рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами

Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами - раздел Философия, Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ Усі Вищерозглянуті Системи Управління Запасами Пов'язані З Певним Порядком Ко...

Усі вищерозглянуті системи управління запасами пов'язані з певним порядком контролю їх фактичного рівня на складах, що часто вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багато номенклатурних запасів, що характерно для закладів ресторанного господарства. Однак зазвичай із загального числа найменувань найбільша вартість запасу (або основна частка витрат на управління ними) припадає на відносно невелику їх кількість. Дану залежність демонструє ABC- аналіз.

Щодо управління матеріальними запасами, ABC- аналіз дозволяє класифікувати асортимент товарів за їх вартістю.

Для проведення ABC- аналізу необхідно:

1)встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2)знайти загальну суму витрат на придбання товарів;

3)розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи — А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

• Група «А»: найбільш дорогі та елітні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

• Група «В»: середні за вартістю товари. їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15 %, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40 % продукції, яка зберігається.

• Група «С»: найдешевші. Вони становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю запасів.

Таким же чином можна визначити ключові завдання для системи складування. А-продукція — це асортимент дорогої продукції і на її закупівлю витрачається основна частина коштів. Для А-продукції необхідно проводити такі заходи:

• точніший аналіз цін закупівель,

• детальний аналіз структури витрат,

• всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників,

• більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін,

• ретельніша підготовка замовлень на постачання,

• регулярний контроль запасів,

• точніше визначення страхових запасів і т.д.

В-продукція — це такий асортимент продукції, які характеризуються середньо-вартісними величинами. Залежно від їх значимості з ними варто працювати або як з А-продукцією, або як із С-продукцією.

Через велику кількість і низьку вартість С-продукція, яка закупляється, головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. З цією метою можна проводити такі заходи:

• спрощення оформлення замовлень (зведені замовлення, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замовлення),

• великі партії замовлень,

• спрощений контроль замовлень,

• встановлення більш високого рівня страхових запасів,

• спрощений складський облік і т.д..

Концентрація зусиль на А-продукції не повинна означати, що В-або С-продукція залишаються зовсім поза увагою. Однак їх економічний вплив не буде настільки вирішальним, як для А-класу.

При управлінні матеріальними запасами важливо знати попит на продукцію. Для цього використовується XYZ-аналіз.

Диференціацію асортименту при XYZ-аналізу проводять залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

♦ До групи «X» включають продукцію, попит на яку рівномірний, або коливається не набагато. Обсяг реалізації продукції, включеної до даної групи, добре передбачається.

♦ До групи «Y» включають продукцію, яка споживаються в обсягах, що коливаються. Можливості прогнозування попиту продукції цієї групи — середні.

♦ До групи «Z» включають продукцію, попит на яку виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації продукції цієї групи досить складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту (v) за цією позицією.

Коефіцієнт варіації розраховується по кожній позиції асортименту за формулою:

х100%,

де v — коефіцієнт варіації попиту;

х, — те значення попиту за оцінюваною позицією;

х — середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

п — величина періоду, за який зроблено оцінку.

Групування ресурсів при проведенні XYZ- аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму:

/ група X — v в інтервалі 0 — 10 %;

/ група Y — v в інтервалі 10- 25 %;

•/ група Z — v в інтервалі 25 % і більше.

Результатом спільного проведення аналізу ABC і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів (рис. 4.1).

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС- аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ — аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

Для асортимент}', що входить у групи АХ, AY и AZ необхідно розробити індивідуальні технології управління запасами. Наприклад, для позицій, що входять в групу АХ потрібно розрахувати оптимальний розмір замовлення і розглядати можливість використання доставки «точно в термін».

АХ Висока частка у загальній вартості Високий ступінь надійності прогнозу споживання ВХ Середня споживча вартість Високий ступінь надійності прогнозу споживання СХ Мала частку у загальній вартість Високий ступінь надійності прогнозу споживання
AY Висока споживча вартість Середній ступінь надійності прогнозу споживання BY Середня споживча вартість Середній ступінь надійності прогнозу споживання CY Низька споживча вартість Середній ступінь надійності прогнозу споживання
AZ Висока споживча вартість Низькій ступінь надійності прогнозу споживання BZ Середня споживча вартість Низькій ступінь надійності прогнозу споживання CZ Низька споживча вартість Низькій ступінь надійності прогнозу споживання

Рис.4.1. Матриця ABC- і XYZ- аналізу

Асортимент групи AZ необхідно контролювати щоденно. У зв'язку із великими коливаннями попиту необхідно передбачити страховий запас.

Управління запасами по позиціям, які входять у групи ВХ, BY и BZ можна здійснювати як по однаковим, так індивідуальним технологіям (по строкам планування, і по способам доставки).

Планування запасів по позиціям асортименту, які входять в групи СХ, CY и CZ може проводитися на більш тривалий період, наприклад, на тиждень, місяць, з щотижневою (або щомісячною) перевіркою наявності запасу на складі.

Розробити стратегію постачання та створення запасів необхідних продуктів для функціонування ресторану протягом тижня. Кількість реалізованої продукції представлена у табл. 4.4.

Таблиця 4.4 Дані для проведенняABCтаXYZ —аналізу

Продукти Реалізація по дням тижня, кг Разом за тиждень
   
Вирізка свинини 8,6 7,9 5,6 11,9 12,4 11,4 11,4 69,2
Кури патрані 7,4 5,8 6,9 12,7 14,8 24,6 14,7 86,9
Печінка яловичини   2,3 2,5 3,0 2,9 2,4 3,7 16,8
Язик яловичини 8,4 6,4 4,3 7,3 3,0 29,4
Філе судака           12,4 5,0 17,4
Лосось свіжомор. 5,8 4,7 8,7 10,7 12,5 10,0 3,0 55,4
Осетрина морож.           7,2 8,2 15,4
Ікра лососевий 0,15 ОД 0,25 0,4 0,3 1,2
Балик осетровий 0,4 2,3 1,2 1,4 1,3 6,6
Сьомга солона 4,2 5,7 4,8 5,5 7,9 8,1 4,5 40,7
Шинка копчена 2,2 3,2 4,1 5,1 6,7 6,5 27,8
Картопля 42,4 37,6 29,6 79,9 67,4 60,2 69,8 386,9
Морква 9,4 8,5 •7,4 10,3 14,9 18,4 13,5 82,4
Цибуля 16,2 18,4 15,8 16,4 26,2 25,4 19,2 137,6
Огірки свіжі 10,4 9,8 12,7 15,7 16,1 12,0 12,1 88,8
Перець солодкий 6,4 5,4 7,8 9,4 8,9 6,0 52,0
Цукор 3,5 3,7 4,2 3,1 5,2 3,8 5,4 28,9
Борошно 6,6 7,5 8,2 9,4 5,3 4,2 6,4 47,6
Масло вершкове 10,4 9,9 12,8 13,2 7,8 8,9 5,9 68,9
Вершки 35 % 0,8 1,6 5,6 0,9 2,3 2,4 3,6 17,2
Сметана 20 % 6,8 6,1 7,8 5,8 6,8 7,3 3,5 44,1
  Разом                

АВС- аналіз наведено в табл. 4.2., XYZ- аналіз у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

АВС-аналіз продуктових ресурсів

Продукти Кількість, кг Ціна, грн Сума, грн. Частка у загальній сумі, % Частка у порядку зменшення Обіг кумулятивний, % № позиції Група
Вирізка св. 69,2 35,00 2422,00 11,54 20,16 20,16 Група А
Кури 86,9 12,90 1121,01 5,34 11,54 31,7  
Печінка ял. 16,8 26,00 436,80 2,08 10,29 41,99  
Язик 29,4 28,00 823,20 3,92 7,19 49,18  
Філе судака 17,4 27,00 469,80 2,24 5,91 55,09  
Лосось св. 55,4 39,00 2160,60 10,29 5,45 60,54  
Осетрина 15,4 98,00 1509,20 7,19 5,34 65,88  
Ікра лос. 1,2 250,00 300,00 1,43 4,63 70,51  
Балик ос. 6,6 125,00 825,00 3,93 4,24 74,75  
Сьомга 40,7 104,00 4232,80 20,16 3,93 78,68 Група В
Шинка 27,8 35,00 973,00 4,63 3,92 82,6  
Картопля 386,9 2,30 889,87 4,24 3,6 86,2  
Морква 82,4 2,30 189,52 0,90 2,36 88,56  
Цибуля 137,6 3,60 495,36 2,36 2,24 90,8  
Огірки св 88,8 8,50 754,80 3,60 2,21 93,01 ГрупаС
Перець сол 52,0 22,0 1144,00 5,45 2,08 95,09  
Цукор 28,9 3,00 86,70 0,41 1,68 96,77  
Борошно 47,6 2,20 104,72 0,50 1,43 98,2  
Масло 68,9 18,00 1240,20 5,91 0,9 99,1  
Вершки 17,2 27,00 464,40 2,21 0,5 99,6  
Сметана 44,1 8,00 352,80 1,68 0,41 100,01  
Разом     20995,78        

Таблиці 4.6

XYZ- аналіз продуктових ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продукти Реалізація по дням тижня, кг   Середня реалізація за тиждень Коефіцієнт варіації, v № позиції упорядкований за v v у порядку зростання Група  
Разом за тиждень  
Вирізка свинини 8,6 7,9 5,6 11,9 12,4 11,4 11,4 69,2 9,9 23,85 17,65 >-  
Кури потрошені 7,4 5,8 6,9 12,7 14,8 24,6 14,7 86,9 12,4 48,98 18,94  
Печінка яловичини   2,3 2,5 3,0 2,9 2,4 3,7 16,8 2,4 23,99 19,45  
Язик яловичини 8,4 6,4 4,3 7,3 3,0 29,4 4,2 52,12 20,62  
Філе судака           12,4 5,0 17,4 2,5 155,52 20,68  
Лосось свіжомор. 5,8 4,7 8,7 10,7 12,5 10,0 3,0 55,4 7,9 40,72 23,85  
Осетрина морож.           7,2 8,2 15,4 2,2 134,18 23,86  
Ікра лососева —• 0,15 0,1 0,25 0,4 0,3 1,2 0,2 62,56 23,99  
Балик осетровий 0,4 2,3 1,2 1,4 1,3 6,6 0,9 63,88 24,57  
Сьомга солона 4,2 5,7 4,8 5,5 7,9 8,1 4,5 40,7 5,8 25,22 25,22 N  
Шинка копчена 2,2 3,2 4,1 5,1 6,7 6,5 27,8 4,0 41,33 31,18  
Картопля 42,4 37,6 29,6 79,9 67,4 60,2 69,8 386,9 55,3 31,53 31,53  
Морква 9,4 8,5 7,4 10,3 14,9 18,4 13,5 82,4 11,8 31,18 40,72 Грутша Z
Цибуля ріпчаста 16,2 18,4 15,8 16,4 26,2 25,4 19,2 137,6 19,7 20,62 • 41,33
Огірки свіжі 10,4 9,8 12,7 15,7 16,1 12,0 12,1 88,8 12,7 17,65 48,98
Перець солодкий 6,4 5,4 7,8 9,4 8,9 8,1 6,0 52,0 7,4 18,94 52,12
Цукор 3,5 3,7 4,2 3,1 5,2 3,8 5,4 28,9 4,1 19,45 62,56
Борошно 6,6 7,5 8,2 9,4 5,3 4,2 6,4 47,6 6,8 23,86 63,64
Масло вершкове 10,4 9,9 12,8 13,2 7,8 8,9 5,9 68,9 9,8 24,57 63,88
Вершки 35 % 0,8 1,6 5,6 0,9 2,3 2,4 3,6 17,2 2,5 63,64 134,18
Сметана 20 % 6,8 6,1 7,8 5,8 6,8 7,3 3,5 44,1 6,3 20,68 155,52
  Разом                          
                                                           

 

AX BX CX
AY 1, 16,19 BY 14,15 CY 3,17,18,21
AZ 2,6,7,10,11,12 BZ 4,5,9 CZ 8,13, 20

Рис. 4.2. Матриця ABC — XYZ

У грипу А входить продукція, на яку припадає 75 % загальної вартості продовольчих запасів, у групу В — 15 % і в групу С — 10 %.

Аналіз табл. 3.3. показує, що у групу А входять такі продукти: сьомга солона, вирізка свинини, лосось свіжозаморожений, осетрина заморожена, масло вершкове, перець солодкий, кури, шинка і картопля. Але ні один продукт не має стабільний попит (відсутня група X). Така ситуація характерна для повно сервісних закладів ресторанного господарства, у яких попит на продукцію коливається. Тому необхідно працювати над стабільним попитом із (проводити маркетингові заходи щодо просування страв із цієї продукції, напрацьовувати постійних клієнтів тощо). У закладах швидкого харчування більш стабільний попит, оскільки асортимент продукції не значний.

У групу AY увійшли продукти, що мають високу частку у загальній вартості продукції і середній ступінь надійності прогнозування споживання: вирізка свинини, перець солодкий і масло вершкове. Для них необхідно розробити індивідуальні технології управлення запасами: для вирізки свіжої необхідно розглядати можливість використання доставки «точно в термін», або створювати запаси на 1-2 дні; для перцю солодкого та масла вершкового можна мати невеликий страховий запас.

У групу AZ увійшли продукти, що мають високу частку у загальній вартості продукції і низьку надійність прогнозування споживання: кури патрані, лосось свіжоморожений, осетрина морожена, сьомга солона, шинка і картопля. У зв'язку із великими коливаннями попиту і високою вартістю необхідно передбачити невеликий страховий запас лосося, осетрини, сьомги і картоплі, а запаси курей і шинки контролювати щоденно.

У групу BY входять продукти, що мають середню частку у загальній вартості продукції і середню надійність прогнозування споживання: цибуля ріпчаста і огірки свіжі. Для них також бажано мати невеликий страховий запас.

У групу BZ входять продукти, що мають середню частку у загальній вартості продукції і низьку надійність прогнозування споживання: язик, філе судака, балик осетровий. Так як ці продукти є дорогими, запаси їх повинні бути мінімальними. Бажано отримувати їх за необхідністю.

У групу CY входять продукти, що займають малу частку у загальній вартості продукції і середню надійність прогнозування споживання: печінка яловичини, цукор, борошно, сметана. Для цукру і борошна створюються запаси на більш тривалий період (7-15 днів), а запаси печінки і сметани планувати на 2 дні.

У групу CZ входять продукти, що займають малу частку у загальній вартості продукції і низьку надійність прогнозування споживання: ікра лососева, морква і вершки. Ікру як дорогий продукт бажано отримувати за необхідністю, або мати самий невеликий запас. Для моркви можна створювати запаси на тиждень. Вершки 35 % жирності мають не тривалий термін зберігання, тому запаси їх складають не більше 2 днів.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ

Мета та завдання дисципліни логістика у ресторанному господарстві та її функціональні області... Метою дисципліни Логістика у ресторанному господарстві є формування вмінь та... Для досягнення цієї мети перед майбутніми фахівцями ставляться такі основні завдання...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ
Становлення ринкових відносин в Україні у 90-ті роки минулого століття сприяло появі й активному

Основні поняття й визначення логістикиі
Логістика У підприємницькій діяльності, економічній і науковій літературі не існує однозначної думки щодо визначення логістики. На нашу думку існує три основних підходи. Перша гру

Логістичні операції
Логістичні операції— це відокремлена сукупність дій з реалізації логістичних функцій, спрямована на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку. Виділяють такі логістичні

Сутність, правила, завдання логістики
Сутність логістики Як відомо, на сучасному етапі розвитку ринкової економіки споживач має повну свободу вибору товару і того рівня обслуговування, за які він готовий заплатити свої обмежен

Компоненти логістичної системи
Будь-яка логістична система — це сукупність елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки й відношення. Ланкою логістичної системи (ЛЛС) називається деякий економічно і

Логістика як інструментарій ринкової економіки, фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
Логістика — це бізнес-концепція, що базується на залученні окремих взаємозалежних елементів у загальний процес із метою запобігання нераціональних витрат ресурсів, їх заощаджування. Основн

Передумови розвитку логістики у ресторанному господарстві
Сьогодні логістика як науковий напрямок розширює межі свого застосування і виокремлюється в спеціальну дисципліну, тісно пов'язану з математикою, кібернетикою, статистикою та певними економічними н

Логістичне управління у ресторанному господарстві
Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптим

Сутність та основні завдання логістики постачання у ресторанному господарстві
Процес постачання у закладах ресторанного господарства надзвичайно важливий і визначає: ♦ ефективність, ритмічність, гнучкість, мобільність Виробництва ♦ рівень і стру

Основні етапи закупівлі
Основними критеріями розробки логістичної політики закупівлі і формування загальної системи закупівельної логістики є: • оптимальна періодичність постачань; • оптимальна структура

Матеріальні запаси у ресторанному господарстві
Матеріальні запаси завжди вважалися фактором, що забезпечує безпеку системи постачання, її гнучке функціонування, і були свого роду «страховкою». Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій до

Оптимізація та моделі управління запасами
З огляду на потенційне значення запасів, проблема керування запасами конкретизується в наступних питаннях: 1. Який рівень запасів необхідно мати у кожному закладі для забезпечення необхідн

Логістичні системи управління матеріальними запасами
Логістична система керування запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача якимось видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається шляхом вирішенням наступних зад

Система з фіксованим розміром замовлення
У цій системі розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімально

Система з фіксованою періодичністю замовлення
У системі з фіксованою періодичністю замовлення продукцію в строго визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, через 2 дні

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня
У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання. Щоб запобігти завищенню обсягів з

Розділ 5. Транспортна логістика у ресторанному господарстві
Рух матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється із

Критерії вибору перевізника
Вибір способу транспортування, виду транспорту і логістичних посередників виробляється на основі системи критеріїв. До основних критеріїв при виборі способу перевезення і виду транспорту відносятьс

Розділ 6. Виробнича логістика у ресторанному господарстві
  Конкурентні переваги в ринкових умовах можна досягти при умові постійної оргшйзаційно-технічної перебудови виробництва відповідно до сучасного рівня знань, техніки, технології, орга

Розділ 7. Збутова логістика у ресторанному господарстві
  Поняття збутової логістики легко сформувати із загального визначення поняття логістики як науки про наскрізне керування матеріальними потоками, що включає у себе: • доведен

Логістичні концепції і системи в сфері розподілу продукції
З операційної точки зору логістична концепція «планування потреб/ресурсів» може бути використана і в системах дистрибуції, що стало підставою для створення зовнішніх мікрологістичних систем «планув

Розділ 8. Логістичний сервіс у ресторанному господарстві
8.1. Значення і сутність логістичного сервісу З кожним роком зростає роль послуг у конкурентноздатності закладів ресторанного господарства. Для більшості споживачів

Сутність та основні принципи інформаційної логістики
Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу інформаційну логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управлінні інформ

Логістичні інформаційні системи
На перших етапах свого розвитку інформаційна логістика розглядалася як інформаційне забезпечення руху матеріальних потоків. У даний час все більш необхідним стає розвиток інформаційних логістичних

Сучасні інформаційні технології логістичного управління у ресторанному господарстві
Інформаційні технології в закладах ресторанного господарства дуже специфічні. Вітчизняний ринок ресторанних послуг інтенсивно розвивається, відкриваються нові заклади, ускладнюються форми й методи

С-Рарус: Ресторан+Бар+Кафе
Програма дозволяє створити спеціалізовані персональні робочі місця наступних працівників: ♦ Адміністратора автоматизованої системи керування торговельним процесом; ♦ М

Використання в логістиці технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів
Через кожну ланку логістичного ланцюга проходить велика кількість одиниць товару. При цьому всередині кожної ланки товари неодноразово пересуваються з місць збереження та обробки. Для ефективного к

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги