ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

 

 

В.В. Осокін, К.А. Ржесік, Ю.А. Селезньова

 

 

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ

(у сфері торгівлі, виробництва харчової продукції, митної справи, підприємницької і економічної діяльності)

 

Затверджено міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

 

 

 

Донецьк - 2010

ББК 65.247я73

О-75

УДК 664.013.8 (075.8)

Рецензенти:

д-р техн. наук, професор Ю.Ф. Булгаков (завідувач кафедри охорони праці і рудничної аерології Донецького національного технічного університету),

д-р техн. наук, професор В.П. Коптіков (заступник директора МакНДІ з наукової роботи), д-р техн. наук, професор П.С. Пашковський (перший заступник директора з наукової роботи НДІ ГД «Респіратор»),

д-р техн. наук, професор О.М. Горін (професор, д-р техн. наук, генеральний директор холдинга «Група Норд»)

 

Затверджено міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист МОН України № 1/11-513 від 04.02.2010р.)

Осокін В.В.

  ISBN  

ББК 65.247я73

Ó Осокін В.В., Ржесік К.А.,

ISBN Селезньова Ю.А., 2010

Ó Донецький національний

університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, 2010

 

 

РОЗДІЛ І. Законодавчі та організаційні

основи охорони праці в Україні

 

1. Питання:Які державні акти складають законодавчу основу охорони праці в Україні?

Відповідь: Законодавство про охорону праці складається з законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пожежну безпеку», Кодексу законів про працю України та ін. і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

2. Питання:У якому першоджерелі приведений перелік діючих в Україні нормативно-правових актів про охорону праці?

Відповідь: Повний перелік діючих в Україні нормативно-правових актів про охорону праці приведений у «Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих актів про охорону праці». До реєстру включені міжгалузеві і галузеві нормативні акти, міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, державні стандарти України (ДСТУ), правила, норми, положення, інструкції, керівництва чи вказівки, вимоги, рекомендації, технічні умови безпеки і деякі інші нормативні документи. У цих нормативно-правових актах конкретизовані основні положення законодавства України про охорону праці.

3. Питання:Сформулюйте поняття про охорону праці.

Відповідь: Відповідно до закону України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

4. Питання:Якими є основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні?

Відповідь: Державна політика в галузі охорони праці базується на наступних принципах:

- пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексне рішення задач охорони праці на основі Національних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

- соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- установлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форм власності і видів їхньої діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці;

- навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- координація діяльності державних органів, установ, організацій і об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

5. Питання:Які існують гарантії громадян на охорону праці при укладанні трудового договору і під час роботи на підприємстві?

Відповідь: При укладанні трудового договору громадянин має бути проінформований роботодавцем під підпис про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їхнього впливу на здоров'я, а також про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах згідно з законодавством та колективним договором.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, чи для виробничого або навколишнього середовища.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримує умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню роботодавцем від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання.

6. Питання:Якою має бути тривалість робочого часу протягом кожного тижня для працівників різних категорій?

Відповідь: Тривалість робочого часу працівників протягом кожного тижня встановлена Кодексом Законів про працю України. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: не більше 36 годин на тиждень - для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці; 36 годин на тиждень - для працівників віком від 16 до 18 років; 24 години на тиждень - для осіб віком від 15 до 16 років, а також учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул.

7. Питання:Якими є види відпусток і яка їх тривалість?

Відповідь: Відповідно до закону України «Про відпустки», встановлені наступні види відпусток: щорічна основна і додаткова (надається: за роботу із шкідливими і тяжкими умовами праці; за особливий характер праці; в інших, передбаченим законодавством випадках); додаткова у зв'язку з навчанням; творча; соціальна (надається: у зв'язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; жінці, яка має двох і більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда; батьку, який виховує дитину без матері; особі, яка взяла дитину під опіку); без збереження заробітної плати. Тривалість щорічної основної відпустки не менше 24 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Неповнолітнім працівникам гарантована 31-денна відпустка, інвалідам І і ІІ груп - не менше 30 днів, інвалідам ІІІ групи - не менше 26 днів. Соціальна відпустка встановлена відповідно до державної програми охорони материнства і дитинства. Тривалість відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами становить 126 календарних днів, а у разі народження двох і більше дітей і ускладнення пологів - 140 календарних днів (в обох випадках тривалість відпустки до пологів – 70 календарних днів). Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику в обов'язковому порядку або за згодою сторін – працівника і роботодавця (в останньому випадку тривалість її не більше 15 календарних днів протягом року).

8. Питання:Які пільги передбачені законодавством України для працівників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці?

Відповідь: Працівники, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. При роз’їзному характері роботи в зазначених умовах цим працівникам виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Працівники цієї категорії мають право на оплачувані перерви в роботі санітарно-оздоровчого призначення, скорочену тривалість робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі й інші пільги і компенсації, передбачені законодавством. Протягом дії трудового договору роботодавець повинен не пізніше чим за два місяці письмово інформувати працівників про передбачувані зміни виробничих умов і розмірів пільг і компенсацій, включаючи і надані йому додатково.

9. Питання:Яким є порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, а також мийними і знешкоджуючими засобами?

Відповідь: На роботах із шкідливими і небезпечними умовами, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або виконуваних у несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безкоштовно відповідно до встановлених норм спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі речовини. У випадку передчасного зносу цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

10. Питання:Як оплачується робота в нічний час?

Відповідь: Робота в нічний час (з 22 до 6 годин) оплачується в підвищеному розмірі, який встановлений тарифною угодою та колективним договором, причому доплата за кожну годину роботи повинна складати не менше 20% тарифної ставки (окладу).

11. Питання:Якими є загальні вимоги законодавства щодо охорони праці жінок, неповнолітніх осіб та інвалідів?

Відповідь: Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Вони не можуть залучатись до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Забороняється залучати неповнолітніх осіб до нічних і надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Неповнолітні, як і інші особи віком до 21 року, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Неповнолітні особи під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть знаходитись на виробництві і на робочих місцях, які пов'язані з важкими роботами і роботами із шкідливими чи небезпечними умовами праці, не більше 4-х годин на день за умови суворого дотримання там санітарно-гігієнічних норм. Роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на їх прохання. Допускається залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час за їхньою згодою, якщо це не заперечує рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії - МСЕК. Підприємства, що використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації.

12. Питання: Якими є граничні норми підіймання і переміщення важких речей для жінок?

Відповідь: Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками: 10кг - при чергуванні з іншою роботою (до 2-х разів на годину), 7кг - постійно протягом робочої зміни. Сумарна маса вантажу, який переміщується жінкою протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: 350кг - при переміщенні вантажу з робочої поверхні, 175кг - з підлоги. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене жінкою зусилля не повинне перевищувати 10 кг.

13. Питання: Якими є граничні норми підіймання і переміщення важких речей для неповнолітніх осіб?

Відповідь: Для неповнолітніх осіб встановлено граничні норми підіймання і переміщення вантажів (з урахуванням маси тари та упаковки) залежно від їхнього календарного віку (кількості повних років), статі та тривалості роботи (розрізняють роботи: короткочасну - до двох підіймань і переміщень вантажу протягом однієї години робочого часу; тривалу - більше двох підіймань і переміщень вантажу у той же проміжок часу). При короткочасній роботі ці норми для юнаків і дівчат, що мають календарний вік 14, 15, 16, 17 років, складають, відповідно, 5 і 2,5 кг, 12 і 6 кг, 14 і 7 кг, 16 і 8 кг. Неповнолітні особи віком 14 років до тривалої роботи щодо підіймання і переміщення вантажу не залучаються. Для юнаків і дівчат, що мають календарний вік 15, 16, 17 років, встановлено при тривалій роботі, відповідно, такі норми: 8,4 і 4,2 кг, 11,2 і 5,6 кг, 12,6 і 6,3 кг. При утриманні чи переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації додане цими особам м'язове зусилля не повинне перевищувати значень, відповідаючих вказаним вище граничним нормам маси вантажу при короткочасній роботі. Причому, тривалість м'язового зусилля повинна бути не більше трьох хвилин, а наступного відпочинку - не менше двох хвилин. Для неповнолітніх осіб встановлені також граничні норми сумарної маси вантажу, який підіймається чи переміщується протягом однієї години робочого часу, залежно від їхнього календарного віку, статі і розміщення на висоті поверхні, з якої підіймається чи переміщується вантаж. При переміщенні вантажу з рівня робочої поверхні (з рівня стола, верстака, конвеєра тощо) загальна маса його для юнаків і дівчат, що мають календарний вік 14, 15, 16, 17 років, не повинна перевищувати, відповідно, 10 і 5 кг, 48 і 12 кг, 160 і 40 кг, 272 і 72 кг, при переміщенні з підлоги - 7 і 3,5 кг, 24 і 6 кг, 80 і 20 кг, 140 і 32 кг. Для неповнолітніх осіб висота підйому вантажу та відстань його переміщення вручну не повинні перевищувати, відповідно, 1 та 5 м.

14. Питання: Якою є правова основа загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату потерпілим працездатності?

Відповідь: В Україні передбачене загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату ними працездатності чи їхню загибель (смерть). Діє закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що відповідає Конституції та Основам Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Закон передбачає обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Суб'єктами страхування є застраховані громадяни (в окремих випадках - члени їхніх родин та інші особи), страхувальники і страховик. Відповідно до зазначеного Закону, страхувальниками є роботодавці (в окремих випадках - застраховані особи), страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

15. Питання: Якими є організаційна структура і економічний механізм функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

Відповідь: В Україні створений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що має свої правління, виконавчу дирекцію, робочі органи її: управління (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі) і відділення (у районах і містах обласного значення) зі штатом страхових експертів з охорони праці. Страхувальники повинні бути зареєстровані в робочому органі виконавчої дирекції (видається страхове посвідчення встановленої форми). Роботодавець як страхувальник повинен вчасно і цілком сплачувати у встановленому порядку страхові внески у Фонд соціального страхування (за прострочення сплати стягається пеня). У цілому фінансування Фонду соціального страхування здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; добровільних внесків та інших надходжень, одержання яких не суперечить законодавству.

16. Питання: Якими є порядок нарахування і розміри страхових внесків страхувальників у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

Відповідь: Страхові тарифи диференційовані по групах галузей економіки (видам робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва. Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Залежно від професійного ризику виробництва встановлено 67 класів галузей економіки і видів робіт (із збільшенням порядкового номера класу ступінь професійного ризику підвищується). Відповідно до прийнятої класифікації, торгівля і громадське харчування відносяться до 5-го класу. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються у відсотках: для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсуючи виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» і підлягають оподаткуванню з громадян; для добровільно застрахованих осіб - до мінімальної заробітної плати. Встановлено страхові внески для бюджетних установ і організацій у розмірі 0,2% від фонду оплати праці, для добровільно застрахованих фізичних осіб у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на рік. Внески роботодавців у Фонд соціального страхування відносяться на підприємствах на валові витрати виробництва, вилучаються в бюджетних установах і організаціях з асигнувань, виділених на їх утримання і забезпечення. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування.

17. Питання: Які виплати здійснює і які витрати фінансує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

Відповідь: При настанні страхового випадку Фонд виплачує: допомогу потерпілому у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; суму відшкодування працівнику шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я, або, у випадку смерті потерпілого, особам, що знаходилися на його утриманні; одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання; грошову суму за моральну шкоду.

Фонд соціального страхування фінансує витрати на медичну і соціальну допомогу потерпілим, у тому числі на додаткове харчування, придбання лік, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування й тощо, якщо потреба в них визначена висновками МСЕК (медико-соціальної експертної комісії), а також на проведення професійної і соціальної реабілітації. Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і на зворотний шлях, а особі, яка супроводжує його, - витрати на проїзд і житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

18. Питання: Які виплати та у якому розмірі здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань потерпілому у разі тимчасової втрати їм працездатності?

Відповідь: При тимчасовій втраті потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання Фонд соціального страхування фінансує усі витрати на його лікування. Потерпілому виплачується допомога з розрахунку його середнього заробітку за період тимчасової непрацездатності. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства (установи, організації), подальші – Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання. За потерпілим, тимчасово переведеним на більш легку нижчесплачувальну роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на термін, визначений ЛКК (лікарсько-консультаційною комісією), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

19. Питання: Яким є порядок встановлення ступеня втрати потерпілим на виробництві професійної працездатності?

Відповідь: Ступінь втрати працездатності потерпілим (у відсотках від професійної працездатності, що існувала у нього) внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання встановлюється МСЕК при участі Фонду соціального страхування. МСЕК встановлює групу інвалідності потерпілого, визначає необхідні для нього види медичної і соціальної допомоги.

20. Питання: Яким є розмір одноразової страхової виплати потерпілому у випадку стійкої втрати їм професійної працездатності?

Відповідь: У випадку стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування здійснює одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку його за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності, але не вище чотириразового розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої стягаються внески у Фонд. Розмір одноразової допомоги може бути зменшеним, але не більше ніж на 50 %, якщо з висновку комісії, що проводила розслідування нещасного випадку, він відбувся не тільки з вини роботодавця, але і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.

21. Питання: Яким є розмір одноразової допомоги родині, утриманцям потерпілого у випадку смерті його внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання?

Відповідь: У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги родині з Фонду соціального страхування повинен бути не менше п'ятирічного заробітку його і, крім того, не менше річного заробітку на кожну особу, яка знаходилася на утриманні, а також на дитину, яка народилася протягом не більше десятимісячного терміну після смерті потерпілого. Витрати на поховання потерпілого несе Фонд соціального страхування.

22. Питання: Яким є порядок відшкодування працівнику моральної шкоди, нанесеної умовами виробництва?

Відповідь: Відшкодування працівнику моральної шкоди, нанесеної умовами виробництва, здійснюється при представленні відповідного висновку медичних органів у вигляді одноразової страхової виплати, сума якої визначається в судовому порядку, але не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати в країні на день виплати (незалежно від будь-яких інших виплат). На цей час дію цієї норми припинено.

23. Питання: Якою є сутність Концепції управління охороною праці в Україні?

Відповідь: В Україні діє Концепція управління охороною праці. У ній передбачено створення і забезпечення функціонування державної, галузевої, регіональної систем управління охороною праці, а також системи управління нею на підприємствах, в установах, організаціях. Управління охороною праці здійснюють: на державному рівні – Кабінет Міністрів України (реалізує державну політику щодо управління охороною праці через Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення), Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; на регіональному рівні – Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; на галузевому рівні – міністерства й інші центральні органи виконавчої влади. Рішення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є пріоритетними та обов'язковими для виконання органами управління охороною праці на регіональному і галузевому рівнях. До сфери управління охороною праці регіональних органів відносяться об'єкти комунальної власності та інші об'єкти господарювання недержавної форми власності, у першу чергу підприємства малого і середнього бізнесу, розташовані на відповідній території. Управління охороною праці на галузевому рівні здійснюють міністерства й інші центральні органи виконавчої влади щодо підприємств, які належать до сфери їхнього управління. З метою забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці, роботодавець повинен створити систему управління охороною праці і забезпечити її ефективне функціонування.

24. Питання: Якою є організаційна основа управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації)?

Відповідь: Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною управління підприємствами (установами, організаціями), що включає прогнозування та планування, організацію роботи, координацію та регулювання, активізацію та стимулювання, контроль, облік та аналіз. Об'єктом управління є діяльність функціональних служб та структурних підрозділів щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях, дільницях, у цехах та на підприємстві (в установі, організації) в цілому. Управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації) здійснює роботодавець, у цехах, службах і на дільницях - керівники відповідних підрозділів і служб. Для цього розробляється та затверджується Положення про систему управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації).

25. Питання: Які завдання вирішуються у системі управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації)?

Відповідь: Управління охороною праці дозволяє вирішувати наступні основні завдання: навчання працюючих безпеці праці та пропаганда досягнень охорони праці; забезпечення безпеки виробничого обладнання, виробничих процесів, а також будівель та споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних умов праці і відпочинку працюючих; організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працюючих; професійний відбір працюючих за окремими спеціальностями.

26. Питання: Визначте особливості формування служби охорони праці на підприємстві (в установі, організації).

Відповідь: Організаційно-методична робота щодо управління охороною праці, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюються службою охорони праці, підпорядкованою безпосередньо роботодавцю (керівнику підприємства, установи, організації). Ця служба створюється на підприємстві (в установі, організації) з кількістю працюючих 50 і більше осіб. При меншій чисельності працюючих функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Причому, на підприємстві за кількістю працюючих менше 20 чоловік для виконання зазначених функцій можуть залучатися сторонні фахівці на договірній основі. Служба охорони праці керується у своїй роботі розробленим на основі Типового положення про службу охорони праці (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 03.08.93р. №73) і затвердженим роботодавцем Положенням про службу охорони праці підприємства (установи, організації).

27. Питання: В чому полягають функції служби охорони праці на підприємстві (в установі, організації)?

Відповідь: Служба охорони праці здійснює організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, робить підготовку відповідних управлінських рішень і контролює їх виконання. Спеціалісти цієї служби контролюють стан охорони праці на різних об'єктах, проводять вступний інструктаж з питань охорони праці, беруть участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві як голови комісії, аналізують стан охорони праці, складають звіти про нещасні випадки, професійні захворювання і аварії. За участю служби охорони праці виконуються наступні види робіт: розробляються перспективні і поточні плани щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії, а також положення, інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства (установи, організації); здійснюються паспортизація цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці та атестація робочих місць за умовами праці; складається розділ «Охорона праці» колективного договору; проводяться навчання, інструктажі і перевірка знань з питань охорони праці; організуються проходження попереднього і періодичного медичних оглядів працівників визначених категорій, а також забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними речовинами та ін.

28. Питання: Назвіть права спеціалістів служби охорони праці.

Відповідь: Спеціалісти служби охорони праці мають право: видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків у забезпеченні безпеки праці; одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робот або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги з охорони праці.

29. Питання: Яким чином бере участь в управлінні охороною праці на підприємстві (в установі, організації) трудовий колектив ?

Відповідь: З метою залучення представників роботодавця та трудового колективу до співпраці у галузі управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації) створюється комісія з питань охорони праці. Трудовий колектив на загальних зборах (конференції) затверджує Положення про комісію з питань охорони праці. До складу цієї комісії від роботодавця включаються спеціаліст служби охорони праці, спеціалісти виробничої, юридичної та інших служб, від трудового колективу - працівники основних професій, уповноважені з питань охорони праці, представник профспілкової організації. Основні задачі цієї комісії: захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці, підготовка рекомендацій роботодавцю і працівникам щодо профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань, узгодження позицій сторін у вирішенні практичних питань охорони праці, розробка пропозицій щодо включення до колективного договору (укладається між роботодавцем і трудовим колективом) окремих питань з охорони праці та використання коштів на їх вирішення.

30. Питання: Які програми, що передбачають вирішення завдань охорони праці, розробляються і виконуються в Україні?

Відповідь: Для комплексного вирішення завдань охорони праці в Україні розробляються і підлягають реалізації загальнодержавна, галузеві і регіональні програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. У розробці загальнодержавної і галузевої програм бере участь Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

31. Питання: Який існує порядок планування заходів щодо охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

Відповідь: На підприємствах (в установах, організаціях) планування робіт з охорони праці здійснюється в наступних напрямках: розробка довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища; розробка перспективних планів для підприємства (установи, організації), поточних річних планів заходів щодо охорони праці, оперативних (квартальних, місячних) планів для керівників структурних підрозділів.

Істотне значення в системі планування роботи з охорони праці має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору (угоди), що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, за рішенням якого його інтереси може представляти також і профспілка.

32. Питання:Яким є порядок фінансування заходів щодо охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

Відповідь: Відповідно до закону України «Про охорону праці», витрати на охорону праці повинні складати: не менше 0,5% від суми реалізованої продукції - для підприємств (незалежно від форм власності) або фізичних осіб, що використовують найману працю; не менше 0,2% від фонду оплати праці - на підприємствах (в установах, організаціях), що утримуються за рахунок бюджету.

На госпрозрахункових підприємствах витрати на охорону праці включаються у валові витрати (Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 27 червня 2003р. № 994 Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат), на підприємствах, в установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджету, зазначені витрати здійснюються за рахунок бюджетних коштів.

33. Питання: Якими є види і форми навчання працівників з питань охорони праці?

Відповідь: На підприємстві (в установі, організації) розробляється і затверджується роботодавцем (уповноваженою ним особою) Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, складаються плани-графіки виконання цієї роботи. Контроль за навчанням працівників і періодичністю перевірки їхніх знань здійснює служба охорони праці. Усі працівники при прийомі на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань охорони праці.

Працівники, діяльність яких безпосередньо пов'язана з експлуатацією обладнання, машин і механізмів, проходять навчання за програмою технічного мінімуму, а на об'єктах з підвищеною пожежною небезпекою проходять пожежно-технічний мінімум.

Підготовка працівників для виконання робіт і обслуговування обладнання з підвищеною небезпекою (електрозварювальних, вантажно-розвантажувальних з використанням машин і механізмів тощо) здійснюється тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, учбово-курсових комбінатах).

Існує перелік посад посадових осіб, що зобов'язані проходити перевірку знань з охорони праці до виконання ними своїх обов'язків, а також періодично один раз на 3 роки.

34. Питання: Якими є види інструктажів працівників з питань охорони праці і терміни їх проведення?

Відповідь: Інструктажі з питань охорони праці підрозділяються на вступний і на робочому місці. Розрізняють інструктажі на робочому місці: первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці і затвердженою керівником підприємства (виробництва), з усіма особами, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, а також прибули у відрядження чи на практику і повинні брати безпосередню участь у виробничому процесі. Цей інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або у спеціально обладнаному для цього приміщенні спеціалістом служби охорони праці чи особою, на яку наказом по підприємству покладено ці обов'язки. Запис про проведення його здійснюється в спеціальному журналі (знаходиться в службі охорони праці), а також у документі про прийом на роботу особи, що пройшла інструктаж.

Усі наступні інструктажі з питань охорони праці проводяться керівниками робіт безпосередньо на робочому місці.

Первинний інструктаж проводиться з особами, які щойно прийняті на підприємство чи відряджені для безпосередньої участі у виробничому процесі, а також з працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу або переводяться з одного відділу (цеху) до іншого, та з прибулими на виробничу практику студентами (учнями). Програма цього інструктажу розробляється керівником структурного підрозділу із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства. Після первинного інструктажу працівники проходять стажування протягом 2...15 змін, потім допускаються до самостійної роботи.

Повторний інструктаж за повною програмою первинного інструктажу проводиться з усіма працівниками у такі строки: 1 раз на квартал – при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, 1 раз на півріччя – при виконанні інших робіт.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці в наступних випадках: введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці; зміна технологічного процесу, заміна або модернізація устаткування; порушення працівником нормативно-правових актів з охорони праці, що могли призвести або призвели до аварій, травм або отруєння; вимога посадових осіб органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником (студентом або учнем) безпечних методів, прийомів праці чи нормативно-правових актів з охорони праці; при перерві у виконанні робіт з підвищеною небезпекою більше ніж на 30 календарних днів, у виконанні інших робіт – більше 60 календарних днів. Обсяг і зміст цього інструктажу залежать від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням робіт: за нарядами-допусками (дозволами); разових, безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом; щодо ліквідації аварії, наслідків стихійного лиха.

Інструктажі на робочому місці завершуються перевіркою отриманих знань і придбаних навичок з безпеки праці. У журналі реєстрації інструктажів, що є в кожному структурному підрозділі, робляться записи про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи. При цьому обов'язкові підписи осіб, з якими проводився інструктаж, і керівника робіт. Запис про проведення цільового інструктажу робиться в наряді - допуску чи іншому аналогічному документі.

35. Питання: За якої умовою працівники звільняються від первинного, повторного, позапланового інструктажів?

Відповідь: Від зазначених інструктажів можуть бути звільнені особи, не пов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів. Перелік професій і посад працівників, які звільняються від інструктажів, затверджується керівником підприємства (установи, організації) після узгодження з державним інспектором Держгірпромнагляду.

36. Питання: Яким є порядок навчання працівників за програмою технічного мінімуму?

Відповідь: Працівники, діяльність яких безпосередньо пов'язана з експлуатацією обладнання, машин і апаратів, проходять навчання за програмою технічного мінімуму. Таке навчання проводиться на діючому обладнанні кожні два роки, на новому – за надходженням його на підприємство. Працівники, які допускаються до експлуатації малих вантажних ліфтів і підйомників, проходять навчання щорічно. Навчання за програмою технічного мінімуму закінчується іспитом, результати якого оформляються протоколом.

37. Питання: Яким є порядок навчання працівників для обслуговування обладнання і виконання робіт з підвищеною небезпекою?

Відповідь: Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою (електро-газозварювальних, вантажно-розвантажувальних з застосуванням машин і механізмів, щодо обслуговування вибухо- та пожежо-небезпечних об'єктів та ін.) проводиться тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, учбово-курсових комбінатах). До обслуговування торгових автоматів, машин підлогового транспорту, стаціонарних холодильних установок та деяких інших видів обладнання, у тому числі підконтрольного органам Держгірпромнагляду, допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання. Перевірка знань цієї категорії працівників проводиться щорічно постійно діючою комісією, яка створюється за наказом роботодавця.

38. Питання: Яким є порядок перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів?

Відповідь: До переліку посад посадових осіб, які зобов'язані проходити перевірку знань з охорони праці до початку виконання обов'язків, а також періодично один раз на 3 роки, включені: керівники, заступники керівників, головні спеціалісти підприємств (установ, організацій), керівники, заступники керівників і спеціалісти їхніх структурних підрозділів, які безпосередньо пов'язані з проведенням робіт на виробничих дільницях, а також здійснюють контроль за технічним станом машин, механізмів, будівель та споруд, проведенням технологічних процесів; керівники і спеціалісти виробничо-технічних відділів, енергомеханічної і технологічної служб; посадові особи, які безпосередньо відповідають за пожежну безпеку і безаварійну експлуатацію об'єктів, проводять інструктажі з охорони праці для працівників; керівники і спеціалісти служб охорони праці.

Посадові особи і спеціалісти різного рівня проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, відповідно, на самому підприємстві, у галузевих чи інших закладах освіти, у регіональних (галузевих) закладах освіти або навчальних центрах, у Головному учбово-методичному центрі Держгірпромнагляду.

39. Питання: Розкрийте призначення і зміст інструкцій з охорони праці.

Відповідь: Інструкція – це настанова працівнику щодо забезпечення безпеки праці на конкретному місці. Інструкції з охорони праці розробляються керівниками підрозділів підприємства або керівниками робіт за участю спеціалістів служби охорони праці. Кожна інструкція повинна містити вимоги безпеки: загальні, перед початком роботи, під час роботи, в аварійних ситуаціях і після закінченні роботи. Допускається використовувати типові інструкції з безпеки праці для окремих професій і на окремі види робіт з урахуванням конкретних умов.

Інструкції з охорони праці (іноді у вигляді особистих книжок) видаються працівникам після проведення інструктажів та інших видів навчання як посібник для закріплення отриманих знань. Стислі інструкції та керівництва у вигляді листків розміщують у робочих зонах на поверхні машин і апаратів (поблизу органів управління ними), на поверхні стін і колон.

40. Питання: Які органи здійснюють державний нагляд за охороною праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

Відповідь: Державний нагляд за дотриманням законів, нормативно-правових актів з охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях здійснюють:

Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

Державний департамент пожежної безпеки (Держпожнагляд) у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідслужба) Міністерства охорони здоров'я України;

Державний комітет ядерного регулювання України.

Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. … 41. Питання: Як здійснюється контроль за станом охорони праці на підприємствах… Відповідь: Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю на…

На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій і план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).

50. Питання: Які ушкодження здоров'я людини розслідуються як нещасні випадки на виробництві?

Відповідь: Розслідуванню підлягають: раптові погіршення стану здоров'я; поранення; травми (у тому числі отримані в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою); гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утоплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням; інші ушкодження, отримані в результаті аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори; випадки смерті на підприємстві.

Розслідуються нещасні випадки, що викликали втрату працівником працездатності або необхідність переводу його на іншу (більш легку) роботу не менше, ніж на 1 робочий день.

51. Питання: Які умови та обставини виниклого нещасного випадку визначають його зв'язок з виробництвом?

Відповідь: Визнаються зв'язаними з виробництвом нещасні випадки з працівниками при виконанні ними трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також під час: перебування на робочому місці або на території підприємства чи іншому місці роботи протягом робочого часу (відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або, за дорученням роботодавця, у неробочий час, під час відпустки, у вихідні і святкові дні; приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту і одягу перед початком роботи і після закінчення її, а також процедур особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або використовуваному ним транспортному засобі за договором (заявкою) – при наявності розпорядження роботодавця; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця; здійснення дій, що не входять в обов'язки, в інтересах підприємства (попередження можливих аварій, порятунок людей, майна); ліквідації аварій, пожеж і наслідків стихійних лих на виробничих об'єктах і транспортних засобах; надання підприємством шефської допомоги; прямуванні між об'єктами обслуговування або до них за затвердженими маршрутами; прямування до місця відрядження і назад відповідно до виданого завдання.

Визнаються зв'язаними з виробництвом нещасні випадки: викликані заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, вбивством працівника під час виконання або в зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків з'ясування потерпілим, за висновками компетентних органів, особистих відносин); обумовлені раптовим погіршенням стану здоров'я працівника під впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або внаслідок того, що він не проходив передбаченого законодавством медичного огляду, а робота, що виконувалася, була йому протипоказана; які відбулися з працівниками на території підприємства або на іншому місці роботи під час перерви для відпочинку і харчування відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, а також на території підприємства в зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду.

52. Питання: Які нещасні випадки з працівниками вважаються такими, що не пов'язані з виробництвом?

Відповідь: Нещасні випадки з працівниками не визнаються зв'язаними з виробництвом, якщо вони відбулися: під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в його інтересах; при використанні ними в особистих цілях без дозволу роботодавця транспортних засобів підприємства, а також устаткування, механізмів, інструментів (за умови їхнього справного стану); внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими речовинами, а також їхньої дії на організм (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), якщо це не викликано застосуванням зазначених речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи; під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; внаслідок природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

53. Питання: Який існує порядок розслідування, документального оформлення та обліку нещасних випадків на виробництві?

Відповідь: Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків зі смертельним наслідком і групових), повідомляє про нього у відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, і, крім того, якщо він відбувся в результаті пожежі, у відповідний орган державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) у відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби. Він організує розслідування нещасного випадку і створює для цього своїм наказом комісію в наступному складі: керівник (фахівець) служби охорони праці підприємства (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу або головний фахівець; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

При наявності у потерпілого ознак можливої інвалідності до складу комісії включається представник Фонду соціального страхування, а ознак гострих професійних захворювань чи отруєнь - фахівці відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби і робочого органу виконавчої дирекції зазначеного Фонду.

Розслідування нещасного випадку з особами, що забезпечують себе роботою самостійно, організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду (за умови добровільної сплати цією особою внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання). До складу комісії з розслідування такого нещасного випадку входять: представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду (голова комісії); потерпілий або його довірена особа; спеціаліст з охорони праці відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів під час проходження виробничої практики чи виконання робіт на підприємстві розслідуються: підприємством, якщо керування практикою або виконанням робіт було покладено на його посадових осіб; навчальним закладом, якщо керування ними (на виділеної підприємством ділянці) було покладено на його представників. До складу комісії від підприємства чи навчального закладу входять представники, відповідно, навчального закладу або підприємства.

Комісія зобов'язана протягом 3 діб розслідувати обставини і причини нещасного випадку. Комісія складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох екземплярах, а також акт за формою Н-1 (при наявності зв'язку його з виробництвом) чи акт за формою НПВ (при відсутності такого зв'язку) про потерпілого в шести екземплярах. При виникненні гострих професійних захворювань або отруєнь складається, крім акта за формою Н-1, карта обліку їх за формою П-5.

Роботодавець розглядає і затверджує акти за формою Н-1 чи НПВ протягом доби після закінчення розслідування. Затверджені акти протягом трьох діб направляються: постраждалому чи його довіреній особі (разом з актом за формою Н-5); керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (разом з копією акта за формою Н-5); відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду; профспілкової організації, членом якої є потерпілий; керівнику (фахівцю) служби охорони праці (разом з актом за формою Н-5 та іншими матеріалами розслідування).

Нещасні випадки, про які складені акти за формою Н-1 чи НПВ, беруться на облік і реєструються в спеціальному журналі. Акти, матеріали розслідування і повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 зберігаються протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

54. Питання: Який існує порядок спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві?

Відповідь: Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки зі смертельним наслідком; групові нещасні випадки; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання їм трудових обов'язків. Спеціальне розслідування зазначених подій організує роботодавець. Комісія зі спеціального розслідування їх призначається наказом керівника територіального органа Держгірпромнагляду, а зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, при якому загинули 2-4 особи, наказом керівника Держгірпромнагляду чи його територіального органа. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, при якому загинули 5 і більше або травмовані 10 і більше чоловік, проводиться комісією, що призначається наказом Держгірпромнагляду, якщо з цього приводу не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України. До складу комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку залежно від наслідків його включається представник відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування або її керівник.

Спеціальне розслідування нещасних випадків здійснюється протягом не більше 10 робочих днів. За результатами його оформляються: акт спеціального розслідування за формою Н-5; акт за формою Н-1 чи НПВ на кожного потерпілого в двох екземплярах; інші матеріали, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо подія пов'язана з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Перший екземпляр матеріалів розслідування залишається на підприємстві і зберігається протягом 45 років.

Потерпілому або членам його родини, довіреній особі направляється затверджений акт за формою Н-1 чи НПВ разом з копією акта спеціального розслідування.

55. Питання: Який нормативно-правовий документ регламентує розслідування та облік нещасних випадків, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків?

Відповідь: Розслідування й облік нещасних випадків, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, регламентує затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270 “Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру”.

56. Питання: Які події розслідуються як нещасні випадки невиробничого характеру?

Відповідь: Розслідуються як нещасні випадки невиробничого характеру події, що виникли при наступних обставинах: проїзд на роботу чи з роботи не на транспортному засобі, що міг би належати підприємству або використовуватися в його інтересах; переміщення на різних транспортних засобах (на повітряному, залізничному, морському, внутрішньому водному, автомобільному транспорті, у метрополітені та ін.); виконання громадських обов'язків (порятунок людей, захист власності і правопорядку – якщо це не входить у службові обов'язки) і донорських функцій; участь у громадських акціях (мітингах, демонстраціях та ін.), культурно-масових заходах і спортивних змаганнях; проведення культурних, спортивних і оздоровчих заходів, пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; використання газу в побуті; здійснення протиправних дій проти особи, її майна; використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин або контакт із ними; виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки; стихійне лихо; перебування на об'єктах торгівлі і побутового обслуговування, у громадських місцях, в установах лікувально-оздоровчого, культурно-просвітнього і спортивно-розважального призначення, у різних організаціях.

57. Питання:Яким є порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру з працюючими особами?

Відповідь: Нещасні випадки невиробничого характеру з працюючими особами розслідуються комісією в складі не менше трьох чоловік, призначеної роботодавцем. Підстава для проведення розслідування – звертання постраждалого, листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактичної установи. Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру при прямуванні на роботу чи з роботи був розглянутий раніш.

Розслідування нещасного випадку невиробничого характеру проводиться протягом 10 календарних днів після створення комісії. За результатами розслідування складається акт за формою НПВ (затверджується особою, що призначила комісію), який направляється: потерпілому або особі, що представляє його інтереси; місцевій держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування; підприємству, установі, організації, де працює (навчається) потерпілий; підприємству, установі, організації, відповідальним за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок. Необхідна кількість екземплярів акта визначається в кожному конкретному випадку. При запиті копія акта направляється органам внутрішніх справ, прокураторі, іншим організаціям.

Акти за формою НПВ (разом з іншими матеріалами розслідування) про нещасні випадки з працюючими особами зберігаються протягом 45 років на підприємствах, в установах, організаціях, працівниками яких є потерпілі, а з непрацюючими особами – протягом трьох років в архіві місцевої держадміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування.

58. Питання:Яким є порядок розслідування нещасних випадків, що відбулися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах?

Відповідь: Нещасні випадки, що відбулися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і викликали погіршення стану їхнього здоров'я (утрату працездатності) не менше чим на один день відповідно до медичного висновку, підлягають розслідуванню та обліку згідно з Положенням про порядок розслідування нещасних випадків, що виникли під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001р. № 616. За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою Н-Н у п'яти екземплярах. Екземпляри цього акта після затвердження керівником навчального закладу направляються: потерпілому (особі, що представляє його інтереси); у підрозділ, де стався нещасний випадок; керівнику (фахівцю) служби охорони праці; в архів навчального закладу; в орган управління освітою замісцем навчання потерпілого.

59. Питання:Яким є порядок розслідування та обліку випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь?

Відповідь: Розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання (отруєння) організує роботодавець протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Для цього створюється комісія в складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії); лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом якої є хворий, чи трудового колективу (бере участь його уповноважений з питань охорони праці), якщо хворий не є членом профспілки; відповідного органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Комісія зобов'язана провести розслідування обставин і причин професійного захворювання (отруєння), а також скласти акт розслідування за формою П-4, у якому вказуються заходи щодо локалізації професійного захворювання (отруєння), забезпечення нормалізації умов праці і, крім того, називаються особи, що не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт за формою П-4 складається в шести екземплярах протягом трьох діб після закінчення розслідування і направляється роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство (установу, організацію); робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування; профспілкової організації, членом якої є хворий; відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби. Перший екземпляр акта розслідування залишається на підприємстві і зберігається протягом 45 років.

У п'ятиденний термін після закінчення розслідування професійного захворювання (отруєння) роботодавець зобов'язаний розглянути підсумкові матеріали і видати наказ про заходи для запобігання таким захворюванням (отруєнням), а також про залучення до відповідальності осіб, з вини яких були допущені порушення санітарних норм і правил. Про здійснення запропонованих комісією профілактичних заходів роботодавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування професійних захворювань (отруєнь), документальним оформленням їх, виконанням профілактичних заходів здійснюють установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування, профспілки й уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.

Установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби складають на основі актів розслідування карти обліку професійних захворювань (отруєнь) за формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях зберігаються у відповідній установі (закладі) державної санітарно-епідеміологічної служби й у Міністерстві охорони здоров'я України протягом 45 років.

60. Питання:Яким є порядок розслідування аварій?

Відповідь: Розслідування аварій без нещасних випадків проводять комісії, що створюються: наказом центрального органа виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя) – у випадку аварій І категорії; наказом керівника органа, до сфери управління якого відноситься підприємство, або розпорядженням районної держадміністрації (виконавчого органа місцевого самоврядування) – у випадку аварій ІІ категорії. Ці комісії призначаються за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним подіям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці. Перший екземпляр акта розслідування аварії, у результаті якої не відбулося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення термінів виконання визначених комісією заходів, але не менше двох років.

Облік аварій ведуть підприємства, а також відповідні органи державного управління і нагляду в галузі охорони праці.

РОЗДІЛ II. Виробнича санітарія

Відповідь: Сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших факторів, які впливають на людину під час виконання нею трудових… 2. Питання: Сформулюйте поняття про умови праці, про безпечні умови праці. Відповідь: Згідно з ДСТУ 2293-99, умови праці – сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які…

У екстремальному випадку

наслідок летальний. При однофазному включенні людини в електричну мережу з ізольованою нейтраллю… (12)

Розділ IV. Пожежна безпека у торгівлі

Відповідь: В Україні забезпечує пожежну охорону населених пунктів і об'єктів, здійснює державний пожежний нагляд, координує діяльність міністерств,… 2. Питання: Якою є структура пожежної охорони в Україні? Відповідь: Для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання…

Розділ II. Виробнича санітарія

2. Сформулюйте поняття про умови праці, про безпечні умови праці. 3. Як класифікуються умови праці за показниками шкідливості та небезпечності… 4. У чому полягають сутність і мета атестації робочих місць за умовами праці?

Розділ IV. Пожежна безпека у торгівлі

1. Якою є роль Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в… 2. Якою є структура пожежної охорони в Україні? 3. Як організований державний пожежний нагляд в Україні?

VI. Державні санітарні норми

2. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрацій / М-во охорони здоров’я України. - Чинний від 1.12.99. -… 3. ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих…

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ: ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ

(у сфері торгівлі, виробництва харчової продукції, митної справи, підприємницької і економічної діяльності)

 

(українською мовою)

 

Навчальний посібник

 

Технічний редактор О.І. Шелудько

 

Зведений план 2010р., поз. №

Підписано до друку 2010р. Формат 60´84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк.

Обл.-вид. арк. Тираж прим. Зам. №

_______________________________________________________________

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

83050, м.Донецьк-50, вул. Щорса, 31

 

Редакційно-видавничий відділ

83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45

e-mail: druk@duet.donetsk.ua

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3470 від 28.04.2009р.