Рівень продуктивності праці визначається виробітком і трудомісткістю.
Рівень продуктивності праці визначається виробітком і трудомісткістю. - раздел Философия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з предмету Економіка підприємств. Розділ 1 Підприємство в сучасній системі господарювання Виробіток(В) — Це Кількість Виробленої Продукції За Одиницю ...
Виробіток(В) — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво:
де Q – обсяг виготовленої продукції, од.; Т – затрати робочого часу, людино-год. (людино-дн);
ЧПР – середньооблікова кількість працівників, осіб.
Трудомісткість (t)– витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції одним, або групою працівників певної професії та кваліфікації. Це обернена величина виробітку:
Оскільки показники трудомісткості і продуктивності праці є взаємооберненими, то між ними є таке співвідношення:
де а- відсоток зменшення трудомісткості, %
в – відсоток збільшення виробітку, %;
Найпоширенішим і універсальним показником є виробіток. Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу: годинний, денний і річний.
Годинний виробіток характеризує продуктивність праці за фактично відпрацьований час.
Денний виробіток залежить від тривалості робочого дня і використання робочого часу в середині зміни. На його рівень впливають внутрішньозмінні простої та збитки часу.
Річний виробіток ураховує не тільки внутрішньозмінні, а і цілодобові простої
Методи вимірювання продуктивності праці залежать від специфіки діяльності підприємств, мети розрахунків, способів визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють такі методи:
- натуральний – обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях;
- умовно-натуральний – різні види продукції за допомогою перевідних коефіцієнтів приводять до єдиного вимірювача;
- трудовий – обсяг виробленої продукції обчислюється на основі її трудомісткості;
- вартісний (грошовий) – обсяг виробленої продукції розраховується у вартісному вимірювання з використанням вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста і умовно-чиста продукція, валовий дохід).
У сучасних умовах найпоширенішим методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (грошовий).
-2-
Фактори— це об’єктивно діючі умови, рушійна сила, що впливає та змінює рівень і динаміку продуктивності праці.
Фактори зростання продуктивності праці за змістом можливо поділити на 3 групи:
- матеріально-технічні фактори, які характеризують рівень розвитку, ступень використання та якість засобів виробництва. До цієї групи належать усі напрямки прогресивних змін у техніці і технології виробництва;
- організаційно-економічні,які характеризують ступень розвитку форм організації та управління суспільного виробництва. До цієї групи належать прогресивні зміни в організації праці, виробництва та управлінні
- соціально-економічні пов`язані з роллю людини у суспільному виробництві і характеризують ступінь використання робочої сили.
Резерви підвищення продуктивності праці— це невикористані можливості економії затрат праці (як живої, так і уречевленої), які виникають унаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.
З метою виявлення та найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці всі резерви класифікуються залежно від видів ресурсів, що використовуються(резерви кращого використання засобів виробництва та поліпшення використання робочої сили), часу їх використання(поточні та перспективні), сфери виникнення (загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві та внутрішньовиробничі).
Внутрішньовиробничі резерви підрозділяються на:
- резерви зниження трудомісткості продукції;
- резерви поліпшення використання робочого часу;
- резерви поліпшення структури і використання кадрів;
-3-
- впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
- удосконалення організації виробництва і праці;
- підвищення якості професійно кваліфікаційного рівня робочої сили;
- удосконалення систем мотивації та стимулювання праці.
На підприємствах для використання резервів розробляють плани організаційно-технічних заходів, в яких зазначені види резервів підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх використання, витрати на них, строки проведення, а також відповідальні виконавці.
-4-
Динаміка продуктивності праці визначається шляхом співставлення рівнів продуктивності праці за різні періоди.
При її оцінці обчислюють такі показники:
- індекс зростання продуктивності праці (Іпп) визначається як відношення значення продуктивності праці планового періоду (ПТплан) до значення продуктивності праці базового періоду (ПТбаз) за формулою:
- відсоток зростання продуктивності праці (іпт) показує, як змінилась продуктивність праці в порівнянні з базовим періодом, або, іншими словами, скільки відсотків складає сьогоднішня продуктивність праці. Він визначається за формулою:
- темп приросту продуктивності праці (ΔІпт) показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою:
Отже, розробка дієвої політики щодо підвищення продуктивності праці повинна починатися з планомірного виявлення всіх наявних у підприємства можливостей та резервів. Основними напрямами в цій галузі є організація розробки і здійснення планів щодо підвищення продуктивності праці на кожному робочому місці, а також активна участь в плануванні організаційно-технічних заходів і контроль за їх виконанням. До опрацювання таких заходів слід залучати широкі маси промислово-виробничого персоналу: працівників, інженерно-технічних робітників, службовців, керівників тощо, їх участь сприяє виявленню внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктивності праці. Але все ж найважливішим резервом підвищення продуктивності праці є її наукова організація.
Тема 2: Види підприємств, їх організаційно-правові форми
1. Поняття і характерні риси підприємства, основні види його діяльності.
2. Нормативно-правові основи функціонування підприємств.
3. Види підприємств, їх характеристика.
ТЕМА 3: Управління підприємствами
1. Сутність процесу управління підприємством.
2. Функції управління, їх характеристика.
3. Методи управління підприємством.
4. Організаційні структури управління.
Тема 5: Трудові ресурси та кадри підприємства
1. Поняття персоналу, його класифікація.
2. Характеристика персоналу за професійно-кваліфікаційною ознакою.
3. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві.
Тема 6: Продуктивність та методи її вимірювання
1. Продуктивність праці та методи її вимірювання.
2. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
3. Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці.
ТЕМА 7: ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ
1. Економічна суть і роль виробничих фондів.
2. Основні виробничі фонди. Їх економічна суть.
3. Класифікація та структура основних фондів.
Виробничий метод
Ґрунтується на передбаченні, що функціональна корисність ОФ залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом пос
ТЕМА 8: ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА
1. Оборотні засоби підприємства. Їх економічна суть. Склад
2. Класифікація оборотних засобів
3. Кругообіг оборотних засобів
4. Джерела
Прибуток
-4-
Джерела утворення оборотних засобів — це фінансові ресурси за рахунок яких вони формуються.
По джерелах утворення оборотні засоби підприєм
Тема 9: Матеріально – технічне забезпечення підприємства
1. Економічне значення М-ТЗ підприємства та зацікавленість підприємства в економії матеріалів.
2. Форми М-ТЗ підприємства
3. Технологія закупівлі матеріальних ресурсів.
4
Тема 11: Нематеріальні ресурси та активи підприємства
Крім матеріальних ресурсів підприємства, до яких належать основні виробничі фонди та оборотні засоби, ефективність його діяльності залежить від наявності та ступеня використання нематеріальних ресу
Тема 12: ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1. Зміст інноваційної діяльності, форми її інвестування.
2. Види і напрямки інноваційної діяльності.
3. Інноваційні цикли і дифузія новацій на підприємстві.
4. Напрямки п
ПРИКЛАД
Припустимо, що на дільниці землерийних машин, що входять до складу управління механізації, на початок планового року було 22 екскаватори і 12 бульдозерів. З першого липня планується поповнити па
Тема 14: Організація виробництва
1. Сутність і складові елементи виробничого процесу.
2. Типи виробничої структури
3. Методи організації виробництва
4. Виробничий цикл і сутність, структура, економічне з
Елементи iнфраструктури пiдприємства
До виробничої iнфраструктури пiдприємства належать пiдроздiли, якi не беруть безпосередньо участi у створеннi профiльної продукцiї, але своєю дiяльнiстю створюють умови, необхiднi для роботи основн
Тема 18: Мотивація трудової діяльності
1. Поняття мотивації праці, її зміст і види
2. Вимоги до системи мотивації
3. Методи підвищення вмотивованості праці
4. Теорії мотивації
-1-
Теорія потреб А.Маслоу
Базою для багатьох сучасних теорій мотивації є дослідження американського психолога А.Маслоу, який припустив, що людина мотивує свою діяльність задоволенням серії потреб, побудованих у вигляді піра
Теорія мотивації Ф.Герцберга
Основою цієї теорії є з’ясування впливу матеріальних і нематеріальних факторів на мотивацію діяльності людини. Герцберг створив двох факторну модель, що відтворює ступінь задоволеності роботою.
Модель МакКлелланда-Аткінсона
Характеризує структуру потреб вищого порядку. Її складовими є:
- потреба у владі – бажання впливати на інших, що знаходиться між потребою в повазі та потребою в самовираженні;
Теорія мотивації Л.Портера - Е.Лоулера
Побудована на основі поєднання елементів теорії очікувань і теорії справедливості. Л.Портер і Е.Лоулер обумовили вплив трьох факторів на розмір винагороди.
Цими факторами є :
- до
Тема 19: Оплата праці на підприємстві
1. Соціально-економічна сутність заробітної плати.
2. Особливості організації оплати праці на сучасному підприємстві.
3. Тарифна система оплати праці.
4. Тарифно-кваліфік
Відрядна форма оплати праці
Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо встановлених но
Погодинна форма оплати праці
Оплата праці згідно із цією формою здійснюється за відпрацьований час (годину, місяць).
Погодинна форма оплати праці застосовується за умов:
1) коли у робітника відсутня реальна м
Тема 21: Витрати і ціни на продукцію
1. Поняття витрат, їх класифікація та роль.
2. Поняття собівартості продукції. Калькуляція.
3. Напрямки зменшення собівартості продукції на підприємстві.
4. Поняття цін,
Класифікація цін
- за обсягами реалізації продукції (оптові і роздрібні ціни);
- за якістю виготовлюваної продукції (ціни для товарів вищ
Методи ціноутворення
Основним методом ціноутворення на підприємстві є модель «середні витрати плюс прибуток», відповідно до якої здійснюється нарахування визначених націнок на повну со
Встановлення цін на нові товари
Стратегія «зняття вершків» передбачає встановлення високої первісної ціни з метою одержання максимального доходу з усіх сегментів ринку, готових заплатити високу ціну.
Розглянемо послідовність здійснення розрахунків.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням сум непрямих податків (акцизно
Класифікація видів прибутку
I. порядок визначення:
- балансовий прибуток;
- оподатковуваний прибуток;
- чистий прибуток.
II. методика оцінки:
- номінальний;
- реальний.
ТЕМА 23: Економічна безпека підприємства
1. Характеристика економічної безпеки підприємства
2. Служба безпеки підприємства
-1-
Економічна безпека підприємства — це такий ста
ТЕМА 24: РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ І САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ
1. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств
2. Порядок проведення і ефективність реструктуризації підприємств
3. Санація суб’єктів господарювання
Етапи й процедури порушення справи про банкрутство
1. Установлення факту банкрутства боржника;
2. Підтвердження факту безспірності вимог кредитора, який ініціює порушення права про банкрутство;
3. Визначення майнових активів боржн
Новости и инфо для студентов