рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Переставлення (перестановки).

Переставлення (перестановки). - раздел Математика, ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ ТА МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА   Нехай Потрібно Підрахувати Число Способів, За Якими Можна Роз...

 

Нехай потрібно підрахувати число способів, за якими можна розмістити в ряд елементів множини, тобто кожне розміщення є скінченною множиною, елементи якої записано у певному порядку.

Скінченні множини, для яких істотним є порядок елементів, називають впорядкованими. Вказати порядок розміщення елементів у скінченій множині означає нумерацію елементів множини. Дві впорядковані множини рівні, якщо вони складаються із однакових елементів і однаково впорядковані. Наприклад, множини (а,в) і (в,а) – різні впорядковані множини, елементами яких є елементи невпорядкованої множини {а,в}.

Означення. Будь-яка впорядкована множина, що складається із елементів називається перестановкою із елементів.

Перестановки складаються з одних і тих самих елементів, а відрізняються лише порядком елементів.

Число перестановок у множині із елементів позначається і обчислюється за формулою: .

Для числа перестановок справедлива наступна рекурентна формула:

.

Зауважимо, що число перестановок можна підраховувати в Excel за допомогою функції «ФАКТР».

Приклад 1.1. Скільки різних трьохзначних чисел можна скласти, використовуючи у числах цифри 1,2,3 не більше одного разу? Вкажіть ці числа.

Розв’язування.

 

Приклад 1.2. Скількома способами можна посадити за парту 4 студентів?

Розв’язування.

 

 

Розміщення.

 

Нехай маємо множину із різних елементів.

Означення. Розміщенням із елементів по називають підмножини, що складаються із елементів, вибраних із даних елементів і розміщених у певному порядку (іншими словами – всі впорядковані підмножини даної множини).

Розміщення можуть відрізнятись одне від одного або самими елементами, або їх порядком.

Кількість розміщень із елементів по позначають і обчислюють за формулою: .

Для кількості розміщень справедлива наступна рекурентна формула:

.

Зауважимо, що число розміщень можна підраховувати в Excel за допомогою функції «ПЕРЕСТР».

 

Приклад 1.3. Скільки різних чисел можна скласти, використовуючи у числах цифри 1,2,3 не більше одного разу? Вкажіть ці числа.

Розв’язування.

 

Приклад 1.4. Скількома способами можна вибрати старосту, профорга та їх заступника в групі із 10 студентів?

Розв’язування.

 

 

Сполучення (комбінації).

Означення. Будь-яка підмножина із елементів даної множини, яка містить елементів, називається комбінацією із елементів по .

Комбінації різняться складом елементів.

Число комбінацій позначають і обчислюють за формулою:

.

Зауважимо, що число комбінацій можна підраховувати в Excel за допомогою функції «ЧИСЛКОМБ».

 

Для кількості комбінацій справедливі наступні формули:

а)( наслідок біноміальної формули Ньютона).

б) ( властивість симетрії).

в) ,де ( рекурентне співвідношення або правило Паскаля ).

Між кількостями розміщень, переставлень та комбінацій існує очевидний зв’язок: .

 

Приклад 1.5. Скільки способів взяття будь-яких двох кредитів (див.умову в) попереднього приклада)? Вкажіть ці кредити.

Розв’язування.

 

Приклад 1.6. Скількома способами можна вибрати трьох делегатів на конференцію з групи із 10 студентів?

Розв’язування.

 


 

Події. Класифікація подій.

 

Під випробуванням (дослідом, експериментом) розуміють відтворення (реалізацію) певного комплекса умов, які можна повторювати необмежену кількість разів.

Під подією розуміють можливий наслідок (результат) випробування. Події, як правило, позначають великими літерами.

Означення. Випадковою подією називається подія, яка може настати (з’явитись) або не настати у даному випробуванні. Всюди надалі для скорочення слово випадкова опускатимемо.

Означення. Достовірною подією називається подія, яка обов’язково настає у даному випробуванні. Достовірну подію позначатимемо .

Означення. Неможливою подією називається подія, яка не може настати у даному випробуванні. Неможливу подію позначатимемо .

Означення. Попарно несумісними подіями (несумісними у сукупності) називаються події , якщо у даному випробуванні ніякі дві з них не можуть настати разом (поява однієї із подій виключає появу будь-якої іншої). У супротивному випадку події називають сумісними.

Означення. Єдино можливими подіяминазиваються події , якщо у даному випробуванні обов’язково настане хоча б одна із цих подій.

Означення. Події утворюють повну групу, якщо вони єдино можливі та попарно несумісні.

Означення. Дві події і , які утворюють повну групу, називаються взаємно протилежними.

Означення. Події називаються рівноможливими, якщо вони мають однакові шанси до появи у даному випробуванні.

Означення. Кажуть, що подія сприяє події , якщо у даному випробуванні в результаті появи події обов’язково з’явиться (настане) подія .

Означення. Простір елементарних подій- – усі єдино можливі, рівноможливі та несумісні події, які неможливо поділити на більш прості події.

Приклад 1.7. Кидається гральний кубик. Розглянемо наступні події: …

 

 


 

Алгебра подій.

Означення. Добутком (перетином) двох подій і (позначається або ) називається подія, яка полягає у одночасній появі подій і у даному випробуванні. Означення легко розповсюджується на випадок скінченної кількості співмножників – подій.

Означення. Сумою (об’єднанням) двох подій і (позначається або ) називається подія, яка полягає у появі хоча б однієї із цих подій (події або події , або одночасно і разом) у даному випробуванні. Означення нелегко розповсюджується на випадок скінченної кількості доданків – подій.

Означення. Різницею двох подій і (позначається або ) називається подія, яка полягає в тому, що настане подія , а подія не настане у даному випробуванні.

Для наглядності при зображенні різноманітних подій та дій над ними користуються так званими діаграмами Венна (Ейлера). При цьому прямокутник зображає так звану універсальну подію - простір елементарних подій.

Приклади.


 

Класичне означення імовірності.

Означення. Імовірність події дорівнює:

,

де- число (кількість) подій у просторі елементарних подій,

а - число наслідків (із простору елементарних подій), які сприяють появі події .

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ ТА МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ... ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... В М МАЦКУЛ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Переставлення (перестановки).

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Одеса 2010
  УДК 519.2 ББК 22.17я73 М 36     Рецензенти:   С.В.Левинський –кандидат фізико-мат

Приклади.
Властивості: 1.Для довільної події

Приклади.
Геометричне означення імовірності. Означення. Імовірність події

Приклади.
Статистичне означення імовірності. Означення.Нехай проводиться

ТеМА №2
1. Події залежні та незалежні. 2. Умовна імовірність. 3. Теорема добутку та наслідки з неї. 4. Теорема додаванн

ТЕМА №4
1. Незалежні повторні випробування (НПВ). 2. Формула Бернуллі. 3. Біноміальний закон розподілу (закон Бернуллі).

ТЕМА №5
1. Інтегральна функція розподілу та її властивості. 2. Диференціальна функція розподілу та її властивості. 3. Числові характеристики непе

Центральна гранична теорема.
4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа та її частинні випадки.   Група теорем, які встановлюють відповідність між теоретичними та експериментальними характери

Система випадкових величин.
2. Закон розподілу двохвимірної ДВВ. 3. Функції розподілу двохвимірної ВВ. Залежність та незалежність ВВ. 4. Числові характеристики двохв

ТЕМА №8
1. Предмет математичної статистики. Статистичні сукупності (генеральна та вибіркова). 2. Способи відбору. Проста випадкова вибірка. Впорядкування даних та їх розпо

Приклади.
  Часто необхідно знати закон розподілу ознаки у генеральній сукупності. Наприклад, є підстави вважати, що він має вигляд А. Тоді висувають гіпотезу (припущення): генеральна с

ТЕМА №10
  1. Функціональна, статистична та кореляційна (регресійна) залежності. 2. Проста лінійна регресія. Основні положення. 3. О

Прогнозування.
Після побудови моделі (теоретичної регресійної залежності) та перевірки її адекватності можна виконувати прогнозування. При цьому отримуємо точкові та інтервальні прогнози. Точковий прогноз дає оці

ТЕМА №11
1. Множинний регресійний аналіз. Багатофакторна лінійна регресія. 2. Кореляційна матриця та її вибіркова оцінка. 3. Оцінка взаємозв’язку

Теорема добутку.
ЗАДАЧІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ. Приклад 1.1. Дана множина

Теореми добутку (продовження) та суми.
2. Повна імовірність. 3. Формула Байєса. ЗАДАЧІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.   Приклад 2.1. Два

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
1. Дискретні випадкові величини (ДВВ), їх закони розподілу. 2. Операції над ДВВ. 3. Числові характеристики ДВВ та їх властивості.

Локальна формула Лапласа, формула Пуассона.
15. Закон Пуассона (закон рідкісних подій). ЗАДАЧІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ. Приклад 4.1. В середньому 30% пакетів акцій продаються н

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
1. Функція розподілу імовірностей (інтегральна функція) та її властивості. 2. Щільність розподілу імовірностей (диференціальна функція) та її властивості.

Центральна гранична теорема.
4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа та її частинні випадки. ЗАДАЧІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ   Приклад 6.1. Середня кі

Система випадкових величин.
2. Закон розподілу двохвимірної ДВВ. 3. Функції розподілу двохвимірної ВВ. Залежність та незалежність ВВ. 4. Числові характеристики двохв

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8
1. Статистичні сукупності (генеральна та вибіркова), ознаки та їх розподіли. Числові характеристики статистичних розподілів. 2. Точкові та інтервальні оцінк

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9
1. Статистичні гіпотези. Похибки перевірки гіпотез. 2. Критерії узгодження для перевірки гіпотез. Критична область та її знаходження. 3.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10
5. Функціональна, статистична та кореляційна (регресійна) залежності. 6. Проста лінійна регресія. Основні положення. 7. Оцінка щільності

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11
1. Багатофакторна регресія. Основні положення. Особливості (відмінності від однофакторної). 2. Оцінка взаємозв’язку між змінними. Матриця коефіцієнтів парної корел

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги