Реферат Курсовая Конспект
Клас Рослинні джгутикові (Phytomastigophorea). - раздел Философия, Лекція 3 1. Загальна характеристика й систематика найпростіших Представники Класу Характеризуються Наявністю Хлорофілу, Здатністю До Фотосин...
|
Представники класу характеризуються наявністю хлорофілу, здатністю до фотосинтезу і фототрофного чи міксотрофного способу живлення. В окремих випадках вони втрачають хлорофіл і переходять до сапрофітного способу живлення розчиненими у воді органічними речовинами. Існують як поодинокі, так і колоніальні форми.
Типовими представниками рослинних джгутикових є тварини ряду Евгленові (Euglenoidea), що налічує близько 1000 видів. Більшість з них вільно живуть у прісних водоймах, але є також і паразити риб та земноводних. Вони мають один або два джгутики, хроматофори, що містять хлорофіл, каротини та ксантофіли, тому забарвлення їх може бути зеленим, червоним, жовтим. З будовою та життєвими функціями цих істот можна ознайомитися на прикладі евглени зеленої.
Евглена зелена (Euglena viridis), має веретеноподібну форму, розміри близько 50 мкм. Рухається за допомогою джгутика, який може здійснювати 2000-2400 обертів за хвилину. Біля основи джгутика є базальні тільця, поряд - резервуар скоротливої вакуолі у вигляді міхурця, котрий зв'язаний із зовнішнім середовищем вузьким каналом, що відкривається на передньому кінці тіла. Скоротлива вакуоля, що міститься поруч із резервуаром, ритмічно скорочується і виштовхує разом з водою продукти обміну речовин у резервуар, а з нього через канал - назовні. На передньому кінці тіла міститься червоно-коричнева стигма, яка реагує на світлові подразнення, завдяки чому евглена рухається до джерела світла (позитивний фототаксис). За іншими даними - на світло реагує базальне тіло, а не стигма. Ядро розміщене в задній частині тіла. Спосіб живлення – міксотрофний. Продукт асиміляції параміл відкладається в цитоплазмі у вигляді дрібних овальних зерен. Розмноження нестатеве, шляхом мітозу, поздовжнім поділом. За несприятливих умов інцистується. До цього ряду належать також поширені у наших водоймах види евглен: спірогіра (Е. spirogyra), акус (Е. acus), оксіуріс (Е. oxyuris) та інші.
При масовому розмноженні евглен із хлоропластами вода набуває зеленого кольору, спостерігається так зване її ,,цвітіння”.
Серед видів евглен є кріофіли (гр. kryos - холод і phileo - люблю), які живуть у снігах і льодах, надаючи їм забарвлення, що залежить від кольору пігменту в їх хроматофорах. Відоме червоне (спостерігається найчастіше), зелене, жовте, буре і навіть чорне ,,цвітіння” снігів. Це явище спостерігається в горах й Арктиці. Його спричиняють такі одноклітинні, як евглена кривава (Е. sanguinea) та евглена сніжна (Е. nivalis). При температурі +4°С вони втрачають джгутики, інцистуються і переходять у стадію спокою.
Представники ряду панцирні джгутикові (Dinoflagellidа) характеризуються наявністю покриваючої їх тіло целюлозної оболонки (панцира) та двох джгутиків, один з яких оперізує тварину в екваторіальній площині, а другий розташований перпендикулярно до першого й виходить з-під оболонки назовні. В них є одне велике ядро, але скоротливі вакуолі відсутні.
Більшість видів має дрібні буро-жовті чи зелені хроматофори, інші –втрачають їх і переходять до тваринного живлення.
Типовим представником ряду є ночесвітка дивовижна (Noctiluca miliaris). Ця невелика за розмірами (до 2 мм у діаметрі) тварина поширена в теплих морях, у тому числі в Чорному та Азовському. В неї відсутній і хлорофілові зерна. За способом живлення - гетеротроф. У цитоплазмі є багато вакуоль, жирових включень, що містять люциферин, при окисненні якого за участю ферменту люциферази виникає світіння. Коли за теплої погоди ночесвітки розвиваються у великій кількості, море вночі світиться дивовижним фосфоричним світлом.
