ПЕРЕДМОВА

Навчальний посібник складений відповідно до навчальних програм підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих медичних навчальних закла­дів із загальної тактики.

Його автори ставили за мету розкрити основні положення бойових статутів щодо підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою ротою і батальйоном, а також основи організації бойового, технічного і тилового забезпечення.

У навчальному посібнику подається все те, що являється основою за­гальновійськового бою: його зміст, підготовка і принципи ведення на­ступального й оборонного боїв, пересування і розташування військ.

Теорія і практика загальновійськового бою розглядаються в розвитку і порівнянні з існуючими в минулому поглядами на способи підготовки і веден­ня бою, що дозволяє простежити за певними закономірностями і тенденціями розвитку тактики.

Сучасна теорія тактики знаходить своє відображення насамперед у бойо­вих статутах Збройних сил України, які узагальнили багатий досвід військ, прак­тику військових і командно-штабних навчань, результати теоретичних досліджень.

Однак, специфіка статутів не дозволяє обґрунтувати викладені в них положення, супроводжувати їх прикладами, доказами, розрахунками, вказу­вати передумови і визначати закономірності розвитку способів бойових дій. їх знання є важливою умовою глибокого розуміння сучасної теорії тактики, при­роди загальновійськового бою, прояву творчості в бойових ситуаціях. Тому одним із завдань, яке ставили перед собою автори посібника, є допомога сту­дентам в оволодінні основами тактики під час самостійної роботи.

Сучасний офіцер, зокрема, офіцер-медик, повинен бути високоосвіче­ним у військово-технічному розумінні, знати нові способи дій військ, які вироблені сучасною тактикою, брати активну участь у творчій роботі щодо пошуку шляхів повної реалізації зростаючих можливостей як бойових підрозділів, так і підрозділів медичного, технічного і тилового забезпечення.

При написанні посібника був використаний досвід. Другої світової війни, локальних воєн і військових навчань.

Навчальний посібник розрахований на викладачів кафедр екстремаль­ної військової медицини та студентів вищих медичних навчальних закладів, які навчаються на цих кафедрах, і може використовуватися на заняттях із загальної тактики.

ВСТУП

Військове мистецтво як наукова теорія поділяється на три складові частини — стратегію, оперативне мистецтво і тактику.

Такий розподіл зумовлений специфічними особливостями ведення збройної боротьби різних масштабів. Він дозволяє кожній частині військо­вого мистецтва конкретно і цілеспрямовано досліджувати свій предмет.

Стратегія — складова частина військового мистецтва, його найвища галузь, яка охоплює теорію і практику підготовки країн і їхніх Збройних сил до війни, планування і ведення стратегічних операцій в цілому. Вона тісно пов'язана з воєнною доктриною держави і керується її положеннями у вико­нанні практичних завдань.

Оперативне мистецтво — складова частина військового мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки й ведення загальновійськових (загально-флотських), сумісних і самостійних операцій (бойових дій) об'єднаннями різних видів Збройних Сил. Воно займає проміжне положення між стратегією і такти­кою. Оперативне мистецтво визначає завдання і напрямки розвитку тактики.

Тактика (від грецького слова taktika — мистецтво шикування військ, tassо — шикую війська)— складова частина військового мистецтва, яка охоп­лює теорію і практику підготовки й ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних сил, родів військ (сил) і спеціальних військ. Вона поділяється на загальну тактику і тактику видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ.

Загальна тактика досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації щодо його підготовки і ведення сумісними зусилля­ми підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних сил, родів військ та спеціальних військ. Основу загальної тактики становить тактика Сухопут­них військ. Тактика видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань Збройних сил, роду військ і спеціальних військ у загальновійсько­вому бою й самостійно.

Загальна тактика і тактика видів Збройних сил, родів військ і спеціаль­них військ знаходяться в тісному взаємозв'язку. Вона визначає завдання підрозділів, частин і з'єднань видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою, порядок і способи їхнього сумісного зас­тосування і через це впливає на розвиток їх тактики. Зміни в тактиці видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ впливають на розвиток за­гальної тактики, вимагають уточнення та вдосконалення її рекомендацій.

Тактика має два аспекти — теоретичний і практичний. Теорія тактики досліджує зміст і характер сучасного бою, розкриває закономірності й прин­ципи ведення збройної боротьби тактичними силами і засобами, вивчає бойові можливості військових формувань, розробляє способи підготовки й ведення бою. Теоретичні положення тактики знаходять своє відображення в стату­тах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, військово-теоретич­них працях. Практичний аспект охоплює діяльність командирів, штабів і військ

щодо підготовки й ведення бою, тобто збір і вивчення даних обстановки, прийняття рішення й доведення завдань до підлеглих, планування, підготовку військ і місцевості до бою, ведення бойових дій, управління підрозділами, частинами, з'єднаннями, всебічне забезпечення бою.

Роль тактики в сучасних умовах, як підтверджує досвід локальних війн, досить велика. Це обумовлено тим, що значна роль у досягненні перемоги над противником належить загальновійськовому бою, а також великими можли­востями, які має тактичне командування для виконання бойових завдань. Тому тактика (тактична підготовка) військ є найважливішою частиною бойової підготовки військ.

Тактика — найдинамічніша галузь військового мистецтва. У зв'язку із прискоренням технічного прогресу, швидше відбуваються зміни в тактиці, вдосконалюються засоби збройної боротьби.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ. Рівень ії розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів штабів і військ багато в чому виз­начають успіх у досягненні перемоги в бою. Вона розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захисту військ від такої ж зброї противника.

Розгромлення противника в бою досягають тісним поєднанням вогню, удару й маневру підрозділів, частин і з'єднань різних родів військ і видів Збройних сил. Завдання тактики полягає в тому, щоб знайти оптимальне по­єднання елементів загальновійськового бою, а також сил і засобів, які беруть у ньому участь.

Важливим завданням тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх в бою, а також на способи ведення різних видів бою, виявлення сильних і слабких сторін озброєння, техніки, організації військ і тактики дій противника.

Крім цього, тактика вивчає питання управління, всебічного забезпе­чення бою й виробляє практичні рекомендації для їх вирішення в різних умо­вах; розробляє вимоги до організаційно-штатної структури військових фор­мувань і рівня їхньої бойової підготовки.

Сучасна тактика — це теорія і практика підготовки й ведення бою із застосуванням усіх, зокрема найсучасніших, засобів збройної боротьби. Тому теорія і практика загальновійськового бою повинні постійно вдосконалюва­тися з урахуванням вимог стратегії, оперативного мистецтва та змін у матері­альній базі бою. А рівень тактичного мистецтва командирів, штабів і військ має безперервно підвищуватися.

Глава перша