Макрофінансові показники економічної рівноваги - раздел Образование, Курс лекцій ФІНАНСИ
З Позицій Дослідження Процесу Реструктуризації Фінансової Сис...
З позицій дослідження процесу реструктуризації фінансової системи в перехідній економіці необхідним є оцінювання результативності її функціонування. Таке оцінювання фінансової результативності здійснюється на основі системи макрофінансових індикаторів, що відображають стан фінансової системи та її вплив на розвиток економіки і соціальної сфери.
Розрахунки макрофінансових індикаторів грунтуються на макроеконо-мічних і макрофінансових показниках. Основними макроекономічними показниками, як було показано вище, є обсяги валового внутрішнього (національного) продукту і національного доходу, а головними макроекономічними індикаторами — рівень ВВП (ВНП) на душу населення і темпи економічного зростання.
Макрофінансовими показниками виступають кількісні вираження фінансових ресурсів: маса грошей в обігу; обсяги кредитних ресурсів; бюджет держави; фонди цільового призначення; обсяги ресурсів, що обертаються на фінансовому ринку, тощо. Ці узагальнюючі показники можуть розкладатись на окремі складові: готівкова і безготівкова грошова маса; доходи бюджету, у тому числі податки; окремі групи його видатків та ін.
Суть макрофінансових індикаторів полягає у зіставленні макрофінансових показників з макроекономічними і між собою. Основним у зіставленні двох видів показників є рівень бюджетної централізації ВВП (ВНП). Це — визначальне співвідношення у характеристиці фінансової політики держави. Характерною ознакою сучасності є поступове зростання рівня бюджетної централізації ВВП.
Рівень бюджетної централізації ВВП — дуже важливий критерій, але навряд чи він може виконувати функції макрофінансового індикатора, оскільки відображає суть і напрями фінансової політики держави, але не характеризує її ефективність. З одного боку, одних і тих же результатів можна досягти за різних рівнів централізації ВВП у бюджеті.
При цьому не існує критерію, за яким можна оцінити, яка ж з типів фінансової політики є більш раціональною. З іншого боку, за одного й того самого рівня бюджетної централізації, різні держави можуть мати різні результати. Тому оцінити результативність функціонування фінансової системи за допомогою рівня державної централізації ВВП неможливо.
Однак і проводити макрофінансовий аналіз, ігноруючи цей рівень, теж неприпустимо. Необхідно як визначати, оцінювати і прогнозувати його, так і аналізувати вплив на суспільство, економіку, людину.
Одним з найважливіших макрофінансових індикаторів є макроекономічна платоспроможність, яка проявляється в двох аспектах. По-перше, як інтегрована платоспроможність всіх суб'єктів господарювання і банків, котрі обслуговують їх розрахунки. По-друге, як платоспроможність суб'єктів макроекономіки, до яких належить держава та інституції фінансового ринку.
Макроекономічна платоспроможність є надзвичайно важливим фінансовим індикатором. Це — визначальний елемент нормального функціонування економічної і фінансової систем. Криза неплатежів, яка до цього часу не подолана в економіці України, вкрай негативно впливає на фінансову систему та результативність її функціонування.
Крім указаних індикаторів, можуть розраховуватись додаткові макрофінансові коефіцієнти платоспроможності. Насамперед це швидкість розрахунків. При цьому необхідно розрізняти технічну і фінансову швидкість платежів. Технічна швидкість визначається ефективністю платіжної системи.
На даний час в Україні створена сучасна система розрахунків, яка дає змогу проводити перерахування коштів з рахунка платника на рахунок отримувача за лічені хвилини. Але не технічна швидкість визначає платоспроможність. У системі показників ефективності фінансової діяльності підприємств важливим є показник кількості днів, що проходять між укладенням відповідної угоди і надходженням коштів на рахунок (відношення сум, належних до сплати, до середньої величини продажу за один день).
Однак, цей вагомий для мікроекономічного середовища показник не відіграє такої ж ролі на макрорівні, оскільки характеризує внутрішню швидкість проходження грошових потоків, тобто взаєморозрахунків. Водночас, не будучи макрофінансовим індикатором, він дуже важливий довідковий показник, адже, відображаючи швидкість взаєморозрахунків, характеризує ефективність функціонування фінансової системи в цілому і банківської зокрема.
Важливою складовою макроекономічної платоспроможності є діяльність банківської системи, яка забезпечує проведення розрахунків між окремими суб'єктами. На технічному боці розрахунків, котрий забезпечує відповідну швидкість проходження грошей, ми зупинились вище. Хоча при цьому слід зауважити, що інтереси клієнтів банків у даному напрямі розходяться з інтересами самих банків.
Якщо підприємства зацікавлені в максимальній швидкості розрахунків, то банки більше влаштовує їх певна затримка. Залишки коштів на рахунках становлять ресурси комерційного банку, їх використання приносить банку доходи. Для банків прискорення розрахунків означає втрату частини ресурсного потенціалу, а отже і доходів. Тому так важливо знайти оптимальне вирішення проблеми термінів розрахунків, щоб це не спричиняло істотного затримання обігу грошових коштів і не надмірно зменшувало ресурсний потенціал банку, а значить і всієї фінансової системи.
З фінансового боку вплив банків на макроекономічну платоспроможність проявляється в забезпеченні платоспроможності самих банків. Втрата платоспроможності підприємств — вкрай негативне явище, але воно — ще тільки частковий прояв фінансової кризи. Втрата ж платоспроможності банківських установ — набагато складніше явище. Якщо воно зачіпає всю банківську систему, то настає фінансова криза. У зв'язку з цим центральними банками завжди контролюється платоспроможність комерційних банків.
Важливим чинником макроекономічної платоспроможності є стан державних фінансів. Держава — важливий суб'єкт фінансових відносин на цьому рівні. Разом з тим оскільки зміст фінансової діяльності держави відрізняється від фінансової діяльності підприємств, то неоднаковою буде й оцінка їх платоспроможності. У даному разі коефіцієнт ліквідності, наприклад, не підходить (навіщо потрібне державі декілька кратне перевищення коштів над зобов'язаннями).
Доцільно визначати сальдо платоспроможності, тобто збалансованість державних доходів і видатків. Основним показником є стан бюджету (урівноваженість доходів і видатків, перевищення доходів над видатками та перевищення видатків над доходами). Макрофінансовим індикатором при цьому виступає рівень бюджетного дефіциту (профіциту) — його відношення до обсягу ВВП.
Якщо відношення дефіциту до обсягу видатків бюджету, що розглядалося раніше, характеризує рівень незабезпеченості державного фінансування постійними доходами, то його відношення до ВВП дає можливість оцінити платоспроможність держави відносно загальних фінансових можливостей суспільства, які, у свою чергу, визначаються обсягами виробленого ВВП.
Взаємозв'язок бюджетного дефіциту з макроекономічною платоспроможністю досить складний.
По-перше, можлива висока інтегрована платоспроможність суб'єктів підприємницької діяльності за низької платоспроможності держави. Це свідчить про наявність фінансових проблем тільки у держави. Така ситуація характерна для високорозвинених країн, у яких державні фінанси посідають підпорядковане місце у фінансовій системі.
По-друге, як протилежний варіант можна розглядати високу платоспроможність держави в умовах недостатності фінансових ресурсів у економіці. Вона можлива тоді, коли провідне місце у фінансовій системі відводиться саме державним фінансам. Причому недостатній рівень фінансової самозабезпеченості підприємств походить від надмірної централізації фінансових ресурсів державою. Також можливі варіанти поєднання як належної, так і недостатньої інтегрованої платоспроможності підприємств і держави.
Важливим макрофінансовим показником, котрий інтегровано характеризує діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, держави та фінансових інституцій у сфері міжнародних фінансових відносин, є сальдо торговельного та платіжного балансу. Негативне сальдо показує відплив фінансових ресурсів і зниження міжнародної платоспроможності даної країни, а позитивне, навпаки, — примноження фінансових ресурсів, які, зокрема, можуть спрямовуватись на погашення зовнішнього державного боргу. Сальдо торговельного балансу важливе саме у фінансовому контексті, адже з економічного погляду його неможливо однозначно оцінити позитивно чи негативно.
Так, негативне сальдо відображає відплив фінансових ресурсів, але натомість країна отримує матеріальні чи сировинні ресурси, товари чи послуги. І навпаки, позитивне сальдо характеризує збільшення фінансових ресурсів, але означає скорочення внутрішнього споживання. Тому оцінку даного показника слід проводити саме з позицій потреб тієї чи іншої країни у коштах, котрі забезпечують її міжнародну платоспроможність. Макрофінансовим індикатором використовують, як і стосовно бюджетного дефіциту і державного боргу, відношення сальдо торговельного балансу до ВВП.
Друга група макрофінансових індикаторів відбиває ефективність фінансової системи. Результативність економічної діяльності відображається в прирощенні вартості. На макрорівні це приріст ВВП у поточному періоді. Мета фінансової діяльності підприємства — отримання прибутку. Мета макроекономічного регулювання — створення відповідних передумов для виробництва необхідного обсягу ВВП, який задовольнить потреби суспільства. Результативність макроекономіки — приріст ВВП.
На основі показника, який характеризує макроекономічну результативність, можна визначити відповідний макрофінансовий індикатор, яким є відношення приросту ВВП до обсягу приросту інвестиційних вкладень в економіку. За допомогою цього індикатора можливе управління процесом економічного зростання, адже можна розраховувати, скільки необхідно інвестицій для досягнення певного рівня зростання і який рівень зростання можна забезпечити на основі певних інвестицій.
Важливу роль у системі макрофінансових індикаторів відіграють показники керування заборгованістю. На макрорівні показники заборгованості можуть визначатись за двома напрямами. По-перше, за сумарною заборгованістю суб'єктів господарювання кредитній системі. При цьому можливе і використання того самого коефіцієнта заборгованості — відношення кредитної заборгованості до загальної вартості майна. По-друге, установлення рівня заборгованості держави. Найбільш поширеним є відношення державного боргу до обсягу ВВП, і саме цей показник використовується як макрофінансовий індикатор державної заборгованості.
За наявності державного боргу необхідно встановити рівень платоспроможності держави за процентними платежами і поверненням боргу. Ураховуючи важливість забезпечення як повернення боргу, так і виплати процентів, слід розраховувати два коефіцієнти.
Перший характеризує забезпечення державного боргу. Коефіцієнт покриття боргу розраховується як до обсягу приросту ВВП за період, що встановлено до строку погашення боргу, так і до приросту обсягу доходів бюджету (за вирахуванням нових позик) за цей період, адже погашення позик здійснюється з бюджету. Якщо частина позик погашається з інших джерел, то вона вираховується з тієї суми боргу, що відноситься до приросту доходів бюджету.
Другий показник характеризує забезпечення процентних платежів. Він може розраховуватись аналогічно, тобто як відношення суми процентних платежів до обсягу приросту ВВП і відповідних доходів бюджету. Однак при цьому обсяги приросту ВВП і доходів бюджету зменшуються на суму виплат державного боргу, адже тільки ця різниця характеризує реальне джерело виплати процентів.
Крім макрофінансових індикаторів є специфічна сфера макроекономіки — фінансовий ринок. Важливий індикатор, що характеризує ділову і фінансову ефективність, — активність фінансового ринку. На даний час з метою її оцінки у світовій практиці широко використовуються спеціальні індекси та рівень капіталізації доходів.
Індексна оцінка активності проводиться на фондовому ринку, насамперед, у частині біржової торгівлі. Всесвітнього визнання набув, наприклад, індекс Доу-Джонса, який характеризує середній показник курсів акцій, що розраховується для певної групи найбільших корпорацій. Він обчислюється як середньоарифметична щоденних котирувань акцій цих корпорацій на момент закриття біржі. У США індекс Доу-Джонса визначається як для основних галузей - комунальних (газо- та електропостачання), промислових і транспортних компаній, так і в цілому для провідних корпорацій — зведений індекс. Також застосовуються індекси «Велью Лайн» (для Нью-Йоркської і Американської фондових бірж та позабіржової торгівлі у США), Ніккеї (на Токійській фондовій біржі), FАZ і DАХ (для провідних концернів Німеччини) та ін. Активність фондового ринку оцінюється за динамікою того чи іншого індексу: зростання свідчить про активізацію діяльності, зниження — про падіння ділової активності.
Рівень капіталізації характеризує спрямування частини отриманих у суспільстві доходів на формування фінансових ресурсів через фондовий ринок. Якщо індексна оцінка характеризує так би мовити внутрішню активність фондового ринку, то рівень капіталізації доходів показує ступінь суспільної концентрації фінансових ресурсів, тобто активність виходу на ринок юридичних і фізичних осіб. Це дуже важливий показник, оскільки він відображає динаміку нарощення фінансового потенціалу у суспільстві, котрий є основою його розвитку.Капіталізація доходів являє собою ту базу, яка забезпечує економічне зростання, тобто реалізацію основного завдання макроекономічного регулювання. Водночас необхідно установити оптимальний рівень як загальних пропорцій між споживанням і нагромадженням, так і між тією капіталізацією, що здійснюється через фондовий ринок, та індивідуальною і суспільною (через державні фінанси) капіталізацією.
Таким чином, ми охарактеризували систему макрофінансових індикаторів, яка поділяється на три напрями макроекономічної оцінки — платоспроможність, фінансова ефективність і результативність та заборгованість.
Необхідність використання системи показників визначається тим, що не існує єдиного індикатора, який би дав повну інтегровану оцінку макрофінансовій ситуації. Навряд чи доцільно, як це робиться на мікрорівні, формувати також рейтингову оцінку за зваженою сукупністю окремих показників. Необхідна саме система індикаторів, кожен з яких відображає певний бік макрофінансової діяльності.
При цьому слід, ухвалюючи відповідні рішення, враховувати взаємозв'язок макрофінансових індикаторів. Необхідно знати, як те чи інше рішення відіб'ється на всій сукупності показників. Не існує рішень, які б одночасно поліпшували (чи погіршували) всі показники. Виграш в одному напрямі може супроводжуватись погіршенням ситуації в іншому.
Водночас треба зазначити, що не всі із запропонованих макрофінансових індикаторів використовуються у світовій та українській практиці. Найбільш поширеними на даний час є індекс інфляції, рівень бюджетного дефіциту і державного боргу, сальдо платіжного балансу, біржові індекси.
Все темы данного раздела:
Курс лекцій
для студентів усіх форм навчання
всіх спеціальностей
Усі цитати, цифровий і фактичний
матеріал, бібліографічні відомості перевірені,
Фінанси і їх місце в системі суспільних відносин
Фінанси – одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрямки економічної науки. Найчастіше фінанси розглядають через призму історичних, економічних та юридичних підходів.
Сутність та об’єктивна необхідність фінансів
З огляду на багатоплановість прояву фінансових відносин існують різні підходи до визначення економічної суті поняття „фінанси”.
По-перше, фінанси– це систе
Функції фінансів
Сутність категорії „фінанси” розкривається у її функціях, які характеризують суспільне призначення.
Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні д
Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями розподільчого характеру
Фінанси перебувають в тісному взаємозв’язку з такими категоріями розподільчого характеру як гроші, заробітна плата, ціна, кредит.
Фінанси і гроші.Аналіз ка
Сутність фінансової системи, її структура та принципи побудови
Фінансові відносини у країні, маючи різноманітні форми прояву, разом утворюють цілісну фінансову систему, кожна ланка якої є носієм певних властивих їй фінансових відносин, що реалі
Загальна характеристика сфер і ланок фінансової системи
Державні фінанси– це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети,
Проблеми розвитку фінансової системи України та шляхи її вдосконалення
Найважливішими проблемами розвитку фінансової системи України на сучасному етапі є:
- відсутність політики захисту вітчизняного товаровиробника;
- відсутність ефективної державної
Поняття фінансових ресурсів, їх склад та структура
Потенційні можливості економічного розвитку кожної країни залежать від її ресурсного забезпечення. Всі елементи ресурсного потенціалу є дуже важливими – і природні ресурси, і виробничі потужності,
Фінансові резерви: призначення та характерні риси
Одним із елементів фінансових ресурсів є фінансові резерви, які являють собою грошові кошти, що свідомо відволікаються з господарського обороту і призначаються для використання у ви
Сутність та значення фінансової політики
Фінансова політика –це сукупність заходів держави, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання з метою досягнення певних економічних
Особливості фінансової політики України на сучасному етапі
Фінансова політика в Україні є важливою складовою економічної стратегії перебудови економіки країни. Тому, крім основних її завдань (визначених вище), варто визначити і специфічні:
- впров
Фінансова політика в умовах перехідної економіки
Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування фінансових відносин, який характеризується тією часткою доходу, що розподіляється і споживається відповідно д
Стратегічні орієнтири фінансової політики
Досвід ринкових перетворень у колишніх соціалістичних країнах свідчить про те, наскільки складними є трансформаційні процеси, що мають свої специфічні ознаки і проблеми в кожній
Роль політики доходів і зайнятості в системі фінансової стратегії держави
У центр фінансової стратегії держави слід поставити політику доходів і зайнятості, їх головне завдання – забезпечити високий рівень індивідуальних доходів, що, з одного боку, сприятиме зр
Ресурсне забезпечення економіки країни як складова економічного зростання
Проблема ресурсного забезпечення розв'язання завдань розвитку економіки є ключовою. Як свідчить світовий досвід, у ній виділяються два основні підходи - орієнтир на власні фінансові ресурси і на за
Макроекономічна стабільність в умовах ринкової економіки
Внутрішньовластивою особливістю функціонування ринкової економіки є наявність у ній тенденції до встановлення макроекономічної стабільності, тобто певної рівноваги сукупного попиту і пропозиції.
Основні показники макроекономічної стабільності
Одним з таких показників макроекономічної стабільності є показник кількості безробітних. Безробіття завжди було і лишається однією з найгостріших проблем ринкової економіки.
Суть та складові елементи фінансового механізму
Для впливу на процеси суспільного відтворення держава використовує певний господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними
Управління фінансами та його складові елементи
Управління– це цілеспрямована діяльність, пов’язана з впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних цілей та результатів.
Управл
Визначення бюджетної системи України та її структура
Під бюджетною системою слід розуміти сукупність окремих її ланок, юридично пов’язаних між собою, які базуються на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам
Принципи побудови бюджетної системи України
Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України ґрунтується на таких принципах (Стаття 7. Принципи бюджетної системи України):
1) принцип єдності бюджетної системи Ук
Стаття 8. Бюджетна класифікація
1. Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядуванн
Бюджетні права органів державної влади і управління
В українському законодавстві, а також в економічній літературі часто вживається термін „бюджетні права” для характеристики статусу органів державної влади та управління.
Бюджетне п
Суть і особливості бюджетного процесу в Україні
Бюджетний процес– це регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Стаття 24. Резервний фонд бюджету
1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з
Фінансовий контроль у бюджетному процесі
Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу (Аудит та фінансовий контроль) в Україні здійснюється такий фінансовий контроль:
1. Внутрішній фінансовий контро
Економічна природа та класифікація доходів бюджетів
Доходи бюджету– це частина централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають в процесі формув
Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України
1. Доходи Державного бюджету України включають: 1) доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 66 та 69 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законод
Стаття 10. Класифікація видатків бюджету
1. Видатки бюджету класифікуються за:
1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);
2) економічною характеристикою операцій, при
Стаття 31. Таємні видатки
1. Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків).
2. Таємні видатки, передбачені на діяльність
Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України.
1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:
1) державне управління:
а) законодавчу владу;
б) виконавчу владу;
в) Президен
Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи
Бюджетне фінансування- це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету, що забезпечує процес розширеного відтворення, утримання соціальної сфери, обороноздатність та апара
Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
Бюджетний дефіцит– це перевищення видаткової частини бюджету над доходною.
В умовах ідеального стану економіки таке явище практично відсутнє, оскільки держава може оптимал
Формування науки про місцеві фінанси
Наука про місцеві фінанси є окремою, самостійною галуззю фінансової науки. Процес її формування відбувався у двох основних напрямках:
· По-перше, історично склалося так, що спочатку виникл
Місцеві фінанси як система
Фінанси місцевих органів влади як система включають у себе кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів:
· суб'єкти системи;
· об'єкти системи;
Правова база регулювання у сфері місцевих фінансів
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють роботу у сфері місцевого самоврядування, місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин в Україні, є Конституція України, Бюджетний кодекс України, З
Поняття фінансової автономії місцевих органів влади
Фінансова автономія- це база самоврядування територіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.
Фінансова автономія- це самоврядування у
Поняття самостійності бюджету
Із 1990 р. в Україні розпочався процес становлення системи самостійних місцевих бюджетів, здійснення на новій основі їхніх видатків, запровадження нових способів формування доходів.
Доходи місцевих бюджетів
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних (Стаття 69 Бюджетного кодексу), визначених законом, джерел та закріплених (Стаття 69 Бюджетного кодексу) у встановленому законом
Видатки місцевих бюджетів. Вільні бюджетні кошти
Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків.
Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і м
Стаття 72. Дефіцит місцевих бюджетів
1. По загальному фонду місцеві бюджети можуть приймався з дефіцитом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання відвідного місцевого бюджету за
Стаття 73. Позички місцевим бюджетам
1. Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі
Стаття 74. Запозичення до місцевих бюджетів
1. Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім
Формування фондів місцевих органів влади
Позабюджетні фонди.Один із інститутів у системі місцевих фінансів - це різноманітні позабюджетні фонди грошових ресурсів. Вони, як правило, акумулюються на окремих рахунках, викор
Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до п
Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів
Казначейське обслуговування кожного місцевого бюджету здійснюють територіальні органи Державного казначейства — управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м
Виконання місцевих бюджетів по доходах
Частина 5 статті 78 Кодексу, що визначає порядок виконання місцевих бюджетів по доходах, містить своєрідну гарантію своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів
Виконання місцевих бюджетів за видатками
Виконання місцевих бюджетів за видатками, згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу, здійснюється за процедурою, передбаченою статтею 51 Кодексу.
Процес виконання бюджетів за видаткам
Внесення змін до рішення про місцевий бюджет
У разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет радою, яка прийняла це рішення, місцевий фінансовий орган повинен подати офіційний висновок про обсяг вільного залишку бюдж
Соціально-економічна сутність податків
Податки– це обов’язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.
Найбільшого розвитку податки набувають в умовах розвинутої ринкової еко
Класифікація податків
У зв’язку з різним соціально-економічним призначенням податків у світовій фіскальній термінології існує багато різновидів таких обов’язкових платежів. Але усі податки поєднуються у відповідні групи
Податкова система України та принципи її побудови
Податкова система України почала формуватись одразу після проголошення незалежності держави у 1991 році і нині можна вже стверджувати, що в Україні створена така податкова система,
Сутність і склад фінансів підприємств
Фінанси підприємств (установ, організацій)– це сукупність економічних відносин з приводу руху грошових потоків у процесі формування, розподілу і використання грошових фондів підпри
Фiнансовi ресурси пiдприємства i джерела їx формування
Фiнансовi ресурси підприємства- це грошовi доходи i надходження, якi перебуваютъ у розпорядженнi суб’єкта господарювання i необхіднi для виконання ним фiнансових зо
Основи формування і використання прибутку підприємств
Прибуток як економічна категорія відображає остаточну грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємств, їх фінансового стану. У заг
Витрати підприємства та їх призначення
Витрати, що виникли в результаті звичайної діяльності підприємства, складаються з витрат, пов'язаних з оперативною діяльністю, та фінансових витрат. У свою чергу, витрати, пов'язані
Джерела і структура фінансових ресурсів домогосподарств
Фінанси населення стосуються економічної категорії "домашнє господарство" (домогосподарство), як це прийнято світовою практикою планування фінансів різних рівнів. Фінанси
Інвестиційна діяльність населення
Фінанси населення за джерелами формування належать до сфери споживання, але завжди від споживання у населення залишається
частина коштів, що спрямовуються на заощадження, т
Державні цільові фонди: суть, необхідність та значення
Державні цільові фонди- це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією
Пенсійний фонд України: джерела формування та напрями використання коштів
Пенсійний фонд України був створений у 1991 році. Головними завданнями фонду є:
- пенсійне забезпечення населення;
- фінансування програм підтримк
Пенсійний фонд України: джерела формування та напрями використання коштів
Пенсійний фонд України був створений у 1991 році. Головними завданнями фонду є:
- пенсійне забезпечення населення;
- фінансування програм підтримк
Джерела коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання
Конституцією України проголошено право кожного громадянина на працю. Держава зобов'язана створювати умови для повного здійснення громадянами цього права, гарантувати рівні можливості у виборі профе
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: джерела формування та напрями використання коштів
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та прац
Економічна сутність страхових відносин
Страхування— обов'язковий елемент виробничих відносин, зумовлений потребою забезпечення безперервності та стабільності відтворювальних процесів навіть у разі непередбачуваних ускл
Принципи та види страхування
Страховий ринок функціонує за умови реалізації певних принципів. Основним принципом страхування в ринковій економіці є забезпечення конкурентності страхового ринку на основі демонопо
Співстрахування і перестрахування
Фінансовий стан страхової компанії безпосередньо залежить від структури її страхового портфеля, тобто від співвідношення застрахованих об'єктів. Збалансованість страхового портфеля
Фінансовий ринок, його суть, необхідність та значення
Місце фінансового ринку у фінансовій системі. Для нормального функціонування економіки необхідно постійно мобілізовувати, розподіляти і перерозподіляти фінансові ресурси між
Функції фінансового ринку
Функції фінансового ринку. Сутність фінансового ринку і його роль в економіці держави найповніше розкриваються в його функціях, основними з яких є такі:
- мотивована мобілізація
Структура фінансового ринку
Структура фінансового ринку зумовлена функціями, які він виконує. У цьому розумінні фінансовий ринок є полісистемою, до якої входять підсистеми, що визначаються за різними
Тема 1. Сутність фінансів, їх необхідність, функції і роль
1. Через призму яких підходів найчастіше розглядають фінанси?
а) історичних;
б) економічних;
в) юридичних;
г) політичних.
2. З якими пон
Тема 2. Фінансова система України
1. Фінансова система – це:
а) сукупність певних сфер фінансових відносин;
б) сукупність різних інститутів, що забезпечують функціонування і взаємодію всіх сфер, а
Тема 3. Фінансові ресурси та фінансова політика
1. Головним елементом ресурсного потенціалу країни вважається:
а) природні ресурси;
б) виробничі потужності;
в) фінансові ресурси;
г) кваліфікований персонал.
Тема 4. Фінансовий механізм і фінансове управління
1. До яких функцій зводиться призначення фінансового механізму?
а) фінансового забезпечення;
б) невтручання в економічну діяльність суб’єктів господарювання;
в) фінансово
Тема 5. Фінансове управління та фінансовий контроль
1. Об’єктами управлінняфінансами є:
а) фінанси підприємств організацій і установ;
б) фінансові служби підприємств;
в) фінанси домогосподарств;
г)
Тема 6. Бюджетна система України
1. Які бюджети включає в себе бюджетна система в унітарних державах?
а) федеральний бюджет;
б) державний бюджет;
в) бюджети членів федерації;
г) місцеві бюджети;
Місцеві фінанси: їх місце та роль в економічній системі держави
1. Коли сформувалося вчення місцеві фінанси як сукупність теоретичних положень про фінансове господарство та фінансову діяльність місцевих органів влади?
а) у ХVI столітті;
б) у X
Податкова система України
1. Що таке податки ?
а) податок - це фіксований, обов`язковий, безоплатний платіж юридичних та фізичних осіб до бюджету держави на основі діючого законодавства;
б) податок - це пл
Доходна частина загального фонду державного бюджету
Доходна частиназагального фонду державногобюджету за січень-червень та 24 дні липня п.р. становила 21776,7 млн. гривень, з них проведено грошових
Доходна частина місцевих бюджетів
Загальна сума доходів місцевих бюджетів за січень-червень п.р. становила 15388,3 млн.грн., що на 2055,4млн.грн., або на
Доходна частина зведеного бюджету
Загальна сума доходів зведеногобюджету України за січень-червень п.р. становила 33165,8 млн.грн., що на 5368,8 млн.грн., або на 19,3
Станом на 25.07.2003 року
Наявні ресурси державного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, грошове забезпечення, пенсії, стипендії, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей б
Бюджетна заборгованість із соціальних виплат
Заборгованість із соціальних виплат зі зведеного бюджету України за січень-червень поточного року зменшилась на 442 млн.грн. або на 45,9від
ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
За січень-червень поточного року мав місце профіцит загального фонду державного бюджету у сумі 903,2 млн.грн. проти запланованого дефіциту у сумі 1045,8 млн.гривен
Відношення державного прямого та гарантованого боргу до ВВП, 1998-2002 роки
(тис.грн)
Державний прямий борг
38 352 660,91
Основні показники економічного і соціального стану України 1991-1995 роки
(у фактичних цінах)
Показники
Валовий внутрішній про
Основні показники економічного і соціального стану України 1991-1995 роки
(у фактичних цінах)
Показники
2000
Валовий внутрішній продукт, млн.
Основні показники економічного і соціального стану України, 2001-2006 роки
(у фактичних цінах)
Показники
Основні показники економічного і соціального стану України, 2007 рік
(у фактичних цінах)
Показники
Основні показники розвитку малих підприємств
Кількість малих підприємств, одиниць
Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць
Сер
Основні показники розвитку підприємств -суб’єктів підприємницької діяльності, 2006 рік
Всього підприємств
у тому числі
великих підприємств
середніх підприємств
малих підприємс
Заборгованість із виплати заробітної плати за регіонами у 2007 році
(станом на 1 число, млн.грн.)
Січень
Лютий
Бере-зень
Квітень
Травень
Червень
Таблиця основних показників економічного розвитку України, 1996-2007 роки
* - з 2000 року - за видами економічної діяльності;
** - річні дані представлено середньомісячним темпом зміни;
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.
2. Закон України "Про антимонопольний комітет України" // ВВР України. — 1993.—№50.
3.
Новости и инфо для студентов