У джгутиконосців родів: гоніаулакс (Gonyaulax) і гімнодініум (Gymnodinium) є хроматофори із червоним пігментом гематохромом (гр. haima – кров, chroma ). При їх масовому розмноженні вода набуває кривавого забарвлення. Це явище отримало назву ,,червоний приплив”. Якщо в прибережній зоні моря вода містить велику кількість органічних речовин, відбувається спалах масового розмноження цих одноклітинних, чисельність котрих досягає 1-2 млн. особин склянку води. Ці організми містять у своїх клітинах надзвичайно сильну отруту паралітичної дії - сакситоксин. Мідіям, які поїдають джгутикових, проте ця отрута шкоди не завдає, проте при вживані їх у їжу людиною вони можуть спричинити в неї сильне отруєння і навіть смерть (подібні випадки зафіксовано в Японії та Африці).
Масове розмноження джгутиконосців є лихом й для риб. Якщо цей спалах трапляється в бухті чи затоці, то практично вся риба там гине. Це відбувається внаслідок надходження отрути у воду та зменшення в ній вмісту кисню при відмиранні джгутиконосців. Внаслідок забруднення Світового океану ,,червоні припливи” виникають дедалі частіше й захоплюючи все більші й більші площі. Без прийняття відповідних мір це явище може стати справжнім лихом для жителів багатьох країн і океанічної фауни.
Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigohorea).
Представниками класу є вільноживучі й паразитичні одноклітинні, серед яких є поодинокі та колоніальні форми. Живляться вони бактеріями, водоростями й розчиненими у воді речовинами. Розмножуються здебільшого безстатевим (поздовжнім поділом надвоє) і рідше статевим способом.
Представники ряду Кінетопластиди (Кіnetоplastida) мають біля основи джгутика особливий органоїд – кінетопласт. Вважають, що він генерує енергію, необхідну для руху джгутика. Джгутик один, іноді два. Розміщуючись вздовж тіла, джгутик зростається з його поверхнею і утворює ундулюючу мембрану. Більшість представників ряду – паразити людини і тварин. Такими є види з ряду трипаносом (Tripanosoma). Це невеличкі джгутиконосці, довжиною 15-40 мкм зі стрічкоподібним, сплющеним, загостреним на кінцях тілом та одним джгутиком з ундулюючою мембраною.
Tripanosoma gambiense - паразитує у крові, лімфатичних вузлах, синномозковій рідині людини й спричиняє сильне її виснаження, яке супроводжується сонливістю. Це захворювання поширене в Африці й отримало назву ,,сонна хвороба”. Природним джерелом трипаносом є стійкі до цієї хвороби антилопи, а переносником – муха цеце.
Іншим паразитом людини і тварин є представник роду лейшманія (Leischmania). Він потрапляє в організм людини при укусах москитів. Стадія лейшманії, що паразитує в тканинах людини, втрачає джгутик, зберігаючи кінетопласт, а у москітах джгутик відновлюється. Лейшманія, що паразитує в підшкірній клітковині (L. tropika), викликає виразки на тілі людини (пендинська виразка). Поширена в Закавказзі та Середній Азії. Природне джерело – мишовидні гризуни, собаки.
З ряду Дипломонадні (Diplomonadida) відомі паразитичні форми, що мають два ядра та вісім джгутиків. Паразит людини (частіше дітей) лямблія (Lamblia intenstinalis). Істота грушеподібної форми, довжиною – 15 мк, шириною – 7-8 мк, має 8 джгутиків, 2 ядра, на черевному боці присоску, за допомогою якої прикріплюється до епітелію кишечника. Поширена і в Україні. Проникаючи з тонкого кишечника жовчними протоками в жовчний міхур, викликає захворювання печінки типу холіцеститу. Цисти лямблій виділяються в навколишнє середовище разом із випорожненнями і можуть потрапляти у ґрунт і воду.
Зараження людини цистами відбувається через органи травлення. Для профілактики захворювання важливе значення має дотримання санітарно-гігієнічних норм, захист харчових продуктів від забруднення та інші заходи.
Ряд Трихомонади (Тгісhiоmоnadіdа).
Трихомонади мають на передньому кінці 8-5 вільних джгутиків; один проходить уздовж тіла і утворює ундулюючу мембрану. Оселяються в кишечнику, ротовій порожнині, a Trichomonas vaginalis – у сечостатевих органах людини, викликаючи їх запалення. Передається статевим шляхом.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Тема Найпростіші Protozoa... Загальна характеристика й систематика найпростіших... Тип Саркомастігофори Тип Апікомплексні Клас Споровики...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Клас Рослинні джгутикові (Phytomastigophorea).
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов