одним З Таких Показників Макроекономічної Стабільності Є П...
Одним з таких показників макроекономічної стабільності є показник кількості безробітних. Безробіття завжди було і лишається однією з найгостріших проблем ринкової економіки. Більше того, як визнають американські економісти П. Самуельсон та В. Нордгауз, «безробіття лишається головною соціальною бідою ринкової економіки».
Безробіття, особливо коли воно стає масовим, — це не лише гостра соціальна проблема, а й причина величезних матеріальних втрат, яких зазнає суспільство внаслідок того, що, з одного боку, мільйони людей виключені з виробничого процесу, а з іншого — більшість з цих «зайвих» людей змушена брати на своє утримання держава, тобто знову ж таки суспільство.
Як правило, зауважував американський економіст Г. Хаберлер, «кожна година, що витрачається внаслідок існування безробіття, означає скорочення виробництва, а скорочення виробництва — це пряма втрата матеріальних благ».
Економічна система, яка не повністю використовує ресурси робочої сили, що кожного разу пропонуються на ринку праці, функціонує не досягаючи межі своїх виробничих можливостей. «Величина суспільного продукту, недоотриманого внаслідок існування безробіття, — як констатує американський економіст Е. Долан, — інколи може сягати сотень мільярдів доларів».
Безробіття як соціальне явище характеризується неможливістю певною кількістю громадян у працездатному віці знайти собі роботу за незалежних від них причин, а служба зайнятості не може запропонувати їм відповідної роботи.
Безробіттю передують глибокі структурні зрушення в економіці, які стримують диспропорції між кількістю, якістю і структурою попиту і пропозиції праці; спади і кризи в економіці, які ведуть до скорочення попиту на працю і нерівномірне розміщення продуктивних сил, в результаті чого попит і пропозиція праці розділяються територіально.
Також може скластися така ситуація, коли в один і той же час серед одних категорій робітників у відокремлених районах спостерігається досить високий рівень зайнятості, а інколи і незадоволений попит на робочу силу, а в інших районах залишається безробіття.
Нерівномірність пропозиції та попиту трудових ресурсів може відбуватися також серед різних категорій працівників за фахом. У тих районах, де попит на робочу силу залишається незадоволеним, відбувається зростання заробітної плати, що у свою чергу призводить до зростання витрат виробництва і, як наслідок, до підвищення цін.
Проте безробітні не мають можливості зразу оволодіти іншими, а іноді навіть досить рідкими та складними, спеціальностями, бо це потребує значних витрат часу, фінансів та особистих зусиль. Але, коли безробіття приймає масовий характер, працюючі вимушені погоджуватися на меншу заробітну плату, що сприяє повільному зниженню цін.
Певна річ, не можна повну зайнятість ототожнювати з абсолютною відсутністю безробіття. Це так само дійсно, як і те, що природна норма безробіття ніколи не може дорівнювати нулю. Проте рівень безробіття має наближатися до своєї природної норми. Повна зайнятість визначається як різниця між загальною кількістю працездатного населення та природною нормою безробіття.
Природного характеру безробіття може досягти лише за умов збалансованості ринку робочої сили. Якщо кількість безробітних, шукаючих роботу, перевищує існуючі вакансії, це вказує на незбалансованість ринку робочої сили, яка у даному випадку супроводжується дефіцитом сукупного попиту та циклічним безробіттям.
При надлишковому сукупному попиті спостерігається дефіцит робочої сили, коли існує перевищення кількості робочих місць над кількістю робітників, шукаючих роботу. Тоді фактичний рівень безробіття навіть нижчий за природну норму безробіття. Але, як правило, в економіці має місце ситуація, коли фактичне безробіття перевищує свій природний рівень.
Між тим, значна більшість західних економістів дотримуються думки, що поточний рівень безробіття не обов’язково має бути обмежений природним безробіттям у декілька відсотків, а може бути і вищий за нього і досягати 6-7% від загальної кількості безробітних.
На їх погляд такий стан ринку робочої сили є показником ефективного функціонування економічної системи, що на відміну від низького рівня безробіття, яке супроводжується зростанням оплати праці найманих робітників, не сприяє розкручуванню інфляційної спіралі і, як наслідок, погіршенню загального стану в економіці.
Взагалі існування деякого відсотка безробітних за умов повної зайнятості на перший погляд здається декілька незрозумілим. Але, якщо пригадати, що економіка постійно змінюється, утворюються нові робочі місця, а старі ліквідуються, що люди постійно поповнюють ринок праці та покидають його, ситуація декілька роз’яснюється. Це пов’язано з тим, що завжди є люди, які не мають роботи, але шукають її. Це саме та ситуація, коли загальний стан економіки не має ніякого значення.
Коли фактичний рівень безробітних дорівнює природній нормі, то люди, які шукають роботу, як правило, знаходять її за досить незначний період часу. Те само відбувається і з роботодавцями, які шукають працівників для заповнення існуючих вакансій. Підвищення норми безробіття у більшості випадків свідчить про погіршення стану серед безробітних.
У свою чергу, зниження цієї норми у більшості випадків призводить до інфляції заробітної плати, коли роботодавці не можуть найняти необхідну кількість працівників за умов існуючого рівня заробітної плати. Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідно утримувати фактичну норму безробіття на рівні, досить близькому до її природної норми.
В основі безробіття полягає залежність «заробітна плата - рівень цін». На фоні зростання заробітної плати поступово зростають витрати виробництва і як наслідок зростання цін на продукцію. Зростання цін у свою чергу сприяє прагненню працівників до підвищення заробітної плати. Коло замикається.
Між тим, постійне зростання витрат виробництва призводить до скорочення чисельності працівників на підприємстві і відповідно до підвищення рівня безробіття. Одним із шляхів виходу із цієї ситуації є підвищення ефективності праці, яка надає можливість зростання винагороди за працю, не впливаючи на рівень цін. Проте здебільше процес зростання заробітної плати та рівня цін відбувається незалежно від підвищення продуктивності праці.
Закономірність залежності рівня безробіття від темпів приросту цін у 1958 році опублікував новозеландський вчений А.Філліпс, зобразивши її графічно (Рис.6.1).
Цей висновок став результатом багаторічних, з 1861 по 1957 роки, досліджень, які проводились на базі емпіричних даних і які полягли в основу встановленого кореляційного зв’язку між динамікою номінальної заробітної плати та існуючим рівнем безробіття.
РЦ
А
В
РБ
Рис. 6.1. Крива Філліпса.
Крива Філліпса вказує на існування обернено пропорційної залежності між рівнем безробіття РБ і рівнем зростання цін РЦ.
А.Філліпс встановив, що коли рівень безробіття дорівнює приблизно 6-7%, рівень заробітної плати залишається відносно стабільним на відміну від того, коли рівень безробіття падає нижче цих відсотків, що супроводжується зростанням рівня заробітної плати. Та чим більше рівень безробіття наближується до свого мінімального значення, тим швидше зростає рівень заробітної плати, а відповідно і ціни, що призводить до посилення інфляційних процесів. І навпаки, коли РБ > 7%, тобто в умовах масового безробіття, рівень заробітної плати значно зменшується, а ціни падають нижче своєї нульової відмітки.
Тобто, якщо не відмовлятись від заданого темпу зростання продуктивності праці, подолати інфляцію можна лише за рахунок зростання безробіття. Таким чином, високі рівні інфляції супроводжуються низьким рівнем безробіття і навпаки. Оскільки рівень безробіття відображає рівень виробництва, то лінія АВ може бути також зразком обернено пропорційної залежності між рівнем інфляції та рівнем виробництва.
Відповідно до теорії Філліпса кожна держава має зробити вибір: або інфляція, або безробіття. Інфляція є своєрідною платою за високий рівень зайнятості, а безробіття в свою чергу - платою за цінову стабілізацію.
Серед фінансових параметрів основним показником макроекономічної стабільності чи, навпаки, нестабільності є динаміка індексу цін або інфляція. Економічний ландшафт кожної країни значною мірою визначається розмірами інфляції. Чим вищі темпи інфляції, тим більша макроекономічна нестабільність, і насамперед нестабільність національної валюти як фундаментального інструменту функціонування будь-якої ринкової економіки і фінансової системи. І навпаки, чим нижчий рівень інфляції, тим вищою є макроекономічна стабільність, тим ефективніше функціонує грошово-кредитна та фінансова система.
Інфляція — це складний, багатофакторний феномен, який проявляється у зростанні цін на товари та послуги. Як процес кумулятивного зростання цін вона глибоко вражає економіку будь-якої країни. Особливо руйнівного характеру набуває розвиток інфляції в країнах, що трансформуються. В усіх цих країнах в процесі економічних реформ відбувалася лібералізація цін, яка була пов'язана з усуненням значною мірою державного контролю над ними. А відтак першим, досить «шокуючим» результатом лібералізації цін було стрибкоподібне та фронтальне їх підвищення.
Інфляційний процес на початковому етапі економічних реформ підштовхувався товарним дефіцитом, який був успадкований від адміністративно-командної системи. Тому в процесі лібералізації цін у країнах з перехідною економікою відбувалося потворне переплетіння різних факторів розвитку та стимулювання інфляції: «інфляції попиту» та «грошової інфляції». Ці типи інфляції, злившись в єдиний могутній інфляційний процес, певною мірою дезорганізували, деформували, спотворили та виснажили економіку.
Антиінфляційна політика в будь-якій країні, як з розвиненими ринковими відносинами, так і в країнах з перехідною економікою, має бути науково обґрунтованою, всебічно зваженою, а отже, максимально ефективною. Адже, як вже наголошувалося, чим вищі темпи інфляції, тим більша макроекономічна нестабільність у країні, і, навпаки, однією з важливих ознак економічної і соціальної стабільності є відсутність інфляції чи її незначний рівень.
Хоча інфляція — це багатофакторне явище, все ж одним з головних і визначальних її чинників є бюджетний дефіцит. І хоча взаємозв'язок інфляції і бюджетного дефіциту доволі складний, можна стверджувати, що саме дефіцит значною мірою обумовлює інфляцію. Вплив інфляції на стан бюджету загалом теж негативний. Однак за певної фінансової політики його можна значно обмежити, встановивши приблизно однаковий вплив інфляції як на видатки, так і на доходи бюджету.
Дефіцит бюджету держави — досить багатопланове і неоднозначне явище, яке завжди вимагає детального дослідження. Його розміри визначаються двома чинниками. По-перше, це об'єктивне співвідношення видатків і доходів, що характеризує рівень збалансованості потреб і можливостей. По-друге, це суб'єктивний, обліковий підхід до визначення розмірів бюджетного дефіциту. У зв'язку з цим виникає питання про визначення самого поняття «бюджетний дефіцит». Можна навести численні приклади визначення бюджетного дефіциту як різниці між видатками і доходами.
Загалом це визначення правильне, але неповне і тому неточне. Адже при цьому виникає елементарне питання: яким чином можуть бути профінансовані «зайві» видатки, якщо під них немає ніяких доходів? Адже у фінансах діють ті ж самі закони, що і в природі: ніщо нізвідки не з'являється і нікуди безслідно не зникає. Це означає, що, визначаючи бюджетний дефіцит, необхідно у певний спосіб структурувати доходи бюджету.
З погляду формування доходної бази бюджету його доходи поділяються на дві групи: постійні та поворотні. Держава, як і суб'єкти підприємницької діяльності, може користуватись власними і позиковими коштами. Власні кошти — це ті доходи, що безпосередньо надійшли їй у постійне користування від державного сектора чи у результаті податкового перерозподілу ВВП. Позикові кошти мають обумовлені терміни їх використання. Під бюджетним дефіцитом, незалежно від того, як його визначають, розуміють перевищення видатків над власними доходами держави, що надійшли на постійній основі.
Важливу роль у макроекономічному аналізі відіграє показник державного боргу. Як і всі інші, він не має і не може мати однозначної оцінки. Залучення державою позикових коштів на фінансування потреб економічного зростання і підтримання соціальної стабільності дає змогу прискорити вирішення певних завдань фінансової політики. Власне, це фінансування за рахунок майбутніх доходів, яке, крім того, створює і передумови для зростання ВВП. Але водночас накопичення значного державного боргу може стати критичним дестабілізуючим чинником у суспільстві, про що свідчать, наприклад, уроки фінансової, економічної та політичної кризи в Аргентині у 2001 р.
У цілому, існують досить точні показники, які відображають головні макроекономічні параметри. За їх допомогою ми можемо як об'єктивно оцінити макроекономічну та макрофінансову ситуацію, так і активно впливати на неї. Водночас переважна більшість цих показників мають дуалістичний характер.
Саме це пояснює, чому одні й ті самі досягнуті параметри можуть по-різному, іноді прямо протилежно, оцінюватись науковцями, політиками і широкими верствами населення або різними політичними силами. У цьому, власне, і полягає складність реалізації економічної та фінансової політики держави та її макроекономічної оцінки.
У цілому більшою чи меншою мірою всі показники корелюють із розвитком економічної ситуації. Так, зростання чи зменшення рівня інфляції вело в наступному році відповідно до прискорення чи уповільнення темпів економічного спаду. Водночас взаємозалежність між окремими показниками чітко не виражена.
Наприклад, зниження рівня інфляції і поліпшення стану торговельного балансу не відображалось адекватно на динаміці курсу національної валюти. Так, у 1995 р. ціни споживчого ринку зросли у 2,8 рази, а курс українського карбованця знизився в 4,6 рази. Найвищий рівень інфляції був зафіксований у 1993 р. за скорочення майже втричі порівняно з попереднім роком рівня бюджетного дефіциту відносно обсягу видатків бюджету.
Показники ж рівня безробіття взагалі випадають із загального контексту розвитку економічної ситуації, але це скоріше за все специфіка його врахування, коли підприємства не працювали, однак своїх працівників не звільняли і не платили їм заробітну плату.
Відсутність чітко детермінованих зв'язків між основними макроекономічними показниками в 1991—1996 рр. свідчить про недостатню керованість ситуацією в економіці та фінансах у цей період. На той час ще не була створена у повному обсязі відповідна законодавча база, не визначена до кінця роль держави в економічній системі, не врегульовані питання взаємодії фінансових органів та інституцій, не досить чітко визначені їх функції і повноваження.
Водночас саме подібний розвиток ситуації привів до чіткого усвідомлення необхідності створення надійної системи макроекономічного регулювання в Україні з посиленням ролі державних структур, але на основі використання саморегульованих механізмів, властивих ринковій економіці. Саме активізація впливу на економічні процеси і стала одним із вагомих чинників досягнутої макроекономічної стабілізації.
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Ф І Н А Н С И Курс лекцій...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Основні показники макроекономічної стабільності
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Курс лекцій
для студентів усіх форм навчання
всіх спеціальностей
Усі цитати, цифровий і фактичний
матеріал, бібліографічні відомості перевірені,
Фінанси і їх місце в системі суспільних відносин
Фінанси – одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрямки економічної науки. Найчастіше фінанси розглядають через призму історичних, економічних та юридичних підходів.
Сутність та об’єктивна необхідність фінансів
З огляду на багатоплановість прояву фінансових відносин існують різні підходи до визначення економічної суті поняття „фінанси”.
По-перше, фінанси– це систе
Функції фінансів
Сутність категорії „фінанси” розкривається у її функціях, які характеризують суспільне призначення.
Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні д
Загальна характеристика сфер і ланок фінансової системи
Державні фінанси– це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети,
Поняття фінансових ресурсів, їх склад та структура
Потенційні можливості економічного розвитку кожної країни залежать від її ресурсного забезпечення. Всі елементи ресурсного потенціалу є дуже важливими – і природні ресурси, і виробничі потужності,
Фінансові резерви: призначення та характерні риси
Одним із елементів фінансових ресурсів є фінансові резерви, які являють собою грошові кошти, що свідомо відволікаються з господарського обороту і призначаються для використання у ви
Сутність та значення фінансової політики
Фінансова політика –це сукупність заходів держави, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання з метою досягнення певних економічних
Особливості фінансової політики України на сучасному етапі
Фінансова політика в Україні є важливою складовою економічної стратегії перебудови економіки країни. Тому, крім основних її завдань (визначених вище), варто визначити і специфічні:
- впров
Фінансова політика в умовах перехідної економіки
Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування фінансових відносин, який характеризується тією часткою доходу, що розподіляється і споживається відповідно д
Стратегічні орієнтири фінансової політики
Досвід ринкових перетворень у колишніх соціалістичних країнах свідчить про те, наскільки складними є трансформаційні процеси, що мають свої специфічні ознаки і проблеми в кожній
Макроекономічна стабільність в умовах ринкової економіки
Внутрішньовластивою особливістю функціонування ринкової економіки є наявність у ній тенденції до встановлення макроекономічної стабільності, тобто певної рівноваги сукупного попиту і пропозиції.
Макрофінансові показники економічної рівноваги
З позицій дослідження процесу реструктуризації фінансової системи в перехідній економіці необхідним є оцінювання результативності її функціонування. Таке оцінювання фінансов
Суть та складові елементи фінансового механізму
Для впливу на процеси суспільного відтворення держава використовує певний господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними
Управління фінансами та його складові елементи
Управління– це цілеспрямована діяльність, пов’язана з впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних цілей та результатів.
Управл
Визначення бюджетної системи України та її структура
Під бюджетною системою слід розуміти сукупність окремих її ланок, юридично пов’язаних між собою, які базуються на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам
Принципи побудови бюджетної системи України
Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України ґрунтується на таких принципах (Стаття 7. Принципи бюджетної системи України):
1) принцип єдності бюджетної системи Ук
Стаття 8. Бюджетна класифікація
1. Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядуванн
Бюджетні права органів державної влади і управління
В українському законодавстві, а також в економічній літературі часто вживається термін „бюджетні права” для характеристики статусу органів державної влади та управління.
Бюджетне п
Суть і особливості бюджетного процесу в Україні
Бюджетний процес– це регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Стаття 24. Резервний фонд бюджету
1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з
Фінансовий контроль у бюджетному процесі
Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу (Аудит та фінансовий контроль) в Україні здійснюється такий фінансовий контроль:
1. Внутрішній фінансовий контро
Економічна природа та класифікація доходів бюджетів
Доходи бюджету– це частина централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають в процесі формув
Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України
1. Доходи Державного бюджету України включають: 1) доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 66 та 69 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законод
Стаття 10. Класифікація видатків бюджету
1. Видатки бюджету класифікуються за:
1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);
2) економічною характеристикою операцій, при
Стаття 31. Таємні видатки
1. Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків).
2. Таємні видатки, передбачені на діяльність
Формування науки про місцеві фінанси
Наука про місцеві фінанси є окремою, самостійною галуззю фінансової науки. Процес її формування відбувався у двох основних напрямках:
· По-перше, історично склалося так, що спочатку виникл
Місцеві фінанси як система
Фінанси місцевих органів влади як система включають у себе кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів:
· суб'єкти системи;
· об'єкти системи;
Правова база регулювання у сфері місцевих фінансів
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють роботу у сфері місцевого самоврядування, місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин в Україні, є Конституція України, Бюджетний кодекс України, З
Поняття фінансової автономії місцевих органів влади
Фінансова автономія- це база самоврядування територіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.
Фінансова автономія- це самоврядування у
Поняття самостійності бюджету
Із 1990 р. в Україні розпочався процес становлення системи самостійних місцевих бюджетів, здійснення на новій основі їхніх видатків, запровадження нових способів формування доходів.
Доходи місцевих бюджетів
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних (Стаття 69 Бюджетного кодексу), визначених законом, джерел та закріплених (Стаття 69 Бюджетного кодексу) у встановленому законом
Видатки місцевих бюджетів. Вільні бюджетні кошти
Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків.
Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і м
Стаття 72. Дефіцит місцевих бюджетів
1. По загальному фонду місцеві бюджети можуть приймався з дефіцитом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання відвідного місцевого бюджету за
Стаття 73. Позички місцевим бюджетам
1. Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі
Стаття 74. Запозичення до місцевих бюджетів
1. Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім
Формування фондів місцевих органів влади
Позабюджетні фонди.Один із інститутів у системі місцевих фінансів - це різноманітні позабюджетні фонди грошових ресурсів. Вони, як правило, акумулюються на окремих рахунках, викор
Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до п
Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів
Казначейське обслуговування кожного місцевого бюджету здійснюють територіальні органи Державного казначейства — управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м
Виконання місцевих бюджетів по доходах
Частина 5 статті 78 Кодексу, що визначає порядок виконання місцевих бюджетів по доходах, містить своєрідну гарантію своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів
Виконання місцевих бюджетів за видатками
Виконання місцевих бюджетів за видатками, згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу, здійснюється за процедурою, передбаченою статтею 51 Кодексу.
Процес виконання бюджетів за видаткам
Внесення змін до рішення про місцевий бюджет
У разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет радою, яка прийняла це рішення, місцевий фінансовий орган повинен подати офіційний висновок про обсяг вільного залишку бюдж
Соціально-економічна сутність податків
Податки– це обов’язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.
Найбільшого розвитку податки набувають в умовах розвинутої ринкової еко
Класифікація податків
У зв’язку з різним соціально-економічним призначенням податків у світовій фіскальній термінології існує багато різновидів таких обов’язкових платежів. Але усі податки поєднуються у відповідні групи
Податкова система України та принципи її побудови
Податкова система України почала формуватись одразу після проголошення незалежності держави у 1991 році і нині можна вже стверджувати, що в Україні створена така податкова система,
Сутність і склад фінансів підприємств
Фінанси підприємств (установ, організацій)– це сукупність економічних відносин з приводу руху грошових потоків у процесі формування, розподілу і використання грошових фондів підпри
Фiнансовi ресурси пiдприємства i джерела їx формування
Фiнансовi ресурси підприємства- це грошовi доходи i надходження, якi перебуваютъ у розпорядженнi суб’єкта господарювання i необхіднi для виконання ним фiнансових зо
Основи формування і використання прибутку підприємств
Прибуток як економічна категорія відображає остаточну грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємств, їх фінансового стану. У заг
Витрати підприємства та їх призначення
Витрати, що виникли в результаті звичайної діяльності підприємства, складаються з витрат, пов'язаних з оперативною діяльністю, та фінансових витрат. У свою чергу, витрати, пов'язані
Джерела і структура фінансових ресурсів домогосподарств
Фінанси населення стосуються економічної категорії "домашнє господарство" (домогосподарство), як це прийнято світовою практикою планування фінансів різних рівнів. Фінанси
Інвестиційна діяльність населення
Фінанси населення за джерелами формування належать до сфери споживання, але завжди від споживання у населення залишається
частина коштів, що спрямовуються на заощадження, т
Державні цільові фонди: суть, необхідність та значення
Державні цільові фонди- це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією
Економічна сутність страхових відносин
Страхування— обов'язковий елемент виробничих відносин, зумовлений потребою забезпечення безперервності та стабільності відтворювальних процесів навіть у разі непередбачуваних ускл
Принципи та види страхування
Страховий ринок функціонує за умови реалізації певних принципів. Основним принципом страхування в ринковій економіці є забезпечення конкурентності страхового ринку на основі демонопо
Співстрахування і перестрахування
Фінансовий стан страхової компанії безпосередньо залежить від структури її страхового портфеля, тобто від співвідношення застрахованих об'єктів. Збалансованість страхового портфеля
Фінансовий ринок, його суть, необхідність та значення
Місце фінансового ринку у фінансовій системі. Для нормального функціонування економіки необхідно постійно мобілізовувати, розподіляти і перерозподіляти фінансові ресурси між
Функції фінансового ринку
Функції фінансового ринку. Сутність фінансового ринку і його роль в економіці держави найповніше розкриваються в його функціях, основними з яких є такі:
- мотивована мобілізація
Структура фінансового ринку
Структура фінансового ринку зумовлена функціями, які він виконує. У цьому розумінні фінансовий ринок є полісистемою, до якої входять підсистеми, що визначаються за різними
Тема 2. Фінансова система України
1. Фінансова система – це:
а) сукупність певних сфер фінансових відносин;
б) сукупність різних інститутів, що забезпечують функціонування і взаємодію всіх сфер, а
Тема 3. Фінансові ресурси та фінансова політика
1. Головним елементом ресурсного потенціалу країни вважається:
а) природні ресурси;
б) виробничі потужності;
в) фінансові ресурси;
г) кваліфікований персонал.
Тема 4. Фінансовий механізм і фінансове управління
1. До яких функцій зводиться призначення фінансового механізму?
а) фінансового забезпечення;
б) невтручання в економічну діяльність суб’єктів господарювання;
в) фінансово
Тема 6. Бюджетна система України
1. Які бюджети включає в себе бюджетна система в унітарних державах?
а) федеральний бюджет;
б) державний бюджет;
в) бюджети членів федерації;
г) місцеві бюджети;
Податкова система України
1. Що таке податки ?
а) податок - це фіксований, обов`язковий, безоплатний платіж юридичних та фізичних осіб до бюджету держави на основі діючого законодавства;
б) податок - це пл
Доходна частина місцевих бюджетів
Загальна сума доходів місцевих бюджетів за січень-червень п.р. становила 15388,3 млн.грн., що на 2055,4млн.грн., або на
Доходна частина зведеного бюджету
Загальна сума доходів зведеногобюджету України за січень-червень п.р. становила 33165,8 млн.грн., що на 5368,8 млн.грн., або на 19,3
Станом на 25.07.2003 року
Наявні ресурси державного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, грошове забезпечення, пенсії, стипендії, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей б
Бюджетна заборгованість із соціальних виплат
Заборгованість із соціальних виплат зі зведеного бюджету України за січень-червень поточного року зменшилась на 442 млн.грн. або на 45,9від
ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
За січень-червень поточного року мав місце профіцит загального фонду державного бюджету у сумі 903,2 млн.грн. проти запланованого дефіциту у сумі 1045,8 млн.гривен
РЦ
Новости и инфо для студентов